ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Шкіндер
2020.09.19 21:22
Прохолоди подих все єство відчує.
Десь луна озветься в сірих комишах.
Вітер в підворотні згодом заночує.
Сирістю підступно нагонивши страх.

Це іще не осінь - відлітає літо.
Мружить сонце очі в безлічі промінь.
Це не дощ, а мряка. І перепочити

Петро Скоропис
2020.09.19 17:36
Осінній вечір скромного, утім –
містечка, не байдужого до мапи
(топограф у азарті був, чи квапив
свої стосунки з дочкою судді).

Утомлений у витівках дивацтв,
бажає Простір збавитись одразу
тут величі, обмежуючи вас

Марія Дем'янюк
2020.09.19 15:30
На кінчиках пальців тополі
Вмостилось багряне сонце,
Проміння блискучо-червоне,
Відчинене в небі віконце.

І світом оцим милувалось,
Раділо рожеве серденько,
І ранечку ніжно всміхалось

Микола Соболь
2020.09.19 09:55
Я хочу – пролісків, а всюди лиш асфальт
з під нього в пекло лине навіть Лета.
Чи з розуму зійшла наша планета?
Брехня роїться між газетних шпальт…
Згущається із кожним днем пітьма.
Міліють наче ріки наші душі
і сонце землю все сильніше сушить,
здає

Ігор Шоха
2020.09.19 09:33
Світло є, а неучених – тьма.
Є кому у хаосі світити,
є кого сліпити, зокрема,
перлами богеми
у сучліті*.

Вже і генерація нова
копіює клони дієслова

Тетяна Левицька
2020.09.19 08:50
У нас все, нібито, гаразд,
біжу до тебе, як на свято.
Та сірі думи повсякчас
не хочуть в спокою лишати.
Як миші, сумніви гризуть,
в норі заховані зернини.
Дощей - печалі каламуть,
задуха в серця порожнині.

Сергій Губерначук
2020.09.19 08:36
До кожного подвір’я
дійшло таке повір’я:

"Коли відчинені ворота
чи хвірточка незамкнена,
а ніч повисла, як гризота,
і місяць мліє злякано,
то в тім дворі –

Віктор Кучерук
2020.09.19 07:00
Холодом повіяло зі сходу
На правобережні береги
І померкло сяйво небозводу,
І посутеніло навкруги.
Холодом повіяло зненацька
І завило голосом біди,
Наче знов порідшали козацькі
Чати там чи тут уже ряди.

Євген Федчук
2020.09.18 19:30
У степу широкім, вольнім козаки гуляли,
Серед степу, серед поля орду чатували.
Орда люта татарськая неспішно збиралась,
Чамбулами й загонами по ярах ховалась.
Як зібралося багато татарського війська,
Отоді уже всі разом в похід подалися.
Йшла орда в

Олександр Панін
2020.09.18 14:17
Ретельно Кат розмахує
сокирою,
Із ранку він ретельно
"працював",
На страту Блазня Катові
підкинули,
Він голову свою на пень
поклав!

Дума Козак
2020.09.18 10:23
Дивуй мене своєю добротою,
чарівністю своєю теж дивуй,
а восени весняною ходою
сюжет у бронзі раптом намалюй.

Дивуй завжди усмішкою своєю
і запахом, і смаком своїх губ,
і ніжністю з вечірньою зорею,

Тетяна Левицька
2020.09.18 10:03
Якби ж то можливо, туди повернутись,
де здерті колінця й у зачісці шпилька,
де серце гойдає минулі покути,
там висохла річка глибока, так мілко!

По шийку було, а сьогодні по литку,
і дуб постарів, і змужніли тополі.
Літа за вітрами промчали так ш

Іван Потьомкін
2020.09.18 09:45
По-літньому ще припікає сонце.
По селах християни картоплі копають,
Докупи зносять гарбузи, лущать квасолю,
Сухе бадилля палять...
...Не злічить роботи в полі й на городі,
Щоб не віддать морозам на поталу
Те, що на радість рясно так вродило.
Чом же

Сергій Губерначук
2020.09.18 08:42
Точиться той імпровіз
крізь натомлені очі акторів –
та бачимо рухи сталеві.

Довжиться ідіотизм
поза затиск тілес, вух та щелеп –
так Змій сучить яблуко Єві.

Ярослав Чорногуз
2020.09.18 05:42
Похмуро у Шотландії суворій,
Куди нас пойма Кам`янки веде.
Пейзаж північний навіває горе,
Там смерть життя забрала молоде.

«Софіївка», красою осіянна,
В частині цій пронизана наскрізь
Мотивами поезій Оссіана,

Віктор Кучерук
2020.09.17 18:36
Буває, мінорну тональність розмови
Розбавлять потроху мажорні лади, –
Суворість і ніжність звичайного слова
Найкраще віщує про долі завжди.
То серце випалює жалем тривога,
То спокій наповнить душі глибину, –
Мов сповіді тихі, люблю діалоги

Сергій Губерначук
2020.09.17 09:03
У чорній книжці сатанинській,
у чорних списках демонів
… я знайшов Твоє святе ім’я.
Не стерлись літери латинські,
у підземельній темені
нарешті все вже розумію я.

Архів одкрився надто щедро,

Тетяна Левицька
2020.09.17 08:50
Якби мене по справжньому любив -
не листувався б з іншими в приваті.
І не зривав би яблучний налив
в чужім саду, щоб кисле скуштувати.
Якби хоч трошечки мене жалів -
не міг би вдарити, розп'ясти словом.
А розфарбовував усі жалі
ті чорно-білі - пен

Євген Федчук
2020.09.16 19:47
Сидить старий на лавці попід плотом,
На сонці гріє кісточки свої,
Колишні, мабуть, згадує бої.
Які іще на старості турботи?
Заплющив очі й думками вита
У тих часах, коли був воїн бравий,
Ходив для князя добувати славу,
Степами на баскім коні літав…

Тетяна Левицька
2020.09.16 14:33
Вмилось фіалкою стомлене сонце,
спати вляглось залюбки.
Сонячні зайчики у ополонці
копанки, наче - мальки.

Стулює очі насуплений вечір,
хилить голівку свою.
Скиглять химери, чудні поторочі,

Сергій Губерначук
2020.09.16 09:48
Печія пече, а я пишу.
Печія пече, я не лягаю.
Світу цього велетенський шум
більшим болем з волі ремиґає.

Хто замкнувся в келії своїй,
той не просить соди чи розради,
він думками в пущі голубій

Віктор Кучерук
2020.09.16 06:24
Г. С...
Скажу без крихти перебільшень,
В одну єднаючи думки, -
Чим ближче ти - тим далі інші
Усі заманливі жінки.
Твої і молодість, і сила
Непогамовної краси
Мене заручником зробили

Дума Козак
2020.09.16 06:10
Пора сумлива щедро сипле чари
із золота і бронзи навкруги.
Над містом вітер гонить хмар отари,
а низом – хвилі в бузькі в береги.

Багряне стелить осінь покривало
і листям роки падають до ніг.
Хоча попереду часу іще немало,

Олександр Сушко
2020.09.15 21:05
Я лежав у бліндажі та дивився на стелю. Глухі вибухи від мін та короткі автоматні черги долинали, ніби крізь вату. Зміну я здав, дві години пробую заснути, але марно - увесь час бачу поле ковили, а за ним далекий пагорб, з-за якого нас постійно обстріл

Ігор Деркач
2020.09.15 20:56
Уві сні дорогою іду я,
а по косогору, наяву,
колію нащупую нову,
поки не почую, – алілуя.

Дихаю свободою – живу,
островами пам'яті існую.
Меншає щасливих дежавю,

Тетяна Левицька
2020.09.15 16:40
Блукаю запиленим містом, а спека
розтоплює бруки обабіч бульвару.
Ледь влізла в тролейбус, бо мчати далеко.
Вмикаю зажуру, домівкою марю.

Рогата машина повільно у пробці,
як равлик на спицях, ні вийти, ні сісти.
А поряд розсілись дівчата і хлопці

Олександр Сушко
2020.09.15 14:07
Не знаю, ця реальність - сон чи яв?
Творець вже не в пошані, просто нулик.
А чи повірять гої в те, що я -
Пан Бог? Навряд. А скажуть: "Богохульник!"

А потім доженуть і розіпнуть,
Анафемою змиють Божу крівцю.
Церковникам не треба баламут,

Володимир Ляшкевич
2020.09.15 13:45
Сонячна система вискочила з енергетичної ями орієнтовно в 1700 році. Але повноцінне випрозорення - потанення і витончення "захисної сфери" навколо нас сталося ось щойно. Жодні маски, особливо звичного лицемірства, не вбережуть нині від об'єктивності зн

Ірина Вовк
2020.09.15 12:58
Картинка ІV. ЗЕЛЕНЕ ЛИСТЯ НА ДЕРЕВІ РОДУ Дерево Роду малої Ірочки Вовк мало два великих розгалуження – по бабциній лінії родину Стасівих і по дідовій лінії родину Вовків. Але за дивним збігом обставин і бабцина, і дідова генеалогія родоводу оберталас

Іван Потьомкін
2020.09.15 10:42
Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
...Все напливає,
Все сплива –
І товариство, і думки, і мрії…
І я десь поміж травами і птаством
Блідою цяткою впаду,
З’єднають лінії безмовні

Микола Соболь
2020.09.15 07:23
Це ранок ще чи пізня осінь?
Себе питаю на зорі.
Хтось вимикає ліхтарі,
хтось кине снігу на волосся,
а хтось промовить: «Дивний знак
чи мали це ми на меті?» –
Все сплуталось у цім житті
і не розплутати ніяк…

Віктор Кучерук
2020.09.15 06:39
Коли ти зрадила мені,
Я думав, що не буду жити
У знавіснілім з горя світі,
Але любов сказала: Ні!..
Хоча ти зрадила мені.

Я думав, що не буду жити
Так, як щасливому жилось,

Олександр Сушко
2020.09.14 22:02
Бог творив світ шість днів. На сьомий відпочивав. Так написано в Біблії. А що ж це за сьомий день, га? Що ж це за день, коли він став календарним? До реформ першої чверті четвертого століття нікому і в голову б не прийшло переносити шабат на інший день т

Тетяна Левицька
2020.09.14 17:25
Вересневі калинові брості
напилися вже крові землі.
Поки промені у високості
і душею ти не обмілів,
не віддай мене, любий, нізащо
ти ніколи нікому і я,
більш не втрачу рубінове щастя -
купиною буяє здаля.

Олександр Сушко
2020.09.14 14:14
І горілка не п'ється, і думи сумні,
Навіть осінь-чаклунка не тішить як завше.
Бо до страти лишилися лічені дні,
Не ординці рубатимуть голову - наші.

Он, катюга з сокирою йде навпрошки
Через рани мої та палаючі руни.
Не уникнути кари, бо гріх мій

Ірина Вовк
2020.09.14 11:26
Картинка ІІІ. ВІТЧИМ ОЛІЙНИК ТА СТАРА ЛИПА ЗАМОЙСЬКИХ За рік до смерті бабці Сивульки, у 1967 році, десь по Різдву в нашій Вовчо-Михайлівській родині прибуло – з’явився новий член сім’ї, мій вітчим Зеновій Олійник. Він працював у ливарному цеху Льві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Лариса Маковей
2020.08.01

Тарас Баш
2020.07.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Книр - [ 2013.09.19 18:34 ]
    EURO-2012
    Jesli inaczej nie można,
    niech wtedy już pilka nożna
    wreszcie zjednoczyć pomoże
    teren “od morza do morza”.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  2. Володимир Сірий - [ 2013.06.08 09:39 ]
    Вихід з групи – реальна мета!
    Завдяки феномену Фоменка
    І фортуни сяйного лиця
    Український футбол помаленьку
    Завойовує вищі місця.
    Нащо тренери нам чужоземні,
    Їх оплата трудів світова,
    Є у нас дивовижні резерви!
    Вихід з групи – реальна мета!

    08.06.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  3. Галина Михайлик - [ 2013.04.10 13:46 ]
    Королева (після «тайм-ауту»)
    Я – королева! І ходжу – як хочу:
    направо, вліво, прямо, навскоси…
    Ну, себто, «ферзь», кажу «фе» завше в очі.
    В моїх – Тобі не бачити сльози…

    Так, королева - не пішак розмінний,
    безвольний рокірований король -
    на дошці, знай, фігура незамінна,
    без дубляжу і... вирішальна роль...

    Життєва гра? Клітинки чорні, білі…
    Однакова їх кількість, і фігур…
    Я – біла королева. І до цілі
    все чорне на коні перестрибну!...

    10.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (22)


  4. Галина Михайлик - [ 2013.01.28 16:51 ]
    Тайм-аут
    І знову піддавки на грані фолу?
    Тупик? Безвихідь? І ні шах, ні мат…
    Бермуддя зачарованого кола…
    Цейтнот? Цугцванг? Чи, найточніше, - пат?

    Завмерли тури, пішаки і коні,
    Слони, ферзі... Чи бути боротьбі?
    А час іде… Все наче на долоні –
    А де той хід? І я кажу собі:

    - Беру тайм-аут!… Отже не здаюся.
    Й не відступаю. Певне, це – азарт.
    А перемога чи поразка? – не боюся,
    Бо кожен фініш – це, по суті, - старт…

    24.02.2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (51)


  5. Лідія Стрельченко - [ 2012.07.30 14:25 ]
    Сторожкі усмішки...
    * * *

    Сторожкі усмішки

    Острів під звалище

    Однакові кольори -
    Гостей і господарів

    Пивні парфуми

    Малий запас
    Англійської
    І нульовий
    Шведської

    Веселі обіцянки
    Розправи
    Над суддею
    Матчу

    Чорно-білі
    М'ячі
    Чорно-біла
    Фортуна

    Жовтозолоте сонце
    Синя слизька злива

    Голи і голі

    Незручна кирилиця

    Фото на згадку

    Країна-загадка

    28. 06. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  6. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.18 11:56 ]
    Красуні-киянки
    На вулицях Києва повно красунь –
    Струнких, довгоногих, звабливих…
    О, Євросоюзе, кордон пересунь:
    Моделі на вулицях – диво.

    Від кризи позбавив - позбав від хандри…
    Поглянь лиш, які тут коб’єти!..
    До Євросоюзу скоріше бери -
    Ми маємо "євро-об’єкти":

    Це - шість стадіонів великих, як стіг,
    І аеропортів ще стільки ж,
    І безліч збудовано кращих доріг,
    Готелів зіркових - тим більше.

    Дай Бог, Кубок Світу довірять колись
    Чи Олімпіаду спочатку...
    О, Євросоюзе, дивись, не барись -
    Бо в Штати поїдуть дівчатка!..


    18.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (26)


  7. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.15 10:16 ]
    П'ять угорців та гол Марко Девіча
    П'ять угорців пішли на футбол.
    Довго бігали там футболісти,
    Та ніяк не вдавалося гол
    У ворота забити, хоч трісни.

    Раптом вибухнув весь стадіон,
    Репетує в єдиному крику...
    Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
    Вболівальники ледь не охрипли.

    Каже диктор:"В команді "Шахтар"
    Гол забив футболіст Марко Девіч".
    Тут угорець угорцю сказав:
    "Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

    Може, щось я не так зрозумів
    А чи трохи погано я чую:
    Адже гол - Марко Девіч забив?
    Ой, навряд чи його зарахують..."


    22.06.2010, 22.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (38) | "Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р."


  8. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.08 08:08 ]
    З Пола Брайта. Голкіпер - форварду команди-суперниці
    Хай трісне резинка у шортах,
    Шнурок - у твого взуття,
    Щоб ти посковзнувся, чорте,
    І - пикою у сміття.
    Труси хай впадуть із тебе,
    Зад голий побачать усі,
    Хай вихор зірветься із неба
    І м'яч полетить в небесі.
    Хай ноги стануть, як вата,
    А ступні - неначе свинець,
    Хай злі комарі завзяті
    Ужалять тебе у клинець.
    Дракон хай шкарпетки попалить,
    Ковтне здоровенний кит.
    Нехай поліцай зухвалий
    Зіб'є тебе із копит.
    Аби ти упав у яму,
    Яку накопає кріт.
    А щоб ти утратив тяму!
    І - не добіг до воріт!


    30.05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (20) | "Paul Bright The goalie’s curse on the other team’s striker"


  9. Руслана Василькевич - [ 2012.03.25 10:14 ]
    Він так хотів стати хітом
    Від Луганська до Дніпра
    й до Карпатських гір
    породила Україна
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    Митник вчитель чи шахтар,
    продавець чи лор –
    їх об'єднує одна
    думка про футбол.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    До нас гості завітали
    з далеких країв.
    Їм покажем міць й гостинність
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!





    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Юлія Івченко - [ 2012.02.04 02:11 ]
    я знаю
    це занадто просто любити тих хто вартий любові
    у темнім провулку не кидає шкіру з банану на промінь
    не вірить пліткам не носить торбинку старих образ
    і не риється зубом в чиїйсь брудній білизні щораз
    веде собі човен

    не заздрить що дім повна чаша і ти навік обцілована
    мовою його спокійною устами на трон коронованими
    дітьми золотими що малювали акварельними фарбами
    щастя бездонне з такими красивими котячими лапами
    і моїми обновами

    хто довго шукає зерня істини –той і є навіки сліпий
    нещадно зламувати пароль серця у люті й крихкі холоди
    просто заради розваги кидатись кульками із багнюки
    як у далекім дитинстві поціливши в сонячну сукню
    живої ходи

    занадто легко любити тих хто іще не помирає -
    я бачу
    я знаю


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (24)


  11. Сергій Руденко - [ 2010.08.07 00:35 ]
    Олімпійське свято.


    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    Припиняючи війни, усіх закликає до миру.
    Він у кожному серці куточок любові знайде,
    Щоб на кожнім обличчі засяяла посмішка щира!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Біль поразок і радість нестримна твоїх перемог
    Будуть міцно тримати трибуни в постійній напрузі.
    Адже ти для них зірка, кумир, ну і трішечки Бог,
    А для тебе вони – найщиріші і віддані друзі!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    І несе нам тепло, щоб за буднями не забували
    Імена олімпійців їх зоряний час і той день,
    Коли наші спортсмени виходили на п*єдестали.

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!



    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  12. Галантний Маньєрист - [ 2010.07.13 23:43 ]
    Здула Бразилія
    Здула Бразилія... Донно Люсидіє,
    чарочку в борг і я більше не нидію,
    це ж бо ніяк не могло з нами статися,
    темно в очах, і ніяк не розвидніє.

    Донна Наталіє, ярі баталії,
    небом клянуся, відбились на талії!
    Ні, то святе, щоби фіглями гратися!..
    Ляжемо? Бутси помежи сандалії..

    Може спочиньмо? - З будь-ким могло статися,
    мила Розаліє, годі кохатися,
    зрештою, треба ж вертати до дійсності
    (краще тобі б ці голландці дісталися).

