ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.02.23 00:18
* * *
Спочатку плакала, а потім
не проронила ні слівця, -
на чай запрошена жеброта,
з привабним обрисом лиця.
Зайшла до мене, мов на страту,
і почувалась, як трофей,
бо тужний погляд по кімнаті
блукав у пошуку дверей.

Вероніка Новікова
2019.02.22 23:07
Сонце заходить
Сонце заходить. І спопеляє все.
Хочеш, візьму за руку, чи за живе?
Не відвертайся, зараз надто відверто
все перейшло із задуму в явний сенс.

Хочеш, мечем притиснуся до стегна:
тіло до тіла, холодно і рутинно.
Хочеш, тягтиму вниз, до самого дна.

Володимир Бойко
2019.02.22 21:08
* * *
Коли тебе хоч день я не побачу –
То сам не свій, на цілий світ лихий.
Тьмяніє світло дня в очах незрячих,
Думок чітких заплутується стрій.

Мені потрібна ти, немов повітря,
Хоча б ковток, нехай він і гіркий,
Впіймати б погляд твій зрадливо-хитрий

Олександр Сушко
2019.02.22 15:04
Золота підкова
Ця історія – чиста правда, друзі. Навіть імена героїв не вигадані, а справжні. А починалося все так. Груба у хаті почала куріти. Збігав до лісу, наламав молодих соснових гілляк, переодягнувся в сажотруса і поліз на дах. Відбив на лежакові кілька цегл

Микола Дудар
2019.02.22 14:55
Ново-сум...
Розпалю краще віршем камін
увімкну сірником святодійство
і ковтатиме сльози вже він
і гулятиме димом над містом…
Крізь подібне тепло не пройти
ні добавити ані відняти
сірниковий мільйонний мотив
нічієї до ранку кімнати…

Олександр Бобошко Заколотний
2019.02.22 11:25
Притулити це літо...
Притулити це літо
до грудей, до чола.
(Поколовшись об трави,
скажу: «Ну і хай» собі).
Відгриміла декада
грозова-дощова,
і сусідські порічки

Юрій Сидорів
2019.02.22 10:31
Дорожній рондель
Автобусних фільмів дорожній вертеп,
Не знаючи втоми, веде пасажирів.
Позаду лишилися Умань і Київ.
За вікнами - сонцем доглянутий степ.

Редактору титрів не зайвий лікнеп.
Йому б тільки крейду і дошку довірив.
Автобусних фільмів дорожній вертеп,

Віктор Кучерук
2019.02.22 07:23
* * *
Хоч ще зими студений подих,
Як тінь, остуджує чоло, -
Сніг перевтілює у воду
В землі пробуджене тепло.
Воно уїдливо, зісподу
Руйнує гори кучугур
І рветься швидко на свободу,
Як світла радість із зажур.

Серго Сокольник
2019.02.21 22:17
Недогарок
НедОгарок.
***маленька андеграундна сюрреалістична літературна поема.***

Це вітер виє чи вовчиця
Крізь морок ночі? Голова
Болить... Мені будинок сниться,
В якому Творчість прожива.
Цей дім осіб прийма солідних,

Ігор Деркач
2019.02.21 21:01
Одна біда на всіх
Що обирати? Вбийте – не пойму,
що діється? Яке то євре-рило
ще націю зі сцени не дурило,
а ми іще не хлопали йому?

І хлопаємо – іноді очима,
долонями, і вухами інде,
і нібито не знаємо причини,

Олексій Кацай
2019.02.21 19:31
І все ж – нехай війна й руїна...
І все ж – нехай війна й руїна! –
я твердо вірю: від Землі
до зір летітимуть невпинно
стрімкі космічні кораблі.

І з України, й з Сент-Люсії,
з Непалу, Гани, й Мексики…
І навіть, може, із Росії,

Віктор Кучерук
2019.02.21 19:19
* * *
Хоч натомлене серце збивається з ритму,
І невпинно холоне,спустошена часом, душа, -
Я вдивляюся в світ до цих пір ненаситно,
Як у небо високе з гніздечка невміле пташа.
Сотні раз намагався безсило присісти,
Дати спокій собі і не бути комусь тягарем,

Юлія Зотова
2019.02.21 14:10
Дійте
Зважуватись, зважувать, вагатися...
Дійте і не бійтесь помилятися!

Тетяна Левицька
2019.02.21 08:58
Живи
Мчать життя коліщата,
а ти в чорній габі.
Будеш інших прощати -
то пробачиш собі.
Віра втратила крила
від жури і сльоти,
якби Бога молила,
не пила б самоти.

Олександр Сушко
2019.02.21 06:08
Любити
Анумо у сторону жарти,
Бо тема серйозна, ще та:
Ніхто не уміє кохати,
Лиш пишуть,- у цьому й біда.

Не ходиш наліво під верби
Із сонмищем лакомих гейш.
Тому що Ерота не треба,

Ярослав Чорногуз
2019.02.21 00:19
Ми зустрінемося навесні (романс)
Ми зустрінемося навесні,
Як розтане остання сніжина,
Я мов лебідь до тебе полину
Наяву, не лише уві сні…
Ми зустрінемося навесні.

Ми зустрінемося навесні,
І підемо в зелену діброву -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мура Ха
2019.02.22

Альона Диковицька
2019.02.18

Марк Поздняков
2019.02.15

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Ольга Кміт
2019.01.24

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сін Семілья (1988) / Вірші

 Глід
Образ твору який ти хороший послухай який ти холодний
у пору коли оживають старі нічники
я вирву не серце а зрошену китицю глоду
я інша я іншого тіла і іншого роду
я зроду не буду нічого – як інші жінки

який ти розкішний це ж треба який випадковий
і що тобі треба коли ти і так на коні
я жінка яка не носила вудила й підкови
і доки між нами іще не проставлено коми
будь ласка не треба цього дарувати мені

який же ти вільний мій боже який ти осліплий
свобода твоя виняткова неволить проте
ці квіти які я зростила в неволі не квітнуть
пробач мені дурню побач мою китицю світла
нехай цього разу вона попри все зацвіте




Найвища оцінка Жанна Мирохівська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Козинець 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 17:03:13
Переглядів сторінки твору 3552
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.307 / 5.44  (5.042 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.857 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.842
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.09.23 20:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Мирохівська (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:08:39 ]
Напрочуд експресивно і чуттєво. Хочеться перечитувати й перечитувати. І я не відмовлю собі в цьому задоволенні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сін Семілья (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 20:07:01 ]
Спасибі вам, Жанно. Коли вірші стають способом говорити, те, як їх розуміють інші, перестає дивувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 18:49:56 ]
неймовірно... вірно... до смерті і життя...

я жінка яка не носила вудила й підкови...
(замислилась, особливо над підковами. Якось підкована жінка не теє)

Може
я жінка яка не носила вудил і підкови... (род.відм)
(тоді можна потрактувати підкову -як амулет)

Можливо, я й помиляюсь...
Дякую за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сін Семілья (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 20:08:01 ]
У цих стосунках краси стільки ж, скільки і не-краси. Підкована жінка - це не те, чого варто соромитися, це те, чого варто позбутися, або не допустити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 19:18:28 ]
дуже гарно.
тільки один момент хочеться уточнити:
"пробач мені дурню" - до кого звертання? бо я, напене, не так зрозуміла і воно мені якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 19:32:11 ]
Дурень, зрозуміє)))
І по суті в кожної панни(пані) він свій. Я тут впізнала свого)
А взагалі, це той, до кого звертання "який ти хороший послухай який ти холодний"

"О вопль женщин всех времен...!"

Уточнюю від себе. Сподіваюсь, і автор, і Ви, Яно, мені пробачите...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 19:35:44 ]
тоді тре дурник, а не дурень), бо якось трохи грубувато). але може так і має бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сін Семілья (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 20:08:43 ]
Люба права, Яночко. То звертання за адресою - дурної до дурня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 20:18:03 ]
гарне виконання. відчувається те, що це пережита історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 20:42:34 ]
Сподобалося! Але також "дурню" трохи ріже слух. Я його замінив би на "чуєш" - це може і дурня стосуватися, якщо автору на тому так залежить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маргарита Ротко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 09:09:35 ]
дуже переконливий і красивий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 10:56:38 ]
Надзвичайно! Хочеться перечитувати безліч разів! ліричний герой вийшов досить реальним і живим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2013-09-24 12:33:42 ]
Вірш дуже цікавий. Мені імпонує гордий та незолежний характер Вашої ЛГ...
Написано майстерно, хоча, звичайно. не ідеально.
Поки що.
Бажаю нових творчих злетів. З теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 11:39:20 ]
я зроду не буду нічого – як інші жінки...
Сін, Ваш гербарій - мабуть, найбільше відкриття для мене за останній час.
Неймовірна чуттєвість і глибина. Дякую Вам.