ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.03.29 07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе вийде все, лети.

Віктор Кучерук
2024.03.29 05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.

Артур Курдіновський
2024.03.29 01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".

Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.

У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня

Віряни несуть до церкви

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…

Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.

Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.

У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:31
Я йду в напівтемрява
Дивлюсь тихенько тінь
Крадеться моя за мною
Куди я вступлю,
Туди вона
Я все намагаюся відвернутися,
Але мені нікуди не подітися від неї
Вона зі мною

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:26
Новорічна ніч настала
Все стихло, тільки за вікном
Завірюха ожива
Все мела замітала свої сліди залишені за собою
Ми шлях вели.
Раптом виє - завиває снігом завірюха

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:25
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:23
В моїх думках коханий чоловік,
Це образ, майже нереальний
Але зовнішній вигляд - імпульсивний і брутальний
Думка про нього зігріває мені душу,
Він зі мною ночами і днями
Коли зустрінемося у реалі…
Раптом іскра пробіжить між нами
Не дозволимо собі о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Мессір Лукас - [ 2020.02.16 19:18 ]
    Кохання піїта
    Ці очі – келихи абсенту,
    Зелений колір.. саме те!
    Мене захоплює дощенту
    Троянда в рюшах декольте,

    Свавільні локони і вії,
    Грайливий сміх, тонка печаль,
    Я їх приборкаю, розвію,
    Торкнувшись Вашого плеча.

    А далі.. далі.. далі буде..
    Довіртеся, благаю Вас!
    Важке похмілля, сірий будень,
    І квітка, що об’їв Пегас.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  2. Володимир Бойко - [ 2020.02.16 14:46 ]
    Без царя
    Бреши. Бреши
    Без міри і без ліку
    І без царя
    В убогій голові.
    То матимеш
    Пошану превелику
    В брехливій,
    Здеґрадованій Москві.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Деркач - [ 2020.02.15 10:10 ]
    Сценарій сюр
    Мода не міняється
    і юрба не кається,
    у судах єднаються зрада і совок.
    Дев’яносто п'ятою
    йде колона ватою.
    Зашивайте, братіє, рота на замок.
    Волонтери, бійтеся!
    Пугало комісії
    на чолі дивізії їде на війну.
    Буйна охоронниця
    б’є, кого їй хочеться,
    Буратіно мочиться? Слава сцикуну!
    Як то любо-дорого!
    Удає суворого:
    очі в очі ворогу дивиться в упор,
    із еміром снідає,
    з папою обідає...
    а тилами відає горе-прокурор.
    Урку одубілого,
    що за Сашу Білого
    уникає цілого строку у тюрмі,
    на жінок натравлює,
    на героїв армії
    пальцями показує...
    Весело юрмі!
    Ожила кацапія.
    Нео-дипломатія
    обіцяє Рашії нашої води.
    Мода зеленішає,
    Вова веселішає
    і на вуха вішає локшини орди.
    Українізація
    чи колаборація?
    І не знає нація, хто куди гребе.
    Здати економіку
    і країну Вовіку –
    це і є у коміка варіанти Бе?


    02/20


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  4. Володимир Бойко - [ 2020.02.14 13:16 ]
    З відчаю
    Не стане народом розмитий народ,
    Він так і залишиться в стійлі заброд,
    А непокірних лукаві ординці
    Нейтралізуватимуть поодинці.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (2)


  5. Максим Баштинов - [ 2020.02.11 00:40 ]
    Панівська чернь
    Ось це і є шляхетні пани ?
    Повиїдали так жупани
    Що гомба сорочинна й то, єдина виліта
    Та вам свиня не стане за раба !
    Бо навіть свині знають правду
    Яку ховаєте ви так старанно
    І не виводите у люде

    А правда ця
    Що ви такая ж чернь людськая
    Що помира й не вимирая
    Продовжує сей рух вельможе
    Бач бо,
    ходить с холопом вам негоже
    По вулиці одній.
    Вам подавай як для мойсея
    Щоб роступилася дорога всея !
    Щоб білі чоботи шкіряні
    Та ноги бідні, голодранні
    Не бачились в одних путях !

    Та люде, прошу, схаменіться
    В народ сей бідний подивіться
    Загляньте прямо їм у очі
    Що так не досипали нóчей !
    Для вас панів се так старались
    І за роботу всюю брались
    Аби в раю себе ви чули...
    Та поки ви ще не тварини
    Питаю я, в свої останні днини
    Такі слова:

    Невже
    Невже нема у вас сумління
    Немає совісті, ані терпіння
    Щоб жити так як жили всі ?

    Авжеш нема, вам бо навіщо,
    Уж лучче грабить, убивать й навічно
    Падлюкой залишитися для всіх.

    Для всіх й помрете як падлюки
    Бо не відмиються кроваві руки !
    Що мордували так чужії душі...
    Побійтесь бога, бісові чинуші !
    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Мессір Лукас - [ 2020.02.09 19:16 ]
    Сила, бо тоніка
    Розписані ролі, прописані ліки,
    Чуття – це оркестр, а свідомість – театр.
    Сюжетів і партій у ньому без ліку,
    Тепер диригує усім психіатр.

    А ти мені пишеш якусь ахінею,
    Що типу кохаєш і, мабуть, простиш.
    У мене вже інша, я дихаю нею,
    Вона піднімає.. мій кволий престиж.

    Я наче юнак верлібрую присвяти,
    Лабаю на всіх інструментах чуттів.
    Вона ж хоче ритму, а де ж його взяти?
    І знов невдоволена – рими не ті!

    Сорочка туга́ і болючі уколи –
    Ця сила, бо тоніка – БДСМ.
    Я спробував, більше не буду ніколи,
    Віднині писатиму тільки есе.



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  7. Ігор Деркач - [ 2020.02.09 09:42 ]
    Операція Ы
    ***
    Поки ще не закінчені курси,
    а казна - це порожня сума,
    має наміри влада сама
    підмітати останні ресурси,
    щоб лишатися біля керма.

    ***
    Не живеться тихо чоловіку,
    у якого успіхи малі.
    От би цю енергію базіки
    та на мирну працю у селі.

    ***
    Що народу кулі й кулемети,
    і коронавіруси планети
    у колонізаторській війні?
    Наступає час імунітету.
    їсти не салати, а котлети
    означає – вижити чи ні.

    ***
    Вирішило всенародне віче, –
    є на кого вішати собак!
    Де за газ не заплатили двічі,
    їли чи не їли,
    все одно купили.
    І ніде не гавкає бідняк.

    ***
    І сліпе узріє, що не пейси
    виділяють націю мою.
    На базарі інші інтереси, –
    як продати крадене за пенси,
    а рублі рубати у бою?

    ***
    Зима переступила за поріг
    і правда наші очі відкриває...
    Одна бабуся іншій повідає,–
    Зеленський краще прибирає сніг,
    ніж Порошенко.
    І таке буває.

    01/20


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  8. Володимир Бойко - [ 2020.02.05 11:04 ]
    Дурдом на дроті
    "Як я скучив за дурдомом –
    Серце розривається.
    Розкажіть мені, дурному –
    Що там відбувається?"

    – "Процвітає наш дурдом
    Буйними фіолами.
    Скоро підемо разом
    Ми по світу голими.

    Розцвітемо навкруги
    Хворими усмі́шками,
    Поквитаємо борги
    Песиками й кішками.

    Розмалюємося ми
    Цятками і смугами.
    Тяжко зватися людьми
    З отакими слугами".


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (5)


  9. Володимир Бойко - [ 2020.01.31 23:56 ]
    Нашараша
    Країна-глюк,
    Гидка і неприродна,
    Потворний флюс на череві Землі.

    Тож треба як
    Звихнутися сьогодні,
    Аби лизати лапті москалів.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (4)


  10. Нічия Муза - [ 2020.01.27 07:28 ]
    Деформація реформи
    Що хазяїн сайту обіцяє,
    те і забуває на ходу.
    У стакані буря затихає,
    і нема ніякого роздраю.
    Байки анонсує какаду.

    До одного місця, що піїти
    віршами оплачують оброк.
    Крадії нікому не помітні...
    Головне – уміти оніміти,
    голову ховаючи в пісок.

    Експериментує як владика
    мужня реформатора рука...
    І на сайті іноді базіка-
    є інкогніто відома трійка,
    ніби за вказівкою ЦеКа.

    То ніяке не совєцьке диво,
    що якусь шістьору б'ють тузи –
    лагідно, і щиро, і правдиво
    у своєму стилі – косо-криво
    сіє безнадію Лао-цзи.

    Мекають не Сидорові кози
    про високу місію свою,
    смикаючи сіно з того воза,
    де нові латунські й берліози
    обрізають пісню солов’ю.

    ************************
    Каюся, що хочеться признатись
    мовою культурного села, –
    ех, якби отут поматюкатись,
    як би грішну душу відвела.

    2020


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  11. Тетяна Роса - [ 2020.01.26 16:15 ]
    «Пацифіст»
    «Я пацифіст! Насиллю –ні! Нам не потрібне військо!» -
    отак позицію свою декларував Онисько.
    Мовляв, як б’ють нас по щоці – то підставляймо другу.
    Тут нагло трапилась із ним страшна біда-наруга:
    сусіда капцями уліз у клумбу пацифіста…
    Онисько винного місив, неначе в діжі тісто.
    Усі побачили, куди пішли слова про щоки,
    коли сусіду пацифіст волосся дер нівроку.
    Дісталось навіть глядачам, бо стали надто близько:
    щоб не заліз ногою хтось у квітничок Ониська.
    Стояв Онисько за своє, немов казковий витязь…
    А от країна… не своя? Не варт за неї битись?
    Мовляв, занадто не близька до тіла сорочина?
    За чином ненька занизька, не гідна мати сина?
    «Та я – ого! Та я – цабе! Та я – людина світу…» -
    Твердить Онисько, за слова ховаючи копита.
    ***************************************
    Коли твою країну ворог силкується загризти -
    лиш потенційний зрадник назветься пацифістом.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (22)


  12. Володимир Бойко - [ 2020.01.22 19:12 ]
    Паралелі
    Поети чубляться до скону,
    Бо нетривкий між ними мир,
    Бо кожен має власний гонор,
    Бо кожен сам собі кумир.

    Отак стражденна Україна,
    Зневажена поміж людей,
    Відроджується й знову гине
    Через амбіції дітей.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (2)


  13. олександр квітень - [ 2020.01.14 07:06 ]
    73 барана
    Нещодавно , подививившись мультик про короля віслюка (тролінг на чинного гаранта ) я дійшов висновку , що обрати осла вожаком , під час війни , могли тільки
    73 барана ..

    Біля забутого села ,
    Наївшись хмелю і дурману ,
    Обрати вожаком осла ,
    Веліли 73 барана ..

    Весь луг до ночі реготав ,
    Смівся крот , ревали бджоли ,
    Веселі , на наближчий став ,
    Злетілись качки по приколу .

    Щоб впевнитись що то не сон ,
    На власні очі споглядати ,
    Приповз удав мов Пінкертон ,
    Й не знав чи плакати чи ржати .

    Зате вже знали зголоднілі ,
    У темнім лісі сіроманці ,
    Як закривавлених , безсилих ,
    Потягнуть в яр , рогатих бранців..

    P.S.
    Мораль така , коли війна ,
    Якщо у тебе кепські справи ,
    То вожаком у барана
    Час обирати вовкодава..

    Олександр Квітень
    м.Мукачево.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.29) | "Майстерень" 5.25 (5.29)
    Коментарі: (1)


  14. Мессір Лукас - [ 2020.01.12 12:28 ]
    ****
    Чотири найвідвертіші присвяти,
    Три крапки, знаки оклику, тире.
    У них вся ти.
    О, де полину взяти?
    Бо горло від солодкого дере.

    Бо я читав. Уголос всім навколо.
    Ми реготали, я отак посмів
    Ся розважати, чисто по-приколу.
    Та, що там вірші, так, – окрошка слів.

    Тепер дивлюся, – ти інакше пишеш!
    Про інше…
    І до іншого ідеш…
    А я дурію від тієї тиші!!!
    О, де ж я схибив, люба, мила?! Де ж!?


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  15. Ярослав Чорногуз - [ 2020.01.11 13:33 ]
    Напала швидка писунка (пародія у відповідь на пародію)
    Сміялася кохана безневинно:
    І нащо начиталася Сушка?
    У Чорногуза – цілісна картина,
    А в того – ніби пташка з неба «Ка!»

    У Чорногуза там дівоче личко
    Із гір, плато – туманна родить вись.
    Воно постало сяєвом величним…
    А у Сушка – мов пазли розповзлись.

    Насмикав віхтів з сіна і соломи,
    Залякує сузір`ям Гусака…
    Чи в нього, ви скажіте, не всі дома?
    Писунка нападає знов швидка.

    Ну й маячня. Бери, зливай хоч воду.
    А чи складай із вірша анекдот.
    Пером у Чорногуза Велес водить,
    Ну а Сушковим – то, напевне, чорт!

    11 січня 7527 р. (Від Трипілля) (2020)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Прокоментувати:


  16. Тетяна Роса - [ 2020.01.10 17:30 ]
    Про "вишуканість" світу "поези"
    Краса: гаї, степи, поля…
    Ля-ля…
    Раптово лемент. Звідкіля?
    Та бля…
    Вчепивсь реп’ях в чортополох.
    Ох-ох…
    У ворогів летить горох.
    Рох-рох…
    Тут світ звільняють від дурні!
    О… ні…
    І дохнуть му…зи на вікні…
    В лайні…
    А соловей хотів тьх-тьох…
    Теж… здох.
    Мабуть, зараза, пив за трьох.
    Ох… ох.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (21)


  17. Мессір Лукас - [ 2020.01.10 17:47 ]
    ****
    Я можу розповісти за Різдво.
    Щоб не казали – Лукас
    Не ліричний.

    Ось на містечка сходить вічність.
    Ворони прилягають на крило.
    Бомжі шукають радіодеталей.
    Поліція лапає волоцюг.
    Гряде імпічмент.
    І закохані стрічаються без жалю.
    Стара карга, коцюба із коцюб.

    Колядників знімають на айфони.
    Ліхтарики китайські ось летять.
    Холодне пиво убиває.
    Фури, повні вантажем,
    Гарчать, тривожать бруд,
    Руйнують душу, атрофують м’язи.
    Пес завиває їм услід.

    Моє чуття
    Печальне і містичне.
    Років сто тисяч
    до Вселенського Різдва.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Володимир Бойко - [ 2020.01.09 00:47 ]
    Пересмішникові
    Не віршуй на теми недоречні,
    Не здіймай словесну каламуть,
    Бо тебе за вправи небезпечні
    Кількаповерховим обкладуть.

    І підеш туди, куди послали,
    Бо у тебе вибору нема,
    Бо життя таки недосконале,
    Жереб твій – сума або тюрма.

    Тож не смійся ти передостаннім,
    Ліпше – не сміятись взагалі.
    Погамуй невтолені бажання,
    Аби довше жити на землі.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (2)


  19. Мессір Лукас - [ 2020.01.05 22:40 ]
    Полювання тощо
    Сьогодні все! Мені потрібно йти.
    Не зупиняй, хапаючи за лікоть!
    Я не скажу – у всьому винна ти,
    Промовчу, що абсент – найкращий лікар.

    Прости мене, як я себе простив!
    Що обіцяв, не згадуй, не нагадуй!
    І не такі розводили мости,
    А потім називали мене гадом.

    Я перетну незаймані ліси,
    У лебедя поцілю з арбалета,
    Лишу тобі і ти його з’їси..
    А я? Мене ковтне голодна Леда.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  20. Володимир Бойко - [ 2020.01.05 18:23 ]
    Тяжкі часи
    Ох, тяжкі часи настали, –
    Бідкався Микита,
    Владу всю узурпували
    Зло́дії й бандити.

    В печінках уже засіли
    Кляті лиходії –
    Бо простому чоловіку
    І украсти ніяк.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (6)


  21. Янка Кара - [ 2020.01.05 17:53 ]
    Петро
    Зустріч з Петром - це завжди, наче удар під дих.
    Біографія в нього скидалася на житія святих.
    Він бачив в жінках лиш спокусу та гріх
    І тому намагався не дивитись на них.
    Та байдужість з жостокістю ваблять багато жінок.
    З тих, що звикли до гематом і ламання кісток.
    З тих, що прощають зрадників, притискаючи їх до грудей.
    З тих, що плачуть від щастя, коли в них хтось бачить людей.
    Петро мав себе за мученика, вважав, що поруч з ним бути - рай.
    Казав своїй жінці: "Що значить померла? Давай воскресай!
    Вставай, неробо, твій чоловік зголоднів.
    А ти тут лежиш і мовчиш вже декілька днів".
    Та жінка лежала й не рухалась: в неї пробите тім'я.
    Петро не був апостолом - їх ріднило хіба що ім'я.
    Із жалем подумав, що треба купляти вінок.
    А жінка? Чорт з нею, на світі багато жінок.

    жовтень, 2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  22. Ігор Деркач - [ 2020.01.05 14:05 ]
    Сеньйор бандито
    І
    Що не було колись, того й не буде.
    Не буде ані -Пу, ні -ме, ні -бе.
    І час новий розвіє й загребе
    історію Московії усюди.

    ІІ
    Москву поіменують як Ме-дву.
    Ім’я Китаю буде Путі-Чіна.
    І заснують учені пуйвейбіни
    у Пу-тері – імперію нову.

    А бацька буде Пу-цька у подобі
    великого вояки – як Пу-син
    і пам’ятники Леніну і Кобі
    усюди називатимуть Пу-ін.

    ІІІ
    Тоді прийде нечуване майбутнє,
    а поки ми очікуємо Пу-тнє,
    то як немає, хай би й не було.

    Інакше окуПує Україну
    огидне Пу і будуть бабуїни
    Ордло іменувати як Пу-йло.

    01/20


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  23. Ігор Деркач - [ 2020.01.04 12:20 ]
    Бімба уповільненої дії
    I
    Коли були ми ще братами,
    жилося якось і тоді.
    Писали вила по воді,
    що нам – до однієї ями.
    А як зарадити біді
    не мали ми своєї тями.

    ІI
    Та й досі ми – раби пітьми.
    Усе ще віримо кумиру,
    лихому генію тюрми
    у зомбоящику юрми,
    що нібито, заради миру,
    іде із бімбою на МИ.

    Чекає мафію екзилу,
    що заслуговує по рилу,
    уся парафія її.
    На голову усеньку хворі,
    по сцені бігають актори –
    багатії і холуї.

    Усе ще гопники у моді
    та коміки юро́диви́х.
    Регіонали хороводять.
    Де не посій – уроди родять:
    або свої серед чужих,
    або чужі поміж своїх.

    Талановиті окупанти,
    що приміряли кумачі,
    ще гастролюють уночі.
    Убивці – нині емігранти,
    у владі – мічені мутанти
    та непомітні діячі.

    IІІ
    А от куди юрбу дівати,
    яка із хати і до хати
    ще шастає?
                       І як лайну
    на мапі місце показати,
    де їх
        бажають
                    убивати
    і обирають
                     сатану?

    04/20


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  24. Ярослав Чорногуз - [ 2020.01.02 12:44 ]
    Портрет графоманіяка
    Чоловік, звичайно, він хоробрий,
    Наче той Герасим без Муму.
    Та коли виходив із утроби –
    Мізки десь приплюснуло йому.

    В нього завжди зігнута писунка,
    Бумерангом доля б`є, шкребе.
    Обливає брудом інших лунко,
    А виходить так, що сам себе.

    У писаннях – не вилазить з калу,
    Тім`ячко плескате позаяк,
    Це життя на нього приміряло
    Кепку, мов засушений кізяк.

    Словом він талант убить готовий –
    Одержимий графоманіяк.
    Збіги всі у вірші – випадкові,
    Не стосуються когось ніяк!

    1 січня 7527 р. (Від Трипілля) (2020)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Прокоментувати:


  25. Ярослав Чорногуз - [ 2019.12.29 02:03 ]
    Суші і сушки
    Доведеться розказать таки,
    Проінформувати всіх я мушу.
    Кізяки засушені – сушки –
    То плювки поетові у душу.

    Тільки написався гарний вірш,
    То його на себе приміряють.
    Думають: А що? І ми - не згірш,
    На один кидаєм цілу зграю.

    І отак вискакують сушки,
    Як оті чорти із табакерки.
    Й дістають і тролять залюбки…
    Їх плоди – отруєні цукерки.

    Жовчі в них – на цілий океан,
    Океан сухий, мов мертве поле…
    Ніби коло скроні в них наган –
    Справжній вірш сушкам так очі коле.

    Справжній вірш – продукт без ГМО,
    І скажу Вам я – у цім біда є.
    Суші із Японії їмо,
    Нашими сушками заїдаєм!

    23 грудня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Прокоментувати:


  26. Володимир Бойко - [ 2019.12.22 19:49 ]
    Клоники
    Намножилися клоники,
    Вибрикують, мов слоники,
    Затопчуть навіжені – уважай!
    Писаку бикуватого,
    Троляку дурнуватого
    Завбачливо, за милю, оминай.

    Коли вони вгамуються,
    Коли перебикуються,
    Коли вже перебісяться – хтозна...
    А поки між писаками.
    Неначе між собаками
    Трива неоголошена війна.

    10.06.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (2)


  27. Ігор Деркач - [ 2019.12.20 13:14 ]
    Скрепи на горизонті
    Я бачу
    імперії підкошені коліна.
    І це уже було. І не було
    моєї України у країні,
    яку іще очолює Пуйло,
    висяче
    як мумієм наколота сосиска –
    і жупело, і тля бойовиків.
    Розгойдує історія колиску,
    криваву, у борні зведенюків,
    неначе
    у нас немає іншої халепи
    як наші убиваючі брати
    і їхні буйні ідіоми-скрепи
    на тлі ідіотичної мети.
    Одначе
    лише на Пу лишається надія.
    Дарма, що анімується кіно,
    де Чук і Гек плювали на Росію,
    яка іде «Титаніком» на дно.
    Терпляче
    чекає Україна на реформи,
    коли валюта рухне до нуля
    і буде анульована земля,
    а два аршини – буде наша норма
    козача.
    Що буде, невідомо. Що усім,
    то те й мені. І це уже бувало,
    коли і цього не бувало мало.
    Але тоді прийде у рідний дім
    удача,
    якщо у мене буде аркебуза
    і я уб’ю у вухо москаля.
    Хай буде пухом і йому земля
    на нашій території Союзу.
    І наче
    народу в Україні поріділо,
    рішали подалися за бугор,
    займає територію мордор,
    впрягає у ярмо, а наше діло
    теляче.

    12/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  28. Ігор Деркач - [ 2019.12.17 13:18 ]
    Саміт 2
    Ще до Трійці далеко, ачей?
    А на саміт очікує трійця
    із Росії навалу гостей.
    І пуйло не ховає очей,
    що піймало за яйця арійця.

    Озеленений бає йому,
    що воно у Європі найвище.
    Підіймуся і я на горище, –
    каже, – руку колезі пожму
    й покажу, що і я не аби-що.

    А вони – як вужі потайні,
    а воно – як гадюка отруйна
    заповзає у душі дурні,
    що потопить усе у війні
    і залишиться жаба калюжна.

    І чого воно лізе – оце
    тупориле, криве і рогате?
    Адже має одного ґаранта,
    у якого попало яйце
    на окраїні нашої хати.

    Може й цього йому до снаги
    ошелешити? Знає пихате,
    що́ – віками чуже, язикате
    захищає... Усі – вороги!

    А понищить усіх до ноги,
    то кого на землі грабувати?

    12/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  29. Ігор Деркач - [ 2019.12.12 09:13 ]
    Володарі білих кілець
    ІЩось і було, а нація не знає, –
    що то воно у Франції було?
    У злодія на голові палає,
    а виглядає, наче еНеЛО.

    І наче упилася наркотою
    Московія великого Пуйла.
    Ні спокою немає, ні покою.

    На бестію не вистачає зла.
    Усюди п'янь, а лізе у герої
    і на Олімпі «шороху дала».

    ІІНемає світу ні кінця, ні краю.
    Бери за даром райдуги дугу.
    А їй усе іще... не вистачає
    чужої хати у свою тайгу.

    Освоєні на суші і на морі
    усі скарби Великої Ріки,
    а Раші мало. На біду і горе
    освоюють її бойовики.

    Майбутнє обікраденого люду
    до самої окраїни землі
    віками завойовують приблуди.

    З червоною зорею на чолі
    вони були однакові усюди.
    Ідуть на мир війною москалі.

    ІІІЯкщо Гаага обіцяє ґрати,
    ніхто не розуміє, – в чому суть?
    Йому ще, може, й Нобеля дадуть,
    хоча пора по шнобелю давати.

    Анжела ошелешена Пуйлом,
    Емануель її не розуміє...
    І, – «цо то буде»? Наркота у дії.

    Нормандія поїхала умом...
    Узгоджені «галюники месії».
    Домовилися майже «ні о чьом».

    ..............................
    Качають газ із Комі, Вєсі, Мєрі...
    А, чокнутий на імені Бандери,
    уже не розуміє аксіом.

    Йому давай границі СеРеСеРу,
    але коли показуєш на двері,
    орда у вікна лізе напролом.

    12/19


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (2)


  30. Ігор Деркач - [ 2019.11.27 14:07 ]
    Компартійна трійця
    Тиша явно не матроська.
    У Гаазі – тишина.
    Чіна, сучий Ин і Moskau
    обирають пахана.

    У Європу йде руїна,
    у Гааги є сусід –
    Moskau... Сучий Ин і Чіна
    окупують білий світ.

    Їм усюди мало місця.
    Зазирає ще за тин
    бойова лукава трійця –
    Moskau, China й сучий Ин.

    У Китаї - «наші в доску»,
    у Кореї – все війні,
    моська чапає у Moskau,
    Україна – у вогні.

    Не доїли наше сало,
    то грабують у бою...
    Чайканші, Сосо і Мао
    почивають у раю.

    Та лишили недоноска.
    Тиша є, але матроська.

    Скаженіє вертухай,
    бо Росія – це не рай.

    І Китай іде на Moskau,
    а Корея у Китай.

    11/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  31. Ігор Деркач - [ 2019.11.21 09:59 ]
    Сонетний сюр-приз
    У нас є мрія! Ідемо кудись,
    долаємо корупцію на разі,
    на Місяці вирощуємо рис
    і ласуємо яблука на Марсі.

    І не лякає недосяжна вись,
    блукаємо у просторі і часі,
    чекаємо орду на перелазі
    із Азії за європейську вісь.

    Але не помічають ідіоти,
    що гопники отримують джекпоти,
    хапаючи удачу за хвоста,
    що це була диявола робота –
    із лоба визирали роги чорта,
    а обирали у мішку кота.

    11/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  32. Ярослав Філософ - [ 2019.11.20 23:40 ]
    Патріо
    Як отрута
    те Патріо - коли
    йде воно від
    тих Нікчемних
    мертвих Душ


    І прив'язані
    Бариги - торгашня
    до віл палаців
    яхт і злата


    Вітчизна
    для таких чинуш
    міністрів , потаскух
    Борделю "Зрада" -

    Мальдіви , Кіпр ...

    Навіщо їм плекать
    Терпільну Україну
    її Освіту -

    "Гламур " їх - в Єль
    Навчання- Гарвард

    Хохлам - Совок !
    для Стада- буде
    мертва "школа"
    фабрики Совка


    Навіщо Медицину
    робити Надсучасну ?

    ( Тєрпіл - рабів - і так
    ще так багато !)

    І НеДоступна якість
    Феофаній

    - Ми за кордоном
    лічемо себе !"



    ЗМІ шльондрами
    "Свободи Слова" -
    належать Нам

    тому - як ту ману -
    Лапшу зжирайте !

    і Вірте - ми таки
    "Херої"
    ЗЕлені ,Сині ,
    Чорно -і червоні

    Ми Патріо !
    Такі вже патріоти!


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  33. Ярослав Чорногуз - [ 2019.11.13 02:13 ]
    Розмір має значення
    До смурного віршаря
    Знов прийшло нещастя…
    Бо напала й «витворя»
    Слова швидка Настя.

    Із породи він ослів,
    Хлопець не ледачий.
    І летять кавалки слів
    Далі, ніж він бачить.

    В цій купається «красі»,
    Як в земному раю.
    Розміри віршові всі
    Достеменно знає.

    Вилами він по воді
    Пише. Їде «стріха».
    Застосовує тоді
    Наш братан – пірихій!

    Раптом жінка в стилі «ню»
    Промайне по хаті.
    Він – хореєм – хорейню –
    Почина писати.

    Курячий лунає сміх –
    Писало погнуте.
    Він – сатирик. Може всіх
    Ямбом ямбонути.

    А як схоче хтось за то
    Та послати з даху,
    Прикриває, мов щитом,
    Звично амфібрахій.

    Всіх повчать писати – це
    Найлюбіше діло.
    І регоче нам в лице
    Дактиль оскопілий.

    Зрозуміло вже й коню,
    Чом не дмуть пасати…
    Ямбонутий хорейнюк
    Знов сіда писати.

    13 листопада 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (4)


  34. Махайло Епатюк - [ 2019.11.04 01:37 ]
    Пророцтво
    Огидний пасквілянте дурнуватий,
    Плюю на тебе, виродку, плюю.
    (Із пальця теми вмієш ти смоктати!)
    І на віршарню збочену твою.

    Смердючий критикуйнику, хлівнюче,
    В лайні потонеш, здохнеш, наче пес.
    Наскрізь гниле життя твоє падлюче,
    У чиряках ти наклепів увесь.

    Та скільки ж бо святим не прикидався,
    І праведності, вилупку, не вчив,
    Несеш не ліки, а лише нещастя,
    Отрутою просякнуті мечі.

    Якого б не сягнув, собако, рангу,
    По трупах вперто вгору ідучи,
    Мечі твої до тебе бумерангом
    Вернуться, і протнуть тебе вночі.

    На компі враз тяжкі почнуться «глюки»,
    І каяття, як дрож, тебе пройме.
    Від страху збожеволієш, падлюко,
    Неандертальцю гнидявих племен.

    За те, що нищив кращих із поетів,
    Поїсть усі гидкі писання тля.
    І вся ця гниль навіки кане в Лету,
    Й угноїть Правди справжньої поля!

    3-4. 11. 2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (9)


  35. Володимир Бойко - [ 2019.10.12 22:24 ]
    Путіноїди - 2
    Я не годен слухати
    Кума Путіна
    І без нього все у нас
    Переплутано.
    Він посланець від орди
    Кагебовської,
    Промиває мізки нам
    По-московському.

    Я не годен слухати
    Рабіновича,
    Він із кумом путінським –
    Наче родичі.
    Із натурою обоє –
    Зміїною,
    Приторговують вони
    Україною.

    А ще більше не люблю
    Я Мураєва,
    Він, як виплодок совка –
    Збіса правильний.
    Розповзася нечисть скрізь –
    Їсть нас поїдом,
    Всі вони на кшталт один –
    Путіноїди.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (4)


  36. Вікторія Лимар - [ 2019.09.27 16:01 ]
    "Короновані особи"
    Без титулів вдягли корони:
    Та все ще носять до сих пір!
    Піар, пих`а понад усім!
    Доступні сейфи та кордони.

    Не бачили лиш, що під носом:
    Короною закритий світ.
    Нікчеми: у блуканні очі.
    Справ темних замітають слід.

    Ганебний слід свого правління
    Не приховають «діячі»,
    Бо вранці, вдень або вночі
    Нове пророщене насіння

    Зростає, нищить бур’яни!
    Круті, нен`ависні пани:
    (Підпанки також та куми)
    розплату понесуть вони!!!

    27.09.2019
    Свидетельство о публикации №119092705778


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  37. Володимир Бойко - [ 2019.09.24 21:38 ]
    Інтернаціоналіст
    За кусень хліба й дрібку солі
    Не схочу слави я і волі,

    А за дешеву ковбасу
    Червоний прапор піднесу.

    За новомодний плащ із шкіри
    Зречуся мови я і віри.

    За легкову автомашину
    Навік забуду Україну.

    І стану гордо в повний зріст
    Я – справжній інтернаціоналіст.

    1990-2019



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Прокоментувати:


  38. Володимир Бойко - [ 2019.09.13 21:08 ]
    Геть від реалій
    Нумо, втечімо від прикрих реалій,
    Ліпше спочинемо серед азалій,
    Аби подалі багна і фекалій,
    Аби не знати чужих маргіналій.

    Ліпше стрибатимемо до упаду,
    Вшкваримо реггі, хіп-хоп і ламбаду,
    Не пошкодуємо власного заду,
    Миттю заткнемо нікчемну естраду.

    Нам не набриднуть забави приємні,
    Іншим залишимо будні нікчемні,
    Тим, що затуркані, вбогі та темні.
    Ми ж бо круті, недосяжні, богемні...




    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Прокоментувати:


  39. Олена Побийголод - [ 2019.09.01 12:30 ]
    Жорстокий романс
    Шаланди, повні колорадок,
    із Криму водять москалі:
    кругом розводять свій «порядок», -
    аж лізе Сталін з-під землі!

          Я вам не скажу за всю Одесу -
          в мене недостатньо фактажу, -
          та в Будинок ВЦРПСу
          більше я палити не ходжу...

    Хоч три судна автокефалі
    в Азовскім морі утопи -
    аби вже п’ятами кивали
    геть до Москви її попи!

          Я вам не скажу за Маріуполь,
          щоб не упадати в декаданс,
          та коли курортник - п’яний в дупель,
          Біарріц - не кращий за Бердянськ...

    Шаланди, ніби євробляхи,
    урозтіч кидаються вмент...
    Який в країні бідолаха
    не міг би бути президент?

          Я вам не скажу за Жовті Води, -
          зайвих не шукаю я пригод;
          тільки, коли ти - «слуга народу»,
          маєш розважати свій народ!

    (Січень 2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  40. Ігор Деркач - [ 2019.08.30 10:19 ]
    Від першої особи
    А ми іще із тих базік
    і слуги у народу,
    що зупиняють маховик
    за волю і свободу.

    І ситуація така
    у вашій іншій владі –
    пообіцяю п’ятака,
    а ви і цьому раді.

    Тому підтягуйте штани,
    сідайте на дієту...
    Ми дуже класні пацани
    веселого сюжету.

    У вас у шані і село,
    і принципова мова.
    А нас виховує Пуйло,
    бо я на те і Вова.

    Скіперіада не засне,
    але сидіте тихо,
    коли у партері сяйне
    міледі Розумиха.

    Із-за бугра уже, мерсі,
    вертається пальміра.
    Реінкарнуємо в Русі
    і Яна, і Азіра.

    У нас ті самі пахани,
    чинуші і злодії,
    і гепи-допи зі шпани
    Кацапії-росії.

    Немає Нестора Махна,
    то є йому заміна.
    Свобода слова – то мана,
    у вашій хаті міна.

    Ми зобов’язані орді
    і біло-сині, і руді –
    усі хамелеони,
    але нові і молоді...
    із п’ятої колони...
    Ось потече по бороді
    і поміняємо тоді
    «понятія» й закони.

    08/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  41. Ігор Деркач - [ 2019.08.29 08:29 ]
    Нюанси войовничого наративу
    І
    « Ось то я!» – позаймало висоти
    і видурює в нації час...
    У етері буває не раз,
    об’єднавши по фазі частоти,
    резонує енергія мас.

    Та лунає у басі фальцету
    і слащавої патоки слів
    ейфорія епохи Інету.
    У дуелі немає дуету,
    у війни не воєнний мотив.

    Пам’ятаємо міфи і міти
    у своїй історичній путі.
    Та «кацапіють» неуки діти,
    що взялися усім володіти,
    не шануючи мову і рід.

    Обирали, тай маємо дулю.
    Невідомо, куди нас несе
    на чолі із ватагою зе...

    Ми забули уроки минулі.
    Із лайна виливаємо кулю,
    і надіємось, що повезе.

    ІІ
    Очищаємо хати, подвір’я
    і поля, і свої береги
    од Кощія і баби Яги.
    Та утерлись у наше довір’я
    комедійні свої вороги.

    Не уміємо – око за око,
    не кусаються наші рої.
    Та розбоєм живуть солов’ї
    і наносить нам рани глибокі
    ще не вирване жало ЗМІї.

    Ще чекає погоди у неба
    «войовнича еліта» чужа.
    Їй у бучі і миру не треба.

    Та дамо і орді одкоша
    і «еліту» шлемо до Ереба.
    Є у нації инша душа.

    ІІІ
    Учений дід вичитує осанну
    за віру України... І кому?
    Не розумію... Може і пойму,
    коли зійдуть червоні могікани
    зі сцени, пощезають за тумани,
    за обрії, за межі, у пітьму.

    8/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  42. Ярослав Чорногуз - [ 2019.08.12 22:43 ]
    Доля «великого» гуру
    Сам писать не вмію, але інших вчую я,
    На яку тематику тра писати щоб.
    Хтось під носа суне огірка, мов уя,
    Вже мене назвали гуру-довбооб.

    Висохли вже мізки, їх сушу щоденно,
    Бо мені здається – світові кінець!
    Й про любов писати ні, не злободенно.
    На майдани треба кликать люд на герць.

    Умокнув сміливо у лайно перо я,
    І давай страхіття новії творить.
    Мо` дадуть Шевченка прем`ю чи Героя,
    Всім піїтам треба теж вступити в гидь.

    Бо напала знову клятая писунка,
    Принциповий, хлопці, я поет-лайнюк.
    На красу начхать і дружнії стосунки,
    Інших я навчаю, як писать дурню.

    Хай мої писання на ригаччя схожі,
    Але тим печалюсь ні, не дуже я.
    Вірю я у пекло – чорт мені поможе.
    Кількістю беру я, пишу до х.я.

    Знов присів на дошки у гальюні-буді
    І творю з розгону вірші про війну.
    Раптом затріщало… Ой, рятуйте люди,
    Те, про що писав я, в тому і тону!

    12 серпня 7527 р.( Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (3)


  43. Володимир Бойко - [ 2019.08.11 22:05 ]
    До корита!
    Подайте голос кандидату,
    Він хлопець – хоч куди козак.
    Він свій у будні і у свято,
    Ти не помилишся ніяк.

    Та лиш допався до корита –
    Змінився хлопець хоч куди.
    А що, хлопака вміє жити,
    Не те, що ми, дурні діди.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Прокоментувати:


  44. Ігор Якименко - [ 2019.08.09 16:38 ]
    Середньостатистична трагедія
    Давайте святкувати люди добрі,
    Бо наша правда вже перемогла!
    Ви ширше відкривайте ваші торби,
    Насиплять зараз вам туди добра.

    Субсидію, щоб все перекривала,
    І ще щоб залишилось на півас!
    А пенсія така, що боже правий,
    Лазурний Берег вже чекає вас!

    Я чув, уже бюджетникам зарпати
    Попіднімали, що найменше, в десять раз!
    Суворо влада буде тільки тих карати,
    Хто в інстаграмох не сидить в робочий час!

    Ось МВФ, під зад ногою треба гнати,
    Щоб не примушував за все платити нас.
    Бо де ж це видано, що треба ціну знати,
    І економно витрачати воду й газ.

    Через кордон любі машини перегнати
    Дозволять без обмежень бляхарям.
    Держава ж тих не буде ображати,
    Хто на утиль металобрухт завозить нам.

    Прийшов кінець, нарешті, й медреформи,
    В смітник дорога всім сімейним лікарям.
    Не треба тих людей реформувати,
    Хто всі хвороби вже давно лікує сам.

    Як ти бідаха і не хочеш працювати,
    Або хотів би "працювать і не потіть",
    Тобі держава зобовязана негайно,
    За надшкідливість існування доплатить.

    Так, треба швидко все порахувати,
    Що «паперєднікі» зуміли накопить.
    З народу владою усі оті міліярди
    По справедливості ми зможем поділить.

    Важлива справа ця, й відповідальна!
    Тут кулькулятор треба залучить,
    Щоб до копійки двадцять тих мільярдів,
    На сорок пять мільйонів поділить.

    О горе! Як оцей холодний розум
    Посмів нас так жорстоко засмутить?
    Цим штучним електронним інтелектом
    Тепер на кухні буду я горіхи бить!

    Женіть цих олігархів й казнокрадів!
    Геть корупціонерів і бариг!
    Їх накопичення один нікчемний місяць
    Народу «мудрому» дозволить погудіть!

    09.08.2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  45. Ярослав Чорногуз - [ 2019.07.26 14:20 ]
    Гієна - не левиця
    Нашіптує, нацьковує кругом,
    Гуртом слона вкусити хоче гном.
    Не вгомониться все вона ніяк –
    Огидна інтриганка Шапокляк.

    Орлиці хтіла вправити хребта,
    А та наскубла добре їй хвоста!
    І тут узяв звірюку переляк –
    Гієну, не левицю, Шапокляк.

    І тільки де не з`явиться на мить,
    Од неї падла запахом смердить.
    Дожовує все залишки здохляк
    Спесива провокуйка Шапокляк.

    Хвоста свого розпустить, як павич,
    Аж уночі регоче з неї сич.
    Ну як, скажіте, вилікувать, як?
    Цю манечку величчя в Шапокляк?

    Заготовляти сушкуватий хмиз,
    Уже пора провітрювати ліс.
    Бо хазяйнує в ньому абияк
    Гієниста габздиня Шапокляк!

    26 липня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (5)


  46. Володимир Бойко - [ 2019.07.23 17:00 ]
    Біострашилки
    Сорок років черепашка
    В магазин ішла по пляшку.

    Озвірілі бегемоти
    Розтоптали кашалота.

    Зденервована горила
    Вистрибнула з гвинтокрила.

    Сподівалася кульбаба
    На сватів од баобаба.

    Закортіло аскариді
    Побувати на кориді.

    Медведчук і рабінович –
    Шо за фрукт і шо за овоч?

    Зграя вкурених макак
    Потоптала бабі мак.




    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Прокоментувати:


  47. Ігор Деркач - [ 2019.07.14 20:51 ]
    Воно(18+)
    Команда Зе дає вонючий пшик.
    На зелені кайфують разумкови,
    що ігнорують українську мову
    і з тилу опрацьовують язик.

    Була вона, а нині ось – воно!
    В Одесі! І купається у морі,
    не тоне у воді... Народе, sorry?
    Тобі сьогодні поки-що – на дно.

    Ти обираєш іншого месію
    і забуваєш істинне добро,
    міняючи копійку на зеро,
    не маючи ні клепки, ні надії.

    За тебе нині думає не Зе,
    а Пе, який у якості холопа
    ініціює санкції Європи.
    Тобі лише на клоуна везе.

    Воно іще азів не розуміє,
    а пхається туди, де – «нє альо».
    Але йому сьогодні комільфо,
    що плюнути на націю уміє,
    допоки ще насилує Росію
    висяче і лисіюче х...ьо.

    07/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  48. Володимир Бойко - [ 2019.07.08 10:21 ]
    Неспортивно!
    У них коротка лава запасних,
    Для них цей матч оформлять ветерани,
    Відхрестяться від швалі і від рвані,
    Перелицюють битих на нових.

    І сотні заяложених облич
    Дорвуться заповітного корита,
    Аби собі, улюбленим, служити,
    Пославши нас подалі. До узбіч.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (2)


  49. Володимир Бойко - [ 2019.07.01 10:30 ]
    * * *
    Прилетіло НЛО
    У моє село,
    Шандарахнуло й сільраду
    В друзки рознесло.
    Довго люди гомоніли –
    Що воно було?
    Голові, видать, воздалось
    За колишнє зло.
    Був колись він партократом,
    Іроду служив,
    Маму, тата, брата, свата
    Підло заложив,
    Владу, суд, прокуратуру
    Внаглу купував,
    А тепер прийшла розплата,
    Звідки не чекав.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (3)


  50. Петро Дем'янчук - [ 2019.06.29 07:52 ]
    СОРОМ
    Боляче чути обіцянки
    Десятирічні соло - бранки
    Невтомні блазнів забаганки
    На плечі наші - панів статки

    Один на одного зливають
    Не червоніючи все грають
    І так все швидко забувають
    Коли мандат свій - залишають

    Актори різних коаліцій
    Оберігають зміст традицій
    Завжди у ракурсі амбіцій
    Психологічних блеф - позицій

    Вже стільки років набивають
    Офшорам адресат міняють
    Так безсоромно розкрадають
    Де зупинитися - не знають

    Дійшли до того що вбивають
    Народ свій власний зневажають
    Так ситно п*ють , і наливають
    Із глузду з*їхавши - ікають

    Боляче чути обіцянки
    Десятирічні блеф - антракти
    Продажні , рідні куртизанки
    Вже не до сміху - ваші жарти.



    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31