ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Криловець (1961) / Вірші

 На захист більшовиків
Даремно ви ховаєтесь у шанці.
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!

Не бійтеся, не нам катів карати.
Будь проклят, хто гадючу кров проллє!
Вам перед Богом відповідь тримати.
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.

Генсеки, юди, леніни, пилати,
Душителі свободи у Литві,
Готуючи народу каземати,
Рятуєтесь в тюрмі від нього ви!

Ви нам вбивали в душах Україну,
На наші мізки тиснули згори,
Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.

...Нема тобі іще, народе, прощі.
Ти всіх тиранів заслужив сповна.
Допоки будуть Ленінові мощі
У Мавзолеї, доти і вина

Не зніметься... Вставайте, озвіжденні,
Чий розум ще в пелюшках кумача!
Хай ляже в землю злий кривавий геній,
Щоб одержимі духом Ілліча

Очистились, щоб спала з віч полуда.
Страшний не людський, а Господній Гнів.
...Скажені леніністи йдуть! О люди!
Не доторкайтесь до більшовиків!

Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...”

18 лютого 1991 року

Вірш написаний ще в далекі радянські часи. Тепер видно, що багато чого сталося не так. Леніна не поховали, як передбачав колись "пророк" і математик Сидік Афган.
Залишки "прогресивного людства" й нині вшановують свого вождя...


Контекст : http://poezia.org/ua/id/25108/personnels


Найвища оцінка Валентина Попелюшка 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 06:16:05
Переглядів сторінки твору 3335
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2017.05.15 22:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 06:30:14 ]
Кривавий геній переродився у демагогів і лицемірів із буржуазним душком споживання, але дай їм владу - ох скільки ще бід натворять ці невтомні борці за "щастя" народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 06:39:07 ]
Сильний і потрібний вірш.
Вибачте, що правлю...
Крім Нюрнберзького, Суд Господній є.
Як варіант...
Крім Нюрнберга, Суд Господній є.
Найкращі рядки -
Не устоїть кремлівський Вавилон.
Ми – вільні люди, ви – системи бранці.
Виходьте, вже настав Армагеддон!
Ви молодець, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:21:45 ]
Уклін за цей вірш, побратиме!
Надактуально й нині. На жаль...

Але:

"...Кріпімося, щоб нас не спокусили.
Я вірю в те, що вистачить нам сил,
Якщо, почувши “Господи, помилуй!”,
Душа озветься: “Господи, помил...” ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:52:27 ]
Правдиво, та ліпше шукати Божої моці, тільки в Ньому перемога і немає скорботи...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 11:29:44 ]
Бог не допомагає рабам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 09:12:37 ]
Ох, який сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 10:32:43 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі." - у декого й досі п'ятикутні звивини... Так, двадцять з гаком років Вашому віршу, "а віз і нині там..." Нажаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 11:23:48 ]
Переконливо. Щиро. Хвилює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:27:56 ]
Ваша правка, Мішелю, не вписується сюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:07:24 ]
Дякую, Мішелю, за увагу до вірша. Правки ж, на жаль, прийняти не можу. Ви ж мене ритму хочете збити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 13:04:42 ]
"Розпростуючи звивини людини
У грані п’ятикутної зорі.", "пелюшки кумача", "скажені леніністи" і ще багато, практично у кожній строфі - сильні і несподівані образи, метафори.
А як актуально й сьогодні! Аж страшно...
Дякую за Ваше слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 15:21:52 ]
"Я помню! Я горжусь!" С "Днём Победы"!
Как в июне 1941 НКВД сделал братской могилой тысяч казнённых "врагов народа" львовскую шахту в оккупированной СССР Украине. - По самый вверх она была забита трупами. И это при том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров.
---------
В советское время до 80-х годов близ городка Добромиль на Старосамборщине находился известный лечебный санаторий. Его построили на территории соляных шахт. Соляные ванны особенно полезны астматикам и туберкулезникам.
До германо-советской войны здесь не отдыхали, а тяжело работали, на протяжении десятилетий добывая соль. Местная соль была известна далеко за пределами Галичины.
Урочище с соляными шахтами в народе давно называлось Салина. По латыни — Солона.
Сейчас для окрестностей жителей слово Салина вызывает лишь чувство ужаса. В июне 41-го года после бегства советских войск и вступления Вермахта в одной из шахт обнаружили тысячи трупов. 70 лет назад, 26 июня 1941 года, выяснилось, что одну из четырех шахт карательные органы советской власти тогда использовали как могильник для неугодных мирных украинцев.

Операция «Разгрузка»
Понятие кровавого июня 1941 года для Западной Украины имеет несколько иное значение, чем в восприятии большинства украинцев. За неделю в этот период здесь были убиты 22 тысячи человек. Убиты руками не нацистского, а советского режима.

С нападением Гитлера на Советский Союз перед Москвой стал вопрос, что делать с тысячами заключенных, среди которых были и идеологические враги. Это были не только члены патриотических организаций, а обычные студенты, учителя, священники, бизнесмены — то есть элита, которая потенциально могла представлять для сталинского режима опасность. Впоследствии среди уничтоженных узников находили и детей.
На начало германо-советской войны эвакуировать заключенных, которые не были приговорены к смертной казни, уже не успевали. Не было времени и для поочередного вынесения и исполнения смертных приговоров. Нужна была оперативная и массовая ликвидация идеологических врагов.

Как следствие, последние дни пребывания большевиков в оккупированной ими Украине ознаменовались массовыми убийствами, жестокость которых ничем не уступает преступлениям нацистов.
Указ о разгрузке тюрем издал нарком госбезопасности СССР Меркулов. Как результат, современные исследователи насчитали тридцать восемь мест массовых убийств совершонных советскими солдатами в Западной Украине.

Июнь 41-го года — страшная страница истории каждой западной тюрьмы.

Количество убитых узников в Западной Украине в период с 22 по 30 июня: Львов (три тюрьмы) — 4000, Дрогобыч — 1000, Добромиль — 1000, Золочев — 749, Стрый — 1101, Самбор — 1200, Демьянов Лаз — 2500, Чертков — 800, Тернополь — 1000, Луцк — 2754, Дубно — 1500, Перемышль — 1000. В остальных городах число жертв измеряется десятками и сотнями.

Могила глубиной сто метров

Убедиться в своих догадках о массовых убийствах люди смогли 26 июня, когда советские войска уже скрылись при наступлении немецких войск. В село приехали первые разведочные словацкие группы. Узнав от крестьян о возможной трагедии, словаки с украинцами вместе начали искать могильник.

Шли по вытоптанной траве, по которой вели заключенных, и так обнаружили присыпанную землей и ветками шахту, а в ней — месиво из тысяч человеческих трупов.

«После того, как солдаты отошли, люди со страхом стали выходить из домов. Видим: бежит народ на Салину. Мы за ним. То, что я там увидела, лучше бы не видела. В саду, у молодой черешни, лежала куча одежды. Разной. Все в крови... Кто-то пошел смотреть в костел и оттуда послышался нечеловеческий крик. Люди туда устремились, и я за ними... А там на стене распятый человек», — вспоминает пани Евгения с Добромиля.

По словам Прокопец, пол в храме был по щиколотку в засохшей крови. Но еще страшнее картину люди увидели, когда раскопали шахту.

По самый вверх она была забита трупами. При том, что ее глубина достигла более 100 метров, диаметр 5 метров. Удалось достать лишь около 500 тел. Остальные уже разложились на части. Из-за ужасной невыносимой вони, а в это время, по воспоминаниям людей, стояла страшная жара, шахту с остатками людей закопали снова.

Полсотни тел перезахоронили в нескольких сотнях метров от шахты, сверху сделали насыпь и поставили крест.

То, что тела были в таком истерзанном состоянии и большинство из них были уже разложены, приводит исследователей к мысли, что Салина использовалась как могильник и раньше. Ведь после прихода советской власти в 1939 году в Галичину, в одной из четырех шахт приостановили добычу соли, огородили колючей проволокой, и у нее разместили часть НКВД.

«Догадки о том, что в шахты Салины бросали тела замученных в тюрьмах людей задолго до начала войны, подтверждает и тот факт, что советские нелюди хотели истребить рабочих сользавода. Они боялись, что те что-то знают, о чем-то догадываются. Поэтому директор передал людям немедленно прийти за зарплатой», — вспоминает жительница Добромиля Мария Яцык.

По версии исследователей, в Салине встретили смерть около 3600 человек.

Потерянная память

Могилу в Салине в советское время органы КГБ несколько раз разрушали — сбрасывали крест, а насыпь сравнивали с землей. Однако каждый раз люди находили это место и вновь облагораживали.

С 1990 года в последнее воскресенье июня здесь проводятся молебны по инициативе местных активистов. Они намерены построить на этом трагическом месте пантеон памяти с музеем. Сейчас построили часовню и памятный знак над самой шахтой.

Средства в честь невинно убиенных получили из пожертвований. Ни копейки — от государства.

Вот уже четыре года старосамборские активисты пишут письма в Кабмин с просьбой внести Салину в перечень памятных мест Украины. Только с таким статусом Салина сможет претендовать на государственную финансовую поддержку.

Из-за нехватки внимания к Салине информация об этом месте советских военных перступлений известна немногим, даже мало что о ней знают жители Львова и Львовщины. По словам Прокопец, в месяц здесь бывает максимум три экскурсионные группы, а может не быть ни одной.

Во время пребывания в Салине автору этих строк удалось увидеть группу польских школьников. По словам их руководителя, в польских школах детям рассказывают о Салине. Ведь среди заключенных Перемышлянской тюрьмы была и польская элита.

Поляков не останавливает даже граница, чтобы познавать трагическую историю господства оккупационного советско-большевистского режима и почитать память невинно убиенных. В Украине до сих пор значительная часть людей отрицает преступления НКВД и возвеличивает коммунистические знамена и коммунистических лидеров.

P.S.
Вчора мій школяр приніс оберемок квітів до дому і сказав що їх школа завтра з ранку йтиме на парад. Мають бути всі...
Наголошую - не панахида, а парад  (???)