ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.03.29 01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".

Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.

У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня

Віряни несуть до церкви

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…

Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.

Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.

У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:31
Я йду в напівтемрява
Дивлюсь тихенько тінь
Крадеться моя за мною
Куди я вступлю,
Туди вона
Я все намагаюся відвернутися,
Але мені нікуди не подітися від неї
Вона зі мною

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:26
Новорічна ніч настала
Все стихло, тільки за вікном
Завірюха ожива
Все мела замітала свої сліди залишені за собою
Ми шлях вели.
Раптом виє - завиває снігом завірюха

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:25
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:23
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:22
Я дівчинка пацанка вмію постояти за себе
Смілива, сильна, справедлива
Всі мене називають дівчинка - пацанка
В мені живе бунтарський дух,
Так не Ангел я, але не демон
Я с дитинства з хлопцями товаришую
І до сих пір

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:21
Дивлюсь на іграшок - ляльок
і вони дійсно іграшки - ляльки,
як гравець вимушено
зображати з себе іграшку - ляльку,
хоча це дуже складно.

Ось мене і подарували
У день народження купили
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ігор Герасименко - [ 2013.12.14 14:30 ]
    Йолки-палки
    Чия міліція: народу, чи «урода»?
    Ви, у пагонах, що усі його?
    Гасила іскру озвіріла рота,
    а запалила до небес огонь!

    Але «пахан» обманює з екрану
    і не оббілює криваві плями,
    а висіває вогнища нові…
    Дубинками, що на людей направить,
    отримає собі по голові.

    14.12.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  2. Яфинка Незабудка - [ 2013.12.08 23:59 ]
    Зека - геть!
    Нам чужих вождів не треба,
    Що ведуть у круговерть.
    І скандує в синє небо
    Україна: «Зека - геть!»
    На майданах українців
    Вже мільйони - не брешу,
    Всіх не знищить кровопивця,
    Всіх не зможе цей «феншуй».
    Будемо стояти миром –
    Перемога або смерть,
    Ялинковичу ми вирок
    Підписали: «Зека - геть!»
    До Росії хай втікає
    Промосковський цей холуй,
    Або краще до Китаю,
    З ним азірів і буржуй
    Кожен хто ригіанальний,
    Хто продав за гроші честь
    Влада ця - урок повчальний
    Банду з України геть.

    08.12.13


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (9)


  3. Ігор Герасименко - [ 2013.12.03 11:15 ]
    Враження оскаженілі
    Народ у розпачі, а він
    сказав, що «перегнули палку».
    Але мільйони, як один,
    гаранту побажали палко:

    крім золотого, кришталевого
    іще алмазного клозету…
    Ні! бандюку – клинка сталевого,
    кілка осикового – зеку!

    03.12.2013



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (3)


  4. Іван Низовий - [ 2013.11.22 20:46 ]
    МОЯ ДЕРЖАВА*
    1
    Яка страма – біля керма
    Керманича нема!

    Межи світами чотирма
    Летить через шторма,
    Неначе привид, корабель
    Над частоколом скель,
    Де хвиль скажена карусель, -
    За тридев"ять земель…

    А тучі купчаться тучма
    І балами всіма
    Стихія жертву так дійма,
    Що аж тріщить корма,
    Й перенапружується киль
    Надміру від зусиль,
    А навкруги на сотні миль –
    Лише сваволя хвиль…

    І я з корми кричу дарма –
    Не чує даль німа;
    Пливе плавма моя тюрма
    І впину їй нема…
    Куди пливе? Одна… Сама…
    Керманича – чортма…


    2
    Кучмандіє моя!
    Горбатою гарбою
    Куди ти торохтиш
    В засніжених полях,
    Як завше,
    Без доріг, -
    Один-єдиний шлях –
    Чумацький –
    Таж і той
    Загублений тобою?!

    Ні сіл, ні хуторів –
    Не те що Конотопа –
    В диканській глушині
    Не видно і не чуть…

    Ти плачеш?
    Не струмки –
    Потоки сліз течуть –
    Хай потерпає знов
    Од повені
    Європа!


    3
    Кучманоїди сучасні –
    Їх-бо легіон!
    Патріоти всековбасні,
    Мають гасла непогасні,
    Власні погляди
    І власні
    Віру і закон.

    Налетіли, аки обри,
    Чи якась орда –
    Вітром Півночі недобрим
    Вимело народні добра;
    Сонце витекло за обрій –
    Кров а чи вода?..

    Заросли осотом гони
    Чорноземних піль…
    Люд втікає за кордони…
    А з Чорнобильської зони –
    На бадьорячі озони –
    Смертоносний біль!


    4
    Хіба ж я думав, що отак
    На старість заживу?!
    Хто був ніким –
    Той став бідняк,
    Кізяк в підніжжі посіпак,
    Розтертий на жорству.

    Хто ж був нічим –
    Той має чин
    І знаки всіх відзнак,
    І з винятковості причин
    Ні перед ким, ні перед чим
    Не винен аніяк!

    Хвала гаранту за права
    Неправих-непрямих!
    …Росте на цвинтарях трава,
    В траві роїться мурахва,
    І Україна ще жива
    В цій веремії лих…


    5
    Вчорашня шваль сьогодні –
    Шевальє
    Зі всякими чинами й орденами
    Стає
    І непрохідною встає
    Стіною
    Між державою і нами.
    І кавалерів, що тут не роби,
    Все більшає
    З числа дрімучих хамів-
    Більшовиків,
    А ми для них – раби
    Із усіма своїми тельбухами!

    Ще маємо сякі-такі мізки –
    Без них,
    Дрібних,
    І я давно помер би,
    Й над берегами Вічної Ріки
    Лишилися б одні журливі верби…


    6
    Я уявив собі помпезне дійство,
    Безпрецедентний, вибачте, момент:
    Людину року в царині злодійства
    Віншує особисто Президент –
    Вручає Орден Вищої Неслави
    Й наручники почесні одяга
    На злодія – губителя Держави,
    Яка усім нам рідна й дорога.

    Дурниця, знаю, скажуть мої друзі,
    А недруги – ті мовлять: що ж, бува…
    Всіх Президент цінує по заслузі,
    На те він у Державі й Голова!

    Я не заради слави, а до слова,
    Ще й не таке, подумавши, скажу:
    Держава наша, люди, безголова –
    Відомо це й останньому бомжу!


    2003




    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (26)


  5. Мирослав Артимович - [ 2013.11.22 15:24 ]
    Поминки любові. Наслідки…
    До Вас я не звертаюся: “Шановний…”
    І більше Президентом не назву:
    Шлях від любові до зневаги неспростовний —
    Улігся у каденцію одну…

    Ви тріумфально сіли на престолі,
    Здолавши гори бруду та олжі,
    І українців вистраждані долі
    На президентській прийняли стежі.

    Красивим жестом рук, які не крали,
    Їм ознаймили світле майбуття
    І наслідки жаданого фіналу -
    Назад уже не буде воротя:

    Бандити всі сидітимуть у тюрмах,
    І владі з бізнесом — не навпрямки,
    Й побідні “нашоукраїнські” сурми
    Сурмили міць і єдність на віки.

    Принишкли переможені, як миші,
    Спустивши пред Фемідою штани
    Й ладнаючи, тепер уже без “криші”,
    Задки для “іскуплєнія” вини.

    Свободи дух заполонив країну —
    Позбулися ж бо рабського клейма!
    І ликуванню не було зупину…
    Та не збагнули — гідра ще жива!

    І Ви її не те, щоб удушити,
    Укинувши нараз у ласки нар,
    А ще й безкарно дозволяли кпити
    Із Конституції, спустивши в ПіСУАР*.

    І тюрми без бандитів пустували,
    Вільготно почувалося кумам
    І рилець у пушку гидкі навали -
    Із облизнем - увірились ногам.

    Всевладні жести рук, які не крали… -
    Поблажливо Ви брались за перо
    Й Державні нагороди, мов коралі,
    Так щедро роздавали. — О маро!

    Кому?! — Тим сумнозвісним Підрахуям,
    Що, в пір'я вбившись, показали знов
    (Влучніше рими, каюсь, не знайду я,
    Проте не вимовлю!) — Вам ...“істинну любов”?..

    А Україна вірила й любила, —
    Свідома Україна, ясна річ,
    Імення Ваше символом служило
    Вкраїнськості, що родом зі сторіч.

    І я пишався Вами — Президентом,
    Всі сумніви понищивши на пні,
    І вірив: скористаєтесь моментом
    В історії лишитись на коні.

    Бо ж виболіли не собі в догоду
    Голодоморний жах (а він жеврів)
    І донесли цей біль до всіх народів,
    До “старших” не достукавшись “братів”.

    І рідної минувшини скрижалі
    Очистили з намулу фальшувань.
    Й прем'єра “DE PROFUNDIS”** в “Арсеналі”
    Осяяла нову мистецьку грань.

    Ця Ваша українськість дратувала,
    Доводила до шалу посіпак,
    Поплічників ворожого начала,
    Що шили Україну на свій смак.

    Коли ж угряз у політичні чвари
    Наступний президентський марафон,
    Країні замрячила не примара —
    Реальний і безликий солдафон.

    Я не вагався, всупереч загалу
    (а рейтинги – удушливий удав),
    Та голос мій, виходить, на поталу
    За Ваше президентство я віддав.

    Вважав, що Ви єдиний з-поміж інших
    Виразник українського єства,
    Для кого доля нації святіша
    За миску політичного їства.

    Я довіряв — по духу українцю,
    Беззастережно вірив, як собі…
    І не чекав ганебного гостинця,
    Зготованого, видно, у злобі:

    Коли на старті другого забігу
    Вже розминались двоє — і без Вас,
    Засліплений, Ви вдались до бліцкригу…
    Й не на того дали команду: “Фас!”

    Уже до скону ненависна жінка —
    Соратниця не так далеких літ
    (По крові, може, і не українка) —
    Дорогу перебігла, наче кіт.

    І мстивим жестом рук, які не крали,
    Ви поступ весь пожбурили до ніг
    І в бюлетені з легкістю вандала
    Зробили підлий вибір — “Проти всіх”.

    І “Ваш народ”, хоча й не в тім'я битий,
    Прислухався до Вас — проводиря,
    Й Ви власноруч — від помсти неомитий —
    Вписали чорний день календаря…

    І ось — фінал бездарного роману,
    Шукайте у собі його причин.
    Ви мали все: любов, довіру, шану,
    А зараз залишилися ні з чим.

    Ідіть до бджіл, самотній нео-Бруте.
    Не хочу ображати Божих мух:
    Ви більш не лідер нації — забудьте,
    Не проводир уже. Ви — бджіл пастух.

    Єдиним жестом рук, які не крали,
    Враз перекреслили своє ім'я —
    Віддали долю рідної Держави
    Для збиткувань московським холуям…

    До Вас я не звертаюся: “Шановний…”
    А президентство Ваше — лейтмотив
    Для поминок любові красномовний:
    Ваш бюлетень про нього ознаймив…

    2010 (22.11.2013)




    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (20)


  6. Микола Головацький - [ 2013.09.21 02:48 ]
    Єднатись
    Нам українці потрібно єднатись,
    Щоб нам у державі своїй розібратись,
    З ким із сусідів потрібно брататись,
    На схід чи на захід нам слід повертатись.

    Нам українцям потрібно єднатись,
    Щоб нам до Росії уже не вертатись,
    Щоб з ними дружили стосунки не рвались,
    Та все таки ми на Європу рівнялись.

    Нам українцям потрібно єднатись,
    Щоб з Кримом і Тузлою нам не розстатись,
    Щоб нам українцям гаранта дождатись,
    Щоб нашим гарантом у світі пишатись.

    Нам українцям потрібно єднатись,
    Щоб рідною мовою нам спілкуватись,
    Щоб рівень життя у державі підняти,
    Щоб брудних грошей не могли відмивати.

    Нам українцям потрібно єднатись,
    Щоб наших дідів-козаків не цуратись,
    Щоб наших хазарів заставить зізнатись,
    Що ми українці тим треба пишатись.
    2004р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Ярослав Чорногуз - [ 2013.05.27 22:56 ]
    Бомжацький дон*
    Біг крутяк поранений –
    Рятував життя.
    Дипломат з долярами
    Кинув у сміття.

    Вранці бомж у бакові
    Ритися ішов,
    Дипломат із баксами
    В бакові знайшов.

    ПРИСПІВ:

    Вранці бомж у бакові
    Ритися ішов.
    Він фортуні дякує –
    Щастя там знайшов.

    Кінчиться наразі
    Це життя сумне,
    Ти із грязі в князі –
    Вознеси мене.


    Почалось для бомжика
    Не життя, а рай,
    Ти, фортуно, грошики
    Скрізь порозкидай.

    Дачу, яхту, «мерса» -
    Все мені даси
    І великі перса
    Місісіс краси.

    ПРИСПІВ:

    Дачу, яхту, «мерса» -
    Все мені даси
    І великі перса
    Місісіс краси.

    Я тепера, хлопці,
    Вже бомжацький дон,
    На Канари – гопца –
    Їду за кордон.

    Ось нардепом стану я –
    Боже, поможи,
    У Верховній Раді там –
    Партія бомжів.

    В президенти піду я –
    Маю такий план,
    Бо мене підтримує
    Весь бомжацький клан.

    ПРИСПІВ:
    В президенти піду я –
    Маю такий план,
    Більш не буде правити
    Нами бандюган.

    Вийшов з бандюганчиків –
    Щоб і я так жив.
    Тож наступний прийде нам
    Просто із бомжів.

    27.05.7521 р. (Від Трипілля) (2013)



    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (27)


  8. Володимир Книр - [ 2013.04.28 15:02 ]
    Про президентів
    Поставлені вже ледь не на потік
    ті, що про них - "нацарював і втік".

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  9. Сергей Цюрко - [ 2012.10.23 14:07 ]
    Тiльки вибери мене! - Нічне прозріння
    Бог всё видит, но не Он, к сожалению, председатель Центризбиркома…

    НОЧНОЕ ПРОЗРЕНИЕ

    Выборы! В головах у людей - только выборы!
    Все на выборы! В массах – выборы!
    «Ти бери! Все собі бери!
    Лиш ВИБЕРІТЬ МЕНЕ! Виберіть!»

    Настала Осень – настали Выборы!
    Есть измененья не только в Природе!
    И все, кто хочет быть где-то выбранным,
    Вдруг начали свой «Поход к Народу».

    Подход к Народу здесь каждый ищет:
    Себя, как Бога, - на все Иконы!
    А то, что Души не стали чище,
    И сплошь в Народе лишь мат да стоны!?!

    Вот те, кто раньше не шибко кланялся, -
    Враз улыбаются, клянутся чествовать!
    А те, кто раньше всё дурью маялся –
    Бросились тут же Народ приветствовать!

    А может почаще нам делать выборы –
    Чтоб что-то сдвинулось в стране и в Партиях,
    Чтоб не успевали грешить те, кто избраны,
    Чтоб возрождалась в стране Демократия!

    Выборы! Повсеместно - выборы!
    Все на выборы! В мыслях – выборы!
    «Все бери! Навіть Душу мою бери!
    Тільки ВИБЕРИ МЕНЕ! Вибери!»

    А Природа выказывает расположенье:
    Выбирает - по-прежнему нянчится с нами!
    Выбирает – к Любви повсеместной движенье,
    Не бросаясь на Ветер пустыми словами!

    И я - за Любовь на Земле – голосую!
    И я - за Детей – что в Любви – голосую!
    За Правду и Честность ВСЕГДА – голосую!
    За Бога - в Сердцах всех людей – голосую!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати: | ""


  10. Олександр Обрій - [ 2012.09.20 23:15 ]
    ТРАНСПАРАНТИ
    З’їдають тихо очі транспаранти,
    Примарами обклеєно білборди.
    Довір’я вже розбите на квадранти.
    Вирішуються долі, мов кросворди.

    Ілюзія влізає вперто в душу,
    Змією хитро гріється на серці,
    І приспану свідомість міцно душить.
    Брехня вганяє в мозок кілогерци.

    Цікаво, справді, жити, безперечно, --
    Не плутати обов’язки з правами,
    Обіцянки жувати, наче гречку.
    Тріщать кишені щедрими словами.

    Багатообіцяючі вершини
    Здіймаються ораторським талантом,
    Лягають, мов бальзам, на хворі спини,
    Чіпляються коріннями айланту.

    Вулкан гарячих пристрастей стихає,
    Зніми з очей оманливу завісу, --
    Засохли слів оазиси безкраї,
    І зникли вмить десерти тирамісу.


    Рейтинги: Народний 5.13 (5.34) | "Майстерень" 5.13 (5.36)
    Коментарі: (2)


  11. Володимир Сірий - [ 2012.06.26 17:42 ]
    Ця нитка червона - міцна!
    Ця нитка червона - міцна!
    Ослаблена чи у напрузі.
    Чудесно єднає вона,
    Ця нитка червона міцна,
    Оте, де кремлівська стіна
    І те, де у нас любі друзі.
    Ця нитка червона - міцна!
    Ослаблена чи у напрузі…

    26.06.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (4)


  12. Тарас Григорович - [ 2012.06.11 12:07 ]
    У ЯКИХ РУКАХ МАЙБУТНЄ ?
    У ЯКИХ РУКАХ МАІБУТНЄ
    Очі широко відкрий,
    поглянь в чиїх руках твоя країна.
    Що чекає твоїх дочку й сина?
    На роботі спина зігнута від кнута,
    а плата кинута хіба скорина хліба і то,
    коли просити будуть на колінах.
    Грошима віру міряють,
    самі вже ні у що не вірують
    ще й виривають інших душу
    чи душать перевертні в пагонах тих кого не покорити.
    На долонях в них лиш море лих і крові,
    немає правди в жоднім слові,
    живуть забруднені в недобрій славі і думають,
    що в силі себе оправдають.
    Я не вірю,що ти в сирій землі готовий дух свій закопати
    або втікати в вирій,коли кусатимуть голодні звірі.
    Достатньо шершнів ненаситних годувати,
    їх пора зігнати з рідної землі,
    звести вітрила на свому кораблі,
    щоб вітер вів по вірному лиш курсу.
    21:49, Птн 02.12.2011


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  13. Ростислав Бодзян - [ 2012.03.03 20:20 ]
    Балада про “СІМ ШАГІВ ДО РЄАЛЬНАГО ДАБРОБУТУ, або ЯК УКРАЇНСЬКИЙ “МЕСІЯ” КРАЇНУ ТРАВИВ”
    Богдану Москалинському

    Проходить час і воля гине,
    У крихті долі винен сам.
    Все тихше-тихше пісня лине,
    Не жданні гості входять в храм.
    Вони грабують, хаос всюди,
    Цей хаос смерчем нищить нас,
    І навіть під кусочком груди,
    Зупинить погляд кривдник враз.
    А що ти хочеш, як недавно
    Був ніби наш, хліб цілував,
    Але повільно, зовсім плавно
    У інше плем’я зкочував.
    А там за зраду дали волю,
    Та воля ця лише слова,
    Бо запрерік на вічну долю
    І що ж ця доля принесла?
    Чи може нарід мій щасливий?
    Чи може мова ще жива?
    Вона – це труп, який ще дише,
    Ну що ж ця доля принесла?

