ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧТО ТАКОЕ АСКЕЗА?
Изучайте "Бхагавад-гиту", потому что в ней дается подробнейшее описание, как правильно совершать аскезы и когда они дают максимальный результат.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Что такое аскеза? Аскеза – это ограничение чувств. Мы не позволяем своим чувствам делать все то, что они хотят, а ограничиваем их. Никак иначе накопить силу в этом мире невозможно. Но важно понять, что аскеза – это не что-то выдуманное, это связано с нашей природой. Например, есть природа моего физического тела: ночью ему нужно отдыхать, днем оно действует. Чем раньше оно встает, тем больше энергии у него будет – это закон тела. Поэтому аскеза означает, что нужно просто следовать этому правилу. Вечером не хочу спать, хочу телевизор смотреть. И аскеза состоит в том, чтобы уложить себя спать, потому что тело хочет отдыхать. Ум хочет наслаждаться, но есть природа тела, есть его законы. Аскеза означает соответствовать этим законам. Это не что-то выдуманное.
То же самое в питании. Аскеза в пище означает: не есть все, что вам нравится, но именно то, что положено человеческому существу. Например, мясо не положено есть человеческому существу, у него даже зубы для этого не приспособлены. У человека не клыки, а зубы травоядных животных, которые перемалывают пищу. Мясо не переваривается в человеческом теле, оно вообще не расщепляется. А поскольку мясо не переваривается, оно шлакуется по стенкам желудка, загрязняет кишечник, а потом шлаки разносятся по крови, по всем органам. Множество болезней связано с тем, что люди едят мясо. И результатом являются не только болезни. Это еще и агрессивность, которую люди накапливают сейчас все больше и больше. Она связана с этой энергией убийства, которую люди получают через мясо. То есть аскеза в питании означает просто есть то, что моему телу предназначено по закону природы. Это не что-то выдуманное. Не нужно сажать себя на хлеб и воду. Это просто естественное правило.
"Работа больше всего очищает сердце мужчины".
Мужчина должен стать мужчиной. Быть мужчиной означает ломать себя. Сражаться со своим эгоизмом. Идти на работу, работать. Стать честным человеком: если ты хочешь кушать, значит, надо работать. Где Бог дал, там и работай. Я замечал за собой, что могу три часа заниматься йогой, сидеть в аскезе, научился голодать… Но когда пошел работать дворником (а я всегда следил, что мне тяжело делать, и пытался научиться это делать), увидел, что мне очень тяжело. Не потому, что я не могу снег раздолбать, - психически тяжело: каждый день одно и то же, и постоянно сорят, и надо рано утром вставать, чтобы люди тебе не мешали работать… Большая аскеза. И я увидел разницу: очень легко делать йогу. Очень легко соблюдать пост. Но очень трудно работать.
Я тогда понял, что работа очищает сердце гораздо сильнее, чем йоги и посты. Это более благочестивое действие, потому что оно более аскетичное по природе. И люди часто хотят белоручками быть, для себя что-то делать… Ведь йогой занимаются для себя, пост соблюдают для себя, а работают для других. «Я хочу духовной практикой заниматься, зачем мне эти деньги…» Не нужны деньги – иди в монастырь. Никаких денег не будет. Но работать там тоже будешь, потому что тебе скажут: хорошо, ты молишься – все молятся. Но если хочешь кушать, иди и чисть картошку. Поэтому никак не обойдешься без работы, нигде.
Работа больше всего очищает сердце мужчины. А женское сердце очищает работа дома. Женщины бегут из дома, они хотят себе любую работу найти, лишь бы дома не торчать. Потому что для женщины работа дома, а на работе у нее отдых, развлечение. Поэтому женщина должна учиться работать дома, а мужчина должен учиться работать на работе. И делать духовный вид не надо.
Из лекции Олега Гадецкого "Путь к себе"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію