ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Сторожівська (1995) /
Публіцистика
На високій ноті неба
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
На високій ноті неба
21 березня, у Міжнародний день поезії у м. Полтава, а саме у обласній бібліотеці для юнацтва ім.. О. Гончара відбувся творчий вечір - діалог двох авторок: Раїси Артеменко за підсумком трьох збірок віршів: «Доки живу – люблю», «Доки люблю – живу», «Мої дороги», яка презентувала вірші « До рідного дому, до хати», « Сніги», « Зважити б на шальках терезів», « Та й як воно живеться, розкажи» та Світлани Сторожівської, що презентувала першу поетичну книгу «Висі», зачитавши поезії «Висі», «Тріолети про весняні злети», « Те, що буяє вічно», « Земна луна» та віршовану казку « Бабато і чарівна скриня» . Окрім співробітників книгозбірні, які протягом дійства зачитували біографічні відомості про авторок, особливості їх манери письма, ставили запитання стосовно творчості, оприлюднювали вершинні зразки відомих українських поетів, зокрема Л. Костенко, захід зібрав людей, небайдужих до поезії. Це студенти ПНПУ ім.. В. Короленка, які активно ставили запитання мисткиням, зачитували їхні твори, що найбільше їм припали до душі, а також запрошені письменники: член ПСЛ Г. Вовченко, яка з теплом оголосила слово стосовно віршів Р. Артеменко та С. Осока, член НСПУ, один з авторів передмови до першої книги С. Сторожівської, який зачитав свою поезію також. Звісно, вирізнялася потужністю аудиторія рідних, вчителів та бібліотекарів, що приїхали з Чутівщини підтримати краян. Фортепіанний супровід деяким поезіям авторок надала С. Гогохія, керівник громадського творчого об’єднання «Гілея».
Р. Артеменко - головний спеціаліст відділу освіти Чутівщини і водночас проникливий лірик, яка зізнається, що прикладом для неї є поезія П. Тичини, найвищою оцінкою для письменника – коли читають, а сюжети з’являються від зустрічей з людьми. На запитання про творчу кризу Раїса Іванівна зазначила: « Писати – це вже невиліковна хвороба, тому яка вже там творча криза!». У сучасних полтавських авторах Р. Артеменко дивується, за її словами, невичерпному метафоризму.
С. Сторожівська – учениця 11 класу Полтавського обласного ліцею - інтернату ім.. А. С. Макаренка, активна учасниця багатьох творчих конкурсів. Пріоритетом для неї є творче зростання, вдосконалення свого доробку, адже « у кожного вись своя – словесна чи математична, то, мов до душі дотична, невидима ниточка «Я»». Серед улюблених авторів Світлана виокремлює Н. Галан, Н. Ткачик, Г. Кревську, Б. Олійника. Початком відліку шліфування текстів вважає участь у конкурсі «Собори душ своїх бережіть», що проводиться з 2007 р. ПОО НСПУ.
Попри вікову і жанрову різницю цих авторок, провідний мотив оприлюднених поезій - крила. Саме таку назву носить районна літстудія, відкриття якої у 2011 р. у смт. Артемівка послугувало співпраці Р. Артеменко як керівника та С. Сторожівської як учня.
На завершення творчого діалогу директор бібліотеки І. Балибіна подякувала авторкам за поетичне розкрилля, побажала нових творів і перемог. Адже за висловом П. Стороженка « Поезія ніколи не закінчиться, як і мова».
Р. Артеменко - головний спеціаліст відділу освіти Чутівщини і водночас проникливий лірик, яка зізнається, що прикладом для неї є поезія П. Тичини, найвищою оцінкою для письменника – коли читають, а сюжети з’являються від зустрічей з людьми. На запитання про творчу кризу Раїса Іванівна зазначила: « Писати – це вже невиліковна хвороба, тому яка вже там творча криза!». У сучасних полтавських авторах Р. Артеменко дивується, за її словами, невичерпному метафоризму.
С. Сторожівська – учениця 11 класу Полтавського обласного ліцею - інтернату ім.. А. С. Макаренка, активна учасниця багатьох творчих конкурсів. Пріоритетом для неї є творче зростання, вдосконалення свого доробку, адже « у кожного вись своя – словесна чи математична, то, мов до душі дотична, невидима ниточка «Я»». Серед улюблених авторів Світлана виокремлює Н. Галан, Н. Ткачик, Г. Кревську, Б. Олійника. Початком відліку шліфування текстів вважає участь у конкурсі «Собори душ своїх бережіть», що проводиться з 2007 р. ПОО НСПУ.
Попри вікову і жанрову різницю цих авторок, провідний мотив оприлюднених поезій - крила. Саме таку назву носить районна літстудія, відкриття якої у 2011 р. у смт. Артемівка послугувало співпраці Р. Артеменко як керівника та С. Сторожівської як учня.
На завершення творчого діалогу директор бібліотеки І. Балибіна подякувала авторкам за поетичне розкрилля, побажала нових творів і перемог. Адже за висловом П. Стороженка « Поезія ніколи не закінчиться, як і мова».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію