ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Герман Мо'ріа
2014.12.22 23:55
Не стой у окна своего и не жди
Меня. И тоскою своею не жги
Себя среди звёзд и пушистого снега,
Под утро упавшего с сонного неба.
Смотри! Я - в качании чутких ветвей,
Шумящих в ознобе осенних аллей,
Где мы танцевали свой вальс до ут

Наталка Янушевич
2014.12.22 23:39
Ця темінь затоплює все: і холодні рови,
Й скелети споруд, і дороги без назви і цілі.
Вона безголоса. Її німота норовить
До ранку питати, чи є ще навколо вцілілі.
Повільний рахунок загиблих, та тільки своїх.
І схлипи на вдосі, та лиш над своєю журбою.

Серго Сокольник
2014.12.22 23:22
В ткань укрыты, безмолвные скрипки
Спят в обнимку с котомкой овса...
И пылит по дороге кибитка,
Приседая под скрип колеса.

Уж рассвет полыхнул спозаранок...
Скоро птицы в садах запоют...
И цыганка в обнимку с цыганом

Ігор Шоха
2014.12.22 21:56
Мама-Одеса співає з листа
почесті гідному сину.
Майже зима. А пора – золота.
Бачу нову Україну.

Ту, що у пам’яті понад усе.
Слава їй, воїну слава!
Йдуть новобранці, і гордо несе

Валентина Попелюшка
2014.12.22 20:55
Попросила ручка-мати,
Щоб сини зайшли до хати.
А вони, всі п'ятеро,
Слухалися матері.

А зайшли до рукавиці -
Та й давай за місце биться,
Кожен лізе без упину

Марися Лавра
2014.12.22 19:41
аналізую - лию мед
урівноважено у кріслі
сиджу із оберемком вед
підлогою і чисто-чисто

встилає грубуватий бук
м'яка влягається перина
окільно всюди дзенькостук

Микола Дудар
2014.12.22 18:52
Саше Лаврову /
"я в музыке не слышу и не вижу…"
сентябрь пусть развеет эту ложь…
Вы где-то одиноко по Парижу... --
полмира примеряет эту брошь
аккорды Вас любви сопровождают
капельками скрипки: кап-кап-кап…
о аромат! что в воздухе витает --

Дмитро Куренівець
2014.12.22 17:59
Там, де лежала країна-колос, –
тільки берізок верхівки:
сіро-брунатне там скрізь розлилось
море гидкої гноївки.

Все наймерзенніше в нім назбиралось,
і клубочить цей пекельний Солярис.
Мов над болотом, блукають вогні

Анна Віталія Палій
2014.12.22 17:40
Пускаючись у ніч свою,
Висвітлюючи дно,
Велику Книгу Вічності
Читає наш геном.

Мов альпініст з ущелини
Серед високих гір,
Дорогу правди стелить нам

Микола Дудар
2014.12.22 15:00
і знову дощ… і вкотре з ноти "до"
і пасажир на колії мінору...
і знову зграї пруться крізь кордон…
і світло… у кінці по коридору
на полотні залишиться фрагмент
і пензель наче вітер кострубатий
запам"ятай, мій сину, цей момент
бо саме час тобі

Любов Бенедишин
2014.12.22 14:01
Затерли вже до чорних дір
портфелики і течки.
І що не прихвостень, то звір
під шкурою овечки.

22.12.2014.

Іван Потьомкін
2014.12.22 13:43
Ні кроку ступити не смій самотужки, Ізраїлю.
Потойбіч- телескопи націлені не в небо - на тебе,
Посейбіч – із мікроскопами доморощені недруги.
Не смій, як звелів Господь, множитись скільки змога.
Не смій ані метра нового житла на землі своїй зводить.

Серго Сокольник
2014.12.21 22:52
Тепло в хаті нічній. Нишкне тиша.
Ми з тобою на теплій печі
Шурхотіння настирної миші
Будем стомлено слухать... Мовчи!..

Ти вслухайся у темряву ночі,
Спраглим тілом овивши мене!..
Лиш скінчила... Та знову от хочеш

Ігор Шоха
2014.12.21 22:24
Мої сини і діти України,
обороняйте наші рубежі.
За цю біду, за ту тяжку руїну,
за убієнну душу безневинну
нехай ізгинуть найманці чужі.

Такий наказ Вітчизни і родини
від імені дружин і матерів.

Герман Мо'ріа
2014.12.21 22:09
Почему горизонт стал казаться
мне краем обрыва,
Но не местом откуда
желаю взлететь к небесам?
Почему Восходящее Солнце
не вливает мне новые силы,
А мир вижу лишь в точке,
что выдумал сам?

Герман Мо'ріа
2014.12.21 21:58
Бежим, торопимся куда-то день за днём,
То ли по делу, то ли по привычке.
О смерти друга часто узнаём
В закрепленной к надгробию табличке.

Меняются прописка и родство
(Он где-то бродит в запредельной дали),
Но что-то ведь осталось всё равно,-

Саша Камінчанська
2014.12.21 21:51
Коли нема нікого на межі,
Лиш я і час, і томне бездоріжжя.
Коли цей світ учора збайдужів
До суєти, до мене і до інших.
Коли життя – пітьма і віражі.
Отак, як є: не менше і не більше.

Коли нема… Молю за те, що є.

Анна Куртєва
2014.12.21 21:48
Шантажист мирового масштаба
направляет историю вспять -
тот гибрид идиота и Штази
человечеству нужно унять.

Разлетался вокруг континентов
обнаглевший двуглавый орел
и в Австралию шлет контингенты:

Олена Балера
2014.12.21 18:47
Безтурботний дух у рань
Серце римою повнить,
Ніби в піжмурки пограв
З часовим судом на мить.

Йду я, феє, по траві
Через непролазний ліс.
Сонцесяйний дотик твій

Роксолана Вірлан
2014.12.21 18:01
Ламаючи замки нічної скрині,
Ти кречетом упився волі гострої.
Шаманило та хмарилося помстою
напругле небо - наче вена синя

і місячне летіло покотьоло-
як черокійське, яре око баффало
i землі згорбатілі сяйвом лапало

Домінік Арфіст
2014.12.21 17:25
лице обпалене посмішками
оплавлене поглядами-пострілами
латане-перелатане
перешите-перелицьоване
окільцьоване
з вирізами на вилицях
ніч у нього і та не дивиться
світ навколо – сферичне дзеркало

Тетяна Іванчук
2014.12.21 12:46
Жовтогарячі очі ліхтарів
Звисають над алеями намистом.
ЗимовиЙ дощ удосвіта забрів
Тихенько, мовби знехотя, до міста.

Блищить дорога, скраплена дощем ,
Вона така казкова і врочиста!
А ще ж недавно, позавчора ще

Богдан Манюк
2014.12.21 10:58
Божевільному грудневі груди здіймаються гАряче –
на проталини-стріли війна піднебесна лягла.
Так з останнім буває – сліди успадковує заячі,
уподібнює заячій душу під оклики зла.

На останньому їдуть до схилу пророцтва розтринькані,
не боїться адажі

Микола Дудар
2014.12.21 10:06
приходиш у третій особі
саме в годину пік
і не дивно - керує гоблін
і високосний рік…
зверху чоса, не німф, петарди
відповідно погоди
фейс…
і напруга така,

Соломія Корн
2014.12.21 05:37
Годі базікати про нездійсненне!
Ваші долоні пахнуть ментолом.
Бруковане місто завія шалена
Взяла в облогу ще позавчора.
А вже сьогодні затИшне смеркання
Кладе на плечі Вам шалик ночі.
Авто.
Автострада.

Серго Сокольник
2014.12.21 05:08
МАНТРЫ ночь погрузилась в холодную тьму.
Все во мне изменилось. Сегодня пойму
Первозданность миров и мистерий.
Неизведанность ТЕМНЫХ МАТЕРИЙ.

Я ведь ЗНАЮ. Я чувствую этот порыв.
В холод ночи-портала ты окна открыв,
ЛИЧНОЙ РУНЫ мне чертишь зн

Саша Камінчанська
2014.12.21 00:10
Уже поза північ. А я чомусь далі не сплю.
Чекаю світання. Нервово покліпує свічка.
Невільно лягає серпанок на сонну ріллю
І чорною кішкою треться о спогади відчай.

Надумані мною, згорають у небі зірки.
Усе, що боліло – бажаю забути поволі.
У сірих

Сергій Гупало
2014.12.20 21:18
Нема поезії – і сохне лист.
Освітлення і зцілення – дощами.
У темні нори зазирає лис,
Де також чути звуки пилорами.

Пливуть дерева тихо у село.
Бездомна білка – як ота розгуба.
Чортяки – мов залізні. Помело.

Світлана Костюк
2014.12.20 20:19
я душу заховаю поза часом
що сиплеться крізь пальці як пісок
і буду насолоджуватись щастям
тоненьким як дитячий голосок
і буду завмирати вже при згадці
твоїх слідів у золоті заграв
твоїх зникань у всюдисущій мряці
чи слів яких ти вкотре не сказав

Ігор Шоха
2014.12.20 19:16
Ну, як ви там? Є мило і вода?
І ванна є? І Рашія кохана?
Тунелі виколупує орда
у вашу Таракань обітовану?

Жируєте, Таврійські береги?
Ще спокушає «витязь на розпутті»?
Смакуйте сіль, тараньку... Пироги

Валентина Попелюшка
2014.12.20 14:42
У ліжечку калачиком
Згорнувся і чекаю.
Чого ж це Миколайчика
І досі ще немає?

Вже й мама не клопочеться,
Пішла в свою кімнату.
Мені ж ніяк не хочеться

Марися Лавра
2014.12.20 12:42
зашкал. емоція. напруга.
не кішки у душі - ковші
неоковирністю облуди
порозпирає мені груди
інакше буде чи не буде?
зап'ястки ломить і хрящі

а спробуй без утрат клітини

Нінель Новікова
2014.12.20 11:36
Ты мило, спокойно
Все делал мне больно.
Возможно, невольно.
Ужасно болело,
А я все терпела...
И вот – надоело!
Скажу тебе смело:
Довольно! Довольно!

Уляна Демченко
2014.12.20 10:56
Ненависть в души посеяли,
как в свежую почву зерно...
Остановите насилие,
пока не взошло зло!!!

Ради всего святого,
правнуков, внуков, детей
русскую мать просит мать Украины:

Герман Мо'ріа
2014.12.19 23:40
Мы с тобою совсем не совпали
В ту далёкую зимнюю ночь.
Я с тобою тогда поскандалил,
Не прогнавши сомнения прочь.

Не совпали, как небо с землёю,
Как не дружит с зимою гроза.
И в ту ночь, расставаясь с тобою,

Герман Мо'ріа
2014.12.19 23:32
Как на школьной доске
белым пишем по чёрному,
или чёрным по белому
свою бренную вязь.
Из крестов и нулей
письмена беспризорные,
но не можем найти
в них желанную связь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Вадим Бойко
2014.12.19

Оля Мальченко
2014.12.16

Дмитро Чорний Чорзор
2014.12.14

Людмила Лєгостаєва
2014.12.13

Чел Львівський
2014.12.13

Герман Мо'ріа
2014.12.13

Радь Діана Радь Діана
2014.12.11






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?