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  13. Михайло Десна - [ 2010.06.29 19:23 ]
    Не будь суворішим за суддю

    Гадаєш, що причетний до гравця
    футболкою, яка - з відомим прізвищем...
    А прагнеш сороміцького слівця,
    що тхне смолою судного чистилища.

    Не стався до футболу, як до гри,
    де нудить полем жереб до фатальності.
    Буває, помиляються й майстри,
    що в’яже м’яч вузлом відповідальності.

    Забудь на мить про вир життєвих зол:
    дві тисячі дванадцятого в "Євро" ми!
    Хай наша збірна, наш-таки футбол
    над нашими порозкошують нервами.

    Не треба тільки зайвих порівнянь
    про ті голи, що "ліплять"... із Бразилії.
    Підтримуєш у час випробувань
    команду ти, народжену у Києві.
    29 червня 2010 р.






    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (4)


  14. Жнівеньская Надзея - [ 2010.02.21 23:25 ]
    -Футбол… Футбол…- (28.06.2008)
    Усе захапілісь футболам.
    Вароты, зялёны газон,
    І тым найлепшым голам,
    Які ўзарваў стадыён.

    Футбол не якіясьці жарты.
    Гэта не пола і нават не гольф
    Яго любяць і хапцы, і дзяўчаты,
    Без яго чалавек проста ноль…

    На поле выодзяць камнды,
    Свісток – і вось мяч паляцеў,
    Трыбуны ўзарвлі фанаты,
    Бо ён у “дзявятку” ўляцеў.

    Футбол глядзяць ўсе і паўсюльна,
    Сцягамі махаюць, крычаць…
    У хаце, у бары утульным,
    Фанатаў нічым не стрымаць!

    А ўсе футбалісты – героі,
    Што па полі зялёным бягуць,
    Быццам рыцары ў латах калёных
    У атаку ўсе дружна ідуць…

    Яны зноў выбягаюць на поле,
    Гоняць мяч ад варот да варот,
    Футбол не разлюбяць ніколі
    Глядзіць яго нават мой кот!

    Возьме коцік чыпсаў і піва,
    Возьме пульт і ціхонька сядзіць,
    Сочыць вельмі уважліва, пільна,
    А калі заб’юць гол - ён “крычыць”…

    Футбол - ёсь цудоўная штука,
    Я ўпэўнена вам гавару,
    Гэта спорт і мастацтва, й навука…
    Хоць сама я яго не люблю…
    _______________________________________________
    NZ


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  15. Сергій Руденко - [ 2010.01.18 22:04 ]
    Моя улюблена команда.
    Знов стадіон скандує дружно,
    Піднявши в гору сотні рук.
    І тут знайоме слово «дружба»
    Нам – зовсім не порожній звук.
    Великим і малим талантам
    Ми привілеїв не даєм,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    Гаряча кров в юнацьких венах
    І ветеранів сивина…
    На кращих світових аренах
    Дзвеніли наші імена!
    І юніорам тут, і грандам –
    Усім достойне місце є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    І буде зроблено немало,
    (До перемоги довгий шлях).
    Наш прапор знов над п’єдесталом
    І сльози радості в очах!
    Блищить Фортуна діамантом,
    Шалено серце в груди б’є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (6)


  16. Михайло Десна - [ 2010.01.02 16:15 ]
    Співчуття
    Щось не можу звестись я:
    жах, що коїться... Нога моя...

    Ні, ніхто не винен, бо
    раптом м’яз судомою звело.

    М’яч у грі, суддя мовчить –
    матч триватиме й в наступну мить.

    Я ж лежу, й насамкінець
    уривається мені терпець!

    Часу обмаль, час летить –
    за нагоди можна й гру зробить!

    На табло рахунко гри –
    непоступливе "три-три".

    Та суддя спиняє матч:
    в аут мій суперник вибив м’яч.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  17. Михайло Десна - [ 2009.12.29 22:09 ]
    Реалізація...
    П’явся, п’явся неборака –
    захлинулася атака.
    Що за швидкість? Що за хист?
    Сплячий футболіст?!

    "Лист сухий" пробито з маху –
    горобців дістав той з даху...
    Пересохлий або "лист",
    або футболіст.

    Тренер крикне: – Не юр-бою!
    форвард рветься... Поза грою!
    До судді, немов артист,
    став у позу футболіст.

    З комбінацією "двійка"
    завершальна знову ... стійка!
    Може, просто фаталіст
    влучний футболіст?

    Забігання знову флангом.
    Сам з собою! В ритмі танго
    водить м’яч "з ноги на хвіст"...
    Стильний футболіст.

    Знов момент! Чергова спроба!
    Лиш підставить треба лоба!..
    Лоб, напевно, – егоїст:
    не зірковий футболіст.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.47)
    Коментарі: (2)


  18. Михайло Десна - [ 2009.12.28 21:24 ]
    Загроза
    Кожен грає й добре знає –
    геть усе у грі буває.
    Дайте пас – і я втечу,
    може, захист не спіймає.

    Як нападник – я загроза,
    кінь, що тягне свого воза.
    Якщо чесно, я втікач.
    ...Отака футбольна проза.

    Щільний захист – це болото:
    не відмиєшся від поту!
    дайте пас, тоді втечу,
    ніби в’язень із-за дроту.

    Воротарська. Простріл! Зміна...
    Наростає штовханина.
    Через себе б’ю той м’яч –
    може, знайдеться шпарина.

    Тренер цінить злість спортивну,
    те, що я втечу все рівно.
    Аж ніяка це не злість,
    самому доволі дивно.

    ось штрафний. Партнер – "на точці".
    Тут, де я, нас – як у бочці!
    Дайте пас, я знов втечу,
    бо ж народжений в сорочці.

    М’яч у грі! Біжу і б’ю вже...
    Всі свої до мене – дружать!
    Дайте простір, я втечу,
    бо на радощах задушать...

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.47)
    Коментарі: (3)


  19. Михайло Десна - [ 2009.12.23 21:00 ]
    Уболівальницькі замовляння
    Нарешті і наш на футбольному полі
    почуто гучний вболівальницький свист:
    шукать в Україні футбольної долі
    тепер європейський іде футболіст.

    Та зелень газону не надто надійна
    на терені національниї задач...
    Суперників різних громитиме Збірна.
    належить комусь ще замовити м’яч.

    Сферична культура його вічно плута
    мету траєкторії, напряму кут.
    Щоб знову не вплутався блудно у пута,
    стягнути футбольний із нього хомут.

    Хай вільно вліта через захист в ворота,
    хай звідти надовго уже не зника.
    Бо вся Україна – футбольна спільнота –
    цього якнайбільше сьогодні чека.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  20. Михайло Десна - [ 2009.12.23 18:43 ]
    Футбольний тренер
    Нехай не вмить смарагдовий газон
    став жити славою великого масштабу.
    Не план на гру, не мрію – Стадіон
    творив митець із тренерського штабу.

    Шукав народ можливості відчуть
    себе не осторонь вагомого здобутку –
    не тільки в космос першим зазирнуть,
    а й на землі "зірки" свої нести у жмутку.

    Футбол, здавалося б, не та стезя,
    щоб йти до величі і скласти вдало іспит.
    Видовище, на тому й мудрість вся!
    Ну що тут візьмеш з того футболіста?

    Як виявилось, є у гри цієї сенс!
    І статус є, і мудрість, і потреба.
    одним із перших бачив цей процес
    землі своєї тренер, футболіст від неба.

    Його уже немає поміж нас,
    та час від часу чуть у відголоску
    і славу ту, і велич повсякчас.
    ім’я якій Валерій Лобановський.
    2009
    Із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (2)