ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2020.07.15 22:50
І палка в колесах…
І настрій не настрій…
І змулені плеса…
І човник не справжній…
І знову впіймася…
І голод не тітка…
І дощ обізвався…
І зірвана квітка…

Євген Федчук
2020.07.15 19:34
Коли з сестрою ми були малі,
В село сусіднє часто зазирали.
У ньому ми раніше проживали.
Тепер жили в великому селі,
А це на той час майже опустіло,
Зосталося всього лиш кілька хат.
Та нас чомусь весь час тягло назад,
Туди, де ми зовсім малі ходили

Микола Соболь
2020.07.15 16:54
Усюди чути ахи-охи
Не "слуг народу", навпаки...
Ну, що наобирали лохи?
Прийшли до влади довбаки.

Сміливо розмежують землі
Райони знищать і міста...
Плювати на країну Зелі

Дума Козак
2020.07.15 11:44
Де води рік Дніпра і Бугу
та моря чиста бірюза
через віки пливе фелюга –
містичний острів Березань.

Ще Борисфеном називали
той клаптик суші в давнину.
Через шторми в десяток балів

Петро Скоропис
2020.07.15 11:12
Невеличкі міста, де вам не почути правду.
Ба, і нащо вона вам, адже – давно й дотла.
В’яз у вікні шумує, підтакуючи ландшафту,
знайомому хіба потягу. Відкись гуде бджола.

Вірний собі в кар’єрі на перепутті, витязь
сам тепер світлофор; плюс, по ку

Тетяна Левицька
2020.07.15 10:27
Мій примхливий, для тебе не шкода нічого,
тільки, гідність мою не топчи чобітком.
Я колись облечу, темна осінь за рогом
точить гостру косу, косить лист за листком.

Пив зіниці-абсент, губ нектар терпкуватий,
і на рунах містичних вночі ворожив.
А ме

Анастасія Поліщук
2020.07.15 08:00
Цую - сезон дощів у Японії (з кінця травня і до середини липня, принаймні в Токіо)

Цую* ще тут. Безперестанку мряка.
І вітер хижо пелехатить хмари.
Так сіро, млосно, стишено і м’яко.
Найкращий час для запашної кави.
Пішли на ґанок? Дихати дощами
І

Сергій Губерначук
2020.07.15 07:53
Піч холодні млинці пече.
Сонце на схід заходить.
Річка з долу навзгір тече.
Мертве живе народить.

Нісенітниця, та й усе!
А назирни пильніше –
і прочитай: "Такі есе –

Віктор Кучерук
2020.07.15 06:29
Розляглася безкрая
Понад шанцями ніч, –
Кулі наче співають
У пітьмі навсібіч.
Гримнув гучно, мов бубон,
Край траншеї снаряд
І наповнює груди
Швидко вибуху чад.

Олександр Сушко
2020.07.15 01:46
Нарешті отримав змогу презентувати Вам нову книжку "Скарбничка усмішок Тут є і проза, і гуморески, і навіть більше: те, що називають ВИСОКОЮ ПОЕЗІЄЮ. Дехто скаже: "Пхе! Все, що крапає з пера Олександра Сушка - версифікація та графоманія». Чорта з два

Володимир Бойко
2020.07.15 00:44
Чи ти бач, а чи не бач –
Я стрибаючий стрибач.
Вище себе я стрибну,
Вище неба зазирну.

Я легкий, немов пір'їнка,
Застрибну я на хмаринку,
А коли навшпиньки стану,

Серго Сокольник
2020.07.14 22:50
андеграунд**

Мов хлібчик із маслом... Зі здоби богиню
Зліпили Боги, до екстрімуму ласі.
Здавалось, про тебе повік, до загину,
Писати творіння я матиму настрій...
Не хлібчик ти, "бутер", що маслом на горе
Упав, і чужею дожертий свинею.

Євген Федчук
2020.07.14 19:42
Прийшов якось до бабуся я погостювати,
А вона в садочку вишні в цеберко зриває.
Взявся я тоді хутенько їй допомагати,
Бо вже лазити на вишні гарний досвід маю.
Доки вона ходить знизу, ягід там не густо,
Я заліз по віттям вгору та відерце повню.
Доп

Ігор Деркач
2020.07.14 15:50
Проминає усе, що було і не буде
на чиємусь віку, на останній межі...
а найбільша печаль, що поховані люди
не залишать напам’ять свої міражі.

Що не знає ніхто, чим багата людина,
поки лямку свою дотягне до кінця...
Ну і що, якщо дуже любив Ук

Ірина Саковець
2020.07.14 15:26
Знайти себе - і знову загубити
межи ночами й днями, навмання
блукаючи у срібній тиші літа,
де вирізьблені наші імена,
де смертний гріх - лише заговорити,
проміння перше ніжиться на склі.
Не клич мене: до тебе тільки вітер
озветься голосами поколінь

Нінель Новікова
2020.07.14 15:19
Вам не здолати нас, тяжкі часи,
Бо ми у добровільному полоні
Кохання і цвітіння, і краси,
У таїні і магії гармоній.

А ця весна – комусь вона страшна –
Коронавірусу жахливе лихо…
Та я іду з тобою, не одна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 Тобі - Україно
Грудневий сніг січе обличчя,
вкриває голову, проте,
у день останній, новорічний –
в думках одвічне і святе...

Хай буде щастя у родині,
хай буде мир, а в нім краса.
Хай небо знову буде синім,
і від пшениць зорить яса.

Хай буде мама, тато, діти,
і усмішку дарує день!
Це щастя треба заслужити –
для долі, віри і пісень.

Моя родино – Україно!
Схиляюсь… Вірую… Люблю…
Живи! Радій! І в цю хвилину
за тебе Бога я молю…

грудень 2013


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-22 09:54:06
Переглядів сторінки твору 3702
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.231 / 5.5  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 5.125 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 11:34:32 ]
Приєднуюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 12:02:18 ]
дякую, Володю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 12:41:05 ]
Схиляюсь… Вірую… Люблю… Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 12:47:37 ]
Дякую, Інночко... Тільки так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2013-12-22 13:56:06 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 18:47:37 ]
:) Дякую за підтримку, Вітре Ночі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 23:29:31 ]
Схиляюсь… Вірую… Люблю…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 07:47:22 ]
дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 05:10:24 ]
Хай!
Навіки-вічні!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 07:48:19 ]
Слава Україні, Юрцю. Навіки - Слава!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 13:46:30 ]
ТАк просто і прекрасно усе у вірші цьому! Най буде все як загадалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 14:09:16 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 13:58:22 ]
Дуже щиро і з любов'ю!...
За тебе Господа молю... - мені так по-Шевченковому прозвучав останній рядок...
пшеницІВ?? закінчення, як у іменника чол. роду. Знаю фольклорне "пшеницІ-житА". Але "пшеницІ" все ж - жін.роду. Шліфанути б цей рядок.
І Вам - найщиріших побажань у Новому році!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 14:13:00 ]
Дякую, Галю, перегляну! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 17:05:57 ]
Згодна із зауваженням про форму "пшениців", це неприпустимо, якщо вже так хочеться множини, то має бути "пшениць".
"У день останній новорічний" – це коли, пробачте? Що за дата? 31 грудня? 1 січня? Чому "останній" і як він може бути новорічним - якщо останній? Чи у нас знов на часі кінець світу?
"Хай буде мир, а в нім краса". Це автор не знає мови й уживає замість українського СВІТ російське МІР. Нічого дивного.
Вірш школярський. Дивує рівень оцінювання на ПМ. Я вважала цей сайт більш об'єктивним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 19:20:17 ]
…я вдруге зустрічаю особу, що "закидає" мені про "мір" - "світ". У даному випадку, слово вжито у значенні "мир" - "не війна". Щодо "пшениць" - згодна. І я погодилася з Галиною Михайлик три години раніше, Вашого, Світлано(Козаченко), коментаря. не було часу виправити, На жаль, "У день останній, новорічний" теж вкралася прикра помилка - відсутність коми, що я тепер виправляю, як і "пшениців" на "пшениць". Якщо сайт Вас не приваблює,п. Світлано, (Козаченко), то чому Ви й досі тут?. Тим більше, дивлюся, у Вас знято "рейтингування" Ваших творів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-04 01:00:51 ]
Дуже сподобалося)