ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лава Вулкана
2024.03.29 11:45
Блакитна квітка при дорозі
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.

Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання

Ігор Деркач
2024.03.29 11:26
А таки... буває де-не-де,
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.

***
А злодієві інше не дано

Світлана Пирогова
2024.03.29 10:06
Війни жорстокість зашкалила давно:
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.

Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві

Микола Соболь
2024.03.29 07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.

Віктор Кучерук
2024.03.29 05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.

Артур Курдіновський
2024.03.29 01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".

Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.

У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня

Віряни несуть до церкви

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:06
Я і ти - фундамент світобудови.
Ти дав мені свої Ангельські крила
Я віддала тобі свої Ангельські крила
І ми піднялися вгору, до неба, до зірок…
Щоб ми могли окунутися в безодню космічних почуттів
І ці космічні почуття живуть в Міріади зірок,
Де нам

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:05
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до заяложеного слова звикнути.
Бо ці заяложені слова, що живуть у тому роті.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело,
Як кажуть: «подумай сім раз, перед тим, як сказати»,
Щоб гарні слова тв

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:04
Ми незалежні,
як птахи - самовільно літаємо в небі,
ризикуючи впасти і розбитися
Ми вільно пархаємо в небі
без кайданів ніхто надіти не зможе…

Ми незалежні,
як коти - свавільно гуляємо самі по собі…

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:03
Я - Північ, бо тіло моє - Земля,
Мій Спасителю, я - ілюзорна Земля,
Я молюся духу Земля,
бо де я не була, не забуваю благословенну Землю,
яка кружляє у космічнім вальсі…
Вітри Галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритм

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:01
Останній день перед Різдвом
і добрі і злі духи блукають по світу, що пройшов.
Наступила новорічну ніч, дивна тиша,
зорі в небі запалали у різдвяну ніч.
Цієї ночі засяяло небесне світло.
Ангели вітають весь світ
Христос народився в цю мить.
Раптом н

Наталія Кравченко
2024.03.28 22:00
В душі моїй вирує полум'я,
Там нескінченна боротьба.
У мене одні згоряють страхи,
Інші мучають мене.

Бо я не боюсь втратити
Я боюсь залишитися сама.
Я не боюсь темряви -

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:57
У будинку жахів гуляли ночами
Літаючі привиди
Всіх лякали хто заходив
Або жив в будинку жахів
Від переляку всі тікали
Залишаючи будинок
І ніколи не повертались

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:55
Не клич мене
Я і так сама прийду
Не жени мене
Я сама піду,
Лише стверджую…
я немов привид, немов тінь, яку не видно,
Блукаючи в темряві
і ти мені скажеш іди впекло

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:54
Настала пізня пора
Все заснуло, тільки
Наша тінь
Танцювала на стіні
При палаючої свічки
І ось настав ранок
Свічка догоріла,
Тільки наша тінь залишила

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:52
Подивися як гарно
На місто опустилося
Синє небо з зірками
Нам зірки посміхалися
І ми гуляли нічним містом…
Є лише синє небо
Та дихання Всесвіту
І ми залишилися удвох по

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:36
Я не та, і ти інший
між нами промайнула
тінь забутого кохання.
Роки марного чекання
Залишили в серці рани.

У неба попрошу я
Про щастя, про порятунок,

Наталія Кравченко
2024.03.28 21:31
Я йду в напівтемрява
Дивлюсь тихенько тінь
Крадеться моя за мною
Куди я вступлю,
Туди вона
Я все намагаюся відвернутися,
Але мені нікуди не подітися від неї
Вона зі мною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Василь Марківський
2024.03.26

Вадим Водичка
2024.03.26

Лава Вулкана
2024.03.20

Надія Богодар
2024.03.18

перо Христя Чорне
2024.03.15

Володимир Назарук Одеса
2024.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ігор Шоха - [ 2015.11.14 21:01 ]
    Падаючі зорі
    ***
    Героям лихої години
    ще буде прозріння пора.
    На сході зоріє світлина,
    на заході кане зоря
    сльозою малої дитини
    за обрії й сині моря.

    ***
    Усе існує, поки пам'ятає
    випробування, Божу благодать
    і неминучі істини понять:
    даремного нічого не буває,
    ніщо не мучить, як душі немає,
    живемо, поки мозолі болять.

    ***
    І внизу, і на горі
    всі хороші, неповторні –
    і даючі хабарі,
    і беручі лікарі,
    і високі душі чорні –
    як у демона зорі.

    ***
    Удачу небо подарує,
    якщо низинами іти
    до зоряної висоти.
    Земля у неба одесную
    на кожну дію реагує
    у іпостасі доброти.

    ***
    Є устави у монастиря,
    є пряма і є своя дорога,
    є путі у прірву і до Бога.
    Кожного веде своя зоря
    від поразки і до перемоги.

    ***
    Можна жити, поки мани-мани
    шелестять у сейфі крадія,
    про якого пишуться романи
    не поета, а зорі екрану –
    депутата і багатія.

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (1)


  2. Тетяна Добко - [ 2015.11.14 21:21 ]
    Акварелі осені
    У акварелях осені – перо жар-птиці,
    Розмитість фарб – від подиху дощів…
    Злітає жовтий лист і відкриває лиця,
    У графіці дерев – романтика шляхів…
    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Шоха - [ 2015.11.01 14:31 ]
    Виляски без грому
    ***
    Нема пророка у вітчизни,
    то так і буде.
    Але знай:
    коли не радує колишнє,
    то до його огуди
    й тризни
    майбутнє
    не веде
    у рай.

    ***
    Що все пропало, – це не так.
    У серці кожного – Спартак
    і не загине за п’ятак
    і незалежна,
    й самостійна
    моя країна –
    Україна.

    ***
    Не зраджує Ісуса Юда,
    коли кусає у щоку.
    Ще уповають «добрі люди», –
    за першою і друга буде
    бодай на їхньому
    віку.

    ***
    Чого пускати слину?
    Ти ласий до жінок?
    Нормально.
    Ти людина.
    А не боїшся кпини,
    записуй
    цей
    урок.

    ***
    Іржа́віють осіріси й ізіди,
    укриті порцеляновим плащем...
    Очікує у черзі Немезіда,
    коли паде її каріатида
    лицем в калюжу
    проливним
    дощем.

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  4. Ігор Шоха - [ 2015.10.24 12:41 ]
    Одна обойма на всіх
    ***
    Старе не милує нового.
    Нове суворе до старого...
    Йому не застує сльоза,
    що виїдає не роса,
    а очі неука сліпого.

    ***
    Коли і вороги чіпляють бирку,
    і любі друзі лають під копірку,
    і Юда, поціновуючи мовчки,
    напевне захлинається од жовчі,
    то хрюкни хоч, коли даєш оцінку.

    ***
    Немає часу говорити всує,
    чого не вірить істині Хома.
    Чому таємно бестія лютує?
    А от коли глухонімий не чує,
    то й галасу ніякого нема.

    ***
    Не ангели – гої із глини,
    але не таке вже й ніщо
    у розрізі до пуповини.
    Ви міряли пульс
    у дитини,
    ображеної ні за що?

    ***
    І мені уже далеко до святих,
    і надіюсь не на м’язи і рамена.
    Я не кажу, що важкі мої знамена,
    але і не опускаюся до тих,
    що ніколи не піднімуться
    до мене.

    ***
    Мінятися на часі, а наразі
    у дудочку хоча би затруби –
    і на утіху влади і юрби
    у кожній
    незалежній іпостасі
    були і залишаються
    раби.

                   2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  5. Ігор Шоха - [ 2015.10.22 23:39 ]
    На сцені житія
    ***
    Охаяна увагою сусідка
    готує новороса на парад.
    Віщає доморощений базіка,
    які у Раші геніальні лики
    і заодно готує напрокат
    сучасну драму Лесі Українки –
    відомий, її імені, театр.

    ***
    Не феніта – а ля комедія,
    не трагедія – марна слава.
    Вередує душа лукава
    і хихоче весела бестія:
    бутафорія – не поезія
    і поезія – не вистава.

    ***
    Життя – театр. Не одягти
    усіх на ролі куртуазні.
    Усі однакові у лазні.
    А у житті є три сорти –
    актори, клоуни і блазні.

    ***
    Шоу. Тіні. Силуети
    ню. Паяц – Наполеон.
    Вишивають еполети
    генерали оперети:
    Яня, Азя ...і Кобзон.

    ***
    Проявили себе росіяни.
    Особливо круті шансоньє
    і заслужені пики екрану –
    баскервілі, коти, дартаньяни
    показали обличчя своє.

    ***
    І Путя грає житіє,
    і наминає, і жує...
    Але коли чуже ковтає,
    Іуда ролі не міняє.
    І оковитої не п'є,
    і сало кров’ю заїдає.

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  6. Мирон Шагало - [ 2015.10.06 09:30 ]
    Я ж закохана (подвійне хокку)
    Місячне сяйво
    тче для осені килим —
    срібно-росяно.

    Росяно-срібно
    манить досвіток мене —
    я ж закохана.

    (6 жовтня 2015)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (3)


  7. Ігор Шоха - [ 2015.09.21 20:12 ]
    Нотації для лукавого
    ***
    І в поета терпець увірветься,
    коли вірші, неначе вода,
    і немає науки для серця.
    Та за кількістю дещо прорветься,
    що за якістю варте труда.

    ***
    Немає надії на промисел Бога
    і маємо відповідати
    за невиконання обов’язку свого.
    Якщо залишають у полі одного,
    то як йому не воювати?

    ***
    Є лицарі духу(між нами)
    і кожен, буває, і сам
    виказує почесті дамі,
    плюючи на іншу мадам.

    ***
    Легко учити поезію літа.
    Важко із осені вигаслих літ
    штучними перлами юних мудріти.
    Зброя поета – це думки політ.
    Мова поезії щира й відкрита.
    Мова богеми – зашорений світ.

    ***
    Я не визискую русизмів,
    що пристають до язика,
    та не люблю українізмів
    з акцентом бравого совка.

    ***
    Нема падіння,
    то й немає злету
    у недосяжне небо голубе.
    І як нема кубіти і кебети,
    аби любити у собі поета,
    то ради чого мучити себе?

                   2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  8. Ігор Шоха - [ 2015.09.14 10:17 ]
    Настановні строфи
    ***
    Пережили лиху годину
    і не любили Бога-Сина
    за те, що волі не дає...
    І поки інша настає,
    не забувай, що ти – Людина,
    якій даровано, що є.

    ***
    Кохані й любі мають розуміти,
    що на віки – не всі чоловіки,
    які належать більше цьому світу,
    аніж бажають власниці-жінки.

    ***
    Тебе ніщо не переможе
    і не попутає лихий,
    коли душа пізнати може,
    що і бідою милість Божа
    вчить і карає за гріхи.

    ***
    Той, що кидає перший камінь
    у грішника, і каже, – А́мен! –
    і думає, що є святий,
    ламає заповідь останню, –
    не будь лукавий і дурний.

    ***
    Уявне нівелює темне
    утопією КІНЕМА:
    антигерої і юрма,
    неволя, зрада і тюрма...
    Тому не рипайся даремно
    туди, де виходу нема.

    ***
    Горить надія. Мрія тліє.
    І жебоніє білий світ.
    А ти нотуй, як вітер віє,
    зело зелене зеленіє
    і переписуй заповіт.

                   2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  9. Ігор Шоха - [ 2015.09.06 20:21 ]
    У творчому коловороті
    ***
    Усе потонуло у часі.
    Усі гомонять ні про що.
    Але у сліпому екстазі
    клепає з останніх запасів
    ніхто геніальне ніщо.

    ***
    А нас уже і множили на нуль,
    а то й тиражували під копірку.
    Немає дірки з бублика. Є дірка
    у нашому бюджеті, поки руль
    тримає у руці чужий владика.

    ***
    Російське чудо вже було.
    Потухла панорама.
    Лишилося імперське зло.
    Гряде дефашизація,
    демілітаризація
    і дерусифікація –
    усе одне й те саме.

    ***
    Нас жодного неслава не мине,
    якщо лукавий і лихий попутав
    уляпатись у місиво земне.
    Але, буває, радує мене,
    що є ім'я поета-баламута.

    ***
    Поети похваляються не тим,
    що зважують і невагому фразу,
    а тішаться перекладом швидким
    і, слава Богу, не хвалили й разу,
    що володію таланом таким.

    ***
    Далеко наші гори золоті:
    макулатури гори, фоліанти.
    Стомилися майбутнього таланти
    носити мед у вулику пусті.
    До комунізму пройдені путі,
    але живучі гасла окупанта.


    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  10. Ігор Шоха - [ 2015.08.10 04:26 ]
    Із меню без десерту
    ***
    Комбінуємо, як пазли,
    думи, літери, слова
    в ораторії і гасла,
    поки мова ще не згасла
    і мелодія жива.

    ***
    Я не дивую стрілами Амура,
    якими ранять ближніх де-не-де.
    Мої катрени не пронижуть мури.
    Комусь і це – пейзажі із натури,
    комусь – халтура, поки не дійде.

    ***
    Будемо і бідні, і багаті,
    матимемо хату, і город,
    і думки – не те що пелехаті,
    щоб оригінально дивувати,
    а такі, як видумав народ.

    ***
    Козацька слава анічим не пахне,
    хіба що диким полем на посту,
    мандрівкою до станції Попасне,
    полоном у Дебальцеве нещасне
    і кулею у серце на льоту.

    ***
    Шануймося, друзі-укропи,
    допоки шанує земля,
    і поки почує Європа,
    що й Рашія риє окопи
    під носом у банди кремля.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  11. Ігор Шоха - [ 2015.08.04 12:37 ]
    Риторичні запитання
    ***
    Немає вади, то й не буде пліток,
    як виїжджають на чужім горбі,
    аби перемогти у боротьбі.
    Одне питання має аналітик, –
    чого одне загадує політик,
    а має те, що вигідно собі?

    ***
    А у Росії – затяжна весна.
    Нема кому варити головою,
    і парять ріпу автори розбою,
    чого їм більше коштує війна –
    зеленої валюти чи набоїв?

    ***
    І в Україні є ще любі друзі,
    які і у Росії холуї.
    За неї вмерли сотні і рої.
    А де взялася армія Союзу,
    коли немає армії її?

    ***
    Війна і зброя – інша тема,
    і не обі́йдемося без
    національної дилеми, –
    чого командує нікчема,
    а багатіє, наче Крез?

    ***
    Чого організовувати лови
    відпущеного ката-палача?
    Чому не урятуємо дівча?
    І руки геть, які по лікті в крові,
    у кого є ще зайві до плеча?

    ***
    Не висихає покоління враже.
    Риторика не додає надій.
    Сучасному майбутнє не покаже, –
    чого не їде, поки не помаже
    свої колеса злодій-лиходій?

                                  2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  12. Ігор Шоха - [ 2015.07.31 21:22 ]
    Всім по черзі
    ***
    Всюди є черги, куди не іди,
    всюди сліди
    і утоптані стезі.
    перші за тебе і п'яні, й тверезі
    товпляться люди у інші світи.
    Тісно на цьому
    одному
    у черзі.

    ***
    Не оминаючи биту дорогу,
    нижчі за інших,
    ідуть на убогу,
    вищі
    за гроші
    існують у тиші.
    Інші тиняються,
    послані Богом
    птахами бути.
    А плодяться миші.

    ***
    Тільки не Бога
    за ноги,
    а чорта
    інде хапають
    і лізе когорта
    не помічаючи рідного краю –
    п'яні любителі
    бідного раю.

    ***
    Із мозолями на чистій долоні
    є українців багато мільйонів
    Є і багаті.
    Людці.
    Молодці –
    ті що літають
    не вище закону
    і умирають -
    рука у руці.

    ***
    Люди великі бувають у свято.
    Їх є немало, але небагато,
    тих, що за ближнього душу кладуть.
    Є й недалекі брати-супостати,
    що випихають із рідної хати
    і виживати сестрі не дають.

    ***
    Не проминає життя у розстрочку –
    сина купити, зарізати дочку,
    у не стидатись у таборі зла
    зняти у ближньої нижню сорочку,
    і на минулому ставити точку,
    і руйнувати майбутнє до тла.

    2015


    Рейтинги: Народний 0 (5.56) | "Майстерень" 0 (5.91)
    Прокоментувати:


  13. Ігор Шоха - [ 2015.07.20 21:58 ]
    Що минає і чого немає
    ***
    Проминає те, чого немає
    у лукавій пам'яті людей.
    Клепки вистачає для ідей,
    поки вічне полум'я палає
    і у патріотів свого краю
    в голові не усихає глей.

    ***
    Немає революції довір'я.
    Куди не йди – панує сатана.
    І заглядає у моє подвір'я
    із прерії – «шахтьорская страна»,
    із Василькова – штучне бездощів'я,
    із Києва – корупції – війна.

    ***
    Вечорами й чорними ночами
    бережуть високі небеса
    землю, відвойовану дідами
    і не завойовану синами.
    І немає милості над нами,
    і минають Божі чудеса.

    ***
    Минають принади жіночі.
    Немає вчорашнього дня.
    І діють закони ще вовчі,
    і є ще брехати охочі,
    яка ми велика рідня.

    ***
    Усе що є, уже не може бути.
    Міняються не люди, а часи.
    Лишаються забуті атрибути.
    Але кортить у полум'я стрибнути
    з нової до минулої яси.

    ***
    Любові не рятує Слово,
    що пише, – Богові хвала!
    Немає братньої любові,
    яка можливо і була,
    коли любили рідну мову
    і Шамбала, і Каббала.

                                  07.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  14. Ігор Шоха - [ 2015.07.15 19:35 ]
    Пазлики уявних реалій
    ***
    Одне й те саме є і буде знову.
    Життя таке, що відбирає мову.
    Реалії за межами всього
    розумного, здорового, а слово
    уяви не пояснює його.

    ***
    Європа – найсучасніші атланти
    у списку недосяжних ойкумен.
    Але ніяк Європа не пойме, –
    наука не уміє воювати.
    І Рашію пора бетонувати.
    Її інакша зброя не візьме.

    ***
    Теорії радянських аглоїдів
    і пролетарський сентименталізм
    обстоюють романтику сусідів.
    І африканське плем'я людоїдів
    ще побудує власний комунізм.

    ***
    Все довкола – явно чудасія.
    Не тому, що п'яні без вина.
    Страчені і мрія, і надія.
    Бестія усе ще багатіє,
    а убогим гепає війна.

    ***
    Усе виношує природа:
    і споживання, і ліміт,
    і виживання, й ...геноцид.
    І люди іншої породи
    для інших – корму дефіцит.

    ***
    Яке мурло на нас не заробляло?
    А їм все мало, мало...
    Мало?
    Мало!!!
    І невідомо, що воно з’їдає,
    та знаємо, йому не вистачає.
    Коли ці вепрі – тлусті і здорові
    уже не зароблятимуть на кро́ві?

                                  07.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  15. Мирон Шагало - [ 2015.06.30 11:23 ]
    Пташечку мій (подвійне хокку)
    Пташечку ти мій,
    через ліс веди мене
    подалі від сліз.

    Через тихий спів
    пересій мої жалі,
    ти, пташечку мій.

    (30 червня 2015)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (6)


  16. Ігор Шоха - [ 2015.06.29 21:17 ]
    Самосуд
    ***
    А я ще є!
    І з горя не нап’юся.
    Якщо надоїдаю – молоток!
    Ну, не відбійний... Але я боюся,
    що істиною правди не доб’юся,
    якщо не дістаю
    до печінок.

    ***
    Радує світ сонце над нами,
    слави зеніт понад світами.
    Все це моя вільна сім’я,
    де і моє є ще ім’я,
    поки я з вами.

    ***
    Поети ранимі. Буває й тендітні.
    І їм не комфортно на білому світі,
    якщо несусвітнє у душу плює:
    то ментор, то жаба...
    Таке житіє,
    що краще сидіти собі непомітно
    і не зачіпати чуже
    як своє.

    ***
    Є і немає –
    ні утіх,
    ані коли один за всіх,
    ані – ударом на удар...
    А є такий минулий гріх,
    який майбутньому – тягар.

    ***
    Чого дурному сповідатись,
    коли примушені змагатись,
    не досягаючи мети?
    Чим легше свого добиватись,
    тим важче цього досягти.

    ***
    Оце і все. А ви чекали:
    поеми, оди і ...мімози.
    У дефіциті вищі бали...
    Поезії бракує прози.
    Усе своє пороздавала
    і залишилося на сльози.

                                  2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  17. Ігор Шоха - [ 2015.06.11 10:46 ]
    Страсті особистості
    ***
    Не підіймеш не підйомну тушу,
    не затулиш рупори чужі.
    Марне діло відкривати душу
    тому, хто не відає душі.

    ***
    Нічого Бог намарне не дарує –
    ні душу, ні високі почуття…
    І навіть пам’ять не дається всує,
    а щоб не забарилось каяття.

    ***
    Сам себе побачиш – не повіриш.
    Іншого почути не захочеш.
    Правдолюбця возом не об’їдеш.
    Брехуна конем не перескочиш.

    ***
    Люблю жінок не без причини
    і легковажних, і невинних,
    прощаю вищих не по чину –
    і маніпуніх, і козирних,
    не ділю на багатих, бідних,
    а на чужих і майже рідних.

    ***
    Моє сучасне не таке й погане,
    і на майбутнє зав’язь є на плід.
    Та швидко проминає довгождане:
    близьке і рідне, щире і кохане,
    все найдорожче – все з минулих літ.

    ***
    Все особисте, сльозами омите,
    моє і спільне, власне і нажите –
    усе роздав, що виплекав, окрім
    великого розбитого корита,
    що обіцяю ворогам своїм.

    ***
    Є ще шляхи до входу у Сезам,
    та от із нього виходу немає.
    Душа як море, поки не палає,
    але ніхто не вірує сльозам.
    Ці труднощі я переношу сам,
    бо радості на двох не вистачає.

                                                                               2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (3)


  18. Михайло Карасьов - [ 2015.03.27 10:49 ]
    Котики.
    Сонце весняне крізь хвою
    Світлом і тінню мережить
    Стовбури сосон.
    Лунко цвірінькають птахи малі
    В верховітті.

    Рух незбагненної вічної сили
    Котики виткнув на гілці верби
    І жебонить у струмку.

    * * *


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  19. Мирон Шагало - [ 2015.03.12 13:58 ]
    Вони знайшли
    Вони знайшли весну — ой гожу!
    Зове, п’янить її розлог!
    І вже ніяк вони не зможуть,
    не зможуть бути не удвох.

    (11 березня 2015)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  20. Мирон Шагало - [ 2015.03.09 09:38 ]
    Березневий ранок (хокку)
    Ой, не спиться вже —
    делікатно цьомає
    сонце у щоку.

    (9 березня 2015)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (5)


  21. Ігор Шоха - [ 2015.03.04 19:35 ]
    Тіні і силуети
    ***
    Імла, юрма чи суєта –
    моя позиція проста, –
    лишатися самим собою.
    Але лякає висота,
    узята іншими з листа
    у позачассі над юрбою.

    ***
    Ой винні, винні українці
    у всіх нечуваних гріхах,
    а особливо ті спідниці,
    які зальотники-ординці
    не так шанують наодинці,
    як у «еліти» на очах.

    ***
    Війна мине. Та миру не буває,
    якщо душа душею поганяє
    у царстві, що поділене в собі...
    Донбасом пахне у безкраїм краї
    і бурею у вічній боротьбі.

    ***
    Освоїли ази воєнної науки.
    З Європи – караул, а із Росії – буки.
    І друзі, і брати – оба не захистять.
    Тепер якщо не ми, то діти і онуки
    абетці віковій агресора навчать.

    ***
    Путі Господні є несповідимі.
    Одному – воля, іншим – чорториї.
    Периферія задніх не пасе,
    парафія, готова на усе,
    очікує, – хто завоює Київ.

                                  03.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  22. Ігор Шоха - [ 2015.02.07 18:08 ]
    Не в такт, то в риму
    ***
    Бувають заяложені думки
    а не слова чи, вибачайте, рими...
    І є зірки, латаючі дірки...
    Є маркери душі і – навпаки.
    Є істини, які неоспоримі.

    ***
    Воюємо за білі вірші,
    мініатюри, і поеми,
    і опуси – і ці, і інші...
    Але обурює найбільше,
    коли нема у вірші теми.

    ***
    Одні шукають істини нові,
    а інші користуються старими
    не ради слави, суєти, і рими.
    І видають картини візаві
    несказаного, що було незриме.

    ***
    Немає і не буде того вірша,
    який у небі не звучав раніше.
    І звична рима – це надійна ніша,
    де істини й поезії найбільше.

    ***
    Не всі аквалангісти і пілоти
    підкорюють безодні і висоти.
    А патріоти мають як один
    щоденно досягати до глибин
    птаха́ми щонайвищого польоту.

    ***
    Поет епохи – геній майбуття.
    Поет великий – це мале дитя,
    якому мало оди і балади,
    коли перемальовує життя
    високим стилем ребуса й шаради.

                                  02.2015



    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (7)


  23. Мирон Шагало - [ 2015.02.03 15:10 ]
    Два каштани (хокку)
    Очі в неї — ах,
    мов два каштани літа —
    знов його зовуть.

    (3 лютого 2015)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  24. Володимир Пан - [ 2015.02.01 18:37 ]
    Зустрілись очі
    Зустрілись очі старості та юності. Зустрілися десь думки та мрії старості та юності. зустрілися дві різних епохи. Очі старості,вірніше віку злегка зволожені і дивилися у світ молодих не заплаканих очей. Одні знали життя. Бачили вічність вміли видавати мудрість. Інші молоді. Нахабні, наполегливі стрімкі і бентежні. Прагнули довести що світ весь мусить все віддати. Очі віку дивились і злегка посміхались.
    Очі молодості дивилися і просто прагнули. Куди?
    А Світ дивився. Дивився , мовчав. Просто думав. В той час коли очі віку знали що вже казати немає що. А якщо і є що сказати то просто те що називається незнанням


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  25. Марися Лавра - [ 2015.01.29 21:48 ]
    не формат
    у тілі адреналін
    прагну змін
    то́бі in

    і сліпцем пілігрим
    в очі дим
    де і з ким

    линеш попелом пурх
    колом рух
    і розлук

    межи нами стіна
    проросла
    суть проста

    у буденності снів
    ниций гнів
    зник і скнів

    загрубіла струна
    а гула
    і нема

    2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (12)


  26. Ігор Шоха - [ 2015.01.18 16:08 ]
    Котигорошки
    ***
    Не час покаже, хто є хто,
    а шлях на бойову арену.
    Одні із КаВееН – в АТО,
    а інші від АТО – на сцену.

    ***
    Душа – натягнута струна.
    У цю вогненну завірюху
    гартує волю не війна,
    а повсякденна сила духу.

    ***
    Не чучмеки, не бойовики
    захищають у бою свободу.
    Вийшли запорізькі козаки
    з гущі українського народу.

    ***
    Нечиста сила із кремля
    породжує собі подібне.
    Ємєлі, Разіни і тля
    пиляють родове гілля,
    але відпилюють нерідне.

    ***
    Пусте відсіяти пора.
    Порода оживе потрошку.
    Із підземелля на-гора
    ведуть людей Котигорошки.

                                  2014



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (6)


  27. Ігор Шоха - [ 2014.12.03 20:01 ]
    Головоломки
                                  ***
    Дарунки долі тішать і тривожать.
    І повсякчас, і прісно, і завжди
    намісники лукавої орди
    чуже поділять, а своє – помножать.
    І де воно? Піди його найди.

                                  ***
    Безмірні запити людини,
    аби триматись середини –
    бажати те, чого немає,
    і мати все, чого бажає.

                                  ***
    Не хочеш бачити і чути
    одне одного розумніше?
    Не уповай тоді на більше,
    аніж оте, що має бути –
    важли́віше, ніж хоче інший.

                                  ***
    Усім належне віддадуть,
    коли із ликів зірвуть маски.
    А сповідатись можна й тут, –
    Месіє, де той Божий суд
    за всі гріхи з Твоєї ласки?

                                  ***
    Не хочемо відомого почути,
    говоримо забутими словами,
    не віримо, коли не може бути,
    що несказанне пише тільки нами.

                                  11.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  28. Мирон Шагало - [ 2014.11.27 21:41 ]
    Безсоння (хокку)
    Вітер знічев'я
    флюгерцем поскрипує.
    Не засне ніяк.

    (27 листопада 2014)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (4)


  29. Ігор Шоха - [ 2014.11.24 16:14 ]
    еСеРеСеРія
    ***
    Немає між людьми
    довіри ні на мірку.
    Але – такі ось ми:
    біда під ворітьми,
    а ми закрили хвіртку.

    ***
    Оберігає сам себе
    «непересічний клан».
    Вже й небо жовто-голубе,
    а влада все одно гребе
    комуністичний «хлам».

    ***
    Голосували, аж за барки брались.
    Скажена сила рухає реванш.
    і вибрали таке, що аж-аж-аж…
    І за свободу так перестарались,
    що bendze zdrave! Grece Rusia marsh.

    ***
    Немає ще запеклішого краю
    як той, що і нічого, і ніде
    не чув, не бачив і тому не знає, –
    видюще віддає і помирає,
    осліпле – володіє і веде.

    ***
    Усі слова – це хвилі на воді.
    Одна – стихає, інша – напливає.
    Так і біблійна істина в житті, –
    я ворога оплакую тоді,
    коли його любов не убиває.

    ***
    Усі отримують знаряддя,
    аби ясніла голова.
    Але живучі ще поняття.
    Совку потрібен добрий дядя.
    Мені – мій розум і права.

                                  10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  30. Тетяна Добко - [ 2014.11.23 20:42 ]
    Перший сніг
    Перший сніг, як перше побачення,
    Новизною хвилює раптово.
    Я за холод зиму пробачу,
    А за сніг – запрошу ізнову.

    23.11.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  31. Ігор Шоха - [ 2014.11.13 13:49 ]
    Секретна доктрина Росії
    Указ для дурня не закон,
    і поки Ченчика із брами
    не винесли вперед ногами,
    усі секрети – за замком.

    Оберігає їх партком
    від буревію і цунамі:

                          §1
    Хто володіє язиком,
    той і ворочає хохлами.

                          §2
    Отакої! Утопія діє,
    як бувало ніколи й ніде.
    Опозиція «Новоросії»
    неонацію в пекло веде.


                          §3
    О катюго злодійського краю,
    як жадоба тебе розпирає.
    І воюєш, і брешеш «неистово»
    у пустелі безмежного «раю»,
    де і свого нічого немає,
    і «усё позаимствовано».


                          §4
    Ой, ще не вечір. Ще полудень
    у зір дурної слави,
    допоки в Раші буде грудень,
    а ініціативний дурень
    очолює державу.


                          §5
    І опозиція не проти
    самій собі закрити рота,
    бо прогнозованість Росії –
    це передбачувана в дії
    неадекватність ідіота.


                          §6
    Де найбільше руїни усюди,
    там за неї воюють козли,
    і опльовують ситі верблюди,
    а ведуть барани і осли.


                          §7
    Відвоювали нішу у рашиста –
    останній козир у брудній війні.
    Нема у Раді жодного фашиста,
    окрім самої неокацапні.


                          §8
    Є Божа воля. Треба ката.
    Європа ненадійна хата.
    Але лишилось небагато,
    коли не буде ані Раші,
    ані потенціалу НАТО.


                          §9
    Та є і інший варіант,
    і поки ходять ще верблюди,
    і водяться на світі люди,
    і продається провіант,
    то Яків у Єгипті буде.


                          §10
    Немає кращої ідеї,
    аніж біблійна, що говорить, –
    магоги – це не іудеї.
    Вони й багаті пішки ходять.
    То не чекайте на Мойсея.


                          §11
    Хай і прогнози невтішні,
    і сподівання сумні –
    ми не такі уже грішні,
    і не такі ще одні...


                          §12
    Тільки-що – дірка у ніші,
    поки свободі, – ні-ні...


                                        11.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (3)


  32. Мирон Шагало - [ 2014.10.28 20:15 ]
    Пізня осінь (хокку)
    Взялося димом
    опале листя саду —
    збіліла тиша.

    (28 жовтня 2014)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (6)


  33. Анна Віталія Палій - [ 2014.10.27 08:12 ]
    Фрашка
    На серці карб:
    Чи досить фарб
    Намалювати осінь?
    Ще досі
    Не засіялись слова.
    А вже зима на носі...

    23.09.06.

    * * *
    Душа з душею - завжди на "ти".
    До цього треба іще прийти.
    В собі розмова - із суттю своєю.
    А дві людини - душа з душею.

    26.09.06.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (17)


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:25 ]
    Хокку
    Хокку

    У кошки, изящно прилегшей под сакурой в цвету отдохнуть,

    Очевидно, четыре ноги, усталых, как дремлющий вулкан Фудзияма.

    Самурай, познай высшее таинство соития миров!

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475887
    рубрика: Лирика
    дата поступления 30.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Анна Віталія Палій - [ 2014.10.23 08:47 ]
    * * *
    У горі світ, сп`янілий від вина,
    У смерті світ, що без вина сп`янілий.
    Сто тисяч літ лише одна вина:
    Там гине дух, де душ п`яніє тіло.

    25.06.07.

    * * *
    Із порохом закинь порохівницю
    І простягни обійми не вороже.
    Ворожать темні на твою темницю.
    Та світлий ангел серця на сторожі.

    25.08.07.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (18)


  36. Володимир Сірий - [ 2014.10.16 23:24 ]
    Ловлю мелодію небес
    Ловлю мелодію небес,
    І усуваю серця стрес, -
    Його не раз низькі частоти
    Скубуть, немов штанину пес.

    17.10.14.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  37. Олександр Олехо - [ 2014.09.17 12:24 ]
    Рубаї
    * * *
    Дурних утрат печаль, а ще людські турботи
    заповнили мій день, неначе в банці шпроти.
    Піти б у мудраки, та на таємний шлях
    чатує глибочінь, а не безпечні броди.

    * * *
    В людині бачу сенс, а чи людину бачу,
    і що в її очах я, неборака, значу?
    Можливо, лиш сміття, що їй, як поміч мли –
    не бачити того, як я від скалки плачу.

    * * *
    Людське торує путь, а людяне дорогу
    і кличе мудреців на поміч-допомогу.
    Як із путі зійти, щоб щиро перейти
    із висоти повчань до суто діалогу?

    * * *
    Нелегко від біди нам вберегти сідниці.
    Нелегко від сміття очистити зіниці.
    Зате в покути мить, цураючись гріха,
    довільно нам собі пробачити дурниці.

    * * *
    У світ несу я мир. Але буває лячно –
    а ну, хто нападе? То, мабуть, необачно
    ходити просто так. Отож язик точу
    і опір ним чиню. Чи ліпше? Однозначно!

    17.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (10)


  38. Ігор Шоха - [ 2014.08.09 12:41 ]
    Смажені куплети
                                  ***
    Питається, – а де беруться Путьки,
    коли давно розвалена «страна»?
    Ой, риється свиня і не одна!
    А що удієш там, де всі прибутки
    дає примара з іменем – війна?

                                  ***
    Гуманітарний коридор
    минає поетичні тропи,
    Які епітети? Терор.
    Коли дві паці, – опа-опа,
    не допоможе семафор.

                                  ***
    Які непересічні рила
    колаборантів і хапуг!
    І кожне дивиться за Буг.
    І свині землю поділили,
    то що ми хочемо з бандюг?

                                  ***
    Яка вона ота нечиста сила,
    не знає й гуманоїд еНеЛО.
    Та мова не «за роги», а про шило,
    яке ще не засилене у рило,
    яким усюди тикає Х??ло.

                                  ***
    Яка любов, якщо навколо – муки
    і скаляться сугестії імли –
    рогаті свині й виродки-орли?
    І як далеко ще до тої злуки,
    якою ми пришестя почали.

                                  ***
    Чим зло дурне, то тим воно і бідне –
    відомо і у Африці коню.
    а тим, що творить лиш собі подібне
    я не хотів образити свиню.
    Тому не допікайте за меню,
    або за те, що стриматись несила.
    Не я один шаную кацапню,
    яка сама собі усе нарила.

                                  08.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (1)


  39. Мірлан Байимбєков - [ 2014.08.04 15:06 ]
    Жінки і комп’ютери
    Казав тобі учитель - вчи клавіатуру!
    А ти цуралася тих благоговенних знань!
    Тепер поглянь - транслітом пишеш з дуру,
    Тепер не хочу чути жодних нарікань!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Мирон Шагало - [ 2014.07.26 18:16 ]
    Два струмки (хокку)
    Два струмки спішать
    обійнятися в ріці.
    Принишкли верби.

    (липень 2014)


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (3)


  41. Ігор Шоха - [ 2014.06.08 13:31 ]
    Хатні вороги
    ***
    Не лукавте. Це не брат на брата.
    Ворог на війні, як на війні.
    Зовнішнього ката-супостата
    треба неодмінно покарати,
    та катують вороги хатні.

    ***
    Ум – у громадянську відняло.
    Совість – у тридцяті поховали.
    Ну а честі – зроду не було...

    Ви, що все ще плямкаєте кров,
    ніби дух епохи охолов,
    на які ви почесті чекали?

    ***
    Парадигма – зло біля керма
    і диктатор – на чолі держави,
    у якої зникли закрома,
    і війна за те, чого нема –
    ось і всі регіональні справи.

    ***
    Все життя у вічній боротьбі –
    це і аксіома, й теорема.
    Тільки не второпає нікчема, –
    подолати ворога в собі
    є найактуальніша дилема.

    ***
    Все Бог дає, та маємо проте
    усе, що допікає до могили.
    Але коли обрали щось не те, –
    нехай воно буває й золоте,
    а маємо таке, як заслужили.

                                  06.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  42. Ігор Шоха - [ 2014.05.24 15:24 ]
    Реалії українського простору
    ***
    Не оминає ні старість, ні неміч
    наприкінці і на схилі років.
    Жити і жити, якби я умів
    те оминути, чого не повернеш...
    Серце хвилює то ницість, то велич
    і убиває ганьба королів.

    ***
    Достойні кредо і девіз
    і для діяння, і для слуху,
    які у серці кожен ніс...
    Але чому на повен зріст
    не вистачає сили духу?

    ***
    Усе відносно, та проте
    не згадуйте Вітчизну всує.
    Сім’я й Вітчизна – це святе.
    Але тут явно щось не те,
    коли вона її грабує.

    ***
    Є фінал. Борги, дороговизна
    і пуста на пенсії казна.
    І з любов’ю, ніби до Вітчизни,
    знову рекламується «страна».

    ***
    Дряпає єдине. Двоєглаве
    дістає людей до печінок.
    Мало КаГеБе дурної слави.
    Найняті опричники держави
    лицарями
    стали...
    ...за
    жінок.

    ***
    Людей годують не пісні,
    попа рятує не кадило.
    Меча виймає не Ярило.
    І щось підказує мені,
    що час купляти сіль і мило.

    ***
    На часі історичний тест, –
    які ми всі хороші.
    Гротеском кінчився протест.
    Одні шукали гідність, честь,
    а інші – їхні гроші.

                                  05.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  43. Ігор Шоха - [ 2014.05.22 21:55 ]
    Страсті по «Чапаю»
    ***
    В найдраматичніші моменти
    нам доля жалує презент,
    коли іде у президенти
    народу гідний претендент.

    ***
    Очолена егідою еліт,
    керована елітою сусід,
    іде еліта нами керувати...
    Мета ясна уже багато літ –
    відняти, поділити й доїдати...
    А засоби старі, як білий світ.

    ***
    Ось і народ достойних удостоїв
    на сході й особливо – у Криму.
    На виході – Геракли і герої
    на букву хе і чудаки ізгої
    на літеру, з якої пишуть му.

    ***
    Оце і є в моїм краю
    твої закони вовчі –
    за Русь мою і «мать твою»,
    налиті кров’ю очі?

    ***
    Бути поміченим – це означає,
    що і на мічених буде пора.
    «Слава героям!» У рідному краї
    це означає: одні самураї
    іншим на зміну ідуть на ура.

    ***
    Ідіть у пекло , самураї,
    агенти клятої орди,
    що довели нас до біди.
    Палаюча душа жадає
    купелі чистої води.

                                  05.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  44. Михайло Карасьов - [ 2014.05.21 21:16 ]
    Вечір у лісі.

    Вечірнє плесо лісового ставу…
    Закличне кумкання і скрекотіння жаб
    То вереском стоїть над очеретом
    То стихне одночасно і раптово.

    Війнув вітрець, побрижилася гладь.
    Доріжка місячна по ставу навпрошки
    Заструменіла.

    * * *


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  45. Володимир Сірий - [ 2014.05.15 10:21 ]
    ***
    Снаги регрес після підйому
    Приймаю наче аксіому
    І вірю у новий виток
    Натхнення Божого потому…

    15.05.14


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (2)


  46. Артур Сіренко - [ 2014.04.29 23:44 ]
    Косiння трави
    Травень ще не почався, юна трава виринає з землі і тягнеться до сонця. Але в місті косарі газонів вже зрізують її, стинають голови квітам. А багато квітів так і не встигнуть зацвісти. І косарям не шкода. Побачивши це, я написав такі хокку:

    * * *
    Скошують траву
    Будуть косити людей
    Колись так само…

    * * *
    Скошують траву.
    Ніколи вже не цвісти
    Цим квітам весни…

    * * *
    Свавільний косар.
    Покосять як ти траву
    Колись і тебе…

    * * *
    Весна. Сонячно.
    Тільки у косарів всі ті ж
    Черстві долоні…

    * * *
    Мовчазний косар
    У сік квітів кульбаби
    Замастив руки…

    * * *
    Весна на землі.
    Але косить все живе
    Божевільний косар…


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  47. Володимир Сірий - [ 2014.02.15 10:51 ]
    О, як дивує
    О, як дивує глупота оця,
    Коли хто каже, що нема Творця,
    Коли доводить півню теорему
    Курча міфологічністю яйця!

    15.02.14


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  48. Володимир Сірий - [ 2014.01.21 22:10 ]
    Повік на світі так було
    Повік - віків на світі так було:
    Добро повільне і моторне зло,
    Іще ніхто не зміг анулювати
    Злочинника гадюче ремесло.

    21.01.14


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  49. Володимир Сірий - [ 2013.12.02 11:33 ]
    Надії музика прекрасна
    Являє жах пекельні гасла,
    Німіє світ і світло гасне,
    Та не змовкає в храмі душ
    Надії музика прекрасна…

    02.12.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  50. Славік Славко - [ 2013.12.01 14:25 ]
    Про гріхи
    Стихи 1 декабря 2013 14:05:48
    Автор: Славiк
    Про гріхи
    ...

    Дарунок долі,а чи біда ?

    Достоту блага і без труда

    Усе, що легко тобі далося

    Спливає вмить й тебе потопить наче вода

    ...

    Слова тобі, що славлять ницість

    То нагла підлість і бійся їх

    Ти тільки дух і твоя якість

    Нести його не взявши гріх

    ...



    Не гріх украсти - в злодіїв маски

    Не гріх убити - у собі злість

    Не гріх і зрада - своїй гордині

    У себе віра - то теж не гріх




    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (4)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12