ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2017.09.22 03:38
на небі хмарна
округла в’язь
байдуже зайве

дівча відчекавши
знади продасть
на порносайти

Володимир Бойко
2017.09.22 02:04
Що їм нового сказати?
Тож терендять про одне.
Ліпше би мудро мовчати,
Ніж говорити дурне.

Пустопорожні розмови –
Мовний чортополох.
Скаче зачовгане слово,

Серго Сокольник
2017.09.21 21:48
Метелик програв. І не знає,
Для чого в ігри кохання полону
У долі грати просив.

У гратополон потрапляє...
Метелику, нащо ти свічки вогонь
Крильцем своїм загасив?

Ірина Вовк
2017.09.21 21:42
«Amori vitam… vitam impendere…» -
рука Старої і Нової ери…
Пульсує серце в камені печери:
«аmori vitam… vitam impendere…».
Пощерблені мечі і кавалери –
«аmori vitam… vitam impendere…».
Троянди тлінні на осінні сквери –
«аmori vitam… vitam im

Олександр Сушко
2017.09.21 06:53
Немає сил. Іду копати яму,
Тут ходить надокучливий сусід.
Рояль його щоночі грає гами,
Здригає стіни монотонний хіт.

Буває, що холоне кров у жилах,
Пощезли із квартири таргани.
Маестро краще грати на могилах,

Микола Соболь
2017.09.21 06:24
Не рви рубатки, кинь за комірець.
Безглузді форми, норми, алгоритми…
Коли пастух тупіший за овець
Йому не допоможуть біоритми
І гороскопи. Та надія є!
Не всі ще переповнені остроги.
Корова, як удою не дає
То бригадир бере її за роги

Сонце Місяць
2017.09.21 04:28
релаксний варіант як негатив
суціль розрекламований боржомі
давайте два хоча давайте три
де рампи непримітно ледь притомні

сидить елге втикає детектив
когось уб’ють чи просто похоронять
від когось може просто утекти

Серго Сокольник
2017.09.20 19:01
Ця ніч віршування відточує стиль.
Неначе чорнило розлите на стіл,
Вона тобі в душу втіка, ніби жах,
Що вірш не напишеться... Пишеться... Ах...
.....................................

Складаються зорі. Підходить пора...
Ще тоне у мороці твій Катр-Бра

Мирослав Артимович
2017.09.20 17:53
Немало див дарує нам природа –
митець неперевершено-умілий:
вона і зачаровує, і годить,
лікує душу, освіжає тіло.

А кожен витвір – формою і суттю
такий нерукотворно-бездоганний:
у ньому Вишній замисел присутній,

Любов Бенедишин
2017.09.20 12:11
Вергай діла, слова верзи –
Усі «вагомі».
Зламали бевзні терези.
Феміда – в комі.

Їй повернутись до снаги
З пітьми, де в’язко...
Та час вже кинув на торги

Олександр Сушко
2017.09.20 10:18
Я - беспробудний оптиміст,
Люблю хороші вісті.
Зубів нема. Але є міст,
Коронки золотисті.

Недбало вибрита щока
Але шикарні вуса.
Жона вечеряти гука -

Любов Матузок
2017.09.20 09:52
Цинготні зливи. Дев’ять довгих діб
не вистачає вітаміну сонця.
На яснах ґрунту – кров’янистий слід
листків. І вже заслаблим оборонцем

втікає день, дрібніє – не шукай,
мелькне, мов кінь, годин округлим клубом.
І вечора підсохлий коровай

Ірина Вовк
2017.09.20 08:57
Ти перейшов цей квітник, де впала твоя хустинка,
Цей біложасминний крик - архангела чиста сльозинка...
Застиг аромат ялівцю на листі, падучому з гілки...
Як спалах очей твоїх, зрки - живі діаманти - лицю...

Ти перейшла цей квітник, як переходять із

Микола Соболь
2017.09.20 05:53
Самотнє дерево печалі
Колише спогади земні,
Які пливуть за сині далі –
Лелеками у вишині.
Накрите чорною вуаллю
На плечі опускає жур.
Що далі буде? За печаллю
Невидимий вже виріс мур.

Світлана Майя Залізняк
2017.09.20 00:53
Запрошую читачів-слухачів.

Василь Кузан
2017.09.19 23:00
Коли ідеш із темряви у темінь,
Міняючи упевненість на страх,
Виловлюючи перелітні теми,
Облизуючи спрагу на вустах…

Коли вростаєш у підґрунтя сенсу,
Сейсмічність ночі всотуючи в сон,
Не дихаєш, а ковзаєш по плесу

Сонце Місяць
2017.09.19 18:23
любити із тобою всі часи
та під луну ясних чи ні сезонів
збувати сни купляти свій classic
& трохи вслухатись ~
рамштайн шаманить зонне

увесь капець заскоченості всі
чума війна тюремні макарони

Олександр Сушко
2017.09.19 17:31
Я - пророк. Не маю дому.
Вже старенький, сивоглав.
Плечі долу гне утома,
Хочу впасти поміж трав.

Не бажав такої долі,
Це, скажу вам, не медок.
П'яти репані, в мозолях.

Тетяна Флора Мілєвська
2017.09.19 17:22
Із чого складається осінь на схилі свого життя?
Так лагідно вітер просить, так дихає небуттям,
На каві малюнок лиха, на склі проростає пил.
У осені діловитість зникає раптово! Сил
У неї на все немає. Криве задзеркалля стін
Небесного ґартування - зупи

Олена Багрянцева
2017.09.19 11:21
Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті.
Знову сердиться ніч на м’які мокачінові зорі.
Ти шукаєш мене у тунелі свого коридору.
Ти бажаєш мене
Відчайдушно,
Уперто,
Затято.

Вітер Ночі
2017.09.19 11:05
Моє життя, що павутиння біле,-
Десь промайнуло поміж віт і літ,
Зійшло в провалля необачне, пінне
І там знайшло запліснявілий слід.

Моє життя,- ні схрону, ні узбіччя.
Котило по шляху за кроком крок.
Можливо Ти вгамуєш, знімеш відчай

Вадим Василенко
2017.09.19 10:34
Пісок огортає тебе шерхким покривалом, і ти прагнеш пірнути, розчинитися, щезнути в ньому, вимкнувши телефон і МР3плеєр, розсипатися і пливти між водою і часом, які чи не єдині зосталися тим, чим були завжди. Пісок огортає тебе шорстким саваном, і поволі

Ірина Вовк
2017.09.19 09:06
Відтак, мій друже, мовлено “пращай”…
Чутливо так сльоза ряхтить на віях.
Рожеві сни в дрімучих сніговіях…

… Мій вогнику, а ти собі палай!

Ще тепло нам в жаринках темних руж,
ще наших губ блакитні едельвейси

Владислав Лоза
2017.09.19 01:38
Этот мир понад усе,
вот его первоначало:
плине тачка по шоссе
и в попутке укачало,

в ней я должен убежать
в мир, беспечен и инаков,
где журбу и сеножать

Лариса Пугачук
2017.09.19 01:03
На розгіллі твоєї долі
я підкову згубила, любий:
трішки змерзла і станцювала
джигу, щоби зігріти кров.
Потім ти вихвалявся бджолам,
що веселку з небес поцупив:
то меди кепкували вдало –
ти їх випив, мабуть, з відро.

Юрко Бужанин
2017.09.18 21:07
Я мрію приєднатись до Брунею!
Бо вірю, що не правлять там гебреї
І не крокують там парадом геї.

Нема попів зажерливо-нахабних
І цар у звірів там - не наша Жаба...

2015

Іван Потьомкін
2017.09.18 19:18
Уже завересніло.
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,

Олександр Сушко
2017.09.18 18:53
Чи відгадаю цю шараду,
Чи стачить досвіду і знань:
Навіщо брат у брата краде,
Вогку в кишеню суне длань?

За працю тицьне щось у лапу
Аби тягнув і далі віз.
Підштовхує барилом шкапу,

Олександр Сушко
2017.09.18 18:38
Я - зрадник. Не банальний Дон Жуан.
Копаю яму власному народу.
Моя святиня - це кремлівський хан,
Його ярмо несу на шиї гордо.

Повзуть у тьмі гадюки та вужі,
Над головою почорніли хмари...
Я рідну мову вирвав із душі

Сонце Місяць
2017.09.18 16:53
тепер пора координатів зір
розбрату в марсіанському бомонді
за суперменом аве суперзвір
його колсниці на горизонті

ми прогуляли всякий час і він гудів
а декому здається мало й досі
ґвалтує душу золотава жриця осінь

Олександр Бобошко Заколотний
2017.09.18 16:06
Вдихнути, нарешті, свободи. Осінньої, жовтої.
Сприйняти за щастя
дрібного дощу неминучість.
Хоч літо яскравим було, брунеллесково-джоттовим,
та надто спекотним... Ото я у мандрах намучивсь!
Хоч літо веселим було – бр

Мирохович Андрій
2017.09.18 14:16
слухати Гройса
консервація трупів
музэй
цитувати Бретона
їбати гусей заборонено законом
закон забороняє стріляти в людей
стільки на світі заборонених речей
думаєш так ліниво

Василь Дениско
2017.09.18 12:59
на розгіллі
своєї долі
знайшов
загублену підкову
здавалось
ніби веселку спіймав у долоні…
і обпився
п’янкими медами надій

Ірина Вовк
2017.09.18 10:26
ще хвилинку, ще хвилечку зважу –
я нічого тобі не скажу –
травень вижухне, жовтень пожовкне –
я до тебе прийду ... і змовкну ...

Недомовлене, недосказане –
ми, немов би, сонця над оазами.
Над квітучими – світло сіється,

Любов Бенедишин
2017.09.18 08:46
Перевтома блукань безнадійних.
Безголоса печаль самоти.
Пізня осінь розкрила обійми:
«Ось і ти…»

2017

Олександр Олехо
2017.09.18 08:32
приходить осінь тиха зрима
у спогляданні в почуттях
багряні па танцює прима
кордебалет її звитяг
але зволожені вітрила
їх не напнеш не полетиш
німа печаль разюча сила
веде вагання в сонну тиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Булат
2017.09.17

Брайтон Брайтон Юра
2017.09.17

Романюк Олексій Романюк Олексій
2017.09.14

Валерія Яковлева
2017.09.13

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2017.09.09

Алла Смулка
2017.09.05

Наталія Книш КнишКа
2017.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Серго Сокольник - [ 2017.09.21 21:15 ]
    Гра і грати метелика
    Метелик програв. І не знає,
    Для чого в ігри кохання полону
    У долі грати просив.

    У гратополон потрапляє...
    Метелику, нащо ти свічки вогонь
    Крильцем своїм загасив?

    З часів Вавілона і Фів
    Здається кохання в архів,

    Коли воно перегора...
    Кохання- це грати? Чи- гра?

    ...бо десь, у заплідненій ночі
    Від думки тієї, що станеш моя,
    Лиш руку в ніч простягни,

    Зі мною кохатися хочеш...
    І грати... Програй у уяві як яв
    Зустрічі сон чарівний!..

    -Грайливий метелик нічний,
    На позов лети вогняний!

    Я свічку тобі запалю.
    Незгасну. Я грати люблю.


    © Copyright: Серго Сокольник, 2017
    Свидетельство о публикации №117092100982


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (5)


  2. Маркіяна Рай - [ 2017.09.21 12:22 ]
    Опівночі
    І ти не ти, і я не я,
    І вітер знає втому.
    Опівночі душа моя
    Пішла назавжди з дому.
    І сміх не сміх, і сум не сум,
    Глузливо вітер свище.
    Над ранок там, де призьба дум,
    Застану попелище.

    Над ранок там, де був мій дім,
    Здійметься цівка диму.
    Узрію на лиці блідім
    Розплату нещадиму.

    І плай не плай, і путь не путь -
    Все продано й пропито,
    Вчорашній день, прадавню суть,
    Забуто й пережито.
    І день не день, і ніч не ніч -
    Міняються орбіти,
    Горять на небі сяйвом свіч
    Невипещені діти.

    І я не я, як тінь вірша,
    Як виструнчені рими.
    Опівночі моя душа
    Пізнається з святими.

    29/11/16


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  3. Садовнікова Катя - [ 2017.09.20 22:08 ]
    На столі
    На столі я любила сидіти –
    Мене мама сварила за теє.
    Зраджувала культурі не рідко –
    Й на мітлу сіла досі зелена.
    Мені квіти приносили хлопці –
    Я обачно їх ставила в воду,
    Як та колька затьмарила сонце
    Моє серце не йшло на супротив.
    Я хотіла скоріш дорослішать
    І кипіла "хто розумом вдячний",
    Та стомилась брехати я вічно –
    Разом з ними не висієш щастя.
    На столі я любила сидіти –
    І сиджу, поза мамині очі,
    Та ніхто не порушить картини,
    Ти сідай коло мене як хочеш...

