ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.04.24 18:46
Ми сідаємо в човен, і я не боюсь
грізних вод, що бентежать, лякають.
У руках дужих - весла, та Бога молю,
щоб дістатися берега. Знаю,
течія понесе на каміння, а там -
водоспаду бурхливі потоки,
та я впевнено вірю, що запросто нам
подолати і небо ш

Микола Дудар
2019.04.24 14:20
В твоїх(!) руках ключі від щастя
Казав татусь: - по самі вуха…
Не відмовляйся, бо невдастя
Вважай що це маленька пруха
Середня та, що попереду…
Але і там свої нюанси
На ложку дьогтю - ложка меду
Коли навкруг - одні романси

Олександр Сушко
2019.04.24 12:53
ОбрАзи, біль і страх - крихка слюда,
Живим - живе, минуле ж - чорна скверна.
Безпам'ять...забуває люд Майдан,
Вже не кипить від гніву кров у венах.

Війна - десь там, під пеклом, вдалині,
А тут немає місця для тривоги.
В колеги віршик - у медах

Світлана Майя Залізняк
2019.04.24 12:09
Ява: моральний зсув чи перспектива скону...
Чвалав - підперти - Ох... Сороки - в оборону.
Опір'єна верба, і проростає зелень.
Країна принишкає... ще скрикує "ой леле"...

Котурни шоколадні.
Фонтанний крововилив.
Ми голуба чи яструба у лементі зл

Ніна Виноградська
2019.04.24 11:54
Сміється день вишнево й абрикосово,
Весна буяє і чекає див.
Відлунює пташиним сміхом, росами,
І паростками трав і лободи.

Вона сьогодні великодньо світиться
Із пасками на рідному столі.
І нікому вже нині пожалітися,

Іван Потьомкін
2019.04.24 09:18
Неймовірно, що соловей співа не про кохання.
* Як добре, що звірі й птахи не довіряють нам – пізнали б долю дерев, кущів і квітів. А їх же набагато менше...
* Гора замислилась і стала схожа на мудреця.
* За день до смерті був йому Голос: «Не обжени себ

Світлана Ковальчук
2019.04.24 08:50
п'ять гіль
зачатих брунню на зелене
вино і дощ
і свято і весна

і ти
у вічній вічності до мене
і я

Олександр Сушко
2019.04.24 05:35
Втомилась ластівко? Лягай,
Зроблю масаж тобі й котові.
Опісля виборів розмай,
А настрій просто пречудовий.

Життя, неначе той квартал
Веселий, дев'яносто п'ятий.
Дебелі блохи є в кота,

Шон Маклех
2019.04.23 22:55
Хороші міцні двері,
Що не пускають до хати чужинців,
Що дозволяють піти нескінченною дорогою,
Що ставлять межу між схованкою спогадів
І полем, де росте важкими зернами хліб,
Завжди майструють з мертвого дерева:
Дерева, що бачило юрми прочан,
Збігов

Шон Маклех
2019.04.23 22:09
Замуровую вікна
У моєму домі,
Що збудований з каменю
Жовтого, як помаранчеве сонце,
Білого, як вицвіле небо,
Сірого, як падолистові будні,
Темного, як глибини моєї свідомості.

Ніна Виноградська
2019.04.23 21:30
Розлетілись вітри по світах, ніби діти від неньки,
Понесли дух змагальний з собою і радість свобод.
Вже не втримають їх ні снігів, ні дощів походеньки,
Бо ведуть за собою мій зболений рідний народ.

Щоб устав із колін і сльозу пересолену витер,
На о

Вікторія Лимарівна
2019.04.23 20:36
Здійснює Ранок промову до Ночі:
Тільки думки її на шкереберть!
У пересерді, заплющивши очі,
Зникне так хутко, втікатиме геть:
Встигнути треба, часУ ж бо – ледь-ледь.

Нерви напружені, у єйфоріі!
Голос до вищих сягає октав!

Марія Дем'янюк
2019.04.23 18:03
Ой, куди ви біжете, мої черевички?
- На узліссі вже з'явилось листячко сунички!
Там ростуть духмяні трави і цвітуть кульбабки,
Дзвоники бринять привітно: дружньо й по порядку!
Там берези ніжні віти небо обіймають,
І усміхнені ялини весноньку вітають

Ігор Герасименко
2019.04.23 14:08
Яка ця зелень соковита,
яка п`янка вона у трав.
То юний Квітень аквавіту
у Сонця і Землі украв.

Не перестане з них доїти
не літри - кубометри трав.
То ж добиратися до літа

Світлана Майя Залізняк
2019.04.23 13:50
Є художник моторний - віхтем
намалює оте й оце.
Ще й тримає: не варто бігти!
Грію вишпортане слівце...

Придивлюся... протру єдвабом.
Не хвалю ті ерзаци, ні.
Кіміфуса чи Кобо Абе

Тетяна Левицька
2019.04.23 12:20
Ти шукаєш в мені тихий шепіт дібров,
пелюсткову чарівність лілеї,
Мавку в озері мрій, божевільну любов
й капучино у ліжко від Неї.

Я шукаю в тобі теплий промінь очей,
трепіт серця, цілунку хмільного.
Птаха сильне крило в хмарнім небі, а ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Залюбовська
2019.04.22

Ростислав Стадницький
2019.04.22

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сін Семілья (1988) / Вірші

 Глід
Образ твору який ти хороший послухай який ти холодний
у пору коли оживають старі нічники
я вирву не серце а зрошену китицю глоду
я інша я іншого тіла і іншого роду
я зроду не буду нічого – як інші жінки

який ти розкішний це ж треба який випадковий
і що тобі треба коли ти і так на коні
я жінка яка не носила вудила й підкови
і доки між нами іще не проставлено коми
будь ласка не треба цього дарувати мені

який же ти вільний мій боже який ти осліплий
свобода твоя виняткова неволить проте
ці квіти які я зростила в неволі не квітнуть
пробач мені дурню побач мою китицю світла
нехай цього разу вона попри все зацвіте




Найвища оцінка Жанна Мирохівська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Козинець 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 17:03:13
Переглядів сторінки твору 3667
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.307 / 5.44  (5.042 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.857 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.842
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.09.23 20:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Мирохівська (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:08:39 ]
Напрочуд експресивно і чуттєво. Хочеться перечитувати й перечитувати. І я не відмовлю собі в цьому задоволенні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сін Семілья (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 20:07:01 ]
Спасибі вам, Жанно. Коли вірші стають способом говорити, те, як їх розуміють інші, перестає дивувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 18:49:56 ]
неймовірно... вірно... до смерті і життя...

я жінка яка не носила вудила й підкови...
(замислилась, особливо над підковами. Якось підкована жінка не теє)

Може
я жінка яка не носила вудил і підкови... (род.відм)
(тоді можна потрактувати підкову -як амулет)

Можливо, я й помиляюсь...
Дякую за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сін Семілья (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 20:08:01 ]
У цих стосунках краси стільки ж, скільки і не-краси. Підкована жінка - це не те, чого варто соромитися, це те, чого варто позбутися, або не допустити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 19:18:28 ]
дуже гарно.
тільки один момент хочеться уточнити:
"пробач мені дурню" - до кого звертання? бо я, напене, не так зрозуміла і воно мені якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 19:32:11 ]
Дурень, зрозуміє)))
І по суті в кожної панни(пані) він свій. Я тут впізнала свого)
А взагалі, це той, до кого звертання "який ти хороший послухай який ти холодний"

"О вопль женщин всех времен...!"

Уточнюю від себе. Сподіваюсь, і автор, і Ви, Яно, мені пробачите...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 19:35:44 ]
тоді тре дурник, а не дурень), бо якось трохи грубувато). але може так і має бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сін Семілья (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 20:08:43 ]
Люба права, Яночко. То звертання за адресою - дурної до дурня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 20:18:03 ]
гарне виконання. відчувається те, що це пережита історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 20:42:34 ]
Сподобалося! Але також "дурню" трохи ріже слух. Я його замінив би на "чуєш" - це може і дурня стосуватися, якщо автору на тому так залежить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маргарита Ротко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 09:09:35 ]
дуже переконливий і красивий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 10:56:38 ]
Надзвичайно! Хочеться перечитувати безліч разів! ліричний герой вийшов досить реальним і живим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2013-09-24 12:33:42 ]
Вірш дуже цікавий. Мені імпонує гордий та незолежний характер Вашої ЛГ...
Написано майстерно, хоча, звичайно. не ідеально.
Поки що.
Бажаю нових творчих злетів. З теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 11:39:20 ]
я зроду не буду нічого – як інші жінки...
Сін, Ваш гербарій - мабуть, найбільше відкриття для мене за останній час.
Неймовірна чуттєвість і глибина. Дякую Вам.