ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Смерть Юрія Долгорукого в Києві 15 травня 1157 року
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
На марші до Марсу
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***
Образ твору -На коня!- запрошує сісти аномально прихильний січень.
А кінь дерев'яний... Хитливо тупцює на місці.
Слова, як погоничі мрій, то прямі, то облудні.
Хтось ітиме вперед, хтось залишиться в грудні.

Промо-акція березня - з-під ялинки Різдво і підсніжники.
Синьооке дитинство... На конику скаче і вйокає.
А у тебе завжди прохолодні думки, мій Січню.
-На коня! І забудь, що на місці стоїш одвічно.

В новорічному кошику - і тепло, і дорога, "добром" забрьохана.
Укотре чекаємо снігу... А приходять дощі похмурі.
Мій Березню-Січню, наші долі від нас затаєно.
-На коня! Нам обом по дорозі, але ми ще про це не знаємо.


2014

2014 рік – це рік Синього Дерев’яного Коня, котрий повністю вступить у свої права 31 січня і триватиме його заступництво до 18 лютого 2015 року.







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-01-19 22:22:20
Переглядів сторінки твору 7975
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.185 / 5.5  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.945 / 5.5  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 10:47:16 ]
Цікаво!
А ось це суперечливе -

якщо добром - то не забрьохана, а якщо забрьохана - то не добром. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 11:02:18 ]
Ця суперечність мені дуже близька, Любо, бо як відомо - добрими ділами вимощена дорога в пекло.
Дякую за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 11:49:08 ]
Ксеню, майте совість! Відомо чимало висловлювань, напрям дії яких - руйнація всього і вся... Давайте таки відрізняти добре від недоброго. (Це ж як напрямки руху з Творцем і без Нього)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 20:53:14 ]
Дорога в пекло вимощена добрими НАМІРАМИ, наскільки пригадую зміст тієї сентенції.
З лапками - все на своїх місцях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 21:07:55 ]
Вікіпедія так пояснює це:
Фраза вживається для позначення випадків, коли спроби здійснення найгуманніших і благих завдань призводять (за недалекоглядності, недогляду, невміння і т.п.) до зовсім зворотних і навіть деструктивних наслідків.
Дякую, Галино, та я мала на увазі не тільки це...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 15:27:59 ]
Назване Добром - і є істинне добро. Недобре - відсутність Добра. Є ще самозванське добро - "добро в лапках". Тому з лапками - це слово в творі набуло потрібного за контекстом забарвлення. Така моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 15:52:28 ]
Погоджуюсь. Але це не основна змістова лінія вірша...думки по ходу. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 18:04:38 ]
а я це і мала на увазі, Ксень, просто не можна в поезії мислити абсолютними категоріями, так мене вчили і мені це імпонує,певне, це територіальний вплив)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 16:10:13 ]
два вороги... уявімо... але ж обоє звертаються до Бога... у кожного своє сприйняття... і хто знає, де правда; я обожнюю дощ і не люблю, якщо не більше, спеку,а комусь вона добро: все відносно, а поезія - це метафоричність в першу чергу, закодованість змісту)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 16:26:13 ]
Так, все відносне,але якщо Ви любите дощ, і назвали його для себе добром, то Ви не кажете на нього "зараза" (образно кажучи). Розумієте про що я?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 16:30:55 ]
Розумію, але я так,образно кажучи, можу назвати сніг, а хтось дощ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 16:32:46 ]
правильніше буде, напевне, Таню, що комусь у спеку добре, комфортно.
дякую за висловлені думки, але цю тему можна уже закрити, "добро" взято в лапки)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 17:52:05 ]
Конику! Чув?
"Купила мама коника,
а коник... "На коня!"
Куди там тут до слоника?
Не Коник - паненя!"
.... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 18:00:51 ]
Весело:)
Дякую, за експромтик)))))))))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 18:20:55 ]
Цікаво. У мене теж дозріває вірш, у якому фігурують коні. Може скоро покажу.
Мені здається, що з Вашого тексту можна зробити шедевр(у моєму розумінні класики). Але ж у Вас інше розуміння і явно інший стиль. Тому обмежусь тільки невеличкими зауваженнями: у кошику – неоднорідні речі і тому ділема добра з лапками чи без них однозначно не вирішується; дощі похмурі – не зовсім точний епітет. Слово не пов’язане римою і тому підійшло б будь-яке типу осінні.
Відносно стилю, признатись, я в тупику. І, пробачте, з цього місця мене заносить до нашої полеміки відносно ПОЕТУ.
Мене, як фізика, а не лірика цікавить ось що. А якби злополучну версію того перекладу прописати в якійсь новітній літературній течії, типу необароко чи постмодерну, вона пройшла б на ура, як це я помічав у коментарях до творів, у яких теж, буває, крім натяків(іноді теж без всякого логічного зв’язку між ними) важко знайти щось раціональне?
Пробачте за розлогий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 18:38:21 ]
А Богдан Манюк не помилився, він зразу визначив, що Ви - фізик)
Відносно вмістимого мого кошика - мене занесло, і я неправильно пояснила з самого початку... От дивіться, з чого починається рік? Ми вітаємо один одного, усіх знайомих і незнайомих, бажаємо безліч речей, намагаємося бути милосерднішими і добрішими... Якщо можна забрьохатися росою(це ж не настільки погано), то чому не можна забрьохатися добром, вірніше тим, що ми звикли вважати добром... Справді, лапки тут нічого не вирішують...
Зимові дощі похмурі, це моє своєрідне мислення.. от літні, осінні і весняні бувають веселими)))
От такий стиль...(я те ж в тупику - по-іншому не виходить).
...якби версію того Вашого перекладу прописати в якійсь новітній літературній течії, типу необароко чи постмодерну, то це не буде переклад, це не буде Пушкін, це буде переспів або за мотивами, чи якось ще по-іншому)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-20 18:40:15 ]
Дякую, Ігоре, за розлогий коментар. Він мені припав до душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-20 22:08:35 ]
Ксеніє, кілька разів перечитував - в цьому вірші твоя сентиментальність, такі тонкі душевні ниточки, що, здається, можуть порватися! Ними чудово обвито Образи вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-21 11:07:34 ]
В цьому вірші не тільки моя сентиментальність, Богдане. Цей вірш знаковий, в ньому моє минуле, теперішнє і майбутнє. Ниточки тонкі, але міцненькі)
Дякую за відгук!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-21 09:14:05 ]
На коня! - народженому у рік Коня не годиться ходити пішки. Буду шукати, хоча б якогось дрібненького, але щоб крильця мав. Дякую за філософію коника і Січня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-21 11:10:50 ]
:)Дякую за коментар, Олександре!
-На коня! І в путь-доріжку натхненну філософією...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2014-01-21 13:51:39 ]
Оптимістично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-21 15:38:47 ]
Дякую!!!)))))))))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-01-22 11:32:22 ]
На коня! Нам обом по дорозі з Вами, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-29 12:40:08 ]
Дякую, Інно, за відгук. Так, нам усім по дорозі..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-07 13:51:44 ]
Дністрова Зоря (Л.П./Л.П.) [6 лютого 2014, 17:59:05] - відповісти

"Ваш Січень вкотре гарцює)) із березнем братається) прозірливо вийшло, Ксеніє! З іменинами!!! Нехай там, на небі, Вас ведуть і оберігають тут, на землі."

Озерна Ксенія (Л.П./М.К.) [6 лютого 2014, 18:19:21] - відповісти

"От так від січня до січня) Дякую, Зіронько, зорí видніше))) Ясних зір-поводирів нам усім у цьому і наступних роках!!!!"


p.s. Оскільки останні коментарі зникли у зв'язку з технічними проблемами, відновлюю їх із поштової скриньки.