    І було так, і буде знову
    Такеє щастя у петлі
    І не повідає нікому
    Бо нарід плавиться в кострі
    І Пан Богдан ніби вже давній
    І Пані Каті вже нема
    І наш Пан Овощ не останній
    Бо їх таких ще сто зі ста
    Але баладу не про давнє,
    Її про Овоща веду
    Воно ж творєніє останнє
    Яке несе всю цю біду
    Але для тих хто ще не знає
    Пан Овощ то Данєцький Пан
    Він же ж на троні засідає
    Керує, має сильний клан
    Виходить Овощ до народу
    Щебече наче соловей
    Ото моліться на природу, -
    Він ж український Моїсей!!!
    (І тут заява:
    - Прошу панство
    Не дати дітям це читать
    Бо як побачать тоє гадство
    То може мову відібрать!!!)
    Отож Пан овощ заявляє:
    - Ми власть отримали чи ні?
    - То як воно тепер буває –
    - Пишіть програму ж ВИ мені!!!!
    І тут весь клан побіг до Львова
    До Пані Герми, бо біда
    А то вже жінка гонорова
    Та помогти добро дала!
    І мудрували всі ночами
    А мучились немов воли
    Пан Овощ кидався столами
    Аж тут нарешті всі прийшли.
    І заявила пані Герма,
    Що треба мудро все сказать
    А Овощ їсть щось мов “оферма”
    І тут я начав верещать:
    - Та ти така, ти львівська курко,
    Ти шо меня не знаєш, да?
    Та я ж тебе запхаю в дурку
    Я мудрий, мудрий - Овощ Я!!!
    Так народилася ідея
    Як Овощ має виступать -

    “СІМ ШАГІВ ДО РЄАЛЬНАГО ДАБРОБУТУ”

    Шаг перший:

    Батьківщина
    В моєму домі завше свято,
    Бо вже доля в нас така,
    Цінних місць таки багато,
    Хоч оглядай із літака.
    Тут, й лани широкополі,
    Води б’ють із джерела,
    Завітає місяць – в ролі
    Світло-білого човна.
    Брат за брата гідно встане,
    Будуть дім свій захищать,
    Будь-хто ворога дістане,
    Лиш би землю не віддать.
    В нашім домі соловейки,
    На весь світ ще закують.
    У нас родяться ідеї
    Воріженьки ж не вкрадуть
    Заспівають знову пташки,
    Повернеться той, хто втік,
    Ми неначе ті мурашки,
    Що не знищиш їх потік
    Закерують по закону.
    Буде честь і рівність прав
    Як у церкві – по канону
    Скільки б виродок не крав
    Запанує у нас радість
    Бо ми сильні – ми сім’я
    І зустрінуть предки старість
    В світлі рідного добра

    Шаг другий

    Не дам продати то що наше
    Воно нам Богом суждєно
    І обіцяю благо ваше
    Не дати бо воно одно
    І чорноземи будуть наші
    Не дам я руським їх забрать
    Але позичу в тої Раші
    Язик, щоб гарно щебетать

    Шаг третій

    Команду сильну підбираю
    Всі гроші вміють рахувать
    Тому усім вам обіцяю
    Зарплати й пенсії піднять

    Ніколя Янавічь поможе
    Він спец у всьому, як і я
    А разом з ним усе негоже
    З країни викорчую я!!!

    Шаг четвертий

    Любов до матері плекаймо
    Бо матір в нас лише одна
    Тому і захист обіцяймо
    Гарантом ось вам ці слова:

    Свічка
    В кожнім серці свічка сяє,
    Безнадійно мерехтить,
    Ще з дитинства огріває,
    Ще з початку все терпить.
    У любові грань пропала,
    У очах сльоза блищить,
    Кожен день тобі віддала,
    Хоч і робиш, що болить.
    Ніжність Господом прийняла,
    Мудрість вірністю пройшла,
    На руках тебе тримала,
    І від горя берегла.
    Й супроводжує думками,
    Дарує світло в темноті,
    Вона не мириться з плітками,
    А завжди вірить лиш тобі.
    І як загасиш в серці свічку,
    Небесна кара жде тебе,
    І упадеш в бездонну річку,
    Що прямо в пекло принесе.

    Шаг п’ятий

    Крім мови руської, - гадаю
    Ще треба інгліш підтягнуть,
    Тому для цього предлагаю
    Цей вірш в програму теж запхнуть:

    Your world
    Around dust and my soul sleeping
    And looking for a Perfect World
    And where’s result of nasty seeking
    In weather which’s so sickly cold
    I’m on my way to lose my scrimming
    To find this horror Perfect World
    And be disguised in my life swimming
    Just don’t allow my soul be sold
    Someone is running just for fun
    Another looking for yours crying
    Both understand this awful clan
    Will never leave you just till come in
    Whatever rule your life your own
    And look for horror Perfect World
    Sometimes you ought to play your role
    Sometimes you hate this nasty World

    Шаг шостий

    Крім того ще собі вважаю,
    Що треба кепітал мінять
    Данецк – нічого більш не знаю -
    І з Києва усе забрать

    Шаг сьомий

    А на кінець планую плавно
    Країну нашу грабувать
    Але так тихо і нещадно
    Щоб бути знов на років п‘ять

    Отож програму написали
    Пан Овощ радий як дитя
    А згодом люди ще й обрали
    Ото вам практика життя
    А шагу сьомого немає
    Лиш шість, один кудись пропав
    А може він його ховає
    Бо хто б за нього голос дав???
    Тепер сидить “месія” в троні
    Країну топче без жалю
    А на його “святій” короні
    Латинським пише “всіх уб’ю”…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Юрій Баюрак - [ 2012.02.12 01:25 ]
    "Куди йдемо?"
    Колядувати будем під Рамштайн,
    А під Сердючку будем гімн співати,
    І на роялі Мурку будем грати.
    Бо так ми хочем.
    В нас така мораль.

    Забудем мову прабатьків своїх,
    Що так плекали старанно і вічно,
    А зараз це все НЕПРІЛІЧНО.
    Оце ми можем.
    Зрадимо усіх.

    Топтатимем могили чобітьми
    І матір продамо ми за доляри,
    Одягнемо рожеві окуляри
    І...будем гнити
    Десь за ворітьми

    У нашій хаті веселяться холуї,
    Чужинці,бусурмани,казнократи
    А після балу будуть в нас стріляти,
    Бо так нам треба.
    Тут ми не свої.

    Життя собак задовгим для нас буде,
    Бо без душі не зможем жить ні дня,
    Без цінностей,молитви,каяття
    І навіть смерть
    Про нас забуде

    Покищо це приснилося мені
    Та думати потрібно вже сьогодні,
    Бо завтра будем на краю безодні.
    Ти хочеш цього???
    Я - однозначно Ні!!!!

    Нью Йорк.2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2) | "Україна"


  15. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.26 11:19 ]
    ПРАВДА (римований варіант)
    Завісу при відкрито.
    За нею було скрито
    розбите корито
    і невідоме нам життя
    за давнім сюжетом.

    За завісою розшитою
    золотим вишитям.

    Завісу при відкрито,
    і хоч не цілковито,
    та видно, що покрито
    суцільним шаром бурих плям
    поверхню вивороту…

    Завіси, що розшита
    золотим вишитям.

    Завісу при відкрито…
    А там.?! Могил нарито,
    кругом крові налито…
    Снують зловіщі тіні там
    і чорні силуети.

    За завісою розшитою
    золотим вишитям.

    Завісу при відкрито нам.
    Вже нові фаворити
    товчуться там…
    До 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  16. Дмитро Дроздовський - [ 2011.12.31 13:44 ]
    Самотній дім. І тиша віддзеркалень...
    Самотній дім. І тиша віддзеркалень.
    Холодний душ і холод голосів.
    Іде доба крізь час із гострих марень.
    Ричання днів, подібних до вовків.

    Два нуль один. І ще один фінальний.
    Кінець епохи, присмерк і етап.
    Когось везуть за небокрай прощально.
    Когось саджають. А комусь — і трап.

    Хтось плаче в темінь. Хтось живе минулим.
    Хтось тільки вчора друзів загубив.
    Не все згадали, та про все забули
    Під канонаду буревіїв-злив.

    Але екран мигтить святково й гарно.
    Вітають люди, впевнені й німі.
    Тікає мить, немов ляклива сарна.
    У цім абсурді винні ми самі.

    Тікає кіт, летить дракон на зміну.
    Все буде добре — впевнює екран.
    Все буде добре — в матері без сина.
    «Жить стало лучше» — мертвим, та без ран!


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Прокоментувати:


  17. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.06 10:32 ]
    ГУБИ (аналог)
    Коли чорно,
    а на зубах пісок,
    обов’язково чорний ще мазок
    лягає повторно
    поверх зімкнутих вій,
    як чорна паранжа, і задихаюсь в ній...
    Коли чорно, і черевик
    наводить блиск об ніжність губ,
    і не спасуть китиці рук, і крик...
    Коли рубці і шрами,
    і кровоточиві рани
    накриють ніжності сліди дев’ятим валом -
    тоді аж надчутливі стануть...
    аж можна буде бачити губами
    крізь бетон.
    До 2000


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.25)
    Коментарі: (4)


  18. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.22 20:33 ]
    МІШОК (аналог)
    Він не купить кота у мішку
    і ніколи мішок не розв’яже...
    Цуценя, котеня там? Хто скаже?
    Норовлять же підсунуть свиню... у мішку.
    ...За мішок... в темний кут... і ... об мур -
    скільки сила стареча дозволить,
    а що там немовля лежить голе,
    то таке й не присниться йому!..

    Він не купить кота у мішку...
    Він не купить кота без мішка...
    Він не купить мішок без кота...
    Він не купить...
    Але, де не ступить,
    ПРИРЕЧЕНИЙ МАТИ СПРАВУ З КОТАМИ В МІШКУ.

    До 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9)


  19. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.05 17:29 ]
    ІУДА (аналог)
    Все решта було за писанням:
    Понтій Пилат, Ісус і ми...
    У кожного свій інтерес:
    Пилат – творити суд,,
    нам – вкусити б тіла...
    Ісус ... воскрес!
    Чому ж ніяк не наїмося ми?
    Чому ж це творить «вічний» суд Пилат?!
    Ісус воскрес! Простив наш непомірний апетит
    і визнав суд як справедливий! Чому ж ніяк не наїмося ми,
    і не насудиться Пилат?
    Ісус воскрес!

    До чого тут Іуда?
    Він є, він був, він – буде...
    йому найпершому прощається усе
    у той момент,
    як не простить собі
    Іуда!..
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  20. Володимир Сірий - [ 2011.10.15 08:35 ]
    Той віз
    Той віз, що був донині там,
    Двигнули з місця спільні сили,
    Та він упав в одну із ям,
    Що рушії друг дружці рили…

    15.10.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (16)


  21. Володимир Малишенко - [ 2011.08.06 12:08 ]
    гімна демократії
    п'ять років без президента
    п'ять років коту під хвіст
    і ще довго чекати моменту
    як закінчиться виборчий піст

    п'ять років не три шевченкові літа
    п'ять років країна в лайні
    як свині пруть до корита
    бісер у жмені
    жбурляти
    чи ні

    п'ять років як гівно в ополонці
    п'ять років державна тюрма
    сам-один мов ядро в оболонці
    жалюгідна клітина
    протоплазма німа

    п'ять років безвідповідальності
    без відповідальності
    п'ять років у керма прометеї
    я сам не взірець досконалості
    але люблю вітчизну
    а не уяву про неї


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.07) | "Майстерень" -- (5.1)
    Прокоментувати:


  22. Кока Черкаський - [ 2011.06.30 18:05 ]
    Українська веселка
    Половина з нас сміється,
    Половина– плаче.
    Отаке у українців
    Житіє собаче.

    Вибрали ізнов не ту,
    Чи точніш– не того,
    Одна половина іншій
    Наставила роги.

    Одна біла половина,
    А інша- блакитна,
    За двома кольóрами
    Третього не видно.

    Третій- колір помаранчі,
    Чи жовто-гарячий,
    Половину дня сміється,
    Половину-плаче.

    Одна половина- бидло,
    Інша-гонорова.
    Отака в нас Україна,
    Різновеселкова.


    18.02.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  23. Олександр Заруба - [ 2011.02.06 19:26 ]
    Ода на сходження на престол
    Міти і мітки. Звуки і знаки.
    В нашій історії темні ознаки.
    Скажеш бо, Ясю: – То справа далека?
    Князя хотіли, а вибрали зека.

    Гетьману віра! Іншому майна!
    Роки в офіру – «Файна Юкрайна»!
    Хряснем за вибір – ми його варті –
    Чвертки, чекушки, чаші і кварти!

    Князю дозволена й кварта і літра
    Тільки б не втратив на плечах макітру.
    В руки – руків’я, тіло – у лати,
    Князю негоже шапки знімати.

    Князь в обороні отчого дому
    Шапку знімає, вдягає шолома.
    Має сердега для владного лету
    Пастиря слухати, знати поета.

    І поетесу й писаку-сусіда,
    Знать етикет протокольний обіду.
    Тон задавати людям і бомонду
    Без геноциду для генофонду.

    Звуки і знаки. Міти і мітки.
    Як же сміялись бісові дітки.
    Чи зміг би в минулому князь той царити
    Тухлим яйцем в Мухосранську прибитий?

    З ким же він бився лати у лати
    Сорок мільйонів нас представляти?
    Там, де на поприщі Божого суду
    Б’ються мільярди груди у груди.

    От і волає в тих грудях тривога
    А чи туди пролягає дорога?
    І чи не будуть у владнім кориті
    Сьорбати пійло плебеї неситі.

    Мітки і міти. Знаки і звуки.
    Ніц не забрали владнії руки.
    Ручки у руки, агов обирати
    Руки, що прийдуть ніц не забрати.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.44 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (13)


  24. Олександр Заруба - [ 2011.01.15 12:11 ]
    Мабуть
    + 38°. Спека. Сонце в Леві.
    Круг Межигір’я всі паркани металеві.
    Зі зброєю солідна охорона.
    Мабуть це зона.

    Сховатись самому за тином дико.
    Таки утримують, падлюки, чоловіка.
    +38°. Сонце в Леві. Спека.
    Мабуть що зека.

    З кийками охоронці. Ті ще гниди!
    Туди й сюди ганяють самоскиди.
    Мовчить, бідака. На паркані сонце грає.
    Мабуть копає.

    Не бійся, друже! Ще живі майдани!
    Впадуть боги, паркани і кайдани!
    Оця твоя оказія трагічна
    Мабуть не вічна.

    Знов сам собі і долі будеш паном
    Без того животіння за парканом.
    Підеш в народ волошками край поля
    Мабуть на волю.

    А в Межигір’ї розбудують з часом
    Профілакторій діткам із Донбасу.
    Ті діточки, що гамірливо підростають,
    Мабуть згадають.

    11.06.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (4)


  25. Ігор Рубцов - [ 2010.12.07 17:08 ]
    Про „батьків”, „паханів” і про нас
    Майже рік, як пішов з ефірів
    Наш майдановий „чемпіон”,
    Так безславно кредит довіри
    Прогундосивши в мікрофон.

    Не по силах народна слава?
    А дарма! Бо урвавши пуп,
    Ми чекали на чесні справи,
    А отримали диcпут-клуб.

    Можна гордо до строю стати,
    І „Ура!!!” з усіма кричать.
    Можна дзиґою обертатись
    І не зрушити ні на п’ядь.

    Може грім рокотать суворо,
    Тільки хмара не дасть дощів,
    Може довго шуміти море,
    Не виходячи з берегів.

    Можна словом любити красно,
    Можна гімни співати в тон,
    Тільки час відкриває ясно
    Дум розхристаних Вавилон.

    От і маєм в своїй державі
    Кримінальний нахабний лик.
    Що ми бачим? Конкретні справи.
    А які? То вже інший бік.

    Президенти, як всі ми, грішні.
    Хто нас ще за ніс не водив?
    Чи то нинішній, чи колишній...
    Ми достойні своїх вождів.

    07.12.2010


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  26. Кузя Пруткова - [ 2010.09.02 18:59 ]
    Народний спів-2
    Ой ти, коте сірий,
    Надто в казку віриш,
    Дієш нерозумно,
    І це дуже сумно.

    А ти, коте рудий,
    Кажеш поміж люди:
    «Лапи ці не крали
    Ні м’ясця, ні сала.
    І м’ясце, і сало
    Само прилипало».
    Рудий-волохатий,
    На блощиць багатий.

    А ти, киця біла,
    Файно муркотіла,
    Біла і пухнаста,
    Що не любиш красти…
    Всім наобіцяла
    доброго чимало.
    Чом же гірш сьогодні,
    Ніж напередодні?

    А тобі, смугастий,
    І не треба красти:
    І в дворі, і в хаті
    Хазяї багаті,
    І поза городом –
    Ще один господар,
    Ще один володар
    Добре нагородить.

    Котику пістрявий,
    Ти не ловиш гави,
    Ти владнаєш справи
    Гарно-кучеряво:
    Котики та киці
    Хочуть коаліцій,
    Має ласій пиці
    Дещо відломиться.

    А ти, коте чорний,
    Дужий та проворний,
    На даху ночуєш,
    Рейдерів «кришуєш»,
    Все несуть до «криші»
    Пазуристі миші.

    Тихо плаче ненька…
    Ти моя рідненька!
    Хто нам дасть пораду?
    Отака в нас хата
    З добрими панами,
    Що керують нами,
    З кумами-сватами,
    Жирними котами.


    P.S. Вибачте, панове,
    Що вдалась до мови
    Славного Езопу.
    Маю ніжну .................
    Хто що не второпав –
    Спитайте в Езопа!
    22.12.2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  27. Кузя Пруткова - [ 2010.09.02 18:17 ]
    Народний спів-1
    Два півники, два півники
    На виборах бились,
    А курочка-чубарочка
    З косою ходила.
    Цап меле, цап меле
    З трибуни промови…
    Ой, не встигли оклигатись –
    Вже вибори знову!

    23.10.2008


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  28. Ігор Рубцов - [ 2010.08.22 07:30 ]
    Продається правда. Гарантія. Дорого
    Сучасний гумор - "несудимий двічи",
    Святий і чистий, так і запиши.
    Тепер і жертві, дивлячись у вічі,
    Розреготатись можна від душі.

    Не бив. Не крав. Не кривдив малоліток.
    На шії хрест, над головою німб.
    А те, що кажуть - пересуди тіток.
    Ось папірець з печаткою на нім.

    Закон у нас гуманний не для бідних,
    За долари і біса захистить.
    Чи не безбарвні очі у Феміди?
    Я подивитись хочу, розв"яжіть!

    07.08.2007


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (8)


  29. Вікторія Афанасьєва - [ 2010.08.05 21:38 ]
    Авітамінози міста
    Авітамінози міста
    Дрібні міокарди держави
    Поклади, я сказала, на місце!
    Поверни туди, де взяв ти.

    Мітинг проти менінгіту
    Запалення Голови – ешафотом!
    Чому до нас тягне, наче магнітом,
    Всяку мерзоту?!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  30. Валерій Голуб - [ 2010.07.23 17:06 ]
    WELCOME TO HONDURAS
    (Рекламний проспект)
    Точить запахи цвіт на зеленому вщерть рушникові.
    І косаті русалки сміються у вітті вербовім.
    І нащо вам, сеньйори, здались Емірати далекі.
    Ви послухайте, як у пампасах клекочуть лелеки!
    Може вразить щось вас, і дасте ви нам добру пораду,
    Бо місцеві пеони ніяк не дадуть собі ради.

    Головний тут – дон Федро, і донів до біса, як личить.
    На фасадах фазенд імпозантні квадратні обличчя.
    Вони кожного чують і пильно вдивляються в даль:
    Чи куються мачете? Чи вариться експортна сталь?
    Обіцяють залізний закон і судовий процес,
    Бо на волі ще банди злочинців у формі і без.
    А хто дихати хоче – дозволять (свободи ж пора!)
    Тільки слід кому треба по-чесному дать хабара.

    Хлопчик хоче в Тамбов. То й чого ж? І нехай собі їде!
    Бо вже лишніх парковок нема. Джипи ставити ніде.
    Ще від Нестора так повелось – нами правлять чужинці.
    Козиряємо хвацько вождям, государям і принцам.
    І вчимо ми терпляче, століттями мови чужі,
    І один лише крок, щоб до рідної нам збайдужіть.
    Вже в історії пишуть, що ми – нерозвинута раса.
    Радять досвід вивчати у старших братів папуасів.
    Але нам все одно, ми вже звикли. До всього звикаєш.
    За роботою ніколи все… і хати наші скраю.
    Нас побачите в білих платочках і житніх сомбреро
    На безкраїх просторах цукрових плантацій і прерій.
    Хлібом-сіллю зустрінем, і щиро запросимо вас:
    Завітайте, аміго туристо, до нас в Гондурас!

    Ех!.. Текіли б із перцем… і вишиті пончо нам би.
    Та й утнем гопака під веселу мелодію самби.



    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  31. Віктор Цимбалюк - [ 2010.07.17 13:14 ]
    Путін
    ...Повідай мені, о вожде снігів косооких,
    Куди ти ведеш розхристану, босу Росію?...
    Оглянься назад - мете, доки кинути оком...
    "Дороги і дурні" і ти, як блаженний месія...

    ...В світлиці твоїй - орел-триколор двохголовий...
    У жестах твоїх - татарських баскаків пихатість...
    А в сінях твоїх - дим і сморід, сивуха й полова...
    І протягів пляс під гармонь у нетопленій хаті...

    ...І ніби ми всі з діда-прадіда браття-слов'яни...
    Та як же ти любиш збрехати, хто хліб цей посіяв...
    Захрип соловей з балалайкою, голий і п`яний...
    Але пам'ятай, Україна - "уви", не Росія...

    ...Було тут багато чужих, косооких вождів...
    Гуляв польський гонор, великонімецька вівчарка...
    Однак тут немає таких, як в Москві, холодів,
    І хочеться вірити: тут, хоч на грам менша чарка...

    ...Ростуть покоління, і знаєш, земляче, я вірю,
    Що хтось з них відкриє зачинену браму в Європу...
    А ти - на розпутті, у крові, так схожий на звіра,
    Стоїш і гикаєш і "красненькім" сніг білий кропиш...

    ...Він тішить тебе, твій новий, в шубу ряджений вождь...
    Стібає коней, що вгрузають в багно, на розпутті...
    Новітня матрьошка, ведмідь, імператор, ну, що ж...
    Великий... Маленький... І все ж, косо зроблений Путін...

    Кумпала Вір, м. Хмельницький
    30-31.01.2008 року


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (5)


  32. Віктор Цимбалюк - [ 2010.07.15 16:08 ]
    За яйця
    ...Є декілька вивчених способів
    Прийти на Зорі у цей світ...
    Наприклад, зачавшись в утробі,
    Наприклад, зернинкою з квіт...
    Наприклад, із Божого промислу,
    Наприклад, з живого яйця...
    Про яйця тепер поговоримо...
    "За яйця" історія ця...

    ...Яєчню смажити ми любимо усі...
    Це блюдо, як то кажуть - холостяцьке...
    Об край пательні тим яйцем прикластись хвацько,
    і за хвилину блюдо це - у всій красі...

    ...Коли є час, додати трохи сала,
    Цибульки, помидорок, шкварочок...
    Олійки, сольки, перчику стручок,
    Зеленої петрушки патичок,
    І - "Ще не вмерли", так, як класики писали...

    ...Однак останнім часом модно готувати,
    На фоні запліснілих синіх стін...
    Або, убравшись в позолочену краватку,
    На фоні баби у очіпчику простім...

    ...Обов'язково під прицілом телекамер,
    Під канонади пропіарених ідей...
    Наприклад: "Україна - для людей!"
    (Для тих, що знають, як вправлятись із замками)...

    ...Якщо тебе взяти за яйця,
    Який би не був ти крутий,
    Згадаєш: невдячних данайців,
    Трухляві дніпровські мости...

