ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2019.06.15 23:43
Яка різниця – Медведчук, Мураєв,
Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
Я в них потворність путінську вбачаю,
Мені огидно, це мене пече.

Їм край наш – територія обману,
Імперської політики Кремля,
Та певен я – пощезнуть геть погані,

Олексій Кацай
2019.06.15 22:08
Перешкоди гудуть в мікрофонах, як бджоли на пасіці…
Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
подолавши палюче тяжіння важкої Землі.

Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
й ледь потріс

Тетяна Левицька
2019.06.15 20:45
По той бік ріки-розлуки
ти, шовковий, чий?
Б'ється чайкою розпука
в берег кам'яний.

Об кайдани тоскні душі
точать ланцюги,
вітер небу сльози сушить,

Іван Потьомкін
2019.06.15 10:18
Не хлібом єдиним і птахи живуть.
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
розпростерши крила і

Ігор Деркач
2019.06.15 07:57
Усі ідуть уже у старші класи,
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?

***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...

Микола Соболь
2019.06.15 06:21
Ти, така маленька.
Дай зігрію тебе у долонях.
Перша зірка на небі
ще далеко до поцілунку.
Хочеш вітру свіжого?
Хочеш долю бери – чаклунку.
А потім буде – життя,
наша доня і сніг на скронях

Ярослав Чорногуз
2019.06.15 00:30
Аж на очі набігла сльоза –
Не уникнути твого полону.
Заховалась очей бірюза
Під повіками ніжними сонно.

Літній ранок уже зазорів.
Ллє проміння небесне горнило.
О чарівній ранковій порі

Серго Сокольник
2019.06.14 23:51
Похилились горіха гілки
Під вагою врожаю... І сонце,
Мов сусідка стара, залюбки
Загляда у домашнє віконце...
Та сусіди, що в хаті жили,
Мов горіхи осипані, впали
Згідно Притчі... Часи надійшли-
РозкидАли каміння... Збирали...

Нінель Новікова
2019.06.14 17:51
Твій білий дім і тихий сад залишу.
Життя пустельне хай стане миле.
Тебе, тебе в моїх прославлю віршах,
Як жінка славити не зуміла.
Ти подругу згадаєш гордовиту
В твоїм для неї створенім раю,
А я торгую цінностями світу –
Твоє кохання й ніжність п

Віктор Кучерук
2019.06.14 14:33
Чим довше й пильніше на тебе дивлюсь,
Я менше себе розумію, –
Навіщо в кохання так глибоко вгруз,
Що вибратись втратив надію?
Ані повернути, ні далі іти,
Ні рухів ніяких по колу, –
Адже повсякденно й повсюди є ти,
Моя всюдисуща неволе…

Світлана Майя Залізняк
2019.06.14 13:56
Ще не бачу сенсу в переїзді за...
На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
Уявляю пальми (квітне дереза),
зонтики, шезлонги, випари лиманні.

Віяло б купити й ножиці для брів,
наварити джему з полуниць, малини.
Плани важливіші в тих, хто недозрів.

Олександр Сушко
2019.06.14 10:50
Чому наш шлюб, як дикий мед гірчить?
Обняв жону, а от думками - в любки.
А ти дрімаєш на моїм плечі,
Знеможена тривогою розлуки.

А чи скажу уранці "Я не твій.
Неначе домовина рідна хата...".
Ти спиш, а сльози котяться з-під вій,

Лариса Братко
2019.06.14 09:38
Последний крик,
Последний вздох,
Расплата за желанье.
Лопастый снег,
Пустой проспект,
Немая тень, немая.
Один лишь взгляд,
Один обман,

Вячеслав Семенко
2019.06.14 00:55
Навпіл розірвані вітрила
і знову жодного рядка.
Поламаного неба брили
несе від берега ріка.

Під тягарем гріхів забутих,
які згадав і пережив,
серед снігів брудної смути

Тетяна Левицька
2019.06.13 13:39
У бірюзі Єлисейські Поля,
арка тріумфу і Ейфеля вежа.
Лувр і Версаль - велич світу, хто - я?
Крапка на мапі безмежжя, о де ж я?
Знов розчинилася у вівтарі,
у мегаполісі древнього міста.
Знай, не згорів Нотр-Дам де Парі -
кремінь епох - кафедральні

Ігор Деркач
2019.06.13 08:29
Не застую юрбі,
іду собі та й годі.
Долаю саме те,
що й іншим по плечу.
Не відаю, коли
опинюся на споді,
але не я один
у рай не полечу.

Олександр Сушко
2019.06.13 07:19
Згубив до слави нитку Аріадни!
Оголосили музоньки війну!
Поези за хвоста тягнути складно,
Але сиджу й зажурено тягну.

В колеги табунами пруть віршата,
За день - тридцята ода про любов.
А в мене - казна що, а не рулада,

Микола Соболь
2019.06.13 06:32
Йдучи від горизонту промінцем
У верболози під лелечий клекіт.
Умита першим, лагідним дощем
Весна крокує у краї далекі.

Це ми засумували за теплом
І душу снігопади остудили.
Окутали морози льодо-склом

Віктор Кучерук
2019.06.13 00:19
Вітерця нічного
Свіжа течія, –
Ані де нікого,
Тільки ти і я.
Удовина врода
Повна різних чар -
В ній і сум, і подив,
І пригаслий жар.

Петро Скоропис
2019.06.13 00:18
Вівторок осінь розпочав.
Лив дощ всю ніч.
Усі птахи гайнули пріч.
А я той одинак-смільчак,
що оком не повів услід:
небесні хлані несусвітні,
дощ підмиває неба звід.
Які тут півдні.

Галантний Маньєрист
2019.06.12 22:36
Навесні Провидіння розтопить крижини-жалі
і забуті бажання полинуть у синьому небі
над угіддями хмар, де кульгаві кладуть ковалі
хуртовин голоси у бентежні "don’t worry, be happy".

Навесні Провидіння строгіше, аніж восени -
напівмить насолоді і б

Вікторія Лимарівна
2019.06.12 17:44
Сумно мені, бо нема тебе вдома.
Тишу порушив нарешті дзвінок,
Свіжого наче повітря ковток,
Щоб хвилювання покинуло й втома.

Голос твій чути – така насолода.
Кожну клітинку відновлює струм:
Хутко позбавить нав’язливих дум.

Микола Соболь
2019.06.12 14:57
Московські зорі сяють сумовито.
«Великий вождь» у Мавзолеї спить.
Історія для неуків закрита.
Московія манкурту – фаворит.
Для них на сході не горять обози.
Вони не бачать вбитих і сиріт.
Коли русню стрічають у дорозі,
Кричать сатрапу: «Братику, пр

Марія Дем'янюк
2019.06.12 13:36
Я думала накидка з шовку...Ні, то крила.
Вони росли як Матінка молила
За кожного із нас - вже обійняли Землю...
І чую шепіт : Я прошу...Не дремлю...
І крила сяють: Всесвітом зорюють,
А кожен вогник Ангели цілують...

Лариса Братко
2019.06.12 09:38
Пряный запах сосновых иголок,
Словно шарф обвивает тропу.
И с рассветом осенним, но солнечным,
Лес снимает туман паранджу.

Я смотрю на сиянье далекое,
И вдыхая ноябрьский дурман,
Так хочу прокричать ввысь бездонную:

Світлана Майя Залізняк
2019.06.12 08:13
Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що

Ігор Деркач
2019.06.12 08:05
Релігія – це опіум совка.
Якби не це, не мали би халепи.
Немає на Московію Сірка.
Та може бути, що його рука
рубає ще залиті кров’ю «скрєпи».

***
Коли ніякого немає,

Микола Соболь
2019.06.12 05:56
Побачити Париж і вмерти.
Я, вам скажу така дурня.
Не те, щоби лякався смерті.
Мене дратує – маячня.

Задме вітрисько на болоті.
Сніги розбудить буревій.
Поки душа живе у плоті

Олександр Сушко
2019.06.12 05:27
Кипить безсилим гнівом Україна,
Де спокій був - тепер бездонний вир...
Осипалася у рівчак хвилина
Тривожно-чорним спогадом про мир.

З Росії "дар" - снаряди у "Камазах",
А на додачу цигарки, шмурдяк.
Поширила ненависть метастази,

Світлана Майя Залізняк
2019.06.11 08:23
У таланту немає віку.
Безталання хитке, старе.
Докувавши лопати, піки,
мостить кладку із ком, тире.

Музі трепетно, ілюзорно.
Переведено шум в офшор.
Домололи марноти жорна.

Микола Соболь
2019.06.11 05:19
За мене заступися,
не дай розчинитись у ночі.
Хай гойдає осоння
найкращі хвилини життя.
Переливи пташині
співають, і вітер шепоче,
І осяюють путь
золотаві, налиті жита.

Вікторія Лимарівна
2019.06.10 15:02
Приліг на землю килимок:
Зібрав докупи барви світу.
Зеленим значиться зв’язок:
Об’єднує яскраві квіти!

Ромашки білі, нагідки
Втішають ніжною красою.
Волошок сині пелюстки

Лариса Братко
2019.06.10 09:51
Крещатик. День. Кафе пустое,
И столик белый под зонтом.
Бокал вина и чашка кофе,
И тонкая изящная рука.

Перчатки, шарфик, сумочка из кожи,
И модный, глянцевый журнал.
Платок батистовый так нервно скомкан,

Ігор Деркач
2019.06.10 08:58
Ще не плює на обране народ
і не кусає лікті у надії,
що вистачає нації свобод.
А те, що русофіл не ідіот,
не означає, що і він месія.

Кацапії великій завдяки,
наїлась «Лугандонія» од пуза.

Микола Соболь
2019.06.10 06:36
За тихим шелестом снігів,
За сріблом інею – скрижалі.
Здійсниться все, як ти хотів.
Та є питання: а що далі?

Готується зійти зоря.
Отелиться, дай Бог, худоба.
Свічки горять у вівтаря.

Вячеслав Семенко
2019.06.09 18:04
Ялівець -- темна пазелень серед руїн,
у задумі, як піна суха -- жасмин.
Для метеликів саме час --
тільки вранці. Потім тверда
у глибокім водокруті стане вода
і природа забуде нас.

За човном біла піна хвостом біжить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олекса Палій
2019.06.14

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Бойко - [ 2019.06.15 23:23 ]
    Путіноїди
    Яка різниця – Медведчук, Мураєв,
    Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
    Я в них потворність путінську вбачаю,
    Мені огидно, це мене пече.

    Їм край наш – територія обману,
    Імперської політики Кремля,
    Та певен я – пощезнуть геть погані,
    Задовго носить їх свята земля.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  2. Олексій Кацай - [ 2019.06.15 22:36 ]
    Повня
    Перешкоди гудуть в мікрофонах, як бджоли на пасіці…
    Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
    Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
    подолавши палюче тяжіння важкої Землі.

    Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
    й ледь потріскують, стигнучи, наших сердець камінці,
    значить, щось ще не згасло на чорному згарищі неба,
    в порожнечу обрушивши бляклих сузір’їв мости.

    Повний місяць, чаклунський, пілота єднає і відьму,
    щоби прошепотів їм полів електронних орач:
    «Білу магію не опануєте, любі, без чорної…»
    І погодиться хтось: «Шлях до ранку лягає крізь ніч…»

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.35)
    Прокоментувати:


  3. Тетяна Левицька - [ 2019.06.15 20:47 ]
    По той бік...
    По той бік ріки-розлуки
    ти, шовковий, чий?
    Б'ється чайкою розпука
    в берег кам'яний.

    Об кайдани тоскні душі
    точать ланцюги,
    вітер небу сльози сушить,
    нам не до снаги.

    Млосно, сумно, аскетично
    рахувати дні
    і пливти періодично
    в  зорянім човні.

    Кольорові сни творити,
    світ навколо нас,
    сіяти любов крізь сито
    у мережі фраз.

    Марити і сподіватись,
    чуйність берегти,
    скинути з рамен за грати
    тугу самоти.

    Мріяти на узбережжі
    збудувати дім,
    зводить повітрЯні вежі,
    на піску хрумкім.

    Розірвати пута давні,
    линути крізь град.
    І на згарищі страждання
    посадити сад.

    2019р


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Козак Дума - [ 2019.06.15 15:08 ]
    Шпаки
    Рано-вранці вздовж ріки
    розліталися шпаки,
    на комах вони полюють,
    ловлять мошок залюбки.
    А затим спішать в садок,
    там приємний холодок,
    гусінь всюди позбирають,
    дзьоб у них, як молоток!
    Між дерев їм справжній рай,
    шкідникам невдовзі край,
    навіть з-під кори дістануть –
    нас чекає урожай!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  5. Іван Потьомкін - [ 2019.06.15 10:25 ]
    ***

    Не хлібом єдиним і птахи живуть.
    Нектар, насіння,плоди, комахи
    та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
    річ, звісно, першорядна.
    І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
    так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
    розпростерши крила і на хвилю зависнувши,
    а потім спікірувать прожогом вниз.
    Чи, як-от стрижі,піднятись на висоту,
    навіть геліктоперам непідвладну…
    Подиву гідний пташиний буденний світ.
    Скільки ж бо часу забирають справи суто інтимні,
    як горлиці влаштовують танок коханцям.
    А горобці по-партизанськи наскакують на полюбовниць…
    Попри чимало того, що дав Господь,
    забутого чи й зневаженого людом,
    змушують птахи одкласти клопоти щоденні
    й задерши голову, примружено замилуватись небом.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.73)
    Коментарі: (1)


  6. Козак Дума - [ 2019.06.15 09:29 ]
    Коні
    На лужку пасуться коні.
    Справжні коні, а не поні.
    Жваво хрумають травичку,
    потім пити йдуть до річки.

    Розвіває вітер гриви
    двох жеребчиків грайливо.
    Запряжу я їх у бричку
    і поїду у крамничку.

    Там стремен великий вибір,
    галунів, попон і сідел,
    а іще куплю я збрую
    і Гнідкові подарую.

    Скочу хутко у сідло
    і подамся за село
    у галоп, а потім чвалом,
    де лазурне джерело.


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  7. Козак Дума - [ 2019.06.15 08:44 ]
    Крокодил
    Серед хвиль старого Нілу
    причаїлись крокодили.
    Із води блищать лиш очі,
    здобич вполювати хочуть.

    А найбільший, повний сил,
    величезний крокодил
    заховався в очереті,
    він у плавнях старожил.

    Неймовірна в нього сила,
    грізна паща, гострі зуби,
    Бійтесь діти крокодила –
    він несе біду і згубу!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  8. Ігор Деркач - [ 2019.06.15 07:00 ]
    Культура якості
    ***
    Усі ідуть уже у старші класи,
    а я – у перший. Знаю два по два,
    читаю поетичні вихиляси
    і думаю, – поезія! Нова?

    ***
    На мені помічають корону!
    Я! Найліпша! Читайте, – свята...
    Я! Яскрава зоря Оріону,
    мене кожен і зна’, і чита’!

    ***
    Уже даю дорогу молодому,
    надійно оминаю забіяк...
    Ну то і що? Римуємо солому...
    І до тоґо́ а іноді й по тому
    поети не міняються ніяк.

    ***
    Осла навчати явно не на часі.
    Якщо й співає, все одно співа’...
    В поезію повзе культура маси,
    коли культура мови ще, – іа!

    ***
    Усі поети гострі на язик,
    а їхні знаки якості умовні.
    Малює кожен те, до чого звик:
    зоря уповні – ладо молодик...
    любов! – сивуха і пітні долоні.

    ***
    Опали крила рідно-краю,
    куняє істина на дні.
    « Ні дать, ні взять», – осел співає.
    Немає правди у вині.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  9. Микола Соболь - [ 2019.06.15 06:31 ]
    Єднання
    Ти, така маленька.
    Дай зігрію тебе у долонях.
    Перша зірка на небі
    ще далеко до поцілунку.
    Хочеш вітру свіжого?
    Хочеш долю бери – чаклунку.
    А потім буде – життя,
    наша доня і сніг на скронях…
    А тепер, ти, така маленька
    і будеш такою довіку.
    Наші дні не скінчаться
    за земним є небесне життя.
    Чуєш стогін всесвіту?
    Чуєш вітру підступне виття?
    Ти не бійся нічого.
    Стань за спину свого чоловіка…
    11.01.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  10. Ярослав Чорногуз - [ 2019.06.15 00:34 ]
    Милуюся...
    Аж на очі набігла сльоза –
    Не уникнути твого полону.
    Заховалась очей бірюза
    Під повіками ніжними сонно.

    Літній ранок уже зазорів.
    Ллє проміння небесне горнило.
    О чарівній ранковій порі
    Я тобою милуюся, мила.

    Мовби легкої радості змах –
    Личко свіже у сні рожевіє.
    І усмішка на теплих устах
    Розтеклася красою під вії.

    Ти – мій цукор, лукум і рахат
    У найкращій з кохання ідилій.
    І струмує щемкий аромат
    Із волосся розкішного хвилі.

    Найспокійніші миті оці –
    Ніби пристрасті тихе відлуння.
    Відсвіт любощів там на лиці –
    Щастям світиться спляча красуня.

    14 червня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (2)


  11. Серго Сокольник - [ 2019.06.14 23:28 ]
    Горіх
    Похилились горіха гілки
    Під вагою врожаю... І сонце,
    Мов сусідка стара, залюбки
    Загляда у домашнє віконце...
    Та сусіди, що в хаті жили,
    Мов горіхи осипані, впали
    Згідно Притчі... Часи надійшли-
    РозкидАли каміння... Збирали...
    ...пусто в хаті. Самотня вона,
    Хоч і літа теплом обігріта...
    Бур"яну височенна стіна
    Замінила під вікнами квіти,
    Що, мов юність, давно одцвіли,
    Ніби зрілість, укрилися снігом,
    І на землях нових проросли
    Впалим зерням старого горіха.


    © Copyright: Серго Сокольник, 2019
    Свидетельство о публикации №119061408462


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Нінель Новікова - [ 2019.06.14 17:48 ]
    Твій білий дім... Анна Ахматова Переклад
    Твій білий дім і тихий сад залишу.
    Життя пустельне хай стане миле.
    Тебе, тебе в моїх прославлю віршах,
    Як жінка славити не зуміла.
    Ти подругу згадаєш гордовиту
    В твоїм для неї створенім раю,
    А я торгую цінностями світу –
    Твоє кохання й ніжність продаю.

    2019

    Примітки: Оригінал вірша Анни Ахматової

    ***

    Твой белый дом и тихий сад оставлю.
    Да будет жизнь пустынна и светла.
    Тебя, тебя в моих стихах прославлю,
    Как женщина прославить не могла.
    И ты подругу помнишь дорогую
    В тобою созданном для глаз ее раю,
    А я товаром редкостным торгую –
    Твою любовь и нежность продаю.

    1913


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (10)


  13. Віктор Кучерук - [ 2019.06.14 14:04 ]
    * * *
    Чим довше й пильніше на тебе дивлюсь,
    Я менше себе розумію, –
    Навіщо в кохання так глибоко вгруз,
    Що вибратись втратив надію?
    Ані повернути, ні далі іти,
    Ні рухів ніяких по колу, –
    Адже повсякденно й повсюди є ти,
    Моя всюдисуща неволе…
    13.06.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  14. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.06.14 13:43 ]
    Карамельно


    Ще не бачу сенсу в переїзді за...
    На мандрівку дальню - ні снаги, ні мані.
    Уявляю пальми (квітне дереза),
    зонтики, шезлонги, випари лиманні.

    Віяло б купити й ножиці для брів,
    наварити джему з полуниць, малини.
    Плани важливіші в тих, хто недозрів.
    Крилечка Ікара сохнуть на драбині.

    В електричці людно, рейвах-суєта.
    Лиця незнайомі, запахи клоачні.
    Під вікном красуня коси розпліта.
    Ще мені у люстро зирити не лячно.

    Спекатися б згадок про хиткий перон,
    де людва ганяла комарву гілками.
    З Дарниці кочуся в карамельний сон,
    рейки блискотіють лезами Оккама...

    2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  15. Козак Дума - [ 2019.06.14 11:28 ]
    Чемна Тетянка

    Чемна дівчинка Тетянка,
    всіх вона вітає зранку,
    завжди «дякую» говорить,
    із дорослими не спорить.

    Не кричить, не вередує,
    з сірниками не жартує,
    ще не смітить на підлогу,
    мамі з татом – допомога.

    У автобусі, трамваї
    старшим місце уступає.
    Хоч мала, та вже панянка –
    чемна дівчинка Тетянка.


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  16. Олександр Сушко - [ 2019.06.14 10:39 ]
    Вибір
    Чому наш шлюб, як дикий мед гірчить?
    Обняв жону, а от думками - в любки.
    А ти дрімаєш на моїм плечі,
    Знеможена тривогою розлуки.

    А чи скажу уранці "Я не твій.
    Неначе домовина рідна хата...".
    Ти спиш, а сльози котяться з-під вій,
    Липким туманом огортає зрада.

    Згадав, як обирав тобі фату,
    Як радував стрункий в корсеті обрис.
    Мовчатиму, на волю не піду,
    Бо ти - Любов, коханка - випадковість.

    Обплів надійно лялечку павук,
    Невірне серце стиснув болю обруч.
    А за стіною хлипає малюк:
    - Біжу, синочку. Тихо, тато поруч.

    12.06.2019 р.

    Настроєве

    Під старість невеселий склався пазл,
    Мінор гнітючий істину обарвив:
    Все кане в Лету - мрії, творчий сказ,
    Кохання і драглисте шмаття слави.

    Змінився кардинально антураж
    І муза вже далеко не секс-бомба.
    Здоров'ю швах, тримає пуп бандаж,
    Серцевий м'яз підточує хвороба.

    У гості ходить кожен день гробар
    І пальчиком показує на небо.
    Промирив час: " Життю - оревуар!
    Купуй труну, ціна така як треба.

    Сьогодні зранку врешті не дощить,
    Приліг у травах, поруч сіна скирта.
    А юнь іде кохатися в кущі,
    Уваги не звертаючи на діда.

    Поезія - в пишнотах наратив,
    Неначе, на мундирі аксельбантик.
    Так, я піду - нема у цім біди,
    Готуйтеся поета забувати.

    11.06.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (11)


  17. Лариса Братко - [ 2019.06.14 09:59 ]
    Художнику
    Последний крик,
    Последний вздох,
    Расплата за желанье.
    Лопастый снег,
    Пустой проспект,
    Немая тень, немая.
    Один лишь взгляд,
    Один обман,
    И трусость вместе с болью.
    Я исчезаю,
    Я как сон,
    Я плачу, плачу кровью.
    На холст ложится дивный свет,
    Божественной игрою,
    Ты в вдохновенье!
    Ты творец!
    Но кем заплачено?
    Ведь мною.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  18. України Сокор - [ 2019.06.14 06:48 ]
    Пересторога Роду.

    Що ти знаєш про свій Рід?
    Його свіча віками не згасає.
    Чи ти маєш в серці слід,
    Як слов’янам Бог життя вдихає.

    Бог не ділить - на своїх, чужих
    На білих, чорних, різнобарвних.
    Божий світ - для всіх Родів живих,
    І Родова память душ померлих.

    Бог сказав:-Ви сини Творця
    І будьте, як мої діти.
    Слухайтесь мене, як сини Отця,
    І будете в житті, добро творити.

    Ви не шукали вашої землі,
    Сотні літ блукаючи по світу.
    Ненька вам дана с плугом у ріллі,
    І вона є ваша споконвіку.

    Шануйте ж свій, слов’янський Рід,
    Творіння боже не ведіть до згину.
    Шануйте духовний Пращурівський світ
    І бережіть Святу і в Славі Україну.
    2019.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Вячеслав Семенко - [ 2019.06.14 00:58 ]
    Льодохід
    Навпіл розірвані вітрила
    і знову жодного рядка.
    Поламаного неба брили
    несе від берега ріка.

    Під тягарем гріхів забутих,
    які згадав і пережив,
    серед снігів брудної смути
    та нагромадження крижин.

    Хоч дозріває він щорічно,
    вода у забуття несе,
    як у віршотворінні вічнім
    прихований словами сенс.

    Німотно у воді буремній,
    у руслі тане висота,
    гуркоче медом полуденним
    попід опорами моста.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  20. Тетяна Левицька - [ 2019.06.13 13:51 ]
    Париж
    У бірюзі Єлисейські Поля,
    арка тріумфу і Ейфеля вежа.
    Лувр і Версаль - велич світу, хто - я?
    Крапка на мапі безмежжя, о де ж я?
    Знов розчинилася у вівтарі,
    у мегаполісі древнього міста.
    Знай, не згорів Нотр-Дам де Парі -
    кремінь епох - кафедральність врочиста!
    Сена - ріка не розводить мости -
    шлейфом розносить французькі парфуми,
    відголосом Джо Дассена мотив,
    душу бентежить, нашіптує руни.
    Ти не питай де я зараз? Облиш!
    Нічка ховає за темну  кулісу.
    Після дощу таємничий Париж
    пахне каштаном Булонського Лісу.
    Над парасолею площі Concorde
    небо збирає в вояж бригантини.
    Сонце моє, скільки вражень,  пригод,
    та все одно я до тебе прилину!

    2019р















    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  21. Тамара Швець - [ 2019.06.13 11:54 ]
    Витримка ....
    Витримка –риса
    Цінна, дивує, викликає
    Позитив,повагу!!!
    13.06.19 7.04


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Ігор Деркач - [ 2019.06.13 08:58 ]
    На узбіччі
    Не застую юрбі,
    іду собі та й годі.
    Долаю саме те,
    що й іншим по плечу.
    Не відаю, коли
    опинюся на споді,
    але не я один
    у рай не полечу.

    І бігаємо, і
    повземо як мурахи
    по тій же мураві
    у лоно споришу...
    Ще дихаю – пишу...
    і до своєї плахи
    попереду усіх
    нікуди не спішу.

    Полохають сичі
    і грає синє море.
    Оце й уся краса,
    яка рятує світ.
    Не за горами вже
    чатує сиве горе,
    вичікує, адже
    стою на схилі літ.

    Ідуть у небеса
    поети і герої...
    Їх – пам’яті людей
    Всевишній удостоїв,
    а я один усіх
    нікуди не веду.

    Долаю уночі
    уявні косогори,
    якщо не упаду,
    то ще почую хори,
    хоча нічого цим
    юрмі не доведу.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  23. Олександр Сушко - [ 2019.06.13 07:23 ]
    Капець!


    Згубив до слави нитку Аріадни!
    Оголосили музоньки війну!
    Поези за хвоста тягнути складно,
    Але сиджу й зажурено тягну.

    В колеги табунами пруть віршата,
    За день - тридцята ода про любов.
    А в мене - казна що, а не рулада,
    Перо підняти сил нема! Їй бо!

    Розбіглись теми козами у лози,
    Упився бормотухою Пегас.
    Високий стиль поховано у прозі,
    Читач у крик: - Поете! Vas is das?

    Тяжка судьба шкряботунів нетлінок,
    Від критики збивається приціл.
    Талант не благо - люта гільйотина!
    Страждають душі ніжні у митців!

    Натхнення ніц, терзають творчі муки,
    Підькиньте хутко тему хоч одну!
    Кажіть, а то накласти можу руки,
    Від читачів сховають у труну.

    12.06.2019 р.

    Гоп, куме, не журись!

    За комаром в болото жабка "Плиг!"
    (тут пащу головне ушир роззявить).
    Ну, як вам наш очільник-дурносміх?
    Посидить рік чи два - хана державі.

    Міністрів шпетив на усю губу,
    До спротиву народець баламутив.
    Заліз котко іздуру на вербу,
    А злізти зась! Хазяїне - рятуйте!

    Сарказмом і гигиканням дурним
    Стріляла пелька, наче та гармата.
    А нині наш володар став німим,
    Лиш дякує, бо розуму палата.

    Замовк і я, набрав у рот води,
    Щоб не одгріб від земляків по пиці.
    Це - вибір твій, народе мій святий.
    Сміються в клунях кури з українців.

    12.06.2019р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати:


  24. Микола Соболь - [ 2019.06.13 06:08 ]
    Весняний настрій
    Йдучи від горизонту промінцем
    У верболози під лелечий клекіт.
    Умита першим, лагідним дощем
    Весна крокує у краї далекі.

    Це ми засумували за теплом
    І душу снігопади остудили.
    Окутали морози льодо-склом
    Маленьку річку стиснули щосили.

