ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олексій Могиленко
2016.07.24 15:09
Люби той край,де ти родився,
Живеш де нині- теж люби.
Із перших кроків,що в дитинстві,
Любов вела нас по житті.

Бо лиш любов-життєва сила,
Любов-енергія буття.
Люби той край,де мати сива

Олексій Могиленко
2016.07.24 15:06
Неділя.Ранок.Восьмирічна донечка проснулася близько шостої.Тихенько взяла ноутбук .Чую-включила ютюб,якісь пізнавальні відео.Йду на кухню попити води.Повертаючися у свою кімнату ,погладив доню по голівці.Доця повернулася до мене та посміхнулася.Я нагнувся

Ярина Чаплинська
2016.07.24 14:06
День уже виходив за хвіртку —
згорблений втомлений,
а тоді ще озирнувся і мовчки запитав:
– Як ти?
– Та так нічого — ніхто поганого нічого не сказав,
не украв…
– Ну то добре, ну то й слава богу…
І пошкандибав —

Михайло Десна
2016.07.24 13:20
Пугач? Так не пугач.
Вночі, ще й при землі
природа вроди, бач,
практично на нулі.
Але такий живий,
відчутно ніжний тонус…
Не бачить кріт. Сліпий.
Зате у нього голос.

Серго Сокольник
2016.07.24 03:25
авторські знахідки---


...от що за манера людину питати
Опівніч, коли дуже хочеться спати

І з мороку зло виповзає назовні
Про те, як вона уявляє ДУХОВНІСТЬ?

Віктор Кучерук
2016.07.23 23:13
Вже на сонці киплять вмиті росами квіти,
Потяглись аромати хмільні звідусіль, –
Просинається світ – і так хочеться жити,
Що нараз забуваю про втому чи біль.
Я, світанню скорившись, розплющую очі,
Залишаючи в снах онімілі жалі,
Бо нічого мене у

Адель Станіславська
2016.07.23 22:42
Мені усміхнувся безхатько.
Привітно махнув рукою.
Старий сивочолий дядько...
Лишилась сама собою -
всміхнулась йому навзаєм
і дивна майнула думка:
"Віддав найцінніше, що має... "
І гріло тепло подарунка.

Ярина Чаплинська
2016.07.23 14:07
нас там не було
де навколішки
стіни ковтали тишу
світанкової мряки без пострілів

то не наші легені
затиснуті в жорнах крику
проростали насінням льону

Іван Потьомкін
2016.07.23 10:18
Підганяв суденце вітер, був у поміч досі,
Та зненацька з усієї сили
На щоглу накинувсь
Туго напнуте вітрило на всі боки торса.
За хвилею гонить хвилю безнастану
І по всьому уже видно – бути урагану...
«Здолати негоду не вперше беруся:
Господь люб

Ярина Чаплинська
2016.07.23 09:10
Як добре з тобою летіти
над горами хмар.
Крилами розсікати
вітер, простір і час.

Забути про все світі —
планету, країну, ім’я.
Є тільки небо. Ти. Ми.

Олексій Могиленко
2016.07.22 22:34
Низько,аж не вірилось,
Лише понад дахом
Повертались з вирію
Перелітні птахи.

Щось у серці зжалося,
Защеміло болем .
Гуси,гусеняточка,

Олексій Могиленко
2016.07.22 22:18
Пахне кухня смачно,
Скоро вже свята.
А мені щось лячно,
Бо ж іде війна.

Принесуть в землянку
Бутерброди ,чай
І "тушонки" банку,

Віктор Кучерук
2016.07.22 08:04
Г.К...
Не говори, що мало світла
І десь поділося тепло, –
То ще кохання не розквітло,
А тільки пнеться, мов стебло.
Щоб рук твоїх гарячих грати
Мене не сміли уярмить, –
Уже не стану поспішати

Вікторія Торон
2016.07.22 05:55
До себе приміряєм смерть—
чи довго це? чи швидко?
чи смерть подібна до стрибка?
чи, може, до падіння?
на сірих подушках палат--
під стогони, при свідках?
а чи забутому в траві--
у маячних видіннях?

Юрій Строкань
2016.07.21 22:17
Я зустрів його на Андріївському,
Йшов 33-ій, ні не автобус, рік.
Вас нікого вже не було тут, -
Чи то через еміграцію, чи ампутацію,
Не пам’ятаю.

Він тримав у руках Біблію
І постійно перекидав її з одної руки до іншої.

Ярослав Чорногуз
2016.07.21 21:27
Немов насупились Богове -
Немає в спеки вже снаги.
Води тремтіння вечорове –
Щемке, як спомин дорогий.

І молодість озвалась лунко
І ніби хвилі – припливли –
Жагучі перші поцілунки…

Олена Багрянцева
2016.07.21 17:58
А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком,
Ніжним затишком рідного дому, пшеничним колоссям,
Вільним сонцем, яке над дібровами вже розлилося,
Тихим щастям ласкавим, яке неодмінно збулося
І наповнює серце медовим добром і теплом.

Він так солодко спить

Марія Дем'янюк
2016.07.21 16:44
І снилися мені все дивохмари,
Квітучі пахощі, зелені трави,
І пурпуровий мак та синенькі дзвіночки,
Бо мама на ніч цілувала в щічку дочку.

Так спалося, бо нічка шепотіла,
Що я для мами сама люба, мила,
І що всі зорі - сяєво в долоні

Ніна Виноградська
2016.07.21 15:11
Я сотні разів поклонялась і сонцю й тобі,
Змішала світи, що, здавалось, не схожі разюче.
Тепер перехрестя у долі і серце в журбі,
Якою дорогою йти, щоб не стало болюче?

Звикати, що зорі без мене впадуть у траву
І руки твої вже не ляжуть тихенько на

Ніна Виноградська
2016.07.21 15:03
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –

Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,

Богдан Манюк
2016.07.21 12:27
Петро Дорошенко

О безнадіє, рваний Богом листе,
що я сумлінно вічності писав.

Іван Сірко

Гадаю, змарнував ти аркуш чистий –

Володимир Бойко
2016.07.21 01:55
Заворожи мене, заворожи,
Чар-зілля дай напитися хмільного,
Щоб я забув до іншої дорогу –
Мені єдиним словом накажи.

Не відпусти мене, не відпусти
Ні від душі своєї, ні від тіла,
Щоб почуття ніколи не змаліли

Віктор Кучерук
2016.07.21 00:09
Допоки шов електрозварний
Кладу, єднаючи метал, –
Живу на світі я не марно,
Хоч, часом, чую: – “Самохвал!..”
Пенсійний вік – не для спочинку
Рукам від втоми видних справ.
Він є забіг, а то – розминка,
Що віднедавна подолав.

Олександра Кисельова
2016.07.20 23:15
Ветви - струны, если ветер - мастер истины.
Клятвы мая - ноты, если память - ключ.
Видно буйство неба, если взглядом пристальным.
В главной роли, впрочем, света робкий луч.

Рыжей белки хвостик, словно пламя мечется.
Воздух нежен,

Світлана Майя Залізняк
2016.07.20 15:36
Лиха і добра сили зустрілись на межі.
Кришили круасани... Ламалися ножі.
Збиралося хмариння - лілове, грозове...
Бліда повія-правда вмивалася з озер.

2
Маяк - посеред жита. За мані - манівці.
Кривавляться знамена. Керманичі... отці...

наТалка гЛід
2016.07.20 13:41
Серце обирає не наосліп,
Просто в нього інший
тип очей.
Олеся Мамчич

сумую за тобою
і смакую
той смуток

Олексій Кацай
2016.07.20 11:35
Де кружляють літні зорі –
ген від Веги до Денеба,
там верхи руїн вростають
в чорну нурту круженеба.

З ними в вир безгучно линуть
віти, трави, тротуари,
і в туманностях далеких

Олександр Бобошко Заколотний
2016.07.20 10:11
Обвінчаємось ми з тобою на Зелені Свята.
Хай це буде Потелич.
Церква Святого Духа.
Пройде лагідний дощик.
Клечання вологу всота.
А якщо пощастить – постануть веселки-дуги.

Телегра

Віктор Кучерук
2016.07.20 05:13
Глибока ніч, але не спиться
Мені самотньому чомусь, –
То нудно втомлюю правицю,
То на лівицю обіпрусь.
Кручусь, як дзиґа, на всі боки, –
Старий, нікчемний, хворий дід, –
А місяць поглядом безоким
Це все фіксує так, як с

Мар'яна Невиліковна
2016.07.19 22:10
Магія ця, розумієш, у тому, що ще не наведено різкість:
зморшки не в фокусі, шрами не в фокусі, фокусник дилетант.
Магія ця ще сьогодні — назовсім, та завтра уже відліта,
лишить на двох нам із тістечка часу маленькі солодкі обрізки...

Що ж нам тепер

Олексій Могиленко
2016.07.19 19:55
Мені на плечі зверху капав сік,
Зламав хтось виноградну гілку.
Славку було лиш 40 літ...
На серці боляче і гірко.

Мені на плечі зверху капав сік,
З очей струмком солоні сльози.
Я тут бував не раз торік,

Олексій Могиленко
2016.07.19 19:51
Знов прогресує хвороба "вовчанка".
Вже вкотре "хімію"приймає Юля.
Їй 37...та смерть щоранку
Все заглядає в очі і чатує.

Нестерпний біль розпалює страждання,
Вогнем горить і кровоточить тіло.
Але не це найбільше ранить,

Нінель Новікова
2016.07.19 16:57
Усе живе від спеки спочиває,
Краплині кожній душу відкриває.
І Богу дякує за чистий трунок -
Безцінний, довгожданий подарунок!

Вслухаючись у музику дощу,
Я втому та знемогу відпущу.
І зрозумію: кращого немає

Ніна Виноградська
2016.07.19 13:16
Пірнає день у річку ночі,
А зорі пахнуть полинами.
В росі настояні, пророчі,
Літають мрії разом з нами.

Оцих ночей застиглі гами,
Які почуті й пережиті,
Кудись у світ летять з вітрами,

Олександр Бобошко Заколотний
2016.07.19 13:12
Олегу К.

Чинитимеш опір високим чинам,
допоки вони тобі лиха не вчинять.
Причину того, що усі ми причинні,
шукати не пізно.
Ото ж, починай,
шляхетний на вигляд, зі злими очима.

Ярослав Чорногуз
2016.07.19 11:55
Яке розкішне літепло води!
Вечірній подих вітру йде сюди.
І надимає вечора вітрила...
Після купання я - як молодий.

* * *

Все довшає очеретиння тінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Кароліна Круглик
2016.07.24

Світлана Гірняк
2016.07.22

Андрій Будкевич
2016.07.21

Марія Лозан
2016.07.16

Єва Вінтер
2016.07.15

Оля Локос
2016.07.15

Тетяна Роджерс
2016.07.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?