ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 666 (Послання Борисові Олійнику)

Від дати народження Маркса до місяця, в якому народився Ленін, минуло 666 періодів Т2. Один період Т2 дорівнює середньостатистичній тривалості менструального циклу. (За брошурами Л.Котельника “Чи винний Місяць?”, “Ми – діти Сонця”)

Не шелестіть, дрібні, його ім’ям,
Не доросли ви, бісове посліддя,
До того, хто із мук явився вам
Христосом двадцять клятого століття!
Б.Олійник, “Сім”
(“Літературна Україна”. – 1987. – 17 вересня)

Ленін-антихрист явився, мій сину, а ти проти мене.
Треба боротись: ворог явився.
П.Тичина, “Чистила мати картоплю”


Не шелестіть. Упокоєно спить ще Росія.
Мчиться планета в майбутнє стрясінь, колотнеч.
Квітень гряде. Скоро вродиться лисий месія.
Збігло шістсот шістдесят уже шість кровотеч

З часу, коли вийшов Маркс із жіночого лона.
Все спланував наперед Невблаганний Статист.
Спить ще Росія, та вже похилилась корона.
Вітер із жовтня доносить диявольський свист.

Ленін вродився. Сховалося сонце у мряці.
З книги пророчої зірвано другу печать.
Буде Велика Жовтнева з усіх менструацій
В нашому світі кривавім найдовше тривать.

Кінь вже червоний зі звіром у вічність понісся.
Зірвано всі 7 печатей, і більше – нема.
Опам’ятайтеся. Ви спокусились, Борисе!
Третього Ангела вже пролунала сурма.

Не шелестіть отим проклятим іменем Ленін.
Нащо на віру сприймати було кожен том?
Як Ви могли так безбожно Антихриста ймення
Сплутати, наче сліпець, із Ісусом Христом?

10 жовтня 1993 р.

Вірш - палка незгода з політичними симпатіями Бориса Ілліча! І все. Поета Бориса Олійника люблю, схиляюсь перед ним, захоплено цитую... А поеми його - сила!


Контекст : http://poezia.org/ua/id/17810/personnels


Найвища оцінка Світлана Костюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Микола Базів 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-26 21:57:39
Переглядів сторінки твору 2769
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-26 22:44:19 ]
Я міг би теж підписатися під цим посланням. І ремарку щодо особистості Б.І.О. підтримую.
Вірш - в "десятку", а остання строфа - просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-27 09:01:05 ]
Коефіцієнт прозорості ледь не співпав з темою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-27 06:56:31 ]
Прикре відчуття - метр української поезії і політична сліпота. У ті роки багато-хто хворів на сліпоту, але час(1987) уже відкривав утаємничені до того "здобутки і досягнення" тієї політичної доктрини, яку започаткував Ленін, тож можна було і утриматись. Можливо, то було написано на замовлення до 70-річчя. У будь-якому разі, висловлюючись сучасною термінологією
можна сказати: Лоханувся Б. Олійник з тим "Христосом двадцять клятого століття", а Ви поетично це оформили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-04-27 09:50:30 ]
СЛАВА ІСУСУ!:)))

"Як Ви могли так безбожно Антихриста ймення
Сплутати, наче сліпець, із Ісусом Христом?"

Вельми дякую, п.Анатолію! Бачу, як усміхається наш Господь - наша сила, і слава, і пісня... Наше Спасіння!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-04-27 12:53:49 ]
Не лише Олійник, а й Павличко писав тоді подібне:
"Не вірю я , що ми постали з глини,
Коли дивлюсь на ленінське чоло".
Я відповів пародією:
Уважно глянь на ленінське чоло
І зрозумієш сам, з чого постав ти:
Все людство з глини Божої пішло,
І тільки вірні ленінці - від мавпи!


Дуже потужна громадянська поезія. Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-27 18:10:21 ]
Майстерна робота, пане Анатолію!І відверта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-04-27 18:38:09 ]
Незбагненна позиція поета й людини Бориса Олійника. В той час, коли прозріли вже й сліпі поборники радянщини, він не тільки не вийшов з лав компартії, а й допомагав їй у Верховній Раді обстоювати криваве ленінське минуле.
Дякую Вам, пане Анатолію, за глибокий й актуальний вірш.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-27 20:35:27 ]
Щиро дякую всім за гостини і коментарі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-28 00:43:18 ]
Якби Низовий був з нами, він би, Анатолію, вигукнув: "СтарИй, ти геній!")))
Його позиція щодо піднятої Вами проблеми, думаю, усім давно відома...
Класний Ви!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-29 10:54:50 ]
Єзуїтство недалекого минулого, та, зрештою, для декого - і нинішнього...