ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Олехо
2017.01.18 18:49
Якщо печаль за горло стисне так,
що обриває подих на півслові,
лишається сміятися усмак
і жартувати при любій нагоді.

Це наче божевільня й наче ні,
бо сміх – не панацея, та лікує,
коли печуть в душі журні огні,

Сергій Гупало
2017.01.18 18:07
Остигле колосся. Бентежаться маки --
Розкриті серця земляні, крапотіння краси.
А там, угорі, -- порозсипані знаки,
Щемливо лунають церковні, святі голоси.

Я був там, як серце шукало узбіччя,
Втомилося плакати. Довго цього я не знав.
Піду отуди,

Ігор Шоха
2017.01.18 16:38
Сяє щирим золотом
полум'я зорі.
У бору за озером
тужать глухарі.

І сумує іволга
на чужій межі.
А у мене вільного

Віта Парфенович
2017.01.18 16:00
Сиджу на осонні,
така собі мартівська кішка.
Оголені плечі,
хоча за вікном іще сніг...
І хай недоречно,
а ти цілувати б їх зміг,
хоча непіддатлива я,
й омана-усмішка.

Тетяна Левицька
2017.01.18 12:35
На Романівськім довкіллі
Надривається струна,
Водограєм на весіллі
Ллється пісня чарівна
Зупинити пісню важко,
Бо вона дзвінка, легка,
Б’ється в грудях, наче пташка,
Витинає гопака.

Віктор Кучерук
2017.01.18 08:59
Хоч іскристі блиски сніговіїв
Затінили сутінню блакить, –
Хоронити не спіши надію,
Щоб зневіру тужну не зродить.
Хоч лице обвіяли морози
І нуртує холод у душі, –
Не спиняйся злякано в дорозі
Та назад вертати не спіши.

Тата Рівна
2017.01.18 00:01
і пінгвіни у центральному парку Мангеттена
й крокодили з сафарі-парку на Самуї
знають що народити поета
не обиралось мамою
знають що крила богом дані та богом узяті
крила які не літають які виглядають із плаття
які натирають спину й трохи шию

Тата Рівна
2017.01.18 00:00
чекаю читаю пишу
нікуди не поспішаю
не знаю нічого про завтра своє й наше
боюсь за дітей малих комашок
живу і ходжу так тихо
що чує Бог
сто доріг моїх заплуталися у каві
на денці брудного чайного блюдечка

Серго Сокольник
2017.01.17 18:59
Як ти живеш, моє кохання,
Що закотилось за світи,
Мов Сонце світообертанням,
Мов під підлогу "золотий"?..

На кухні куховариш "кофій"...
...І з телемедіа гряде
Той світ, де від антиутопій

Іван Потьомкін
2017.01.17 17:26
Не говорили ми ще про любов
І в бурю не потрапили удвох
Нічого на завтра хліба стачить
Отож іди і поклади на подушку голову

Хочу заснути обіч тебе
І цілувать тебе неспішно

Ігор Шоха
2017.01.17 17:23
Я не лишаю заповіту.
Уже достатньо дум, ідей...
Прощаючись із білим світом,
піду тихенько, непомітно
і не турбуючи людей.
На проводи в селі моєму
мене питають і тепер,
чи я помер? І я помер

Юра Ерметов
2017.01.17 16:09
Усе пам'ятати... Ніщо не забути...
Кожен свій крок. І камінь.
Не спішити, не спішити!

Іще тисячу раз я тут прйду,
Усе переповнене, а я –
Лиш кулька...

Лесь Українець
2017.01.17 15:42
Імперії ростуть ушир
Колонами машин,
Рядами роботолюдей -
Рабами злих ідей.

Тож будьмо різними усі,
Хай линуть звідусіль
Розмови тисячами мов

Олександр Олехо
2017.01.17 13:35
Ми зачекалися героя,
а може правого царя.
Стоїть у часі древня Троя,
і кров тече із вівтаря.

А ми лягаємо сп'янілі,
щоб прокидатись у хмелЮ.
Навколо свята - заметілі,

Кристіан Грей
2017.01.17 08:51
Із непозбувної бентеги
У неозору увійшов -
Над плаєм гойно віяв легіт
І стих неквапно - без розмов

Поснули в шалі й безнадії
Й зневірі змучені думки,
А злі буремні суховії

Віктор Кучерук
2017.01.17 04:57
У привокзальній колотнечі,
Неначе ангел, – звіддалік, –
Байдужим поглядом старечим,
Вона дивилися в мій бік.
І щось привабливе та гарне
Було в очах отих і в ній,
Що не сиділось більш в кав’ярні
Мені між зборищем повій.

Галина Кучеренко
2017.01.16 21:51
Ми змалечку плекаємо свій сад
І соковитих прагнемо плодів,
І смоківниця й стиглий виноград -
Все буде у дбайливих хазяїв.

Як ревно пташив — яблука в меду...
Не переймався — хащі без ладу...

Володимир Бойко
2017.01.16 20:52
«Не залишай мене одну» –
Мені сказала ти раптово.
І ці прості чотири слова
Торкнули зболену струну.

І ти залишила мені
Солодкий спогад на прощання,
Примарні мрії, сподівання,

Ніна Виноградська
2017.01.16 19:03
Давали знак народу небеса,
Щоб зрозуміли, хто прийшов до влади.
Солдат упав! – то впала міць, краса,
Держави, що кров’янилась від зради.

Упав солдат, коли цей президент
Прийшов до влади, став на перші сходи…
З вінком у нас колись був прецедент,

Світлана Майя Залізняк
2017.01.16 18:32
Генії та ідіоти
Плинуть у спільнім човні.
Пекло відкрите - без квоти,
В рай - хідники потайні.

Ступиш на берег - дивися,
З ким у незвідань ідеш.
Бабця дала барбарисок.

Ігор Шоха
2017.01.16 18:09
Не такі бували ми й убогі,
голі, одинокі і …одні –
од людей подалі, босоногі,
печені на сонці, цегляні.

І на трави падали шовкові,
і тоді було у миті ці
мірою найвищої любові –

Петро Скоропис
2017.01.16 16:23
Перший день непарного року. Кулясті “ля”
колисають дзвони і вивіюються шар за шаром,
аби скласти компанію там угорі шершавим,
– триста літ як оголеним оддаля
вогким статуям. Я валяюсь в пустій, сирій,
жовтій кімнаті, доливаю собі Бертані.
Річ сія,

Олександр Христенко
2017.01.16 15:40
Шопен,
     лікарня,
        сухарі
І ласощі —
        картопля з салом,
«Сусаніни» — поводирі, —
Віщують,
        ніби «краще стало»,

Олександр Бобошко Заколотний
2017.01.16 15:37
В добрий час: до радості та до кисню,
на пречистий сніг, на замерзлі ріки!..
Настовбурчить вуха
пухнаста киця –
замуркоче,
просячи в мене рибки.

Поіснуй без мене, триклятий офісе.

Ванда Савранська
2017.01.16 14:57
Ми перетерпимо ці дні,
Ці дні, похмурі і сумні,
Коли й зима — не як зима,
Немовби в неї сил нема.
То снігодощ, то дощосніг,
А вітер аж збиває з ніг,
І в небі вихори і рев.
Учитись будемо в дерев!

Олександр Олехо
2017.01.16 11:56
Від кривавої мавпи до огняного півня
вже рукою подати – червоній і гори,
наше вічне, як зорі, лиховісне терпіння,
що упало на плечі, як покара згори.
Хай козацькому роду та й нема переводу,
але й правди немає без їдкої брехні.
На різдвяні колядки ві

Віктор Кучерук
2017.01.16 09:13
Як марень плетиво чуже,
В думках моїх і перед зором, –
Ти стала іншою уже,
Мов квітка, зрізана учора.
Недавно сяяла й пекла,
Немов на сонечку свічадо,
І, засліпивши, досягла
Мене цілунків вогнепадом…

Сергій Гупало
2017.01.15 22:07
Озовись тонкострунно, як голос дівочий,
Тонкоруко мужніння торкнися мого.
Ніч не добра коханка, мене залоскоче, --
Розпали-но накликаний нами вогонь.

А інакше не можна -- пора для зурочень.
Невідступна така. На моєму сліду.
Ех, ті кроки невин

Тетяна Мілєвська
2017.01.15 21:46
У синьому небі я сіяла хмари,
Блакитні-блакитні й рожево-туманні,
Бліді і яскраві, сумні і веселі,
Вони проростали, як сонях зелений.

У синьому небі я сіяла сльози,
Вони застигали на буйнім морозі
І падали тихо до мене у двір,

Лілея Дністрова
2017.01.15 20:44
Фантомний біль тих відчуттів німих,
Увібраний коралами калини.
А снігу...снігу стільки...зверху стріх.
І сірі дні, мов ночі - горобині.
Крізь перемерзлі сльози...крижані,
Паралізовану вогнем  надію,
Я бачила весняники рясні.
А вітер свище, лютий ві

Ярослав Чорногуз
2017.01.15 19:01
Як хороше, хоч в розпалі зима
Й мороз хапає кігтями за щоки.
І сніг лежить, подекуди глибокий
І ожеледь в напрузі нас трима.

Та є краса у тінях кучугур,
Що землю гріють, до грудей припавши…
І як стрибає радісно снігур…

Олександр Олехо
2017.01.15 17:34
Ось добігло літо у рум'яну осінь,
золотаву пані ліні і дощів.
Налітає легіт: раювати досить!
Наварю духмяних лісових борщів.

Обірвавши листя, кинув на дорозі,
і лежить приправа під ногами днів.
Ще постій, осіннє, на кульгавім розі –

Ігор Шоха
2017.01.15 14:44
                          І
Є заповідники у місті
і зоопарки у селі.
На кожній станції-зупинці
ще є кацапи-українці
і вороги моїй землі.

Вони іще у тім Союзі,

Анонім Я Саландяк
2017.01.15 14:42
Діалектика чотири...     ... мистецтво бесіди! По перше в моїй свідомості, по друге... моєї, по третє... Моє? Нащупую своє поза свідомість... аніяк! Свідомості своєї не покину, - отже... І третє - моє! Та... знайшовши шпарину – можливість щупати – з

Світлана Мельничук
2017.01.15 09:42
Ну от і все. Я далі йду сама.
Жорстокий сніг шмагає по обличчю.
…Це не кінець. Це ще одна зима,
Її нестерпна і лиха Величність.

Даремно я волаю в заметіль,
Що буде літо. Зовсім інше літо!
Не винен сніг, що пригорщу надій

Світлана Мельничук
2017.01.15 09:34
У закутку таємнім серця,
Де лиш для тебе – стільки місця,
Враз оселилась порожнеча.
Тепер ти серцю тільки снишся.

Любов нас двох ось-ось залишить,
Та пам’ять цупко ще тримає.
Нас обирають не найгірші,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Юля Пушич
2017.01.16

Душа Квітка
2017.01.13

Тетяна Купрій Кримчук
2017.01.11

Ночі Володимир Шкляренко Вітер
2017.01.11

Добриніна Євгенія Слива
2017.01.05

Юрій Трегубенко
2017.01.03

Андрій Кудрявцев
2017.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?