    ...Сонети брехливих поетів,
    Продажних політиків зло...
    Правдивий "товаріщ Суетін"
    Підшиє усе твоє тло -

    ...За яйця! Які там міньєти?!...
    За яйця! Який там оргазм?!..
    - Лижи!...
    "Прежидентом штаєте,
    За яйця лошкочучи нас..."

    ...Голлівудський сюжет, театрально-картинне падіння...
    Президенту - нелегко... Товчуть, то вінком, то яйцем...
    Але він - отвічає! Він буде нам справжнім взірцем...
    Всім, хто так переймався його Х-подібною тінню...

    ...Буковель, Буковина (чи Бебель?), Австралія, Боснія,
    Геноцид, генофонд, всеукрАїнський чехо-поет...
    І такий, вже забутий, здавалося б, культ-силует -
    "Я тобі поясню..." Тут і Анна Ахметова млосніє...

    ...Онуку Богдана Сташинського видівся сон:
    Він смажив яєчню, нехитре, здавалося б, діло...
    Співав Пол Маккартні, звучало, немов би шансон...
    Степан - все не падав... Яйце із юрби - не летіло...

    Кумпала Вір, 15.07.2010 року,
    м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (7)


  33. Людмила Калиновська - [ 2010.02.27 20:10 ]
    ...Цигани ви
    ........Цигани ви…
    _____________О Олесь

    Державотворення,
    державозговори
    у коаліціях,
    там нерв оголений,
    а дух – зневолений
    кульга на милицях.

    Яке призначення!
    Роки утрачені,
    і брудом вквацяні
    Немає значення,
    нема тлумачення
    значкам на лацканах

    Надії зібгані,
    древко розтрощене
    посади в китицях.
    Страшна руйнація,
    народ – не нація,
    в ярузі либиться.

    Брехня аж піною,
    як юшка з кабиці,
    що знову вариться
    немає нації,
    вона не значиться,
    де панство лається.

    …кому лишитися,
    кому лишити все,
    кому утішитись.
    Народ заламаний
    Народ безмовствує…
    – Цигани Ви…



    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (17)


  34. Ольга Прохорчук - [ 2010.02.25 23:33 ]
    На захист „справжнього” президента
    На захист „справжнього” президента

    Зникни, помаранчевий агресор,
    Заходу ворожого агент!
    Тож тепер в країни є „проФФесор”
    Справжній, легітимний президент.

    Держмайно не тільки на паперах
    Береже: в теракту впавши мить,
    Своїм тілом в півтора центнера
    Він зумів асфальт не проломить.

    Як же його можна не любити,
    Прагнути повісити за те,
    Чим колись не спромоглися вбити,
    Цілившись у серце золоте?!

    Наче та лисиця, щирий, чесний
    І до того ж мудрий, ерудит...
    Він усім нам – наче батько хресний!
    А ви: „Президент – і той бандит...”

    Не брешіть, нікчеми-опоненти!
    Знає зараз кожен демократ:
    Не всі зеки йдуть у президенти –
    Дехто йде в державний апарат.

    Ну скажіть, вкраїнці вільні й горді:
    Ну хіба і справді не „кАзел”
    Той, хто на славетному біг-борді
    Смів на „п” змінити букву „л”?

    Кожному дамо дуль цілу жменю,
    Хто сказав, що ми за білінгвізм:
    Мову й третю ще впровадим – феню,
    Щоб з лиця Землі зник шовінізм!

    Й заживем конкретною братвою,
    І засяєм ясно, мов квазар,
    Бо пахан наш дружить з головою
    І відповідає за базар!

    P.S. Майорять знамена біло-сині…
    Щось мені подумалось оце:
    Подаруйте, ферми страусині,
    Нам хоча б одне міцне яйце!
    25.11.2004


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.35) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (6)


  35. Володимир Ляшкевич - [ 2010.02.24 17:45 ]
    З приводу відходу ВАЮ
    Злющі небіжчику кидали: - "Ющ end К°"!
    Жалісні: - Віктор Андрійович, Ющенко!
    - Вмер, доторкнувшись того - всюдисущого...
    - Плач Україно, печалься Хоружівко.

    - Плачте сліпі і глухі за покійником!
    - Плачте сирі і убогі за мрійником!
    - А скористався б ото рукомийником,
    Може і став би таки благодійником?!

    - Плач Україно, карайся Хоружівко!
    Пам’ять уже під майданами. - Ющенко!..
    - Вмер і бреде, не впаде, неодспіваний,
    В землю батьківську, - свідомо упійманий!..

    Гарна сорочечка – вишита вишенька,
    Шилося гетьману - вбралоcя лишенько.


    24.02.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.55) | "Майстерень" -- (5.56)
    Коментарі: (15)


  36. Журналіст Чесний - [ 2010.01.14 16:47 ]
    Ющеніана
    Ґарант був парубок пихатий,
    Сільський бухгалтер не козак.
    Найбільш за все любив брехати,
    І зраджувати був мастак!

    Як трутень у сім’ї бджолиній
    Не роблячи нічого жив,
    І президентом України
    Лиш кріслом влади дорожив.

    А ще любив народ учити,
    До серця руку прикладав,
    А щоб реально що робити
    на це зусиль не витрачав!

    З жінками мав стосунки рівні -
    Відверто всіх їх зневажав,
    НенАвидів, бо розумніші,
    Та усіляко заважав.

    А на державнії посади
    Попризначав своїх кумів,
    Плював на чесність, на засади,
    Але інакше і не вмів.

    І звісно, що із обіцянок
    Нічого і робить не став,
    А ту народную довіру
    Небезкорисно всю просрав!

    І друзів, що допомагали,
    Так гонорово розгубив,
    А недругів своїх колишніх
    До щему в серці возлюбив!

    Щоб залишитися при владі
    Угоду склали два ВітькИ,
    Тепер вони одна команда
    Однояйцеві писдюки!

    Тож хай за все відповідає
    Народ бо злиться не дарма
    Не знаю, що його чекає -
    Чи Штати, чи таки тюрма!

    Надіюсь тільки дуже скоро
    Часи світліші надійдуть
    Прогонять трутнів тихі бджоли
    І веселіше загудуть!

    © vovchyk [14.01.2010]


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" 0 (5.25)
    Коментарі: (30) | "vovchyk [14.01.2010]"



  37. Сторінки: 1   2