ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2018.01.19 23:40
Виткане небо. Білі хмаринки.
З них вилітають тендітні сніжинки.
Мить, і сніжинка у мене в долоні.
Та не годиться їй бути в полоні:
Вільний політ - то сніжинкова доля.
Крапельку срібла дарує за волю.

Вітер повіяв... Летить сніговиця...

Оксана Мазур
2018.01.19 23:28
Чого тобі, хлопче, аж райдужна сіль у зіниці
Захлюпалась рибкою, легко пірнувши у блюз.
Донині лиш вітер торкався моєї спідниці –
Палючий і вірний. А ти… а тебе я боюсь…

Занадто блавату засіяла мама ув очі,
Задовгі співанки гойдали колиску малу:
О

Ігор Шоха
2018.01.19 22:48
Він капітан і порт його – Марсель.
У нього є ознаки забіяки.
Він пале трубку, п’є пекучий ель
І має пасію у Нагасакі.

У неї, як проказа на руках,
Її тату, її недолі знаки,
І вечорами джигу в кабаках

Володимир Бойко
2018.01.19 22:32
В кінці шляху оглянься, подорожній,
Задумайся, до чого ти дійшов,
Що твій багаж до прикрості порожній,
І весь твій слід – лише від підошов.

Який ти шлях в житті собі намріяв,
І як свій шанс безславно змарнував,
Що доброго на ниві ти посіяв?

Галина Гулієва
2018.01.19 21:32
Листопад стереже святих і стріляє в грішників,
поки вулиці сплять під злив неземною магією.
Мій Спасителю, я Твій хліб. Я щодня черствішаю.
І ніяка рука ніколи не розламає мене.

І голодні птахи по крихті мене не їстимуть
із долоні Твоєї, теплої і п

Ігор Шоха
2018.01.19 20:29
Не визначає час, кого пора забути,
а зобов'язує, яким ти маєш бути –
або його відповідаєш духу,
або про тебе ні байок, ні слуху.

***
Немає друга, що дає у лоб,
аби умів я праведником жити.

Іван Потьомкін
2018.01.19 19:22
Думал, что он обрадуется, услышав: – Гия, я написал рассказ о Тбилисо. А он, посмотрев на меня своими большущими, цвета морской воды глазищами, спросил так жалостно-жалостно: – Почему не Кутаиси? – Потому что я там никогда не был. – Ай как жаль, как

Домінік Арфіст
2018.01.19 17:28
все на продаж… на знос і на злом…
на зло як банальності біс – біном…
а я сьогодні зранку ділюсь теплом
і не чекаю… чеканю кроки…
янголи наспівують караоке
білосніжні і синьоокі
безстатеві і одинокі…
грають у жмурки… і жмуряться близоруко…

Ірина Вовк
2018.01.19 17:24
Ота вода… о, та чудна вода –
підступна і манлива, наче зрада…
Моя тобі, предивна Діво, рада:
коли прийде пречиста Коляда,
до тої каламутної води
ой не ходи, пресмутна, не ходи…

Посеред дзвонів щедрих Водохрещ,

Олександр Сушко
2018.01.19 15:23
Опанував таки абетку,
Але страждаю від гюрзи.
Братві зарюмсую жилєтки,
Кричу:- Сатирик, не гризи!

Пишу про небеса високі,
Чудовні очі, світлий лик.
А гад вовтузиться під боком,

Сонце Місяць
2018.01.19 13:34
На вечірнім гайвеї пустельні вітри
Спожити colitas рази два або три
Навпростець через відстань замерехтіли вогні
Важніли скроні, притупився зір
І десь пристав би на ніч
Вона вийшла у двері
Урочий линув дзвін
Онде, я сказав собі

Олександра Камінчанська
2018.01.19 13:13
Охрещайся, Ісусе, Велика Господня Дитино!
А Йордан, мовби небо і небо, неначе Йордан.
Судний день ще далеко і люди такі безневинні,
Ще святіша святого пречиста йорданська вода…
Ще не хочемо знати, а що буде далі з Тобою,
Нині рада Марія, бо Син її ту

Василь Світлий
2018.01.19 12:59
О, Поезіє Дня!
О, Поезіє Ночі !
Журавлине крило,
Джерело, що хлюпоче.
Неосяжна блакить,
Неозорість космічна,
Що приходить на мить,
А здається…на вічність.

Сергій Гупало
2018.01.19 12:00
З’явлюся. Як ослаблий день осінній
Осклілими листочками торкнеться
Тебе, і стане обрій дуже синій,
І будеш ти солодка, а не з перцем.

Одначе ми в оточенні, бо холод,
Зусібіч – алогічні завмирання…
Позаду слів нечуваних півколо.

Ярослав Чорногуз
2018.01.19 11:38
Німотний щем стискає груди
І роздуми гіркі печуть:
Що далі буде, далі буде
Яка життя оцього суть?

Уже далеко не роками –
Десятиліттями, либонь,
Шукаєш філософський камінь,

Ігор Шоха
2018.01.19 11:37
Часи іронії, напевне,
минули і не буде,
аби поезії химерні
оцінювали люди.

Слова, що копією тануть
за межами канону,
не зачіпають і не ранять

Редакція Майстерень
2018.01.19 11:35
Ефект Даннінга-Крюґера, або Чому профани не розуміють своєї некомпетентності Індивіди, від природи позбавлені почуття гумору, полюбляють розповідати анекдоти. Водії, ледь здатні триматись у своїй смузі, обожнюють вчити інших керувати автомобілем. Менед

Галина Гулієва
2018.01.19 11:26
Милий, я хвора. Я квітка у тебе в ногах.
Вже тобі, милий, ні музикою, ні музою…
Ніч – темношкіра натурниця, хтива й нага, –
зорі-насіння у небо відкрите лузає:

має у жмені засвічену тиху печаль.
Серце настав – до зернини, по вінця, висипле.
Нащо т

Ірина Вовк
2018.01.19 11:20
Сьогодні в Україні - третій і останній Зимовий празник - "ЙОРДАН" або ВОДОХРЕСТЯ. Отож, за обрядом сьогодні українці вітаються: - Христос хрещається! -В ріці Йордані! (Гуцули кажуть: "В Ардані!") На відміну від Щедрого вечора та Різдва, на Вод

Олександр Сушко
2018.01.19 09:20
Писалося впотьмах. На посошок.
Мізинцем на нозі розчухав носа.
Жую глевтякуватий пиріжок,
Перо в правиці, гордовита поза.

Прокинувся зоп'яну деміург
І на папір вистрибує кошлате.
Ховайся чимскоріше, милий друг,

Вікторія Лимарівна
2018.01.18 23:43
Жартує охоче, сміється Зима!
Дала трішки снігу – а більше нема!
Бо рік особливий – Собака при владі,
І треба від неї чекати поради.
Не любить, не хоче Собака морозу –
І робить йому перешкоди в дорозі.

Сьогодні так тепло, ну зовсім – Весна!

Володимир Бойко
2018.01.18 16:21
Я лиш тільки тепер починаю тебе розуміти,
Усвідомивши врешті, що втратив тебе назавжди.
Почуття, ледь розвившись, одразу зів’яли, мов квіти,
Мов полишені квіти у вазі без краплі води.

А тобі це лиш гра, і, можливо, дещиця любові,
Інтригуючий штрих

Вікторія Торон
2018.01.18 16:18
Кількасот нічних годин. Розбігається й тремтить
ворухка куляста ртуть розколочених думок.
Озирнися, постривай. Одне одному ми – хто?
Сон, укладений у сон? З пензля зронена блакить?

Голос твій іще живе, меркне в пам’яті моїй,
обертаються в ніщо гол

Ірина Вовк
2018.01.18 14:23
Напередодні Водохрестя святкує Господиня-Україна «Голодну Кутю», так як і на Святвечір удень українська спільнота нічого не їсть – постить. Сяде за «другу Свят- Вечерю» лише тоді, коли засяє вечірня зоря. Подасть на стіл пісні страви – смажену рибу, вар

Олександр Сушко
2018.01.18 12:15
Прийшла орда з хрестами в отчий дім,
Сказала: "У Дніпро божків поганих!".
Горів Сварог. Летів у небо дим,
Волати "Пощади!" Єгові марно.

Для роду жінка старшою була,
Згорів олтар. Розбивсь жертовний камінь.
Тепер несе тавро спокуси й зла,

Олександр Жилко
2018.01.18 12:02
Вогонь пророста крізь фаєрку,
зачепившись за іскру.
Най тобі руки не мерзнуть,
додам чайнику свисту.
Най тобі легше з дороги,
щось піднесу, нагодую.
Ти розкажи щось цікаве!
Тобі чаю чи кави?

Мирослав Артимович
2018.01.18 11:51
Зима, як жінка, міняє позу,
і витворяє такі дива…
Ширяла думка – всю нічку зможу,
Але спромігся на раз чи два.

Чекаю снігу – даремна справа:
Знать, переоблік на небесах…
Вмостився зліва, ні – хоче справа,

Серго Сокольник
2018.01.17 23:53
Леся Миронюк- Ви , напевно, за сандалями скучили... (з коменту під викладеним мною на Фейсбуці "літнім" фото)))

Поетам чоботи не до лиця.
Ми генерали іншого взірця.
Завжди розуті... Долею сприйняв,
Як босі душі ріже навмання
Брехні спокуса... Це

Василь Кузан
2018.01.17 23:29
Зима, як жінка, міняє позу,
Морочить душу, туманить розум.
То хоче глибше у сніг зарити
Вчорашніх вражень дереворити,
То хоче ззаду поцілувати,
Обводить пензлем важливі дати,
А то, як дівка у сні дволикім –
Її лякає раптова близькість.

Сергій Гупало
2018.01.17 20:39
Пора. Обіцянки забудь зачерствілі.
Тумани позаду, окутали горе.
Надія на чисті, стрімкі заметілі,
Що вибілять душу і ніченьку чорну.

Якось паралельно йде правдошукання,
І так популярні оті, що невинні…
І пнуться незграбно одні запитання –

Сонце Місяць
2018.01.17 20:36
П’єретти & коломбіни, офелії, саломеї
старанні, зухвалі пози
аргументи, резони, догми

За кавою або кейфом
на сепії чи пастелі
вітаючи сум & втому
фотелі й пустелі готельні

Вікторія Лимарівна
2018.01.17 20:30
Життя смугасте і мінливе.
Нема зупину, вороття.
Щасливе, іноді жахливе.
Грайливе, начебто дитя.

На зебру схоже – її смуги,
Чергуючись, ідуть до нас.
На що чекати: радість , тугу?

Іван Потьомкін
2018.01.17 17:40
Постаріла кішка. Хазяїв нема.
А голод триклятий вже кишки вийма.
Десь там у коморі жиріє мишва,
А вона на призьбі лежить ледь жива.
«Куди щезла молодість, а з нею і спритність?
А що залишилось – так це тільки хитрість.
Хай сміються миші. Я таке підс

Лілея Дністрова
2018.01.17 16:31
Лунарний блік нависнув повновидо,
Даруючи осяяність землі.
Розцвічення нічного колориту,
Соната світла у німій пітьмі.

Гігантський блік, припливи і відпливи...
У лабіринтах снів чи наяву,
Падінь і злетів диво-переливи,

Олександр Сушко
2018.01.17 15:53
Поламалась ліра,
Не цвітуть сади.
Наплодилось сіре -
Ти сюди не йди.

Золоті перлини
Вчавлено у бруд.
Урожай загинув,

Олександр Сушко
2018.01.17 10:42
Кацапоязичіє - це гріх.
Де воно - там розбрат, зрада, крівця.
Рідна ж мова - роду оберіг,
Захист від лукавого ординця.

На вустах огидні матюки,
Кожне слово, як сичання змія.
Зрадиш мову, смерде боязкий,-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Галина Гулієва
2018.01.15

Катерина Костюк
2018.01.13

Юля Костюк
2018.01.11

Любов Лисенко
2018.01.08

Дружня рука
2018.01.03

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Дволикий
2017.12.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Світлана Майя Залізняк - [ 2018.01.13 19:44 ]
    Межінь
    1

    Єхидна слина - для сполуки слів,
    Чуже матюччя, що в борщах не тоне...
    Стою в імлі - одна із тих послів,
    яким ні орденів, ні заборони.

    Огляну лабіринти. Є свіча.
    Тьма артефактів, алогізмів. Кулі...
    О, як мені штормів не вистача!
    Козацькі чайки й весла затонули.

    Сваволя, брехні. Божество - хосен.
    Розлазяться вільготні небораки...
    Хто не зловився в шори - той спасен.
    Побачить юнь осонцену Ітаку.

    2

    На сході небо - аспідний кумач.
    До новоріччя дожили... до снігу.
    Маріє, мати Божа, розтовкмач -
    Хто втихомирить зайду, печеніга?
    .........
    2018



    Рейтинги: Народний -- (5.7) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (2)


  2. Вікторія Лимарівна - [ 2018.01.13 19:25 ]
    Старий Новий рік
    Щойно Новий рік зустріли,
    Вже "зістарився", прийдешний!
    Щось, мабуть, не зрозуміли,
    Та коли ж він встиг, сердешний?

    Тільки радісна малеча
    (Не боїться холоднечі)
    Мріє, буде посипати!
    І здоров’я всім бажати!

    Відкривайте двері, хутко!
    Сиплеться зерно навколо!
    Жити будете без смутку!
    А віддячити готові?!

    Жарти,вірші гарні линуть!
    Рік СТАРИЙ НОВИЙ крокує!
    Біль, нещастя й горе гинуть!
    Хай на зле не провокує,
    Щастя, радість, мир дарує!

    13.01.2018


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.22) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  3. Василь Світлий - [ 2018.01.13 14:12 ]
    Свічадо
    Світе поезії бездонний,
    Світе на кінчику пера,
    Світе таємний, благородний
    Світи нам, світе, для добра.
    Не мною пройдені дороги,
    Не мною пізнані шляхи,
    Не мною випиті тривоги,
    Твоє це, світе! Все твоє…
    І не підкорені вершини,
    І недосяжні береги,
    Для рукотворної людини…
    Мовчи, мій голосе, мовчи !
    Зоря досвітня, янгол вроди,
    Ти - клич, що кинутий пітьмі.
    Скаламутити чисті води
    Не удається чортівні.

    ***
    Я – твій, мій світочу, мій світе,
    І від початку по всі дні.
    В тобі – світитися й згоріти,
    І воскрешатися – в тобі !

    13.01.18


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (13)


  4. Олександр Сушко - [ 2018.01.13 11:16 ]
    Опукле
    Замало у поезії вогню,
    Мудрується сумне, про вишні сфери.
    А треба еротичне, в стилі ню,
    Амури зачекались та Венери.

    Обожнюю жарке, на злобу дня,
    Аби у кожнім слові охи й зойкіт.
    Химери безтілесні - то дурня,
    Попухнуть читачі верліброокі.

    Сплітаються жагучі тілеса
    Аби пустими не були колиски.
    А євнухів обурює краса,
    Їжачаться мотрони монастирські.

    Закохані покращують геном,
    Бринькочуть серенади на віолах.
    А у поснулих скиснуло вино,
    Смикнув пеньок останній стоматолог.

    Горобчик на кватирці "фіть" та "фіть",
    У ліжку мавка мружить оченята.
    Кладу перо. А ви собі пишіть.
    Пора у рай, закінчую руладу.

    13.01.2018р.



    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  5. Світлана Майя Залізняк - [ 2018.01.13 11:49 ]
    Істини хочу і сонця...
    Наводжу коментар клона-ніка, в якому події описані з точністю до навпаки.
    Я завжди полюбляла архаїзми чи маловживані слова. Свобода творчості.
    Ніколи не дозволила б собі "вельбучний" вживати саме тому, що в селі Вельбівне жив поет, нині покійний...
    Підозрювати в навмисному вживанні слова може той, хто сам спроможний на таке.
    Ми дискутували з Г.Михайлик, Галина вибачилася, мабуть, визнала, що підозри невмотивовані.
    Її переконувала Любов Бенедишин.
    Перипетія зі словом ВЕЛЬБУЧНИЙ дивна, я б її не згадувала, якби не оцей коментар якогось Валена Серца.
    Помітила його лише тоді, коли публікувала есеї Ірини Кримської-Лузанчук про своє зібрання творів.
    Сказати, що я дивуюся брехливості...нічого не сказати.
    Адже я знаю Ларису Пугачук-Прокопенко лише як жінку, яка просила для неї лишити дві мої щойновидані книги, палко просила, листовно. Придбала їх... Вихваляла. По телефону в день придбання. У коментарях захопливих на сайті.
    А через певний час написала ця ж Лариса, що есей "Сповідь поета в капличці "Птахокардії""...це висміювання її життя. Наче ми з Іриною її там описали. Як таке зі здоровим глуздом вбачати можна? Яка ціль була того звинувачення... Що нею рухало? Моя захоплива шанувальниця неприємно подивувала.
    Я у відповідь написала, вимагала вчитатися, визнати, що оббріхує нас - мене та автора есею.
    Адже там про мою творчість. Шість есеїв подаю разом, читайте, хто хоче.
    Лариса таки вибачилася. (Пояснила тим, що вона Ірину Кримську-Лузанчук... сприйняла як Ірину Лівобережну з іншого сайту. Але ж є текст есею. Де там про її особисте життя - незнайомої мені Пугачук? Абсурд).
    Нещиро.
    Потому неприязнь її помітна аж-аж.
    Ось вже клон якийсь мене намагається звинуватити в чомусь... Я писала прилюдно на сайті Прокопенко-Пугачук, що не хочу про неї чути, знати після такої історії. Я не принижувала її. Це мене обплітали брехнею.
    У жодних інтригах участі не брала.
    Про яку травлю можна вести мову... Хто кого "травить"...
    Я осторонь подій на сайті лишаюся давно. Подеколи заходжу, щось публікую.
    Засилля клонів приводить до того, що вони коментують в образливому тоні, оцінюють. Вискакують, як чортики з табакерки. Хто є хто?
    Я підтримую деяких авторів у небажанні спілкуватися з особами, що змінюють своїх клонів-ніків. Реальна особа остережливішою була б. Щодо обсценної лексики - Любов Бенедишин проти неї. Нам читати тексти анонсовані доводиться. Це як...вступити у лайно словесне.
    Вален Серц (невідомий телепень) провокує, пише дурниці римовані. Як от сьогодні. Віршик, на який я не зверну уваги.
    А Олександра Сушка пропонує видалити...
    ...
    Чи серйозні автори лишаться на ПМ?



    Вален Серц (М.К./Л.П.) [ 2018-01-09 22:38:33 ]
    Здається, що досить відповідна тема.
    Я виступаю як сторонній спостерігач, але як і небайдужа людина також. Отож, можна вважати, що я виступаю із позовною заявою...

    Щодо суті проблеми.
    Приблизно у квітні 2017 р. О. Сушко, переважно непрямим чином, але із надзвичайною наполегливістю почав виявляти вороже ставлення шляхом неоднозначних коментарів та віршів із неприємними натяками у бік Ю. Ерметова.
    Десь у травні розпалився конфлікт між Г. Михайлик та С.-М. Залізняк з приводу вживання слова "вельбучний". Під час цих суперечок С.-М. Залізняк почала відкрито принижувати Л. Прокопенко. За яку й вступився Ю. Ерметов.
    В якості спроби розв'язати це противостояння Ю. Ерметов опублікував аналітичну записку з приводу того твору С.-М. Залізняк, у якому вживалось слово "вельбучний". Зміст записки був дещо негативний стосовно С.-М. Залізняк, хоча якихось образ й не містив...
    Саме після цієї записки почалась відверта травля Ю. Ерметова з боку О. Сушка. І з допомогою публікації віршів, і з допомогою коментарів на сторінці Ю. Ерметова. Хоча безпосередньо прізвище Ерметова не вживалось, але ті образливі й навіть принизливі епітети, які вживались під час коментування Ерметова, дозволяють встановити безпосередній зв'язок поміж образливим змістом творів О. Сушка та, в даному випадку, особистістю Ерметова.
    Ю. Ерметов майже не відповідав на образи Сушка, за винятком однієї публікації. Та однієї відповіді на брутальний коментар Сушка на своїй сторінці. Після цього доступ Сушку до сторінки Ерметова був закритий.
    Але окрім надзвичайно дикої та нешляхетної поведінки Сушка вражаєче-неприємним виявилось мовчазне, а в багатьох випадках навіть схвальне ставлення авторів сайту ПМ до цієї травлі.
    Зокрема, непряму участь у ній прийняли Я. Чорногуз, Л. Бенедишин, М. Артимович, В. Дениско, В. Кузан та іще цілий ряд формально поважних авторів.
    Майже від самого початку Ю. Ерметов припустив замовний характер травлі, про що він відкрито і написав Сушку. Пізніше у одному з творів сам Сушко в цьому й зізнався. Тобто існує, вочевидь, іще якась фігура (скорше за все, літературна) за межами сайту, яка й ініціювала травлю.
    А сьогодні О. Сушко у своєму вірші "Я – кілер!" спробував перетворити цю травлю на свій подвиг або навіть на заслуговуючу поваги справу.
    Мені ж особисто, як сторонньому спостерігачу, просто цікаво, що ж викликало ці напади? Переглянувши у розділі "Коментарі" на сторінці Ерметова дописи навіть до тих творів, що були пізніше вилучені, а також ті, які він залишав на сторінках інших авторів, я не побачив жодної невмотивованої з його боку агресії або навіть критики в чиюсь сторону взагалі.
    Таку поведінку, у першу чергу, О. Сушка, а також мовчазну байдужість більшості авторів цього сайту я вважаю неприпустимою. О. Сушко, як виконавець брудного замовлення, повинен з цього сайту зникнути назавжди. Хоча мені особисто було б набагато цікавіше дізнатись, хто ж насправді попросив його розпочати це "літературне переслідування" або навіть "вбивство"?


    Рейтинги: Народний -- (5.7) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (4)


  6. Ігор Шоха - [ 2018.01.13 10:35 ]
    Мелодійні парафрази
    ***
    Нема у мафії бентеги,
    а у політиці – війни,
    у небі – альфи і омеги,
    у Інтернеті... лише теги:
    куми, свати і ...брехуни.

    ***
    Росія обирає пацана.
    Європу обирає Україна.
    Релігію диктує сатана.
    Ну, а Корея має Су-кын-Ына...
    І поки дочекаємося Сина,
    то світові – капець або хана.

    ***
    Донбаський злодій навкруги,
    донбаський злодій...
    І плаче коник без ноги –
    нема мелодій.

    ***
    Палала країна,
    палала.
    За нею мафія
    стояла.
    За нею мафія
    блюла.

    ***
    Ой, на горі біда іде,
    яйця у кошики кладе.
    Ой, а на горі
    скотиняки у офшорі
    гроші пакують, аж гуде.

    ***
    А попереду кошовий,
    наче той півень бойовий,
    наче той петя,
    що роками не несеться,
    оберігає кошик свій.

                                          2018


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.78)
    Прокоментувати:


  7. Неоніла Гуменюк - [ 2018.01.13 09:20 ]
    Маланка-щедрувальниця
    А Маланка-щедрувальниця
    Гостинцями не нахвалиться,
    Бо водила селом кізоньку
    І співала усім пісеньку.

    У торбину їй накидали
    Пиріжків,горіхів всипали,
    Грушечок, рум"яних яблучок,
    Понесла додому разом все.

    Вранці засівав Василечко
    На добро золотим зернятком,
    Та на щастя й на здоров"ячко,
    Щоби в злагоді жилося всім.

    А за гроші та й насіяні
    Купив Маланці намистечко
    Червоненьке ще й перловеє
    І зізнався у любові їй.

    2016 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  8. Світлана Майя Залізняк - [ 2018.01.13 01:02 ]
    Жаління
    1

    Жаль чорну кішку з притулку,
    трохи - отих, третю стать...
    Господи, як же тут мулко.
    Де чистота-благодать?

    Рідні оплачуть убитих,
    Ярма осудить юрма.
    Крісла оплачені, свити...
    Правди чекаєш - нема.

    2

    Лантухом - тіло з віконця,
    вбитий безгрішний малюк.
    Істини хочу і сонця!
    ...темінь розвозить віслюк...

    Пошуки ролей, калимів.
    Стріли - будується щось...
    "Ми не мовчали... гули ми..." -
    Крекче дунайський лосось.

    Щуку - вчетверте у річку...
    Перефарбований лис...
    Ріж і монтуй кінострічку.
    Файлів неоновий блиск...

    У віртуальній кав'ярні
    гамір, пахотнява, сміх.
    Орден дали ординарній
    білці - надгризла горіх...

    Звалища бібліотечні.
    Сотий вітряк на піску.
    Нурти украй небезпечні.
    Перепочинь між акул.

    Ажіотажі... банкноти...
    Поле чекає хурдель.
    Серед кіптяви мерзота
    Варить війни карамель...

    3

    Хто б заховав мідні чани,
    Голуба миру шукав...
    Чубляться браття, прочани,
    В жертву несуть ярчука.

    Сльози, віночки, букети...
    У дефіциті Любов.
    Звичні Злоби піруети
    Поміж рясноти церков.
    .........
    2018


    Рейтинги: Народний -- (5.7) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (2)



  9. Сторінки: 1   2   3