ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.

У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня

Віряни несуть до церкви

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…

Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.

Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.

У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:31
Я йду в напівтемрява
Дивлюсь тихенько тінь
Крадеться моя за мною
Куди я вступлю,
Туди вона
Я все намагаюся відвернутися,
Але мені нікуди не подітися від неї
Вона зі мною

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:26
Новорічна ніч настала
Все стихло, тільки за вікном
Завірюха ожива
Все мела замітала свої сліди залишені за собою
Ми шлях вели.
Раптом виє - завиває снігом завірюха

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:25
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:23
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:22
Я дівчинка пацанка вмію постояти за себе
Смілива, сильна, справедлива
Всі мене називають дівчинка - пацанка
В мені живе бунтарський дух,
Так не Ангел я, але не демон
Я с дитинства з хлопцями товаришую
І до сих пір

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:21
Дивлюсь на іграшок - ляльок
і вони дійсно іграшки - ляльки,
як гравець вимушено
зображати з себе іграшку - ляльку,
хоча це дуже складно.

Ось мене і подарували
У день народження купили

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:20
Ніч спустилася на землю.
Очі прекрасні чаклують.
Секс і пристрасть вирують в тиші.
Немає нікого тільки ми удвох,
Світанок спустився на землю.
Очі прекрасні горять,
Секс і пристрасть має продовження.
Автор: Наташа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Надія Тарасюк - [ 2023.04.03 17:16 ]
    Загадка
    Круглий-круглий хлібний бік.
    Він від зайчика утік.
    Бабі клопоту завдав.
    Дід сердитий: "Бабо, ґав
    Наловили ми в обід.
    Буркотун тепер живіт.
    Буть голодними, повір!
    І куди подівся він?"
    Круглий-круглий хлібний бік
    Ще від декого утік.
    А хитруля лісова
    Гам! бешкетника, й нема.

    2023


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  2. Марія Дем'янюк - [ 2023.02.17 11:50 ]
    Колискова для зайченят
    Хочу у люльку - Божу долоньку:
    Хай колисає стомлену соньку.
    Хочу у люльці заснути калачиком,
    Далі прокинутись сонячним м'ячиком.
    Хочу рожевих і місячних снів,
    І чарівник щоби радо зустрів.
    Маю до нього прохання єдине:
    Хай переможе в війні Україна,
    Нехай додому повернеться татко
    І приголубить своє зайченятко.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  3. Юрій Лазірко - [ 2023.02.01 17:18 ]
    колискова вiтру
    вітер гілочкою вишеньки
    розгойдав колиску-віршенька

    поділився тою втіхою
    з ластів’ятами під стріхою

    ті літали і втішалися
    небо в римах колисалося

    люлі-люлі небо синєє
    написав тобі я інієм

    про весну красуню сплячую
    і про дощика ледачого

    що іти мене питається
    сонцем у хмаринці грається

    де сховалося те сяєво
    за веселкою шукає він

    тут нема а там вже ніченька
    затуляє небу віченьки

    спи солодко аж до ранечку
    у колисоньці-весняночці

    11 Листопада, 2019


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  4. Сергій Вертіль - [ 2023.01.13 20:25 ]
    Щедрик під час війни
    Ой, не журися
    Мила Орися.
    Краще почни співати,
    Про те як пішов воювати
    Твій чоловік!
    І розкажи своїй малечі,
    Про Щедрий, добрий вечір.
    І про подальшу перемогу,
    Яка дає змогу
    Майбутньому поколінню,
    Шлях до життя спокійного!
    І вільну Україну,
    І щастя довгого.
    Ой, не плач Катруся,
    Краще йди щедрувати!!!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Іван Іван - [ 2023.01.12 20:43 ]
    Будні війни очима дитини
    Рідна мати Україна,
    Скільки ж років ти живеш!
    Скільки всього потерпіла,
    Во рогів було без меж
    Всім земель наших хотілось,
    Бо свої,бач,не такі.

    Йдуть на нас,щоб визволяти,
    А на ділі,щоб вбивати..
    Наш народ їм не по силі,
    Разом нас їм не здолать,
    Разом мі велика сила,
    Нас не вийде розламать!

    Хай сидять в своїх халупах,
    Бо всі зляжуть по трунах!
    Скільки ж крові пролилося
    Із сердець наших вояк?
    Ми за них, всі молимося,
    Вдячні їм,неабияк!

    Наші вільні громадяни,
    Йдуть туди,в без вороття..
    Боронити нас хотіли,
    Щоб могли спокійно спать.
    Скільки ж всього натворили,
    Орки, злії, як вовки?

    Стільки ж років наврочили
    Мук й страждань самим собі!
    Хай вмирають,із не жалко,
    Вони знали,на що йдуть.
    Ми не любимо їх палко,
    Нас вони не покладуть!

    Та чого ж свого замало,
    Тим скотам,що йдуть на нас?
    Дивляться вони зухвало,
    Корчуть різних нам гримас
    В нас тут їм ніхто не радий!
    Нас не треба визволять!

    Залишають слід кривавий,
    Взять би іх,та й розстрілять!
    Хай ідуть на свої землі,
    Й не чіпають більше нас,
    Хай згорять в своєму Кремлі,
    І щоб їх ніхто не спас!

    Ми же знову заживемо,
    Як колись без жили,
    Рідну маму пригорнемо,
    І щоб довго пожили!

    2023


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  6. Сергій Вертіль - [ 2023.01.12 16:54 ]
    Зимові мотиви
    Зимовий вечір. Снігопад.
    Місячний ріг б'є хмари.
    Я проходжу місцевий сад,
    І мені здалися примари.
    Немов статуї рухаються,
    Не боячись, що побачать їх.
    Вони як діти дивуються,
    Дивлячись як падає сніг...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Марія Дем'янюк - [ 2023.01.11 20:53 ]
    ***
    "Паляниця! Паляниця!
    Вимовляю як годиться.
    Попри відстань, попри втому
    Ми приїхали додому.
    Будем тата тут чекати
    Й ЗСУ допомагати.
    Чи потрібна вам підмога?
    Зроблю все для перемоги!
    Я дорослий. Я вже зможу.
    Я вам гарно допоможу.
    Підставлятиму плече
    Коли холодно й пече!"
    Усміхнувся прикордонник:
    Підростає оборонник!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  8. Евеліна Хомишена - [ 2023.01.02 18:01 ]
    Які бувають люди?


    Якось, запитує мене дитина:
    " Мамо, а якою є людина?"
    Недовго думаючи, їй відповідаю.
    Про що, напевно, добре і сама не знаю.

    Бувають люди добрі, або злі.
    Бувають радісні, або сумні.
    Бувають щиросердні і черстві.
    Бувають справжні, а бувають й ні!

    Проте не варто їх судити.
    Критикувати, чи когось ганьбити.
    Ніхто не знає, чом бува такі .
    Можливо настрій, або дні не ті.

    Ніхто не був на місці іншої людини.
    Ніхто не жив її життям, ані хвилини.
    Тому оцінювати іншого ти не берись,
    А краще за собою подивись.

    Усі ми різні, всі ми не такі.
    Живе з нас кожен в своїй правоті.
    Проте єднає нас звання єдине.
    Ми люди! Ми з душею! Не тварини!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Юрій Лазірко - [ 2022.12.12 21:07 ]
    три коти
    ані миші
    три коти
    старший
    місяць прикотив
    посвітити у коморі
    середущий
    сипле зорі
    трохи в комин
    й поза очі
    а молодший
    щось муркоче
    про сметану
    й молоко
    і про те
    де спить бровко
    й проганяють мух
    корови
    де ще гнізда
    не готові
    а в яких
    пташата сплять
    де по три
    а де по п’ять
    миші
    мишки
    мишенята
    ви сидіть тихенько
    в хаті
    бо почують вас коти
    той
    що місяць прикотив
    той
    що сипле поза очі
    той
    молодший
    що муркоче

    20 Липня, 2018


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  10. Юрій Лазірко - [ 2022.12.12 21:05 ]
    дiтьми гралися у вiйну
    дітьми
    гралися у війну
    ковбої
    та індіани
    червоні
    та білі
    фронт розділяв
    паркан з тютюну
    кулі з горіхів
    очеретняні стріли
    із індика пір’я
    і бриль-капелюх
    ломака –
    сідло і коняка
    сто скальпів
    з кропиви
    і стільки ж
    крил мух
    відвага –
    в ланцюг для собаки
    і стріли зникали
    в городах
    садах
    а кулі
    губила кишеня
    живою вважалась
    кринична вода
    трофеї –
    картопля печена
    бадилля й паліччя
    вігвами й форти
    їх брали умовно
    ділилися дахом
    коли громовиця
    хотіла прийти
    нагнати на воїнство
    страху
    і той був
    за пастора
    вимоклих душ
    хто знав
    де є сторож на часі
    і скільки в рогожі
    закутаних груш
    щоб стало для всіх
    і припасу
    так літо злітало
    кульбабами десь
    розбитися
    табором білим
    тоді не зважали
    куди дівся день
    і ліктів
    й колін не жаліли
    ніхто не здавався
    на мить умирав
    на ліки йшли вишні
    і сливи
    ой де ж та тепер
    гомінка дітвора
    прокопчена димом
    й щаслива

    6 Червня, 2018


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  11. Зоряна Ель - [ 2022.11.30 17:30 ]
    Мікробчик
    1
    Хто їсть фрукти непомиті,
    й рук не миє - добре робить.
    Він найкращий друг на світі
    мі-мі-мі-мі-мі-мікроба.

    Поклади немите в ротик,
    оближи брудне й побачиш,
    як стрибну я в твій животик
    і відчуєш, як там скачу.

    Хоба!

    Приспів:
    Я мікробчик-обчик-обчик я мікроб.
    Дуже-дуже-дуже-дуже хочу, щоб
    діточки мене любили
    і зі мною всі дружили,
    хоба-хоба, хоба-хоба, хоп!

    2
    Гляньте швидко в мікроскопчик.
    Там на вас чекає диво:
    Всім привіт! Це я – мікробчик,
    і розумний і красивий!

    Ні-ні-ні, не лийте воду,
    киньте мило, не жартуйте.
    Чистоти боюсь я зроду.
    А-я-яй, ой-ой, рятуйте !

    Приспів:
    Я мікробчик-обчик-обчик, я мікроб.
    Дуже-дуже-дуже-дуже хочу, щоб
    діточки мене любили
    і зі мною всі дружили,
    хоба-хоба, хоба-хоба, хоба-хоп!

    3
    Як з мікробами дружити?
    Від мікробів лиш хвороби.
    Ми не хочемо хворіти.
    Утікайте всі мікроби!

    Приспів:
    Будем ручки завжди з милом мити, щоб
    не добрався до животиків мікроб.
    Ми здорові й чемні діти,
    і не хочемо хворіти.
    Мікробахам -барабахам скажем «стоп!»

    Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=MyRB4-K1gS8


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (1)


  12. Марія Дем'янюк - [ 2022.11.25 10:57 ]
    Лист Святому Миколаю
    Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
    Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
    Щоби світло було завжди і вночі, і нині,
    Щоби затишно було у нашій хатині.

    Попрошу у тебе ще буржуйку та пічку,
    Щоб малесенька сестра не мерзла у нічку.
    Теплу ковдру для матусі попрохаю в тебе,
    Я до мами пригорнуся і промовлю небу:
    Хай Архангел Михаїл теж нам допоможе -
    ЗСУ і ППО славно переможе!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  13. Сергій Губерначук - [ 2022.11.03 09:20 ]
    Братці! Є у нас сусіди...
    Братці! Є у нас сусіди –
    дядько Вова й тьотя Ліда,
    в них є трійко близнюків,
    неслухняних хлопчаків.

    Адже кожної суботи
    у батьків свої турботи.
    А вони в азарті ігор
    по квартирі мчать, мов вихор.

    Якось гралися в ялинку,
    підпалили на хвилинку
    всі гірлянди, всі вогні –
    і великі, і малі.

    Потім прилади вмикали,
    та їм виявилось мало!
    Саме газова мережа
    розповсюдила пожежу.

    Вибух стався, а вони,
    вже без жодної вини,
    утекли на двір й дивились,
    як красиво розгорілось.

    Раджу вам я, любі діти,
    так ніколи не робити
    і не з сірниками грати,
    аби не спалити хати.

    ~ 2009 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: | "«У колисці мрій», с. 196 "


  14. Марія Дем'янюк - [ 2022.10.27 10:34 ]
    Не хвилюйся, матінко
    Не хвилюйся, матінко,
    Зовсім я не змерзла,
    Черевички тепленькі
    Ти ж мені принесла.

    Не бентежся, мамонько,
    З'їм холодну кашу,
    І за тата, і за маму
    Й Перемогу нашу.

    Не журись, матусенько,
    Хоч немає світла
    Та від голосу твого
    Серденько заквітло.

    Не турбуйсь, мамусенько,
    Пригорнусь до тебе,
    Наші ППОшники
    Захищають небо.

    Не хвилюйсь, ріднесенька...


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  15. Таїсія Цибульська - [ 2022.09.23 15:56 ]
    Ох і Ах
    У давній час, десь край села,
    мала хатиночка була,
    а в тій хатинці братик Ох
    і братик Ах жили удвох.

    Прийшла весна, радіє Ах:
    - Нарешті зійде сніг в ярах!
    Бурчить на це сердитий Ох:
    - Додасть весна нових тривог!

    Все квітне і співає Ах:
    - Злетів би в небо, наче птах!
    - Лети-лети, - буркоче Ох,
    - та не впади в чортополох!

    Вже й літо скочило на дах,
    і з двору вже лунає: - Ах!
    Яка краса, яке тепло,
    здається, так ще не було!

    - Ох, вірно, так ще не було,
    і спину й плечі попекло!
    Минають дні, тече вода,
    прийшла вже й осінь золота.

    - Ах, цей багрянець неземний!
    Та Ох, як завжди, мовчазний,
    лиш зрідка скривляться вуста:
    - Тепер погода вже не та!

    Минула й осінь, й на поріг
    лягає перший білий сніг.
    Радіє Ах: - Гуляти час!
    Зима казкова йде до нас!

    - Ох, змерзли в мене руки й ніс,
    хоч я під ковдру весь заліз,
    я краще почекаю тут,
    поки дерева зацвітуть!

    Були ці братики, чи ні,
    це невідомо геть мені,
    та іноді приходять в снах
    і братик Ох, і братик Ах.

    03.05.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  16. Марія Дем'янюк - [ 2022.07.20 12:26 ]
    Відбудуємо
    Відбудуємо будинок,
    Тут моя кімната,
    І вітальня, де збирались
    Я, матуся й тато.

    Кухня пахла пиріжками -
    Мама готувала,
    Ми з сусідами разом
    Смачно ласували.

    Ось татусева кімната...
    Те, що залишилось...
    Стіни, пройми без віконець
    Попелом покрились.

    Он великий коридор,
    Вчився тут ходити,
    Пам'ятаю, як вдалося
    Матінку зустріти.

    Як раділа вона щиро,
    Плескала в долоні,
    Цілувала теплоніжно
    Мої щічки й скроні.

    Перші кроки - незабутні,
    Сяяла, мов зірка...
    Мамо, глянь, горіла навіть
    З металу одвірка.

    Мам, ходімо в вашу спальню,
    Що? Її немає?
    Не зронила ні сльозини,
    Лиш рашистів лає.

    Раптом мама усміхнулась:
    Глянула на сина -
    У малечі в рученятах
    Велика цеглина.

    Дуже вправний гоподар
    Своєї країни,
    Буде сонячне майбутнє
    В Неньки-України!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  17. Марія Дем'янюк - [ 2022.06.13 16:51 ]
    Оберіг для татусів
    Ти питаєш що я роблю,
    Моя люба нене?
    Ангеликів з ниточок
    З сердечком черленим.

    Крила ніжно-голубі,
    Мов блакитне небо,
    Сукня жовто-промениста,
    Така, як у тебе.

    Очі дуже добрі й мудрі,
    Як в нашого тата,
    Україну, він казав,
    Берегтиме свято.

    А мені на вушко ще
    Шепотів тихенько:
    Сину, прошу, потурбуйся
    Про сестричку й неньку.

    І також пообіцяв:
    Як прийде додому,
    То рибалити поїдем,
    Вудити до втоми.

    Й на парад усі підемо
    У День Перемоги,
    Бо незламна Україна
    Під захистом Бога!

    Я Ангеликів змайструю
    Багато-багато -
    Буде гарний оберіг
    У кожного тата.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  18. Олена Побийголод - [ 2022.05.16 10:27 ]
    Хлопчик Вова
    Із Володимира Висоцького

    Хлопчик Вова, ро́ків сім, відкрити думав кран,
    й тут його пойняв зненацька подив:
    в раковині шастав неабиякий тарган,
    вусами довжезними поводив.

    Вова сперш злякався і ледь-ледь не заволав,
    та потому - сам пішов у наступ:
    з краника червоного він струмінь спрямував
    точно на комаху ту довгасту.

        А тарган - холоднокровний
        й безтурботний, як на згляд -
        вилізти хотів назовні,
        та зісковзував назад.

        Грізний знищувач зарази,
        Вова мимрив: «Стій, не руш!
        Хто по смітниках полазив -
        той приймай гарячий душ».

        І намочений тарганчик,
        роздратований вкінець,
        заховався за стаканчик;
        й причаївся тарганець.

    Хлопчик Вова в раковині бурю підійма,
    хвилею комаху заливає...
    (Та, якщо насправді, - він почав війну дарма,
    бо тарган людину не кусає).

        Кличе він сестричку Нінку, -
        вдвох топити таргана;
        ну, а Нінка комашинку
        хвать - і кинула з вікна!

        І тепер тарган - на волі,
        увіпхався у бур’ян;
        ходить-бродить в чистім полі
        харчовий шкідник тарган...

    Збурившись, у Ніну Вова
    кинув шкарбанцем брудним
    й заревів - немов корова,
    аж прокинувсь цілий дім.

    Мама й тато бачать: Вова плаче, одяг змок...
    Розібрались, прийняли ухвалу:
    Вову в покарання припровадили в куток,
    ну, а Ніна - печиво дістала.

        І тоді наш винуватий
        всі звів засновки водно:
        щоб тарган забравсь із хати,
        не берись його втопляти,
        а випихуй у вікно,
        після чого мама й тато
        поведуть тебе в кіно!

    (2020)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  19. Олена Лоза - [ 2022.02.06 13:56 ]
    Пісенька про тигреня
    1. - Чому жовтіє листя?
    Куди біжить струмок?
    Чом олені плямисті?
    І падає сніжок
    Чому такий пухнастий? -
    Цікавиться щодня
    Допитливе, смугасте,
    Веселе тигреня ( повтор. двічі)
    2. - Чому співає птиця?
    Вдивляється в пітьму
    Й пояснює тигриця
    Стотисячне "чому".
    - Де ходить лев гривастий? -
    Запитує щодня
    Довірливе, смугасте,
    Маленьке тигреня (двічі)
    3. Про всі важливі речі
    Питає без вагань,
    Й надвечір у малечі
    Ще купа запитань.
    Скрипить сніжок сріблястий,
    Навчається щодня
    Допитливе, смугасте,
    Розумне тигреня (двічі)

    Лютий 2022 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  20. Марія Дем'янюк - [ 2022.01.16 20:50 ]
    Про Марічку
    Задивилася Марічка:
    сині очі має річка,
    а волосся - довгі хвилі,
    в них лілеї серцю милі,
    скачуть сонячні яскринки,
    наче золоті рибинки,
    відображення хмарин -
    справжнє диво із дивин,
    а на березі вербички
    заплели тонкі косички,
    темноокий очерет
    одягнув новий берет,
    лиш поважна чапля пані
    знову в сірому жупані...
    Сяде дівчинка у човник
    і яскравий сонця вогник
    принесе в дарунок цаплі -
    хай на дзьобі сяють краплі!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  21. Олена Побийголод - [ 2021.12.14 10:01 ]
    Ялинка (З.Александрова, 1931)
    Крихту ялиночку
    в лісі ми знайшли,
    іграшки й зірочки
    з хати принесли.

    Вкрили ялинку ми
    нібито плащем -
    срібними кульками,
    золотим дощем.

    Зайчик та білочка,
    вовчик-лісовик
    радо стрічатимуть
    в лісі Новий рік!

    (2021)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  22. Олена Побийголод - [ 2021.12.12 07:34 ]
    Ялинка (Р.Кудашева, 1903)
    Ялинка в лісі рідному
    у затишку росла,
    в зелені шати прибрана
    завжди вона була.

    Метелиця їй пісеньку
    співала: «Спи, бай-бай!»
    Вкривав сніжок теплісінько:
    «Дивись, не замерзай!»

    Лякливий косий заїнько
    ховавсь під нею в сніг,
    коли сердитий сірий вовк
    кудись повз неї біг...

    І ось вона, прикрашена,
    сюди до нас прийшла
    та пребагато радощів
    малечі принесла!

    (2021)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  23. Марія Дем'янюк - [ 2021.12.06 19:42 ]
    Зайчик радісно гуляє
    А у лісі рано-вранці
    Вовчик полював на зайця.
    Зайчик вдів біленьку шубку,
    Хай у вовка гострі зубки
    Він його не відшукає,
    Вухань радісно гуляє.
    Куцохвостий, косоокий,
    Плигає у різні боки.
    Вовчик дивиться похмуро:
    Під сосною кучугура.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  24. Ольга Олеандра - [ 2021.12.01 19:51 ]
    Батьківська любов
    Тьмяне тремтливе світло нічника.
    Легесенько погойдує колиску
    Невтомна, хоч і стомлена рука.
    Лунає колискова. Ніжним блиском
    У вікна заглядають зірочки.
    Ніч огортає ковдрою м’якою.
    По хвилях хмаринкової ріки
    Сни поспішають доброю юрбою.
    Повітря, поцілунок на щоці
    Лишивши, доторкається волосся.
    Малюють опівнічні олівці
    На стелі й стінах місячне колосся.
    Батьківської любові теплота
    Не спить у тиші сонної кімнати
    Обіймами пестливого поста
    Над ліжечком поснулої дитяти.

    30.11.21


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  25. Марія Дем'янюк - [ 2021.11.29 15:09 ]
    Вітер пише
    Вітер гілоньки колише
    І листи по небу пише.
    Хутко рухає хмаринки:
    Старт, а далі – серединка,
    Потім – фініш, жирна крапка –
    Записав усе на згадку.

    Білосніжні та блакитні
    хмароньки – слова привітні,
    Їх цілісінький рядок,
    Золотіють від думок.

    І хмарки рожево-ранні –
    Речення завжди жадані,
    Бо привітно день вітають,
    Всіх довкола усміхають.

    Та ось раптом хмара сиза,
    Містить у собі капризи,
    Норовиста, вередлива,
    Умостилася сміливо
    І суворо поглядає,
    Чи на неї хтось чекає.

    Зачаїлись всі довкола...
    Та сказало сонцеколо:
    "Це ж не слово, темна клякса,
    І вона до того ж плакса".


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  26. Ольга Олеандра - [ 2021.11.15 16:18 ]
    На дубочку жив листок
    Коло річки ріс дубок.
    На дубочку жив листок.
    Разом з іншими листками
    Милувався він птахами,
    Небом синьо-неосяжним
    Сонцем щедрим та приязним,
    Непосидьками-хмарками,
    Ночі сяйними зірками.

    Мріяв тихцем цей листочок
    Хоч однісінький разочок
    Гілки прихист полишити
    І злетіти. І летіти
    В піднебесся синє-синє,
    Де в безмежній височині
    Сонця промені живуть,
    Світло світові несуть.

    Мріяв. Марив. І боявся.
    Полишити дуб вагався.
    Бо це рідний дім. Знайомий.
    І завжди приємно вдома
    Із сусідами-листками
    огорнувшись балачками,
    мріяти про щось високе,
    смілість коплючи потрохи.

    Може листик трохи згодом
    Наміриться на пригоду.
    Зістрибне в долоні вітру
    І в погожому повітрі
    Вирушить світ відкривати
    Щось шукати, щось стрічати.
    Але то вже інша казка.
    Трохи зачекай, будь ласка.


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (2)


  27. Марія Дем'янюк - [ 2021.10.22 13:38 ]
    Чепуруха
    Ой, летіть-летіть до неї,
    Листочки кленові,
    І жовтенькі й червоненькі,
    Жовто-пурпурові,
    Щоб ялинка увібралась
    В золоті прикраси,
    Що засяють, мов гирлянди,
    На сонці одразу.
    Щоби зіроньки кленові
    Осявали віти,
    І щоб ними милувались
    Дорослі та діти.
    Щоби вітер шепотів:
    "Он яка гарненька!
    Ось погляньте, як їй личить
    фарба золотенька!"
    Ще згадаються ялинці
    Дарунки кленові,
    Коли взимку одягнеться
    В обнови святкові.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  28. Марія Дем'янюк - [ 2021.10.20 10:43 ]
    Бо Тетянка йде до бабці
    А смачний із медом коржик
    Так і проситься у кошик,
    Бо Тетянка йде до бабці
    Копирсатися на грядці,
    Полуницю поливати
    І з бабусею чаювати.
    Гарні слухати поради,
    Їм онука дуже рада,
    Разом будуть залюбки
    Ще й пекти медовики,
    І додому у корзинці
    Мамі принесе гостинці.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (1)


  29. Марія Дем'янюк - [ 2021.10.10 19:19 ]
    Про вітер
    А у небочку хмаринки,
    Наче в річечці крижинки,
    Біло-сірі та холодні:
    Вітер був напередодні,
    Видно, він стомився трішки,
    Бо трусив в саду горішки.

    Дуже рясненько упали,
    Та їх білочки зібрали,
    Не дісталися Галинці -
    Лише яблучка в корзинці.

    Вітер довго не барився,
    Радо на дівча дивився:
    В неї усмішка на личці -
    Грушки стиглі на травичці.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  30. Нічия Муза - [ 2021.09.03 15:40 ]
    Географія шкільного коридору
    Почалося... плескає в долоні
    і сідлає парти юна рать,
    у якої іспити сьогодні –
    вчитися у самообороні
    вічному і доброму на «п’ять»:
    не молоти суржик і полову,
    не ковтати диму за кутом
    і не прикидатись бараном,..
    полюбити українську мову
    як надійну зброю і основу
    нашої війни із язиком;
    бачити учительську указку,
    мапу України на стіні
    і своє майбутнє у кіні...
    говорити іноді, – будь-ласка,
    вибачте за пустощі мені;
    пам’ятати, що минуло літо,
    і забути, як усі батьки
    файно декламують матюки...
    не копіювати їх як діти
    і великороси-малюки.

    Літо попрощалося по-царськи...
    треба знову одягати маски
    як глухонімі учителі
    де-не-де червоні... і зелені...
    на уроці іноді непевні,
    що одна історія землі
    і не та, що хочуть у кремлі...
    бо у класі, наче, і модерні,
    а на коридорі – москалі.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (3)


  31. Нічия Муза - [ 2021.09.03 15:27 ]
    Географія шкільного коридору
    Почалося... плескає в долоні
    і сідлає парти юна рать,
    у якої іспити сьогодні –
    вчитися у самообороні
    вічному і доброму на «п’ять»:
    не молоти суржик і полову,
    не ковтати диму за кутом
    і не прикидатись бараном,..
    полюбити українську мову
    як надійну зброю і основу
    нашої війни із язиком;
    бачити учительську указку,
    мапу України на стіні
    і своє майбутнє у кіні...
    говорити іноді, – будь-ласка,
    вибачте за пустощі мені;
    пам’ятати, що минуло літо,
    і забути, як усі батьки
    файно декламують матюки...
    не копіювати їх як діти
    і великороси-малюки.

    Літо попрощалося по-царськи...
    треба знову одягати маски
    як глухонімі учителі
    де-не-де червоні... і зелені...
    на уроці іноді непевні,
    що одна історія землі
    і не та, що хочуть у кремлі...
    бо у класі, наче, і модерні,
    а на коридорі – москалі.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  32. Ольга Олеандра - [ 2021.08.30 10:20 ]
    Сонце промені збирало
    Сонце промені збирало,
    Їх ретельно рахувало –
    Чи ніхто не загубився,
    На землі не забарився.

    Бо промінчики повинні
    Бути всі на місці нині.
    Від смеркання до світання –
    Час для сну та спочивання.

    Так, їм треба відпочити.
    Без промінчиків світити
    Сонечко ніяк не може.
    Хто тоді йому поможе?

    Промені приносять з сонця
    Світло до твого віконця.
    Вниз щоранку відбувають,
    Землю світлом напувають.

    Виконавши це завдання,
    Мають вчасно, до смеркання,
    Повернутися додому,
    Незважаючи на втому.

    Так, важлива в них робота.
    Сонця ж головна турбота -
    Їх усіх перелічити,
    На відпочин розмістити.

    Щоб свіжесенькі, на ранок,
    Понесли униз світанок.
    Світлом і теплом квітчатим
    Землю з новим днем вітати.

    12.08.21


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  33. Ольга Олеандра - [ 2021.08.15 10:12 ]
    Чудесне літо
    Всі ми дуже любим літо,
    Бо воно теплом налите,
    Можна цілий день гуляти,
    На прогулянці поспати,
    Їсти яблука й суниці,
    Груші, сливи, полуницю,
    Й морозивом блаженно
    Ласувати нескінченно*.
    (*стосовно кількості поїдання морозива треба спитати батьків).

    Чому ще ми любим літо?
    Воно морем гомоніти
    Ще у червні починає,
    У мандрівку зазиває
    Будувать казкові вежі
    На пісочному безмежжі,
    Мушлі горами збирати
    У валізу їх напхати*.
    (*стосовно пхання мушель у валізу теж треба спитати батьків).

    Ну а ще які у літі
    Є сповиті щастям миті?
    Друзів гомін по подвір’ї,
    Ніжний шепіт надвечір’я,
    Дощичка наскоки дужі,
    Тупотіння по калюжі*,
    Гойдалки та каруселі,
    В парку забавки веселі.
    (*так-так, перед зануренням у калюжу обов’язково треба спитати батьків).

    Літо – то пора чудова.
    Веселково-кольорова.
    Кожен день – осяйне свято.
    Й днів у літа так багато!
    Тож мерщій на двір гуляти,
    Грати з вітром, з сонцем грати!
    З світом радісно дружити,
    Як уміють тільки діти.

    13.08.21


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  34. Ольга Олеандра - [ 2021.08.13 09:30 ]
    Співучий Гавчик
    У кутку, в гостинній хатці
    проживає песик Гавчик.
    Чемний песик, тямковитий,
    анітрохи не сердитий.

    Будочки немає в нього.
    Як привезли ще малого
    У куточку поселили,
    Кістку дали, сік налили.

    Так, не знали баба з дідом,
    Що Гавчуні за обідом
    Сік не треба куштувати,
    Бо захоче він співати.

    Як почав наш песик співи,
    Позбігались всі сусіди.
    Що за гвалт? Чи то сирена
    Десь ввімкнулась навіжена?

    Ні, то Гавчик наш співає,
    Соку просить, вимагає.
    Бо сподобалось собаці
    Частування в новій хаті.

    Ледь його угомонили
    І вмовляли, і годили –
    Кістку дали чималеньку,
    Ковдру видали м’якеньку.

    Змовк, поснув, сопе щасливо
    Баба з дідом полохливо
    Скачуть, як чаплі цубаті,
    Щось збирають по всій хаті.

    Сік по всіх кутках шукають,
    Всіх охочих пригощають,
    Доки Гавч не пробудився,
    І концерт не поновився.

    Бо собака він нівроку,
    (не давайте йому соку!!)
    І слухняний, і грайливий.
    Але надто вже співливий.

    10.08.21


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (1)


  35. Юлія Івченко - [ 2021.08.11 01:43 ]
    Для Любочки.
    —Щось ведмедик мій не в дусі!
    Приголуб його, бабусю,
    розкажи про про Білосніжку
    та пограй із ним у сніжки!

    Ще звари для нього кашку,
    нагодуєш бідолашку!
    А я скоро повернуся,—
    каже Любочка бабусі.

    —А то, як без мене ствердне?
    Хто тепло вночі поверне?
    Заспівай йому, бабусю!
    Сон хай кублиться у вусі!

    І малесеньке дитятко,
    і пухнасте ведмежатко
    хоче маминої ласки,
    хоче золотої казки.

    Обійми його, будь ласка!



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  36. Ольга Олеандра - [ 2021.08.08 11:49 ]
    Вередун
    Грр. Це що, бурчить животик?
    Хтось нарешті зголоднів.
    Треба надіслати ноту
    До турботливих батьків.

    Їх доступно повідомить –
    Їсти хоче ваш малюк.
    Де гуляє ваша совість?
    Чому ще не варить суп?

    Хоча суп… складна то справа
    Може, з печива почнем?
    З звіриками? Це цікаво –
    Впізнаю, а потім їм.

    Тихше, тихше мій животик,
    Чую з кухні добрий звук.
    Що там? Ні! Протестна нота!
    Я не буду їсти суп!

    30.05.20


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.41) | "Майстерень" 5.25 (5.33)
    Прокоментувати:


  37. Володимир Бойко - [ 2021.08.04 17:43 ]
    Мультивтікач
    Скік-поскік, скік-поскік –
    З ноутбука мультик втік.
    Розридалась гірко Настя –
    Подивитися не вдасться.
    Плаче баба, плаче дід,
    А за ними киця вслід.
    А знадвору песик – Гав!
    Я той мультик відшукав!


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Прокоментувати:


  38. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.05.23 13:53 ]
    Кмітливий
    Син уже в шкільному віці.
    Кличе хлопця радий татко:
    Скільки буде п’ять і вісім?
    Ну ж, скажи, Давиде, швидко!

    Довго думати не хоче.
    Каже : - Тату, певно, двадцять.
    - Як тобі не сором, хлопче?
    Має бути в нас тринадцять!

    Зиркнув син з- під лоба смішно
    Й хитро втнув малий Давидко:
    - Я ж не мав лічити точно.
    Ти ж просив сказати швидко.

    22.05.2021


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  39. Марія Дем'янюк - [ 2021.05.14 15:33 ]
    Про Маринку
    Як же радісно Маринці
    По веселій йти стежинці
    І збирати у корзинку
    Свіже листя конюшинки.

    Он квіт жовтої кульбабки,
    Наче сонця мармеладки,
    Ніжне листячко сунички -
    Усмішка лягла на щічки.

    Трави чаберу і м'яти -
    Їх також треба зірвати,
    І шепочуть: не хворій
    Подорожник, звіробій.

    Зеленіє кущ малини,
    Листя запашне ожини,
    Та вже варто поспішати:
    Маму чаєм пригощати.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  40. Марія Дем'янюк - [ 2021.04.22 18:10 ]
    Про Соню

    (скоромовка)
    В маленької Соні сьогодні безсоння.
    І в Соніної мами безсоння без Соні:
    Поїхала Соня в село до бабусі,
    Сумують без Соні і мама і друзі.
    Як Соня бабусі в селі допоможе,
    Щаслива й спокійна вернутися зможе.
    Усім привезе соковиті дарунки,
    Бо ж друзі її - ласуни і ласунки!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  41. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.29 10:59 ]
    Ідея



    - Злітав би я на Місяць! - мріяв друг Петрусь.-
    Колись туди зганяю. Може, доберусь.
    Екзамени здавати я би там хотів.
    Бо чув: усі предмети легше в шість разів!


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  42. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.27 07:13 ]
    Пусто
    Запізнивсь у школу Вася.
    Строга вчителька питає:
    - В чім причина? Признавайся!
    Очі вниз. Лише зітхає:

    - Правду кажу. Чесне слово.
    Бо пригода зранку сталась:
    Вмить на голову раптово
    Звідкись враз коробка впала.

    Бац на голову! Я в шоці!
    В ній нічого! Пусто, хлопці.
    Тихий регіт на уроці:
    - Ясно це. Ну а в коробці?


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  43. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.20 07:21 ]
    Кмітливий
    - Ти коли великим станеш,-
    Бабця внука враз питає.-
    Чи мене стару доглянеш,
    Підвезеш чи покатаєш?

    - Ждати стільки літ даремно.-
    Світлий посміх вмить у Віті.-
    Я підвезу завтра, певно,
    Покатаю вас на ліфті.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  44. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.17 15:19 ]
    Хитра
    Змагались внучка з дідом, хто у чім сильніш:
    - А я у шахи кращий. З'їсти можу більш.
    - А я співаю ліпше і в сто раз гарніш.
    - У мене ж більше років. Я таки мудріш.
    - А в мене друзів море. Бігаю скоріш.
    - У мене книг багато, в тебе пару лиш.
    Мала хитрюща, вперта. Врешті на тобі:
    - А в мене більш волосся. Значно більш зубів!


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  45. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.15 20:10 ]
    Щось пішло не так
    Викликають тата в школу.
    Батько тут же кличе сина.
    Досить впертого Миколу:
    - В чім скажи твоя провина?

    Чеше вухо син байдуже,
    Каже трохи неохоче:
    - Наш директор завтра дуже
    Побалакать, певно, хоче.

    Вчили ми закон тяжіння.
    Ніби просто все й наочно:
    - Ви підкиньте вверх каміння,-
    Лиш на землю впаде точно.


    - Спробуй, кинь,- сміялись хлопці.
    - Я й жбурнув якусь цеглину.
    Не на землю впало зовсім.
    На чиюсь чужу машину.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  46. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.13 07:26 ]
    Два варіанти

    Синок приніс підручник татку:
    - Рішити треба цю задачку.
    Завдання той дививсь недовго:
    - Нема нічого тут складного.
    Подумай. Легко зробиш сам ти.
    Бо навіть два є варіанти.
    Малий задачу довго мучив.
    І знов прийшов, ледь не ревучи.
    - У мене два є варіанти:
    Спитати в тебе чи списати.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  47. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.11 10:50 ]
    Синець

    У мами донечка питає:
    - А що таке синець, скажи- но?
    - Невже такого ти не знаєш?
    Таке просте, мені аж дивно.

    - На що воно, дитино, схоже?
    Одна лиш думка у Марічки:
    Синець - це пташка бути може.
    То, певно, чоловік синички.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  48. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.10 11:44 ]
    Щиро і чесно

    Пишуть дітки твір у школі
    Легко, щиро, без обману.
    Тема в них проста доволі
    Про єдину рідну маму.

    Написав Петрусь багато:
    Мама щедра і красива.
    І працює важко часто,
    Мудра, скромна, нелінива.

    І готує дуже гарно.
    Мила, класна і хоробра.
    А як виспиться нормально,
    То вона ще й дуже добра.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  49. Віктор Михайлович Насипаний - [ 2021.03.08 12:26 ]
    Що лишилось?

    Уроки сіли вдвох учити,
    Ніяк не хоче син лічити.
    Проста задачка на вівторок:
    - У тебе було шість цукерок.
    А що лишилось в тебе, сину,
    Як другу дав ти половину?
    Малий зітхнув і каже чемно:
    - Та тільки друг лишився, певно.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  50. Сергій Губерначук - [ 2021.03.05 08:48 ]
    Квітка
    Малесенька свіжа тендітна рослинка –
    листочки ще менші на ній –
    цвіте непомітно,
    ледь біло-блакитно,
    й корінчик пускає в глибінь.

    Стеблинка – з пів голки, ще вітру не чула,
    а квітка – не знала бджоли,
    їй навіть мурашку
    тримати заважко,
    а з неї нектари текли.

    Той цвіт, невиразний для нашого ока,
    завбі́льшки з пшонинку просту,
    був кожній комашці,
    був кожній мурашці
    відчутний уже за версту.

    І навіть якщо та верста для комашок
    складається з ліктів своїх,
    то світ, що для нас є –
    великим, ґіґантським,
    ще більшим здається для них.

    Вони попри все вип’ють дивного соку,
    для них то цілюща трава,
    як нас, тяжко хворих, –
    женьшеневий корінь,
    так їх – той нектар рятував.

    Вони мають сили ще більші, ніж наші,
    по краплі лікуючи світ,
    а ми балансуєм,
    псуємо все всує,
    йдемо в надкосмічний політ.

    Лиш той, хто помітив, як пурхає бабка,
    долаючи власну версту,
    прокреслить проєкти
    польоту ракети
    з цієї планети – на ту.

    Лиш той, хто оцінить малесеньку квітку,
    відчувши тонкий аромат,
    спитає: чи варто
    нарощувать атом?
    і кине під прес автомат.

    Нас квітка врятує, нам бджілка віддячить –
    і меду на стіл принесе,
    як щось хочеш мати –
    навчись цінувати
    й мале берегти над усе.

    12–13 серпня 1995 р., Богдани́



    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: | " "Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 102–103"



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   ...   29