ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Мілєвська
2014.09.20 00:18
А я чужая,
чужая я.
Вокруг дороги
не те поля,
не те объятья.
Улыбка тоже
мои сомненья
не растревожит,

Ніка Колонюк (Новікова)
2014.09.19 23:33
Що між нами лишилося? Трохи вологих слів.
Голоси, що не можуть пробитися крізь повітря.
Кілька светрів, тепло яких неможливо витримати.
Два сивіючих пасма. Усе, чого ти просив,
і усе, чого не було у мені у відповідь.

Що між нами було? Болюче м'яка

Ярослав Чорногуз
2014.09.19 22:45
Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Я ішов від озерця.
Ти сказала мені: "Будь здоров!
Будь здоров, ти мій любий юначе!.."
Ах, а серце і досі ще плаче.
Я ішов від озерця...
Десь на дні мого серця

Ніна Виноградська
2014.09.19 22:26
Мені від вас не треба і "аби",
Ви - просто спогад, схожий на минуле.
Ви - той листочок з давньої верби,
Що я колись у зошиті забула.

Що згадкою упав мені до ніг,
Вже вицвілий, ламкий, колись зелений.
І ваш непевний крок на мій поріг -

Володимир Сірий
2014.09.19 22:03
Під обгорточкою вроди
(Я не раз вже був закляк)
Демон лиха колобродить,
Лазить заздрості слимак.
І тоді краса зваблива,
Що була мов дивний гість,
Димом вицвілого дива
Безпардонно очі їсть.

Олександр Олехо
2014.09.19 19:39
привид мрії тче безсоння
ніч вмикає світло дня
ловить сонце підвіконня
сито хрюкає свиня

по хребті розріз-щілина
я вкидаю щастя днів
свинка-глинка ти не винна

Сергій Гупало
2014.09.19 17:38
Сосновий ліс. Соснова дума.
Осінній ліс, що друг і брат.
А я хотів пожити тлумом,
Розумним бути, як Сократ.

Банально в серці відгукнеться
Стократна помилка моя,
Що важко прихилити серце

Тетяна Соловей
2014.09.19 16:53
Вона не скривджена, вона ~ знедолена,
Напіврозхристана, напіврозорена,
Напіврозорана, напівзруйнована
Псевдоспівдружністю так закатована.

Піснями співана їй доля снилася,
Тремтіла в голосі, у світ просилася.
Спросоння вирвалась...не наздогонимо,

Іван Гентош
2014.09.19 16:05
Ми співаємо гімн,
І кладемо на серце руку,
“Плве кча” рве душу,
З рукою на серці теж…
Дай нам Боже не впасти
В зневіру – гірку розпуку,
І надалі любити
Свою Україну без меж.

Іван Потьомкін
2014.09.19 15:07
Ко славе страстию дыша,
В стране суровой и угрюмой,
На диком бреге Иртышa
Сидел Ермак, объятый думой"
К.Ф. Рылеев «Смерть Ермака»

1
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,

Світлана Майя Залізняк
2014.09.19 13:27
Жінка в тісному годинниковому кіоску не може забути про Час. Жовтогаряча синтетична ганчірка змітає пил, крихти канапок, невдоволення, окрушини щастя... Зусебіч стрілки водонепроникних, ударостійких, глибиномірних годинників. Блиск. Лоск. Розсипи страз

Зоряна Ель
2014.09.19 12:32
від зірниці до зорі
в будячинні комарі
тайкома готують знову
комарину хитру змову

людям сон – вони до хати
аби спати не давати
і дзижчат

Маріанна Алетея
2014.09.19 11:50
Налетіла на чоло сіра сивина,
Заболіла під ребром зірвана струна.
Не заграє вже ніхто, не поверне звук,
Не відчує вже повік дотик теплих рук.

Затуманиться в очах і безбарвно скрізь.
Де й коли оте життя піде під укіс?
Зачарує голос чий? Власний вже

Маріанна Алетея
2014.09.19 11:50
Через «неможу»,
Крізь огорожу,
Грюкає доля.
Волі доволі?

Кидає виклик,
Звихрює звикле.
Знаємо далі?

Наталка Янушевич
2014.09.18 23:23
Ця ніч – моя!
Усім до неї - зась!
Цупка-цупка непросвітлима саржа,
Хоча краєчок сивого узявсь
І я на ніч прокинулася старша.
Хоч буде світло. Будуть і слова.
Прийдуть думки про щось погомоніти.
Хоч обрію предвічна тятива

Олександр Олехо
2014.09.18 23:03
Ілюзія щастя. За обрієм – тиша
і сите марою життя.
Сумління нічного уїдлива миша
гризе червоточину дня.

Час потерпає - утіха печалі
наповнює згодою дні.
Яблунь осінніх солодкі коралі

Марина Лавра
2014.09.18 21:45
ковчег людяності орифлений
грифоном гнилодзьобим
щедро намащений
брунатним кровомедом
НАЦІІ - на плаву
імперіє карликового посліду
онкопухлиново прогресуй
бубнявій новоденно

Ніна Виноградська
2014.09.18 15:43
За небокрай, за обрій, за межу,
Пішов мій біль назавжди із тобою.
Усе пройшло. Я вільна. І кажу,
Що відсьогодні вийшла із двобою.

Сама я білий прапор підняла.
Війна - завжди дві сторони медалі.
Мені дісталась чаша повна зла,

Ніна Виноградська
2014.09.18 14:35
Москва позаду. І моя рідня
Уже без мене зустрічає осінь.
А я - додому, в Харків, бо ні дня
Нема, щоб я не згадувала просинь

Над рідним краєм, зболеним від ран.
Від усього, що впало в нашу долю.
"Дніпро", "Айдар", загони партизан -

Анонім Я Саландяк
2014.09.18 12:36
Іммануїл Кант. Критика чистого розуму Вільна вичитка, або навіть ремейк, зроблений на основі українського перекладу (Ігоря Бурковського), російського (Н. Лосского) та вибірково (суперечливих фрагментів ) комп’ютерного перекладу з автентичного (німецькомо

Любов Бенедишин
2014.09.18 10:42
Жадана ціль.
Обман.
Благословення…
…Простив отець.
Одгнівався Господь.
Та досі
в молитовному натхненні
душа страждає,

Ігор Рубцов
2014.09.18 09:41
Для чого сонця гаряче коло?
Для чого зорі осіннім небом?
І плюскіт хвиль у Дніпрі...
Не треба!
Дует не склався, співаю соло.

Не вмерз у кригу вогонь кохання,
Не відпалала взаємна приязнь.

Михайло Десна
2014.09.18 09:30
Вимоги до оформлення матеріалів, що надсилаються на літературний Конкурс:
4.1. Учасники мають право на власний розсуд обирати тему творчої роботи відповідно до загальної теми Конкурсу.
4.2. Літературні твори, подані на Конкурс, мають бути написані держа

Адель Станіславська
2014.09.17 22:36
Солдатику, чи спиш?
Зросили небо зорі…
І мерехтять собі
у темній далині.
Сьогодні через них
з тобою поговорим:
я тут коло вікна,
а ти - десь на війні…

Галина Гнатюк
2014.09.17 22:27
Тихо пдуть яблука-зернівки
В шерехку некошену траву,
А над нею напнуто нетривко
Бабиного літа тятиву.

Наче мед, солодко-теплий смуток,
Що на сонці щезне, як туман…
А мені образливо – чому то

Іван Потьомкін
2014.09.17 21:23
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток чоловіків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мере

Домінік Луцюк
2014.09.17 20:33
цена цинизма – прпитый потир
проклятья до последнего колена
надсадно воет страшная сирена
чума химера гидра – русский «мир»…
«святейшим» собирательством земли
оправданы антихристовы цели
несется печь горящая в пыли
и щучьи кости в горле у Емел

Ярослав Чорногуз
2014.09.17 20:05
Вечір надворі, ніч наступає,
Вийди, дівчино, серце бажає,
Чистеє небо зіроньки вкрили,
Вийди до мене, дівчино мила.

Дай подивитись в яснії очі,
Стан твій обняти гнучкий, дівочий,
Глянути в личко - біле, чудове,

Анна Віталія Палій
2014.09.17 18:57
Що є Любов? І що є біль Любові?
Коли ми чиним опір їй - болить.
І в кожнім жесті, думці, в кожнім слові
Є поза щастям нездійсненна мить, -
То спротив свій, чи світу, чи природи...
Чи поза світлом є які народи? -
Це ті, яких нічого не болить...

Марина Лавра
2014.09.17 18:50
дощами дума нудно
монотонно
періщить пусткою
коліна обдира
і плачу я з грозою
гучно унісонно
і сліз не жаль
вони бідавода

Галина Михайлик
2014.09.17 18:31
Дитина із серцем навпіл,
з очима суму по вінця…
- Ну що ж ви, батьки? Схаменіться!.. –
Благає білявий янгол.

І пурха від мами до тата
у гості, на свято, на тиждень.
Великдень. Різдво. Рік. Десяток...

Любов Долик
2014.09.17 15:29
І тільки біль породжує насправді
ту істину, те світло, те знання,
з якими ти збагнеш
Господню правду
і радість волі...
Долю – навмання
уже не пустиш
попасом,

Валерій Хмельницький
2014.09.17 15:09
У залі було душно. Власне, це був і не зал, а велика лоджія, геть уся вкрита парасольками, які використовуються на пляжах або торговельними ятками. За найближчим до мене круглим столиком впритул сиділи кілька дівчат. Одна з них, з яскраво нафарбо

Юрій Строкань
2014.09.17 13:57
Мухаммед і Джо дивились на Бруклінській міст,
Вони натерли один одному пики якось
І тепер вкладали у це зміст.
Мовляв, хто з нас гірший, друже,
Розкаже кількість наших невдач.
Тому, тебе дійсно обрано Богом, Джо,
А мене СуперБогом, пробач.
Готичні

Світлана Панчук
2014.09.17 13:16
Ти прокидаєшся, щоб глянути на небо,
на білий світ, на втоптані стежки,
на цю дилему поміж "хочу" й "треба"
на воскресіння божої краси,

на порятунок, на земні джерела,
на усмішки, на сльози, на кивки,
Сплетіння доль берези і омели,

Адель Станіславська
2014.09.17 12:58
Кого слухаєш - того й правда.
Все так просто і все так складно,
і не має на теє ради...
Роззираюся безпорадно -
мав би розум якусь опору,
досвід все таки є, одначе...
Піднімаю зіниці вгору -
небо стогне, болить і плаче,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Серго Сокольник
2014.09.20

Ляна задарма
2014.09.19

Ольга Значкова
2014.09.19

Брат Ліо
2014.09.18

Анастасія Надольна
2014.09.15

Катерина Есманова
2014.09.08

Марина Лавра
2014.09.04






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?