ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марта Январская
2015.03.29 15:12
уже не свет еще и не пожарище
меж «свой-чужой» незримая черта
звук из молчанья в горле ком катающий
и до утра ему не перестать

как будто хочешь сам перед дорогою
чтоб рассказали чьи-нибудь уста
про то как под машиной одинокою

Катерина Ільїна
2015.03.29 13:46
Дощ укотре сиплеться дрібненько,
Крапельки стрибають у танку.
Їхні пустотливі витребеньки
З’єднуються в пісню гомінку.

І байдуже, що сіріє небо;
Що весна, а сонця ще нема…
Марші вибиваючи у щебінь,

Світлана Майя Залізняк
2015.03.29 11:52
Ефірна душе, вигнана із раю,
Лети-ярій над сонмищем гримас.
Яка різниця, чий бенкет в сараї?
Вовки ведуть ягниць у па-де-грас…

Стрімкіший лет – і ось пустеля-спека.
Пісок тече... скрипить коловорот…
Хамсин червоний. Десь отут лелека

Серго Сокольник
2015.03.29 00:00
Питання... Одвічні питання...
Мені не потрібні зізнання...
Сиди, як в шпаківні шпак.

У небо зліта орігамі.
І- сяде. Босими ногами...
Вважаєш, що маєш смак?

Петро Скоропис
2015.03.28 13:34
Щойно тільки надибуєш кам’яну траву,
гладдю мармуру оковирнішу, ніж наяву,
чи дивуєшся фавну, в обіймах і вовтузні
з німфою, й оба бронзові, щасніші, ніж у сні,
можеш роняти палицю із отерплих рук:
це Імперія, друг.

Огнь, етер, води, фавни

Віктор Кучерук
2015.03.28 12:58
Просто задихаюсь я уже від тління
Сирістю покритих посинілих стін, –
Горбиться побілка тужно у затінні
Та й камін чекає добрих перемін.
Ось у цвіт вберуться абрикоси й вишні,
І зазеленіють пишно ясени, –
Крізь розкриті вікна запахи торішні
Відійд

Іван Потьомкін
2015.03.28 12:37
У гомін Голосієва, у спомин,
Ставки минувши, висповідь несу.
Іще довкруг оголені дерева,
Травиця назирці іще,
Та вже весни передковічне мрево
Стискає серце в нерозважний щем
І так саднить-розсаджує словами.
Ішов на сповідь, думав

Світлана Майя Залізняк
2015.03.28 11:46
Жіноча дружба... Горобці поштові,
Розкришені секрети і мости.
Лишилося у нас по сірникові,
Щоб зайнялися "досить" і "прости"...

Хіба ж ми винні, що повсюд амеби,
Плітки, багатослів"я і табу...
Я першою сказала: "Вже не треба".

Анонім Я Саландяк
2015.03.28 10:58
шматок абсурдно-логічного не римованого та не правленого тексту) … уже давно давно… іще Джульєтта - в ім’я любові ножем у власне серце… а нещодавно один відомий пихатий українець - не любите мене! - з вікна та об асфальт… а слідом за ним той мало ко

Серго Сокольник
2015.03.28 03:30
Примечание. Поэма написана в соавторстве с поэтессой Ириной Левобережной.
В ней частично использованы прежние наработки, частично- новые, объединенные в теме. Авторы сознательно не указывают, кто из них является автором какой-либо части поэмы. Предостав

Ярослав Чорногуз
2015.03.27 20:49
Як у диму, весняний сад
І небо ледь блідаво-синє.
Рожевий відблиск погаса –
Вже день стомився. І посивів.

Лише повітря бадьорить,
Тече, напоєне снагою.
Свинцева змучена блакить

Олена Багрянцева
2015.03.27 17:32
Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою.
Витікати із гір і потоком нестись гомінким.
Бути голосом трав, легкокрилою ніжною лірою.
Загортатися в дощ, укриватися сонцем палким.

Ти би пестив мене, розглядаючи кожну заглибину.
Роздягаючи так, як с

Ніна Виноградська
2015.03.27 15:55
„Плине кача...” в Україні
За ліси і гори.
„Плине кача.” Сльози плинуть,
Як вода у море.

Плине, плине, „Плине кача”
Нашим рідним краєм.
Сирота, вдовиця плаче –

Ніна Виноградська
2015.03.27 15:45
А дні завжди вигулькують із ночі,
Коли ранкова устає зоря.
І вітер хмари розриває в клоччя,
А біля мами гріється звіря.

Як повсякчас в усталенім порядку -
Зима, весна... І холод, і тепло.
І тільки люди ігнорують згадки

Ніна Виноградська
2015.03.27 15:42
На вокзалі безхатченки гріються в сонці,
На пожухлій траві розіклали скарби.
Без родини і хати, дверей і віконця,
Є окраєць, вода – і немає журби.

Ще холодна земля і теплом не прогріта,
Березневий від неї іде холодок.
Та поглянеш на цих і згадаєть

Домінік Арфіст
2015.03.27 10:23
дивлюся у місяцем замальоване завіконня
і знову з’явилась ти… з’явилося знов безсоння
перед очима кіно нашого закам’янілого Криму
незриме якесь кіно – німе в якому лиш бачу зиму
завішені вікна – закутані пальми – закуті люди
не буде тут літа – шепо

Михайло Карасьов
2015.03.27 10:06
Сонце весняне крізь хвою
Світлом і тінню мережить
Стовбури сосон.
Лунко цвірінькають птахи малі
В верховітті.

Рух незбагненної вічної сили
Котики виткнув на гілці верби

Серго Сокольник
2015.03.27 00:58
Тучи пО небу мчатся отарой овец...
Воспаленный закат догорит, как костер...
Ну скажи же, подруга, скажи, наконец,
Все, что высказать хочешь, и весь разговор.

Расскажи как бывает порой тяжела
Эта ноша сокрытой любви от других,
И с тебя я сним

Марися Лавра
2015.03.27 00:15
черговий реверанс
учорашній екстаз
мікстує Брамс
гасовою лампою
пастельно під стелею
валить бас

аукаєш ти

Віта Парфенович
2015.03.26 17:13
Нотатки на полях,

Ні слова, ні півслова...

Куди проліг цей шлях?

Куди веде розмова?

Валерій Хмельницький
2015.03.26 16:56
Ігор Павлюк нікого не вбив.
Хіба випадково мурашку.
А ще, коли закривав гриби,
Змолов слимака на кашку.

Ігор Павлюк розумів повій
І навіть мову пташину.
Ти стати, як Ігор Павлюк, зумій

Петро Скоропис
2015.03.26 16:17
Дзвони понині бринять мені у місті тім, Теодоро,
не в етері ти нібито канула пропелерчиком сніжинки
і виникаєш в сутіні, що сяєво з коридору,
легкою ходою площею з мармуром «друк.машинки»,
і ми встаємо з-за столиків! Кочівника од осілих
різнять і по

Валерій Хмельницький
2015.03.26 10:10
Сонце гріє.
Не моя вина,
Що таке трапляється зі мною...
Бачу, як у хвилю йде вона,
Сяючи яскраво голизною.
Купідон на гілочці присів
І стрілою цілиться у серце -
Скоро закохаюся я в дів,

Ігор Шоха
2015.03.25 20:51
Намарне філософію учити,
не знаючи абетки житія.
Бажаємо за правилами жити.
А я не уявляю, що бандита
в поезії(читайте – ерудита)
влаштовує позиція моя.

Бо я не маю тої панацеї,

Олена Балера
2015.03.25 20:18
Спускалося в низини і так спокійно гасло
Усе, що йде на хвилі піднесення і втіхи.
І зайвими ставали обітниці і гасла,
Надії помирали приречено і тихо.

Ті, що в сини годяться, зазнати встигли лиха:
Чола торкнулась мудрість раніше за сивини.
А деког

Серго Сокольник
2015.03.24 23:04
У долоню розкриту руки
Впали сни...
Ти хоч трохи поспи, допокИ
День ясний

Не почне випивати з душі
Сили знов...
Я тобі розповім у віршІ

Іван Потьомкін
2015.03.24 19:38
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
То лиш борги зими.
А весна справдешня –
З усіх усюд поскликувати птаство,
Од панцирів дубам звільнити плечі,
Добрати шати кожній деревині,
Піднять з колін охлялу бадилину,

Ядвіга Верес
2015.03.24 19:11
Комусь на душі небеса, комусь - сліди ножових
Хтось забуде своє ім"я та згадає, до кого іде
Вони обирають шляхи птахів
або неживих
Переходити ріки їх темряви страшно навіть удень.

Прокидайся для того, аби тамувати їх біль
Розправляй їхні крила, к

Анна Віталія Палій
2015.03.24 18:30
Може, хто думає, що продавати квитки на автостанції – легка робота? Великі черги, штовханина, кожен поспішає, висловлює претензії… Правда, не завжди так, часто – спокійна черга, всі ввічливі, іноді навіть є невеликі перерви між відвідувачами, коли можна п

Карп Юлія Курташ
2015.03.24 13:22
Камін згортає полум'я у грань.
Не ніч, не вечір - присмак напівтону,
мов сповивальна магія бутону
крихкої тиші поміж інь і янь.

Розчахнув безмір непрозорість стін.
Вогненна плоть, порізана на дрова, -
пильнує порух звільненого Слова

Петро Скоропис
2015.03.23 14:25
Гіллі глоду, що бешкетуючи оповивають ґрати.
Безконечність велосипедною вісімкою не нанюхається коридору.
Повітря в ирії п’ють літаючі апарати,
і легені тут не при ділі, як ти не сіпай штору.
О, взірця в тинькуванні – місячної парсуни
гідний, іч, –

Ірина Кримська
2015.03.23 13:56
Вірші Віктора Михайленка, педагога-організатора школи-ліцею №1 (місто Малин, Житомирська область), ніде не публікувалися. Але його поезія вже не раз у його ж виконанні звучала зі сцени: він захоплював і підкоряв зал – що глибиною і силою думки, що виконав

Валерій Хмельницький
2015.03.23 11:40
Чорнила немає.
Є клавіш рядки.
І є монітор навпроти...
А я би поетом став залюбки,
Але графоманом – не згоден.
А я б за комп'ютером вічно сидів
Та вірші писав би, поеми,
І Гамлета вибір - бути чи ні –

Серго Сокольник
2015.03.22 23:55
Вітер холодом б"є
(а неначе ж минула зима),
В ніч несе монгольф"єр,
І у ньому летиш ти сама...

Ти фантазій політ
Наших зустрічей в серці сховай,
Наче пазурі кіт...

Устимко Яна
2015.03.22 22:59
земля горить і тільки мла дмухне
махне хвостом русальним упівмісяця
і сяєво плеча її тонке
у пригорщу заобрію поміститься

а смужечка півпрофілю вузька
пойметься ятерями тополиними
і тихо в ніч розсиплеться луска

Ярослав Чорногуз
2015.03.22 22:05
Бачу, ти засмучена, зашарілась,
ніби хтось назвав тебе "просто дикою"
чи "провокаційною Еврідікою"...
чи твої араби на щось жалілись?

Знаєш, люди всюди тепер змаліли
(Ще Сосо** згноїв, мабуть, кращі зерна):
от у нас - що вище й розкішніш вілли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Талліана Флоурайт
2015.03.29

Василь Надвірнянський
2015.03.28

Мері Беновські
2015.03.27

Ігор Роїк
2015.03.25

Таміла Леськів
2015.03.22

Іолана Тимочко
2015.03.20

Світлана Моренець
2015.03.17






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?