ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Ковальчук
2020.07.13 09:21
Ех, петрові батоги…
– Що ж ти, Петре, наробив?
Батоги чудові, синьокольорові
Розгубив ти, друже.

А Петро й не тужить:
– З жовтою люцерною...
Легко і спацерно їм,

Віктор Кучерук
2020.07.13 08:45
Ось візьму і, немов чарівник,
Поманю тебе в час надвечірній
До сповитих імлою осик,
Що знічев’я шурхочуть помірно.
Попід ними отава густа
І пружнаста така, й душнувата, –
Мов покрита тафтою тахта,
В тьмяних нетрях моєї кімнати.

Сергій Губерначук
2020.07.13 08:21
Первісно інший прихожий,
дійсно живий тут і тепер,
сім’я свого нарозмножив –
завтра раптово не помер!

Відтак, почав жити вічно,
брати взнаки кожного з нас –
доля моя пересічна

Володимир Бойко
2020.07.13 00:05
Місто не має ні виходу ні пуття,
Місто гнітить бажання і глушить сенс.
Місто потоне у горах свого сміття
І захлинеться в блювоті своїх проблем.

Кращі часи змарнувалися вже давно,
Але приховують правду його вожді,
Час йому вже відраховує метроном

Дума Козак
2020.07.12 23:51
Перед очима свіжа акварель,
де води древніх Бугу й Борисфену
намили в гирлі історичну сцену
під рукотворне диво – цитадель!

Лиман вона тримала на замку.
Очаківська в її основі банка
та Ольвії мілетської останки

Юрко Бужанин
2020.07.12 22:15
У Всесвіті, на краєчку,
десь на планеті Земля
стоїть маленьке містечко,
в котре закоханий я.

Там пестить берег високий
священна Божа ріка;
з етеру едемський спокій

Іван Потьомкін
2020.07.12 21:32
Боєць помирав...
Лиш на шосту добу
Рухнувся на ліжку
І стиха добув
З грудей пробитих:
«Пи!..»
Конвеєром сестри
Спішать йому воду,

Євген Федчук
2020.07.12 20:05
Прийшла донька до матері в сльозах:
- Не знаю, мамо, що мені робити.
Мені коханий тільки-но сказав,
Що він мене не може полюбити,
Бо в нього, бачте, вже кохана є.
А як мені з моїм коханням бути?
Я ладна серце розірвать своє!..
Але не можу я його за

Петро Скоропис
2020.07.12 19:17
Учора настало завтра, з третьої пополудні.
Сьогодень уже "ніколи", кілько їх не лічи.
Те, чого більш нема, має на оці будні
з вогким числом газети і без яйця в борщі.

На прізвисько "Іванов", літ і літ епоху
порябить тут як тут – колами по воді.

Микола Дудар
2020.07.12 18:57
Тебе з’їдаю натщесерце
А пообіду - на десерт.
На присмак ти - горілка з перцем
Сьогодні вже півлітри впер…
Єдине ти моє похмілля
І звершень алчби джерело.
Куди йому… я про чарзілля
Воно - ніщо, хіба було?..

Олександр Сушко
2020.07.12 17:40
На вухо князю хором людожерці:
- Не бійся крові! В карі будь твердим!
Віддай народ свій богу-чужоземцю
І станеш не убицею - святим...

Ця віра - благо? Чи страшна омана?
Квиток до раю? Бізнес чи маразм?
Від різанини плакала Почайна,-

Ігор Шоха
2020.07.12 14:08
Сьогодні не прийде ще наше завтра,
хоч є бажання, та нема уміння.
Зате в серцях свободи вічна ватра
горить із покоління в покоління.

Ми не із криці, та душа іскриться,
гартуючись в нерівному двобої
і мужнє серце кров’ю освятиться

Дума Козак
2020.07.12 13:01
Пролинула, відквітла, відлетіла
блаженного кохання світла мить,
та не лишила ще уяви сила
і серце хоче віддано любить…

Осіннім дивограєм ваблять клени,
по-літньому ще липи шелестять
і дуб стоїть у всій красі, зелений,

Сергій Губерначук
2020.07.12 08:10
Коли надходить натхнення –
я в очі беру ніч,
шукаю приховану річ:
своє найкоротше ймення.
Думка відчує дорогу;
і от у якусь мить
там, де темніло довго,
частина від’Я зоренить…

Володимир Бойко
2020.07.12 01:37
Пірну в любов, як у криницю,
Де ані дна, ні вороття.
Сяйне розкішна блискавиця
Понад злиденністю життя.

Сяйне – і нагло сутеніє,
І все повторюється знов:
І сподівання, й безнадія,

Олексій Кацай
2020.07.11 19:54
в крик вбили грім
скрутили вітром в’язи
струмками влили в мозок переляк
за руки й ноги ухопили разом
і я ще досі пам’ятаю як
викрадачі мої мене щодуху
тягнули крізь гармидер
гуркіт

Євген Федчук
2020.07.11 19:44
«На городі бузина, а в Києві дядько».
Хто цю приказку не зна? Але, по-порядку.
Стрів обідньої пори дідуся старого,
Він із паличкою брів мимо двору мого.
Я на лавочці сидів, у тіні ховався,
Дідуся того уздрів, із ним привітався
Та й кажу йому тоді: -

Марія Дем'янюк
2020.07.11 15:31
Твоя величність білошоколадна,
П'янкодухмяна, ноти кардамону,
І я до вуст твоїх торкаюсь ніжно,
Полетимо у височінь бездонну...

Два птаха, дві зорі, і темінь неба,
І світ в задумі дивиться у вічі:
Чому як вогники палають поруч,

Сергій Губерначук
2020.07.11 07:38
Строк гідності моєї сьогодні вийшов;
у генах,
у крові
метастазів смертельний орган;
пробігла по контурах тиші миша,
крапкою такого вироку постав тарган;
лікоть сповз,
кулак розплющив крапку,

Ігор Шоха
2020.07.10 20:11
Сідали ми поближче,
злітали ми все вище,
крутили на горищі
ми любов.
Була ти зовсім боса
та не крутив я носом
і кращої за тебе
не найшов.

Євген Федчук
2020.07.10 19:12
Іду якось по вулиці села.
Уже зоря вечірняя зійшла
І сутінки на землю опустились.
А я іду, думками десь далеко.
Нарешті трохи спала денна спека,
Отож пройтися трохи захотілось.
Іду, минаю хати і сади
І бачу зразу – хто і як глядить:

Іван Потьомкін
2020.07.10 18:13
За валом вал. До гіркоти, до втоми.
Вгамуйся, море, не зови.
Вже й так хрипкий твій погук
Зриває серце з якорів
І кида в одчайдушний простір,
Де, мабуть, творяться слова, а не шторми.
І тільки звичка жить,
Завтра починати ранком

Олександр Панін
2020.07.10 16:49
Навіщо Доля часто
розлучає
закоханих
без смутку і жалю,
поволі, непомітно
і надовго?
Чинити опір -
безнадійна справа...

Дума Козак
2020.07.10 13:33
Тиша. Спить усе довкола, навіває сон.
Свіжо. Пахне матіола, ніч бере в полон
тих, хто бігав і сміявся, грався і співав,
хто квітками любувався і ходив на став.

Ніч прийшла і небо чисте всіяли зірки.
Перламутрове намисто облягли хмарки.
Як млинець

Ігор Федів
2020.07.10 11:22
Рушали побратими у похід,
У полум’я, яке уже чекає,
Пора осіння замітає слід,
А Чорний ліс ідею захищає.

Дорогою - крізь терни до зірок,
Долаючи червоні заметілі,
І дії ці, як нації урок,

Сергій Губерначук
2020.07.10 09:02
Як незасіяна рілля,
до злив і сонця збайдужіла,
так само довга скна твоя
без сильного, як сім’я, тіла.

Так само сиплеться сніжок,
з якого зими ліплять замок,
розтане, й знов – на посошк –

Віктор Кучерук
2020.07.10 08:11
Хмільний, як брага, запах матіоли,
Від вітру намагаючись втекти, –
Опівночі наповнює поволі
Кімнати напівсонної кути.
Мовчазно і безбарвно осідає
Все далі й глибше в почорнілу хлань,
Як і рої наївних і безкраїх
Останніх і прощальних сподівань.

Микола Соболь
2020.07.10 07:09
Хай ніч розсудить і зведе рахунки
Валькірії не місце на землі.
Потрапив у тенета до чаклунки,
А чари її ніжні, але злі.

Тремчу від стужі у жарких обіймах
І не рятує "Отче наш..." мене...
Ну відпусти, тебе благаю, відьмо!

Ігор Деркач
2020.07.09 22:56
– А пам'ятаєш, на Купайла
у лісі папороть цвіла
і ти мені пообіцяла,
.................................?
– А пам'ятаєш, вечорами
свіча горіла у вікні,
а я тинявся за тинами,
.................................?

Євген Федчук
2020.07.09 19:52
Тече, тече Дніпро-Ріка
І течія його стрімка,
Не здатна сила ніяка
Її спинити.
А вище Хортиці колись
Як за пороги трохи вниз
Був кажуть гарний перевіз.
І ним ходити.

Сергій Губерначук
2020.07.09 09:15
Не взнаки тобі плакати,
названий брате.
Я з тобою, як з матір’ю
разом ридаю.
А сміюся – без тебе,
бо іншого знаю,
і тепер з ним одним
я, як є, винуватий.

Віктор Кучерук
2020.07.09 06:22
Огидно руку в руку брати
І промовлять якісь слова,
Коли на дружби циферблаті
Секундна стрілка лиш жива.
Дарма шикуєшся в кільватер
У сподіванні дальших справ, –
Негідний вчинок твій, як фатум,
Ланцюг стосунків розірвав...

Дума Козак
2020.07.08 23:02
Давно не бачив я таких скрутних часів.
Гадаю, для країни це критичні роки…
Ми опинились за межею бідності усі,
але, нажаль, по різні її боки…

Серго Сокольник
2020.07.08 22:27
Зі хмар полону, де розтанув мар лід
Цілунків сонячних із місячним гало,
Упали на осоння перші краплі
Небесних сліз, які пролиті за теплом

Надій на те, що ніби неможливе,
Та все ж омріяне, мов літній зорепад,
Що здійснення бажання породив у

Іван Потьомкін
2020.07.08 21:58
Підійшов Олекса, став біля вікна.
Марусенька в хаті, та чомусь сумна.
Постукав легенько тричі у вікно:
«Пусти, люба, в хату. Не бачились давно».
«Ой хоч стукай, Лексієчко, не стукай.
Піди собі Галюточки пошукай».
«Нащо ж брала перстники і коралі теж

Євген Федчук
2020.07.08 19:43
Як у Києві на горі крутій
Жив колись страшний трьохголовий змій.
Не в печері жив – на самій горі
І в страху були і малі, й старі.
Бо не їв той змій ні свиней, ні кіз,
М’ясо лиш людське залюбки він гриз.
І навкруг гори все кістки лежать,
Та боїться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Кузін
2020.07.02

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Олег Прусак
2020.06.11

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Сидорів - [ 2019.07.05 07:49 ]
    Мухи співають
    Мухи співають в осінньому хорі
    З ранку до ночі, в хатах і надворі.
    Слухає мало не кожний павук
    Співи на тему щорічних розлук.

    Літній період курортних лав-сторі
    Зміниться часом учбових наук.
    Тихне любовних зізнань перегу́к -
    Мухи співають!

    Подумки я ще на Чорному морі.
    Хвилі - як дотики лагідних рук.
    Серце стискається, наче п'ястук.
    Прояви осені досить прозорі.
    Мухи співають...
             


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (6)


  2. Ігор Деркач - [ 2019.06.25 09:24 ]
    У павутинні таїни
    Іще обіймуться не раз
    жура з журбою.
    Люблю я витрачати час,
    але з тобою.
    Але з тобою, геній мій,
    душевні рани
    не залікує ще не твій герой роману.
    Герой роману, міфу, мрій,
    де героїня
    фантасмагорії подій –
    моє видіння.
    Моє видіння, що летить,
    у небі тане –
    фата Моргана... А за мить
    уже й не гляне.
    Уже й не гляне, бо у нас
    нема героя.
    Але обіймуться не раз
    жура з журбою.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Деркач - [ 2019.02.24 20:28 ]
    На фініші перегону
    Одні слова, та істина нова
    не оживає. Що не голова –
    то маємо стару номенклатуру.
    І напинає неук лаври гуру,
    якого урятує булава.

    А люду хоч би що і трин-трава,
    аби свою отримати натуру.
    І чуємо на поприщі культури
    одні слова.

    Але і не качаємо права,
    і не причетні до макулатури,
    яку несемо в урну верхотури...
    Аж поки не почуємо, – овва!
    Одні слова.

    02/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  4. Ігор Деркач - [ 2019.02.15 10:21 ]
    Пахне весною
    Зима минає. Літо наступає.
    Але нічого кращого немає
    як на порядку денному – весна,
    коли сигнали подає вона, –
    зима минає.

    Але коли – ніхто не доганяє.
    Бо це не те, що буча затяжна.
    І хай це називається війна –
    зима минає.

    Пора надій. Я іншої не знаю,
    що кличе до утраченого раю,
    де оживає мрія чарівна.
    І салютує, падає луна –
    зима минає.

    02/19


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  5. Юрій Сидорів - [ 2019.02.13 09:37 ]
    Звичайно
    Звичайно - що небо у сяйві зірок,
    І кожній горіти призначено строк.
    Не знає де впасти залітна комета,
    А Місяць не каже - йому без лорнета
    Ні сховок не видно, ні чорних дірок.

    Лякає громами небесний пророк,
    І стріли пускає криві з арбалета,
    Але на заваді сезонні тенета -
    Звичайно.

    Годинник за кроком відмірює крок,
    Вертається молодь з веселих толок.
    І ця інфантильність - серйозна прикмета.
    Нехай би вже ніч відпустила поета,
    Бо випита кава, катма цигарок -
    Звичайно.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (6)


  6. Юрій Сидорів - [ 2019.02.04 10:21 ]
    Канкан
    О змахи привітно підкинутих ніг!
    На них я спокійно дивитись не міг.
    Захоплює магія ритмів канкану,
    Полонить мене, як на сцену погляну.
    Мені б танцівницю - і з нею у стіг.

    Якби від фантазій мене застеріг
    Мій лікар - на користь психічного стану,
    Вморив би в собі я жагу полум’яну.
    О змахи...

    Ніколи б тоді я з інсультом не зліг.
    Знайшовши десятки стежин і доріг,
    Канкан обминув і хворобу незвану...
    Та досить! Інакше у ліках розтану.
    До біса лікарню! На волю побіг!
    О змахи...



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (2)


  7. Юрій Сидорів - [ 2019.01.29 15:24 ]
    Струнні оркестри
    Струнні оркестри небесної мли
    Десь далеченько за небом були.
    Днями вернулися ці втікачі -
    Можна почути удень і вночі
    Їхні концерти, достойні хвали.

    Вітер підхопить коли-не коли -
    Ось і піднімуться нотні ключі,
    І не вганятимуть в тужні плачі
    Струнні оркестри.

    Дехто квитки купував з-під поли.
    Ми їх не мали, але дожили -
    Вдячні ревнителі та слухачі.
    Наче метелика зблиски свічі,
    Манять мене на небесні бали
    Струнні оркестри.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (9)


  8. Юрій Сидорів - [ 2019.01.27 19:59 ]
    Почують стіни
    Почують стіни про війну -
    І про ганебно потайну.
    А ми начулися про неї
    Та про посмертні привілеї -
    І правду знаємо страшну.

    Її наразі обмину,
    Бо маю плани та ідеї
    Я щодо лірики своєї.
    Почують стіни.

    А ще - строфічну довжину
    Для лаконічності згорну.
    Сваріть чи славте, корифеї,
    Взірець поезії цієї.
    Ганьбіть - і оком не моргну.
    Почують стіни.

    aabba, abbR, aabbaR
    Січень, 2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (5)


  9. Ванда Савранська - [ 2016.11.10 21:30 ]
    Люди осені
    Рондо
    Ми – люди осені. Осінні,
    Ми зіткані із світла й тіні,
    З любові й тихого прощання,
    З тепла й холодного світання.
    Злітаємо у висі сині,
    Та виснемо на павутині.
    Повітря наше – це кохання.
    А в душах – мрія і вагання.
    Ми – люди осені…

    Нас тішать крики журавлині,
    І легко дихається нині,
    І квітів радує буяння,
    Цінуєш мить – немов остання,
    О, миті пристрасті осінні!
    Ми – люди осені…

    04.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  10. Петро Дем'янчук - [ 2016.05.16 20:22 ]
    Вага
    У пошуку душа моя
    Тривожить тиха самота
    Де відповідь завжди одна
    Там доля ділиться на два

    І як не думай , не гадай
    Все перельється через край
    Куди повернеш , в бік який
    Тобі нести цей хрест тяжкий

    Тому вирішуй тільки сам
    Не слухай радників , і гав
    Усе скуштуєш пополам
    І сіль , і солод що обрав.
    2016 рік


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  11. Петро Дем'янчук - [ 2016.03.06 16:41 ]
    Доля
    Ласкава погляду душа
    Мелодія кохання щира
    Тебе голубить спів струмка
    Твоя весна - в тобі красива

    Ти від Адамова ребра
    Той рай собою прикрашала
    У неповторності творця
    Цей світ - вразливості навчала

    У гармонійності перлин
    Оазис потаємних втілень
    Цей геніальний збіг причин
    Творив тебе - бальзамом зцілень

    Усім відома ти така
    Що тільки раз цвітеш - єдина
    Любові муза чарівна
    Кохання - колискова доля.
    2016р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  12. Ігор Шоха - [ 2015.12.02 16:35 ]
    Українські ронделі
    ***
    Таке життя уже не по кишені,
    коли на перепутті є путі,
    де знову обираються не ті
    сюжети і на сцені, й на арені.
    Тому у цьому – кращому житті
    таке життя уже не по кишені,

    ***
    Корупція і криза неминучі,
    коли у владі гопники одні,
    свобода і народ – у западні
    і діє гасло, – гоп усі до кучі.
    Коли в Європу хочеться мені,
    корупція і криза неминучі.

    ***
    Надія вмирає остання.
    Країна іще не страна,
    та доїть її сарана.
    Даремні – одні обіцяння.
    Коли безнадія одна,
    надія вмирає остання.

    ***
    Чим ви там займаєтесь вгорі,
    обрані, помазані, неждані,
    мічені-назначені, незвані?
    Ой, за... воювали упирі,
    бо якщо мені внизу погано,
    чим ви там займаєтесь вгорі?

    ***
    Істина історії залізна,
    поки є архіви не нові
    і старі ідеї... Селяві,
    що ніколи не буває пізно.
    Поки не кують по голові,
    істина історії залізна.

    ***
    Коли гріха ніякого немає,
    оце і є надійне резюме.
    Нема біди, коли ні реноме,
    ні іміджу юрма не помічає.
    Виконуймо призначення пряме,
    коли гріха ніякого немає.

                   11.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  13. Петро Дем'янчук - [ 2015.09.17 15:03 ]
    Життя
    Початок та кінець
    І зустріч , і прощання
    Народження і смерть
    Дорога існування

    Хто обраний , хто ні
    Відкинуть чи постелять
    Чи питимуть в вині
    Чи зціпивши потерплять

    Питать , відповідать
    Сумління епопея
    Віддать , чи відібрать
    У виборі дилема

    Тече жива вода
    І світить сонце ясне
    Нам подане життя
    Прийде , пройде , погасне.
    2015р.



    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.01 01:57 ]
    Лайк
    Моменти що тривожать стрес
    Всі піднімають хвилювання
    Поставлений під біту прес
    Твого таємного плювання

    Говориш те що хочуть чуть
    Насправді думаєш інакше
    Мутна у социуму суть
    Усих хвилює тільки власне

    Ми так приучені збирать
    Свої невизнані надбання
    Бо як верхи не можем брать
    Калічитись об дно цькування

    Тому й руйнуємо старе
    Щоб справедливість керувала
    Щоб не дивились на блотне
    А розум був у русі права.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.25 14:34 ]
    Пам'яті Кузьми...
    Ти був з народу , із простих
    Таким звичайним світлим хлопцем
    Всього сказати ти не встиг
    Своїм гарячим , палким серцем

    Ішов дорогою митця
    Співав про вічне , наболіле
    Гіркі слова , правда життя
    Ти подавав за всіх як спільне

    У приклад ставив багатьом
    Як треба з совістю дружити
    У тебе був один закон
    Всім разом сторонитись кривди

    Ти був і будеш братом нам
    Хто розуміє , поділяє
    Спочинь спокійно , знай і там
    Про гідних пам'ять не вмирає...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.25 14:20 ]
    Плата
    Опалого листу шелесту плач
    Мене так втішає цей листопад
    Гадає , плекає утішний прохач
    Відволікає підбіркою здач

    Гойдаються віти мов хвилі води
    Виблискує сонце на краплях слюди
    Я згадую в котре обійма весни
    Яка запевняла що вічні в ній ми

    А як ми любили цих зустрічей шарм
    У ньому тонули розрадами карм
    Ледь стримувавсь в грудях піднесений тиск
    У цьому блаженстві зірвався той крик

    Куди було бігти ? Кому розказать ?
    Пустити побачить , розбите зібрать
    Сполоханим вітром у вирій волать
    У горі не впасти , за тебе стоять

    Це просто отрута , підступність ярма
    Я знову і знову наношу стигмат
    У цьому живу , за кохання плачу
    За випите щастя багато збагну...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  17. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.19 18:00 ]
    Свідомість
    Відвідай спокою міраж
    Сховайся у фантомі хвилі
    Сам підбери собі типаж
    Відчуєш з ним обійма тихі

    У переповнених бажань
    Дозрівші , соковиті злаки
    Заручник власних сподівань
    Ти гість у щирої подяки

    Твій прейскурант посібник муз
    Що знають де твої причали
    Готовий залишитись тут
    Відволікати пута смути

    Тримайся , вороги не сплять
    Їх неміч в ній одна причина
    Свідомо стій , і захищай
    Свої піднесені вітрила.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  18. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.09 09:04 ]
    Дяка
    У переспівах майська ніч
    У солов'їв пора кохання
    Сади розквітли запашні
    Воркуємо і ми до рання

    Так хочеться усе віддать
    За цю блаженну неповторність
    Молити бога зберігать
    За надану життям взаємність

    Колише вітер парку лан
    Скриплять старезні крона дуба
    І зорі сяють поміж хмар
    В піднесенні сама природа

    Ідем алеєю у двох
    У вирі цього ворожіння
    У радості душі їство
    Один для одного спасіння

    Яка ж чудова є ця ніч
    Все в оксамитових плетіннях
    Як я люблю тебе , і світ
    Що нам відкрив талант прозріння...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.01 11:54 ]
    Стреси
    Замурований світ поцілунком крізь час -
    Незакінчена сага кохання
    Поділив мою молодість зречений страх -
    У видінні прийшов мов вітання

    Я чужий у своїх успадкованих втіх -
    Безтурботність вирує по хвилям
    Новина відняла , підняла з небуття -
    Усвідомлений крах сподівання

    Підтасований хід , потойбічний підхід -
    Надприродні можливості мраку
    Цей кривавий відбір сльозогінних послів -
    Поминати грановану дату

    Один одному хто ? Де у місій нутро ?
    Чим спокутуєм наші провини ?...
    Не ходи , не шукай бо не знає ніхто -
    Це загальна властивість доктрини

    Розумію і сам - благодійний вівтар ,
    Спроба пострілу в віддану душу
    Ти чекай , приручай хай чаклує відвар -
    Зцілить нами невтішну родину...
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Петро Дем'янчук - [ 2015.04.18 19:45 ]
    Муза
    Хвилююча муза кохання
    Видіння шокуючих мрій
    Моїх сподівань полонянка
    Спокуси оманливий змій

    Несеш мене хвилями моря
    Крізь терни життєвих спокут
    Відкрита дорога сумління
    Одвічна ворожка розлук

    Ти обрій очей соромливих
    Квітуча порада проблем
    Мій острах пронизаний горем
    Нестримний потік міражем

    Мене відкриттями вражаєш
    Роману спокусливий жрець
    У настроях різних купаєш
    То злиш , то любові взірець

    Стривай , зупини хід роману...
    Цей спів випив чашу до дна
    Дай спокій , забудь на хвилину
    Здається знайшов своє я...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Ванда Савранська - [ 2015.04.13 19:01 ]
    Самотня жінка
    Самотня жінка в тиші край вікна.
    Чому самотня? І чому сумна?
    Про те мене даремно не питай...
    Пірнуло сонце вже за небокрай,

    У сутінки дорога порина...
    Бузок як пахне з вулиці – весна!
    Когось-то зачекався тихий гай.
    Ось таки би і полинула в той рай
    Самотня жінка...

    Здаля чиясь-то пісня долина,
    Її здогнала інша, як луна, –
    З самого серця ллється через край.
    Весна іде. Виходь, її стрічай,
    До тебе недаремно йде вона,
    Самотня жінко!


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (1)


  22. Ванда Савранська - [ 2015.04.13 19:12 ]
    Сіли лебеді
    Сіли лебеді на дзеркало Росі,
    Наче матінці, вклонилися усі,
    Мов додому повернулися здаля.
    Тут у них своя ріка, своя земля,
    Де вони колись зростали у красі.

    Крижаної попили води з Росі
    І збудили її трепетом крилят –
    Лебідь річку від морозу визволя.
    Сіли лебеді....

    Білим пухом натрусили у лозі,
    Тихо плавають – не чути голосів,
    Тільки хвилі розтривожені шумлять,
    Ніби радо хвиля хвилі промовля:
    На холодне синє дзеркало Росі
    Сіли лебеді...


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (5)


  23. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.31 19:27 ]
    Протест
    Зворушлива нота на виліт
    Схвильовані тексту слова
    Надій , сподівань забаганки
    Прийшла розказати пора

    Поставити крапку у прочерк
    Самому - собі довести
    Що декому поперек стала
    Моя розстановка в житті

    Польотом свободи шануюсь
    У змозі усім показать
    Рабом для наруги - не стану
    Судити мені , а не вам

    Хватай , виривай , спи надалі
    Збагнеш свою зречену суть
    Прийдеться колись - не впізнаю
    Зламаю гранованість пут...
    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  24. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.31 10:32 ]
    Інший
    Свистом вітру , слухом сміху - океанами порад
    Ти тікав по тернам спіху - все ховався від принад

    Вони тішили , ласкали - вудевілю хоровод
    Бумеранги запускали , інтригований кросворд

    Маски , фарби , пустолати , збірка видатних подій
    Все нагадують про дати - про дивакуватість мрій

    Так з народження картають , вносять в правила - альянс
    Інших прикладом навчають , з чим іти у перший клас

    Тут маститих реверанси - під стандарти палачів
    Працелюбні вихованці , для рабів - ангар цепів

    У цитатах , транспорантах , заголовками тузів
    Так дістали дегустати - що порочать отчий дім

    Ти зібрався , не зламався - відшвартований терпець
    Власній думці признавався , ти не спільник - ти боєць...


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  25. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.26 18:42 ]
    Дорога до раю
    Бачиш - як весна заводить
    Поміж хмар громами бродить
    Сліпить заревом , спішить
    Сонцем вище все горить

    - Знай ! Це я по тебе йду...

    Чуєш гомін - спів пташиний
    Із під снігу цвіт первинний
    Промінь грає веселун
    Пролітає мов скакун

    - Знай ! Це я до тебе йду...

    Вірь що щастя не криниця
    Тільки раз дає напиться
    Водить хороводи мрій
    Чистим серцем щоб зустрів

    - Знай ! Це я тобі кажу...

    Як не може день без ночі
    Як чарує звін природи
    Як безкрайність глибини
    Як відвертість чистоти

    - Знай ! Я так в тобі живу...

    Ранком я тебе цілую
    Білим голубом воркую
    Повінь береги змиває
    Лебідь парою літає

    - Сталося ! Коханий , і люблю...
    2010р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  26. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.26 10:47 ]
    Гнів
    Так часто в людях помилявся
    Що звик собою потурать
    Завжди при цьому повертався
    В минуле - де я міг сказать

    Мене цінили , розуміли
    Цвіла гармонія душі
    За нами весни голосили
    Коли у осінь - канув ти

    Як поділив ? Не розумію
    Як пережив ? В слоьзі слова
    Я кожен раз уперто вірю
    Прийде до тями почуття

    А воно вабить і дратує
    Чіпляє нові ярлики
    Якщо в довірі допускає
    То потім садить - на шипи

    Не маю сили більше жити
    В такому омуті доїсть
    Я вирішив - пора стріляти
    У цілі що приносять злість...
    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.26 07:44 ]
    Пам'ять
    Поглянь у обійма кохання...
    Напийся живої весни
    Побач кольорові видіння
    То полум'я стиглі - плоди

    Забудься у справах щоденних
    Розлийся суцвіттям снаги
    Відкрийся у мріях таємних
    Хай розкішшю ввійдуть - в роки

    Побудь сам на сам із собою
    Вогнем благодатним зійди
    Вінчайся із тою любов'ю
    Де квітнуть коханням - сади

    Так часто в собі ми хороним
    Те власне - що в мріях живе
    Так рідко приємне говорим
    До тих - хто підставив плече...
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  28. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.25 17:39 ]
    Ангел
    Тонка струна душі твоєї
    Так лине , стелить , розмовля
    Розповідає наболіле
    У ритмі звону - хрусталя

    Тендітна іскорка таланту
    Висока нота пісняра
    Так поспішала до олімпу
    Що розгубила сів - добра

    Тебе для втіхи пригортали
    То дарували , то в займи
    Те чисте небо плямували
    За щире серце в глиб - пітьми

    Та це тобі допомагало
    Від них все вище в сонцеграй
    Де від тепла усе зростало
    Кому на заздрість - тобі в рай...
    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Микола Бояров - [ 2015.03.02 20:38 ]
    мінорне рондо
    Серденьку, день дотлів,
    Гасне козачий спів.
    Тиша спускає долу
    З неба хитку гондолу
    Плотських бажань і снів.

    Там я твої зустрів,
    З ними і правду голу.
    Важко без валідолу,
    Серденьку.

    Як я давати вмів,
    Скільки ночей і днів
    Сексу високу школу,
    В запалі чи спрокволу,
    Поки не одряхлів,
    Серденьку...

    02-03-15


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (8)


  30. Нінель Новікова - [ 2014.12.06 10:09 ]
    Зимова осанна
    Осанна, матінко моя, осанна!
    Земля моя, зимою осіянна!
    Співаю світу чистому: «Оса-а-анна!»
    Засніженим лісам кричу: "Осанна-а-а!"
    І сяйву інею я шепочу: «Осанна-а-а…»
    Краса наметів снігу - океанна,
    Сніжинка кожна - диво бездоганне!
    Чия то є робота філігранна?
    О, Україно, мила, незрівнянна…
    Осанна, матінко моя, осанна!

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (16)


  31. Ігор Шоха - [ 2014.11.21 13:13 ]
    Коловорот
    Тече минуле у своє майбутнє.
    А нині що – не відає ніхто.
    Чи є воно, чи лиш було присутнє?
    Все виявиться через років сто.

    У колі житія на видноколі
    у три дороги дибає дитя.
    Невже це я із попелу юдолі
    на повороті доль у це життя?

    Немає й гадки жити одиноко,
    і доганяти Віз нема коли.
    Копаю у минуле. Не глибоко.
    Аби кебета не колола око
    усякому, що глибше не могли.

    Боюсь. Мара хапається за ноги
    і знову узуває постоли.
    То я іду. Надійніша дорога,
    коли іти, як прадіди ішли.

    В калейдоскопі споминів і нині
    перед очима, як живі картини
    зі сцени проминулого життя.

    Із вирію матуся виглядає.
    А у зелі нового урожаю
    чекає долі кращої дитя.

    Чиє воно і де було присутнє –
    це виявиться через років сто.
    Тече вода рікою у майбутнє.
    Яке воно – не відає ніхто...

                                  11.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (1)


  32. Опанас Драпан - [ 2014.11.16 20:32 ]
    жнива
    Жнива ліричні. Виспіли таки
    Картопля поетична й буряки.
    Покажемо ціпами на току,
    Де створюємо лірику тонку.

    І поки не злизали слимаки,
    У приярку збираймо і в ярку
    Музичну во́ду - свіжу і цупку.
    Жнива ліричні.

    А вже зима на відстані руки.
    Дається демагогам хай взнаки,
    Холодна і не перша на віку.
    Поможуть нам дожити будь-яку
    (і щоб нас не хапали дрижаки)
    Жнива ліричні.

    '2014


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (17)


  33. Олександр Козинець - [ 2013.11.02 14:47 ]
    Київ. Весна...
    Тут менше снігу, чорніші душі,
    Бракує простору вільно дихати.
    Я маю право на всюдисущість,
    Однак не всюди своїми вдихами.
    Я до весни учора ввечері
    Заходив з кавою, круасанами.
    Ми так домовились: приношу печиво –
    Тоді насправді вона настане.
    Ховає місто бетонне тіло,
    І тільки очі готують повені.
    Весна сьогодні вдягає біле,
    Хоча зеленим уже наповнена.
    Це – час для вчинків і для рішучості,
    Для поцілунків, тепла та ніжності.
    Весна чекає твоєї участі….
    Тоді проб’ється сама підсніжником.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (12)


  34. Алексий Потапов - [ 2013.10.08 22:59 ]
    Солнце плывет (рондо)
    Солнце плывет у небесной каймы,
    Тундру лаская, кусая холмы.
    Мрачно Сибирь огибает Луна -
    Холода всем достается сполна
    Волею новой суровой зимы.

    Ангелы лету допели псалмы,
    Здравиц от них не услышит она -
    Ей отзывается лишь тишина.
    Солнце плывет.

    Следом - и ночи чернее сурьмы.
    Глянешь в окно, а за ним - пелена,
    Тундра по-зимнему затемнена.
    Света у Бога прошу я взаймы.
    Солнце плывет.

    aabba – abbx – abbax
    09.10.2013 г.н.э.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  35. Алексий Потапов - [ 2013.09.27 11:01 ]
    рондель
    Осенние ночи позорно темны,
    А дни потрясающе мглисты.
    Разбудят с утра не горнисты,
    Наступит и вечер под пенье зурны.

    Наехали в Питер Востока сыны,
    Мы жалуем их. Конформисты.
    Осенние ночи позорно темны,
    А дни потрясающе мглисты.

    И помыслы наши смиренья полны,
    Чисты, как шелка да батисты
    С оттенком пока что балтийским.
    Упрятано солнце, не видно Луны,
    Осенние ночи позорно темны.

    (АВbа+аbАВ+аbbаА)
    27.09.2013 г.н.э.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  36. Юрій Сидорів - [ 2013.07.14 21:18 ]
    Просвітління (рондо)
    Нема селянства. Хто повстане?
    На барикади та майдани
    Не суне військо трударів.
    Матроса жодного не стрів.
    А слово правди полум'яне
    Якщо не згасне, то зав'яне
    В устах ораторства майстрів.
    Я в ньому сили не узрів -
    Нема...

    Мені привиділись кайдани.
    То хай жирує кодло п'яне -
    Я до режиму подобрів,
    Не хочу знати таборів.
    І ліберальної омани
    Нема...

    (aabba abbR aabbaR)
    14.07.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (22)


  37. Юрій Сидорів - [ 2013.07.09 16:33 ]
    Рондель+
    Оголені перса, боки та сідниці,
    Срамотні трикутнички, круглі пупки -
    Обмацують очі усе залюбки,
    Що сонцю дарують жінки смуглолиці.

    Оптична труба, що узяв у крамниці,
    Наблизила майже до перстів руки
    Оголені перса, боки та сідниці,
    Срамотні трикутнички, круглі пупки…

    Бабусі, матусі, тітки та сестриці,
    Милуються вами діди й парубки.
    Мій погляд так само летить напрямки
    Крізь дірку в паркані, мов куля з бійниці,
    В оголені перса, боки та сідниці...
    Колись я за нього отримав по пиці.

    (АВbа аbАВ аbbаА+)

    09.07.2013.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.57) | Самооцінка 4
    Коментарі: (15)


  38. Олександр Дяченко - [ 2012.12.28 13:50 ]
    Світ осиротів (перше рондо)
    Світ осиротів зими тієї…
    Непмани, дячки-архієреї,
    Пролетаріат, колгоспний люд
    До столиці йшли з усіх усюд,
    Наче утікаючи з Помпеї.
    Сунули наркоми та лакеї,
    Жителі глибин сибірських руд...
    Вмер народний вождь і баламут.
    Світ осиротів…

    І немає світлої ідеї,
    Панство повернулось і плебеї.
    І владика світу – вже не труд,
    В саркофазі вождь, а я ось тут,
    Мрію про багатства й привілеї.
    Світ осиротів…

    2012, сьогоднішнє рондо.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (15)


  39. Юрій Сидорів - [ 2012.11.28 11:06 ]
    Річка Либідь (рондо)
    В полоні Либідь. Місто навкруги,
    Міцні урбаністичні береги
    Воздвигла будівельників комуна,
    Нагнавши Чорномора і Нептуна,
    Щоб не було тут їхньої ноги.

    Садко розвів руками і боги,
    І тридцять витязів, і банда Аль-Гаруна -
    Усім не посміхнулася Фортуна.
    В полоні Либідь
    Вмирає. Ні латаття, ні куги.
    В багнюці тонуть сонячні шаги,
    Тече вода повільно, наче руна.
    Зануришся - болотяна лагуна,
    Бетонне русло, кільця та круги…
    В полоні Либідь.

    28.11.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (14)


  40. Юрій Сидорів - [ 2012.10.28 14:34 ]
    Краса навкруг (рондель)
    Осенева краса навкруг
    Освятила сільські обійстя,
    У садках обтрусила листя,
    А з городів жене ропух...

    І прозорий морозний дух
    Досягає земель Загвіздя.
    Осенева краса навкруг
    Залишає сільські обійстя,
    Бо заоре зимовий плуг,
    І пора для змагань запізня,
    А доречна тужлива пісня
    Про марноти земних потуг.

    Осенева краса навкруг...

    28.10.2012
    (АВbа аbАВ аbbаА)




    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (25)


  41. Юрій Сидорів - [ 2012.06.15 11:47 ]
    Ой, буде так (рондо)
    Ой, буде так, як після балу,
    Та все забудеться помалу -
    Успішні паси під шатром,
    Похмільні настрої, синдром,
    Коментарі про гру невдалу
    Для фанатичного загалу.
    Писак нахвалюй чи сором -
    Слідкує влада за пером.
    Ой, буде так…

    А гривня суне до обвалу,
    Стабільність гублячи тривалу.
    Куди не глянь – гряде погром.
    Не з нашим щастям і добром
    Нагнати владу цю зухвалу.
    Ой, буде так…

    15.06.2012
    (aabba, abbR, aabbaR)


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (17)


  42. Юрій Сидорів - [ 2012.05.21 15:57 ]
    До літа (рондель з кодою)
    Тюльпани всихають. І вже відцвіли
    Весни первоцвіти. Лисіють кульбаби,
    Втрачаючи пір’я квітучої зваби.
    Надходить сезон бур’янів, ковили.

    Волога і сонце жуків розвели.
    Ті з’їли картоплю. Інакше - росла би.
    Тюльпани всихають. І вже відцвіли
    Весни первоцвіти. Лисіють кульбаби.

    Розтягують хмари небесні воли,
    І вітер за ними випростує лаби.
    Якщо упіймає, то спряжить на схаби -
    І зникне усе. Та не знаю, коли.

    Тюльпани всихають. Вони відцвіли.
    Даремно щовечора кумкали жаби.

    21.05.2012
    (АВbа+аbАВ+аbbаА+b)


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (23)


  43. Алексий Потапов - [ 2012.04.23 16:08 ]
    Наступила весна (рондо)
    Наступила весна. Пробуждаемся мы,
    В небесах угасает исчадие тьмы,
    А вчера по-апрельскому легкая мгла
    Облака перекрасить умело смогла
    В аппетитную охру оттенков хурмы,
    Ей совали макушки бугры да холмы.
    А земля, простудившись, с ангиной слегла.
    Но спешат доктора. Им поклон и хвала.
    Наступила весна.

    А суконный тулуп отощавшей зимы
    Ушивают текстильщики из Яхромы.
    И по всей широте – от угла до угла
    Отзываются блеском весны купола.
    Ошалевшей зима в Петербурге была.
    Наступила весна.

    aabba, abbR, aabbaR
    2012 г.н.э.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (23)


  44. Олександр Козинець - [ 2012.02.29 13:14 ]
    ***
    Міцнієш в чужих країнах,
    Збираєш далекі лаври.
    Збираєш та звозиш додому
    Свічки, сувеніри, креми…
    І пригорщі слів удачі.
    (Їх кажуть тобі немало),
    Бо вірять у світлий зачин,
    Бо вірять у твою щирість.
    Медалі взамін ударам,
    Цукерки – антибіотикам.
    А вдома чекає мама,
    А вдома під снігом – вічність!
    І кілька котиць улюблених,
    Вже статусних, возвеличених,
    Які тебе раді бачити,
    Які тебе гарно вивчили.
    Чергове твоє відрядження…
    (Уже й за кордоном визнали)
    Однак, все ж додому тягнуться
    Всі спогади разом з візами.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  45. Юрій Сидорів - [ 2012.02.25 14:17 ]
    Останній сніг (рондель з кодою)
    Розтринькує зима останній сніг -
    Та з розмахом яким!
    Або недбало.
    На земленьку його багато впало,
    А влежати і місяця не зміг -
    І сунеться з дерев, кущів і стріх,
    На Прип’яті шуга - неначе сало.
    Розтринькує зима останній сніг -
    Та з розмахом яким!
    Або недбало.

    З-за нього ми не бачили доріг,
    З наметів сонце майже не вставало.
    На Україні так -
    Пиши – пропало.
    Ніхто ніщо ніколи не беріг.
    Розтринькує зима останній сніг.

    (АВbа аbАВ аbbаА+b)
    25.02.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (29)


  46. Юрій Сидорів - [ 2012.01.15 14:44 ]
    По-хазяйськи (рондо)
    Дивлюсь по-хазяйськи на щедрі замети,
    І вже не гукаю: «Ой, зимонько, де ти?»
    Від хати до обрію - всім навкруги
    Вона роздає довгождані сніги -
    Ялинам на плаття, стовпам - на берети.

    Свого дочекались від неї поети,
    І свіжих поезій нестримні струги
    Як павідь, підмиють усі береги.
    Дивлюсь по-хазяйськи…

    А в хаті у тітки дружини - Секлети,
    За те, що розносить інтимні секрети,
    Не буде віднині моєї ноги.
    Як гарно кохались, а ось - вороги.
    Та буде весна - і амурні лабети.
    Дивлюсь по-хазяйськи…

    (aabba, abbR, aabbaR)
    15.01.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (23)


  47. Алексий Потапов - [ 2012.01.13 12:39 ]
    Аномально теплая погода
    Аномально теплая погода.
    Многим петербуржцам невдомек,
    То, что аномалию навлек
    Концентрат тепла всего народа.

    Вот и неуютно ей чего-то -
    Я узрел таким земной намек.
    Аномально теплая погода
    Многим петербуржцам невдомек.

    Жарок и небесный воевода,
    Хоть недосягаемо далек.
    Милость и отеческий упрек
    Прогревают пуще электрода.
    Аномально теплая погода.

    2012 г.н.э.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (24)


  48. Алексий Потапов - [ 2012.01.01 18:52 ]
    * * * (тост)
    Неповторимостью грустны
    Любые дни. Особо – эти.
    А мы дурачимся, как дети,
    У синтетической сосны.

    А пожелания - ясны.
    И прошлый год я с ними встретил.
    Неповторимостью грустны
    Любые дни. Особо – эти,
    Порой похожие на сны,
    Что в мир летят, который светел,
    И у религий на примете,
    А все углы его - красны.

    Неповторимостью грустны
    И нашей страсти жар и пепел.

    2012-тый г.н.э.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (4)


  49. Юрій Сидорів - [ 2011.12.22 15:00 ]
    Милувався (рондо)
    Я милувався з-за крила
    Землею, вкритою снігами.
    З них визирали, як вігвами,
    Хати, покинуті і нами.
    Не впізнаю́ свого села.

    Була хатина – й загула.
    Мансарду зірвано вітрами,
    Пропали двері, зникли рами.
    А милувався…

    Отцю Небесному хвала,
    Що не пропала вся дотла.
    Донині лаюся з батьками
    За заповіт - на хату саме,
    І бійка ради не дала.
    Не милувався.

    (aabba, abbR, aabbaR)
    22.12.11.


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (9)


  50. Юрій Сидорів - [ 2011.12.21 18:54 ]
    Загальна картина
    Сталевий прокат - арматура, квадрати,
    Якісь металеві стільці та столи
    Народним багатством раніше були.
    За нього в боях довелось помирати,
    А хто розтягав, відправлявся за ґрати,
    І страченим був невідомо, коли.
    Сталевий прокат - арматура, квадрати,
    Якісь металеві стільці та столи
    Лежать просто неба. Додому б забрати,
    Бо площі фабричні ділкам віддали,
    І там відтепер фестивалі-бали
    Якихось рекламних промоцій заради.
    Сталевий прокат – арматура, квадрати…
    Китайців за пояс заткнути б могли.

    (АВbа аbАВ аbbаА +b)

    21.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (15)



  51. Сторінки: 1   2