ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Серго Сокольник
2020.02.21 10:50
Ця зима без зими,
Мов би келих на стіл пустий...
Роз"єдналися ми,
Допалили оті мости,
Що з бажаннями чис-
тими щиро пройти хоті-
ли, палили вночі з
Хіті сполохом наших тіл,

Сергій Губерначук
2020.02.21 10:25
Пустіть мене у вільну торгівлю!
Реалізуйте мене за вільними цінами!
Хай повільно.
Хай довільно.
Я стомився стискати рядки між колінами,
як непорозуміння між поколіннями.
Задовольніть моє динамо.
Дами, читайте мій плаґіат

Тетяна Роса
2020.02.21 09:03
Сліпі не бачать: в нашім краї
страшний не вірус із Китаю,
бо, більша є у нас загроза -
зелена неміч вражає розум.

Микола Соболь
2020.02.21 06:28
Увірував у тебе Україно!
Не я один, – Герої Небесної сотні,
Ті, хто бій прийняли на сході сьогодні,
Не схиливши у покорі коліна.
Увірують ті, хто прийде за нами,
Оті, хто не зречеться духу свободи
І Переяславської не підпишуть угоди,
І випалять смо

Віктор Кучерук
2020.02.20 22:25
Половіють зорі на світанні
І згасають, наче ліхтарі, –
Пригорнися ще раз на прощання
І вуста устами обігрій.
У досвітню пору якнайкраще
Жовтим цвітом квітнуть буркуни, –
Не лишай мене напризволяще,
Посеред лукавої весни.

Олександр Панін
2020.02.20 19:47
На основі відеокліпу:
"John Powell - Assassin's Tango"

Assassin's Tango,
тобто - танго вбивць -
то назва відеокліпу,
де попри гангстерські війни,
двоє кохають і танцюють

Козак Дума
2020.02.20 15:52
Ми честь свою і гідність захистили
у чотирнадцятім, із кров’ю, на снігу,
в кулак зібравши свою волю й сили.
Сьогодні нам говорять: «Ви в боргу!»

Що сталося? Куди бредеш, народе,
уперши більма в ясла, і мовчиш?!
Вже не потрібні воля і свобода?

Євген Федчук
2020.02.20 15:41
Якось несподівано захопила старість,
Вчора ще енергія била через край,
А сьогодні думати тільки і зосталось,
Що мене очікує:пекло або рай.
Що мене очікує – я і сам не знаю.
Жити намагався наче без гріха,
Але доля, кажуть, свій рахунок має,
А вона н

Тетяна Левицька
2020.02.20 15:16
Війна скінчиться, вбивце, у полон
здасися, не радій що снайпер схибив.
У кожного є свій армагеддон,
здируть і шкіру, як луску із риби.

Гряде розплата за жорстокість, кат!
Настане черга скинути забрало.
На цвинтарі - прокляття, сльози втрат ,

Сергій Губерначук
2020.02.20 12:34
Цей рух між елементами буття –
злиденний покер аж до самогубства –
повсюдний блеф гріха чи боголюбства –
блеф задля гри в життя без каяття!

П’яніє ґеніальність у нужді –
зливається з божественним началом –
їй коряться піґмеї і вожді –

Микола Соболь
2020.02.20 07:14
Чай без цукру зробить ранок ситим.
Не люблю писати уночі.
Хіба пелька тістечком забита
Провіршує рим складні ключі?

Кажуть: лине муза не до пуза.
Спродаю святкові кунтуші.
Бо поет у долі вічний лузер,

Королева Гір
2020.02.19 23:59
Запалю лампадку знову на вікні,
За НЕБЕСНУ СОТНЮ ці скорботні дні.
Роковини шості...шості...та не в снах,
Це - болюча рана, думка голосна.

Не палають шини на майдані скрізь,
Але плинуть ріки, не води, а й сліз,
Не стоять намети, не буде гуде майда

Козак Дума
2020.02.19 23:21
Вітер немов балерину
в небі хмарину кружляв,
в танці до сонця він линув,
принцом себе уявляв.
Раптом зітхнув, в гай повернув,
ліг під кущем відпочити –
плинув у сни серед весни,
бачив хмарину у квітах.

Олександр Сушко
2020.02.19 20:09
Нарешті! Ура! Алілуя!
Грипозна минулась халепа!
Давай я тебе поцілую,
Щоб настрій піднявся до неба.

Заскніла любов без обіймів,
Втомилася слухати чмихи.
Чахоточний вірусняк здимів,

Олександр Панін
2020.02.19 18:57
Зелені схили, мала альтанка,
Де не зустріти кохання вже,
І таємницю побачень давніх
Альтанка вірно береже…

Дівча ласкаве, красуня мила,
Твій образ чистий - кохання цвіт,
Як ти світилась, як ти любила,

Козак Дума
2020.02.19 18:19
Яка стратегія, навчання де з-під палки,
де на роялі – тільки без трусів,
де президент не може без шпаргалки...
Діждалися покращення часів?!

Євген Федчук
2020.02.19 15:41
Яремо, Яремочко, що ж ти наробив,
Всю Вкраїну-матінку кровію залив?
Чи тебе зродила справді Україна,
Отакого злого невдячного сина?
Як же ти на матір підняв свою руку,
Залишив по собі стогін, плач і муки?
Чи ж того хотіла твоя рідна мати
Щоб ім’ям

Вікторія Лимарівна
2020.02.19 14:08
З несамовитою швидкістю потяг,
не зупиняючись, мчиться вперед.
Брами йому відчиняють, ворота.
Тільки й бажає про зоряний злет.

Потяг час`у в неймовірному русі
лине в безмежність, зупинок нема.
Десь там, далекий перон його змусить

Королева Гір
2020.02.19 11:09
Прийду до тата, сяду на порозі
І все я розпитаю про життя,
За мене він в молитві і в тривозі.
Дорослий я, та для батьків – дитя.
Пройдуся залюбки батьківським садом,
Нап’юсь води з криниці досхочу,
Торкнуся до лози із виноградом,
Думками у дитинств

Сергій Губерначук
2020.02.19 11:06
На тих бульварах, де зима й сніги
давно розсілись по глибоких лавах,
де в темних ліхтарях нічні боги
використовують вогні у власних справах,
де зустріч неможлива ані з ким,
окрім єдиної супутниці – розлуки,
на тих бульварах я шукаю дім,
якого ном

Тетяна Левицька
2020.02.19 10:25
Без тепла у травні втішно -
плоду не рости.
Як смаку не знаєш вишні, 
то і не кортить.
Скільки вишняку довкола
зваблює вуста.
Кисло, солодко, розколеш -
кісточка пуста.

Олександр Сушко
2020.02.19 09:30
Сатири плуг, як масло правду оре,
Нявчить котом розрізаний апломб.
На пасовиську хмар поетів море,
І з ложкою не менше за столом.

Упроголодь любов така нервова,
Поезія - дешева, наче гріш.
Устав із ліжка - каша же готова!

Ярослав Чорногуз
2020.02.19 02:32
Днів осінніх, днів печальних
Загубилися сліди.
До моєї спочивальні
Ти усміхнена прийди.

І вростай у мене зрана,
Ніби квітка золота.
Хай розтуляться, мов рана,

Оксана Логоша
2020.02.18 22:47
Там,помежи хмарин,
Наче промінь надії-
Чистий аквамарин-
Боже небо синіє.

Поміж шалу юрби,
Де втопитися більш вірогідно,
Посміхнеться тобі

Олександр Панін
2020.02.18 21:35
Глибока філософія на мілині


Як для мореплавця важлива
лоція,
так само архіважливо
не діяти під емоціями…

Аліна Майстер
2020.02.18 20:42
Мы будем думать о своем -
О мимолетном, неизбежном.
А мимо пронесется мир
И упоительный, и нежный.
И страшный, буйный, как сирень.
Но в чьем-то смехе, чьем-то крике
Предстанет вдруг такой великий
И невозможный Судный день.

Козак Дума
2020.02.18 19:22
Тільки вийду за поріг –
попереду сто доріг,
а на кожнім перехресті
світлофор висить вгорі.
Має гарні кольори,
та всього їх лише три:
жовто-, зелено- червоні –
майорять для дітвори.

Тетяна Роса
2020.02.18 16:52
Пітьма казала: «Не плач, дитино.
Углиб не видно. Ховай огидне
У серця прірву.
Я там незримо. Воно не зрине.
Воно зі мною неначе рідне.
Ніхто не вирве.
Розправиш крила – лети угору.
А ми у серці, на самім денці,

Євген Федчук
2020.02.18 14:23
Світ мене ловив, та не спіймав.
Не схотів. Такий я не потрібний
Світові, де очі всім застлав
Полиск грошей золотих та срібних.
Все моє багатство – голова,
Палиця й торбина за плечима.
А ученість світу – то слова,
Мудрість визначається не ними.

Володимир Бойко
2020.02.18 13:48
Мовчить вгодована Європа,
Лишень подекуди бурчить,
Тимчасом Раша-Азіопа
Не оминає жодну мить
Аби урвати якнайбільше
З пожару вкрадений покров.
Про це колись напишуть вірші,
Але сьогодні ллється кров.

Олександр Сушко
2020.02.18 11:44
Скреснула крига і луснув терпіння пухир!
Люди - увага! Attention! Вніманіє! Ahtung!
Нерест у лірика! З вирію линуть птахи,
Буслик дзьобатий націливсь на жабку булькату.

Отже, весна. Сумніваєшся? Ну і дарма,
В кицьки линяє потроху ковтунисте руно.

Сергій Губерначук
2020.02.18 08:02
Тебе породили в Бедламі,
ти ріс у Бедламі, ти чах у Бедламі.
Ти бачив, як коси рвуть у Бедламі,
своє і твоє волосся рвуть,
свої і твої кістки заламують,
і сльози купують, і сміх продають
у Бедламі.

Микола Соболь
2020.02.18 07:01
Туманяться поміж лісів пари.
Води лугівка напилася вдоста.
Іще сніги біліють до пори,
Але земелька вже уваги просить.

До сходу сонця встане хлібороб.
У руки візьме прапрадіда рало
І пролунає світанкове: «Цоб…» –

Віктор Кучерук
2020.02.18 04:01
Не треба, друже, сумувати
За отією, що пішла, –
Котра дала тобі багато
Надій, натхнення і тепла.
Бо я, зістарений, вже знаю
І маю право говорить,
Що блискавиця не сіяє,
А лиш спалахує на мить…

Серго Сокольник
2020.02.17 23:04
Славослів"я звитяг...
Смерть героя - усім еталон.
- хто поверне життя,
Що в одвічноминуле пішло?..
...не повернуться зні-
жені таїни серцетепла,
Поцілунки рясні
На коханих дівочих тілах...

Олександр Сушко
2020.02.17 22:42
Не зогледівсь - промайнула осінь,
Через тиждень зиму вхопить грець.
Я ж люблю тебе, мов курка просо
Чи як січку тлустий кабанець.

Лине з неба музика органна,
Всотую душею кожен звук.
Бо живу лише одним коханням,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Аліна Майстер
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Серго Сокольник - [ 2020.02.21 10:47 ]
    Ця зима без зими...
    Ця зима без зими,
    Мов би келих на стіл пустий...
    Роз"єдналися ми,
    Допалили оті мости,
    Що з бажаннями чис-
    тими щиро пройти хоті-
    ли, палили вночі з
    Хіті сполохом наших тіл,
    Та нові постава-
    ли при зустрічі кожен раз,
    Як самі ми пала-
    ли... Та нинішній перелаз -
    Не місток через тин.
    Ним світи роз"єднали ми.
    Стіл. І келих пустий.
    І зима. І нема зими.

    © Copyright: Серго Сокольник, 2020
    Св. №120022103978


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Левицька - [ 2020.02.20 15:37 ]
    Бог не прощає смертної вини
    Війна скінчиться, вбивце, у полон
    здасися, не радій що снайпер схибив.
    У кожного є свій армагеддон,
    здируть і шкіру, як луску із риби.

    Гряде розплата за жорстокість, кат!
    Настане черга скинути забрало.
    На цвинтарі - прокляття, сльози втрат ,
    для домовин нових погостів мало.

    Бог не прощає смертної вини,
    вже гільйотину буревій полоще.
    Твій прийде час знімати ордени,
    ковтати хлипи каяття на площі.

    Кривавої душі, страховище війни
    не вдасться оправдати  в потойбіччі.
    За Україну ти воістину
    горітимеш у жерлі пекла вічно.
    Бог не прощає смертної вини!

    18.02.2020р.


    Рейтинги: Народний -- (5.74) | "Майстерень" -- (5.86)
    Прокоментувати:


  3. Тетяна Левицька - [ 2020.02.19 10:08 ]
    П'яна вишня
    Без тепла у травні втішно -
    плоду не рости.
    Як смаку не знаєш вишні, 
    то і не кортить.
    Скільки вишняку довкола
    зваблює вуста.
    Кисло, солодко, розколеш -
    кісточка пуста.
    Спробував - п'янка дозріла,
    сумнів поборов.
    Вишивав на шовку тіла
    хрестиком любов,
    гладдю почуття багряні -
    плетиво мереж,
    а на вишньому коханні
    ти поставив - хрест.

    19.02.2020р.





    Рейтинги: Народний -- (5.74) | "Майстерень" -- (5.86)
    Коментарі: (2)


  4. Серго Сокольник - [ 2020.02.17 23:32 ]
    Герою
    Славослів"я звитяг...
    Смерть героя - усім еталон.
    - хто поверне життя,
    Що в одвічноминуле пішло?..
    ...не повернуться зні-
    жені таїни серцетепла,
    Поцілунки рясні
    На коханих дівочих тілах...
    При пологах не пла-
    че дитя, по майбутньому дзвін...
    ...бо таки довела
    Крізь пророчу кіптявину стін
    Стежка слави туди,
    Що зоветься повік забуттям...
    Світ трухлявий. -Іди,
    Ризикуючи власним життям!..
    ...чи не власним... Бо є
    Розробивший під долю твою
    Відповідний проєкт -
    "ЦЕЙ ГЕРОЄМ ЗАГИНЕ В БОЮ"

    © Copyright: Серго Сокольник, 2020
    Св. №120021709804


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Марія Дем'янюк - [ 2020.02.17 14:36 ]
    ***
    І Небовиду Церква...Зоресвічі...
    І сам Господь вдивляється у вічі
    Й питає тихо: де ти був?
    І шепотітимеш: Не знав. Блукав. Забув.

    І перли покаяння на долівку.
    Єпитрахиль убереже голівку.
    Жадане світло омиває лиця -
    Постукали до Божої Світлиці.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (5)


  6. Тетяна Левицька - [ 2020.02.17 08:59 ]
    Я тебе люблю
    Ішла до тебе все життя крізь сон,
    пустельну спеку, зливу, хуртовину,
    щоб мрію відшукати голубину
    із пліч огуди скинути хітон,
    серцями тріпотіти в унісон.

    На станції осіньої пори,
    в казкову таїну білет придбала.
    На денці кришталевого бокала
    перлина щастя ніжністю зорить,
    пригублюю і котиться з гори

    у озеро душі, блаженства чар,
    шампанським піниться, шумить у скронях.
    Перед очима миготять вагони...
    вантажиться дорожній інвентар.
    Колеса  стукотять... Orevoir*!

    Мій потяг відправляється і я
    рушаю в подорож завдовжки в рОки.
    Де править всесвітом  її високість -
    Любов!  Де хвилі срібна течія
    плекає на губах твоє ім'я.

    Малиновий букетик хризантем,
    за обрієм незвідане, незнане.
    До тебе ніби вперше і останнє
    на крилах мчу в омріяний едем.
    Люблю... люблю...
    je t'aime...je t'aime, je t'aime...**.

    оrevoir* - допобачення!
    je t'aime** -  я люблю тебе

    16.02.2020р.


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.86)
    Коментарі: (6)


  7. Мессір Лукас - [ 2020.02.16 19:18 ]
    Кохання піїта
    Ці очі – келихи абсенту,
    Зелений колір.. саме те!
    Мене захоплює дощенту
    Троянда в рюшах декольте,

    Свавільні локони і вії,
    Грайливий сміх, тонка печаль,
    Я їх приборкаю, розвію,
    Торкнувшись Вашого плеча.

    А далі.. далі.. далі буде..
    Довіртеся, благаю Вас!
    Важке похмілля, сірий будень,
    І квітка, що об’їв Пегас.


    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" 6 (5.67)
    Коментарі: (6)


  8. Тетяна Левицька - [ 2020.02.16 08:04 ]
    Охиза
    В хуртовинову ніч,
    напростець,
    в чистім полі
    не видно дороги.
    Снігокрутиця,
    хай йому грець,
    крутить білому
    оленю роги.
    Ледве стримує
    віжки, дарма -
    сила духу охиз -
    центробіжна.
    Цій білявці,
    так личить зима,
    і хутрянка з песця
    білосніжна.
    Із небесних
    завій снігових,
    божевільною мчить
    на ґринджолах.
    Стогін, видих,
    прискорений вдих
    зі свавільним
    шаленством по колу.
    Світу на перекір
    заметіль -
    алебастрова шкіра
    обличчя.
    Холод смерті,
    агонії біль -
    не дивися
    хурделиці в вічі!
    13.02.2020р.



    Рейтинги: Народний -- (5.74) | "Майстерень" -- (5.86)
    Прокоментувати:


  9. Ігор Деркач - [ 2020.02.15 10:10 ]
    Сценарій сюр
    Мода не міняється
    і юрба не кається,
    у судах єднаються зрада і совок.
    Дев’яносто п'ятою
    йде колона ватою.
    Зашивайте, братіє, рота на замок.
    Волонтери, бійтеся!
    Пугало комісії
    на чолі дивізії їде на війну.
    Буйна охоронниця
    б’є, кого їй хочеться,
    Буратіно мочиться? Слава сцикуну!
    Як то любо-дорого!
    Удає суворого:
    очі в очі ворогу дивиться в упор,
    із еміром снідає,
    з папою обідає...
    а тилами відає горе-прокурор.
    Урку одубілого,
    що за Сашу Білого
    уникає цілого строку у тюрмі,
    на жінок натравлює,
    на героїв армії
    пальцями показує...
    Весело юрмі!
    Ожила кацапія.
    Нео-дипломатія
    обіцяє Рашії нашої води.
    Мода зеленішає,
    Вова веселішає
    і на вуха вішає локшини орди.
    Українізація
    чи колаборація?
    І не знає нація, хто куди гребе.
    Здати економіку
    і країну Вовіку –
    це і є у коміка варіанти Бе?


    02/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  10. Тарас Ріль - [ 2020.02.15 01:23 ]
    Тривожній Н.
    Тривожній Н.

    Надія — це наймиліша мрія
    Як віра, і любощі, дружба спіла

    Сподіванки породжують чуття
    Пильність затягує до смутку вбрання

    За нею ззаду колихнеться чиясь рука
    Стоятиму
    Тремтливий, істеричний і жіночний
    Я.

    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Мессір Лукас - [ 2020.02.14 15:44 ]
    *****
    Ви мене, здається, не догнали,
    Ну і що із того. Що із того?
    Не фінал, бо ми не починали,
    Десь не тут дорога і тривога.

    Мабуть Ви мене не розкурили,
    То є так, на все потрібно часу.
    Як нам слід? Поліземо в архіви.
    Чи навіщо ця блюзнірська маска?

    Ви мене забудете вже завтра.
    Я читатиму вірші, натхненням п’яні.
    Відчуваючи, що мав сказати автор.
    Напартачивши розумними словами.


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (2)


  12. Ігор Деркач - [ 2020.02.14 11:56 ]
    Резонатори розбрату
    ***
    Ой хазяї ми, хазяї...
    А хазяйнує в нашій хаті
    кацаполюбіє її...
    Колоною чужої раті
    ідуть іуди язикаті,
    раби Московії свої.

    ***
    Козачок у Раді ляпає на люди
    неокогнітивний дисонанс:
    підіймемо руки і війни не буде,
    Крим купує воду і тоді усюди
    запанує Раша і Донбас.

    ***
    Вівці цілі, та вовки не ситі.
    Барани не розуміють, що
    ворога ніяк не зупинити,
    поки Русь очолює ніщо.

    ***
    Не сховає сонце чорна хмара,
    поки сяє золота блакить.
    Небу українському болить
    остогидла мова яничара,
    що не чує, як воно звучить
    моветоном, – «надо зупинить».

    ***
    Ворога і чудо не зупинить,
    поки з нами мешкає свояк,
    що із комунальної квартири
    на Кацапію мільйони тирить
    і не зупиняється ніяк.

    ***
    Ми не із одної випали колиски.
    З чорною душею – це не білорус.
    Балалайка Раші – не бандура муз.
    То навіщо їхні зайві обеліски,
    що як сон дурний нагадують Союз?

    ***
    Резонує поетичне слово
    як сигнали Тесли* на болід.
    Хай воює українська мова
    і тоді за зло і геноцид
    на орду осатанілу знову
    з неба упаде метеорит.

    02/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  13. Юлія Савіцька - [ 2020.02.14 00:19 ]
    залишайся на ніч
    залишайся на ніч
    залишайся на скільки хочеш
    залишайся, я обіцяю мовчати
    обіцяю, сидітиму тихо, як пес під порогом
    обіцяю любити, прощати, чекати

    залишайся, я стану тобі подушкою,
    лежатиму поруч, і ні про що не питатиму
    залишайся, будь як удома,
    сиди на балконі й пий чай
    з видом на Ярославів Вал

    залишайся, пиши дивні вірші,
    ходи до Дніпра - я тебе не спинятиму
    залишайся, в нас все буде добре
    я тебе, до кінця своїх днів, любитиму

    залишайся, не бійся,
    я стерегтиму кожен твій крок,
    залишайся, нехай всі позаздрять нашому щастю
    залишайся, стань моєю відвертістю
    "будь зі мною" - я тобі щодня промовлятиму











    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: