ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.03.29 01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".

Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.

У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня

Віряни несуть до церкви

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…

Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.

Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.

У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:31
Я йду в напівтемрява
Дивлюсь тихенько тінь
Крадеться моя за мною
Куди я вступлю,
Туди вона
Я все намагаюся відвернутися,
Але мені нікуди не подітися від неї
Вона зі мною

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:26
Новорічна ніч настала
Все стихло, тільки за вікном
Завірюха ожива
Все мела замітала свої сліди залишені за собою
Ми шлях вели.
Раптом виє - завиває снігом завірюха

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:25
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:23
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:22
Я дівчинка пацанка вмію постояти за себе
Смілива, сильна, справедлива
Всі мене називають дівчинка - пацанка
В мені живе бунтарський дух,
Так не Ангел я, але не демон
Я с дитинства з хлопцями товаришую
І до сих пір

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:21
Дивлюсь на іграшок - ляльок
і вони дійсно іграшки - ляльки,
як гравець вимушено
зображати з себе іграшку - ляльку,
хоча це дуже складно.

Ось мене і подарували
У день народження купили
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ярослав Чорногуз - [ 2023.07.12 02:26 ]
    Із контрастів орнамент
    Скільки днів ще — сумних і веселих? --
    Ллється долі терпка рідина.
    Тільки знаю я — щастя свій келих
    Не допитий далеко до дна.

    Ще хмеліє життя диво-снами,
    Підливає в бокал гіркоти...
    Тихо тче із контрастів орнамент,
    І веселкою сяєш в нім ти.

    Хай печаль мою голову тисне,
    І зажури у дім нажене.
    Апогей лебединої пісні
    Ще в дорозі чекає мене.

    Ще омріяна наша світлиця
    Нам запалить кохання свічу...
    Йди в обійми, моя світлолиця,
    Хай я знову у рай полечу.

    Хай здається не раз, що не в дусі
    Нервоструни всі рву скрипалю...
    Бо освідчитись просто боюся,
    Як шалено тебе я люблю!

    11 липня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (3)


  2. Руслан Баркалов - [ 2023.07.11 15:37 ]
    Я встану рано
    Я встану рано, на світанку,
    Пройдуся полем по росі,
    Послухаю спів жайворонка в небі,
    Побачу красу рідної землі.

    Піду у гай, де соловей щебече,
    Вдихаючи на повні груди.
    Стрічатиму біля потічка сонце
    Й відчую пробудження природи.

    І кожен кущик до мене озветься,
    Кожна травинка з ранком привітає.
    У піднебесся пісня пташина ллється –
    Це рідна земля новий день стрічає.

    20.11.2021


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Світлана Пирогова - [ 2023.07.11 08:04 ]
    А між нами кілометри

    Чорноока нічка розпустила коси,
    Місяць тихим смутком зазирає в душі.
    А між нами кілометри, хмарочоси.
    Океан бездонний і не видно суші.

    Лиш тебе я наче років сто чекала.
    Пагони любові протяглись магнітом.
    Це кохання, ніби опера з Ла Скали.
    Зірка щастя, астероїд Геракліта.

    А до зустрічі вже часу небагато.
    Навіть світ увесь принишк давно в чеканні.
    Перейдемо знову вулканічне плато.
    Ніжно стеблами сплетемося в жаданні.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (7)


  4. Леся Горова - [ 2023.07.11 08:15 ]
    Паперові листи
    Ми згадали сьогодні листи із поштової скриньки,
    Від якої були не паролі, а крихітний ключик.
    Я тоді діставала до дверок залізних навшпиньки,
    Видивлялась послання в газетах від того, хто скучив.

    Із ваніллю- то лист від бабусі, від тьоті- з духами.
    Берегли ті конверти тепло між холодних поштамтів.
    А пізніше, без марки, ти слав мені ними кохання,
    І у відповідь я відсилала обіцянку ждати.

    Світу цифри ніколи не бути із духом ванілі,
    З неповторним відбитком руки ( чи душі), що сплітався
    У слова і рядки,хай з роками уже поруділі,
    Та живуть мої сім у них, і оживають сімнадцять.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (4)


  5. Леся Горова - [ 2023.07.10 08:52 ]
    Безсоння
    Проросло безсоння із зерна розлуки
    І літа по ньому сірий пух будяччя,
    В колючках акацій тягне з ночі руки,
    Та буяє радо, тільки - но заплачу.

    У мого безсоння жовто- чорні очі
    Розчерком зіниці розкололись хижо.
    Що воно шепоче, знати я не хочу,
    Але, щоб почути, мабуть, подих стишу,

    І згорнуся втроє, до колін притиснусь.
    То все лиш здалося - птах агукнув хрипло.
    А у шибці темній білий місяць висне,
    На подушку мокру сивий промінь сипле.
    05.2022


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (2)


  6. Юлія Щербатюк - [ 2023.07.09 12:03 ]
    Про несправжнє ( Триптих)
    I.
    Перестань у мої кольорові
    Не жадано приходити сни!
    І приносити збурення знову...
    Бо ти частка тієї весни,

    Що п'янила мене диво- цвітом,
    Спокушала отим відчуттям,
    Де хотілося палко любити,
    Де не тліло, буяло життя.

    Де, здавались здійсненними мрії,
    А дороги щасливими всі.
    І була та наївність надії,
    Що ти щиро чекати просив.

    II.
    Може, щиро? Потрухло чекання.
    Віра в тебе загасла сама...
    У задусі такого мовчання
    Почуття охопила зима.

    Час минув ... І у тій холоднечі,
    Вся любов, перелита у лід,
    Залишила в душі недоречні
    Тихі спогади, суму услід.

    І без тебе було моє літо.
    Осінь стигла настане за ним.
    Чим чекати роками і тліти,
    Краще радістю повнити дім.

    III.
    Не іди у мої кольорові,
    Залишись у минулому дні.
    Там, в кохання, оте, паперове,
    Ти ще віриш, а я уже ні.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  7. Світлана Пирогова - [ 2023.07.09 09:57 ]
    Люби мене

    Люби мене, як сонце любить літо.
    І трепетно, і ніжно обіймай,
    Мов липень подихом тендітним квітку.
    Кохання ж мить дарує нам розмай.

    Люби мене в пташинім стоголоссі,
    Яке зливається з серцями двох.
    Світанок вміло заплітає коси
    Взаємності, із променів - пролог.

    Люби мене у радості і горі
    Слабку і сильну, грішну і святу,
    Щоби цвіли очей щасливі зорі.
    Тримай любові нитку золоту.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (8)


  8. Леся Горова - [ 2023.07.08 08:37 ]
    То жінка - осінь
    МарАкас грає знов на парасольці,
    Й калюжі сірі ожили від крапель.
    У затишок сховатись осінь квапить,
    Обіцяним на завтра манить сонцем.

    Мінлива ця пора, неначе жінка ,
    Бо не в літах, не зріла, тільки стигла .
    Послухай, її музика не стихла,
    Хіба що барви стишили відтінки.

    У натовпі не кидається в очі.
    Її вогонь ще треба розпізнати,
    Не б'є тепер він полум'ям косматим,
    Але зігріє ніжно, як захоче .

    То жінка- осінь. Зранку дощ сьогодні,
    І виграє застужено марАкас.
    Так до лиця їй іноді й поплакать.
    А погляд зловиш- там така безодня!
    2022.10.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (2)


  9. Сергій Губерначук - [ 2023.07.07 16:13 ]
    Сяй!
    А тепер от крапка й край!
    Місяць повно час тримає.
    Довго-довго дня немає.
    Пі́тьма й розпач: сонцю, сяй!

    Це самотність – і нехай!
    Осінь за́вжди мало гріла.
    На кленове листя пріле
    сніг улігся: сніже, сяй!

    Вийди, серцю, сліз не край!
    Бо без тебе попри вдачу
    зір утрачу – й не побачу
    щиру зраду: серцю, сяй!

    Отже, любко, час не гай!
    Бо без серця, снігу й сонця
    геть затьмарено промовця!
    Сяй коханням – іншим сяй!

    26 липня 2003 р., Богдани


    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: | "«Усім тобі завдячую, Любове...», стор. 222"


  10. Єлена Задорожня - [ 2023.07.06 13:40 ]
    Серед тисячі чужих сердець
    Серед тисячі чужих сердець
    Знайдеться те єдине,
    Що неначе закоханий митець
    творитиме кохання  безупинне.
    06.07.2023


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Світлана Пирогова - [ 2023.07.06 11:05 ]
    Загадковий сон

    В обіймах невагомості і ласки
    У сні твоїм я Музою була.
    І зоряна безмежна світла казка
    Фантазій насолоду нам плела.

    Таїною запахло диво круто,
    П'янило, проникало в душі нам.
    Кохання розквітало, ніби рута,
    Під місяцем лягав блискучий трап.

    Поезія розлита океаном
    В полоні дотику магічних слів.
    Невже цей загадковий сон омана?
    Бо місячний окраєць млів і млів.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (6)


  12. Світлана Пирогова - [ 2023.07.05 09:00 ]
    Знайди мене


    Шукай мене вечірньою порою,
    Як сонце стомлене за обрієм приляже.
    Вдихни повітря з пряного настою,
    Відчуєш, як сумую я без тебе, княже.

    Шукай мене в графіті темнім ночі,
    Я зіркою світитиму тобі яскраво,
    Бо Світлая ім*я моє жіноче.
    Побачиш погляд щирий, зовсім не лукавий.

    Шукай мене на золотім світанку...
    Тебе зустріну у пшеничнім ріднім полі.
    Нестерпно жити більше у мовчанці,
    Знайди мене і зрозумієш, що це доля.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2023.07.05 09:43 ]
    Пташина королева
    Щемливі ріки хмар перистих,
    Мов небо хтось позамітав.
    У голубіні шовковистій
    Незрима музика вита.

    І на смарагдові дерева
    Вона, як щебіт, опада.
    Немов пташина королева -
    Гілля хитає, молода.

    І легіт ніжний з нею в парі
    Танцює легко менует.
    І ніжки слід майне в ударі...
    Його помітить лиш поет,

    Коли вечірньою росою
    Умиється зелений гай,
    Він замилується красою -
    Ще є на світі — Божий рай!

    4 липня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  14. Юлія Щербатюк - [ 2023.07.04 09:27 ]
    Сніги
    А літо хотіло усіх звеселити!
    Барвисте, грайливе, таке осяйне!
    Теплом милувало, ховалось у квітах,
    Колись зчарувало тебе і мене.

    А літо раділо тому розмаїттю,
    Вмивало росою, поїло дощем,
    І все не могло одного зрозуміти:
    Чому ми не разом з тобою іще?

    А літо п'янке шурхотіло у травах,
    Співало у кронах у старім саду.
    А літо усе ще тужливо питало:
    Чом ти не знайшов? Чому я не прийду?

    Буяло у луках, в покосах крислате,
    У пахощах сіна пливло навкруги,
    А, потім питало, ізнов винувато:
    Чому поміж нами розлуки сніги?

    А літо хотіло...
    А літо раділо...
    А літо питало...
    А літо не знало...

    2-3 липня 2023 року.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (6)


  15. Світлана Пирогова - [ 2023.07.04 08:15 ]
    Мені з тобою легко
    Мені з тобою легко, мов пір'їні,
    Летіти там, де теплий віє вітер,
    І поринати в мрію й говорити
    В ефекті за штрихами світлотіні.

    Мені з тобою легко, ти ж романтик
    В чаклунстві сонячному слів і струмі,
    Живлющої води для серця-руни,
    В гармонії співучій звуків мантри.

    Мені з тобою легко і в мовчанні,
    У тиші зашифрованій врочисто.
    Своїм вражаюче люб'язним хистом
    Коректно у життя моє втручатись.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  16. Леся Горова - [ 2023.07.04 07:45 ]
    Іскра

    У небо ночі темної, як космос
    Злетіла іскра, кинута багаттям ,
    Пірнула у духмяні сині косми
    Густого диму. Скільки догорать їй

    Залишилося часу? Мерехтіла
    Вона як зірка там, на чорній тканці,
    І піднімала невагоме тіло
    Все вище у своїм казковім танці.

    Та вже летить пір'їнкою донизу,
    Ледь світячись. Ген крила опустило
    Маленьке диво, вистрелене хмизом,
    Що цілу мить було мені світилом.

    Ту іскру пригорнув до мене вітер,
    Щоб трохи освітить моє будення,
    А ти її з долоні хутко витер,
    Сховавши теплий спогад у кишеню.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (6)


  17. Ярослав Чорногуз - [ 2023.07.04 05:59 ]
    Зоряний кохання час

    Люблю, як на моїм плечі -
    Твоя голівка й ніжні губи
    Мене цілують уночі -
    Відпочивай, моя ти люба.

    Неначе тополиний пух
    Лоскоче дуже делікатно.
    І кожен твій пестливий рух
    Мене розпалює стократно.

    На щастя вогнище несем
    Свій шал нестримний буревію.
    І розквітає наш едем,
    До ранку радістю зоріє.

    О зоряний кохання час -
    Благословіння вище висі.
    То небеса з'єднали нас,
    І мрії наші всі - збулися!

    4 липня 7531 р. (Від Трипілля) (2023).


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  18. Світлана Пирогова - [ 2023.07.03 08:53 ]
    Порозумілися


    Порозумілися - і світ засяяв кольорами,
    І райдуга між нами пролягла,
    А сонце вранці в небі заблищало пектораллю,
    Єднаючи сердечні два крила.

    Ти ніжна музика душі моєї, безперечно,
    Мов ангел чарівний в моїм житті.
    Смакую кожним словом твоїм дивовижно-ґречним,
    Даруєш щедро щастя конфетті.

    І відійшло у забуття все те, що заважало.
    Панує лиш довіра і любов.
    І ми пізнали радості душевної чимало,
    Бо доля стелить злагоди покров.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  19. Світлана Пирогова - [ 2023.07.02 12:39 ]
    Слів нектар
    П'янкий нектар - слова, що сказані мені.
    Я кожне милозвуччя хочу пити.
    Чи, може, чарівний цей в'ється хміль вві сні,
    І виграє казковий дивний вітер?

    Волошки засівають щастям небеса,
    Меди словесні потекли рікою.
    Так слова кожного бринить земна краса,
    То ж відгукнулася любов луною.

    Бо сходять вже сузір'ями слова п'янкі.
    Закохана сплету із них віночок.
    Отак з тобою, любий, жити б всі віки,
    І пити слів нектар і дні, і ночі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (7)


  20. Марія Дем'янюк - [ 2023.07.01 14:34 ]
    Скоромовка
    В липні Липень мандрував,
    Віти липи оглядав:
    Чи усе залиповіло -
    Квітом липи запашіло?
    Липень трішечки стомився,
    Чаєм з липи пригостився.
    Липовим духмяним чаєм
    Щедро липа пригощає!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (5)


  21. Світлана Пирогова - [ 2023.07.01 10:17 ]
    Торкаюсь ніжно думкою
    Торкаюсь ніжно думкою. Чи маю право?
    Це все одно, що доганяти вітер,
    Але квітнева сонячна душі оправа
    Малює райдугу в моєму світі.

    Торкаюсь думкою, немов блакиті неба.
    Яке ж було б кохання поміж нами?
    Вночі я бачу, бачу сни лише про тебе,
    Що встелені яскравими зірками.

    Чому ж всі мрії розпливаються хмаринно?
    Дощем незрячим сиплються бажання.
    Торкаюсь ніжно думкою - увись я лину,
    Літають роєм всі мої вагання.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  22. Леся Горова - [ 2023.07.01 08:31 ]
    Уві сні

    Ти поклич мене на Говерлу,
    Ковдру там постели туманну,
    А щоб серце моє завмерло
    В золоте огорни світання.

    Сплутай коси мої з промінням,
    Хай від подиху залоскоче,
    І повірю в любов осінню
    У якої блакитні очі .

    ПіднесЕмося попід хмари
    Щоб торкнутись губами неба.
    Але й того мені замало.
    Бо, мабуть, прокидатись треба.

    2022.08.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (4)


  23. Ярослав Чорногуз - [ 2023.07.01 00:05 ]
    Музика краси
    Поглянь, як сяйвом вись бринить,
    Моя журлива королево,
    То світлоносна Божа нить
    Оповиває всі дерева.

    І поїть ніжністю й теплом
    Після дощу схололі квіти.
    У небо тягнеться зело --
    Як розкоші цій не радіти?

    І пісня розлилася з віт...
    На хмар волокна шле відлуння.
    То — музики медовий слід
    На сонячних вібрує струнах.

    Немовби то співаю я
    Про личка вроду досконалу.
    Й виблискує краса твоя
    З небес ясного п’єдесталу.

    30 червня 7531р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (9)


  24. Світлана Пирогова - [ 2023.06.30 08:18 ]
    Щасливі
    Слова любові особливо пахли
    Весною, мов акацієвий цвіт.
    Складались зустрічей жадані пазли,
    І зачарованим здавався світ.

    Слова улітку, наче пломеніли,
    Як полуниця лісова на смак.
    У двох серцях одна струна бриніла.
    Мелодія звучала, звісно, в такт.

    А восени слова любові зріли,
    Мов яблука солодкі й запашні.
    Хоч від плодів схилялось нижче гілля,
    То ж теплими були осінні сни.

    Слова узимку ніжно-філігранні.
    Тепер вітри й морози не страшні.
    Щасливі, хто зберіг своє кохання,
    І знов їм дочекатися б весни.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  25. Світлана Пирогова - [ 2023.06.28 14:09 ]
    Пульсують контури розмиті
    Суцільна дощова стіна взяла в полон,
    Але пульсують контури розмиті.
    У венах стрімко сунеться якийсь циклон,
    Нагадує про світлі дні щомиті.

    Тепер лише кохання солод уві сні:
    І очі зі стрілою Купідона,
    І поцілунки губ яскравістю рясні,
    А у вухах слова від Цицерона.

    Журливо, темно... дощу висить завіса,
    Краплин води нейронова чечітка.
    В краях далеких десь заблукав гульвіса.
    Попало серце зжате в мокру сітку.

    Дощить, а парасолька лиш одна в юрбі,
    Стікають краплі по душі печалі,
    І хоч пульсують контури лиця в журбі,
    Вівальді чути - скрипку пасторалі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  26. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.28 13:45 ]
    Тільки ми
    Во...
    Духмяна ніч, барвистих трав,
    Лиш подихи несмілі...
    Серпневий місяць гордо став,
    І сяють зорі білі.

    А ми стежиною ідем,-
    Мою тримаєш руку.
    І огортає щастя щем...
    На втіху чи на муку?

    В полон твоїх сумних очей,
    Обійм, таких ласкавих.
    І щиро-лагідних ночей
    Я безоглядно впала.

    Несила говорить мені,
    Про те, що відчуваю...
    Душа від радості бринить,
    Від ніжності співає!



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  27. Сергій Губерначук - [ 2023.06.27 19:53 ]
    Тепер, коли осушено бокал…
    Тепер, коли осушено бокал,
    коли по венах розлилась отрута,
    я звільнений, мої пудові пута
    обсипались уламками дзеркал,
    тепер, коли осушено бокал.

    Тепер, коли мої слова гірчать,
    коли язик – запріснявіла паперть,
    не буду на папір чорнилом крапать,
    а з кров’ю виплюну усе, що мав мовчать,
    тепер, коли мої слова гірчать.

    О, світе мій, ти був моєю тінню,
    бо я руками сонце пеленав.
    Навіщо тільки я тебе пізнав,
    піддаючись земному похотінню,
    піддаючись земному похотінню,

    Нащо любив одну і не одну,
    покірний і безсовісний неначе?
    Скажи мені, прожитий мій юначе,
    ти ж колисав не груди, а труну,
    о, колисав не груди, а труну.

    Ти ж сни свої верстав не наяву,
    так звідки ж в тебе винайшлось уяви
    під оплески вмирати і під браво
    і рани заривати у рову,
    а рани заривати у рову.

    Якби ти знав, який тобі кінець,
    якби цей біль тоді тебе дірявив,
    ти б, може, падаючи, зачепивсь за хмари
    і був на небі Божий одинець,
    якби ти знав, який тобі кінець…

    Тепер, коли осушено бокал,
    коли по венах розлилась отрута,
    я звільнений, мої пудові пута
    обсипались уламками дзеркал,
    обсипались уламками дзеркал…

    19 червня 1993 р., Київ



    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: | ""Усім тобі завдячую, Любове...", стор. 54"


  28. Леся Горова - [ 2023.06.25 11:20 ]
    Слід
    Не наслухаюся стоголосся
    У пробудженні юного літа,
    Де проміння ажурно сплелося
    Поміж гілок оновлене сито.

    Ще прозорі у листя долоні
    Загрубіють від сонця і вітру,
    І примусить безжальне осоння
    Щільно зімкнутій тіні радіти.

    Та сьогодні у розпалі травня
    День погожий так м'яко розлився,
    І кульбабову розсип недавню
    Піднімає, як слід янголиці.

    2023.05.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (5)


  29. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.24 19:20 ]
    Червнева ніч
    Літня ніч скувала сонне місто,
    Прохолоду скинула на землю.
    Заховала кольори барвисті,
    Одягнула все у шати темні.

    Зорі затулили сірі хмари,
    Дивували тихою ходою.
    Кривобокий місяць небом марив,
    Та понуро плив понад водою.

    Липами духм'янилось повітря,
    В очереті спокій незбагненний.
    Червень огортав медовим цвітом.
    Тиша, наче дар...

    І знов сирени...

    24.06.2023 року.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  30. Леся Горова - [ 2023.06.24 12:06 ]
    Мрія
    Пройтися босоніж по сонцем нечіпаних росах,
    Легкого ознобу пізнати від холоду трав,
    І вийти на стежку суху, там тепло розлилося
    У місці, де промінь палкий її розцілував.

    Торкнутися поглядом космів нічного туману,
    Що злякано влігся у схований в лузі рівчак,
    Чекати на мить загадкову, коли він розтане,
    Безсило спустивши пасмо по вологих корчах.

    Завмерти в ранкових обіймах- спокійних і теплих.
    Без остраху глянути в даль, у спопелений схід.
    Повірити- пташці співочій дароване небо
    Безпечне і чисте. Всміхнутись метелику вслід.
    2023.05.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (4)


  31. Світлана Пирогова - [ 2023.06.23 23:08 ]
    Рідний альт


    А міжсезоння пам'ятало жінку,
    З якою в радість осінь і зима,
    Її жіночність, голосу відтінки,-
    І серце тріпотіло крадькома.

    На перехресті розчинилась зустріч.
    Банальність диму, а чи долі шлях?
    Невиграна іще солодкість мусту
    Звабливо залишалась на губах.

    Зимового дощу одежа сіра.
    Вологістю спадала на асфальт.
    І тільки час тримав краплин мірило,
    А в шумі чувся досі рідний альт.

    2020 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  32. Світлана Пирогова - [ 2023.06.20 19:17 ]
    Ніч приголомшлива

    Ніч приголомшлива, танули зорі,
    Ніби повільно текли і текли.
    Місяць в пірозі сріблясто-прозорий
    Небом мандруючи, світло розлив.

    Кучері з мокрим ефектом вербові
    Ніжно леліяв розлогий ставок.
    Ось народились слова від любові,
    І поцілунків єднав ланцюжок.

    Душі сплелись у солодкій знемозі,
    В ласці обіймів. Всміхалася ніч.
    Голос гнучкий і чуттєвості лози.
    Ніч приголомшлива без протиріч.

    Не уявляю, якби не зустрілись,
    Мимо пройшли б в паралельних світах.
    Мабуть, фортуни торкнулися стріли,
    Ніч приголомшлива в наших руках.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  33. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.20 13:12 ]
    Приречені почуття
    В годиннику торішньої жаги
    Зламалось щось. І стрілки зупинило.
    Та вже не мала жодної ваги
    Обставина, яка згорнула крила.

    І зникли сенси запитань простих:
    Що на заваді вічності стояло?
    Можливо, то були хиткі мости,
    Які колись собі проторувала

    Шалена пристрасть... А вона слаба
    Протистояти часу в намаганнях.
    Свого вогню пекельного раба,
    Як темрява згоріла на світанні.

    В приречених на згубу почуттях,
    Які не мали глибини і сили.
    Отак безкарна прірва забуття
    Ховала у проваллі попіл сивий...

    22.01 - 02.02.2020 року


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  34. Сергій Губерначук - [ 2023.06.19 11:10 ]
    Матіоловий сон (2)
    Ти вся моя.
    Ти вся моя тепер була.
    Чемно відмовлюся від тебе.
    Спи.

    О, вона спала.
    І ніби квітка під місяцем цвіла.
    І я потраплю в сон її,
    потраплю в сон її
    блаженний.

    Я в сад нічний виходжу, літній сад.
    О, матіоли, ви запаші́ли так,
    як удоволені вуста коханої, моєї.

    О, ви співаєте на свій снотворний лад!
    І поринаю в вас, і сплю,
    і бачу сон коханої моєї…

    Матіоловий сон.
    Матіоловий сон.
    Солов’їна пітьма.
    Скрізь п’янкий аромат.
    Матіоловий сон.
    Голубий зорепад.
    Перша втіха моя –
    матіоловий сон.

    Цілуються птахи і ніч блідніє.
    Весь голос мій – сумна віолончель.
    Спокійний стан коханої, моєї.
    О, матіоли, загляніть під довгі вії
    її святого сну – скажіть, скажіть,
    чи зараз я ріднішим є для неї?

    Матіоловий сон.
    Матіоловий сон.
    Солов’їна пітьма.
    Скрізь п’янкий аромат.
    Матіоловий сон.
    Голубий зорепад.
    Перша втіха моя –
    матіоловий сон.

    Ти стрепенулася всім тілом уві сні
    від подиху безсонних матіол.
    О, спи…
    О, спи…
    О, спи…
    Чаруй мене собою.

    Матіоловий сон.
    Матіоловий сон.
    Солов’їна пітьма.
    Скрізь п’янкий аромат.
    Матіоловий сон.
    Голубий зорепад.
    Перша втіха моя –
    матіоловий сон.
    Матіоловий сон.
    Солов’їна пітьма.
    Скрізь п’янкий аромат.
    Матіоловий сон.
    Голубий зорепад…

    Ти вся моя.
    Ти вся моя тепер.
    Чемно признаюся до тебе.
    Про – бу – джу-у-у…

    27 квітня 1997 р., Київ,
    ніч, Свята Пасха.


    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: | "«Матіоловий сон», стор. 21–22"


  35. Ярослав Чорногуз - [ 2023.06.19 01:53 ]
    П'єм щастя музику
    Як хороше в подільськім лісі -
    Між крон містичний чути шум.
    І небо цілиться із висі...
    Свій шлях колись тут завершу.

    Коли мій час прийде урочий
    І буйна музика вітрів
    Мене заколисати схоче
    Акордів схлипами вгорі.

    А поки що мені ще рано
    У далечінь, за небокрай...
    Бо десь за обрієм кохана
    У свій розквітлий кличе рай.

    І птаства щебіт наслухаю,
    Повітря повними грудьми
    Вбираю в літньому розмаї,
    П'єм щастя музику мов ми.

    18 червня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  36. Тамара Швець - [ 2023.06.18 14:22 ]
    Скарбниця творчості
    Сокровище творчества
    Как мудро сказал Авиценна,
    Что для общения с людьми,
    Нужно тропы проложить,
    Добротой к душам и сердцам их .
    Творческие клубы в интернете,
    Создают гармонию, тепло, уют.
    Поддержка, искренние слова,
    Общение - в радость, позитив.
    Благодарю, кто создал их.
    Возможности каждому даны,
    Свою душу и взгляд открыть.
    Много нового, интересного,
    Для себя здесь узнаешь,
    Источник знаний, творчества,
    Взгляды интересные,
    Увлеченно их читаю,
    Впечатляют, вдохновляют! 18.06.21

    Скарбниця творчості
    Як мудро сказав Авіценна,
    Що для спілкування з людьми,
    Потрібно стежки прокласти,
    Добротою до душ і сердець їх.
    Творчі клуби в інтернеті,
    Створюють гармонію, тепло, затишок.
    Підтримка, щирі слова,
    Спілкування - в радість, позитив.
    Дякую, хто створив їх.
    Можливості кожному дані,
    Свою душу і погляд відкрити.
    Багато нового, цікавого,
    Для себе тут дізнаєшся,
    Джерело знань, творчості,
    Погляди цікаві,
    Захоплено їх читаю,
    Вражають, надихають! 18.06.21



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.18 12:24 ]
    Ніч і крила
    Де утікала із під ніг,
    земля, що не тримала більше,
    там, пройдених вітри доріг,
    гасили гіркоту тих віршів.

    Що надавали слАбих сил,
    продовжити дорогу знову.
    Про милість день іще просив, -
    ніч притягла свої окови.

    І, метушню прибравши ту,
    ні, не сестра, але чаклунка.
    Взамін на марноту пусту,
    Потроїла мої рахунки.

    Поїла очі та вуста,
    росою дивного безсилля.
    І безсоромна і проста
    мені доламувала крила.


    16-18.06.2023 року.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (11)


  38. Леся Горова - [ 2023.06.18 09:28 ]
    Кава на двох

    Безцінна кава, зварена на двох.
    Та ще коли готується по черзі.
    Бо той заварить, хто проснеться першим,
    Й підсмаченим турботою еспресо
    Застелить аромату ніжний шовк .

    Безцінна кава у твоїй руці
    У переході ранку напівсоннім,
    Що хлюпнув першу тінь на підвіконня.
    Не просто чашка та напоєм повна-
    В долоні то не бризки- промінці.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.7) | "Майстерень" -- (5.92)
    Коментарі: (9)


  39. Юрій Поплавський - [ 2023.06.15 14:42 ]
    Привітання

    Тернистий шлях гріха…
    А що ще є солодшим ?
    Мозільний труд, чи праця?
    Ха….
    Хоть скільки тут пройшло життя,
    Але ти не була паяцем.
    Ти вчилася життю в життя.
    Бувала жОрсткою наука.
    Та все ж биття будує шлях буття.
    Про тебе сказано - наука не до бука…
    І ти навчилась, всьому і всього.
    Чому тепер на цілий світ ти злишся?
    Бо ще ти не знайшла того,
    Хто заспокоїть і не лише?
    Чекати-ждати не для вас.
    Ти всім бикам поскручувала роги!
    Бо всі ж однакові завжди в анфас,
    А головне в дорозі… це здорові ноги…
    Живи не завтра, вчора вже нема!
    Сьогодні тільки сонце світить.
    Життя це повість, автор - ти сама.
    Ти вибираєш – терен або квіти…
    І як завжди, шануй своїх батьків.
    Можливо ти за них мудріша,
    Але пройдЕ ще трішечки років
    І знов старе вам видасться новішим.
    Не буду більш зудіти наче мух…
    Ти все сама прекрасно розумієш.
    Живи, як хочеться, роби так …. вввввввжух
    І в дамки-королі поспієш…….
    15.06.2021ррррр.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  40. Сергій Губерначук - [ 2023.06.15 10:24 ]
    Матіоловий сон (1)
    Чемно відмовився вечір від ночі,
    тихо покинув престол
    подарував їй ментолові очі
    й запах кількох матіол.

    Він їм наказував ранку діждати
    і передати йому,
    щоб той не смів навіть вітром чіпати
    ночі цнотливу пітьму.

    Спи, моя дівчинко, я відмовляюсь
    спокій порушити твій.
    Хай тобі сниться, що я дочекаюсь
    ранку з-під сонячних вій.

    Хай тобі сниться, що я покотився
    вітром у дальні степи.
    Щоб матіоловий сон не розбився,
    спи, моя ластівко, спи.

    Сон нам наказував ранку діждати,
    і пам’ятати мені,
    щоб я не смів навіть пальцем торкати
    радість мою уві сні.

    Поруч прощання, а ранок ще блище
    морок на клаптики рве,
    рве матіоловий сад, над яким ще
    сон твій красиво пливе.

    Спи, моя дівчинко, я відмовляюсь
    спокій порушити твій.
    Хай тобі сниться, що я дочекаюсь
    ранку з-під сонячних вій.

    Хай тобі сниться, що я покотився
    вітром у дальні степи.
    Щоб матіоловий сон не розбився,
    спи, моя ластівко, спи.

    21–22 серпня 1995 р., Богдани


    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (1) | "«Усім тобі завдячую, Любове...», стор. 104"


  41. Світлана Пирогова - [ 2023.06.15 08:08 ]
    Адажіо любові
    Ескорт зірок зійшов на небо серпня,
    Ще й місяць річці легко ллє медовість.
    І чути, чути шепіт тихий серця.
    З тобою ніч - адажіо любові.

    Душа в полоні ніжних поцілунків,
    А потім стільки їх, немов лавина.
    Малює ніч чуттєві візерунки.
    Мелодія кохання п'янко лине.

    Я в очі надивитися не можу,
    Неначе льону голубінь розквітла.
    В них чародійну силу я знаходжу,
    Адажіо моє любові й літа.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (6)


  42. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.14 13:29 ]
    Магії більше немає
    У твОїх очах причаїлися зрада,
    Застигла в гіллі незабутого саду,
    Що чув тиху мову признань.
    Іще голос теплий словами голубить,
    Та вже не ховає обману полуда,
    І дім покидає весна.

    Ти все ще не можеш про це розповІсти.
    У стомлених нетрях поснулого міста,
    Обох обіймає печаль.
    У темряві ночі холоне повітря,
    А пам'ять торкається спогадів світлих,
    Про те, що минуло, а жаль.

    Та час невблаганно керує роками,
    І шириться прірва, ота, поміж вами,
    Така непомітна сама.
    Коли почуття опадають додолу,
    Стають, наче тіні, прозорі і кволі,
    І магії більше нема.

    11-12.06.2023 року


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (6)


  43. Світлана Пирогова - [ 2023.06.14 09:57 ]
    Між нами магія
    Між нами магія, невидимий магніт.
    Хоч утікай, притягує всесильно.
    Експресія, емоції Піаф Едіт.
    (І як закралось в серце божевілля?)

    Між нами магія, то тиша, то гроза.
    Проміння сонця в золотистих злитках.
    Сплітаємось думками, мов гнучка лоза.
    Я, звісно, твій, ти - мій - живі відбитки.

    Між нами магія, що не торкнулась тіл
    І чистої печалі океани.
    І сяйво животворних мрій за виднокіл,
    Любові швидкорослої платани.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.72) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  44. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.12 13:21 ]
    Зупинись і відчуй

    На мить зупинись. І відчуй, як хвилини,
    У вир небуття відлітають невпинно.
    Так час невблаганно відмірює кроки,
    Із подихом кожним коротшають роки.

    А ти у полоні стурбованих буднів
    П'єш радощів стиглих бальзам неосудно,
    І все не вгамуєш ту пристрасну спрагу,
    Бо є у душі ще чарівна наснага,

    Що зветься любов'ю, давно і одвічно,
    І це почуття є, насправді, магічним.
    Допоки квітує воно світанково,
    Із віком життя не веде перемовин.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (5)


  45. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.10 13:40 ]
    А чи було?
    А, чи було воно, таке кохання,
    Що силою нагадує вогонь?
    Твоє єдине. Перше чи останнє?
    Від юності до посивілих скронь?

    А чи було воно? Чи не наснилось?
    Омана невловимого чогось...
    Що дні малі тобі давало милість,
    А, потім, сокровенне не збулось.

    А чи було? Себе питаєш знову...
    Слова, мовчанням сповнені палким,
    Колись чарівно ляжуть за основу,
    Тобою ще написаних рядків.

    А чи було? Думок огорнуть хащі...
    Та відповідь, можливо, поруч є.
    Якщо і дотепер воно найкраще, -
    Напевне, заповітнєє твоє!

    8-10.06.2023 року.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  46. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.07 13:05 ]
    Відлуння
    Минулого відлунням, безпорадно
    життя твоє крокує з гірки вниз.
    Неначе у виставі «Без реприз»
    все дійство, в безкінечному антракті,
    проходить повз. А ти один із тих,
    хто лиш спостерігає із партеру,
    як добігає дна активна ера,
    серед отих, безвісно-мовчазних.
    Як непомітно промайнули дні!
    І ось останній акт тієї п'єси..
    Не бути королевою принцесі,
    чий юний образ тане вдалині.


    29 лютого 2020 року.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  47. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.05 13:30 ]
    Втаємничене слово
    Втаємниченого слова
    ось і промайнула тінь...
    Двох одна чарівна змова,
    Розмаїття почуттів.

    Невичерпності промова,
    Надвисокості політ,
    Що чудово, світанково
    Прикраша собою світ.

    Найчудеснішого слова,
    Бережім казковий шарм
    Усього Любов основа,
    Нею промовля душа.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  48. Хельґі Йогансен - [ 2023.06.03 19:32 ]
    Дощ
    Сьогодні знов дощить, немовби плаче небо.
    У нас не рандеву, а зустріч просто так.
    Далекі чи близькі? — Не знаю і не треба...
    Самотні дві душі. Самотні ми, однак.

    З думками про своє дощ лиє все сильніше,
    Змиває біль, журбу, провину, смуток, страх.
    Намокли — то пусте, від цього нам не гірше,
    Бо жевріє любов у теплих ще серцях.

    І знаю — в цей момент зітхаєш не про мене,
    Як знаєш ти, що я із іншою в думках.
    Та зараз тільки ми, над нами сіра стеля.
    Навколо ні душі. Навколо все ніяк...

    Спонтанно якось так ми стали, наче рідні
    В компанії дощу й безлюдних, мокрих площ.
    Я дякую тобі! Пробач за божевілля!
    Усе це — почуття... і клятий літній дощ.



    03.06.2023


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (19)


  49. Ярослав Чорногуз - [ 2023.06.03 18:03 ]
    Насолода кохання (пісня)
    Поцілунків солодких мед,
    Сяють ніжністю диво-очі,
    І жаги невимовний злет,
    Море любощів аж клекоче.

    Та невже наяву ці сни?
    Нас вигойдують шалу хвилі,
    Шторми пристрастей, це — вони
    Нам любові несуть всесилля.

    ПРИСПІВ:

    О п’янка насолода кохання,
    Безберега, як миті оті.
    Хай же буде любов ця остання -
    Я від щастя померти хотів.


    Я забув біль колишніх образ,
    І невдачі усі — в минулім.
    Коли серце моє не раз
    Прошивали відмови кулі.

    Інша воля тепер небес
    - В почуття взаємного силі.
    Нас накрила злива чудес -
    Любов на межі божевілля.

    ПРИСПІВ:

    О п’янка насолода кохання,
    Безберега, як миті оті.
    Хай же буде любов ця остання -
    У безсмертя у ній ми летим.

    2 червня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  50. Юлія Щербатюк - [ 2023.06.02 13:11 ]
    В руїнах сподівань
    В руїнах безнадійних сподівань
    Примарами блукають їхні тіні.
    Наївних мрій знедолені видіння
    Тонким лягають абрисом в слова.

    На тілі мап неходжені шляхи;
    На тлі років нездійснені бажання.
    Крізь молодості спалахи останні
    Пожухлість днів відгомоном глухим.

    Здавалося, немає вороття
    У те горіння неповторних буднів,
    Де все чудове бачилось майбутнім,
    Де вирувало ще твоє життя...

    Вже не вирує. У полоні літ
    Схиляється до заходу покірно.
    Лише альбоми, оптимізму вірні,
    Тебе зовуть ізнову у політ.

    Та сила незасмучених світлин,
    І вперта міць іще живої віри,
    Затьмарять забуття свавілля сіре,
    Сповільнять небуття запеклий плин.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5) | Самооцінка 5
    Коментарі: (6)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   115