ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де

Світлана Пирогова
2024.04.21 09:04
Гілкою жасмину розцвіло кохання.
Малювала пензлем сонячна рука.
Цвіт у молоці. Очі - чорна кава.
Небеса завмерли в мовчазнім чеканні.

Серце заспівало, як відлуння мушлі.
Настрій пишноцвіттям розливавсь навкруг.
Цілував кохану той весняний дух.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 И БЫЛ ВЕЧЕР... И БЫЛО УТРО...

"Да будет свет!"-сказал Господь.
И стал свет.
И увидел Бог, что свет хорош,
и отделил Он свет от тьмы.
И назвал свет днем, а тьму-
ночью..."

Как возникла Земля? Что такое Вселенная? Есть ли у нее начало и конец, и откуда пришли мы в этот мир?- спрашивает себя человек вот уже многие сотни лет. Религии дают ему на этот вопрос однозначный ответ: Творец всего сущего создал свет и тьму, твердь и воду...

ШЕСТЬ ДНЕЙ ТВОРЕНИЯ.
Обратимся к библейским текстам. Первая Книга Бытия повествует, что на первый день Бог создал свет и отделил его от тьмы. На второй день создал твердь и воду. На третий- сушу и растения. На четвертый- небесные светила. На пятый- птиц, рыб и пресмыкающихся. Наконец, на шестой- животных и человека. Повествование завершается тремя первыми стихами второй главы Книги Бытия, где сказано, что Творец "почил в день седьмый от всех дел Своих, которые делал". И "благословил Бог седьмый день, и освятил его, ибо оный почил от всех дел Своих, которые Бог творил и созидал".(см.Быт.1:1-2:3).

ОН, ОНА И ПОЗНАНИЕ.
Во второй главе Книги Бытия с четвертого стиха сказано о создании райского сада и двух деревьев в нем- древа жизни и древа познания добра и зла, о первой даннной человеку заповеди: не вкушай плодов от древа познания добра и зла. А также содержится рассказ о сотаорении Евы из ребра Адама (см.Быт.2:4-2:5). Вкусив плодов от древа познания добра и зла и понеся наказание, люди не остановились и не испугались. Желание понять суть вещей отличает человека разумного.

БЕСКОНЕЧНАЯ И ВЕЧНАЯ МАТЕРИЯ.
Длительное время в научных кругах царила теория бесконечной в пространстве и времени однородной и статичной Вселенной. Предположения о ее пространственной безграничности делал еще Исаак Ньютон(1642-1726), а философ Эммануил Кант (1724-1804) развил его теорию, допустив, что Вселенная не имеет начала и во времени. Все процессы в космическом пространстве, согласно Канту, можно объяснить законами механики. Итак, опроверглось существование НИЧТО, из которого Творец создал НЕЧТО, а следовательно, и существование самого Творца ставилось под сомнение. Что вполне отвечало материалистическому взгляду на природу мира: материя бесконечна и была вечно. Открытия астрономов представляли факты, которые трактовались. как подтверждение космологической модели Вселенной Канта. Правда в стройной теории имелось одно"но": она не объясняла существование темного звездного неба, ведь сумма света звезд должна составлять бесконечную яркость.

А ЕСЛИ ОН ВСЕ-ТАКИ СУЩЕСТВУЕТ?
В 1915-1916 годах Альберт Энштейн опубликовал уравнения общей теории относительности. Последующие исследования физиков с опорой на эту теорию позволили заключить, что Вселенная не является статичной, а расширяется с одновременным торможением. Единственное физическое явление, которое ведет себя подобным образом- это ВЗРЫВ. В 1937 году ученый Поль Дирак предложил термин БОЛЬШОЙ ВЗРЫВ.
Однако, если видимая Вселенная являетсяследствием разворачивания материи из одной точки, то у этого события было начало, момент НОЛЬ, и исходная точка, а значит, НЕЧТО должно было дать толчок, стать первопричиной Большого взрыва. Придя к такому выводу, Энштейн и сам поначалу его отвергал и выдвинул гипотезу о существовании силы отталкивания, сохраняющей Вселенную в статическом состоянии.
В 1929 году американский астроном Эдвин Хаббл сделал открытие: звезды разбегаются! Галактики отделяются друг от друга! Эти и другие факты вынудили Энштейна отказаться от теории силы отталкивания. И в 1931 году он признал существование начала всего сущего и первопричины его возникновения, которая, по словам, обладает разумом и творческой силой, но не является личностью. Кто ОН или что ОН? ТВОРЕЦ, СОЗДАТЕЛЬ или ВЫСШИЙ РАЗУМ?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-19 21:52:10
Переглядів сторінки твору 1140
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Езотерика чи ж бо справжня реальність?
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній