ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.08.18 09:21
До млості, болю і до -  зневіри,
тобі не вірю, собі не вірю.
Обличчя ласі, підступні звірі,
червоні очі, а душі - сірі.
А ти, красивий, чи друг, чи хижий,
чи пристрасть дика, чи серцю б вижить?
Не ранить міски в основі слова,
не та розмова, на що

Віктор Кучерук
2019.08.18 07:53
Г. С...
Надихни і силою наповни,
Від нудьги й мовчазності – зціли!..
Стань мені світінням негріховним
І видінням щастя будь-коли.
Будь завжди оздобою легкою
І новою радістю струми, –
Полони осінньою красою

Матвій Смірнов
2019.08.18 01:19
Мій сусід щодня носить діряві штани,
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
І, здається, й не хоче нічого такого мати.
На долонях у нього - бридкі червоні стигмати,
І ще одна - у самому центрі чола.
Він живе на околиці міста (точніше, села)
У сіро-зел

Володимир Бойко
2019.08.17 23:38
Я пам'ятаю тоскні муки:
Ніч дотлівала край вікна;
Її заламувані руки
Ледь мріли при світанку дня.

Усе життя, дарма прожите,
Принижувало і пекло;
А там, зростаючи щомиті,

Іван Потьомкін
2019.08.17 21:29
Поволі так збуваємося страху,
Що дивними здаємось молодим.
Тим, хто не знав доносів і на плаху
Не сходив безневинним чи на дим
Із газових печей у небеса полинув...
Хто не вставав з молитвою єдиною:
«Спасибі батьку Сталіну за те,
Що жи

Ярослав Чорногуз
2019.08.17 15:49
Ну що ж, минулося кохання.
У Лету канула любов.
Мов літа подихи останні
Осінній вітер поборов.

Чи все приснилося, здалося?
На мить лиш сонце обпекло?
Твоє просвітлене волосся,

Тетяна Левицька
2019.08.17 08:09
Любий мій, не хворій, я для тебе, що хочеш, дістану.
Із душі - спориші, а із серця - жагу океану!
Подарую тобі перламутрову моря перлину
і на крилах любові натхненна до тебе прилину.
Мій сумний, не тужи, витру тугу цілунком шовковим.
Напою чебрецем

Лесь Українець
2019.08.16 18:50
Був на світі сирота –
Вподобав дівчину,
Наступила середа –
Надів сорочину,

Підперезався паском,
Скуйовдив чуприну,
Та на конику баскому

Серго Сокольник
2019.08.16 13:30
***маленька поема. оригінальна авторська ідея***

Ми летимо. Ми не бачимо сонця.
Ми усередині. У оболонці.
Стиснені вмістом. Ні сісти. Ні стати.
Ми усередині аеростату.
Втім, летимо. Чи до пекла? У вирій?..
Ми обирали собі командира,

Сергій Губерначук
2019.08.16 12:14
Склади мене у рухи неповторні,
як Дух Святий, повз пальці відпусти,
а всі думки мої, мов землі орні,
осяй-осій зерном густо-густим!

Прокинься, люба мріє ясночола,
сльозою світлою до поцілунку з вуст!
Не згадуй вічні вчора й позавчора!

Ніна Виноградська
2019.08.16 11:25
Спасибі вам за ваші добрі очі,
За теплий погляд і ласкаву річ.
Хоча над містом висне хмари клоччя,
І накрапає дощ, заходить ніч.

І все навкруг засохло і не квітне,
Бо це вже осінь узяла права.
Жалкую я, що не зустріла квітень

Олександр Сушко
2019.08.16 09:42
Святкують безголів'я власне дурні,
Накрив державу блазенський ковпак.
Зламалась вісь у колесі фортуни,
Візничий лиш кривлятися мастак.

Від патріотики немає толку,
"Ганьба!" і "Гей!" грошви не принесе.
Міняю оселедця на ярмолку -

Віктор Кучерук
2019.08.16 06:32
Г. С...
Захлинався, скрикував, не дихав,
У нерівних сутичках всього, –
Щоби тільки не почуло лихо
Голосу щасливого мого.
Воював достойно в теплих пущах
Найсолодших радощів і мук,
Раз любов живлюща і цілюща

Ярослав Чорногуз
2019.08.16 00:33
Так хочеться любові і жури,
Так хочеться печалі й просвітління.
Ти говори зі мною, говори –
Я ладен слухати до оніміння.

Ти говори, а я – враз уявлю,
Як лагідно рука мене торкає.
І щось затисне груди від жалю…

Іван Потьомкін
2019.08.15 21:51
Бувало, як перетнеш із козами провалля,
Опинишся у царстві конюшини.
Там якось натрапив я на сонне зайченятко.
Хотів спіймать, та лиш заросився.
...Давноминулі спогади післявоєнного дитинства
Налинули, як конюшину стрів в Єрусалимі.
«Як ти сюди доб

Олександр Сушко
2019.08.15 15:18
Потрібне вухо. Хоч одне, лапате,
Бо чути перестав палких богинь.
У цій біді кохання винувате -
Жона відгризла в приступі жаги.

Щоб не кричав - панчохою мій ротик
Заткнула благовірна й каже: - Ша!
Лежать у ліжках діви, мов колоди,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Чубенко (1964) / Вірші / Переклади: Ян Бжехва (Jan Brzechwa)

 Квочка (переклад з польської)
Є десь квочка, слухай хлопче,
Що на всіх звисока квокче,
Має ж бо переконання:
Головне - це виховання!
Звала раз гостей до хати
Щоби чемності навчати.
Спершу йшов осел і притьмом
В сінях глек розбив копитом.
Квочка в крик, аж мов до бійки:
"Ну й осел, дивіться тільки!"
Йшла корова й за порогом
Зачепила шибку рогом.
Квочки в гніві строга мова:
Закричала: "От, корова!"
Йшла свиня із калабані,
Квочка в непритомнім стані:
"Гляньте, бруд який за нею:
Ну ти ба, свиня свинею!"
Нагодивсь баран тут нині,
Тихо всівся на жердині,
Жердка лопа, квочка: "Щоб вам!
От істота твердолоба!"
Й додала: "Всесильний Боже,
Цим ніхто не допоможе.
Геть усі, бо з мене годі!"
Гості всі й пішли відтоді.

А до вас усіх питання:
Добре в квочки виховання?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст :



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-02-06 12:46:46
Переглядів сторінки твору 5851
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.431 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2015.10.04 22:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 09:23:51 ]
Дякуючи шановному товариству поліпшив свій переклад. І замінив попередній варіант. Навіть особу чоловічої статі вставив, хоча дуже сумніваюся, що тількиїй це буде цікаво:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 12:29:04 ]
Погоджують з Оленою - весело і дотепно! Ваш другий варіант - дуже близький до оригіналу.
Якщо дозволите, ще декілька штрихів від мене:
"Звала раз гостей до хати" пропоную "Кликала гостей до хати". Бо гостей запрошують, кличуть. А звати гостей - якось російськувато.
"Перши(м йш)ов осел" - "Наперед - осел...". Таким чином позбуваєтеся збігу трьох приголосних.
строга мова - якось не комфортне слово "строга".
Жердка лопа, квочка: "Щоб вам!От істота твердолоба!" - жердка трісла, квочка:"Пробі! От істоти твердолобі!" - бо баран вже був останнім, тому можна дати узагальнення в множині.
"Цим ніхто вже не поможе" - "Цим ніхто не допоможе". А закінчення я би дала трохи дидактичніше, хоч і з дещо іншим відтінком, ніж у оригіналі "Й не приходять вже відтоді", бо й так зрозуміло, що вона їх вигнала і вони пішли.
Творіть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 23:41:04 ]
Пані Галино, спасибі!

Щодо Ваших зауваг.
Пошукав у словниках і знайшов "звати" у значенні "кликати" і у Грінченка, і у словнику Андрія Ніковського, ще в деяких.
Знайшов і приклади:
- Тур вийшов із хати і почав звати свистом свого коня з гаю (П. Куліш)
- А ніхто його не звав пригостити, крім убогих (П. Грабовський)
Запропонований Вами варіант " кликати" гарний, однак мені шкода втратити оте "раз", яке є і у автора.

Збіг трьох приголосниих у " спершу йшов осел" дійсно ріже слух, дивно, що я не бачив:)
Однак, не можу відмовитися від дієслова "йшов", мені здається важливо це підкреслити, тому виправляю на варіант зі збігом двох приголосних "спершу йшов осел". А Вам - дяка.

Про "строга".
Ось стаття зі словника:
СУВО́РИЙ (про голос, погляд і т. ін. - у якому не відчувається м'якості, лагідності), ТВЕРДИ́Й, СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, СТРО́ГИЙ рідше; ВАЖКИ́Й (про погляд). Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Донченко); Він усе ще не відривав пильного, майже суворого погляду від рудого, що розігрував блазня (Є. Гуцало); Мати знала той твердий голос своєї дочки і трохи стривожилась (І. Нечуй-Левицький); О, Львове, обитель лева! Пророком народ твій був, Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта); - Ти хто будеш? - наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі.. - Бідняк я (М. Стельмах).

Вживається рідше, так сказано, тому певно і ріже слух.
Я тут подумаю, спочатку нічого кращого не придумується.

Тепер тут, як Ви пропонуєте: "жердка трісла, квочка:"Пробі! От істоти твердолобі".
Це було одне з найважчих місць для перекладу, як і перші два рядки.
У автора тут надзвичайно гарно: Grzęda pękła. Kwoka wściekła
Coś o łbie baranim rzekła, тобто три рими, дві з яких в середині одного рядка.
Коли я подібне зустрічаю, завжди намагаюся зберегти таке внутрішнє римування, інакше втрачається мелодійність.
Моє рішення не найкраще, рими неточні, але нічого вдіяти не можу.
Однак, з причин, які я назвав, маю так залишити.

А якщо говорити про "Coś o łbie baranim rzekła", тобто " щось про баранячого лоба сказала", то справедливо буде вважати, що квочка кожного гостя нагороджувала персональною характеристикою, тож несправедливо було б позбавити цього барана:)

"Цим ніхто не допоможе" приймається, спасибі.

Щодо "Й не приходять вже відтоді": тут втрачаються "гості". Мушу залишити.
А була б можливість дописати ще рядок, то Ваш би дуже придався:)

Дуже вдячний Вам за Ваші відгуки і допомогу.
Віктор, з повагою