ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2014.10.25 21:27
У Раші фаза бойні, бучі і руїни.
Чечня і Сомалі виходять у тираж.
Для зручності взяли: сусідню Україну,
тупий ажіотаж і куций епатаж.

Але ось-ось – зима і буде фаза сплячки.
Бодай Мишко-прем’єр нап’ється і засне,
і буде ссати лапу гідра нетерплячк

Сергій Гупало
2014.10.25 17:52
Задалеко зайти – це немовби проблема сучасна.
Небезпечно свій розум у сварці колег оголити.
І терпимо – намріяні острів, папуга, піастри,
Там ти зранку ще цар, а під вечір – не більше, ніж митар.

Золотитися буде свобода від

Валентина Попелюшка
2014.10.25 17:39
У дитячому садочку
Затишне подвір'ячко,
Там гуляють в холодочку
Дітки з групи "Зірочка".

Їм щодня читає казку
Юлія Євгенівна.
Вже про "дякую" й "будь-ласка"

Іван Гентош
2014.10.25 17:37
У нас політика багатих?
Народ – пішак у вашій грі?
Ми лиш потрібні “вибирати”,
А далі – якось ви одні?

І знову – “рзпили” і гроші,
І знов, як помело, язик?
Народ потрпить – він хороший?

Ігор Шоха
2014.10.25 16:16
Аварія? Війна? У Швеції – тривога.
Чорнобилем пашить підводна «булава».
Іде через Гольфстрім Донбасу допомога.
– У нас усе о’кей! – передає Москва.

Не визнає Ла-ла, що, наче кіт, нашкодив,
і оніміло теле-радіо, але
поширює ефір овації народу

Галина Михайлик
2014.10.25 14:48
А я собі ось тут – в садочку фей
ходжу поміж гортензій, руж і лілій.
І соловей, неначе той Морфей,
милує-пестить забуттям у співі…

Жасмину і меліси дрібку - в чай,
туди ж іще – гібіскусу й волошки…
Гарячі пиріжки, вощина… Рай!

Інна Ковальчук
2014.10.25 11:41
дарма китаєчку пошито
із ряден цинкових…тому –
живий, молитвою зігрітий –
не залиши мене саму

під небом, де черлена осінь
вогнями серце продима,
чи за полеглими голосить,

Іван Потьомкін
2014.10.25 10:28
Постарів вовк, ледь лапами володає. «Не годен я,- каже сам собі,- добути щось поїсти. Може, вдасться обдурить котрогось із пастухів – заклятих ворогів моїх». Не довго довелось йти до кошари. «Кровожерним мене звеш.- звернувсь до пастуха.- А насправді

Олександр Олехо
2014.10.25 09:18
Я кричав: «Ви що там, очманіли?
Загубили шаховий престиж!»
Тут гуртом на мене налетіли:
«Дуже добре – ти і захистиш!

Тільки знай, що Фішер мізкуватий.
Спить на шахівниці – що то є!
Вміє без упущень, чисто, грати…»

Андрій Басанець
2014.10.25 00:24
Сивим китицям-птицям
у вечірніх кагатах
все неспіване сниться,
все не хочеться спати.

Хто не вірив – побачить,
хто любив – одсахнеться.
Ось вам очі незрячі,

Ігор Шоха
2014.10.25 00:17
Народе, схаменись,
               на тебе уповають
і моляться підчас,
                      і приміряють суть
               небесного буття,
                і всю надію мають,
коли у боротьбі за тебе умирають,
а в час випробувань і душі віддають

Віктор Ох
2014.10.24 23:51
Ми кинуті у вир ріки життя,
долаємо пригоди й перепони,
гамуємо страхи й серцебиття,
напружуємо м'язи і нейрони.

Не хочеться натрапить водокрут,
трясовину, болото чи канаву.
До повних вод наш проляга маршрут,

Любов Сердунич
2014.10.24 23:43
Конкурс краєзнавчих, публіцистичних та художніх творів про ОУН і УПА, оголошений 4 місяці тому, дійшов до свого логічного завершення. Збірник творів представлено 14 жовтня, в день УПА, у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імени Миколи

Тимофій Західняк
2014.10.24 23:14
Так рано випав
цього року сніг –
Комусь на радість,
а мені на смуток…
Я пригадав, як ти
його чекала
Торік, коли до ліжка
вже прикута

Олена Малєєва
2014.10.24 22:51
Солодко… солодко… Ти цілуєш мене:
Я твій гріх.
Я тепер божевільна!
Мені зараз плювати на всіх!

Най побачить
Як я тану у мужніх руках.
Най говорить,

Саша Камінчанська
2014.10.24 22:31
Парашутом осінньої хмаринки
Опустився на землю смуток.
Заснути б.
Ненадовго, на мить,
Щоби прокинутися весною.
Нагою
Душею і тілом,
Як немовля.

Софія Кримовська
2014.10.24 22:29
І вечір був, і билася вода
у скло вікна, немов звала на поміч.
В кімнаті біля люстра молода
стирала макіяж. Важка утома
все тіло пробирала. Молодий
хропів на ліжку. Подарунків купа.
На білій сукні підошов сліди.
Чекала ніч. Не шлюбна. Просто глу

Василь Світлий
2014.10.24 21:31
Шляхетності перо відкладене набік.
Сьогодні – не поет, а просто чоловік,
Байдужий до зірок, до рими і до слів,
Який би десь поспав, який би щось поїв.
А далі працював, невтомно наче віл
Майструючи собі тамтешній кругозір,
Де засівав поля, де догля

Любов Долик
2014.10.24 16:51
Менестрель-журавлик,
кароокий лицар,
сяє щира правда,
доброта з обличчя.

Записався в осінь
першим новобранцем
мандрівний філософ

Любов Долик
2014.10.24 16:45
О, пані Віоліно!
Напевно, Ви – царівна,
що з кам’янецьким сонечком*
прийшла з легенди дивної...

О, пані Віоліно!
У Вашому промінні –
від поглядів смарагдових

Марина Лавра
2014.10.24 16:22
металу присмак в плазмі крові
устами ніби град в грозі
торік відірваній нозі
спинили муки рани і
пекли нестерпно так осколки
у м'язах нерви наче голки
лишивсь один із того пОлку
життя на шальках терезів

Любов Бенедишин
2014.10.24 14:52
О Боже мій! Хто я перед Тобою?
Спасибі, що звеличуєш мене –
Не царським чином, лаврами героя –
А Словом, що ніколи не мине.

Крізь вічну тишу в сяйві Оберегу,
Крізь те, що буде, й те, чого нема –
Пливу в Твоєму, Господи, ковчегу

Іван Потьомкін
2014.10.24 14:21
Прощай, немытая Россия,
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ.

Быть может, за стеной Кавказа
Сокроюсь от твоих пашей,
От их всевидящего глаза,

Іван Гентош
2014.10.24 12:44
Пародія

Я не дрімаю. Не ледачий.
Радію – доленька така,
Що трохи випити на дачі
Не гріх… нектару… з буряка.

І млієм двоє. Я і літо.

Василь Кузан
2014.10.24 12:10
Ця осінь схожа на жебрачку,
То злота просить, то тепла.
Знайшла цукерок мокру пачку,
Розсипала… Перетекла
Сльоза через межу надії.
Ніхто не втішить, тільки ніч
Від понеділка до неділі
У шибку стукає… На піч

Леся Сидорович
2014.10.24 12:01
Бузкова палітурка. Тиша. Ніч.
Там всі слова шліфовані, мов перли.
І я не знаю, в чім тут справді річ:
Синонім «Ліна» до гори Говерли.

Їх триста, як спартанців, що колись
Не побоялись тисяч персів Ксеркса.
Читай і думай. Думай і молись.

Опанас Драпан
2014.10.24 11:26
Осінь – не сезонність.
Радше - настрій,
Скраплений із наслідків подій.
Сумно і щасливій, і нещасній,
Гірко і старій, і молодій.

Плаче по-осінньому невтішно
Майже неціловане дівча:

Валентина Попелюшка
2014.10.24 10:06
На сценах вулиць, парків, площ
Танцює осінь в ритмі польки,
А люди думають, що дощ,
І відкривають парасольки.

І де той гідний кавалер,
Щоб закружляв її у вальсі?
Нема тепер таких манер,

Галина Михайлик
2014.10.24 09:30
В юнім сонечку квітневім
парк старий голубить цвіт
й диво-гойдалки веселі
вирушають у політ.
Хай там що на білім світі –
серце мліє і щемить,
тільки небо, тільки вітер
і дитинства ще на мить…

Олександр Олехо
2014.10.24 09:20
Йдемо укотре владу вибирати,
йдемо у час осінньої сльоти.
Не дай нам, Боже, опісля казати:
- Хотіли краще, вийшло, як завжди…

Зарано сніг упав на чорні плечі.
Зима торкає землю і людей.
Є форс-мажор і є буденні речі,

Галина Гнатюк
2014.10.23 23:55
Невтомні дятли вчать собі морзянку,
Допоки не обсіли холоди…
Дрімає ліс у сивому серпанку…
Давай-но, стежко, клич мене туди,
Де просто в очі заглядають сосни,
Де навіть тиша – срібно-золота.
Там високо мені – аж високосно! –
Мабуть,

Тетяна Рибар
2014.10.23 21:56
і горе горя народило
земля – землянка для живих
це що ж Вам знов переболіло
це ж Ви прийшли сюди по них
це ж Вам би слухати в спочині
як тиша застига в зірках
а Вам болить і ніч Причинна
і доля в Бога у руках

Ілля Радуський
2014.10.23 19:42
А серце вилите до дна,
А в ньому вже немає жару
Й благословенного нектару.
Одна жура у нім. Одна.
Раніш раділося, жилось,
Біди грядуще не звіщало.
Та ось війни смертельне жало
В серця людські встромляє хтось.

Валентина Попелюшка
2014.10.23 16:33
Підійду до тата,
обійму за шию.
Він мене підняти
аж до неба вміє.
В нього сильні руки
і волосся русе.
У часи розлуки
я за ним журюся.

Віктор Кучерук
2014.10.23 12:09
Хоч і ллється золото з осик
На мою вибоїсту дорогу, –
Я того не бачу, бо не звик
Осені дивитися у ноги.
Зовсім не лякаючись розбить
Лоб, спіткнувшись об підступний камінь, –
Жадібно вдивляюся в блакить,
Аж до глянцю вимиту дощами.

Іван Гентош
2014.10.23 11:15
Ми помрем, як усі – але це неважливо,
А важливо одне – як живемо тепер:
Так в театрі життя відіграти наживо,
Щоб нащадки сказали – Він із нами, не вмер…

“Там” будуємо храм “тут” своїми руками,
Вивершаєм думками, що чисті й ясні,
І недоспані ночі в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Евген Василенко
2014.10.24

Влад Мосор
2014.10.23

Лєрауваренко Роксана Лєрауваренко Роксана
2014.10.20

Ігор Старенький
2014.10.20

Віктор Остапчук
2014.10.20

Сергій Малишев
2014.10.18

Анжела Левченко
2014.10.07






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?