    Та промайнув лютневий зимодень.
    Промінчик сонця усміхнувся людям.
    Хори струмків у щебеті пісень.
    Вдихну таку весну на повні груди.
    09.01.19р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  25. Віктор Кучерук - [ 2019.06.13 00:59 ]
    * * *

    Вітерця нічного
    Свіжа течія, –
    Ані де нікого,
    Тільки ти і я.
    Удовина врода
    Повна різних чар -
    В ній і сум, і подив,
    І пригаслий жар.
    І думки, й пориви,
    Вічно в боротьбі, –
    На такій звабливій,
    Хоч цілуй, тобі.
    Та в душі ховати
    Маю почуття,
    Бо не вкрита втрата
    Пилом забуття…
    Прохолоду ночі,
    Тишу темноти –
    Душним літом хочем
    Довше берегти.
    12.06.19


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  26. Петро Скоропис - [ 2019.06.13 00:57 ]
    З Іосіфа Бродського. Нові станси до Августи
    І
    Вівторок осінь розпочав.
    Лив дощ всю ніч.
    Усі птахи гайнули пріч.
    А я той одинак-смільчак,
    що оком не повів услід:
    небесні хлані несусвітні,
    дощ підмиває неба звід.
    Які тут півдні.

    II
    Тут, тонучи живцем в багні,
    бреду надвечір по стерні.
    Мій чобіт обридає полю,
    гарує угорі четвер,
    але стирчать утяті стеблі вверх,
    не чулі майже того болю.
    І пруття верб,
    рожевуватий ткнувши мис
    у твань, де зайва варта люта,
    шамотячи, гойдають пустки гнізд
    сорокопуда.

    III
    Товчи і чвакай, колобродь, міси.
    Я не додам у ході.
    Іскру невгасну у мокроті
    топи, гаси.
    Під ляпаси долонею бедра,
    з бугра бреду я до бугра,
    притомний ледь, одним з ходою тактом
    підошва камінь б’є моя.
    На темні води ручая
    дивлюсь із ляком.

    IV
    Ба, як не несусвітна тінь допір
    в моїх очах, і усоталась сирість
    у бороду, і кепка – набакир –
    вінчає нині сутінь, в ній відбившись,
    як грань оту, яку душі моїй
    не перейти –
    я не втечу мерщій
    за козирок, за ґудзичок, за чобіт
    за комір свій, за свій рукав.
    Лиш серце зійде в гуготі вискам,
    свідоме, що пропоротий я: холод
    голками в груди проника.

    V
    Сюрчить і до мене вода,
    мороз розціпив прорізом уста.
    Інакше і не мовити: і де б ці,
    облич окрім, місця, де міг обрив
    спіткатися?
    Сміх окривів
    і сутінкова гать в бентезі.
    І темінь гасить дощовий порив.
    І образ інший, людяний мій лик,
    тікає від червоних вік,
    над хвиль – ускач, як на коні,
    під соснами, а потім – вербняками,
    мішається з чиїмись двійниками,
    а мій ніяк не трапиться мені.

    VI
    Топчи і чвакай, жуй зогнилий міст.
    Хай твані, що сотають млість
    хрестів погостів, нею красять доли.
    Ба, стеблями усіченими трав
    бог синяви болоту не додав...
    Топчи стодоли,
    гаруй у кучмах лишених отав,
    углиб проникни коренем їх голим!
    У землю там, як в груди увійди,
    примар усіх і мертвих побуди,
    і най вони поутікають з кубел
    до сіл порожніх по стернині нив,
    і хай махають зграям днів
    брилі опудал!

    VII
    Горбами, облисілими до сліз,
    шляхами, що ведуть лише у ліс,
    життя саме і вийде із себе
    урешті, подивує з шумовиння
    оправ і форм. Його коріння
    чіпляючись у чобіт мій, сопе,
    і гаснуть всі вогні в селі.
    І я бреду по нічиїй землі,
    у Небуття питаю за оренду,
    і вириває вітер з рук тепло,
    і хлюпа повне водами дупло,
    і бгає твань стежі вологу ленту.

    VIII
    Так, я відсутній тут і цього дня.
    Мов осторонь я, зайвим-третім.
    Щетиниться і дибиться стерня,
    як волос на обличчі мертвім,
    і над гніздом, у ній простертім,
    лиш мурашина метушня.
    Природі зайві візії билин-
    минучин. Її лик зі краєвидом,
    залитим вечоровим світлом –
    здебільшого буває злим.
    І усіма п’ятьма – бо ж почуттю
    і опиратись тому лісу:
    ні, Господи! крізь цю завісу
    і я не обернусь в суддю.
    А щойно на біду свою
    я і собі зарадити не зможу,
    ти п’ясток мій, як фіни крадію,
    рубай, мій Боже.

    IX
    Світ, Полідевку, пляма в наготі.
    У ній не чути уст моїх квиління.
    Ось я стою в розхристанім пальті,
    і решетами віч світам текти,
    і крізь сита нерозуміння.
    Я глухуватий, Боже. Я сліпак.
    Не чую слів, і ват зо двадцять, пак,
    од місяця. Хай так. У небесах
    я курс не прокладу між зір і крапель.
    І хай луна не пісню в сих лісах
    несе, а кашель.

    X
    Ніч. Вересень. Я і свіча.
    І тінь упала з-за плеча
    на аркуш, риється в корінні
    обірванім. Невидимий Борей
    у сінях булькає водою
    і усміхається звіздою
    зі настіж кинутих дверей.

    Темніє наді мною світ.
    Затягує водою слід.

    XI
    Так, сердце досі прагне до тебе,
    тому, либонь, воно все далі.
    І голос мій недолі фальшували.
    Їх фальшею віддам борги тепер
    і долі тій, що не жадає крівці,
    завдавши ран тупих.
    Авжеж, на кутні усмішка – не гріх!
    Я усміхнусь. І над собою сміх
    тривкіший і могильної темниці,
    і легший диму коминів пічних.

    XII
    Евтерпо, ти? Куди я трапив, га?
    А що зі споду: вóди? трав перга?
    відросток вересовий, в лірі,
    в підкові вигнутий – в тій мірі,
    що щастя мариться,
    у тій, що прикінці
    у інохіді волиш по галопі
    відхекатись, і хто їздці
    не видно ні тобі, ні Каліопі.




    -------------------


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  27. Галантний Маньєрист - [ 2019.06.12 22:11 ]
    To be, or not to be
    Навесні Провидіння розтопить крижини-жалі
    і забуті бажання полинуть у синьому небі
    над угіддями хмар, де кульгаві кладуть ковалі
    хуртовин голоси у бентежні "don’t worry, be happy".

    Навесні Провидіння строгіше, аніж восени -
    напівмить насолоді і бути сердечній халепі!
    Оточи себе муром, вбери височінь сивини,
    доки літо не вкриє бронею "don’t worry, be happy"!

    Це весні Провидіння, як водам леткі береги,
    а ефірним творінням у яро-земному вертепі -
    Прокуратор і Стража, і Суду сяйні ланцюги,
    тож і пити гіркоти тобі із "don’t worry, be happy"!

    По весні Провидіння прихильно кивне: говори
    Богу, чорту, мені, Мельпомені, Ерато, Евтерпі…
    Усміхнися лише, бо не зразу вловили Згори,
    як багато мелодії ще у "to be" за "don’t worry, be happy"!



    Рейтинги: Народний 0 (5.49) | "Майстерень" 0 (5.5)
    Коментарі: (2)


  28. Вікторія Лимарівна - [ 2019.06.12 17:36 ]
    Сумно без тебе
    Сумно мені, бо нема тебе вдома.
    Тишу порушив нарешті дзвінок,
    Свіжого наче повітря ковток,
    Щоб хвилювання покинуло й втома.

    Голос твій чути – така насолода.
    Кожну клітинку відновлює струм:
    Хутко позбавить нав’язливих дум.
    Мабуть, з Небес надійшла нагорода.

    Жити не може людина без світла,
    Без спілкування та дружніх розмов.
    Найголовніше, звичайно – любов.
    Дотик лиш тільки й обличчя розквітло!

    Посмішка, погляд зворушить і душу.
    Хочу я бути з тобою завжди.
    Горя не знати ніколи й біди.
    Маю бажання, сказати це мушу:

    Щиро кохаю й бажаю турботи
    Від діточок та гарненьких внучат.
    Звісно, здоров’я та ще грошенят,
    Щоб задоволення мав від роботи!

    Настрою гарного, щастя, наснаги
    В справах твоїх, а в душі рівноваги!

    11.06.2019
    Свидетельство о публикации №119061100315


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  29. Микола Соболь - [ 2019.06.12 14:40 ]
    Московський синдром
    Московські зорі сяють сумовито.
    «Великий вождь» у Мавзолеї спить.
    Історія для неуків закрита.
    Московія манкурту – фаворит.
    Для них на сході не горять обози.
    Вони не бачать вбитих і сиріт.
    Коли русню стрічають у дорозі,
    Кричать сатрапу: «Братику, привіт!»
    Це сон страшний. Суцільне зубожіння.
    І чорна зрада гетьманських епох.
    Вогнем війни палає Україна
    Та смерті не торкають багатьох.
    12.06.19р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (2)


  30. Марія Дем'янюк - [ 2019.06.12 13:37 ]
    Божа Матір
    Я думала накидка з шовку...Ні, то крила.
    Вони росли як Матінка молила
    За кожного із нас - вже обійняли Землю...
    І чую шепіт : Я прошу...Не дремлю...
    І крила сяють: Всесвітом зорюють,
    А кожен вогник Ангели цілують...


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  31. Лариса Братко - [ 2019.06.12 09:18 ]
    Предала́
    Пряный запах сосновых иголок,
    Словно шарф обвивает тропу.
    И с рассветом осенним, но солнечным,
    Лес снимает туман паранджу.

    Я смотрю на сиянье далекое,
    И вдыхая ноябрьский дурман,
    Так хочу прокричать ввысь бездонную:
    «Я тебя предала́! Я – обман!»

    Но не вырвется это признание,
    Я молчу, лишь звенит тишина.
    Солнце спряталось, лес затуманился,
    На душе у меня паранджа.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  32. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.06.12 08:43 ]
    Про тусування і просування творчого продукту
    Враження, що дехто з активних авторів не читав при реєстрації правил перебування на сайті, публікує саме попсове, таке, що на головній щодня, а читати нема чого. Я кажу не про всіх авторів.
    Нагадую, що сайт поетичний, тут зразки поезій, а не для .....що маю в кишені, те й сію...
    Чи на головну анонсуватися можна усім, хто віршує? Ми ж заходимо насолодитися поезіями.
    Один вірш оцінив хтось, а далі пиши, що заманеться, "народ засилосує"... Трапляється відверто поетичний "шмурдяк".


    Прочитати варто

    цитую

    І. Застереження і Дорожня карта для наших користувачів

    (!) Адміністрація "Поетичних Майстерень" відповідальна за матеріали, які розміщуються користувачами на наших сторінках. Матеріали, коментарі, оцінювання, що носять виразно образливий характер, можуть бути зняті без попереджень, а автор може отримати тимчасовий статус, який обмежуватиме деякі його дії - коментування, оцінювання.

    (!) "Поетичні Майстерні" не створено для підтримки прикольного тусування, чи поширення попси. Йдеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати адекватну, корисну допомогу і не образливу критику, бути об'єктивно оціненими, поетично розвиватися, існувати в необмежених адміністративно часових рамках, якісно формувати власну сторінку "Вибраного" - серед Майстрів Поезії і своїх читачів. Кому потрібно щось особливіше - має перед собою і весь україномовний Інтернет.

    Отже, не для прикольного тусування сайт.

    Звісно, я не перебираю повноваження адміну, але певний відсоток віршів на сайті (попсові, образливі) таки не заслуговує на афішування.
    На сайті є майстри і любителі поезії. Майстри мають статус редактора.
    Нахваляння активного автора Олександра Сушка "дам по носі, напишу гумореску" - прояв фривольності. Таке він писав не лише мені.....ще й старшій за себе, талановитій Т. Левицькій, теж збирався дати по носі. Коронний вираз.
    Допомагач М. Соболь переводить коментування у площину "ви, Має, для мене - вискочка", не бачить конструктивних зауважень.
    Коментувати можна лише твір, а не домислювати про особисті якості автора, що коментує, зауважуючи огріхи. А їх рясно. Створювати чорний піар майстрам і підвищувати значущість віршів друзяки стає нормою. Це поетичний сайт - і є певні правила перебування, публікування. Засівати плюсклим насінням можна інші інтернетні парцели.

    Отже, шануймося.


    http://maysterni.com/publication.php?id=139682
    вагончик віршів
    в одній публікації кілька віршів різної тематики.
    У правилах зазначається
    4. У публікаційну форму заноситься текст, який визначається, як один твір!

    Набраний капслоком вірш вищеназваного автора "Тітікака" - така величина шрифту теж не є доцільною.







    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Ігор Деркач - [ 2019.06.12 08:01 ]
    Ясир духовності
    ***
    Релігія – це опіум совка.
    Якби не це, не мали би халепи.
    Немає на Московію Сірка.
    Та може бути, що його рука
    рубає ще залиті кров’ю «скрєпи».

    ***
    Коли ніякого немає,
    то і чуже стає своє.
    Перун усе не видибає,
    а віра в чудо все ще є.

    ***
    Питання віри – це не, прошу пана,
    таке собі жахаюче, - ой, Бо!
    Кого лиш не обожнюють погани –
    явилися чужі пани і хани
    тай замінили Ладо і Дажбо.

    ***
    Язичники усе іще ведуть
    до комунізму, у його тенета.
    На капища поділена планета,
    а кривослав’є обирає путь
    Московії у віру Магомета.

    ***
    У небі зорі – тисячі думок,
    дволикий Янус – місяця проява,
    а сонце – всюдисущий колобок,
    у яві вимальовується нава,
    але яріє у зеніті Бог.

    ***
    Це може зайві видумки поета,
    що на олімпі лиш одні цабе
    і Томосу не помічає секта,
    і думи патріарха Філарета
    заполонили біси кагебе.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  34. Микола Соболь - [ 2019.06.12 05:09 ]
    Побачити щоб вмерти
    Побачити Париж і вмерти.
    Я, вам скажу така дурня.
    Не те, щоби лякався смерті.
    Мене дратує – маячня.

    Задме вітрисько на болоті.
    Сніги розбудить буревій.
    Поки душа живе у плоті
    Наплодить ум дурних надій.

    Якщо не бачив ти Парижа
    Ні уві сні, ні наяву,
    Присядь, мій друже, чуєш – тиша.
    В якій я років сто живу.
    07.01.19р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (6)


  35. Олександр Сушко - [ 2019.06.12 05:28 ]
    Новорос
    Кипить безсилим гнівом Україна,
    Де спокій був - тепер бездонний вир...
    Осипалася у рівчак хвилина
    Тривожно-чорним спогадом про мир.

    З Росії "дар" - снаряди у "Камазах",
    А на додачу цигарки, шмурдяк.
    Поширила ненависть метастази,
    А, може, ми щось робимо не так?

    Майнуло у похмільному тумані,
    Що розум чорт навіки одібрав...
    А чи брати кацапи з-під Рязані,
    Чи щирі українці з-за Дніпра?

    Пробила міна мрій рожеву кульку,
    Бікфордів шнур втикаю в динаміт.
    Бо сатана з Кремля уклав у руку
    Меча, аби понищив власний рід.

    Аби продав країну, віру, мову
    І слугував озлобленій орді.
    Пишаймось, малороси безголові,
    Що з матерів ми робимо удів.

    Мені щодня всміхається Геката,
    Відточені простягує ножі.
    А москалі стріляти вчать у тата...
    Убив старого! Бачте, он лежить?

    10.06.2019 р.

    Настроєве

    Під старість невеселий склався пазл,
    Мінор гнітючий істину обарвив:
    Все кане в Лету - мрії, творчий сказ,
    Кохання і драглисте шмаття слави.

    Змінився кардинально антураж
    І муза вже далеко не секс-бомба.
    Здоров'ю швах, тримає пуп бандаж,
    Серцевий м'яз підточує хвороба.

    У гості ходить кожен день гробар
    І пальчиком показує на небо.
    Промирив час: " Життю - оревуар!
    Купуй труну, ціна така як треба.

    Сьогодні зранку врешті не дощить,
    Приліг у травах, поруч сіна скирта.
    А юнь іде кохатися в кущі,
    Уваги не звертаючи на діда.

    Поезія - в пишнотах наратив,
    Неначе, на мундирі аксельбантик.
    Піду і я - нема у цім біди,
    Готуйтеся поета забувати.

    11.06.2019 р.

    Доброта

    Адам у Єви яблучко вкусив,
    Всотала кров навічно краплю трути.
    Ми - діти Божі, кажуть. А чи всі?
    Приймають смерть щодня від Бога люди.

    А Батько наш хотів лише добра -
    Палив дітей, топив,- усіх підчистив.
    Від страху у свідомості діра -
    Йому прощаю все - татьбу, убиства.

    Криваві жертви, підлість, чорну мсту...
    І ти прости - навіщо та гординя?
    Адамові казав божок: "Газдуй!"
    Й лупив до гробу з нього десятину.

    Примножувалася доброта з добра
    І бризкала кровиця аж на хмари.
    Молися ревно і кричи "Ура!"
    Творцеві, та чекай від нього кари.

    Дивлюсь зі смутком в небо голубе,
    У грудях затихає серця стукіт.
    Кати в геєнні ждуть мене й тебе -
    До раю зась. Йдемо на вічні муки.

    11.06.2019 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (1)


  36. Тамара Швець - [ 2019.06.11 17:55 ]
    Зустріч- щастя !

    Як часто в житті, помилково втрачаємо тих, кого цінуємо,
    Чужим сподобатись бажаючи, часом від ближнього втікаємо,
    Підносимо тих, що нас не вартий,а самих вірних зраджуємо,
    Хто нас так любить ображаємо,і самі вмбачень чекаємо. ( Омар Хаям)

    Зустріч - щастя !
    Любов, тепло –цінність,
    Ближній є доля !
    11.06.19 7.50



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.06.11 08:59 ]
    Споришно

    У таланту немає віку.
    Безталання хитке, старе.
    Докувавши лопати, піки,
    мостить кладку із ком, тире.

    Музі трепетно, ілюзорно.
    Переведено шум в офшор.
    Домололи марноти жорна.
    Катавасії - між комор.

    Тягне ріпку, пітніє Рая,
    Стуса віршем укрився Стас.
    Пек над юрмами. Стану скраю.
    Знову ділиться ананас.

    Рух гомункулів. Літні грози.
    Розповзається глина... Тиш.
    Струнко виросли туберози.
    Кліо сіє полин, спориш...


    2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Микола Соболь - [ 2019.06.11 05:41 ]
    Різдвяне
    За мене заступися,
    не дай розчинитись у ночі.
    Хай гойдає осоння
    найкращі хвилини життя.
    Переливи пташині
    співають, і вітер шепоче,
    І осяюють путь
    золотаві, налиті жита.
    Ця дорога тяжка,
    бо шляхи йдуть од себе до себе.
    Підгинаються ноги,
    на плечі лягають літа.
    Але що у житті
    ще для щастя нам людського треба?
    Лиш молитва
    від серця до Бога. Та Матір Свята.
    05.01.19р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (14)


  39. Вікторія Лимарівна - [ 2019.06.10 15:32 ]
    Зв`язок столiть
    Приліг на землю килимок:
    Зібрав докупи барви світу.
    Зеленим значиться зв’язок:
    Об’єднує яскраві квіти!

    Ромашки білі, нагідки
    Втішають ніжною красою.
    Волошок сині пелюстки
    Ранковою блищать росою.

    Свої найкращі здобуття
    Весна, із щедрістю, до літа
    Передає у майбуття,
    Можливість щоб була радіти!

    З Небес всміхається блакить:
    Милуємось погожим ранком,
    А час невпинно так летить:
    Рушати треба до сніданку.

    ...В мереживі, чудовий світ:
    Зв’язок невидимий століть...

    10.06.2019
    Свидетельство о публикации №119061004585


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  40. Лариса Братко - [ 2019.06.10 09:43 ]
    Незнакомка
    Крещатик. День. Кафе пустое,
    И столик белый под зонтом.
    Бокал вина и чашка кофе,
    И тонкая изящная рука.

    Перчатки, шарфик, сумочка из кожи,
    И модный, глянцевый журнал.
    Платок батистовый так нервно скомкан,
    Всю боль ее он выдавал.

    Улыбка. Взгляд. Глубокий, грустный,
    Все ж с поволокою мечты.
    И запах тонкий, чуть холодный,
    Бордовые, осенние цветы.

    Крещатик. День. Кафе пустое,
    И столик белый под зонтом.
    Пустой бокал и чашка тоже,
    И ускользает тонкая рука.

    Перчатки, шарфик в сумочке из кожи,
    Платок батистовый забытый на столе,
    Она уходит с болью вместе,
    И каблучки стучат так звонко в тишине.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  41. Ігор Деркач - [ 2019.06.10 08:23 ]
    Совкова табакерка
    Ще не плює на обране народ
    і не кусає лікті у надії,
    що вистачає нації свобод.
    А те, що русофіл не ідіот,
    не означає, що і він месія.

    Кацапії великій завдяки,
    наїлась «Лугандонія» од пуза.
    Але воюють... не бойовики...
    І захищають їх медведчуки,
    які раніше убивали Стуса.

    І знову, замітаючи сліди,
    вилазять тарганами із «помойки»
    ті ж самі гепи-гурвичі орди,
    злодії рабиновичі-жиди
    та одіозні нестори і бойки.

    Дають сигнали командори Зе,
    кудою Україна поповзе
    в тісні обійми уркагана-брата...

    Усіх лякає ядерна зима
    і нація не відає й сама,
    кого пора історії навчати.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  42. Козак Дума - [ 2019.06.10 08:57 ]
    Приїхав цирк
    Життя – театр і на його підмостках
    акторів натовп, різних кольорів:
    червоні, білі, сині… Що, не доста?
    Зелений врешті-решт замайорів…

    Уже приївся нам жовто-блакитний?
    Чого бажає український люд?
    Слугою заміни́ть баригу? Спритно
    нам влаштували переміну блюд!

    Старими ж тільки страви залишились,
    «нового», гляньте лише, в чому суть –
    «нові» старі «демократичні» сили
    місця в новий парламент продають!..

    Куми, свати і друзі без освіти –
    країну перетворюють в квартал…
    Вони хоч молоді, та вже не діти,
    і апетит дорослий на фінал!

    Приїхав цирк – тож балом править клоун,
    паяци, блазні, інший контингент.
    Бажаєте почути новий сло́ган –
    готуйтесь на новий експеримент.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  43. Микола Соболь - [ 2019.06.10 06:58 ]
    Коловорот
    За тихим шелестом снігів,
    За сріблом інею – скрижалі.
    Здійсниться все, як ти хотів.
    Та є питання: а що далі?

    Готується зійти зоря.
    Отелиться, дай Бог, худоба.
    Свічки горять у вівтаря.
    У печі дозріває здоба.

    А потім сніг спаде з межи.
    Візьмеш до рук старе орало
    І скажеш: «Боже поможи!» –
    Отак життя бере начало.
    01.01.19р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (5)


  44. Вячеслав Семенко - [ 2019.06.09 18:49 ]
    * * *
    Ялівець -- темна пазелень серед руїн,
    у задумі, як піна суха -- жасмин.
    Для метеликів саме час --
    тільки вранці. Потім тверда
    у глибокім водокруті стане вода
    і природа забуде нас.

    За човном біла піна хвостом біжить,
    на відливі мушля співуча лежить,
    відійшов далеко прибій.
    Погляд моря зненацька зловив на бігу
    силует людський, склепіння дугу,
    значно краще, ніж мій, чи твій.

    Флейта Марсія повна гарячих нот,
    важко дихати, гірко судомить рот,
    болем скроні дратує жар.
    Але віриш, вона пропасти не дасть,
    сила чар у словах відведе напасть,
    що ховається у віршах.

    Завершився високим звучанням агон,
    десь у небі його поглинає вогонь,
    розчиняє повітря слова.
    Поклик флейти високо піднявся з ним,
    небозвід кам'яніючий заполонив,
    дальнім птахом він заспівав.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  45. Козак Дума - [ 2019.06.09 17:33 ]
    Земне і небесне
    На цвинтарі щебечуть солов`ї…
    Звучить оркестр із самого світання.
    Виконують прелюдії свої
    вони у царстві тіней… про кохання!

    Співають оди радості життю,
    здавалось би, в непідходящім місці.
    Як гімн святий вселенському злиттю
    всіх душ, що відлетіли в небо чисте.

    Душі і тіла де нема війни,
    гармонії найвищій у природі…
    На цвинтарі виспівують вони
    свій гімн святий – любові і свободі!


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  46. Нінель Новікова - [ 2019.06.09 16:00 ]
    Пісня останньої зустрічі Анна Ахматова Переклад
    Безпорадно холонули груди,
    Та були мої кроки легкі.
    Удягла рукавичку на руку
    Не з тієї чомусь руки.

    І здалося – чимало східців,
    А я знала – їх тільки три!
    Поміж кленів шепіт осінній
    Шелестів: «Зі мною помри!

    Ошукала мене підступна
    Доля, зрадила, от і край».
    Відгукнулась я: «Любий, любий!
    Я з тобою помру. Чекай…»

    Пісня зустрічі, що востаннє...
    Темний дім засмутив мене.
    Тільки свічка горіла в спальні
    Незворушно-ясним вогнем.

    2019

    Примітки: Оригінал вірша Анни Ахматової

    ПЕСНЯ ПОСЛЕДНЕЙ ВСТРЕЧИ

    Так беспомощно грудь холодела,
    Но шаги мои были легки.
    Я на правую руку надела
    Перчатку с левой руки.

    Показалось, что много ступеней,
    А я знала – их только три!
    Между кленов шепот осенний
    Попросил: «Со мною умри!

    Я обманут моей унылой,
    Переменчивой, злой судьбой».
    Я ответила: « Милый, милый!
    И я тоже. Умру с тобой…»

    Это песня последней встречи.
    Я взглянула на темный дом.
    Только в спальне горели свечи
    Равнодушно-желтым огнем.

    1911


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (17)


  47. Вікторія Лимарівна - [ 2019.06.09 15:32 ]
    Присвячується родинi Довженко
    Як гарно, що Антон у парі.
    Вже народилася Варвара!
    Улюблена дружина Настя
    Подарувала КЕЛИХ ЩАСТЯ!

    Переливається безмежно
    У море почуттів бентежних!
    Із келиха воно піниться,
    І не вагомі всі дрібниці,

    Оточуючі, що навколо,
    Бо є міцне родинне коло:
    У ньому сенс життя, наснага!
    Куточок затишний, повага.

    Напругу геть та хвилювання!
    Зростає донечка жадана.
    Та й незабаром – перші кроки
    У мальовничий світ, широкий!

    Бажаємо добра, турботи.
    Не знати горя та скорботи.
    Добробуту, кохання в домі!!!
    Щасливої для всіх вас долі!!!

    09.06.2019
    Свидетельство о публикации №119060905064


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (2)


  48. Микола Дудар - [ 2019.06.09 14:24 ]
    0:1
    Рясні дощі накрили нас відразу
    І треба ж то, "відразу" спонукало до…
    І блискало… і блискавки щоразу
    Все співчували, попри, порізно обом
    В єдине тіло нас звело бажання
    Ізвідати "той" гріх, незвіданих спокус
    Порив чи слабкість?… дізналися до рання
    Зі стелі споглядав дубовий сірий брус…
    Потомлені перемовлялись з брусом
    Без слів… як пауки у плетеві мереж
    І я відчув, як виростали вуса…
    Вона - своє… своє, про вихід на манеж…
    05.06.2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  49. Йорік Вкраєний - [ 2019.06.09 13:15 ]
    розрив
    Не знаю я чи ти зронила
    Хоча б одну свою сльозу
    Коли кохання наше вбила
    Сховавшись у скляну труну.

    Нападав дощ у мою душу.
    В очах мілких – калюжі та вода.
    І марево твоє в солонім морі
    У пробитому човні повільно тоне.

    Я мов той юнга – морячок,
    Що з плавання зійшов на землю.
    Від піску сухого змок,
    Будую невпопад зі смутку греблю.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  50. Йорік Вкраєний - [ 2019.06.09 12:21 ]
    бесіда з собою
    Розчиняється мій тихий сум
    У келиху вечірнього хересу.
    Я рукою помішую гармонію,
    Навколо інших, що не розуміють…
    Дивляться на мене… я не смію
    Слухати музику їх поглядів.

    Не розумію, чому закриваючи очі,
    Коли дивлюсь вверх на стелю…
    Лиш далі знаю, чому не дивлюсь вниз.
    Там глум мого і твого безчестя,
    Що в’ївся пліснявою у дерево і душі.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   1482