ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2016.02.14 19:32
Хай десь там на Сході вирує гроза,
У Центрі, на Заході спокій, як звично.
Усі голосують, як правило, «за»,
Усе ніби правильно й патріотично.

Все начебто добре, та вкрай допекли
Псевдоукраїнські продажні іуди,
Що в крісла свої із корінням вросли

В'ячеслав Романовський
2016.02.14 19:17
Надкусили яблуко спокуси,
Захмеліли вибухом жаги.
І злітали лебедями гуси,
І пірнали в золоті сніги.

І здавався вертоград незнаним,
Таємничий одкривався світ.
В ніжній соромливості

В'ячеслав Романовський
2016.02.14 19:14
О ця солодка несвобода
Тримає радісно в очах.
І не ганьбить, а звелича
Весела щедра юна врода.

Ласкавий усміх – нагорода:
Світ умістивсь в тобі, дівча.
О ця солодка несвобода

Ігор Шоха
2016.02.14 17:22
Буває всяке у житті людей.
Не випити бездонного джерельця.
Не кожен прилипає до грудей.
Не кожна притуляється до серця.

Вона існує. Ти – мої слова.
Іще не вечір, хоч усе минає.
Ти ще нуртуєш, як вода жива,

Світлана Майя Залізняк
2016.02.14 14:01
Карти летіли... лягали не так.
Світ руйнували. Посіяли мак.
У борозенках дукачики, пріль...
Взори крізь душу: "Ти хто... а звідкіль?".

Доторки зимні. Кримські плющі...
Теплі хрущоби. Лілові дощі.
Кульки повітряні. Іконостас.

Світлана Майя Залізняк
2016.02.14 13:54
Вінніпухи жирують... Меди голубі
Чорні чаплі міксують у глеках щербатих.
Херкимерські алмази ростуть. А в юрбі
Ділять пайку галетну, рукав маскхалата.

Перехресна скорбота... Розвіяний приск.
Замовляння русалок на воду - по колу...
Дискотек м

Леся Геник
2016.02.14 11:10
Крила тобі вже не мліють,
Руки тобі не болять...
Рани лікує Месія,
Поки буремствує рать.

Осінь дощем заступила
Вмите сльозами лице -
Не заспокоїться мила...

Іван Потьомкін
2016.02.14 09:57
Щоб ви не заздрили мені,
Що я так відданий лижні
В Тіролі, в його засніженій обнові,-
Дарую вам погожі дні,
Сонце і небо лазурове.

Єрусалим-Лойтач (Австрія),
13 лютого 2016 р.

Вікторія Торон
2016.02.14 06:05
І Львів не той, і Київ спить,
нервовим спазмом перейнятий.
«Попса» з динаміків хрипить —
і ти боїшся щось сказати.

Про тих боїшся нагадать,
що десь лежать -- очима в порох --
в степах, де вибухом дзвенять

Серго Сокольник
2016.02.14 02:11
Плач дитини, мов кров, що стікає на ніж...
Без упину... І знову... Дитинко, облиш!
Що ти плачеш? Цей спокій, що вилився в жах...
Що ж ти бачиш в квітчасто- мультфільмових снах?
Ах...
Руки- гойдалки? Силу й завзяття батьків?
Ляльки- мотанки в тіло в

Ігор Павлюк
2016.02.13 14:23
«Як багато ми знаємо і як мало розуміємо».
Альберт Ейнштейн.


Усе у знаній нами близькій і космічній, мікро і макро природі відбувається, як відомо, по колу спіра

Олексій Кацай
2016.02.13 13:34
Людина – протяг у тунелях часу –
дме в Нідекрай, старіючи очима,
стискаючи чимдуж в правиці зброю,
а у лівиці – чародійну квітку.

Цей край лежить окрай гучного галасу,
бо краєм править вихрів геометрія,
і тому сам я становлюся зброєю –

Михайло Десна
2016.02.13 11:48
Можливо, варте вашої уваги. "Шкільні" уроки не завжди є уроками в повному розумінні цього терміну. Мова не про окремих учнів, чиї «навчальні досягнення» не зовсім відповідають «амбіціям» їх батьків. Можна, звичайно, говорити нісенітниці пр

Леся Сидорович
2016.02.13 10:54
Бортняк Н.А.

Коли, прорвавши відстані завісу,
На небі перша зірка променіє,
Від неї чую через морок часу:
Надія.

Коли, стомившись сяяти на небі,

Юлька Гриценко
2016.02.12 20:08
Завтра вранці гірчитиме кава,
А наївний смішний навігатор
Не питатиме, звісно: «Як справи?»,
А спитає, напевно: «Як втрати?».
І на трохи поверне у вчора,
Хоча, кажуть, не варто вертатись.

Знаєш, завтра сніжитиме, мабуть,

Ігор Шоха
2016.02.12 19:06
І – що посію, те й пожну,
і що напишу – не згорає…
А я собі біля вогню
і полум’яне пом’яну,
і обгоріле дочитаю.
                                               Субота
– Хороша, мила… Не моя…
                                                Неділя

Марія Дем'янюк
2016.02.12 15:42
Коли у небі літають білі крокодили,
а бурштин до сосен приклеює гном,
Коли гриби у лісі вистрибують із корзини,
а метелики сідають на квітковий аеродром,
Коли тюльпани одягають жупани,
а дюймовочки спускаються до землі,
Коли птахи співають під форт

Вікторія Торон
2016.02.12 13:30
Не знайдеш в світі жодної поеми,
Яка могла б із деревом зрівнятись,

Що до грудей квітучої землі,
Голодними устами припадає,

Що цілий день вдивляється у Бога,
В молитві тягне руки листяні,

Світлана Майя Залізняк
2016.02.12 11:19
Сонми проектів.
Тьма способів рішень.
Кровопускання дедалі жвавіше.
Древ не садили - а гори зелені.
Син віддаляється, жевріє неня.

Жезли обпалені, вертели... писки...
Стрижнів намелено. Свині в колисках.

Володимир Маслов
2016.02.12 10:59
Була безмісячною тиша,
сюрчала темрява в'язка,
солодкий запах стиглих вишень
по саду сонному блукав.

Десь там, над куполом дзвіниці,
окреслився Північний Хрест,
а понад зорями в криниці

Вікторія Торон
2016.02.12 09:05
Смерть від формальностей звільня,
І коли сліз мені не стало,
У час гіркий шепнула я:
«Як добре, що тебе я знала».

Лягають промені навскіс
Перед вечірньою зорею—
Угору із долини сліз

Іван Потьомкін
2016.02.12 05:10
Свої літа забуваю,
А чужі – лічу.
І дивуюсь, бо не знаю,
Як я не відчув,
Що сини ввійшли у зрілість,
Ровесники постаріли
І все частіш чуть,
Що декому обірвалась

Володимир Бойко
2016.02.11 21:43
Чого ми прагнемо в житті?
Від чого радощі й страждання ?
То найдавніше з почуттів
Нам шле свої випробування.

Хто вічну вигадав любов,
Коли саме життя не вічне?
Це тема для пустих розмов,

Ярина Чаплинська
2016.02.11 21:16
Це коли небо відшліфоване морозом північного циклону
до ультрамаринового кришталевого блиску і дзвону.
А Дніпро через товстостінне скло крижаної льорнети
видивляється сузір’я навігаційного курсу — аж до Атлантики.

Птахи щохвилинно борються за життя

Ігор Шоха
2016.02.11 17:53
Коли ясніше сонечко сіяло
і інші щебетали солов’ї,
як іноді нам весело бувало
у колі нерозлучної сім’ї.
Але минає непомітне щастя,
коли подія кожна – диво з див,
як на коняку вороної масті
мене уперше тато посадив.

Михайло Десна
2016.02.11 15:52
Цибулина у розмові:
правда й осуд – магістраль.
Проблематика любові
в номінації «Мораль».

Обговорюють повію,
ще лиш тільки почали.
Якщо є зі слів помиї,

Світлана Майя Залізняк
2016.02.11 13:37
Парцели спільні. Власна борозна.
Світ конкуренцій, цін, жаских двобоїв...
Кайфую зранку: цар орлів признав.
А змій обмови язика роздвоїв...

Трюхикає осміяний осел.
Папуга розправляє ірокеза.
Місцевий херес налива Хосе.

Олександр Олехо
2016.02.11 13:03
Впрягає вік твою нужду у мари часу.
Біжи, людино, від біди у біомасу.
Хтось обертає плід бажань у сім'я страху
і на засадах топ-брехні будує плаху.
І не спитає, як ти жив і що накоїв.
Відразу голову з плечей – у рать ізгоїв.
А безголовому життя –

Ігор Шоха
2016.02.10 22:33
Доживу чи ні до самоти –
що на небі писане, не стерти.
Наші долі ділені на чверті.
Йде остання, Господи, прости.

У чаду щоденної борні
за насущне, віще і минуще
наша проща у останні дні

Віктор Ох
2016.02.10 19:34
Переклад

«Це неможливо!» – мовила Причина.
«І нерозсудно!» – стверджувало Вміння.
«До того ж марно» – Гордість заявила.
«Та все ж ти спробуй!» – шепотіла Мрія.

Сиквел

Світлана Майя Залізняк
2016.02.10 11:54
Ритвини.
Вулиця.
Чорт якийсь: "...няв..."...
Я лиш спіткнулася.
Любчик упав.

Глибші ковтьоби
Шукав на зорі.

Михайло Десна
2016.02.10 11:24
Економ не економ. Янеку – «хатинка».
Як текла, тече Дніпром депутатська слинка.
Оп…
Оп…
Оп, або формальність.
Попри знак суворий «Stop!» -
оп-недоторканність!

Микола Дудар
2016.02.10 02:09
ось твоя посмішка розбуджує світ -
оскара, одначе, отримали інші…
батарейки підсядуть - підемо на лід
рибам читатимо… вудилищем вірш
святої водиці, з простуджених дуже,
отими очима, що наче на свято...
питИме… питИме… питИме як ружа...
аж до сп'ян

Світлана Майя Залізняк
2016.02.10 00:23
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
відділ соціокультурної діяльності
запрошують на презентацію книги "Птахокардія" – поезія, переклади, проза (видавництво "Сполом", Львів)
Світлани-Майї Залізняк
16 лютого 2016 о 14 – 00
в літерат

Ігор Шоха
2016.02.09 19:53
Дурне – на те воно і бідне,
аби не сохнула рука
багатія од мідяка.
Невірогідне – очевидне,
але яке воно огидне,
коли грабує бідняка.

***

Іван Потьомкін
2016.02.09 19:06
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лідія Король
2016.02.13

Галина Щерба
2016.02.13

Іванна Чорна
2016.02.07

Марина Орбан
2016.02.01

Олександр Ходунов
2016.01.24

Мальва Світанкова
2016.01.19

Олександра Калашнюк Олександра
2016.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?