ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
2024.03.28
22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна
2024.03.28
22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя
2024.03.28
22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам
2024.03.28
22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв
2024.03.28
22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…
Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…
Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…
2024.03.28
22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм
2024.03.28
22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н
2024.03.28
22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.
Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.
Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -
2024.03.28
21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались
2024.03.28
21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло
2024.03.28
21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила
2024.03.28
21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по
2024.03.28
21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.
У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.
У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Омара Хайяма
Омар Хайям Рубайят (20)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Омар Хайям Рубайят (20)
* * *
Не збагнуть світ -- то ж часу на роздум не трать:
Нема смислу між злом і добром вибирать.
Небо нам навмання гральні кості кидає
Й те, що випало, -- все треба встигнуть програть.
* * *
Не встрявай, мудрецю, в спір, коли дурнів сорок
Називають світанком опівнічний морок.
Серед дурнів безпечніше дурнем вважатись:
Хто не дурень -- для них вільнодумець і ворог!
* * *
О вино! Ти для мене любов і Коран.
О корчмо! Я з твоїх найвірніших прочан.
Вип'ю стільки, щоб кожен, кого не зустріну,
Запитав би: "А цей звідки котиться дзбан?"
* * *
В руках у нас то келих, то Коран;
То праведність миліш нам, то обман.
Так і живем в цім світі піднебеснім
Напівгяурів, напівмусульман.
* * *
Горлає півень вранці що є мочі,
Звільнившися від чар і влади ночі.
Хоч ще одна минула ніч життя,
Спиш міцно ти -- вже не розплющиш очі.
* * *
Про світу суть у роздум поринаєш,
Та лиш зневіру й відчай пожинаєш:
Із мороку безодні виник він;
В безодню зникне знов -- хіба ж не знаєш?
* * *
Хайяме, ти сумуєш? -- Будь веселим!
Із другом бенкетуєш? -- Будь веселим!
Жде смерть усіх -- ти б міг уже не буть!
А ти іще існуєш? -- Будь веселим!
* * *
Цей дзбан крихкий, небес роса в якім,
Не завжди розіб'єш і чимсь важким.
А торс міцний, що подихом зігрітий,
Розбитий Пальця порухом одним!
* * *
Вина дзбан купиш, хліба на два дні
Й шукаєш вдосталь істину в вині;
А щоб звав паном менший хтось чи більший
Слугою звав -- для чого це мені!
* * *
Вникав я в суть небесного й земного --
Шукав розгадку таєн світу цього.
За сімдесят мені перевалило --
Й що я дізнавсь? -- Не знаю ще нічого!
Не збагнуть світ -- то ж часу на роздум не трать:
Нема смислу між злом і добром вибирать.
Небо нам навмання гральні кості кидає
Й те, що випало, -- все треба встигнуть програть.
* * *
Не встрявай, мудрецю, в спір, коли дурнів сорок
Називають світанком опівнічний морок.
Серед дурнів безпечніше дурнем вважатись:
Хто не дурень -- для них вільнодумець і ворог!
* * *
О вино! Ти для мене любов і Коран.
О корчмо! Я з твоїх найвірніших прочан.
Вип'ю стільки, щоб кожен, кого не зустріну,
Запитав би: "А цей звідки котиться дзбан?"
* * *
В руках у нас то келих, то Коран;
То праведність миліш нам, то обман.
Так і живем в цім світі піднебеснім
Напівгяурів, напівмусульман.
* * *
Горлає півень вранці що є мочі,
Звільнившися від чар і влади ночі.
Хоч ще одна минула ніч життя,
Спиш міцно ти -- вже не розплющиш очі.
* * *
Про світу суть у роздум поринаєш,
Та лиш зневіру й відчай пожинаєш:
Із мороку безодні виник він;
В безодню зникне знов -- хіба ж не знаєш?
* * *
Хайяме, ти сумуєш? -- Будь веселим!
Із другом бенкетуєш? -- Будь веселим!
Жде смерть усіх -- ти б міг уже не буть!
А ти іще існуєш? -- Будь веселим!
* * *
Цей дзбан крихкий, небес роса в якім,
Не завжди розіб'єш і чимсь важким.
А торс міцний, що подихом зігрітий,
Розбитий Пальця порухом одним!
* * *
Вина дзбан купиш, хліба на два дні
Й шукаєш вдосталь істину в вині;
А щоб звав паном менший хтось чи більший
Слугою звав -- для чого це мені!
* * *
Вникав я в суть небесного й земного --
Шукав розгадку таєн світу цього.
За сімдесят мені перевалило --
Й що я дізнавсь? -- Не знаю ще нічого!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію