ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Поки що - дихай
Образ твору Вертаю до саду шукати себе -
Згадати б ще, де згубила…
Там осінь бадилля на купи гребе,
А паморозь шиє білим.

Пронозливий дим намовляє туман
Сховати мене від мене
І вкрасти той день, де ще тіней нема,
Де обрій ряхтить зеленим…

…Підважить ніч двері чавунним плечем,
Засмолить старанно вікна,
Пролізе в легені – тепер не втечеш! -
І виссе весь кисень звикло.

Запхає в подушку привиддя жахне,
Розриє старі могили…
Удавку слизьку лиш тоді розшморгне,
Коли віднайдеш насилу

В кишені у ранку між мідних монет
Липучу солодку втіху:
І ніч проминає,
І смерть – мине,
А поки що
просто
дихай.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-28 14:58:00
Переглядів сторінки твору 4898
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.777 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-28 15:55:06 ]
Зворушливий вірш, Нуілі. Вишукані, неповторні образи. :)) Видається мені, що у ЛГ все ж не так усе печально та безнадійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 16:22:08 ]
Дякую ))
Звичайно ж, надія є: ну хоча б на те, що після земного життя нас чекає щось хоч трохи краще і веселіше ;)
А поки що чекаю зими: швидше б уже сніг випав, посвітлішало б і у вікнах, і на душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 16:26:05 ]
..мабуть нема людини на світі сім - яка би не зоглядался, не губила себе на розпуттях складного буття і не віднаходила себе потім. Майcтерно вив"язаний настрій на плотнищі поезії. Провідчулося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 16:41:58 ]
Спасибі, Роксолано.
Вічні питання: хто, куди, звідки та нащо. І такі ж вічні спроби відповісти на них.
Оце думаю: навіть якщо хтось знає правильну відповідь, то він же не знає, що вона правильна?! :)) Голова обертом іде...
Мабуть, треба менше думати. О: піду дерунів нароблю на вечерю ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 17:19:23 ]
КАжуть, що поставити запитання правильно може лише той, хто наполовину знає відповідь...
а дерунчики - це казково! Ням! - і вище носика :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 21:39:27 ]
А ще кажуть, що ми живемо серед відповідей, треба тільки правильно підбирати до них питання. Я, правда, не дуже-то розумію, як це, але сам вираз подобаєтся :))
Дерунчики зі сметанкою були... а до них ще й бурячок тертий з чорносливом і горішками... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 17:30:25 ]
Грені, як я рада тебе бачити. Це мені на сьогодні троки солодкої втіхи на вечір.)Вірш твій, мабуть, сьогодні багатьом в тему. Без маленького ліхтарика сподівань проти ночі ніяк, тож будьмо впертими у своїх сподіваннях. Запевняють, наче візуалізація бажань діє, тож бажаємо і візуалізуємо, візуалізуємо...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 21:54:14 ]
Рада дорогим гостям! Пригощати, правда, нічим: дерунів уже нема - чи то мало зробила, чи то ми з дитиною зголодніли дуже :)
Так, Таню, вночі підсвідомість "відривається" по повній програмі - мститься нам за те, що вдень себе силуємо. Я тепер перед сном мультики дивлюся - і бігом спати, поки враження не розвіялось. Отака "візуалізація" ))) Але кажуть, що для справжньої візуалізації треба власноруч щось намалювати (чи хоча б повирізати звідкись картинки і наклеїти на папір) та й почепити перед носом. Ото збираюсь, та все руки не доходять :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-28 19:05:56 ]
Так мелодійно і файно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 21:56:14 ]
Дякую, Парасю. А головне - що весело ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 20:02:19 ]
гарний вірш. тільки зміст піддепресовує. нічо, все так не буде ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-28 21:59:16 ]
Та ми жіночки крепкі, нас ще й довбнею не тойво ))
Як казав наш спільний знайомий, такі вірші гарно читати в повню... готам... на кладовищі ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-29 01:29:38 ]
І ніч проминає,
І смерть – мине, - несподіваний висновок... Але ж - оптимістичний!
(мої роздуми щодо ніч-смерть, день-життя:http://maysterni.com/publication.php?id=86182)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2013-11-29 10:30:33 ]
Чому ж несподіваний? Практично всі релігії в цьому одностайні, православ'я ж оптимістичне однозначно, пам'ятаєте: "Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав".
Так що нам лишається тільки перетерпіти (бажано - достойно) земне життя. Ну, якось так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
наТалка гЛід (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-05 20:16:15 ]
Щось таке особистісне і водночас загальнолюдське , екзистенційне.. вітаю! Справжнісінький станс під повнею


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-29 17:03:18 ]
(Пильно вдивляється в небо):
- А шо, вже повня? Знов?! А я-то думаю, чого це мітла десь з обійстя пошвендяла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2014-12-19 12:40:13 ]
Повернулася сюди, щоб дихати поезією... спонукою стали нові Ваші вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-29 17:01:22 ]
Дякую дуже. Несподівано якось, що моя писанина щось для когось та значить )) Тим більше що останнім часом таке щось темне і тяжке пишеться, що скоріше мало б відлякувати людей. Мабуть, не завжди автор здатен адекватно оцінити свої творіння ))