ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
21:14
Твоя душа вічна,
Вона крила має.
Вона літає...
Куди піде ніхто не знає,
Може знов переродитися в іншому тілі,
Може в рай піде,
А може в пекло піде,
Хто знає що вона хоче.
Вона крила має.
Вона літає...
Куди піде ніхто не знає,
Може знов переродитися в іншому тілі,
Може в рай піде,
А може в пекло піде,
Хто знає що вона хоче.
2024.03.28
21:12
Дід Мороз живе в далекій країні
Та в новорічну ніч мандрує по всьому світу
Він везе вітання і подарунки - Вам!
Підкладає під ялинку,
Всіх вітає з Новим Роком!
Автор: Наташа
Та в новорічну ніч мандрує по всьому світу
Він везе вітання і подарунки - Вам!
Підкладає під ялинку,
Всіх вітає з Новим Роком!
Автор: Наташа
2024.03.28
21:10
Раніше була кріпосна - а тепер дворянка.
Була я звільнена від кріпосного стану
та вихована за рахунок пана…
Так, я вийшла заміж за пана!
Тепер вона кохана та бажана,
І носить на руках її пан.
Та він дозволяв їй за викуп
на волю відпускати кріпосни
Була я звільнена від кріпосного стану
та вихована за рахунок пана…
Так, я вийшла заміж за пана!
Тепер вона кохана та бажана,
І носить на руках її пан.
Та він дозволяв їй за викуп
на волю відпускати кріпосни
2024.03.28
21:08
Моя любов жива і жити не перестане.
Моя любов від біди і дощу не тікає,
І вона бореться, щоб вічно жити.
Автор: Наташа
Моя любов від біди і дощу не тікає,
І вона бореться, щоб вічно жити.
Автор: Наташа
2024.03.28
21:07
Ніч настала,
по нічному небу зірки пливуть.
Зірка інколи з неба летить.
Вже час, вже час загадати бажання -
Зірка, зірка,
загадала я бажання,
Коли здійсниться моє бажання.
Автор: Наташа
по нічному небу зірки пливуть.
Зірка інколи з неба летить.
Вже час, вже час загадати бажання -
Зірка, зірка,
загадала я бажання,
Коли здійсниться моє бажання.
Автор: Наташа
2024.03.28
21:02
I have faith in someone
I can't believe without faith.
I love someone
I can't live without love.
I hope in someone
I can't hope without hope,
But hope dies last.
Author’s: Natasha
I can't believe without faith.
I love someone
I can't live without love.
I hope in someone
I can't hope without hope,
But hope dies last.
Author’s: Natasha
2024.03.28
21:00
We spend money all know how.
We save money all know how.
The rich are all easily.
The beggars are all afford.
The poor are all hardly.
Author’s: Natasha
We save money all know how.
The rich are all easily.
The beggars are all afford.
The poor are all hardly.
Author’s: Natasha
2024.03.28
20:54
Наша Україна - рідна Батьківщина
Роками, ти нагороджувала наш край:
Лісами, морями, родючими землями,
річками, озерами, степами, горами.
А ми твої діти насолоджувалися і
насолоджуємося твоєю красою - Україна.
Наші пращури боролися за рідну землю,
Роками, ти нагороджувала наш край:
Лісами, морями, родючими землями,
річками, озерами, степами, горами.
А ми твої діти насолоджувалися і
насолоджуємося твоєю красою - Україна.
Наші пращури боролися за рідну землю,
2024.03.28
19:13
Фігаро - де?
Автор надзвичайно дотепної сатиричної казки «Коняка-розкаряка» Олекса Сушняк… Згадуючи цей твір, я завжди заходжуся сміхом, от і зараз не можу набрати тексту. Але нічого не цитуватиму, оскільки в моєму будинку мешкає чимало дітей і людей
Автор надзвичайно дотепної сатиричної казки «Коняка-розкаряка» Олекса Сушняк… Згадуючи цей твір, я завжди заходжуся сміхом, от і зараз не можу набрати тексту. Але нічого не цитуватиму, оскільки в моєму будинку мешкає чимало дітей і людей
2024.03.28
17:27
Біжу до себе крізь туман...
Крізь дощ біжу, крізь пересуди…
Біжу один… самообман -
Такі ми вже музиколюби.
Нема розмов, одні пісні
І без кінця і без початку…
Чи то двірні, чи то лісні -
Колись згодяться на посадку…
Крізь дощ біжу, крізь пересуди…
Біжу один… самообман -
Такі ми вже музиколюби.
Нема розмов, одні пісні
І без кінця і без початку…
Чи то двірні, чи то лісні -
Колись згодяться на посадку…
2024.03.28
17:01
Михайло в тіснім кубрику сидів.
Там, нагорі негода лютувала.
Хоч лютий та зима не відступала
І вітер дико у трубі гудів.
У кубрику, хоч тепло й не було
Та все ж тепліше, вітер не проймає.
Сидить Михайло, а думки у краї,
Де рідне загубилося село.
Там, нагорі негода лютувала.
Хоч лютий та зима не відступала
І вітер дико у трубі гудів.
У кубрику, хоч тепло й не було
Та все ж тепліше, вітер не проймає.
Сидить Михайло, а думки у краї,
Де рідне загубилося село.
2024.03.28
14:27
Стежки дитинства пролягали полем,
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.
Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.
Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.
2024.03.28
14:03
Минуле вже не повернути.
Що гіркі плоди гріха, що гіркі ті муки.
Я знаю лише роки дадуть забути мої гріхи на сповіді,
Бо демон не може знати ані думок,
ані глибин моєї душі
А може не забуду свої гріхи,
Бо демон не дасть забути
Ті приховані гріх
Що гіркі плоди гріха, що гіркі ті муки.
Я знаю лише роки дадуть забути мої гріхи на сповіді,
Бо демон не може знати ані думок,
ані глибин моєї душі
А може не забуду свої гріхи,
Бо демон не дасть забути
Ті приховані гріх
2024.03.28
13:26
Стікаю лавою
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздолля римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздолля римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
2024.03.28
13:12
Харківські сльози, серпневі краплинки,
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
2024.03.28
11:28
Все залежить - де і з ким…
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Козинець (2012) /
Проза
еМ – Же…
Контекст : Для збірки "КОПІ-ПАСТ REALITY"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
еМ – Же…
Твоя хода завжди вирізнялася самодостатністю й легкою зневагою. Хоча ти й тримаєш рівно спину всюди – навіть у туалеті (а раптом і тут хтось побачить?!) – у твоїй душі тільки звалище зруйнованих мурів та розбитих вікон. Ти ходиш увечері на пиво, обговорюєш новини, перемиваєш кістки (своїм же!) друзям (які їх також перемивають тобі, коли ти не з ними), і з відчуттям оп’яніння повертаєшся додому, де тебе завжди чекає вона…
Вона практично нічого не робить сама, чекає вечері, заважає працювати, ні на що не претендує, а також тулиться час від часу... Ти роздратовано згадуєш лише зранку про невипрасувану сорочку… Здивовано вигукуєш «Бля!», вдягаєш учорашню футболку і вибігаєш у місто.
Твоя хода завжди вирізнялася упевненістю і легкою зверхністю. Хтось це пояснює «набиванням собі ціни», хтось – повною тупістю. Раніше в твоїй душі самотність співала соло, а зараз влаштовує рок-фестивалі на твою честь. Ти не зважаєш. Розвиваєш духовність, позбуваєшся агресії, заздрощів, намагаєшся не думати про секс (так життєво тобі необхідний). Можеш влити у душу грам сто коньяку, кілька келихів пива і з відчуттям щастя прийти додому, де тебе постійно чекає він – завжди однаковий, передбачуваний, ходить з місця на місце, нудить давно вже відомими фразами.
Ти його годуєш, щось кидаєш до рота й собі, а потім ви обоє завалюєтесь спати, бо завтра з ранку буде важко продерти очі.
Ти любиш носити шкарпетки у лінію. Бажано різнокольорові. І чим більше кольорів – тим краще. Твої друзі завжди жартують з цього приводу і навіть називають тебе люблячи Пеппін. А тобі це по кайфу, у тебе аж очі світяться від щастя. У тебе взагалі пунктик на шкарпетки у лінію.
Ти страшенно ненавидиш шкарпетки …. Проте, колекціонуєш рожеві та салатні. Твої друзі навіть не здогадуються про це, окрім одного, котрий час-від-часу ночує у тебе і з усмішкою роздивляється повний пакет рожево-салатних ніжників.
Ти часто засмучуєшся, хоча знаєш, що весь осад – плід твоєї фантазії. Тому любиш блукати містом, щоб вивітрити дурощі, любощі, заздрощі, ревнощі. Інколи допомагає, інколи – ще більше грузить. Але ж твоя самодостатня і з легкою зневагою хода – «плювання на всіх з високої гори».
Ти часто радієш, часом – плачеш, але намагаєшся не впускати смуток усередину. Тому їздиш громадським транспортом величезним містом, пересідаючи на кінцевих зупинках в наступну маршрутку, черговий трамвай чи перші ліпші двері, до яких вистачає духу добігти у метро…
Приступно
Підступно
І обережно
Дарунки
Обкладинки
Ладанки
Мощі
І розчин
І спокій
Що нам не належав
Зачиняться двері…
«Наступна... – Лівобережна»
Ти знаєш сотню матів, але намагаєшся обходитися без них, бо віриш, що за кожний на небі тобі дописують по 20 грн. штрафу. Ти боїшся, що після смерті довго житимеш в кредит. Уже були спроби порахувати суму за останній рік. Коли нуликів стало чотири, довелось прийняти рішення активніше контролювати свої висловлювання. А ще тобі подобається спорт – відволікає від матів.
Ти куриш, але страшенно не любиш, коли хтось димить біля тебе. Тоді згадуєш мати і свої заняття спортом, щоб зробити із цигарки вузлик, а з руки того, хто курить – рівний кут в 90 градусів, з вигином за спину.
Ти любиш приймати гостей, коли є настрій. Тоді хоч десятеро в твоїй невеликій кімнаті можуть почуватися як на футбольному полі, де практично усе дозволено. Усі вважають, ти – еталон гостинності та людяності.
Гості у тебе бувають нечасто, але якщо приходять – то завжди з великим тортом, адже ти любиш солодощі. Це як підкуп, щоб вечір був гарний і всі залишились задоволені:
Накормиш поспіхом
Власним успіхом,
Чужим поспіхом
(З тебе – усмішка)
Чаєм з печивом
…краще з маком
Або ж з маслом
Ти часто мрієш про великих. Навіть вважаєш, що вже років за п’ять ти маєш бути серед них. На кожній крутій тусівці думками з ними, а відчуттями – навіть вище.
Ти часто буваєш серед великих людей. Але природу любиш більше, думаєш над своїм основним завданням – вчити та зцілювати. Знайомі в один голос стверджують про твою незвичайність та космічність. Але тобі здається, що між тобою й космосом є тільки дві великі спільності – величезна віддаленість і страх невідомості.
Тобі завжди подобались люди. Одні – як психологічна зброя проти інших, інші – як порівняння та протиставлення, ілюзія собіподібних. У чоловіках та жінках ти вивчаєш душі.
Тобі завжди подобались ігри та люди, що в них бавляться. Проте ті, що люблять ігри, відразу починають протестувати, коли говориш їм про це. Тому ти намагаєшся не називати часопроводження грою.
Бувають випадки, коли хочеться видряпати на пабівському столику «тут був даремно витрачений час», іноді номер телефону з підписом «передзвони»... Потім перед сном аналізуєш та класифікуєш людські реакції, виокремлюючи (якщо трапились), нестандартних експонатів.
Ти… Тихо буває лише вночі, коли чути хіба-що стукання клавіатури нетбука та плямкання соковитим яблуком. Ти взагалі любиш яблука, згризаєш їх разом з качанчиком, бо хтось тобі сказав, що у насіннячку багато йоду і воно корисне для організму.
Ти… Любиш пройтися містом увечері, коли стає вільно дихати і хочеться просто розчиниться у світлі ліхтарів щоб не думати, чи рівно ти тримаєш спину. Бог з нею, ліхтарі горять не скрізь, може не добачать?
Ви обоє дивитесь новини, зазираєте в поштову скриньку, в холодильник на кухні. Обоє любите думати, відчувати. І не важливо, що тебе чекає вдома кішка, а її – подарований друзями папуга. Усе минає..
Добраніч, добраніч вам обом!
12 травня 2011
Вона практично нічого не робить сама, чекає вечері, заважає працювати, ні на що не претендує, а також тулиться час від часу... Ти роздратовано згадуєш лише зранку про невипрасувану сорочку… Здивовано вигукуєш «Бля!», вдягаєш учорашню футболку і вибігаєш у місто.
Твоя хода завжди вирізнялася упевненістю і легкою зверхністю. Хтось це пояснює «набиванням собі ціни», хтось – повною тупістю. Раніше в твоїй душі самотність співала соло, а зараз влаштовує рок-фестивалі на твою честь. Ти не зважаєш. Розвиваєш духовність, позбуваєшся агресії, заздрощів, намагаєшся не думати про секс (так життєво тобі необхідний). Можеш влити у душу грам сто коньяку, кілька келихів пива і з відчуттям щастя прийти додому, де тебе постійно чекає він – завжди однаковий, передбачуваний, ходить з місця на місце, нудить давно вже відомими фразами.
Ти його годуєш, щось кидаєш до рота й собі, а потім ви обоє завалюєтесь спати, бо завтра з ранку буде важко продерти очі.
Ти любиш носити шкарпетки у лінію. Бажано різнокольорові. І чим більше кольорів – тим краще. Твої друзі завжди жартують з цього приводу і навіть називають тебе люблячи Пеппін. А тобі це по кайфу, у тебе аж очі світяться від щастя. У тебе взагалі пунктик на шкарпетки у лінію.
Ти страшенно ненавидиш шкарпетки …. Проте, колекціонуєш рожеві та салатні. Твої друзі навіть не здогадуються про це, окрім одного, котрий час-від-часу ночує у тебе і з усмішкою роздивляється повний пакет рожево-салатних ніжників.
Ти часто засмучуєшся, хоча знаєш, що весь осад – плід твоєї фантазії. Тому любиш блукати містом, щоб вивітрити дурощі, любощі, заздрощі, ревнощі. Інколи допомагає, інколи – ще більше грузить. Але ж твоя самодостатня і з легкою зневагою хода – «плювання на всіх з високої гори».
Ти часто радієш, часом – плачеш, але намагаєшся не впускати смуток усередину. Тому їздиш громадським транспортом величезним містом, пересідаючи на кінцевих зупинках в наступну маршрутку, черговий трамвай чи перші ліпші двері, до яких вистачає духу добігти у метро…
Приступно
Підступно
І обережно
Дарунки
Обкладинки
Ладанки
Мощі
І розчин
І спокій
Що нам не належав
Зачиняться двері…
«Наступна... – Лівобережна»
Ти знаєш сотню матів, але намагаєшся обходитися без них, бо віриш, що за кожний на небі тобі дописують по 20 грн. штрафу. Ти боїшся, що після смерті довго житимеш в кредит. Уже були спроби порахувати суму за останній рік. Коли нуликів стало чотири, довелось прийняти рішення активніше контролювати свої висловлювання. А ще тобі подобається спорт – відволікає від матів.
Ти куриш, але страшенно не любиш, коли хтось димить біля тебе. Тоді згадуєш мати і свої заняття спортом, щоб зробити із цигарки вузлик, а з руки того, хто курить – рівний кут в 90 градусів, з вигином за спину.
Ти любиш приймати гостей, коли є настрій. Тоді хоч десятеро в твоїй невеликій кімнаті можуть почуватися як на футбольному полі, де практично усе дозволено. Усі вважають, ти – еталон гостинності та людяності.
Гості у тебе бувають нечасто, але якщо приходять – то завжди з великим тортом, адже ти любиш солодощі. Це як підкуп, щоб вечір був гарний і всі залишились задоволені:
Накормиш поспіхом
Власним успіхом,
Чужим поспіхом
(З тебе – усмішка)
Чаєм з печивом
…краще з маком
Або ж з маслом
Ти часто мрієш про великих. Навіть вважаєш, що вже років за п’ять ти маєш бути серед них. На кожній крутій тусівці думками з ними, а відчуттями – навіть вище.
Ти часто буваєш серед великих людей. Але природу любиш більше, думаєш над своїм основним завданням – вчити та зцілювати. Знайомі в один голос стверджують про твою незвичайність та космічність. Але тобі здається, що між тобою й космосом є тільки дві великі спільності – величезна віддаленість і страх невідомості.
Тобі завжди подобались люди. Одні – як психологічна зброя проти інших, інші – як порівняння та протиставлення, ілюзія собіподібних. У чоловіках та жінках ти вивчаєш душі.
Тобі завжди подобались ігри та люди, що в них бавляться. Проте ті, що люблять ігри, відразу починають протестувати, коли говориш їм про це. Тому ти намагаєшся не називати часопроводження грою.
Бувають випадки, коли хочеться видряпати на пабівському столику «тут був даремно витрачений час», іноді номер телефону з підписом «передзвони»... Потім перед сном аналізуєш та класифікуєш людські реакції, виокремлюючи (якщо трапились), нестандартних експонатів.
Ти… Тихо буває лише вночі, коли чути хіба-що стукання клавіатури нетбука та плямкання соковитим яблуком. Ти взагалі любиш яблука, згризаєш їх разом з качанчиком, бо хтось тобі сказав, що у насіннячку багато йоду і воно корисне для організму.
Ти… Любиш пройтися містом увечері, коли стає вільно дихати і хочеться просто розчиниться у світлі ліхтарів щоб не думати, чи рівно ти тримаєш спину. Бог з нею, ліхтарі горять не скрізь, може не добачать?
Ви обоє дивитесь новини, зазираєте в поштову скриньку, в холодильник на кухні. Обоє любите думати, відчувати. І не важливо, що тебе чекає вдома кішка, а її – подарований друзями папуга. Усе минає..
Добраніч, добраніч вам обом!
12 травня 2011
Контекст : Для збірки "КОПІ-ПАСТ REALITY"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію