ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Жінка на міському балконі
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
До миру
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Ціна вибору
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю...
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Коли в душі палає
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Песиголовець*
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Чайки
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Літа проминальна літургія" (2017)

 До лісу...

Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я зможу і з людьми...

Ліна Костенко

Образ твору - Здорові будьте, берести, ялини...
Сумна осико, і тобі - чолом!

Дуб наступив на ниточку стежини,-
Ген за рікою - вузликом - село.
У світ краси мандрівка недаремна:
Опеньок усміхнувся з-під листка.

А ліс мовчить... Проникливо і щемно
Вдивляється у душу грибника.

26.09.2013.




Найвища оцінка Світлана Мельничук 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олена Євтєєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-26 18:40:57
Переглядів сторінки твору 5985
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Євтєєва (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-26 19:35:05 ]
Поети живуть у одному світі:)
Гайда в ліси, подалі від гламуру,
туди, де первозданна наша суть
вдивляється крізь сосен шевелюри
у безмір неба - пробує сягнуть
того, що для людини незбагненне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 20:40:47 ]
Живуть в одному, - бачать його по різному )
А виспівують ще по-інакшому )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 19:35:21 ]
Так душевно...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 20:41:01 ]
Дяка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 19:48:26 ]
Афористично. Красиво. Лірично. З ударною кінцівкою. Шворочка трохи заважала якісному сприйняттю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 20:43:47 ]
Дякую, Андрію. Особливо за шворочку) Вона мене теж муляє.
Потребую поради. Первозданно була ниточка. Потім стрічечка... А шворка - вже як зашморг ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 21:59:33 ]
А "смужечка"-?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 07:09:02 ]
)))
вузлик проти )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 22:46:34 ]
Опоетизоване "тихе полювання"!
А якщо: "Дуб нависа над (чи за) вигином стежини..." (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 07:13:55 ]
Щодо "тихого"... Чоловік мій прорік: "Дивно, що це полювання називають тихим, - коли навколо стільки лементу". Справді, народу ближче до 10-ї найшло: аговкання, перегукування... )))

Ні, вигин теж не підходить. Це має бути щось таке, що зав'язується у вузлик ) Наіть стрічка - і то вже не дуже...

Дякую за намагання)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 10:09:45 ]
Тоді - "над зашморгом стежини..."))
Шкодую, але, бачу, що цієї осені мені до лісу ніяк не вибратися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 05:40:00 ]
аж самому захотілося показатись лісу - мо` і він свою душу відкриє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 07:17:19 ]
Він більше сам у душу зазирає. Жодна душа не сховається, всі перед ним - як на долоні.
А відкривати свою...

Тобі відкриє, ЛЮ, не сумніваюсь.

Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 09:11:47 ]
ниточка стежини, вузликом село - супер!
чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 15:16:33 ]
Дуже вдячна, Яно! Саме ці образи дуже важливі для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 09:36:05 ]
Так, ліс мусить придивитися, вивчити гостя, а тоді вже відкриється, а може й ні....
Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 15:17:47 ]
А може й ні... особливо, коли людина приходить раз на рік чи й два...

Дякую за відгук, Галино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 15:23:01 ]
"...вузликом - село." П р е к р а с н о !
"Вдивляється у душу грибника." Розчаровує, то бо якщо людина у лісі не грибник, то вона нібито нижчого гатунку...((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 15:28:54 ]
Замислили Ви мене, Сергію.
Гм... ))) Може це якось роз'яснить ситуацію: вірш від імені грибника (опеньок підказує!). Все просто, насправді.
А може, й ні... Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 15:30:49 ]
Не бачу, що вірш від імені грибника!Та й Ліна Костенко підтверджує,що тут не ті,що з ножами ходять....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 15:36:27 ]
А Ви помітили, що вірш починається з прямої мови? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 16:03:38 ]
Помітив! І що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 16:21:15 ]
Та вже нічого)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-28 09:40:30 ]
Дякую Вам Сергію. У Вас зірке око ) Ви дуже допомогли мені... Не помітила певного нюансу...
Але тепер я перед дилемою: видаляти епіграф чи брати "грибника" в лапки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 15:59:53 ]
А ліс мовчить... Проникливо і щемно
Вдивляється у душу грибника.

Ліс мудрий...

Спасибі за такий гарний вірш, Любонько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-10-02 13:11:55 ]
і щедрий...
Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 07:29:53 ]
Гарно! Дякую за мандрівку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-10-02 13:12:24 ]
Дякую!