    20.09.17.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Маркіяна Рай - [ 2017.09.20 11:51 ]
    Але і я не маю тої волі...
    Але і я не маю тої волі,
    Щоби при всіх тебе назвати так,
    Як називають незворотність долі,
    Дивуючись, що в кожного свій смак.

    Ти тільки не вважай байдужим мій привіт,
    Бо так боюсь я зруйнувати власний світ.

    28/11/16


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  5. Маркіяна Рай - [ 2017.09.20 11:28 ]
    Повік двом любкам
    А ти крізь сон ім'я моє взивай,
    Спивай із нього найсолодші звуки,
    Розквітлі ружі любощів зривай -
    Які ж то теплі у кохання руки!

    Які ж то гожі у любові дні,
    Та як то легко втратити опору,
    Коли узором шито на рядні:
    Повік двом любкам розлучитись впору.

    Повік двом любкам... леле, грім-луна, -
    Лиш сині гори про біду свідкують.
    Лиш дужі крила вітру-чаклуна
    В гіркій розлуці душу залікують.

    26/11/16


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  6. Світлана Майя Залізняк - [ 2017.09.20 00:30 ]
    Я мовою стала...


    Запрошую читачів-слухачів.


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.82)
    Коментарі: (1)


  7. Садовнікова Катя - [ 2017.09.19 21:44 ]
    Лишь туда..
    Сердце слушать любови не смело,
    И всё пряталось там за стеной,
    Так боялось обмана, истерик,
    И душа вышла прямо в окно.

    Никогда больше слов не услышит,
    Что дарили ей нежность и смысл,
    Для неё же судьба болью свыше,
    От которой уже не спастись.

    И, неужто, спокойства не хочет,
    Первоцветом раскрыв своё "Я".
    В себе силы найдёшь, запросы,
    Веру в счастье плеском вина..

    Да иная судьба - тьма в погоне,
    Здесь которой исход в никуда,
    Лишь туда, где зима и холод,
    Лишь туда, где твои глаза.

    19.09.17.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2017.09.19 17:28 ]
    Осінь - вкотре?
    Із чого складається осінь на схилі свого життя?
    Так лагідно вітер просить, так дихає небуттям,
    На каві малюнок лиха, на склі проростає пил.
    У осені діловитість зникає раптово! Сил
    У неї на все немає. Криве задзеркалля стін
    Небесного ґартування - зупинка їй і ослін.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (14)


  9. Маркіяна Рай - [ 2017.09.19 13:32 ]
    Слова
    Кричиш? Не варт. Слова не мають моці,
    Коли як сніг вдаряються об землю.
    Сортуй слова в виснажливій толоці,
    І з поміж них високі відокремлюй.

    Пусті слова на ваги сиплють сміхом,
    А мудрі - у підвали тягнуть міхом.

    26/11/16


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  10. Маркіяна Рай - [ 2017.09.19 12:04 ]
    Коли б то крихтою жалю
    Коли б то крихтою жалю
    В твоєму серці поселитись,
    Твого неспокою напитись
    У передзвонах кришталю.

    Як місяць вчить дрібну зорю, -
    Навчи мене тобі молитись.
    Щоб душам двом в єдину злитись
    Я, певне, й вічність обдурю.

    Для миті, - сонця хід спиню,
    Й вітрам забороню мінитись.
    І щоб хоч раз тобі наснитись
    В ночах всі дні я розчиню.

    25/11/16


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  11. Олена Багрянцева - [ 2017.09.19 11:55 ]
    Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті...
    Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті.
    Знову сердиться ніч на м’які мокачінові зорі.
    Ти шукаєш мене у тунелі свого коридору.
    Ти бажаєш мене
    Відчайдушно,
    Уперто,
    Затято.

    Глазуровані сни на овальній, як озеро, таці
    Ти підносиш мені
    Обережно,
    Цнотливо,
    Охайно.
    Вільно вітер летить із прочинених вікон вітальні.
    Я статечно стою у твоїх оксамитових капцях.

    Зашиваю дірки у мережаних спокоєм шторах.
    Позичаю тобі кільканадцять хвилин до світанку.
    Ти приймаєш усі божевільні мої забаганки.
    Ти лікуєш мене у тунелі свого коридору.
    19.09.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  12. Вітер Ночі - [ 2017.09.19 11:23 ]
    Моє життя...
    Моє життя, що павутиння біле,-
    Десь промайнуло поміж віт і літ,
    Зійшло в провалля необачне, пінне
    І там знайшло запліснявілий слід.

    Моє життя,- ні схрону, ні узбіччя.
    Котило по шляху за кроком крок.
    Можливо Ти вгамуєш, знімеш відчай
    Примарою, і ротик на замок.

    ...Пів-Польщі полягло під копитАми.
    В руїнах розіслався Білосток.
    І чую я тремтливий голос Мами.
    І ґвалтівник «подрапав на Восток».

    Моє життя своїм не переміриш,-
    У кожного свій сенс у небуття.
    І знову на дибИ чи дИбу мітиш
    Земного й потойбічного життя.


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (6)


  13. Маркіяна Рай - [ 2017.09.18 13:43 ]
    Я до тебе приходила
    до тебе приходила пізньої ночі,
    Я тремтіла всім тілом немов із морозу.
    Не сніжинки на віях, а сльози жіночі -
    Під твоїми віршами лила свою прозу.

    Коли спав ти, так солодко, пестила словом:
    Будь віднині й навіки моїм найріднішим!
    Я кричала зізнання під ночі покровом,
    Але долі мовчання було голоснішим.

    Наяву не бентежить глибокий твій голос,
    Не цілую щоранку шорсткі твої руки.
    Маю тільки надію, тоненьку як волос, -
    Хоч у снах, хоч у мріях не знати розлуки.

    23/11/16


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.05) | "Майстерень" 5.25 (5.31)
    Прокоментувати:


  14. Маркіяна Рай - [ 2017.09.18 13:32 ]
    Здаюсь в полон
    Здаюсь в полон у цю єдину ніч.
    Впадай до ніг, стискай в обіймах плечі,
    Зривай одежі зношені, чернечі -
    Немає свідків, тільки сяйво свіч.

    Ляклива тінь моїх тонких колін
    Загубить суть в тіні твоєї змоги.
    Втрачаю глузд, гублю перестороги -
    Вкриває дотик ніжно, мов поплін.

    Тремтить душа від близькості душі,
    Тремтять вуста запечені жагою.
    Я наче хвора марю лиш тобою -
    Читай мене так явно, як вірші!

    24/11/16


    Рейтинги: Народний -- (5.05) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  15. Мірлан Байимбєков - [ 2017.09.18 10:01 ]
    Якщо...
    Якщо ми втопимось в очах -
    Нам неважливий буде страх
    Падати разом у прірву.
    І най нам гратиме весь світ,
    Я припиню вмить твій політ
    І з прірви вмить тебе я вирву!
    Най буде вічним наш танок,
    І в танці підем під вінок,
    Що об’єднає нас в подружжя.
    Той танець сповнений вогнем,
    Під теплим весняним дощем,
    Спалить дощ і все байдужжя.
    Ми разом будемо на вік,
    Ти - моя дружина,я - твій чоловік,
    І нам не трапиться жодне роздоріжжя...
    18.09.2017


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Леся Геник - [ 2017.09.17 21:32 ]
    А сни її такі, неначе мальви...
    А сни її такі, неначе мальви -
    при досвітку, у зоряній росі.
    Вона пливе замріяно у далі,
    туди, куди дозволено не всім.

    Вона вдихає щем і хвилювання,
    що сходить із намолених небес
    у снах отих, отих перед світанням,
    де зустрічає нібито тебе.

    І їй тоді на серці квітне щастя,
    і їй тоді не хочеться назад,
    до вічного реальності нашестя,
    де мрії виїдає листопад.

    Де й ти для неї тільки спрагла мрія
    на відстані реальності і снів,
    а подолати відстань ту не вміє
    її душа, котра ще навесні

    Безмежно закохалась в білі мальви
    при досвітку у зоряній росі,
    і мріє, мріє про прекрасні далі,
    куди дійти дозволено не всім...

    15.09.17 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (4)


  17. Ольга Значкова - [ 2017.09.17 15:14 ]
    Дорожня 2
    Порушуючи тишу,
    Дощі озиму точать.
    Ці верескові ночі,
    Холоднокровно спишуть
    Тебе. Як затхлі ліки,
    Плешиво-дранну ковдру.
    Тушуйсь і далі, горда,
    Гартуй в собі каліку,
    Неповносправну гусінь,
    Цікаву для поживи.
    Невиказанність живо
    Одкрає серця кусень,
    Краї щербаті зчешуть
    Із тебе рвану рану.
    Збирати хмиз не рано.
    Вже близько душ пожежа.

    15.09.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Ольга Значкова - [ 2017.09.17 15:00 ]
    Дорожня 1
    Натягне сонце одяг,
    Заліпить очі скотчем.
    Цей чорний студень ночі
    Розкрає шумний потяг.
    Дріжжать купейні двері.
    Лежить горбами постіль
    Вже другу осінь поспіль
    Тривоги чорнопері
    Шматують на пунктири
    Предсвітанкові мари.
    Зі спогадами в парі
    Подбають, аби крило.
    Подбають, щоб зірвало
    Розуму карнизи.
    ***
    Сіріє неба риза,
    Слабіють болю жвала.
    З
    14.09.2017




    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Джейн Ноуіт - [ 2017.09.16 21:08 ]
    ***
    Коли палкі почуття
    змінює ненависть,
    всередині вибух
    і руки тремтять,
    коли серце ниє,
    немає повітря,
    закриваються очі
    й просто сльозять,
    коли розчаровуєшся
    й наврядчи повіриш
    у казки любові
    дитинства твого,
    коли хочеш впасти
    і не піднятись,
    бо сенсу немає
    і драйв на нулі,
    коли алкоголь
    протікає по тілу,
    він вже у крові,
    а там і в думках,
    немає вже сил
    це все тут терпіти,
    збираєш валізи,
    й сідаєш на них,
    нікуди не підеш,
    лишишся у замку
    із власних ілюзій,
    що були колись,
    це все добиває,
    це як шкребти рани,
    що будуть з тобою
    тепер назавжди...

    16.09.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  20. Серго Сокольник - [ 2017.09.16 18:23 ]
    Еротика осінньої природи
    ***оригінальний сюжет***

    Дерева в золоті горять,
    Передзимове диво...
    Летить осінній листопад
    Кружляючи звабливо,

    Немов закоханих красунь
    Танок п"янкої втіхи,
    Що зібралися у лісу
    Повальсувати... Тихо

    Одні дерева перед ін-
    шими знімають шати,
    Бо як же ж хочеться і їм
    Інтимно вальсувати...

    Та згодом, оголивши стан,
    Стоять зніяковілі...
    Зима стидобу їх бажань
    Вдягне у шати білі.


    © Copyright: Серго Сокольник, 2017
    Свидетельство о публикации №117091500999


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (9)


  21. Леся Геник - [ 2017.09.16 08:31 ]
    Ти зовні здаєшся крицею...
    Ти зовні здаєшся крицею,
    всередині ж, як вода,
    розлучена із криницею,
    в котрої не має дна.

    Ти плачеш за тою єдністю,
    котру не знайдеш ніяк.
    А вже із жаскою ємністю
    до тебе повзе лайдак.

    Ти пінишся, опираєшся,
    і наче твердієш знов.
    Та ба, лайдаки ті знаються,
    як з каменя спити кров.

    І як докопатись впевнено
    до чистих глибоких вод,
    аж там, де копать невелено
    для тих лайдаків-заброд.

    І бризне із дірки першої,
    і вихлюпне майже все...
    Та, може, хоч понад вершею
    до Боженьки понесе.

    Що тільки здаєшся крицею,
    насправді ж вода, вода,
    зтужавіла за криницею,
    в котрої немає дна...

    5.07.2017 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (6)


  22. Садовнікова Катя - [ 2017.09.15 16:39 ]
    Солёный вкус,..
    Солёный вкус,
    Так сладок грех...
    Ты вовсе пуст,
    Но человек...

    О чём молчит
    Душа твоя?
    И почему
    Пришла беда?

    И ты ли плачешь
    Средь ночей?
    Кого ты видишь
    В тишине?

    Убей же призраков
    Ты снов,
    И в тучи выпрямь
    Ор да боль...

    Обид на сердце
    Не держи,
    Ты счастлив, друг!,
    Ведь ты же жив!!!...

    15.09.17.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: