ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 Від зими до зими
гаплик

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-02 11:41:10
Переглядів сторінки твору 7542
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.513 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 11:52:45 ]
І коли ж розтане ця вічна мерз(л)ота і настане справжня Весна?!
Семене, прекрасний вірш! Жаль, що не можна виставити 6 і більше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 12:05:30 ]
"Шістки" - то другорядне, особливо у випадку, коли вони технічно (читай - умовно) недосяжні.
І вони мають властивість знецінюватись, коли їх надто багато. Також знецінює не лише їхня кількість, а й невідповідність тому чи иншому краму (віршу, твору).
А потім у лавреата "шістки" виника наступна проблема - проблема відсутности перспективи (ідеалу). Досяг середньоарифметичної оцінки, побудованій на "шістках" - і що далі? Які обрії обирать? І наскільки вони творчо досяжні?
Я працюю в чудових умовах:
- мені написали про "шістку". Це, нмсд, і визнання, і перспектива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 12:03:56 ]
Гіркі роздуми. Перші дві строфи - супер!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 12:10:10 ]
Я навмисне знизив тиск у парогенераторному агрегаті мого вірша. По-перше, можливий вибух. А що робить після нього? Збирать уламки перекриття? Чи знов вибухать? Повтори нагадуватимуть фарс. У спорті - це инша справа.
По-друге... А про друге я вже написав у фінальній частині попереднього абзацу і в переостанньому рядку вірша :)
Така собі синусоїда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 12:09:20 ]
вірш гідний!
1)НМСД він виглядав би цікавішим, якби замінити відверту публіцистичність;
2)рядки "І горе сільських" - порожні: чому горе, а не щастя, чому саме сільських , що в місті жінкам легше (ну і т.д. і т.п.);коротше скажіть про жінок інакше та сильніше, напр. "глибоке пияцтво" чи "безпліддя ідей, жінок" - мої варіанти дуже кострубаті звісно, але щось в цьому ключі;
3)"Фатальність - почутись хворим" - НМСД сильніше було б, якби написали "Як вихід - почутись хворим" ; "найлегше на світі - хворим" - зіграть на контрастах...
4)оце відверте публіцистичне "Куди заподівся страм?" - краще замініть на щось сильніше: сказати, що страм - це екзотика чи "міліють річки і страм"...
5) "Мабуть, Україна звикла" - краще на: "До рабства бидлота звикла"
6) Не зрозумів оці рядки:
А я до собак римую
Не білочок, то котів. - зрозумів, якби сказали, "яа я до собак римую, то палицю то кістки", бо немає римування у "собака-коти", ПРАВИЛЬНО БУЛО Б СКАЗАТИ, А Я ДО СОБАК РИМУЮ, ТО ...... ТО ГУЛЯК: "собак-гуляк" рима...
7) ВЗакінчити НМСД краще не трьома крапками, а запитальним знаком :)
З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 12:12:28 ]
Корисний коментар.
І йдеться не стільки про якісь вади, як про приховані резерви.
А з резервом, шановний Костянтине, можна жить і зростать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-07-02 13:41:53 ]
Ваш вірш, Семене, нагадує старе фото вулиці міста. Тобто фото, котре вихопило частинку справжнього життя, без роблених облич і гри на кадр. Воно дає можливість через частину відтворити в уяві ціле. Як це не дивно, але пам’ять спотворює минуле, це науково доведений факт. А такі фото дають можливість знизити рівень спотворень. У вашому вірші є гіркота правди, але немає пафосного надриву, заламування рук і показних сліз. Десь на задньому фоні відчувається стримувана злість і ще багато речей, котрих не видно, але вони присутні он там, «за рогом вулиці». З моєї точки зору, це справжня «шістка», Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 14:15:21 ]
Де ще, як не в шинку, ти почуєш: "Ты меня уважаешь?" (рос.). Де ще так можна отримать по пиці або освідчитись у світлому почутті поваги?
До речі, анекдот:
Відвідувач замовив горілки. Випив. Замовляє пива.
Офіціянт питає: "Пиво після горілки? Я правильно зрозумів?"
"Та ні", - каже відвідувач. "Не після горілки, а перед вином".

Чим ближче до саміту у Вільнюсі, тим менш зрозумілою для мене, нмсд, є риторика європейців.
За їхньою логікою, вовка треба виховувати серед телят. Він дихатиме запахом свіжого молока, він перебуватиме у менш агресивному оточенні, ніж створюється у вовчих зграях. Це мені нагадує відкриття у селекції, що відбувались за сталінських часів. Осот, за думкою головного селекціонера, підтриманого вождем народу, міг з часом заплодоносить пшеницею, бо він культивуватиметься разом з нею.

Про собак та иншу свійську тварину я написав, маючи на увазі саме пафосність, на відсутність якої Ви вказали. Вірші для альбомів і для гостей, які вже стільки випили, або ще не випили, але вже перебувають у такому настрої, з яким вони сміятимуться навіть з пальця, а розчулить їх можна будь-якою згадкою не лише про вічні цінности та пам'ятні події у житті практично кожного з нас, а і черговою, не раз перебалаканою балаканиною про ті ж самі цінности та події, це не моє. Від величного до смішного - один крок (с).

Вибачте мені розлогу відповідь, але були питання і викладені вище. Я комплексно поставивсь до питання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-02 14:50:05 ]
Чудовий вірш, майстерні рими, та є один остючок: сумую-римую.
Використовуйте неспалимі резерви, Семене!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 15:12:58 ]
Він лише один, і свідомо я не вдававсь до масштабних пошуків.
Рима, яка вийшла, стоїть на охороні причинно-наслідкового зв'язку.
"Римую - всміхаюсь - сумую".
І це саме так. Закінчується одне коло, виника наступне.
Зізнаюсь, що ці кола у мене практично завжди такі. Я погано сприймаю однобоку поезію. Можливо, якщо зароблятиму на ній - скажімо, готуючи оди на честь чиїхсь сімейних дат або трагедій, тоді встромлятиму кращу риму - "всує" (це, нмсд, літургійна рима), і тоді намагатимусь налаштовуватись на доречну однобоко-стійку емоційну хвилю.
Досвідчені версифікатори прилаштували би "всує" - на кшталт "серце римує", а воно (ця сердечна і олівцева робота і будь-які дії загалом) все одно "всує". Та це відома поетична шпарина :)
А я той автор, який бачить себе як автора у пошуку. Причім, не якихось новаторських дурниць, а в пошуку трішки забутого старого з елементами властивого мені відчуття неписаних канонів і дисципліни ліберального забарвлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-02 15:29:07 ]
це я згадала вчорашній цікавий діалог про дієслівні рими:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 16:10:46 ]
Я не належу до талібів-ортодоксів.
Якщо трішки, то можна встигнуть за життя пізнать багато чого цікавого із розряду небажаного або табуйованого якоюсь з моралей, і на своєму досвіді (прикладі). Достатньо лише собі це дозволить. Причину послаблення режиму завжди можна знайти :)

Можна було б пройтись рядками коментарів самовизнаних і визнаних вузьким колом друзів і земляків авторів, які всерйоз себе зарахували до тієї творчої еліти, якій можна їздить т.з. "зустрічною смугою" поезії та літератури загалом, у т.ч. і на т.з. "червоне світло", щоб і на себе натягнуть їхні тоги. Переконливість коментарів (аргументацій) можна визначити індивідуально.
Поезія - це ж, насамперед, свобода. А рівень її можна собі обрать або узурпувать на свою користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 16:22:47 ]
Мені дуже сподобалась Вами намальована картина нашого сьогодення, хоч і гірка, сумна, але така правдива і реалістична.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 16:48:58 ]
І завалена хата на якійсь з графічних мініатюр може сподобатись. Можна ж уявить, що ті мешканці переїхали у апартаменти хмарочоса.
Так само можна уявить, що змальоване мною знаходиться доволі далеко від нас, а ми і наші сусіди мешкаєм у тому ж самому або сусідньому хмарочосі з підземним паркінгом і т.д.

Воно (це село) дійсно знаходиться далеко від нас, і ті селяни сподівались на покращення від сьогоднішньої влади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 16:44:12 ]
Всміхнуся - і знов газую:
Покращення захотів!
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-02 16:51:09 ]
Я ж не газую :)
Мої вірші надходять у стовпчик нових надходжень не щодня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 17:02:34 ]
Гіркі реалії нашого життя...А в селах спиваються і чоловіки, І жінки, і молодь(це не фантазії, на жаль...) Дякую за підняту злободенну тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 10:42:47 ]
Спиваються вже і в містах. На чиї робочі руки розраховує нинішня влада? Хто гнутиме спини на державній панщині? Щоправда, під горілку веселіше працюється. Жінки красивіші. З'являється стимул жить. А шанувальники цього змія спиваються і мруть... А їм би жить і не сумувать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 12:15:16 ]
А я про собак римую,
За білочок і котів.
Всміхнуся - і знов сумую:
Покращення захотів…

!!!
Семене!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 10:54:39 ]
Слово "покращення" я поки що вважаю кон'юктурним. Нині про покращення хто лише не говоре...
Можливо, згодом останній рядок зазнає змін.
"Поезії захотів". Може, так.
Бо багато з чого, що ми вважаємо Поезією, насправді є аматорськими спробами віршування і невиправданим зазіханням на славу.
Водночас зростає майстерність инших авторів.
Коли Редакція нарешті знов з'явиться на сайті, її можна буде просить про переведення системи оцінювання у 12-ти бальну. Вона себе непогано зарекомендувала у инших інституціях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 23:32:16 ]
У віршах ціную перш за все думки. Тут вони гіркі. Нажаль, такі реалії.
Трохи дивує особлива прискіпливість коментаторів на цьому сайті до точності рим та інших суто технічних деталей. В європейських мовах техніка в поезії аналізується в останню чергу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 22:38:34 ]
Я писав про деяку невідповідність певним нормам ще 2 роки тому. Можна було дозволить собі якось іронізувать. Нині - ні.
Разючі зміни. Трагічні події.
Стосовно мови.
В європейських мовах инша побудова речень. З інверсіями там скрутно. Ми маєм унікальну можливість буть носіями, якщо не найкращої, то мало не однієї з головних найкращих мов світу.
А чому так легковажно римуєм-віршуєм?