ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2018.02.19 23:46
ЧАСТИНА ІІІ

ЛЮБОВ СПРАВДЕШНЯ

Як надійшла любов справдешня,
Хлюпнула пригорщу тепла,
Моя душа, немов черешня,

Володимир Бойко
2018.02.19 22:17
Не перейди ту межу
Честі – від знади до зради.
Втрапиш у сутність чужу,
І не одержиш розради.

Не заблукай у гріху,
Не оступись, бо ніколи
Більше не буде шляху

Сергій Гупало
2018.02.19 21:37
Я легко – жайвором літаю,
Проміння сонця – струни – рву.
І кличу пісню, кличу Таю,
Плекаю пам’ять зорову.

З горіха зерня люба-мила,
Іти до інших не дає.
Вона, як мама, раму мила,

Ярослав Чорногуз
2018.02.19 19:57
Зимі не завше притаманні
Ці відчуття: вітрець-мусон,
Весь день – немовби у тумані,
Весь день – неначе сивий сон.

І часу невагомі хвилі
Навіюють сонливий стан.
І дрімота до ліжка хилить,

Ірина Вовк
2018.02.19 18:47
Ромчику… Гурику… Очі твої тернові…
Поле Життя несходжене… тихо на Полі Крові…
Лихо на Полі… Холодом віє лихо…
Чом же завжди перед боєм – так божевільно тихо…

Ніч яка – Боже! – тривожна... підступна… свавільна…
Зараз або ніколи!.. Буде Вкраїна вільн

Василь Світлий
2018.02.19 17:50
Перевелися зими кволі,
Злі перевіяли вітри.
І тільки зорі, тільки зорі
Не всі попадали згори.

Далеко сонце не в зеніті,
Сусідські докучають пси,
А так хотілося трембіти,

Сонце Місяць
2018.02.19 17:49
місто вистелює відстані
понад & понад
тихо сковзнувши від стіни
блискає вогник

дегенеруючи пристрасно
вдома & втома
сяйні бажання вистигнуть

Ночі Вітер
2018.02.19 14:47
Я готую смачно-смачно
Так, що дух захопить враз.
Кухня в мене – місце злачне,
Нагодую без образ.

На ПееМі всім згодиться
(Особливо мужичкам).
Встигну я причепуриться

Лілія Ніколаєнко
2018.02.19 14:19
Глава 1.

Я музою твоєю не була,
(а втім, як знати потайні бажання?).
Жагучі ноти, ніби друзки скла,
Так дзвінко б’ються, так нестерпно ранять,
Що аж з душі сочиться кров і крик,
До забуття цнотливу тишу поїть.

Ольга Паучек
2018.02.19 13:03
Потріскують дрова в печі
У полум"ї бажання,
Сердитий вітер за вікном
Вимолює зітхання...

Душа зігріється у снах
Теплом твоїх долоней
І не котитиметься дощ

Олена Багрянцева
2018.02.19 11:49
Забувай про свої тривоги і слухай дощ.
Пароплави твої повертаються в тиху гавань.
Утомилась земля одягати холодний саван.
Зачекався весни посивілий від смутку гравій.
Віє білим теплом від самотніх цукрових площ.

Зачиняй мої двері і грій у долонях с

Галина Михайлик
2018.02.18 23:49
Я дякую Тобі за цю сльозу,
за мій політ, іще такий недавній,
п'янких думок немовлену красу
в морозяній казковості різдвяній,
барвистих вогників космічну пектораль,
вібрації єдвабних обертонів…

Портал цей зачиняється, на жаль.

Вікторія Лимарівна
2018.02.18 23:23
Душа здригнулася – завмерла:
Крижини дотик, спалах – струм
Пробіг по тілу, наче жерлом
Дістав глибин сердечних струн.
Майдан січневий - ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ
Число трагічне - ВІН упав!
Смертельний постріл перший, другий…
Не випадкові – кожен знав.

Іван Потьомкін
2018.02.18 20:54
В одном из турагенств, расположенном в самом центре Иерусалима, текла обычная будничная работа. Случалось, что к одному и тому же агенту приходило одновременно несколько посетителей. Тогда чаще всего мужчины уступали место женщинам, а сами выходили на ули

Василь Дениско
2018.02.18 20:29
Вісімдесяті роки минулого століття. Зима. Дорогою з вокзалу Саранська (столиці Мордови) до тролейбусної зупинки я, привітавшись, запитав першого зустрічного чоловіка – як мені проїхати до найближчого готелю. Запитав, звісно, українською, бо повсякчас нама

Домінік Арфіст
2018.02.18 20:28
я їм твій хліб, о доле моя дивна…
плачу піснями… плачу у ночах
у кляшторі зачинений монах…
сміюсь у небо – сонячна дитина…
Еллада… доля… далина ельфійська…
розчинена у морі кров дорійська…
із темного колодязного дна
мені небесна сяє глибина…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Завялова Інеса Завялова Інеса
2018.02.17

Джей Уей Ґамалія
2018.02.10

Володимир Кепич
2018.02.06

Олександр Прок
2018.02.01

Наталія Шовкун Лія
2018.02.01

Соня Безсонна
2018.01.30

Віталій Чепіжний
2018.01.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Пам'ятник коханню

Сталося так, що 14 жовтня 2010 р., у свято Покрови, я була присутня на спільній молитві кількох сотень людей біля унікального капличного комплексу в селі Озерна, що на Тернопільщині.
Відзначали десяту річницю його спорудження. Історія, яку мені розповіли місцеві мешканці, була зворушливою настільки, що невдовзі був написаний цей вірш.


Сумнішої за повість про Джульєтту,
Можливо, і немає оповідки,
Та стільки у житті гірких сюжетів,
Для котрих сьогодення стало свідком.

… Вони були щасливі, бо кохали.
Призначили батьки весілля дату.
Щоб їм у мирі жити, планували
Для молодят садибу обладнати.

Питався тато донечку, бувало,
Де хоче мати хатоньку-світлицю,
Але вона на те відповідала:
«Ти краще побудуй мені каплицю…»

Хоч не питав, замислювався тато:
Чому його дитина так говорить?
Та раптом не очікуване свято
Прийшло до двох родин, а біль і горе.

У дім, де наречені ночували,
Закрався, ніби злодій, струмінь газу.
Страшне весілля долі повінчало,
Забрала підла смерть обох відразу.

Дві птахи білі, як весільні квіти,
Несли до неба душі їх на крилах.
Так сталося. Чому – не нам судити.
"Бог так хотів", - напишуть на могилах.

Загинула красуня-наречена,
Та батько не забув її прохання:
Стоїть капличка, б’є вода джерельна,
Шепочуть верби листям про кохання.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-23 18:08:51
Переглядів сторінки твору 2238
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 11:52:47 ]
Щиро Вам вдячна за посилання. Дізнавшись деякі подробиці, внесу корективи, щоб це був не вірш на тему Озернянської трагедії, а саме вірш про неї...
Коли два роки тому я подарувала вірш (щоправда, в іншій редакції) Богдану Івановичу, татові Наталі, він просто був вдячний, без ніяких зауважень щодо неточностей у переказі трагедії. тепер розумію - через стільки років деталі вже не такі важливі, як сам факт того, що пам'ятають, співчувають, оспівують...
Ще раз дякую Вам, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2013-08-22 21:21:39 ]
Плачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-08-22 23:06:30 ]
Розумію...