ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 НА СТЫКЕ ДВУХ ПРОСТРАНСТВ.

Нам свойственно бояться будущего, потому что нелегко справиться
с нашей жестокой и реалистичной реальной окружающей средой.

Лалена Бакаева.

Мы исходим из глубокого убеждения в том, что человек и его интеллект находятся в проекции двух пространств. Первое, привычное нам, пространство Минковского-Энштейна, где время имеет линейный ход- как мы привыкли жить- от начала к концу. И второе- пространство Козырева, где время имеет разный ход и разную плотность. И те процессы, которые мы привыкли рассматривать в линейном измерении, совершенно по иному протекают в условиях "зеркал Козырева".
"Зеркала Козырева"- это устройство, имеющее определенную конструкцию, сделанное из алюминия, который является отражательным экраном, а сами зеркала представляют собой спираль, в которой находится исследователь...
Именно Николай Козырев дал совет:"Если в лабораторных условиях удастся создать точку уплотнения энергии времени, из этой точки возможен выход в любой уровень пространства Вселенной.
Проводится много исследований по изучению солнечных затмений, приближению к нам различных небесных тел, комет. Это позволяет совершенно по-другому рассматривать взаимодействия человека как космо-земного существа, наделенного интеллектом и способного к мышлению, с условиями космического , высшего уровня сознания. И взаимодействие всех этих уровней и самого человека с нашей Землей и с различными уровнями биосферы.
Работа в "зеркалах" способствует раскрытию космофильных резервов человека, меняет его мышление и сознание.
Сейчас идет очень много разговоров о Конце Света, Великого Перехода и т.д.
Скорее всего, разговор идет как раз о переходе на новый уровень мышления! Все эти катоклизмы и снижение интеллектуально-психологического потенциала- ЗАТИШЬЕ ПЕРЕД БУРЕЙ, ПЕРЕД ВСПЛЕСКОМ.
Небо имеет три драгоценности- СОЛНЦЕ, ЛУНУ и звезды. Земля имеет три драгоценности-ВОДУ, ОГОНЬ и ВЕТЕР. Человек имеет три драгоценности- Цзин, Ци и Шэнь. В древнем Китае имелось представление, что человек построен из той же первоматерии, что и Вселенная. Это в полной мере отражает и христианское мировоззрение- человек создан по Божьему образу и подобию. Он живет и действкет под влиянием тех же сил, которые властвуют в природе и подчинен их закономерностям.
ЭССЕНЦИЯ ЦЗИН- первооснова всех структур человеческого организма. Это энергия, которую человек получает от родителей в момент зачатия и в течение жизни только расходует, но не восполняет. Она пребывает в почках и проявляется как сексуальная энергия. Очищение энергий с помощью специальных практик приводит к значительному увеличению продолжительности жизни.Это- "корень тела".
ЖИЗНЕННАЯ ЭНЕРГИЯ ЦИ- субстанция, заполняющая и питающая тело человека, а также представляющая основу "тьмы вещей". Первоначально ЦИ находилась в хаосе, затем ИНЬСКАЯ ЦИ опустилась вниз и , сгустившись, образовала ЗЕМЛЮ, а ЯНСКАЯ ЦИ поднялась вверх и. сконцентрировавшись, породила НЕБО. Из ЦИ сложился и человек, поэтому он имеет одинаковую природу с НЕБОМ и ЗЕМЛЕЙ. ЦИ питает и защищает человека.
ДУХ ШЕНЬ- господин всех проявлений организма. Когда формируется зародыш, духовная энергия жизни одновременно достигает чрева. После рождения, по мере формирования тела, постепенно возрастает и духовная энергия. Хотя ШЕНЬ неотделим от форменного тела, он не основывается на нем, а исходит из пустоты. ЦИ соединяются и порождаются, ШЕНЬ же самопорождается. Духовная энергия опирается на воспроизводящую и жизненную, но она же управляет ими. Когда ДЗИН и ЦИ недостаточно, ШЕНЬ будет в полноте. Вместе с тем, развитие и деградация духовной энергии непосредственно влияет на воспризводящую и жизненную- на наше ЗДОРОВЬЕ.
А теперь рассмотрим эту систему в разрезе старославянских языческих представлений о мироустройстве. Совершенно очевидным становится такое проявление троичности и в контексте ЯВИ, ПРАВИ и НАВИ. ЯВЬ- это область солнечного сплетения, место проявления материального мира. Именно здесь мы всегда носим христианский крестик или ладанку- для сохранения от злых сил. ПРАВЬ- верхняя часть головы. И НАВЬ- половые органы, область малого таза.
По мнению северных древних народов, мир имел троичное устройство:
где жизнь преобладает над смертью- ГВИНВИД,
где смерть преобладает над жизнью- АННУН,
нейтральная сфера- АЛЬБРЕД.
Итак, мы совершенно четко прослеживаем идентичность восприятия разными мировыми традициями одного и того же постулата- ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ ТЕЛО ЯВЛЯЕТСЯ ТРИЕДИНЫМ.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-17 09:20:16
Переглядів сторінки твору 1051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Езотерика чи ж бо справжня реальність?
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній