ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 МУЖЧИНА, ЗА КОТОРЫМ ХОЧЕТСЯ ИДТИ.

Я хочу тебя... Очень...До слез! до мороза по коже!
До искусанных губ, до скулящей от боли тоски...
Но живу как жила, улыбаюсь случайным прохожим,
И мечтаю несбыточно просто коснуться руки
Я хочу тебя так, будто жизни осталось неделя.
Будто несколько дней - и уже ничего не успеть.
Я с ума не сошла, просто нервы давно на пределе.
Легче вспыхнуть - и в пепел,чем долго,мучительно тлеть.
Я хочу тебя... я по тебе невозможно скучаю,
А тоска изнутри разъедает похлеще любой кислоты.
Каждый вечер свиданья во сне я тебе назначаю
За пятнадцать минут до рассвета у пятой звезды...
Приходи, нам обоим, обоим нужна эта встреча!
Дай мне шанс рассказать тебе то, что нет силы скрывать!
Я хочу тебя очень... От этого время не лечит.
Только я и сама ничего не хочу забывать!

Наталия Романова

В современном мире многие из нас начинают отношения со списка требований к своему партнеру.

Идеальный мужчина должен быть таким-то, идеальная женщина должна быть такой-то. Я не знаю, каким должен быть мужчина рядом со мной, хотя и спрашивают об этом часто. Но знаю точно, что этот человек совсем не идеальный. И уж точно не лучше всех. И еще он мне ничего не должен.
Он просто Мужчина, за которым хочется идти.

Мужчина, за которым хочется идти, как и все люди на этой планете, совершает ошибки и время от времени сомневается в себе. Чем-то занимается, пробует новое, иногда падает, потом поднимается и идет дальше. Он не гоняет на гоночном автомобиле по ночному мегаполису в одеждах непобедимого супергероя, не паркует свой вертолет на крыше светящегося небоскреба, не носит в кармане ствол, как "крутые парни" из блокбастеров, не сражает наповал грудой мышц всех длинноногих красавиц в округе.

Мне кажется, он самый обычный человек. Просто один из семи миллиардов людей, который просыпается каждое утро, проживает свой день и засыпает до нового рассвета. Такой же как и я. И кровь у него красная. Такая же, как и у всех других людей на планете.

Мужчина, за которым хочется идти, много работает. И над собой и над миром в целом. Его не так сильно интересуют отношения, потому что мужчинам хочется спасать мир, в этом их природная функция.

А меня это устраивает. Мне есть, чем заняться, пока он спасает мир. Я всегда на связи, всегда иду рядом, всегда в зоне досягаемости. Потому что это моя природная функция. Быть Женщиной. Любить, верить, питать энергией и быть рядом, что бы ни случалось. И еще никогда не обсуждать его ошибки с другими людьми. Потому что женская любовь - это не про обсуждение ошибок. Если это Мужчина, за которым хочется идти, значит, он все делает правильно.
ВСЁ. И точка. Он идёт, а я за ним.

Мужчина, за которым хочется идти, иногда ранит своим словом или невниманием. Потом он молчит и думает. Затем просит прощения. От всего сердца. И я его прощаю. Всегда прощаю. Потому что я такая же. Я тоже раню. И тоже прошу прощения. От всего сердца. И он меня прощает. Потому что он такой же. Просто человек, как и все мы на этой планете.

Мужчина, за которым хочется идти, временами устает и уходит в пещеру. Такое случается с мужчинами, за которыми хочется идти. Им хочется уединиться и поразмышлять о жизни. Или просто сходить на футбол. Или попить пива с друзьями. Или посидеть в чайной в одиночестве. И хорошо. Пусть посидит в своей пещере. Отдохнет и обязательно вернется.

Мужчина, за которым хочется идти, не говорит много о своих чувствах. Однажды он дает тебе понять, что любит, и что ты - важный человек в его жизни. А дальше он просто делает. Не говорит, но делает. Просто что-то делает. Ходит на работу, занимается бизнесом, развивается. Иногда держится на расстоянии, когда-то подходит ближе. Когда подходит, то крепко обнимает. Смотрит в глаза. Ну а ты просто знаешь, что он - Мужчина, за которым хочется идти.
И все. Ты просто знаешь это.

Да нет, это не как в кино. Никаких тебе фейерверков, никаких великих озарений, никаких предсказаний и круглосуточной страсти. Просто родной человек, просто тот, кому ты доверяешь, просто тот, кто верит тебе. Просто человек, с которым тебе хорошо и по-домашнему уютно.
Просто Мужчина, за которым хочется идти.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-03 22:38:46
Переглядів сторінки твору 1076
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній