Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2013.06.19
14:27
Парубки! Протріть, нарешті, очі!
Відчиніть зашторені серця!
Хай під серцем млосно залоскочуть
приспані в погорді почуття.
Та погляньте — істинна вкраїнка:
мила, ніжна, наче маків цвіт,
перед вами — незбагненна жінка,
Відчиніть зашторені серця!
Хай під серцем млосно залоскочуть
приспані в погорді почуття.
Та погляньте — істинна вкраїнка:
мила, ніжна, наче маків цвіт,
перед вами — незбагненна жінка,
2013.06.19
14:05
Буйногривий червень золотим копитом
Витолочить роси, зникне вдалині.
А прозорі крильця липового цвіту
Дикими медами загірчать мені.
Аж по той бік серця обізветься спогад,
Стрепенеться віршем, ляже на папір.
Я ж у тебе, рідний, не прошу нічого,
Витолочить роси, зникне вдалині.
А прозорі крильця липового цвіту
Дикими медами загірчать мені.
Аж по той бік серця обізветься спогад,
Стрепенеться віршем, ляже на папір.
Я ж у тебе, рідний, не прошу нічого,
2013.06.19
12:05
На тих хлопв уже немає злости
(У жимолость дівчат гукати в гості!).
І шо, скажи, з тобов робити маю?
Мо думав - ягод справно назбираю?..
Бо галичєни - то є хитруни,
Каля бабів - то як тиї в`юни...
Узяв би ліпше косу, покосив,
Ледачим пузом троха по
(У жимолость дівчат гукати в гості!).
І шо, скажи, з тобов робити маю?
Мо думав - ягод справно назбираю?..
Бо галичєни - то є хитруни,
Каля бабів - то як тиї в`юни...
Узяв би ліпше косу, покосив,
Ледачим пузом троха по
2013.06.19
10:42
Яка краса довкола нас чудесна -
Ти тільки лиш на хвильку зупинись:
Рибалка сушить проти сонця весла,
В задумі явір до води схиливсь...
Посеред лугу - квіти, квіти, квіти!
Шовкових трав хвиляста блискотінь
Під ноги стелить дзвоники тендітні,
Готує н
Ти тільки лиш на хвильку зупинись:
Рибалка сушить проти сонця весла,
В задумі явір до води схиливсь...
Посеред лугу - квіти, квіти, квіти!
Шовкових трав хвиляста блискотінь
Під ноги стелить дзвоники тендітні,
Готує н
2013.06.19
08:59
Ми в холодному смутку зустрілись,
Запалили кохання вогонь,
Та в одній лиш душі розгорілось,
Грівся ти біля щастя мого.
Відпалало багаття і згасло,
Не освітлює більше життя.
Полонезом, сумним і прекрасним,
Запалили кохання вогонь,
Та в одній лиш душі розгорілось,
Грівся ти біля щастя мого.
Відпалало багаття і згасло,
Не освітлює більше життя.
Полонезом, сумним і прекрасним,
2013.06.19
08:40
Ця без снігу зима,
Як життя без кохання,
Наче все заплела
Павутини вуаль...
І в душі вже нема
Ні тепла, ні бажання,
А на серце лягла
Невимовна печаль.
Як життя без кохання,
Наче все заплела
Павутини вуаль...
І в душі вже нема
Ні тепла, ні бажання,
А на серце лягла
Невимовна печаль.
2013.06.19
07:39
Тут небосинь у золотій оздобі
леліє вічно гори і ліси,
бо навіть часу стало у подобі
це розмаїття чистої краси.
Оці співучі срібновиді води
у сповитку смарагдових смерек,
і ніжний виблиск осяйної вроди
леліє вічно гори і ліси,
бо навіть часу стало у подобі
це розмаїття чистої краси.
Оці співучі срібновиді води
у сповитку смарагдових смерек,
і ніжний виблиск осяйної вроди
2013.06.19
03:58
З-за обрію-туману
На човнику-хмарині
До нас пливе світанок
У сонячному брилі.
По сонно-теплій хвилі
Веслує промінцями
І дрімки полохливі
На човнику-хмарині
До нас пливе світанок
У сонячному брилі.
По сонно-теплій хвилі
Веслує промінцями
І дрімки полохливі
2013.06.19
01:33
Звабливі Ваші жести і слова
утратили для мене силу значень.
...Самотній кінь без вершника й сідла
копитом бив об мури непробачень.
Він довго бив. Він бив і день, і ніч,
аж стерлася на тій нозі підкова!..
Чекала я… Мовчання з усібіч...
Назустріч Ви
утратили для мене силу значень.
...Самотній кінь без вершника й сідла
копитом бив об мури непробачень.
Він довго бив. Він бив і день, і ніч,
аж стерлася на тій нозі підкова!..
Чекала я… Мовчання з усібіч...
Назустріч Ви
2013.06.18
23:14
Чаєпиття з тобою – насолода,
Одна з найвищих: навіть захмелів
Я від очей твоїх і щирих слів...
Якби ж частіш траплялася нагода
Для зустрічі – життя б не пожалів!
Твоя – не змалювати навіть – врода,
Немов суцвіття з багатьох полів,
Одна з найвищих: навіть захмелів
Я від очей твоїх і щирих слів...
Якби ж частіш траплялася нагода
Для зустрічі – життя б не пожалів!
Твоя – не змалювати навіть – врода,
Немов суцвіття з багатьох полів,
2013.06.18
22:39
І жодної дощинки в хмарі.
Дощенту спалена трава.
І навіть лілія в Айдарі
Від спеки чашечку хова.
А ми гойдаємось у човні
В зеленій хащі ситнягів,
І наші прагнення любовні
Дощенту спалена трава.
І навіть лілія в Айдарі
Від спеки чашечку хова.
А ми гойдаємось у човні
В зеленій хащі ситнягів,
І наші прагнення любовні
2013.06.18
22:30
Сьогодні знову ти чомусь мовчиш,
На сто громів розбилася вся тиш,
І блискавки осяюють ту стежку,
Де ніжки цілував тобі спориш.
***
Ти ще не пересвідчилась хіба
На сто громів розбилася вся тиш,
І блискавки осяюють ту стежку,
Де ніжки цілував тобі спориш.
***
Ти ще не пересвідчилась хіба
2013.06.18
21:38
В Крым!
Там, среди пихт и дам
В дым превращая пар
Горы ползут к ногам
Градом слоёных тел
Грузом усталых мам
К Тапчановым берегам
Там, среди пихт и дам
В дым превращая пар
Горы ползут к ногам
Градом слоёных тел
Грузом усталых мам
К Тапчановым берегам
2013.06.18
21:31
Переклад на українську:
О скільки їх упало у безодню,
Що глибне вдалині!
Настане й він – останній день Господній,
Відведений мені.
Схолоне, що співало і боролось,
О скільки їх упало у безодню,
Що глибне вдалині!
Настане й він – останній день Господній,
Відведений мені.
Схолоне, що співало і боролось,
2013.06.18
18:19
Мої чуття невтомні, мов орда,
І літ мені минулих не шкода.
Сяйнула ти, як блискавка у небі, –
З руки моєї випала вузда.
***
Коли твоя мобілка доспівала,
Вп’ялося в серце – тиші гостре жало,
І літ мені минулих не шкода.
Сяйнула ти, як блискавка у небі, –
З руки моєї випала вузда.
***
Коли твоя мобілка доспівала,
Вп’ялося в серце – тиші гостре жало,
2013.06.18
17:46
Летять з ромашки пелюстинки –
Рука в сум’ятті поспіша.
Питаю в голої стеблинки:
“Де в тебе схована душа?”
Тривожно, боляче, непевно.
Здається, ніби й не чужі.
“Допоможи, – благаю ревно, –
Рука в сум’ятті поспіша.
Питаю в голої стеблинки:
“Де в тебе схована душа?”
Тривожно, боляче, непевно.
Здається, ніби й не чужі.
“Допоможи, – благаю ревно, –
2013.06.18
17:43
Він скульптор, але глини не любив,
Бо розм’якала, зразу на все згодна.
Твердь каменю в цнотливості холодній
Оголеністю серця він різьбив.
Збив пальці в кров, скривавив серце в біль,
З невдач росла в душі страшна безодня…
Було в його житті все, що
Бо розм’якала, зразу на все згодна.
Твердь каменю в цнотливості холодній
Оголеністю серця він різьбив.
Збив пальці в кров, скривавив серце в біль,
З невдач росла в душі страшна безодня…
Було в його житті все, що
2013.06.18
13:34
Липа розквітла…
Липовим квітом
патока літа
ллється у жито.
Жито не злато -
лата на латі.
Сонячні шати
тим і багаті:
Липовим квітом
патока літа
ллється у жито.
Жито не злато -
лата на латі.
Сонячні шати
тим і багаті:
2013.06.18
12:01
Хочеш, буду для тебе ранковим сполоханим сном,
Де холодну реальність так важко одразу збагнути,
Гострим запахом кави, розквітлим духмяним бузком,
Теплим подихом вітру із нотками м`яти чи рути?..
Хочеш, буду відлунням далеких дитячих казок,
Мере
Де холодну реальність так важко одразу збагнути,
Гострим запахом кави, розквітлим духмяним бузком,
Теплим подихом вітру із нотками м`яти чи рути?..
Хочеш, буду відлунням далеких дитячих казок,
Мере
2013.06.18
11:31
Щоб долю не зламати,
Як боляче стає,
Учусь тебе приймати
Завжди таким, як є.
Буває, що сердитий,
У висловах прямий -
Учусь тобі радіти,
Як боляче стає,
Учусь тебе приймати
Завжди таким, як є.
Буває, що сердитий,
У висловах прямий -
Учусь тобі радіти,
2013.06.18
11:15
Мені насняться вірші про будяк,
який росте над Кременчуцьким морем,
про танець рук і потаємний знак,
про цвіт рожевий і колючі зорі...
Бо зачаклований, бо не будяк, а принц,
стоїть, мов казка давня, призабута.
На нього лиє дощ - лови, бери,
який росте над Кременчуцьким морем,
про танець рук і потаємний знак,
про цвіт рожевий і колючі зорі...
Бо зачаклований, бо не будяк, а принц,
стоїть, мов казка давня, призабута.
На нього лиє дощ - лови, бери,
2013.06.18
10:54
«На мысли, дышащие силой,
Как жемчуг, нижутся слова»
М.Лермонтов «Журналист, читатель и писатель»
О ти, близька і невситима,
Спокусо давня і нова,
Коли руці писать несила
Невтримним потовпом слова,
Как жемчуг, нижутся слова»
М.Лермонтов «Журналист, читатель и писатель»
О ти, близька і невситима,
Спокусо давня і нова,
Коли руці писать несила
Невтримним потовпом слова,
2013.06.18
10:48
Самотність дихає самотньо,
Зажура сіра у очах,
Самотність хилиться скорботно,
Самотньо плаче по ночах.
Самотній явір в полі дикім,
Самотній Місяць в небесах,
Самотні думи,тихий човен,
І ковдра смутку на плечах...
Зажура сіра у очах,
Самотність хилиться скорботно,
Самотньо плаче по ночах.
Самотній явір в полі дикім,
Самотній Місяць в небесах,
Самотні думи,тихий човен,
І ковдра смутку на плечах...
2013.06.18
09:56
Не знаю я, ким ви були,
Мої прапращури родинні,
Чи сіті з рибою тягли,
Чи пасли кіз на полонині?
Не знаю, також, де жили.
Ніхто вже з вас не заговорить.
Здається, ви із гір зійшли,
Мої прапращури родинні,
Чи сіті з рибою тягли,
Чи пасли кіз на полонині?
Не знаю, також, де жили.
Ніхто вже з вас не заговорить.
Здається, ви із гір зійшли,
2013.06.18
09:35
Та невже ми удвох
після безміру слів,
опиратися долі несила,
ти у лютій самотності не скам'янів,
віддаровуєш тіло сп’яніле.
Перекину довільно
до щастя місток,
після безміру слів,
опиратися долі несила,
ти у лютій самотності не скам'янів,
віддаровуєш тіло сп’яніле.
Перекину довільно
до щастя місток,
2013.06.18
09:01
У світі славні ви з правіку,
Як і земля квітуча ця.
Віночки, коси та очіпки
І зачіски - вам до лиця.
Як бджілки, дома ви в турботі.
Не присідаєте й на мить...
Чаклунки в танці, а в роботі
Як і земля квітуча ця.
Віночки, коси та очіпки
І зачіски - вам до лиця.
Як бджілки, дома ви в турботі.
Не присідаєте й на мить...
Чаклунки в танці, а в роботі
2013.06.18
06:24
written by Freddie Perren and Dino Fekaris)
Translation:
шокована коли я собі самій
сказала що чужа тобі уже і ти не мій
та не одну спалила ніч
у тім що скоїв ти мені
Translation:
шокована коли я собі самій
сказала що чужа тобі уже і ти не мій
та не одну спалила ніч
у тім що скоїв ти мені
2013.06.18
06:20
Translation:
I was thinking of you as a day without rain,
But I see on your face pearls of sadness.
I would whisper to you, “…isn’t mine, isn’t mine.”
But you keep me for some reason in.
I was thinking of you as a night without stars
I was thinking of you as a day without rain,
But I see on your face pearls of sadness.
I would whisper to you, “…isn’t mine, isn’t mine.”
But you keep me for some reason in.
I was thinking of you as a night without stars
2013.06.18
06:18
Translation:
Oh, do you know
How harsh is for my soul this pounding rain?
It’s as if he was always waiting just for me.
The winter peace of our window has to live with pain,
Pastel and gentle is like your beloved so much Monet.
Oh, do you know
How harsh is for my soul this pounding rain?
It’s as if he was always waiting just for me.
The winter peace of our window has to live with pain,
Pastel and gentle is like your beloved so much Monet.
2013.06.18
05:25
я у черзі за небом
провів пів парсека
стільки треба до брами
говорила юрма
галаслива
дратлива
нудна
недалека
провів пів парсека
стільки треба до брами
говорила юрма
галаслива
дратлива
нудна
недалека
2013.06.18
00:49
Перероблюючи свою стару чернетку, написану в холодних горах Норвегії, я раптом згадав одну трагічну історію. Під час громадянської війни в З’єднаних Стейтах Америки була одна ірландська бригада в армії Півночі і одна ірландська бригада в армії Конфедераці
2013.06.18
00:26
Серце билося крокам в такт,
Вилітала душа - по граму.
За спиною - стоїть вермахт,
Під грудьми хтось говорить - мама.
Серце билось - неначе звір,
Наче піймана в клітку птаха.
Перед нею - гнилий пустир,
Вилітала душа - по граму.
За спиною - стоїть вермахт,
Під грудьми хтось говорить - мама.
Серце билось - неначе звір,
Наче піймана в клітку птаха.
Перед нею - гнилий пустир,
2013.06.17
23:43
Своєї влади шмат чоловіки
Жінкам, бува, вручають залюбки
В надії відпочити на дивані.
Та, як за справу візьмуться ті пані,
Чоловіки, це маєш знати ти,
Не мають і хвилинки прилягти...
Жінкам, бува, вручають залюбки
В надії відпочити на дивані.
Та, як за справу візьмуться ті пані,
Чоловіки, це маєш знати ти,
Не мають і хвилинки прилягти...
2013.06.17
21:40
У пульсуючій міражами далечині
уподібнюється до небесних примар -
то виринає, то ховається -
пливе несамовитий дирижабль.
Мої очі хапаються за нього,
мої руки здіймаються до нього:
Побач мене! Почуй мене!
уподібнюється до небесних примар -
то виринає, то ховається -
пливе несамовитий дирижабль.
Мої очі хапаються за нього,
мої руки здіймаються до нього:
Побач мене! Почуй мене!
2013.06.17
20:35
У найтихішім сватівськім готелі,
В самотині, заглиблено-нічній,
Лежу на нерозібраній постелі
Й розмотую думок тугий сувій.
Мене цілком влаштовує самотність,
Зігріта чаєм, - відчай десь пощез, -
Пригнічує хібащо незворотність
Колишніх ювілеїв та імп
В самотині, заглиблено-нічній,
Лежу на нерозібраній постелі
Й розмотую думок тугий сувій.
Мене цілком влаштовує самотність,
Зігріта чаєм, - відчай десь пощез, -
Пригнічує хібащо незворотність
Колишніх ювілеїв та імп
2013.06.17
15:52
Лицо человека похоже на круг,
Охотится веко на веко.
Но в ближнем бою и оно тебе друг -
И веришь лицу человека.
Лицо - продолжающий жить водопой.
По ходу любительской блажи
Как варварски съедены, стёрты тобой
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Охотится веко на веко.
Но в ближнем бою и оно тебе друг -
И веришь лицу человека.
Лицо - продолжающий жить водопой.
По ходу любительской блажи
Как варварски съедены, стёрты тобой
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2013.06.18
2013.06.17
2013.06.15
2013.06.14
2013.06.13
2013.06.03
2013.06.02
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники
| Дата | |
|---|---|
|
Адміністрація Майстерень :
"Шановні колеги - я сподіваюся, що "Майстерні" - це нині цілком нормальний майданчик для випробовування своїх умінь в е..."
|
2012.02.17 |
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
