ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ЛЕКАРСТВО ОТ ЛЕНИ.

И знайте, что внутри, то и снаружи.
Мрак мира — от мрака в сердце.
Человек — это семя Солнца.
Счастье — это восход Солнца.
Богосозерцание — это растворение в свете.
Просветление — это сияние тысячи солнц.
Блаженны жаждущие света.



Соломон

От лени есть два лекарства. Первое лекарство – это знание. Второе лекарство – это горе. Если человек ленится, каждая секунда лени означает секунда горя. Если человек выполняет свой долг в жизни, чем больше он это делает, тем больше он обретает счастья. Каждая секунда выполнения в радости своего долга это секунда будущего счастья. Каждая секунда лени - секунда будущего горя.

Лень возникает из-за отсутствия цели в жизни. Отсутствие цели в жизни возникает из-за невежества. Ленивый человек не найдет себе супругу хорошую, ленивая женщина не найдет себе хорошего мужа.

Сила терпения..

Чтобы быть счастливым, прежде всего человек должен научиться терпеть свою судьбу. Он должен понять, что это его родная судьба. Надо начать желать счастья в этом состоянии, в которое ты попал, и тогда уже дорога вверх обеспечена. С каждым днем все легче будет жить. Всегда все начинается с терпения. Если хоть что-то человек в своей жизни изменил, он сначала стерпел самого себя, свой гнев, обиду, с этого момента началось самосовершенствование.

Качество терпения идет от аскезы. Когда человек совершает аскезы, он живет для других людей, из чувства долга, тем самым он копит силу. Когда человек копит силу, он может уже не реагировать на ненависть, на гнев, на обиду, на жестокость.

Болезни ума под влиянием Марса..

Умственные отклонения возникают от Марса. Например, человек абсолютно не управляем в гневе или находится в состоянии депрессии, не хочет ничего делать. Эпилепсия возникает из-за того, что человек хочет что-то в жизни своей сделать, но ему по судьбе не положено. Он начинает сильно напрягаться в уме, для того, чтоб это сделать, и в следующей жизни от такого сильного, чрезмерного желания у него возникает эпилепсия. Можно так напрячься, что просто организм не вытерпит и все порвется, поломается. Ум управляет нервной системой.

Проблемы идут от безответственности. Существуют две вещи, на которые в жизни надо обратить серьезное внимание. Первая вещь – это то, что если я буду так продолжать жить, действовать, по отношению к людям, то придет сильное наказание ко мне, я буду сильно мучиться. Вторую вещь надо понять, что, если я буду свою деятельность использовать в неправильном направлении, то я не испытаю никакого ощущения смысла в этой жизни.

В момент смерти человек испытывает необыкновенное чувство, когда он видит, что вся его жизнь была большой глупостью, вся его жизнь была бессмыслицей. Это возникает тогда, когда человек живет бесцельно. Что значит, живет бесцельно?

Состояние сознания человека, который ведет бесцельную жизнь: "так, я пойду сейчас на работу. Не хочется, но надо. Так, поработал, скорей бы домой. Сколько можно уже работать. Так, время, скоро конец уже, еще немного, еще полчаса поработать, хоть бы на пять минут пораньше выйти... Так, в автобусе ехать не хочется, но деваться некуда. Все надоели. Так, приехал, что делать, телевизор посмотреть. Совсем уже обнаглели, ни одной передачи хорошей. Когда же будет хорошая передача по телевизору? В 8 часов оказывается, вот по этому каналу, понаслаждаемся. Посидим, посмотрим. Ну, потом, слава Богу, спать..."

В таком случае в момент смерти будет полное сильное разочарование. Что делать? Обретать знание, для чего живем. Человек так живет, потому что он живет для внешней жизни, и он не понимает, что существует еще внутренняя жизнь... Внутренняя жизнь, это воспитание в себе качеств характера, для того, чтобы прогрессировать. Внутренний мир человека не зависит ни от каких внешних обстоятельств.

Человек может ехать на работу, желать всем счастья, на работе желать всем счастья, делать все с любовью... Когда человек начинает желать всем счастья, он входит в благость. Человек, который вошел в благость, ему раскрывается мир, он видит, что мир имеет божественную природу....

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-27 12:48:48
Переглядів сторінки твору 1053
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній