ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.04.09 05:45
Спів пташиний на світанку,
Мов будильника сигнал, –
Забринів безперестанку
В сонній тиші на загал.
Дерся піснею в кімнату
Крізь прочинене вікно
Неспокійно і завзято,
Шанобливо й угурно.

Микола Соболь
2020.04.09 05:35
Чи поставить доля на коліна,
Чи здіймешся птахом до небес…
Пам’ятай назавжди ти – людина
І життя дано тобі єдине
Проживи, щоб лід душевний скрес.

Не шукай високої науки,
У добрі народиться добро.

Ярослав Чорногуз
2020.04.09 02:54
Красуня, яка мене любить,
Про мене лиш думає все.
І пестить цілунками в губи,
І квіти найкращі несе
Красуня, яка мене любить.

Красуня, яка мене любить.
Зітхає… Все «Ох!» їй та «Ах!»

Володимир Бойко
2020.04.08 23:27
Оптимісти мрійливо дивились
У світле майбутнє.
Песимісти, однак,
Готувались до чорного дня.

Посміхнулась фортуна останнім,
Та тільки на кутні,
Бо в нерівному герці

Віктор Кучерук
2020.04.08 21:34
Поміняв би професію,
Та не хоче душа, –
Хоч нема від поезії
Для родини й гроша.
Не хвалюся зарплатою
Але йду на парі,
Що штани перелатую
І гризу сухарі.

Оксана Логоша
2020.04.08 21:10
Пташечко моя,дрібко,
Мила моя втіха.
Не затонка гілка?
Не затісна стріха?
Серце твоє пташине.
Сила твоя крилата.
Що тобі ті вершини...
Що тобі ті грати...

Євген Федчук
2020.04.08 20:57
Сиджу собі на лавці попід тином.
Вже сонечко на захід погляда.
На возі хтось везе додому сіно,
Сидить у ньому, що його й не видно,
Лиш чути голос іноді: «Гайда!»
Навпроти за дорогою толока.
Бабуся пасти вивела козу.
Коза ще молоденька – кілька рокі

Олександр Панін
2020.04.08 17:59
Чорт Стецько та біс Агапко -
Чортеня із бісеням,
Ледь не попсували лапки:
Ухопить не можуть "крам"!

Ох, яка, яка "хвеміня",
А,точніше, це - "чортиня,
Це - Чортиця-молодиця,

Тетяна Левицька
2020.04.08 15:02
Минали місяці - вервечки голубі,
полином пахли вечори духмяні.
Проходило життя в депресії, журбі
не рятувало навіть фортеп'яно.

Боявся подумки вертатися туди,
де одночасно солодко і гірко
було йому, ще до розлучення, біди.

Анастасія Поліщук
2020.04.08 14:23
Горнятко кави - не перше точно.
Закриєш очі - стаєш півтінню.
Дзеркальний вимір твоїх безодень
Повік забралом тебе поглинув.

Горнятко кави - лишився запах.
У голові - безкінечне віче
Усіх твоїх несвідомих. Правди

Сергій Губерначук
2020.04.08 08:57
Постать, спинившись на постаменті,
довго чекала до себе параду…

Квіти посохли і стали паперами –
постать ніколи не набридала.

Коні подохли і стали екзотикою –
постать ніколи не набридала.

Олександр Панін
2020.04.07 21:26
Шкандибає Старенька із ключкою,
По горбатій стежині чвала,
Тяжко крапають сльози горючії,
Зразу видно - життя не халва!

І чорти, і зміюки, і грішники
Витрищають "квадратні" баньки:
"Хто ж Чортячу Матусеньку вирішив

Євген Федчук
2020.04.07 21:10
Якось сиділи ми на лавці біля двору:
Дідусь, бабуся та із ними третім я.
Ще череда не йшла із паші на ту пору.
Її й чекали ми. Спекотний день стояв.
Нас рятувала тінь великого горіха,
Легенький вітерець, що з поля залітав.
Дідусь газету м’яв, бурмо

Ігор Деркач
2020.04.07 20:41
Яка оказія явилась!
Весна не за горою,
а сіячі заякорились
у гавані застою.
Ячить поезія висока
кімвалами кумира,
куняє муза одинока
і почиває ліра.

Вікторія Лимарівна
2020.04.07 17:10
З’являється шанс, відкриваються дверці
у поклику до небайдужого серця,
якому так боляче зараз за всіх.
Планета в загрозі: це догма чи збіг?
Фатальний кінець чи замолимо гріх?

Наскільки умілі в майстерності спроби,
щоб відсіч надати смертельній х

Микола Дудар
2020.04.07 13:18
Коронавірус? Корона - вірус:
А свита - меч… снаряд…. тротил…
Все сіють смерть, я смерті вірю
Вакцині - ні, глибокий тил…
О Боже! Боженько, наш Царю! О
Владико Всесвіту, тримайсь...
У нас такого вдосталь "жару",
А з Тебе, в пекло, аусвайс…

Тетяна Левицька
2020.04.07 13:03
Насолодитися, не випити до дна,
розкішна пава, зірка промениста,
утіха жадібна, мольфарка чарівна,
заволоділа серцем піаніста.

Їй місячну сонату, п'єси дарував,
цнотливі орхідеї і браслети.
Страшенно ревнував, хоч не було підстав,

Микола Соболь
2020.04.07 09:39
До плеча пригорнутися хочу,
Там де квітнуть вишневі сади.
Соловей свою пісню охоче
Заспіває, ти тільки прийди.
Усміхнеться нам зоряне небо
Вітер косу тобі розплете…
І вінок зі смарагдових стебел
Покладу на волосся густе.

Сергій Губерначук
2020.04.07 08:33
Попід зіркою гіркою,
понад гіркою паркою,
серед ночі поміж літа
проти вітру полетів ти…

Хто міг знати, що так буде?
Я гукав тебе крізь груди!
Я не знав про хресні крила,

Віктор Кучерук
2020.04.07 05:18
Повзти, вставати, йти і знову
Спіткнутись, впасти і повзти
Крізь вічні зради та обмови
До недосяжної мети.
Хоч прогинаю трохи спину,
Щоб дати спокою ногам, –
Ніхто й ніщо мене не спинить,
Якщо, на жаль, не стану сам.

Олександр Панін
2020.04.07 01:06
Лімерики -"фрістайл"


Щур та Зайці


Годі, Зайці, ридати, зітхати –
Обіцяли нам позику дати!

Іван Потьомкін
2020.04.06 21:22
Не в тому суть –
Воскрес чи не воскрес,
Вознісся до Всевишнього,
Сидить з ним одесную...
Чи, може, як усі,
Перетворивсь на прах,
Пробивсь з-під каменя травою...
Не тим, що начебто узяв гріхи на себе

Євген Федчук
2020.04.06 21:13
Добра і зла на світі є багато
І кожен по-своєму прагне жить:
Хтось хоче всі хвороби злікувати,
А хтось їх на нещасних напустить.
Усе від того, що в душі у нього
І чим живе, до чого прагне він:
Чи стіни зводить, городить дорогу,
Чи щось велике взага

Серго Сокольник
2020.04.06 20:48
Час наврочить сумні
Сірі ночі без ніжності губ,
І цокоче, і ні-
чим розвіяти пізню нудьгу...
Потаємно відкрий
Простір шафи минулих оман.
У шухлядці старій
(розбирать її часу нема,

Володимир Бойко
2020.04.06 18:52
Вихвалявся чорний Пень,
Що не вірить в чорний день,
Бо його, крутого Пня,
Аніщо не зупиня.

Та не варто було Пню
Отаку нести дурню.
Хтось недопалок лишив –

Роксолана Вірлан
2020.04.06 18:35
Розбуди мене теплими лисками
По чолі, по щоці та по рученці,
Коли росяні зорі ізвисока
На прокільчені трави обрушаться.

У маєвому мареві виспіє
Перша лілія, світ розлелечений
І розкліпнуться обрії виспані

Микола Дудар
2020.04.06 18:18
І де ж від усього ваш "інструмент"…
У якому ж оркестрі прописка?
Шляпу - додолу, пасаж... комплімент
І зіграв би на ньому - не близько…
Згоден, побуду простим глядачем
Зала, вогні, світанки предранні
Ритмічно до рим… і ладом тече
Оплески славні,

Микола Соболь
2020.04.06 18:02
Раніше курви працювали в лазні,
А нині – аташе, як не крути.
Прийшли до влади злодії та блазні,
Народу слуги, сепари, свати…

Наїлися по горло шоколаду?
Потрібні зміни і відразу – упс!
Враховуючи стан важкий громади,

Сергій Губерначук
2020.04.06 09:36
Зустрівши кілька снів, невидимих таких,
закутаних у превелебну ніч нечутно, –
на тиші днів нових, між проявів тонких,
радію світлу я і посміхаюсь чудно.

Достатньо вітру й трав, розпатланих по нім,
аби згадати все до кінчиків коріння,
коли конем-во

Алла Даниленко
2020.04.06 08:58
А наостанок я скажу:
Бувай, не обіцяй кохати!
Здається, з розуму зійшла,
Йду до найвищої розплати.

Як ти кохав! Але згубив.
І все навколо спорожніло.
Не в тому справа, що згубив.

Ярослав Чорногуз
2020.04.06 07:55
Укривши світ габою голубою,
Весна ішла у чарівній обнові…
А ми були, як лебеді, з тобою
В смарагдовому озері любові.

Його розхвилював бурхливий вітер –
Аж бризки золоті навкруг летіли.
І шал кохання підіймав над віти,

Віктор Кучерук
2020.04.06 05:01
Жар світання синизною
Освітляє височінь, –
Ти прощаєшся зі мною
Метушливо, наче тінь.
Від задухи меркнуть зорі
І здригаються серця, –
Ти зітхаєш сумно з хворим
Трохи виразом лиця.

Микола Соболь
2020.04.06 03:11
Усе впирається в межу:
Для відьми маю помело
І брагу хлопцям на село,
Ярке для клоуна шатро,
Для любки, звісно, пісню про…
А, що я дурню докажу?

Тому, ні доводів, ні фактів.

Микола Дудар
2020.04.05 20:15
Паралельні світи семи нотам дотичні…
Кілька кроків по всесвіту… Що я несу?
Це єдиний у нотах забутого звичай…
Потаємних думок - передбачений сум

Паралелі життя… та читав Сведенборга
Років сорок тому… запізнивсь посланець
Не до сну котру ніч, як по

Ніна Виноградська
2020.04.05 20:11
Було усяких у моїй державі,
Із заходу і сходу тут були.
Та ми в свої світлиці, Боже правий,
Чужинців вже на покуть привели!

А їм начхати на святі ікони,
На рушники, на хліб і на пісні.
Вони не мають честі, їх закони –

Тетяна Левицька
2020.04.05 19:43
Люби мене мовчки, коханий, люби,
хай тиша замре на півслові.
Лиш ніжності дотики, серця скарби,
платівки мелодій любові.

Всі зайві слова, тільки погляд зорить
в смарагдовім озері зримо.
Душа відлетіла за обрій на мить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Богдан Бойко
2020.03.22

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Книр - [ 2013.09.19 18:34 ]
    EURO-2012
    Jesli inaczej nie można,
    niech wtedy już pilka nożna
    wreszcie zjednoczyć pomoże
    teren “od morza do morza”.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  2. Володимир Сірий - [ 2013.06.08 09:39 ]
    Вихід з групи – реальна мета!
    Завдяки феномену Фоменка
    І фортуни сяйного лиця
    Український футбол помаленьку
    Завойовує вищі місця.
    Нащо тренери нам чужоземні,
    Їх оплата трудів світова,
    Є у нас дивовижні резерви!
    Вихід з групи – реальна мета!

    08.06.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  3. Галина Михайлик - [ 2013.04.10 13:46 ]
    Королева (після «тайм-ауту»)
    Я – королева! І ходжу – як хочу:
    направо, вліво, прямо, навскоси…
    Ну, себто, «ферзь», кажу «фе» завше в очі.
    В моїх – Тобі не бачити сльози…

    Так, королева - не пішак розмінний,
    безвольний рокірований король -
    на дошці, знай, фігура незамінна,
    без дубляжу і... вирішальна роль...

    Життєва гра? Клітинки чорні, білі…
    Однакова їх кількість, і фігур…
    Я – біла королева. І до цілі
    все чорне на коні перестрибну!...

    10.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (22)


  4. Галина Михайлик - [ 2013.01.28 16:51 ]
    Тайм-аут
    І знову піддавки на грані фолу?
    Тупик? Безвихідь? І ні шах, ні мат…
    Бермуддя зачарованого кола…
    Цейтнот? Цугцванг? Чи, найточніше, - пат?

    Завмерли тури, пішаки і коні,
    Слони, ферзі... Чи бути боротьбі?
    А час іде… Все наче на долоні –
    А де той хід? І я кажу собі:

    - Беру тайм-аут!… Отже не здаюся.
    Й не відступаю. Певне, це – азарт.
    А перемога чи поразка? – не боюся,
    Бо кожен фініш – це, по суті, - старт…

    24.02.2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (51)


  5. Лідія Стрельченко - [ 2012.07.30 14:25 ]
    Сторожкі усмішки...
    * * *

    Сторожкі усмішки

    Острів під звалище

    Однакові кольори -
    Гостей і господарів

    Пивні парфуми

    Малий запас
    Англійської
    І нульовий
    Шведської

    Веселі обіцянки
    Розправи
    Над суддею
    Матчу

    Чорно-білі
    М'ячі
    Чорно-біла
    Фортуна

    Жовтозолоте сонце
    Синя слизька злива

    Голи і голі

    Незручна кирилиця

    Фото на згадку

    Країна-загадка

    28. 06. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  6. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.18 11:56 ]
    Красуні-киянки
    На вулицях Києва повно красунь –
    Струнких, довгоногих, звабливих…
    О, Євросоюзе, кордон пересунь:
    Моделі на вулицях – диво.

    Від кризи позбавив - позбав від хандри…
    Поглянь лиш, які тут коб’єти!..
    До Євросоюзу скоріше бери -
    Ми маємо "євро-об’єкти":

    Це - шість стадіонів великих, як стіг,
    І аеропортів ще стільки ж,
    І безліч збудовано кращих доріг,
    Готелів зіркових - тим більше.

    Дай Бог, Кубок Світу довірять колись
    Чи Олімпіаду спочатку...
    О, Євросоюзе, дивись, не барись -
    Бо в Штати поїдуть дівчатка!..


    18.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (26)


  7. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.15 10:16 ]
    П'ять угорців та гол Марко Девіча
    П'ять угорців пішли на футбол.
    Довго бігали там футболісти,
    Та ніяк не вдавалося гол
    У ворота забити, хоч трісни.

    Раптом вибухнув весь стадіон,
    Репетує в єдиному крику...
    Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
    Вболівальники ледь не охрипли.

    Каже диктор:"В команді "Шахтар"
    Гол забив футболіст Марко Девіч".
    Тут угорець угорцю сказав:
    "Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

    Може, щось я не так зрозумів
    А чи трохи погано я чую:
    Адже гол - Марко Девіч забив?
    Ой, навряд чи його зарахують..."


    22.06.2010, 22.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (38) | "Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р."


  8. Валентин Ліпчинський - [ 2012.06.08 08:08 ]
    З Пола Брайта. Голкіпер - форварду команди-суперниці
    Хай трісне резинка у шортах,
    Шнурок - у твого взуття,
    Щоб ти посковзнувся, чорте,
    І - пикою у сміття.
    Труси хай впадуть із тебе,
    Зад голий побачать усі,
    Хай вихор зірветься із неба
    І м'яч полетить в небесі.
    Хай ноги стануть, як вата,
    А ступні - неначе свинець,
    Хай злі комарі завзяті
    Ужалять тебе у клинець.
    Дракон хай шкарпетки попалить,
    Ковтне здоровенний кит.
    Нехай поліцай зухвалий
    Зіб'є тебе із копит.
    Аби ти упав у яму,
    Яку накопає кріт.
    А щоб ти утратив тяму!
    І - не добіг до воріт!


    30.05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (20) | "Paul Bright The goalie’s curse on the other team’s striker"


  9. Руслана Василькевич - [ 2012.03.25 10:14 ]
    Він так хотів стати хітом
    Від Луганська до Дніпра
    й до Карпатських гір
    породила Україна
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    Митник вчитель чи шахтар,
    продавець чи лор –
    їх об'єднує одна
    думка про футбол.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    До нас гості завітали
    з далеких країв.
    Їм покажем міць й гостинність
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!





    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Юлія Івченко - [ 2012.02.04 02:11 ]
    я знаю
    це занадто просто любити тих хто вартий любові
    у темнім провулку не кидає шкіру з банану на промінь
    не вірить пліткам не носить торбинку старих образ
    і не риється зубом в чиїйсь брудній білизні щораз
    веде собі човен

    не заздрить що дім повна чаша і ти навік обцілована
    мовою його спокійною устами на трон коронованими
    дітьми золотими що малювали акварельними фарбами
    щастя бездонне з такими красивими котячими лапами
    і моїми обновами

    хто довго шукає зерня істини –той і є навіки сліпий
    нещадно зламувати пароль серця у люті й крихкі холоди
    просто заради розваги кидатись кульками із багнюки
    як у далекім дитинстві поціливши в сонячну сукню
    живої ходи

    занадто легко любити тих хто іще не помирає -
    я бачу
    я знаю


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (24)


  11. Сергій Руденко - [ 2010.08.07 00:35 ]
    Олімпійське свято.


    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    Припиняючи війни, усіх закликає до миру.
    Він у кожному серці куточок любові знайде,
    Щоб на кожнім обличчі засяяла посмішка щира!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Біль поразок і радість нестримна твоїх перемог
    Будуть міцно тримати трибуни в постійній напрузі.
    Адже ти для них зірка, кумир, ну і трішечки Бог,
    А для тебе вони – найщиріші і віддані друзі!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    І несе нам тепло, щоб за буднями не забували
    Імена олімпійців їх зоряний час і той день,
    Коли наші спортсмени виходили на п*єдестали.

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!



    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  12. Галантний Маньєрист - [ 2010.07.13 23:43 ]
    Здула Бразилія
    Здула Бразилія... Донно Люсидіє,
    чарочку в борг і я більше не нидію,
    це ж бо ніяк не могло з нами статися,
    темно в очах, і ніяк не розвидніє.

    Донна Наталіє, ярі баталії,
    небом клянуся, відбились на талії!
    Ні, то святе, щоби фіглями гратися!..
    Ляжемо? Бутси помежи сандалії..

    Може спочиньмо? - З будь-ким могло статися,
    мила Розаліє, годі кохатися,
    зрештою, треба ж вертати до дійсності
    (краще тобі б ці голландці дісталися).

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  13. Михайло Десна - [ 2010.06.29 19:23 ]
    Не будь суворішим за суддю

    Гадаєш, що причетний до гравця
    футболкою, яка - з відомим прізвищем...
    А прагнеш сороміцького слівця,
    що тхне смолою судного чистилища.

    Не стався до футболу, як до гри,
    де нудить полем жереб до фатальності.
    Буває, помиляються й майстри,
    що в’яже м’яч вузлом відповідальності.

    Забудь на мить про вир життєвих зол:
    дві тисячі дванадцятого в "Євро" ми!
    Хай наша збірна, наш-таки футбол
    над нашими порозкошують нервами.

    Не треба тільки зайвих порівнянь
    про ті голи, що "ліплять"... із Бразилії.
    Підтримуєш у час випробувань
    команду ти, народжену у Києві.
    29 червня 2010 р.






    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (4)


  14. Жнівеньская Надзея - [ 2010.02.21 23:25 ]
    -Футбол… Футбол…- (28.06.2008)
    Усе захапілісь футболам.
    Вароты, зялёны газон,
    І тым найлепшым голам,
    Які ўзарваў стадыён.

    Футбол не якіясьці жарты.
    Гэта не пола і нават не гольф
    Яго любяць і хапцы, і дзяўчаты,
    Без яго чалавек проста ноль…

    На поле выодзяць камнды,
    Свісток – і вось мяч паляцеў,
    Трыбуны ўзарвлі фанаты,
    Бо ён у “дзявятку” ўляцеў.

    Футбол глядзяць ўсе і паўсюльна,
    Сцягамі махаюць, крычаць…
    У хаце, у бары утульным,
    Фанатаў нічым не стрымаць!

    А ўсе футбалісты – героі,
    Што па полі зялёным бягуць,
    Быццам рыцары ў латах калёных
    У атаку ўсе дружна ідуць…

    Яны зноў выбягаюць на поле,
    Гоняць мяч ад варот да варот,
    Футбол не разлюбяць ніколі
    Глядзіць яго нават мой кот!

    Возьме коцік чыпсаў і піва,
    Возьме пульт і ціхонька сядзіць,
    Сочыць вельмі уважліва, пільна,
    А калі заб’юць гол - ён “крычыць”…

    Футбол - ёсь цудоўная штука,
    Я ўпэўнена вам гавару,
    Гэта спорт і мастацтва, й навука…
    Хоць сама я яго не люблю…
    _______________________________________________
    NZ


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  15. Сергій Руденко - [ 2010.01.18 22:04 ]
    Моя улюблена команда.
    Знов стадіон скандує дружно,
    Піднявши в гору сотні рук.
    І тут знайоме слово «дружба»
    Нам – зовсім не порожній звук.
    Великим і малим талантам
    Ми привілеїв не даєм,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    Гаряча кров в юнацьких венах
    І ветеранів сивина…
    На кращих світових аренах
    Дзвеніли наші імена!
    І юніорам тут, і грандам –
    Усім достойне місце є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    І буде зроблено немало,
    (До перемоги довгий шлях).
    Наш прапор знов над п’єдесталом
    І сльози радості в очах!
    Блищить Фортуна діамантом,
    Шалено серце в груди б’є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (6)


  16. Михайло Десна - [ 2010.01.02 16:15 ]
    Співчуття
    Щось не можу звестись я:
    жах, що коїться... Нога моя...

    Ні, ніхто не винен, бо
    раптом м’яз судомою звело.

    М’яч у грі, суддя мовчить –
    матч триватиме й в наступну мить.

    Я ж лежу, й насамкінець
    уривається мені терпець!

    Часу обмаль, час летить –
    за нагоди можна й гру зробить!

    На табло рахунко гри –
    непоступливе "три-три".

    Та суддя спиняє матч:
    в аут мій суперник вибив м’яч.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  17. Михайло Десна - [ 2009.12.29 22:09 ]
    Реалізація...
    П’явся, п’явся неборака –
    захлинулася атака.
    Що за швидкість? Що за хист?
    Сплячий футболіст?!

    "Лист сухий" пробито з маху –
    горобців дістав той з даху...
    Пересохлий або "лист",
    або футболіст.

    Тренер крикне: – Не юр-бою!
    форвард рветься... Поза грою!
    До судді, немов артист,
    став у позу футболіст.

    З комбінацією "двійка"
    завершальна знову ... стійка!
    Може, просто фаталіст
    влучний футболіст?

    Забігання знову флангом.
    Сам з собою! В ритмі танго
    водить м’яч "з ноги на хвіст"...
    Стильний футболіст.

    Знов момент! Чергова спроба!
    Лиш підставить треба лоба!..
    Лоб, напевно, – егоїст:
    не зірковий футболіст.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.47)
    Коментарі: (2)


  18. Михайло Десна - [ 2009.12.28 21:24 ]
    Загроза
    Кожен грає й добре знає –
    геть усе у грі буває.
    Дайте пас – і я втечу,
    може, захист не спіймає.

    Як нападник – я загроза,
    кінь, що тягне свого воза.
    Якщо чесно, я втікач.
    ...Отака футбольна проза.

    Щільний захист – це болото:
    не відмиєшся від поту!
    дайте пас, тоді втечу,
    ніби в’язень із-за дроту.

    Воротарська. Простріл! Зміна...
    Наростає штовханина.
    Через себе б’ю той м’яч –
    може, знайдеться шпарина.

    Тренер цінить злість спортивну,
    те, що я втечу все рівно.
    Аж ніяка це не злість,
    самому доволі дивно.

    ось штрафний. Партнер – "на точці".
    Тут, де я, нас – як у бочці!
    Дайте пас, я знов втечу,
    бо ж народжений в сорочці.

    М’яч у грі! Біжу і б’ю вже...
    Всі свої до мене – дружать!
    Дайте простір, я втечу,
    бо на радощах задушать...

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.47)
    Коментарі: (3)


  19. Михайло Десна - [ 2009.12.23 21:00 ]
    Уболівальницькі замовляння
    Нарешті і наш на футбольному полі
    почуто гучний вболівальницький свист:
    шукать в Україні футбольної долі
    тепер європейський іде футболіст.

    Та зелень газону не надто надійна
    на терені національниї задач...
    Суперників різних громитиме Збірна.
    належить комусь ще замовити м’яч.

    Сферична культура його вічно плута
    мету траєкторії, напряму кут.
    Щоб знову не вплутався блудно у пута,
    стягнути футбольний із нього хомут.

    Хай вільно вліта через захист в ворота,
    хай звідти надовго уже не зника.
    Бо вся Україна – футбольна спільнота –
    цього якнайбільше сьогодні чека.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  20. Михайло Десна - [ 2009.12.23 18:43 ]
    Футбольний тренер
    Нехай не вмить смарагдовий газон
    став жити славою великого масштабу.
    Не план на гру, не мрію – Стадіон
    творив митець із тренерського штабу.

    Шукав народ можливості відчуть
    себе не осторонь вагомого здобутку –
    не тільки в космос першим зазирнуть,
    а й на землі "зірки" свої нести у жмутку.

    Футбол, здавалося б, не та стезя,
    щоб йти до величі і скласти вдало іспит.
    Видовище, на тому й мудрість вся!
    Ну що тут візьмеш з того футболіста?

    Як виявилось, є у гри цієї сенс!
    І статус є, і мудрість, і потреба.
    одним із перших бачив цей процес
    землі своєї тренер, футболіст від неба.

    Його уже немає поміж нас,
    та час від часу чуть у відголоску
    і славу ту, і велич повсякчас.
    ім’я якій Валерій Лобановський.
    2009
    Із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.48) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (2)