ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.03.29 07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.

Віктор Кучерук
2024.03.29 05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.

Артур Курдіновський
2024.03.29 01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".

Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.

У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня

Віряни несуть до церкви

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…

Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.

Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.

У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:31
Я йду в напівтемрява
Дивлюсь тихенько тінь
Крадеться моя за мною
Куди я вступлю,
Туди вона
Я все намагаюся відвернутися,
Але мені нікуди не подітися від неї
Вона зі мною

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:26
Новорічна ніч настала
Все стихло, тільки за вікном
Завірюха ожива
Все мела замітала свої сліди залишені за собою
Ми шлях вели.
Раптом виє - завиває снігом завірюха

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:25
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:23
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Оксана Рудич - [ 2016.01.03 12:22 ]
    Я ж знаю
    Ніч краплями іще на стегнах,
    твій погляд пророста травою:
    спіймати у долоні легко,
    нелегко зберегти живою.

    Я ж знаю: це остання злива,
    вже завтра ляже перший сніг
    й стирчатиме обмерзле диво,
    розіп’яте відбитком ніг…
    2003р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  2. Петро Дем'янчук - [ 2015.12.24 19:56 ]
    Обрій
    Не губись в моїх очах , не топися
    Не течи в швидких річках , сторонися
    Тиж для мене папороті ворожба таємна
    Ти для мене сік життя , біль приємна

    Не згубись в моїх піснях солов*їних
    Стрічкою плетись в словах наших ніжних
    Душу з серцем повінчай , пригорнися
    У коханні розквітай , причастися

    Тільки раз прийде вона та що справжня
    Тільки раз летить стріла та що власна
    А за сходом захід нас так огорне
    І відпустить в небо в парі - невгамонне .
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  3. Оксана Рудич - [ 2015.12.15 00:22 ]
    ***
    Не в змозі зупинить годинник,
    нас ніч сховала під крилом.
    Моє волосся пахне сіном
    і літом, і твоїм теплом.

    День молодий нічим не втримать,
    тим більш – відчиненим вікном.
    Моє волосся пахне димом
    і сумом, і твоїм теплом.
    2003р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  4. Оксана Рудич - [ 2015.12.15 00:29 ]
    ***
    Танули зірки в очах, як в морі,
    протягом стонадцяти ночей.
    Танули… Чим краща я за зорі?
    Й я пірну на дно твоїх очей!

    З того дна у далі неозорі
    я зведу смарагдові мости
    аж до зір! Чим гірша я за зорі,
    коли дивишся отак на мене Ти?
    2003р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  5. Оксана Рудич - [ 2015.12.15 00:58 ]
    Так просто
    Де тебе носило всі ці роки?
    Відповідь – за частоколом вій.
    Це ж так просто: мій забутий номер –
    і такий знайомий голос твій…

    Де ти є, коли тебе немає,
    й сповнена і кольору і звуку,
    в снах моїх кімнатами блукає
    ніжність, заломивши білі руки?
    2003р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  6. Тетяна Добко - [ 2015.12.12 10:43 ]
    Сила бажання
    Героїв двоє – Він і Вона.
    Лицар сумний і таємний,
    Ніхто про нього не зна.
    Жінка близька і далека,
    Вірить в любов і дива.
    Близька, бо бажання єдине –
    Бажання бути разом,
    Камінь точить краплина,
    Не те ще під силу двом.
    Він жадав, щоб бажання зникло,
    Бо жінка його – чужа,
    Бажання ставало пеклом,
    Як лють на вістрі ножа.
    Бажання було, як розплата
    За час, що нестримно мина.
    Бажань не буває багато,
    Якщо десь чекає Вона.
    Він бажав Її,
    Як бажають вітру у спеку,
    Як бажає вода вогню,
    Як бажають лелеки
    Повернутись на землю свою,
    Як бажають ще не кохавши,
    Не звідавши біль утрат,
    Як бажають ще не бажавши,
    Щоб шлях повернув назад.
    Бажання часом гостріше
    Леза холодних слів,
    А часом стає палкішим
    Давніх мрійливих снів.
    Бажання бува неосяжним,
    Бажання буває крилом,
    Із ним враз стаєш відважним,
    Забувши про меч і шолом.
    Бажання буває спалах,
    Бажання буває грім,
    А потім зненацька – примара,
    Як світ колихнеться під ним...

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  7. Оксана Рудич - [ 2015.12.12 00:19 ]
    ***
    Яка різниця: де падати
    і кому це здається таким карколомним,
    коли ти достатньо високо
    над злетами і падіннями
    і трошки ближче до Бога?
    Навіть, розбившись на смерть.
    Чи, зрештою, є різниця
    скільки все це тривало:
    місяць або мільйони
    самих солодких хвилин,
    коли по всьому ти знаєш
    те, що знаєш лиш ти
    і сотні душ до тебе?

    Сотні щасливих душ.
    2003р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  8. Оксана Рудич - [ 2015.12.12 00:09 ]
    ***
    Вода розсуває стіни
    і робить повітря червоним.
    Мої мармурові коліна.
    Твої найтепліші долоні.

    Спочатку лягали тіні
    і тільки потім – волосся.
    У пам’яті все без зміни,
    коли б все це не відбулося.
    2003р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  9. Оксана Рудич - [ 2015.11.27 23:38 ]
    Насолода
    Самотньо і затишно.
    Музика – дощ.
    Ще рано. Не заспана.
    Музика-дощ.
    І ковдра облизує литку.
    Яка насолода!
    Сама!
    У пітьмі!
    2005р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  10. Оксана Рудич - [ 2015.11.26 23:16 ]
    ***
    Ти поїхав. Лишилось за спиною
    кілька днів. Ніжність. Затишок.
    Ти десь дихатимеш хвилинами.
    Але я того не знатиму.
    Я думала – не люблю.
    Я думала – просто хіть.
    Я думала – з кришталю,
    а виявилось – щемить.
    2005р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  11. Оксана Рудич - [ 2015.11.26 23:50 ]
    Ніж-ність
    Як ніж - холодний і вузький,
    із лезом - поміж і раптово
    рух вій від брів і до щоки
    відітне кілька крапель втоми.

    І ніжно вниз вогнистий дощ,
    лишаючи вологі сіті.
    І кожен раз, мов вперше: «ось…»,
    хоч стільки літ живу на світі.

    Всього того, що у мені
    окреслився лиш край наріжний
    та знаю я, що слово «Ні» –
    лише частина слова «ніжність».
    2005р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  12. Оксана Рудич - [ 2015.11.23 22:35 ]
    Не журись
    Ти врятував би кількома словами,
    минулося б без болю і без сліз.
    Ти міг би, але зараз поміж нами
    уламки мрій і місяця навскіс.

    А ніч була бурштиново-медова
    і погляд – ніжність втілена і млість,
    і тіні по стіні, і довго - довго
    їх ранок убирав би у батист.

    Та кілька слів забракло. Ніч минає.
    І я між рештків місяця і сліз.
    Що далі буде – тільки тіні знають
    і, в котрий раз, шепочуть: «Не журись...».
    2006р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  13. Оксана Рудич - [ 2015.11.18 22:07 ]
    Липень
    Липневого ранку на пляжі…
    Мов вперше, смакую яблуко.
    Кислий сік біліє, мов молоко
    на загорілій моїй руці
    від надлишку сонця і стиглості.
    2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  14. Олександр Олехо - [ 2015.08.23 07:38 ]
    Інтимне
    Хамелеон і махаон з одного світу.
    Шукає кожен для життя собі кобіту.
    А ще людина як дитя жаги і неба.
    Обидві статі рвуть плоди – чогось їм треба.
    У цьому хаосі бажань життя вирує,
    а вуйко сенс лежить собі, у вус не дує.
    Жива клітина від амеб і до людини
    з останніх сил долає путь на топ-вершини.
    І тільки дух переведе, як знову лізти.
    Я підбираю собі темп. А може…, злізти?...

    22.08.2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (4)


  15. Ірина Кримська - [ 2015.07.23 15:36 ]
    У джазі лише…
    Маю душу кларнетну.
    Я твій джаз.
    Внучка старого корнета
    У наш час.

    Вся – доторкнись! – глісандо!
    Розтіклась!
    Ти у джазовій банді –
    Контрабас.

    Тіла мого, ой тіла!
    Соло? Ритм?
    Грати регтайм уміло –
    Алгоритм!

    Знаєш, душа кларнета
    Мріє блюз.
    Соло – ніщо! Дуету б –
    Зізнаюсь.

    Свінг? Контрабас безтямний:
    Флажолет…
    Млість. Синкопи. Регтайм.
    Тактів лет!..

    Джазові – тільки джазу!
    Такту – такт.
    Ноти мого екстазу
    Чують так.

    (корнет не той, що корнет Оболєнскій, а той, що інструмент)


    23 липня 2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Коментарі: (7)


  16. Віктор Чубенко - [ 2015.07.16 07:54 ]
    Про колібрі - переклад з польської
    Співчувала раз сусідка пташині колібрі:
    - Як живеш ти з чоловіком при малім калібрі?
    - Що малий - то правда, - каже птаха та сусідці,
    Та зате він за секунду робить двісті фрикцій!

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  17. Ірина Кримська - [ 2015.06.29 12:34 ]
    Моєму водоспаду
    Тепер,
    Коли розбуджено потік
    І прямовисно він летить зі скелі,
    Коли у нім вгадався чоловік
    Химерно й раптом поруч на постелі,
    Я всю себе – під цей потік – бери!
    Омий мене, мини мене достатком,
    Дай мені все дарунками згори –
    Щоб по тобі хоча б струмочком стати…

    25 червня 2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Коментарі: (2)


  18. Лана Світ - [ 2015.06.24 13:02 ]
    Я померла в тобі...
    Я померла в тобі. Підранок.
    Бога ради, ти гідний смерти!
    І це сталось числом четвертим.
    Я надіюсь, мій світ, тепер ти
    Вніс у список своїх прочанок?
    Ти надумав мене для себе,
    І родитись для того варто.
    Ти очолив мене, як Спарту
    Сам Лікург дивувся ґарту –
    І кохання палало з стебел.
    Я померла в тобі. О шостій.
    Ти почув. Ти відчув. Ти знаєш.
    Та в мені ти чомусь не вмираєш.
    Ні, таких у собі не долають.
    І стою я тепер опостінь –
    Твого серця, як тінь багряна.
    Ти тримаєш моє зап’ястя
    Та спиваєш блакитні устя,
    І в руках твоїх мабуть щастя –
    Помирати отак підранок.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.25) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (1)


  19. Ірина Кримська - [ 2015.06.17 09:55 ]
    Без сліз
    (Вона)
    Не псуй мою сукенку. Обережно.
    Не дай нікому приводу для сліз.
    Бо он світляк яскравим тілом стежить!
    Уже не стежить – соромно! – відліз…
    (Він)
    То не світляк! То іскри з тебе крешуть!
    Та не тримай цю сукню – не вкраду!
    І ці мережки – оборони рештки,
    Коли нарешті з тебе опадуть?

    (Червень волошковий)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  20. Ірина Кримська - [ 2015.06.16 12:05 ]
    Помста
    Розбудив? То плати данину
    Простирадлам, зігрітим під нами.
    І губам моїм тільки губами
    В розколошканім мареві сну.

    Розбудив. Розбудилась уся.
    Ворухнувсь між лопаток метелик…
    Як ти ніжно рукою узяв
    Мою грудь – переповнений келих!

    Як надпив – не розлив ні ковтка!
    Я ще більше набралась медами.
    О як щедро помстилась рука
    Першій Єві за грішність Адама!..

    Перша декада червня 2015




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (2)


  21. Ірина Кримська - [ 2015.06.09 09:49 ]
    Розклади пасьянс
    Наче віяло – кинь пасьянс,
    Розгорни мої варіанти.
    Поки впала уся у транс,
    Вигравай мого тіла гранти.
    Карту карті клади на масть,
    Попаруй всі можливі фігури.
    Все, на що розшаровує нас,
    Невситимості творча натура.
    Ти – гравець, я – колода, мабуть.
    Може, краплена. Може, чиста.
    Роздивись, чи дволика суть?
    Що ховає рубашка барвиста?
    Лише пильним будь, бо таки
    В кожній карті ми навпіл злиті.
    Поки граєш, тобі не з руки
    Поза грою ловити миті.
    Придивляйся, як я лежу,
    Як всі карти складаються легко.
    Заздри власному куражу.
    Ми зійшлися синхронно в камбеках.
    Наче віяло – карти кинь.
    Це розсипала Доля карти.
    Тільки так і не навпаки.
    Тільки мене пасьянс твій вартий.

    початок червня 2015


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (4)


  22. Ірина Кримська - [ 2015.06.08 23:06 ]
    Не пущу!
    Не благай, не проси – не пущу!
    Ці обійми стокрилі, сторукі!
    Ти вдаєш, нібито не почув –
    Вберегти мене хочеш від муки.
    Я відмучусь не раз. І не раз
    Градом літнім впаду і розтану.
    Наша спека настала – пора!
    Хоча й крига так само – настане.
    І тому не пущу – не благай!
    Відпущу, але просто не зараз.
    Відлюби, відхочи, відбажай
    До найглибшого ніжного жару.
    8 червня 2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  23. Ірина Кримська - [ 2015.06.08 23:33 ]
    Праведність
    Усе так просто в дикості своїй,
    В первісності єднання тіла й тіла,
    Коли він прагнув догодити їй,
    Вона – дари приймала, бо хотіла.
    І вся поезія не варта без цих тіл.
    І музика не так звучить – не щиро!
    Усе про те, як він її хотів.
    Вона – також двобою, потім – миру.
    8 червня 2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  24. Ірина Кримська - [ 2015.06.04 18:07 ]
    Чого хоче жінка
    У сніг мене веди, у сніг.
    Далеко?
    Вогонь між моїх щедрих ніг
    Запеклий.
    На сніг неси мене, на сніг.
    На біле.
    І біль, і крик, і спів, і сміх
    Знесилять.
    А сніг чи гріх? Розтане теж
    Сніжинка.
    Вогонь чи сніг – не мають меж.
    Як жінка.

    4 червня 2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (6)


  25. Ірина Кримська - [ 2015.06.04 00:30 ]
    Волошково
    Бігають волошки краєм піднебесся
    Голос мій охриплий як суха трава
    Ти десь поруч де ти знаю поруч десь ти
    А сама я теж десь
    тут…
    і ледь жива
    Воля волошкова припинає погляд
    Зупиняє шепіт й магму зайвих слів
    Коли синька їхня випрямляє щогли
    Під вітрилом неба куди й ти злетів
    Ти мене тримаєш на струні польоту
    Відпусти зненацька у купель без дна
    Бо вже цілять в мене волошкові чоти
    Й наскрізно ще в леті струмом б’є струна

    3 червня реальність


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (9)


  26. Ірина Кримська - [ 2015.05.27 18:20 ]
    Вогонь на вогонь
    Біля вогнища – вогнища тіл.
    Тут печуться долоні і дички.
    А пітьма така щільна навкіл,
    Наче всесвіт – ми – два чоловічки.

    Дві істоти – вогонь на вогонь,
    Два метелики – тінями щастя.
    Крильцем крильця торкаю твого,
    А потому згораю нещадно.

    Біля вогнища – ігрище іскр
    Фонтанує незгасно: я хочу!
    І мовчать всі пісні до тих пір,
    Поки очі затоплюють очі.

    Захлинаюсь очима, вогнем –
    О які стиглі дички палючі!
    Не рятує від пекла Едем.
    Рай і пекло бажанням приручені.

    Дрібна мить ось зірветься на зойк –
    Моя лоном тамована пісня.
    Цей рядок повтори ще разок.
    Плагіат? Тут повторів не бійся.

    травень 2015


    Рейтинги: Народний 5.42 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (10)


  27. Ірина Кримська - [ 2015.05.27 18:02 ]
    Молитва про тишу
    Переведи мене у тишу через міст.
    А хочеш – бродом поведи, струмками.
    Уже замовк грозовий благовіст –
    І навіть легшим став на серці камінь.

    Переведи й на землю поклади –
    На падолист торішній незотлілий.
    І в тишу мого тіла йди і йди
    Своїм наснаженим, проте голодним тілом.

    У моїй тиші – потайні шторми –
    Та є, щоб випірнути, піднебесна хвиля.
    Спочатку ж лоно розітни крильми,
    Щоб потім хвилю міряти на милі.

    Чекаю і тривожусь. Нетривка
    Дорога в тишу. Й вічність – швидкоплинна.
    То біла лілія – а чи твоя рука?
    То міст у тишу – а чи сну хвилина?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (4)


  28. Ірина Кримська - [ 2015.05.27 17:09 ]
    Мої стегна
    В моїх стегнах – історія світу.
    З них – всі ріки, дерева і діти.
    З них – печаль горизонтів розлита.
    Перехрестя і стужі, і літа.

    В моїх стегнах – твій вічний притулок,
    Тайна гавань, до серця завулок.
    Мої стегна – чи мушля розтулена –
    Материнством чи хіттю розчулені?

    Мої стегна – земля з болем плуга.
    Мої стегна – твоя злітна смуга.
    Заповіту життя вірні слуги –
    Мої стегна. Самотність – наруга –

    Без тепла, без торкань і без вершника
    Недоспівані, незавершені.
    Світу цього душа щонайперша.
    П’єдестал моїх мрій, твоїх звершень.

    травень 2015


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (4)


  29. Махайло Епатюк - [ 2015.05.14 22:19 ]
    До М.иЛ.ої
    Я зовсім не відчую болю,
    Мені усе те - до біди.
    Візьми мене за бараболю
    І в темну хащу поведи.

    Я там собі усе дозволю -
    І на мурашник сяду я -
    Голісінький - рішай же долю,
    Скажи, нарешті, я - твоя.

    А хоч на гілку зацибну я,
    Куди, скажи іти, куди?
    Усю тебе я обцілую -
    Ходім, ти скажеш, за сади.

    Ми там були, як ті пропащі,
    Як Вій із відьмою жили.
    Аж вила і стогнала хаща
    Від кохуяння кабали.

    Я зовсім не відчую болю,
    Ти ніжні прошепчи слова,
    Візьми мене за бараболю -
    Поголена то голова.

    Овва-а-а-а-а!



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  30. Ярослав Чорногуз - [ 2015.04.05 22:30 ]
    В солодкім колиханні
    І тихо у п"янких обіймах танем
    Шепочеш, кажучи: «Коханий! Мій!»
    Тону в твоїм волоссі, як у манні,
    Ти ласкою вгорнуть мене зумій.

    Тіла пливуть в солодкім колиханні,
    Навколо – хвилі пестощів самі.
    І ось воно – вулканне вивергання –
    Мій голосе, від щастя занімій.

    У напівсні я це побачив диво…
    Чому ж бо прокидаюся завжди?
    Вертаюся в життя оце мінливе

    Зазнати знов розлуки і біди?
    Повіки так стулилися знадливо –
    О дійсносте, благаю, не буди.
    5.04.7523 р. (2015) Конча Озерна, Півострів Печалі.


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  31. Олена Багрянцева - [ 2015.03.27 17:08 ]
    Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою...
    Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою.
    Витікати із гір і потоком нестись гомінким.
    Бути голосом трав, легкокрилою ніжною лірою.
    Загортатися в дощ, укриватися сонцем палким.

    Ти би пестив мене, розглядаючи кожну заглибину.
    Роздягаючи так, як сакральну перлину живу.
    В цю квітневу весну, на світанки прозорі розділену,
    Ти відкрив би мене, відчайдушно просту і нову.

    Хочу стати вогнем, що палає безжально принадливо.
    Талісманом твоїм, обіцянкою чистих октав.
    Щоб мене ти бажав у короткі хвилини пожадливі.
    Щоб мене всю кохав.
    24.03.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  32. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.25 16:52 ]
    Привіт
    Туман покровом покриває
    Фату розкішної весни
    Вже ранок сонцем зігріває
    Усе - що колихало сни

    Багатогранний спів природи
    До серця тулиться теплом
    Вся пишність у прикрасах вроди
    На твоїм тілі - джерелом

    Я привітав тебе цілунком
    Кохання щирого привіт
    Несу любов свою дарунком
    Тоне у пахощах - весь світ

    Це невичерпне спілкування
    Виводить пензлем натюрморт
    Тут візерунком залицяння
    У ласощах - п'янкий акорд.
    2007р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  33. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.19 10:21 ]
    Блуд
    Вологий ранок ароматом
    Мені наспівує - кларнет
    Тобою затуманив розум
    Готує Мулен Руж - портрет

    Тендітна лань принади , вроди
    Мій ідеал , снодійний сон
    Околиць пахощі букетом
    Душею у тобі пропав

    Рум'яна вуст , магічна повість
    Твої слова - бальзаму смак
    Торкнися , відпусти лукавість
    Взаємності не розмінять...

    Ти любиш ненаситно , гірко
    Тобою маскували гнів
    Ти губиш віртуально , цільно
    Пишаючись за кожний шрам...

    Прощаю , відпускаю з болем
    На день замовлений кортеж
    Благаю - забери з собою
    Там інших вже чекає - паж.
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Петро Дем'янчук - [ 2015.02.12 07:24 ]
    Прохання
    Молодій зі мною , молодій в мені
    Молодіймо разом у струні - душі
    Зацвіти зі мною , зацвіти в собі
    Зарясніймо разом у мотиві - грі

    Пахощами щастя , чуйністю весни
    Зустрічаєм ранок - обрій золотий
    Бархат - пелюстками , встелені сліди
    Там ходив між хмар - місяць поводир

    Зеленіє поле , зеленіє гай
    Зеленіють пишно - грона почуття
    Розділяй зі мною - пламеній , пархай
    Станемо гріхами солоду - плода

    Пригощаю щедро я любов свою
    Віддаю належне світлу - кришталю
    Ти в мені лунаєш , вірно дорожу
    Шепочу блаженно - я в тобі живу...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (1)


  35. Петро Дем'янчук - [ 2015.02.06 13:55 ]
    Коханій
    Я люблю на весні - шепотіти тобі
    Потонувши в гарячих обіймах
    Подарунком нести - що живе в почутті
    Ароматним напоєм , у злаках

    Хай розстануть сніга , заіскриться земля
    Поплетуться плетіння по травах
    У туманах проснуться - долини , поля
    Журавлиною піснею , в тактах

    Де єднає душа - відчайдушні серця
    Сурми грають проникливим звоном
    Там завжди поряд ти , моя сильна рука
    Все окутує - відданим зором

    Я люблю на весні - шепотіти тобі
    Зустрічати палкі поцілунки
    Дарувати пісні , бути ціллю стрілі
    У мелодії ночі - кохати.
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Петро Дем'янчук - [ 2015.02.06 13:26 ]
    Тандем
    Твої руки - пил гарячий
    Заворожений клубок
    Як обіймеш - тіло плаче
    Вир прихованих думок

    Твої ночі - сну видіння
    Океан , простору синь
    Не осяжна - серцю мила
    Невичерпна благодать

    Твої губи - плід солодкий
    Ніжний присмак мендалю
    Ліній плавних - чіткий контур
    Злаку квітка кришталю

    Ти моя - крилата муза
    Світ моїх завзятих спроб
    Все що може - поєднатись
    У найкращому сплелось

    Разом будемо - втішатись
    Пізнавати колорит
    Почуттями - пригощатись
    Один одного любить

    Я скажу - а ти поправиш
    Я зберу - а ти сплетеш
    Ти в вогонь - а я у воду
    Де не встигну - ти спасеш.
    2010р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  37. Петро Дем'янчук - [ 2015.02.06 07:39 ]
    Нереальність
    Так жадно п'ю твою присутність
    Приплив емоцій - буревій
    До долу опускаю очі
    Тримаюсь - із останніх сил

    Усе в секунду підірвалось
    Зірвало дах , знесло в кувейт
    Морозом , холодом , і паром
    На старт з розбігу - у курант

    Вже сталося - а розум ступор
    І тіло кволе , стан нірван
    Відключений , реальність нова
    Де тільки ми - і наш коран

    Мов свіжий сік - смак диких прерій
    Молочні ріки , щільність мас
    У невагомості у пропис
    Виводим - насолод романс


    Я знаю висоту оману
    Боюсь надію залишать
    Та поки поряд ти - я знаю
    Нас не радивим - не зламать.
    2012р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  38. Петро Дем'янчук - [ 2015.02.05 21:21 ]
    Магія
    Ніжним запахом трав -
    струмковою водою
    Я до тебе пливу -
    у видінні нічному

    Приголублю любов -
    почуттями , словами
    Зачарую наш час -
    дарами , піснями

    Подарую тобі -
    неба , місяця мрії
    Всі скарби на землі -
    всі на світі - надії...
    2011р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  39. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.31 22:43 ]
    Тонус
    Не забуті , омріяні ночі
    Сколихнула у грудях мить
    Прилетіла нежданим вітром
    Понесла - у небесну блакить

    Розтривожила хвилі спокуси
    Затуманила розуму прить
    Стеленила - засмучену душу
    Спогад змусила солод пить

    Я радію бажанням щоразу
    Хоч тривожать вони все живе
    І лечу я до тебе - відразу
    Тільки хвиля ця ніжна прийде...
    2011р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  40. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.31 22:02 ]
    Взаємність
    Блиск полум'я в очах гарячих
    Запалює , полонить в мить
    Без слів говорить , забирає
    Всю волю - розум теленить

    Той жар мов з розмаху по струнам
    Мов з неба каменем - у щент
    Знаходить грані , і кордони
    Які - ще не зумів відкрить

    Пристрасть і біль - танок тілами
    Старт і розбіг , солоний смак
    Тиск у висках - туманний погляд
    Солод п'янкий , медовий злак

    Блиск полум'я очам без волі
    Ледь жевріє , з останніх сил
    Без сну мені розповідає
    Взаємність - то є стимул жить.
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  41. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.24 10:07 ]
    Почуття
    Світанок , тиша , щебет ранку
    Пливе у даль мов тінь зника
    Мої вуста тобі шепочуть
    Проснись кохана , зійди від сна

    Зустрінь зі мною дня початок
    Мій солод - ніжно огорни
    Розстань в мені теплом небесним
    Весь жар , вогонь мій - загаси...
    2013р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  42. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.20 04:12 ]
    Табу
    Розгорни свої долоні
    Дай побачити мені
    Хочу - аромат почути
    Потонути у весні

    Обніми мене за плечі
    Подих твій - дозволь відчуть
    Щоб зомліти , все забути
    Зрозуміти - що є суть

    Все візьми з усього світу
    Рай знайди - для нас один
    Щоб не міг я осягнути
    Де згубили - часу плин

    Головне - що ми є поряд
    Губ твоїх пекельний жар
    Вже нікому - не дозволю
    Смакувати твій нектар...
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  43. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.18 21:05 ]
    Коханка
    Міраж ховає хвилі моря
    Крик чайки , романтична мить
    Все склалося не випадково
    Запрошено - у казці жить

    Зустрілися мов пароплави
    Замовили - один квиток
    Поставили гудків октави
    І рушили - у свій райок

    Так не помітно час минає
    Любові ночі - водоспад
    По тілу струмом пробігає
    Твоїх обійм - гарячий глад

    Ти пестиш ніжно , і зухвало
    Цілунків жар мов мозку струс
    Розбещуєш - своїм накалом
    Смакуєш у десертах мус

    Тримай мене , пильнуй уважно
    Підвласний похоті з повна
    Кохай мене - немов в останнє
    Щоб пам'ятати все життя

    Нажаль - не можем бути разом
    Обставин більше чим причин
    Лишається одне - чекати
    І рахувати хід годин.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  44. Ірина Кримська - [ 2015.01.18 17:08 ]
    … рука була…

    Твоя рука була в моєму лоні –
    Два теплих пальці марили у сні.
    Бо в сон прийшло оголене безсоння
    Бажань обох. Стихії навісні!

    Твоя рука мені розповідала
    Про мене і про тебе, і про нас,
    І про зникомість миті, що спіткала.
    Про наше ХОЧУ в профіль і анфас.

    Твоя рука – а ніби зряча! – сильна
    Заграла в мені музику твою.
    А ти дивився просто і непильно.
    Як я в цю мить над прірвою стою.

    Як я зірватись можу в прірву жаску
    І падатиму па… па… в іншину.
    Але не впасти, мабуть, - це фіаско
    Твого бажання і мойого сну.

    Твоя рука зайшла аж у судини.
    Крізь усе тіло – квітами, руном…
    Та раптом задзвенів старий будильник,
    Щоб повернути голод нам обом.

    Тож цілий день блукала моїм тілом
    Шалена зграйка збурених комет.
    Тому (а чи хотіла, не хотіла)
    В собі носила твій нічний бешкет.

    Весна 2012- зима 2015.






    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (14)


  45. Оля Мальченко - [ 2015.01.10 21:21 ]
    оєї
    ануте тріпоті мушлів
    абоще віднаймі пробитті од
    стримне позвір хоч розгори олші ж м'єш?
    у стріпочи розрадді ра:
    яори у чари дуже куди ще по трим ти
    ясіючи долмени шугі приниззя а потімви
    косично гур'ба голодніє лупві гряве жиж
    кир се о грім серед босих
    рад у а остерні жива бо о де хвигує
    вужні пройми глеки білости у тих космах
    а грубі чорні жнут' о нутро дощ схоти в мене
    легно чуєш… шу!
    тиняє послабі тугаї
    вічні жерно
    м
    п оли


    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  46. Анничка Фрік - [ 2015.01.04 14:12 ]
    Парочка
    Якщо скучати хтось посміє
    Той гідно Прутиком назветься
    Про безвідмовний секс помріє
    І хоч не клич, завжди озветься!

    Скучати можуть теж дівчата
    Якщо не жаль їм прутня дати -
    багато хто якраз жаліє,
    а від філософів аж мліє.

    Як Кант із Прутиком зійдеться -
    хз і ти про що тут йдеться!


    19.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Оля Мальченко - [ 2014.12.16 17:51 ]
    ненімії
    на(тому)місц'у(де)пожеж(у)по(го)лосо
    (се)щеб(опила)деровіїєм(окос)у(по)миру(от)
    иорла!
    грид(мови)і(по)міче(мови)д(озне)мог(задмух)о(ти)
    (щир)и(тис')у(ка)лино(чу)і(на)поріг(вас)вишу(като)
    й(се)берв(зна)д(у)ти(мер)щиїй(одлий)се(орни)
    дивач(не)ще(не)є(потвой)є(те)мін'(вина)го(рід)
    не(міт')у(то)й(за)різ(рид)ли

    туспам'ята(й)телануро?


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.09 20:48 ]
    Чуйність
    Грайливий сонця зорепад
    В освідченні - спішить бажання
    Осліплений блакиті град
    У пошуках - смаків признання

    Благання голосу струни
    Цнотливу збуджує - уяву
    Проміння хвилями води
    Бурхливо зваблює - наснагу

    Ти пристрасті ранковий спів
    Любові лірика - усладам
    Відвертість неповторних слів
    Що звуться у житті - коханням.
    2012р



    Рейтинги: Народний 5 (4.91) | "Майстерень" 5 (5.13)
    Прокоментувати:


  49. Серго Сокольник - [ 2014.11.10 01:00 ]
    О любви (несколько античное) (16+)
    О любви (несколько античное) ( 16+ )

    Любовным напитком упившись во сласть,
    В объятья морфея готовы упасть...
    В объятья... В усталости тонем мы в них...
    И все же- что лучше объятий твоих?

    И снова к желаниям мы воскресаем,
    Из сонных объятий долой выпадаем,
    Сливаемся в жажде познания тела...
    В тебя погружаюсь... Ты вновь захотела

    Изысканно-тонких нагих ощущений,
    Касаний внутри, истекая на... ложе
    Потоками влаги, дыханий неровных,
    И шепотом в ушко признаний любовных...

    Пускай догорает заря за чертогом,
    Туники оденем, обуем на ноги,
    ремни завязав друг на дружке, сандалии,
    И Выйдем глядеть в уходящие дали,

    Как солнце садится за лес под горою,
    И слушать, как филин нам ухнет с тобою,
    И вновь отдохнем в полумрака прохладе...
    Ты- нега... Ты- счастье... Моя ты отрада...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530885
    рубрика: Лирика
    дата поступления 18.10.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  50. Серго Сокольник - [ 2014.11.02 22:19 ]
    СМС
    СМС

    Когда мое сердце тревожит
    Волнующий звук СМС,
    Что с этим, любимая, может
    Сравниться? Как громы с небес,

    Как выстрел, как дребезг бокала
    От милой далекой привет...
    Ты пулю мне в сердце послала-
    И сразу пишу я ответ...

    И нити вселенной схлестнулись
    В сердцах, что тоскуют, любя.
    Я в сердце пошлю тебе пулю,
    И пуля настигнет тебя...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469926
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 02.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   ...   11