ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.05.26 10:02
Вечора відсвіт червоний
Тоне в багровій воді, –
Берегом тупають коні
Сірі і темно-руді.
До прохолодних влоговин,
Чуючи дзенькіт відра, –
Сходять слухняно корови
З пагорбів ситних Дніпра.

Володимир Бойко
2019.05.26 09:28
Людям, вічно набурмосеним,
Видається все не так.
Набурмосені відносини
Дошкуляють, як чиряк.

Ні нещирі перепросини,
Ні фальшивість обіймань,
Не поможуть набурмосеним

Ярослав Чорногуз
2019.05.26 02:13
Моя любов, моя печаль,
Моє кохання чарівливе -
Крізь тиху вечора вуаль
Просвічує сяйливе диво!

І як до нього не спішить,
Й у сні мені цей рай не сниться –
Те тихе полум`я душі,

Юрій Сидорів
2019.05.25 22:23
Магелани загублених рим,
Океанів епічних сіндбади,
Я проханням ділюся моїм -
Заберіть до своєї бригади.

Не боюся авралів і вахт,
Не злякає мене і полундра.
Пропонуйте неписаний фрахт -

Вероніка Новікова
2019.05.25 22:19
Може, поставиш чаю, ввечері трохи лячно.
Ходить довкола слово, сяде на груди — плаче.
Тут, у пустій квартирі, мов на далекій зірці,
солодко тане плитка. А від мовчання гірко.

Може, борги вертала, може, знайшла забуте.
Сядь біля мене трохи. Хай розі

Іван Потьомкін
2019.05.25 21:38
Не по мені,
як намір обганяє розум,
як зверхницька мета
здоровий глузд зміта...

Марґо Ґейко
2019.05.25 20:41
Всміхайся та не влещуйся нічим.
Бо друга можна зрадити й цілунком,
А оди, що звучать занадто лунко,
Двосічними бувають, як мечі.

Нехай твій шлях, невстелений ніким,
Не те, щоб не затоплювала повінь,
Не те, щоб не вертав тебе на сповідь,

Вячеслав Семенко
2019.05.25 17:13
Я гостей не чекаю, адреси мовчать.
Небеса, на яких заборони печать,
вже нікого, ніколи, нічим не обмежать.
Але простір лишився моїм назавжди,
хоч поріг підмивають потоки води,
віддзеркалена в ній перекинута вежа.

Хай три виміри, наче кольчуга, скр

Гренуіль де Маре
2019.05.25 13:06
Та хай би вже було як є:
Небілені обдерті стіни,
Куток, де сіть павук снує –
І б’ються в ній страхи незмінні;

Нехай розвезло всі шляхи,
І сон вже не долає втому,
І Бог прикинувся глухим –

Світлана Майя Залізняк
2019.05.25 10:22
Мудрощів би всім... Наливайте з діжки!
Запустіть модерні, ярі двигуни.
Був король - утік... проводжали пішки.
Корчували трухле, щось народ наснив.

Піднялись на прю, наварили каші,
роздала сорока... бракне сироті.
Де отут нові, креативні, наші?

Тетяна Левицька
2019.05.25 09:52
Смеркається, спиняє тиха ніч
минулого сум'яття каруселі.
Малинові мазки на чистій стелі 
сумних небес, а канделябри свіч
ще не горять, лише зоря одна
крізь поволоку синю проглядає.
Хтось поступово поза небокраєм
запалює свічки. Чия  вина,

Віктор Кучерук
2019.05.25 06:41
На кордоні совісті спокуса
Душу вперто знаджує щомить, –
То до Галі радо пригорнуся,
То без Олі не вдається жить.
На кордоні совісті затисла
Душу непостійності вина, –
Згадую сьогодні тільки числа,
Бо забулись зовсім імена.

Ігор Деркач
2019.05.25 06:30
Аврал триває. Чубимося знову.
Російське чудо, і немає див.
Зшиваємо державу по-новому,
а націю – як Вова заповів.

***
Ґарантувати – це ще не подія,
яка усе вирішує за раз,

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 22:20
Лад буває лише в раю,
там немає заміни Єві.
Я чарунок отут не таю,
відбиваюсь від ос у мреві.

Є китайський ліхтар, лукум.
Запустити б - та ливні, грози...
Обіцявся іще й самум!

Вячеслав Семенко
2019.05.24 19:45
Коли скоробіжна розсудливість сходить на нас,
уривки розмов, що блукають на сходових клітках,
вночі поміж сльоти, мокречі, багна,
народиться голос тендітно високий і світлий.

Крізь осад намулу проб'ється нове джерело,
воскресша краплина уперте кам

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 15:02
Кекси медові, третина банана,
склянка цикорію... і голоднеча.
Сукню курортну приміряла - рано...
Котик лягає на музоньки плечі.

Бджілка дзуміє... а цукру не можна...
Хочеться манго з Камбоджі чи Ліми.
Я - легковажна і непереможна -

Марія Дем'янюк
2019.05.24 11:56
Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
усміхається небесно жовтому нарцизу,
розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
Аж до

Ірина Білінська
2019.05.24 11:24
Вона прийшла у понеділок.
О, як же я її чекав!
Душа, окрилена, злетіла,
Неначе Бог її підняв.

Вона була дзвінка і зріла,
В обіймах чистої весни.
А ніжний запах її тіла

Віктор Кучерук
2019.05.24 07:38
Доцвітають весняні квіти,
Час вже літнім цвісти поспів, –
А від тебе самі привіти,
З побажаннями гарних снів.
А від тебе, моя відрадо,
Лиш рої неприкаяних слів
То розгадую, як шаради,
То нема до розгадок шляхів.

Ярослав Чорногуз
2019.05.24 00:01
В час, коли співають солов`ї,
І черемхи китиці пресвітлі
Розливають пахощі свої,
Це кохання диво в нас розквітло!

Я забув од захвату слова,
Розтопилися страждання гори.
Бог Ярило нам подарував

Тетяна Левицька
2019.05.23 23:28
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
прохолодне, білорунне молоко туману.
Дай напитися любові, джерело моє,
і медовим поцілунком причасти кохану.

Загубилися у травах весни осяйні,
та душа заголубіла в волошковім раї.
Залюби мене до млості, под

Іван Потьомкін
2019.05.23 21:07
Лапатий сніг січе у січні.
Зима найбільш лютує в лютім.
Береза частує соком в березні.
Кульбабами та розмаїттям квітів дарує квітень.
У травні трава у зріст людини.
У червні черви розпушують старанно землю.
А в липні схиляє віти липа, обтяжена запах

Ірина Залюбовська
2019.05.23 17:32
Із якої далини -
з лісових озер глибоких
і джерел зеленооких -
до людей приходять сни?

З річки темної води,
де верба купає віти,
сни зринають, а сліди

Світлана Майя Залізняк
2019.05.23 09:39
Заслабнути на «Птахокардію» Симптом перший Коли натрапляєш на Поезію Світлани-Майї Залізняк, розумієш, що в твоєму світі вона (її Поезія) оселяється на постійно. Бо так тобі хочеться. Бо там є чим живитися з кожного пірнання в неї. І як оминути ба

Ігор Деркач
2019.05.23 08:09
Усім відомо, – де війною віє,
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.

Куди не йди, усюди їхнє рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила

Олександр Сушко
2019.05.23 07:10
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи! Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої

Вячеслав Семенко
2019.05.23 00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.

Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів

Вероніка Новікова
2019.05.22 23:44
Ніч збирається на гілках. В чому ти бачиш страх?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.

Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю

Анонім Я Саландяк
2019.05.22 18:20
переклав з російської Саландяк

Це цілі Четвертої світової війни. А про методи досягнення в ній перемоги інформує зі слів своїх всеблагих співбесідників інше джерело: “Гедоністичний (насолодний) та морально нестійкий Захід здригнеться та відступить пере

Серго Сокольник
2019.05.22 11:52
Як це сталося... Літній день
І кульбабок щасливі личка...
Пригадалося нині, де
Заколисувала травичка,
Нам нашіптуючи казки
Про кохання, і ми кохались,
Приховавши у квіточки
Тіл оголення, і ховались

Тетяна Левицька
2019.05.22 09:23
Навколішках спокутую провину,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Плекала літепло пташиним клекотом.
В'язала спицями з альпаки шалі,
із сонця - китиці, з роси - коралі.
Вкривала маківки сусальним золотом.

Стікала по свічі сльозою в храмі,

Олександр Сушко
2019.05.22 09:03
Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.

Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга об

Ольга Паучек
2019.05.22 08:53
Будує Лелека гніздо на стовпі,
Сім"ю йому треба створити,..
Гілки тихо падають, падають вниз,
Нема їм за що зачепитись.

Той стовп гордовито і струнко стоїть
Туманами весь оповитий,
Електромережива він захисник

Ігор Деркач
2019.05.22 08:35
Стихає «Отче наш...» у хороводі націй.
І не байдуже тим, кому не все одно,
як будуть павуки кусатися у банці,
які з усіх усюд окупували дно.

Оточення одне міняється на інше.
Куди не подивись – однаково брудне.
Банкіри і бомжі хвилюються найбільш

Олександр Сушко
2019.05.21 19:44
Каже внук: - Прийшов кінець роздраю,
Керівник держави - вищий клас!
Гетьман цей країну об'єднає,
Ощасливить кожного із нас...

Кличе дід онука до порога
І у лоба гепає перстом:
- Будеш ти гигикати недовго,

Світлана Майя Залізняк
2019.05.21 14:59
Як же ми?.." - нашіптує художник.
Приблукав укотре, обійма.
Музонька ошлюблена, тривожна.
Близнюки лепечуть: "...моні... ма..."...

Повагався, розстелив єдваби,
кликав за тополі, став, дуби.
Знову стан русальний зрадця вабив.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оля Боняк
2019.05.22

Дмитро Бугера Брилінський
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24

Ірина Залюбовська
2019.04.22

Ростислав Стадницький
2019.04.22

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Зоя Войтович
2019.04.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Тамара Швець - [ 2019.03.09 11:49 ]
    Жінка
    Жінка -творіння Творця,досконалого і вищого Митця,
    Рисами наділив її такими, задум цей слід зрозуміти,
    Щоб життя на Землі процвітало, щасливо дорослі і діти жили...
    Чоловіки – це мужність, сила і відвага,
    Щоб на Землі був мир і спокій, головна їх роль...
    Якщо ці ролі не ганьбити, не рватись до багатства, і сумнівних утіх,
    Гармонічно жити в мирі, природу і людей навколо цінувати, поважати,
    Багато кращим стане все, що бачить зір...
    Доросле покоління, передасть наступним,той приклад – кращий всяких слів, законів,
    Що є хороше, а що ні, чого слід уникати, чого не слід робити... 4.03.18 10.40


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Тамара Швець - [ 2019.03.09 11:49 ]
    Весна
    Весна, солнышко взошло,
    Расправила крылышки, лечу,
    Парю в мечтах,
    Любуюсь миром,
    Наслаждаюсь,
    Любить людей,
    Дарить улыбки и тепло,
    Я так хочу, я так хочу,
    Счастливой быть,
    Крупинки радости
    Раздать с любовью ,
    Кто встретиться
    Мне на пути.
    Я так весь мир и жизнь люблю,
    Всевышний помогает,
    Поддержку чувствую,
    Благодарю!
    9.03.19 10.42


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Деркач - [ 2019.03.08 19:08 ]
    Наврочені миті
    Мені колись циганка ворожила,
    що доживу до ста, як не умру,
    і що тоді нова чекає мила,
    коли забуду першу і стару.

    І ось тому, як незабутня казка,
    явилась ти, аби у серці знов
    заворушилась ластівкою ласка.
    І що то є, якщо це не любов?

    Подякуй долі, що і це немало,
    коли приходить перша і остання.
    За всі мої печалі і жалі,
    за те, що я не перший на землі,
    ти обняла мене й поцілувала,
    а я й не знав,
              що це уже –
               прощання.

    08/03/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (6)


  4. Галантний Маньєрист - [ 2015.03.14 19:25 ]
    Лише крізь вас!
    Ще ладно так сяє сідничок світильник у стрінгах
    і небо високе в медових зринає стежинках,
    ти яра і пружна, і світла ще поки, місцями,
    а жаль, що затьмаритись має усе це роками,
    і юні, і світлі - нові прокладуться доріжки,
    і це чоловіку не просто там груди і ніжки!,
    о вище це значно за флірт і прибої нестями -
    у злеті крізь ваші єства стаємо ми богами!


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (5) | "Чоловіки vs жінки"


  5. Тетяна Добко - [ 2015.03.09 12:16 ]
    Квіти для Мами
    Ми Мамі принесемо квіти,
    Щоб у будень її здивувати.
    Мама скаже: ну що ви, діти,
    Не потрібно так гроші втрачати.
    Про любов вашу я все знаю,
    Ви для мене завжди дорогі,
    Ну, а квіти – в саду хай лишаються,
    Їхня доля – далі цвісти.

    2006


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  6. Тетяна Добко - [ 2015.03.08 10:32 ]
    8 Березня
    День особливої уваги до Жінок,
    А хочеться – її постійно,
    Щоб нам щодня назустріч робили крок,
    Щоб все було красиво й гармонійно…

    І все ж, є свято, і Весна!
    І ми такі чарівні…
    Нехай ніколи не згаса
    Любов Чоловіків надійних.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  7. Іван Фірко - [ 2013.05.29 23:44 ]
    *** *** ***
    Ти знаєш? Я кохаю тебе Зая!
    Мов сонце для рослин, для мене – ти!
    В голубки голуб є, у вовків – стая.
    А я твоєї хочу теплоти.

    Твій погляд приворожує надовго,
    І усмішка розтоплює серця.
    А глибина очей така бездонна,
    В мені породжує безумні почуття.

    Без тебе не прожив би мабуть ночі,
    Та що там ночі! Я би в день пропав!
    Щомиті бачити тебе я хочу,
    Вдень милувався б і вночі не спав.

    Кохана! Усміхайся я благаю!
    Зі святом тебе хочу привітать!
    Ти знаєш? Я кохаю тебе Зая!
    І буду міцно, пристрасно кохать…

    2013 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.05)
    Прокоментувати:


  8. Іван Фірко - [ 2013.05.29 23:11 ]
    *** *** ***
    Ти знаєш? Я кохаю тебе Зая!
    Мов сонце для рослин, для мене – ти!
    В голубки голуб є, у вовків – стая.
    А я твоєї хочу теплоти.

    Твій погляд приворожує надовго,
    І усмішка розтоплює серця.
    А глибина очей така бездонна,
    В мені породжує безумні почуття.

    Без тебе не прожив би мабуть ночі,
    Та що там ночі! Я би в день пропав!
    Щомиті бачити тебе я хочу,
    Вдень милувався б і вночі не спав.

    Кохана! Усміхайся я благаю!
    Зі святом тебе хочу привітать!
    Ти знаєш? Я кохаю тебе Зая!
    І буду міцно, пристрасно кохать…

    2013 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.05)
    Прокоментувати:


  9. Іван Добруцький - [ 2013.05.14 01:57 ]
    Жінка
    Твої слова живуть у мене в голові,
    Твоя краса – без неї в хаті стане пусто,
    Твоя любов – причина жити на землі,
    Твоя іронія – це привід самогубства.
    Твоя підтримка – все, що треба в даний час,
    Твій поцілунок залікує мої рани,
    Твоя розмова – це не просто пара фраз,
    Твоє мовчання – силует твого обману.
    Твої сліди на моїм серці назавжди,
    А, може, й ні, та я не Бог, тому не знаю,
    Блаженний рух твоєї ніжної ходи –
    Це вказівник дороги радості та раю.
    Твій щирий сміх передбачає купу втіх,
    А твій глузливий – це ворота до печалі,
    Твої вуста – це найсолодший в світі гріх,
    Твоя брехня ввібрала дещо від вуалі.
    Твоя загадка, як полотна у Далі,
    Твоя харизма – мати заздрості та злості,
    Ти – просто жінка на гріховній цій землі,
    А, може, жінка – це не так уже і просто.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Галина Михайлик - [ 2013.04.23 03:08 ]
    Концерт для віолончелі з…
    Рiano¹
    Милують руки стан віолончелі
    м’які, управні, вмілі, дужі, ніжні…
    Я "п'яно" тану в сутінках очей… І
    неначе дощ каштановий на ліжник…

    Forte²
    …Спіймай мене, мов пташку, у долоні
    чиє серденько б’ється дрібно-дрібно.
    Тримай її/мене так міцно й ніжно,
    щоби… співала у твоїм полоні…

    Fortіssimo!²
    … Смакуй уста і випий поцілунком
    усю до дна. І дай мені напитись.
    Мій подих забери весь до останку
    і свій віддай. І не дозволь спинитись…
    Глибокий оксамит віолончелі,
    і струни забриніли аж у лоні…
    Фортісімо! Глісандо³!... Луни-трелі
    в позачасовості… в позаполонні…


    Рianіssimo¹
    … правічний порух - до плеча... твоя рука,
    м’яка, управна, вміла, дужа, ніжна…
    І я - "п'янісімо-п'янісімо" в думках…
    нарешті… щебети весни… неспішно …

    …(2013)



    Рейтинги: Народний 6 (5.64) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (24)


  11. Галина Михайлик - [ 2013.04.10 13:46 ]
    Королева (після «тайм-ауту»)
    Я – королева! І ходжу – як хочу:
    направо, вліво, прямо, навскоси…
    Ну, себто, «ферзь», кажу «фе» завше в очі.
    В моїх – Тобі не бачити сльози…

    Так, королева - не пішак розмінний,
    безвольний рокірований король -
    на дошці, знай, фігура незамінна,
    без дубляжу і... вирішальна роль...

    Життєва гра? Клітинки чорні, білі…
    Однакова їх кількість, і фігур…
    Я – біла королева. І до цілі
    все чорне на коні перестрибну!...

    10.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (22)


  12. Володимир Сірий - [ 2013.04.06 23:59 ]
    *-*-*
    Очі твої пахнуть соком беріз.
    В них загубилося небо .
    Де б не бував я, - усюди і скрізь
    Буду в тобі і для тебе.

    Хай по землі березневі дощі
    Тягнуть намочені мітли,
    Буду тулитися сонцем до щік ,
    Вій твоїх - місячним світлом.

    Житиму мрією в тиші кімнат,
    Повних незримо тобою,
    І виходúтиму в зоряний сад
    Ніжного щастя тропою.

    Вкутаю серце у радості хміль,
    Щезне розлуки провина,
    Кину тебе і подамся звідсіль
    Знову до тебе, єдина.


    06.04.13




    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (15)


  13. Юра Товмач - [ 2013.04.06 17:11 ]
    з 8 "марта"
    Якби я міг повернутись двадцять літ назад
    З усвідомленням всього що маю:
    «Прийшов би я сьогодні в третій клас
    І знову роздавав я оберемок квітів із тюлюпанів
    ***
    Подарував ці квіти зірвані з шкільної клумби
    Всим старшокласницям і вчителькам
    Побачив би я щастя й радість в їх очах
    А від ровесниць третім оком я бачив смуток
    ***
    Чекав на виклик до директора при всій повазі
    Де нагадалиб мні за кожен день тюльпана
    Що дарував я кожен день усим дівчатам
    А ще за вірш про Клару Цеткін на шкільній лінійці
    ***
    І перевели б мене у іншу школу –до, чужих тюльпанів


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Галина Михайлик - [ 2013.04.02 11:43 ]
    Біля люстерка (жіночо-іронічне)
    О винахіднику! Ти, що колись придумав
    удосконалення жіночої приваби,
    Всі «нобелі» - тобі! за феромо-парфуми,
    візажні тонкощі, - від юнки й до прабаби…

    Бо як тепер і де прожити без палітри
    тих диво-чарів, що у кожної в торбині?
    Торкає пензель милі устонька поблідлі…
    За мить – і усміх щастя сяє на світлині.

    Цих сяйво-відчуттів не мислили напевно
    великі Рафаель, Дюрер, чи Леонардо …
    Творю свій образ, і укотре - так натхненно…
    Успішно? – Над усе! Спасибі, Майстре. Варто!

    2008 (2013)


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (22)


  15. Зеленько Іринка Швед - [ 2013.03.16 22:50 ]
    Мама - професія універсальна
    Мама – професія універсальна,
    Скрізь вона треба: на кухні, і в спальні.
    Їсти готує, співає і шиє.
    Ось – уже посуд складає і миє.
    Хто захворіє, не дай Боже в домі –
    В мами аптечка із ліками тонна.

    Мама спортсменка. Біжить з перешкодами:
    Іграшки, книги, вазони з комодами.
    Мама військова – завжди дисципліна,
    (винятком стане маленька дитина).
    А на городі, де все зеленіє,
    Наш агроном садить все, що уміє:
    Перець, капусту і баклажани,
    У квітнику пахнуть айстри й тюльпани.


    Мама психолог, кондитер і гід,
    Наш рятівник там, де полум’я й лід.
    Двадцять чотири години й сім днів -
    Жоден татусь як вона не зумів.

    Праця матусі така колосальна,
    Мама – професія універсальна.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.39) | "Майстерень" -- (5.39) | Самооцінка 3
    Коментарі: (4)


  16. Віктор Чубенко - [ 2013.03.08 11:40 ]
    Восьмиберезневий чоловік
    У ньому будь упевненим і ти:
    Він світ за очі, за моря не втік,
    А на посту стоїть, біля плити,
    Цей восьмиберезневий чоловік.

    Ще зрання встав, бо майже і не спав,
    Подав у ліжко каву, свіжий сік,
    Букет тюльпанів їй подарував
    Цей восьмиберезневий чоловік.

    І поведе дітей він на каток,
    Кохану - в ресторан, не був там рік,
    У гарній формі, від трудів не змок
    Цей восьмиберезневий чоловік.

    Повечоріло - вже і постеливсь,
    Як завжди, не повернеться на бік:
    Пригорне він кохану, як колись,
    Цей восьмиберезневий чоловік.

    ...Її розбудить сонце крізь балкон,
    Ранковий гомінкий людський потік,
    Вона подумає: " Який чудовий сон -
    Цей восьмиберезневий чоловік."


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (8)


  17. Іван Низовий - [ 2013.03.08 09:21 ]
    * * *
    Сказати, що люблю, –
    Ти не повіриш:
    Розгніваєшся,
    Ніжкою притупнеш,
    Відвернешся,
    Можливо, розсмієшся,
    Чим зробиш мені боляче...

    А не сказати, що люблю, –
    Насупишся,
    І губку закопилиш,
    І зламаєш
    Передгрозово брови,
    І, можливо,
    Втечеш від мене...

    Не знаю, що й робити,
    Але знаю:
    Твій другий образ більше я люблю...
    Як гарно закопилюєш ти губки,
    Як брівки ти ламаєш артистично!


    2002


    Рейтинги: Народний -- (6.52) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (20)


  18. Василь Юдов - [ 2013.03.08 06:17 ]
    Лілі Ніколаєнко особисте, поздоровляю!
    Бруньки бубнявіють на сонці краснім
    Весна бере своє - кружляє, оживає...
    Лиш квітка віри й чистоти прекрасна -
    Свій час весняний зоряний чекає.
    Літає мимо листя й сніг минулі,
    На щоки ліпляться веснянки ледь помітні.
    Думки, що діти в світі безпритульні,
    Чомусь, як Бога, зачекались квітня...
    Заплаче небо, згинуть суховії,
    Злетяться ластівки в краї першогніздечні.
    І змиють сльози штучні грубі вії,
    Що наліпила доля дискотечна.
    І все що було стане не цікавим,
    Не вартим, щоб про нього пам'ятати.
    Розквітне квітка, наче біла пава.
    І хтось її зірве до свої хати!

    Щастя тобі, Весняних творчих настроїв.
    Платформенно вітаю з святом.
    Все буде гаразд.

    Василь Юдов
    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  19. Василь Юдов - [ 2013.03.07 21:56 ]
    Коханим дівчатам із святом
    О, ніжність може побороти морок,
    Коли весна окрилить почуття.
    І падає як сніг моє життя,
    До ніг жінок... Так 20, 30, 40 -
    Рахує весни* вічний первоцвіт. (*множина)
    І я у ньому дихаю щасливим,
    Чарівно-ясним, пламенно-вродливим
    Жіноцтвом, що веснує дивосвіт.
    Знайдись моя підсніжна злотозірка
    Й свято весни у грудях засурмить
    Тобою на єдину цілу мить,
    Зацілувавши губи медом гірко.
    І все, що є на світі від небес,
    Тобі дароване, народжене весною,
    Заполоняє всесвіти тобою -
    Так сонцем ніжним березень воскрес.
    Любітеся жінки! Є в цьому інтерес!

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  20. Данчак Надія Мартинова - [ 2013.03.07 13:56 ]
    МАТЕРІ
    Надежда Мартынова Данчак
    МАТЕРІ

    Моя матусю, Ти, в моїх думках,
    Я бачу образ твій, рідненька.
    Твій голос лагідний, тихенький,
    Твій сміх, усмішку на губах.
    Ти в серці слід свій залишила...
    Ласкаво, ніжно нас – своїх дітей,
    Любила, пестила, учила, наставляла,
    Діяти по справедливості, по честі,
    На вчинки наші вказувала, казала,
    Поради нам давала, з любов’ю,
    Ніжно, до нас ти промовляла...
    Пісні співала, вірші читала.
    О, матінко, ти рідна наша –
    Ти так далеко, в душі близенько,
    Ти в серці назавжди у мене залишилась.




    Рейтинги: Народний 5.25 (5.19) | "Майстерень" -- (4.88)
    Коментарі: (9)


  21. Таїсія Цибульська - [ 2013.03.07 10:54 ]
    Свято (жарт)
    Ось і свято нас знайшло,
    восьме березня прийшло!
    Кожному потрібно знати,
    що жінкам подарувати!

    Он поважні два мужі,
    тягнуться немов вужі,
    лайка й крик стоїть до неба!
    Кожному бо квітів треба.
    Дід Степан, немов магнат,
    купує бабці шоколад,
    а рудий сусід Василь
    тягне в дім електрогриль.
    Все змітають із полиць
    для красунь і чарівниць!
    Шлють по радіо привіти,
    ну точнісінько, як діти!

    Не турбуйтеся, кохані:
    Колі, Юри, Саші, Вані,
    нам, жінкам, так мало треба,
    ну, хіба що...зірку з неба!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (9)


  22. Іван Низовий - [ 2013.03.06 23:57 ]
    * * *
    Ти живеш навшпиньки,
    На пуантах,
    Дзиґою проковзуєш убік
    Протилежний…
    Бідний чоловік,
    Рідкісним наділений талантом
    Всетерпіння, – з іншого кінця
    Сцени – за тобою пильно стежу
    Й бачу лиш розвітрену одежу,
    Посмішку – окремо від лиця!
    Не зловлю огнисту плоть руки,
    Слів не здожену –
    Вони щоразу,
    В іншу перескакуючи фразу,
    Б’ються, наче скельця, на скалки!
    Хто ж ти є, і що ж ти за така
    Мимолітна,
    Ще й текуча мимо,
    Нестерпима спраго невтолима
    Поблизу міражного струмка?
    Хто і що? А добре, що ти є,
    Мов серпанок вранішній, мінлива,
    Що від цього дива а чи снива
    Серце розривається моє!


    1996




    Рейтинги: Народний 6 (6.52) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (16)


  23. Галина Михайлик - [ 2013.03.05 10:19 ]
    Сильна жінка?...
    Не важко бути сильною при всіх,
    Складніше – наодинці із Тобою.
    Та й тут рятує дотеп,жарт і сміх…
    Найважче – тет-а-тет - сама з собою…

    Сум’яття у душі, словах, думках...
    Невдалий день? – гіркі та чорні рими…
    Невчасно щось гублю... шукаю… Так!
    Знайшла себе… лиш біля Тебе, милий!..

    2008 (2013)


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (28)


  24. Галантний Маньєрист - [ 2013.03.04 16:42 ]
    Її танок
    Ти дивовижна у платті легкому -
    моди високої жінка - по кому
    очі, додолу опущені, втому
    серця тамують – усім невагому?

    Плечі на руки, як небо на крила,
    у надвечірній журбі опустила,
    білістю сміла, і північчю зріла,
    зваблюєш не діамантами тіла.

    Місяць до ніг твоїх чари збирає.
    Крає гітара безсоння безкрає.
    Подиху тепло-солоного, мріє,
    подив у плетиві струн паленіє.

    Мов зі свого обертання зірниця
    в тебе зійшла: не зоря - танцівниця,
    мовби і далі видіння не сниться.
    Наче лише до зіниці зіниця…


    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (12)


  25. Віктор Чубенко - [ 2013.03.04 12:51 ]
    Як змусити замовчати жінку
    Здолати жінку досі в спірці
    Ніхто до цього не зумів,
    На слово, що говориш жінці,
    У неї тисячу є слів.

    Та суперечки недочасні
    Нам припинити можна вмить:
    У відповідь на «Ви – прекрасні!»
    Вона замріяно мовчить...


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (15)


  26. Іван Низовий - [ 2013.03.03 14:07 ]
    Восьме березня
    Дружино й донечко мої!
    Оце сиджу собі й мудрую:
    Що ж вам – банкрут – я подарую?

    Обід святковий для сім’ї
    З достатку залишків зварю я:
    Цар-борщ, калиновий узвар,
    Розсипчасту пшоняну кашу
    Або ж гречану…
    В хату нашу
    Загляне сонце – Божий дар –
    Наллє проміння повну чашу!

    І що нам треба ще?
    Все є:
    Повітря березнева брага,
    Душевна тиха рівновага
    І світобачення своє,
    А ще життя потрійна спрага…

    Дружино й донечко…



    2001



    Рейтинги: Народний 6.25 (6.52) | "Майстерень" 5.5 (5.76)
    Коментарі: (14)


  27. Віктор Чубенко - [ 2013.03.01 20:05 ]
    Березневий кіт (на честь першого дня весни)
    Все в піднесеному стані,
    Пташка рветься у політ
    І співає на паркані
    Пісню березневий кіт.

    Що тепло уже за гаєм,
    Що на річці скресне лід,
    Йде весна - про це співає
    В пісні березневий кіт.

    Мають люди думку грішну:
    Це лише котячий флірт,
    Що, мовляв, так кличе кішку
    Хитрий березневий кіт.

    Кішку - це само собою,
    Та її, хай знає світ,
    Милуватися весною
    Кличе березневий кіт.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (10)


  28. Валентин Ліпчинський - [ 2013.02.27 14:40 ]
    Юрій Семецький. Ліричний злочин (переклад з російської)
    Ну, не знав, оскільки досі
    Не Кратет і не Зоїл -
    Поетеси ходять в гості
    Рими звірити свої.

    Я з підходом — шури-мури,
    Про весну і солов’їв,
    А вона: - "спокійно, Юра,
    Ось, послухайте, мої."

    І пішла по самоцвітах,
    По далеких берегах,
    Де зима стрічалась з літом
    І принцеси на бобах.

    Слухав чемно, думав: - "годі...
    Дочекаюся чи ні
    Я початку свята плоті,
    Де цілунки навісні?"

    А в уяві еротичній
    Обіймав її чимдуж
    І тяглись секунди вічність -
    Я крутився, наче вуж.

    А вона в прикиді моднім
    Не спиняється й на мить...
    Це ж у будь-кого завгодно
    Розгориться простатит.

    Та в якийсь момент розгулу
    Римування - в голові
    У моїй щось перемкнуло
    І сказав їй: - "чергові

    Не читай, до біса, трясця,
    Дочко з Франції посла."
    А вона зірвалась з місця
    І, образившись, пішла.

    Не гукав дівча додому.
    Не кричав: - "куди ти? стій!"
    Вірші я складав на спомин
    Поетесці молодій.


    27.02.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6) | "Юрий Семецкий Лирическое преступление"


  29. Володимир Сірий - [ 2013.02.27 09:23 ]
    Весна
    Вона вже хухає поволі
    На скельця лютого пенсне.
    Гаї очунюють від болів,
    І чорні зуби скиб у полі
    Проміння чавкають ясне.

    На морі теплому лелека
    Рихтує крила у політ.
    Йому вже видяться здалека
    Карпати - гори і смереки,
    Що шлють у провесну привіт.

    А нам вона дає сигнали,
    Чуття посилює щораз,
    Аби сердець хмільні канали
    Ще мелодійніше заграли,
    І пройняло жагою нас.


    27.02.13.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  30. Ігор Павлюк - [ 2013.02.24 11:39 ]
    ДО N
    Кроки, як рани, – вхідна й вихідна.
    Аж сонячна кров виблискує.
    Милуємось штормом кольору злого вина,
    Найніжнішими левами,
    Благородними лисами.

    Ляжеш, як серце моє у траві.
    Цвіт чутливий-чутливий до тебе липне.
    А в небі вічні Вона і Він,
    Великий Ведмідь головою тріпне.

    Роки – як вроки. –
    А ночі – усі –
    Революційні, медові.
    Надкушені яблука у росі...
    І ми – щасливі і безтолкові.

    Свічі залиті чорним, густим вином,
    Що наче кров орлина.
    Зорі потріскують битим, як лід, вікном.
    Ранок наш – ягода-журавлина.

    Прийде мій білий, безкрилий кінь
    З очима древніми-древніми.
    Даватимеш хліб йому із тонкої руки.
    Поволі ставатимемо деревами.

    А потім вмиратимем, як усі, –
    Ті, що любили, як вміли, як вміли...
    І воскресатимем,
    Доки калиновий сік
    Знов не розірве жили.


    Рейтинги: Народний -- (5.72) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (14)


  31. Іван Низовий - [ 2013.02.23 01:58 ]
    * * *
    Творити чисту лірику не вмію,
    Хоча й люблю природу і жінок –
    Від солов'я, буває, соловію,
    А від красунь погордливих німію,
    І дрож мене проймає до кісток.
    І я чіпляю фіговий листок –
    Природну хтивість виявить не смію,
    І спалюю хитливий той місток,
    Що вів у світле царствіє жінок,
    В ліричну надчутливу веремію.


    1994


    Рейтинги: Народний -- (6.52) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (15)


  32. Галина Михайлик - [ 2013.02.20 14:16 ]
    Усмішки в дарунок. Жіночий десерт.
    Івченко Юлії

    О! Танець лебедів… Босоніж і по кризі…
    О! Хлюпніть життєдайності до дна!
    Творю подяку світу, і в білій вічній Книзі
    ім'я своє… У стразах далина…


    Олені Герасименко

    Я ніч люблю. Та укрутити лампу
    У цоколь неба, бузьку, не барись!
    Пірну в Дністер і вирину – за дамбу,
    Хижачка-кішка…(Ой! Аж чай розливсь…)


    Ксенії Озерній

    Танцюють янголи рвучке сапатеадо
    У галактичному півпросторі снігів…
    Я кольоровим чорно-біле зв'яжу й сяду
    Як на посагу. (Мулько…) Посеред вітрів!..



    Любові Бенедишин

    О, не забудь мене, моя любове!
    Конфуцій - мертвий, зміни - «гормональні»…
    І на гвіздочку німбик той терновий…
    Поспи, Дитя, хоч раз, та не у стайні…


    Людмилі Калиновській

    Як небо у осінь за крок до зими, -
    Це видиво-жінка в саду Білопілля, -
    Гірчинка калини, смачна, наче сни
    Про білорожеве весняне весілля…


    Ірині Шушняк-Федоришин

    У поета – Муза. У поетки – Муз?
    Чи Музон, МузИка, чи суворий Муж?
    Що робити Музі коли творить Жінка –
    Мило-полуднево в ямочках «бамбінка»?
    Чи вино в бокалі, чи на каві пінка,
    При сусідській спальні затоненька стінка?..
    А якщо в поетки - муж сопе-хропе?
    Де ти, мій Музоне, мій Музико, де?!..

    20.02.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (37)


  33. Іван Низовий - [ 2013.02.19 23:45 ]
    О, жінка...
    1

    О, жінка…
    Я їй лірику читаю,
    Вона ж свої біленькі та хороші
    Встромляє до кишень моїх,
    Чи є там
    Достоїнство мужчини –
    Путні гроші…


    2

    О, жінка…
    З ранніх літ вона донині
    Шматком останнім ділиться зі мною,
    Її думки і почуття глибинні
    Усе життя покриті таїною.


    3

    О, жінка…
    Я ж любив її колись -
    Тонесеньку і витончену діву…

    Слізьми і кров’ю очі налились:
    В них милості нема.
    В них - море гніву.


    4

    О, жінка…
    Не дружина й не сестра,
    З далекого,
    Забутого навіки,
    Вона до мене руки простира
    І подає, вмираючому, ліки.


    5

    О, жінка…
    Я її увіч не бачу -
    Щось мелькотить і барвами всіма
    Засліплює.
    Коли ж її нема,
    Знов долю проклинаю розсобачу.


    6

    О, жінка…
    Аж медова, бо - чужа.
    Своя -
    Гірка отрута з чорним перцем.
    Обидві в’ють кубелечко під серцем -
    Одна другій, їй-бо, не заважа!


    2001



    Рейтинги: Народний -- (6.52) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (23)


  34. Галина Михайлик - [ 2013.02.14 11:37 ]
    Повільний танець
    Повільний танець… Дійсно –
    Навіщо зайвий поспіх?
    Ламбаді, самбі, свінгу
    Ще посміхнеться успіх…

    Неначе у дарунок –
    Її рука тремтлива…
    Мов ружа, поцілунок
    на щічці, несміливий…

    Маестро так по-віль-но
    Пе-ре-гор-не сторінку…
    Не випускай з обіймів
    Свою кохану жінку!…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (22)


  35. Таїсія Цибульська - [ 2013.02.13 20:41 ]
    Матері
    переспів вірша "Благословення" Любов Прокопович

    Світанок хоче очі відкривати,
    а ти вже хату пораєш давно,
    бо трудівниця, жінка ти і мати,
    благословляти день тобі дано!

    Столи у свято й будень накривати,
    узором гаптувати полотно,
    дітей своїх на крила підіймати,
    благословляти їх тобі дано!

    Від всіх напастей серцем затуляти,
    хоч діти вже і виросли давно,
    дано тобі онуків колисати,
    благословляти їх тобі дано!

    Допоки сонце заглядає в хату,
    а діти визирають у вікно,
    дано тобі ім'я величне - Мати!
    Благословлять життя тобі дано!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  36. Валентин Ліпчинський - [ 2013.02.13 14:49 ]
    Завтра
    У тебе буде все –
    iPаd-и та iPоd-и,
    Поїздки по шосе -
    І море насолоди.

    Собі придбаєш Jeep
    Чи Mini Cooper, може…
    Умієш трохи Strip -
    Увійдеш легко в ложу.

    Отримаєш «лaвe»,
    Канал із резидентом,
    А ще - ім’я нове,
    Розроблену легенду.

    Увечері приходь,
    Але подумай, згода?..
    Вдягайся лиш у haute
    Сouture чи alta moda.

    Зніми усе - аби
    Не втрапити в халепу.
    Помилки не зроби,
    Як генерал в Аleppo.

    З avto - на trottoir.
    Вперед, на нього просто.
    На шиї – fermoir,
    Побільше лоску й форсу.

    Іди, яскрава, і
    Нехай тебе захоче
    Одразу і навік,
    А не лише для ночі…

    Завчи це назубок:
    В його багатій віллі
    Триматимеш зв’язок
    Із водієм. William,

    Він також – наш agent
    У лігвищі ворожім:
    Усі проблеми вмент
    Розв’яже й допоможе.

    Та поки – спи, мала,
    Ти гарна дуже, правда.
    Нехай розтане мла,
    А завтра буде завтра.


    13.02.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (36)


  37. Віктор Чубенко - [ 2013.02.09 23:57 ]
    До Року Змії
    Подумав я: вона - змія,
    Але краса - то сила!
    Вночі вона була моя...
    На другий день - вкусила!


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.38)
    Коментарі: (15)


  38. Валентин Ліпчинський - [ 2012.11.28 17:26 ]
    Чкаловський пляж (remix)
    В café-chantant влетіла в «mini»,
    Що тіло тісно облягло.
    - Я б пригостив тебе "Martini"...
    Знайомі будьмо: я - Павло.

    А як твоє ім'я?.. Послухай,
    У тебе вигляд - вищий клас!..
    (Я закохався враз по вуха
    І уявив у ліжку нас).

    - Батьки і друзі кличуть Звінка...
    - О, як незвично! Це не жарт?
    (Ти засміялась щиро й дзвінко.
    Почервонів я, наче рак).

    - А гордовита, як принцеса -
    Не підступитися!
    - Та де!
    Сьогодні вперше я в Одесі
    І чула, тут є "дикий" пляж.

    Я на такому засмагала,
    Як приїздила в Коктебель...
    - А, є такий... Назвали - «Чкалов»...
    Спускайся схилами до скель.

    А знаєш, я не проти, діво,
    Й сам провести тебе туди -
    Ми там, немов Адам і Єва,
    Позасмагали б... Згодна ти?..


    28.11.2012


    * Звінка (наголос на першому складі) - зменшувальне від Звенислава.


    Рейтинги: Народний 0 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (65) | "Чкаловський пляж"


  39. Юрій Лазірко - [ 2012.03.09 17:32 ]
    коли вiдцвiтало щастя
    як їхнє щастя
    віцвітало
    натягнутість
    своїх відносин
    крізь райське
    вушко
    пропускали
    інтимом
    зашивали
    спокій
    нерівним
    хрестиком
    влягались
    пантомні
    вечори
    і білосніжна
    постіль
    і забувалися
    і прибували
    перебували
    пробували
    не задавались
    здавалися
    здавались
    розкованими
    розцілованими
    розгнузданими
    в шалі
    не думали
    що далі
    про далі
    про сторони
    медалі
    прощали
    і прощались
    згорали
    та займались
    були
    в собі
    одим
    і небом
    і як дим
    дощу
    стіною
    вином
    виною
    венозною
    рікою
    сплавляли
    сни
    і виправляли
    почерк серця
    спиняли
    дух інерцій
    губилися
    пригублювали
    голублене
    пошлюблене
    несказане
    і недоказане
    рипуче-
    недомазане
    і гаряче
    аж вікна
    в піт
    окличні
    над
    розлогі
    під
    звикали
    зливалися
    звивалися
    не зволікали
    то розтікалися
    то затікали
    втікали
    і загоювали
    втечі
    торкали
    і впивалися
    у плечі
    і розцвітали

    ставало
    щастя
    мало

    9 Березня 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (10)


  40. Андрій Яремко - [ 2012.03.09 11:22 ]
    Усмішка жінки
    І тільки усмішка, бо посмішка не личить жінці -
    Лиш тільки в ній зростає благодать.
    Життя у спокої коханій половинці
    Дає надію в щасті спочивать.

    Лиш тільки усмішка до усмішки в єдино
    Серця гарячі у коханні пригорне,
    Слова рікою віковічною полинуть
    І божевільний трепіт дико промайне...

    06.03.2012 року Львів


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  41. Тата Рівна - [ 2012.03.08 22:42 ]
    Березневий...як сік...
    Життя таке - суцільна мряка,
    занудний прагматизм бездушний....
    і я Тебе....вщипнув...за ......
    таку...таку м*яку й воздушну

    і зразу заспівали птиці! -
    весна прийшла! - вона настала!
    невже, весна в Твоїх сідницях
    цю зиму люту зимувала?!

    злякався відкриття такого,
    аж подих сперло від натуги,
    а що булоб, якби небогу
    Тебе вщипнув за щось я друге?!...

    боюся глянути угору,
    підняти очі вище пупа -
    бо літо вжарить як зандвору,
    а я у валянки ще взутий....

    спечусь, мов окунь на пательні,
    немов билинка седед степу
    у спеку люту і пекельну -
    таку жадану і далеку....

    Ти ходиш поруч бозна скільки -
    години, дні, роки - одначе
    у цю хвилину, зараз тільки
    я Весну у Тобі побачив...


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  42. Ярослав Чорногуз - [ 2011.03.12 22:34 ]
    ВОДОСПАДОМ СЛОВА
    Дай напитись голосу твого,
    О моя Богине яснолиця,
    Зачерпнути сонця мед-вогонь
    Із небес глибокої криниці.

    Я його не можу не жадать,
    Лиш почую й ллється враз на мене -
    Ніби світло - Божа благодать,
    Ніби дощ у спеку – на рамена.

    Голос твій – дзвінкий, немов струмок,
    Промиває всі сердечні рани,
    Ніжним звуком теплих слів-думок
    Зцілює їх лікар мій коханий.

    Хай же довшає сяйлива мить –
    Я тоді із бід усіх воскресну –
    Лиш як телефон мій прошумить
    Водоспадом слова пречудесним!*

    *Публікую ще раз цю поезію, оскільки до неї вже є музика Віктора Сушка, яку можна послухати ось тут. (Виконання - моє - Ярослава Чорногуза)
    http://vkontakte.ru/audio

    6.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (14)


  43. Юрій Матевощук - [ 2011.03.08 21:44 ]
    Маленька

    Не мете до сміху злякана метелиця,
    Не біжить з-під ніг посипана земля,
    Лиш дівча ніжненьке біля мене телиться,
    І дурію тихо коло неї я.

    Що ж тобі не спиться, місяць же уповні,
    Зашпорами входить холод в босоніжки,
    І твоя спідничка по моїх долонях… –
    Ти ж говориш: «Трішки, милий, трішки…»

    Кліпають невинно карі оченята,
    А колготки трісли, дали вже очко,
    Лиш тобі, паскудна, на все це плювати,
    А мені тим більше зараз все одно.

    Каблучки знімаєш, як завжди, не вперше,
    Ручками милуєш кучері свої,
    Від тих цнот миттєвих я в тобі відмерший,
    Як з кульбаби бджоли майже всі рої.

    Ти ж маленька ніжність, підліткове стерво,
    Віддалась, огидна, крізь облуду фраз,
    Мама взнає – зробить тобі справжнє мерво,
    Але ж ти говориш: «Було і не раз!…».

    Завтра підеш в школу, у критичні дні,
    І співати будеш у народнім хорі,
    Плакатимеш в нóчі під сумні пісні.
    Згадуючи миті зі своїх love-story’s.

    21.12.09


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (19)


  44. Володимир Сірий - [ 2011.03.08 11:11 ]
    *--*--* / вона прийшла /
    Вона прийшла і вчасно, і неждано
    Снігам - на сльози, сонечку - на сміх,
    Любові повна елегантна панна,
    Готова знову обійняти всіх.

    Її рамена ласкою налиті,
    Блакитний погляд крізь серця зорить
    І теплим щемом з’єднує щомиті
    Мільйон епох у неповторну мить.

    Вона прийшла. Прокиньтеся, кохані ,
    І проженіть геть крижану печаль,
    Що вже сидить на сірім чемодані
    І почорнілу стріпує вуаль.

    Вона прийшла. Побачення, цілунки,
    Утіха стрічі і розлуки біль,
    І ніжна мрія не одної юнки
    Про сукню білу на пору весіль.

    08.03.11.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  45. Василь Світлий - [ 2011.03.07 19:57 ]
    ПІДСНІЖНИК
    1 березня
    - Боже! Мені вже пора?
    - Ні! Ще довкола зима...

    2 березня
    - Дотик! Це крила весни?
    - Ні! Це лише твої сни.

    3 березня
    - Талої запах води?
    - Ні, бо довкола сніги.

    4 березня
    - Шум! Це летять журавлі?
    - Так! Це птахи... Та не ті.

    5 березня
    - Боже, дозволь прорости!
    - Ні! Трішки ще підожди.

    6 березня
    - Що це? Краплинки роси?
    - Ні! Це Мої дві сльози.

    7 березня
    - Чуєш, малий, вже пора!
    Бо наступила весна:
    Щоб розтопити сніги,
    Щоб прилетіли птахи.
    Віснику перший весни,
    Час вже тобі - прорости!

    8 березня
    Зі святом весни!




    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (21)


  46. Альона Саховська - [ 2011.03.05 20:29 ]
    Вітання Мамі
    Запахло повітря весною,
    Ідень цей сьогодні для тебе.
    Нехай завжди буде стобою,
    Безхмарне і сонячне небо.

    Для мене промінчик надії,
    Ти мамо так буде зажди.
    Хай збудуться всі твої мрії,
    І в домі не буде біди.
    А ще, дуже любить бабусю,
    Маленьке оте янголятко.
    Здоровя натхнення матусю,
    Бобільше добра і достатку.

    І хай пролітають подіїх,
    Нестримно несуться літа.
    Віри,любові, надії.
    В здоровї прожитии до ста.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  47. Володимир Сірий - [ 2011.03.05 12:07 ]
    *--*--* / хто вона така ?/
    Хто вона така, - чи жінка закосичена в тумани,
    Зарум’янена у сонце, приоздоблена у гай?
    Із – під снігу зеленявим оком лагідно погляне,
    Ласку , ніжність подарує і попробуй - не кохай!

    Хто вона така, - чи панна у блакитнім капелюшку,
    В рукавичках із пелюсток первоцвітів лісових?
    Рими вітру молодого переповнюють їй душу
    І лунають вірші степу в суголоссях чарівних.

    Хто вона така, - чи доля облюбована нівроку,
    В окуття блаженне вкута, млістю скарана нараз
    І воскресла на світанні небом чистим і високим.
    Хто вона така, що кличе у свої обійми нас?!

    04.03.11.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (15)


  48. Ігор Федчишин - [ 2011.03.03 08:39 ]
    Ода жінці
    Перед Творцем схиляюся в пошані,
    Не знаю де слова подяки взяти
    За той безцінний дар, що нам послав він
    Й дозволив ЖІНКОЮ його назвати!

    Як у саду розкішная троянда,
    Царює в різнобарв"ї чудо-цвіту,
    Овила Землю запахом лаванди,
    Ти - красивіша від всіх разом квітів!

    Що дав Творець тоді до тої глини,
    Із кого образ став він твій ліпити -
    Не знає людство правди і понині,
    І тайну цю нікому не відкрити!

    Бо в твоїм образі усі земні бажання,
    Усі земні здобутки і звитяги.
    У твоїм образі витає дух Кохання,
    Дух Ніжності, дух Вірності й Поваги!

    У твоїм образі вирує Материнство,
    Ховається палке бентежне Слово,
    У твоїм образі сам Оберіг Дитинства,
    І сама Суть всього життя земного!

    Перед Творцем схиляюся в поклоні,
    Його творінню возсилаю шану,
    Коли він брав моє ребро в долоні -
    Шматочок серця взяв мого, кохана!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.28) | "Майстерень" 5.25 (5.06)
    Коментарі: (6)


  49. Володимир Тимчук - [ 2010.03.17 15:54 ]
    Краля крихта неба
    у крамницю
    по гостинці
    зайшла краля
    крихта неба
    сонцесиня
    блискокоса
    привнесла враз
    стиглий вітер
    сталось диво
    прихопило
    спрагле сонце
    гальбу пива
    і крилятком
    злоскотало
    подив­розпач
    мого тіла
    усміхнулось
    і сказало
    братик­місяць
    гальбу...
    …Сіло.


    2008


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.22) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  50. Ігор Середа - [ 2010.03.14 16:10 ]
    Вітер надії
    Люди дорогі поясніть, чого не розумію
    я без неї не живу, тільки про неї одну лиш мрію
    думки солодкі - хороші погані
    я бачу її на своєму екрані ,
    у відблисках сонця на
    брудному віконці

    Чи я вже здурів? я всюди її бачу
    сяду в куточку, сяду й заплачу
    в сльозах своїх її може побачу
    звук вітру понесе, мою надію
    про неї одну, про неї я мрію...

    І тільки вранці коли сонце, світить
    мій любий вітер, її він просвітить
    всю правду й брехню він покаже
    про мої почуття до тебе, розкаже

    Чи я вже здурів? цього я не знаю
    один лиш вітер все про мене знає


    Рейтинги: Народний -- (4.75) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3