ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де

Світлана Пирогова
2024.04.21 09:04
Гілкою жасмину розцвіло кохання.
Малювала пензлем сонячна рука.
Цвіт у молоці. Очі - чорна кава.
Небеса завмерли в мовчазнім чеканні.

Серце заспівало, як відлуння мушлі.
Настрій пишноцвіттям розливавсь навкруг.
Цілував кохану той весняний дух.

Віктор Кучерук
2024.04.21 05:54
Струмок лоскоче босі ноги
І холодить помалу їх, –
Бере приємністю в облогу
Мене води грайливий біг.
Вона все тіло освіжає,
Дзюрчанням душу веселить, –
Якби не мілко – батерфляєм
Услід стрімкій понісся б вмить.

Юрій Гундарєв
2024.04.20 22:21
Її було названо на честь героїні Паризької Комуни.
Тож вона гідно несла це волелюбне ім‘я.
У 16 років - активна учасниця київського підпілля.
Потім, після Київського університету імені Тараса Шевченка, все життя - на передовому рубежі української науки

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Ілахім Поет
2024.04.20 06:35
Безсилі всі чутки та балачки!
Наскільки є поганою вночі ти,
Вони б переказали залюбки…

Замало тут фантазію включити, я б злі ті язиченьки застеріг. Але хай брешуть, щоб їм було пусто! В них там грішки – а в нас реальний гріх. В них дитсадок – а в нас

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ілахім Поет
2024.04.15

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.07.21 16:19 ]
    Шляхом до мрії
    До Тебе підношу я,
    Господи, душу свою.
    До оази щастя мрій з піснею
    Будую Світ на власну глибину.
    Господь — мій Пастир,
    Тому в недостатку не буду.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Олександр Григоренко - [ 2012.07.20 07:20 ]
    Нежные капли
    велики и прекрасны милости Божьи!
    Он заботливо предусмотрел
    для человека дар свободной воли
    чтобы
    делая правильный выбор
    человек мог найти свой путь
    к престолу благодати
    и там получить подтверждение
    своей собственной Богом данной власти:
    Ты Сын Мой
    Я ныне родил Тебя.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  3. Олександр Григоренко - [ 2012.07.05 23:27 ]
    Дельфины
    Солнца лучи,
    Они прекрасны!
    Радужно резвятся поутру,
    Словно боги–дельфины!
    А мы?..
    Дельфины поют,
    Поют песню любви,
    Весело, просто, легко!
    Они — нежные и бестрашные...
    А мы, люди,
    Какие — мы???
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Олександр Григоренко - [ 2012.07.05 23:38 ]
    *****
    День гарним був.
    Минув.
    Що він залишив?
    Кожному своє —
    ...Ніч рядном вкриває...
    Здобутки, у кожного, які?
    — Лише ті, ті, і тільки ті,
    Що власним шляхом...
    Які?
    Запитай себе,
    Ти знайдеш час,
    Адже розумний — це Ти...
    І правити свій шлях
    Повір
    І, довірся собі,
    Це лишень твое —
    Тобі...
    2012р.




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  5. Олександр Григоренко - [ 2012.06.22 07:20 ]
    Сердцам Планеты Терра
    огнем любви сияет сердце скрипача
    пылают звуки словно эльфы танцующие струнами
    из сердца льется любви мелодия
    воспламеняя серца людей Планеты Терри
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  6. Олександр Григоренко - [ 2012.06.13 07:52 ]
    В недрах зачатия
    Поднявшись в заоблачные вершины Духа,
    Он был объят Любовью,
    Как любимая невеста,
    Которую обнимает ее жених.
    Он видел, Кто Бог
    И какова Его Воля.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Олександр Григоренко - [ 2012.06.10 01:45 ]
    Капля мудрости
    Узнавать «лицо» — это просто...
    Друг сказал: Стоит только хорошо выстрадаться самому,
    как все страдающие становятся тебе понятными.
    Согласен, правду он молвил.
    Спасибо ему, и Слава Богу.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  8. Олександр Григоренко - [ 2012.06.09 17:04 ]
    Истинное
    Достоинство жизни — не в принудительной святости,
    А в искренней, невинной чистоте,
    Как у детей, по образу Его,
    Для которых целомудрие — естественно.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  9. Олександра Ілона - [ 2012.06.09 16:04 ]
    жива душа
    Господь — Володар людської душі.
    Для іспиту душ на вірність Собі
    Господь у світ послав сатану,
    І він підкоряється Його Святій Волі.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Олександр Григоренко - [ 2012.06.09 10:37 ]
    В суботу
    Сияет в небесах Господень свет,
    И ярче ничего на свете нет.
    Приветствую Владыку эпохи Водолея:
    Сен–Жармен, старинный друг,
    Ты почтил меня своим присутствием!
    Позволь мне познать пламя космической чести,
    Пронизанное золотыми и фиолетовыми нитями,
    В то время как элементалы
    Сплетают венок Рыцарю–Командору моего сердца.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  11. Олександр Григоренко - [ 2012.06.08 04:29 ]
    В дороге
    помни
    кем бы ни был ты
    что Матерью рожден
    и теплым молоком груди
    был в детстве напоен
    разложи ковром славу и почет
    той дорогою что Она идет
    Путь всегда благословляй
    ноги любовью омывай
    они ведут дорогой в Рай!
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  12. Олександр Григоренко - [ 2012.06.04 21:57 ]
    Сердца алтарь( Молитва Вознесенных
    Я ЕСМЬ свет сердца,
    Сияющий во тьме существа
    И превращающий все
    В золотую сокровищницу
    Разума Христа.
    ***
    Я ЕСМЬ излучающий любовь в мир,
    Чтоб стереть все ошибки
    И сломать все преграды.
    ***
    Я ЕСМЬ мощь Беспредельной Любви,
    Умножающейся,
    Чтоб стать победной,
    Миром бесконечным.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  13. Олександр Григоренко - [ 2012.06.04 10:34 ]
    Свет блистающий
    В изумрудной глубине
    виден кораловый лес,
    между ветками которого
    пробираются донные струи,
    тревожа множество разноцветных раковин.
    На ясном небе вдали
    виден парус
    остроконечной формы.
    На его светло–оранжевом фоне
    под светлыми лучами солнца
    ясно вырисовываются разноцветные пятна,
    от светло–желтых до кроваво–красных.
    Меня обнимают бесконечность,
    Всеобщность и вечность.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  14. Леля Далія - [ 2012.06.04 08:03 ]
    КЛЕЧАЛЬНА НІЧ
    клечальне щастя
    перевеслами у брід
    спускає пліт туману

    манить
    прозірним павутинням
    у плескіт ночі на річці Раставиці

    — о-о-о чому тобі не спиться
    мій спогаде
    — погадай
    на тінях поміж хмар
    де місяць-паламар
    видзвонює серцями

    чебрецями встеля дивИну*

    прилину
    подихом ясмину
    у храмину фіміамну лебединну
    зівсечар нектар зберу у жбанок

    під ранок у вітри його роздмухаю
    рути завірюхою
    сріблястою
    спокусою
    уплутаю
    у місячні думки

    тих-тихо потайкИ
    раєптахою
    ввірвуся
    пригорнуся
    таїною
    і струною
    стрепенуся
    розіллюся
    в тремних гаммах
    і з’єднає мить вустами
    первозданне
    безборонне
    нездоланне

    сколихнеться море медянИми пелюстками
    з нами


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (39)


  15. Олександр Григоренко - [ 2012.06.03 19:16 ]
    Освобождение
    Когда человек вступает на путь,
    Кладет он свое сердце на крест...
    Конечная цель его путишествия —
    Это смерть всего того,
    Что имеет лишь относительное бытие:
    Все ценности должны быть обесценены,
    Все идеалы уничтожены,
    Все кумиры свержены!
    Когда сердце и крест сольются в одно,
    Тогда он достиг своей цели...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Олександр Григоренко - [ 2012.06.02 19:17 ]
    Магическое желание
    Ювелирная рапсодия
    Природы ее желания —
    Быть настоящей богиней,
    Женщиной СЧАСТЬЯ!
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (3)


  17. Олександр Григоренко - [ 2012.06.02 14:47 ]
    Велике Видіння
    Мага чарівні очі —Вогнянні,
    Зростають трояндово в красі...
    Любов моя, мов велична перлина,
    Ти завжди зі мною — в душі...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  18. Олександр Григоренко - [ 2012.06.02 13:34 ]
    Троица
    Дух Святой живет в сердцах.
    Можно получить все —
    творя в мечтах.
    Помнишь ли ты— человек,
    что Сердце Его в твоих руках?!
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Олександра Ілона - [ 2012.06.01 20:00 ]
    червленне
    милі неню — дякую.
    вибачення прошу.
    вам,.щира шана моя,
    вас, як рідну, ніжно люблю.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Олександра Ілона - [ 2012.06.01 18:44 ]
    Мить вічності
    мій татусик жнивує добре
    бо завжди на селі
    всім
    він косу клепає
    Вийде сороміцько
    Розхристаний аж пар гуде
    Потім приляже горілиць
    І зойкне — Божа Воля
    То — щастя мить!..
    2012р.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Олександр Григоренко - [ 2012.05.31 00:38 ]
    Путь развития
    все движется в мире и вечно живет
    В буре деяний волны Бытия
    мощью неустанно движут они
    океан вселенской жизни
    я подымаюсь
    я опускаюсь
    все изменяется
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Олександр Григоренко - [ 2012.05.29 22:46 ]
    Солнце
    Ты любишь сказки, и я их очень люблю.
    Эту сказку, тайной покрыта она, тебе поведаю.
    Под ослепительно яркими лучами полуденного солнца,
    Взявшись за руки, мальчик и девочка на песке резвятся.
    Они совершенно обнажены, а их веселый
    Беззаботный смех громко звучит далеко вокруг — дети...
    Возле них видна старая кирпичная стена,
    Местами полностью занесення песком, полуразвалившаяся.
    За стеной начинается берег глубокого моря, спокойного и сто–ясного.
    Прозрачные волны раскрывают свою глубинную тайну...
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.05.20 08:39 ]
    «Т»
    Перед горою Богодосягнення стоїш на пересіченні.
    Вибери для себе, кому служити нині?
    Чи направо чи наліво підеш від «Т».
    А гора «Т» і є «ти»...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Олександра Ілона - [ 2012.05.20 06:26 ]
    Ключ жизни
    Всегда, помним о чаше Вселенной в груди,
    О том, что вечность нас ждет впереди.
    Любовь плотская — это внешнее общение,
    А любовь святая — внутренне слияние...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Олександра Ілона - [ 2012.05.20 04:20 ]
    Вільному — воля
    Мрії капітана кружляють до неба
    І за обрій заглядають оком.
    «Що бачиш там вершино зряча?»
    І відповідь: « Там обрій бачу.»
    Усмішка «Перлини» вітрильно сяйнула капітану .
    Пролунало: «Вперед, за обрій і до краю...»
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Олександра Ілона - [ 2012.05.19 16:54 ]
    Життя і кохання
    Між людьми найбільшого вартують, —
    Життя й кохання — тіло і душа.
    Щасливі ті, хто зрозуміє,
    Що чистота любові — продовження життя.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  27. Олександра Ілона - [ 2012.05.16 09:42 ]
    ***
    Татко дивиться в очі,
    Погляду я не ховаю.
    Він читає думки мої, —
    Добре це знаю.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  28. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.05.12 15:06 ]
    На все життя
    Я завела невидиму пружину,
    І волю, й силу, духом напружила...
    Єдині разОм, дорога одна — Четвериця,
    Вона, для нас, на все життя.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Олександра Ілона - [ 2012.04.29 20:06 ]
    Тривогняне сузір*я
    Божий брат говорить мені таке:
    Вона головой володіє мр*яне любощів лице.
    Висока принциповість, манери - в очах душі...
    Таїна її - сузір*я чоловіче, тривогнияне...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Олександр Григоренко - [ 2012.04.21 06:52 ]
    ***
    Духовная сила человека - это мир Божественной любви в его сердце.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  31. Олександр Григоренко - [ 2012.04.15 19:18 ]
    мінливі обриси
    Розглядати хмари - то її давня пристрасть.
    Тепер подовгу спостерігає, як мандрують думки по небу,
    як міняють свої обриси...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  32. Олександра Ілона - [ 2012.04.14 16:05 ]
    потяг до вічного
    По Волі Його ми жадаємо
    Вірної любові невгамовною жагою.
    Цей безперервний потяг не може задовільнитися плотською любовью
    І приводить нас до пошуку
    Божественної всеосяжної Любові,
    Яка заспокоює, насичує, животворить душу...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Олександра Ілона - [ 2012.04.10 19:48 ]
    Квітка життя
    В наших серцях Божа любов.
    А любов - це квітка енергії життя...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Олександр Григоренко - [ 2012.04.08 20:17 ]
    Солнце Бога
    Возлюбленный Иисус - Князь Мира, Он пример для человечества.
    Велика власть Владыки над потоком огня, устремляющимся из сердца.
    Он смог провозгласить: " Небо и земля прейдут,
    Но слова Мои не прейдут".
    Слово Божие произнесенное ИМ, пребудет вовеки,
    Как звезды на небесной тверди Божьего бытия.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Олександр Григоренко - [ 2012.04.08 18:19 ]
    процесс...
    Подготовка к этому событию - процесс длительный...
    Лепестки будущего цветка тщательно формируются еще в бутоне.
    По окончании совершенствования почка лопается
    И прекрасный цветок распускается.
    Все проходит, а Любовь - Вечная.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Олександр Григоренко - [ 2012.03.28 20:02 ]
    Целительний Дух внутри человека

    Я люблю тебя
    Холодная и сладкая
    Великая Пирамида Бога
    Сохранять свет мы пришли на Планете Земля
    И крепко должны стоять
    Как стоит Великая Пирамида
    2012г.







    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  37. Олександр Григоренко - [ 2012.03.24 18:03 ]
    *
    Пешкою стою на той шахматной доске
    где расположены Ночи и Дни
    Ты за кулисами масок
    правишь ходы...
    Играй
    бегай
    останавливайся
    умирай
    возрождайся...
    2012г.




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  38. Олександр Григоренко - [ 2012.03.24 14:49 ]
    Глубины истории...
    Империи, созданные силой невежества меча,
    Разрушаются до основания.
    Ни один великий полководец
    Никогда и ничего не завоевал.
    Все победы путем агрессии - сплошной самообман.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  39. Олександр Григоренко - [ 2012.03.22 08:26 ]
    Алхимия Мудрости
    Нет ничего выше той любви
    когда мы готовы дарить свою любовь ближнему
    и отдать жизнь за своего ближнего.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  40. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.03.21 21:47 ]
    ***
    А відьма справжнє серце має,
    Вона ж не хоче, ой не хоче...
    А мусить-знає.
    Що дощ піде, що біль прийде,
    Що друг її лиш скористає -
    І кине - знає...

    Та лиш тому крізь біль і сльози,
    Вона рятунку,ні, не просить,
    Бо не сама взяла ту силу,
    Біда для неї знати.Диво?
    Ви помиляєтесь, щасливі...


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (15)


  41. Василь Дениско - [ 2012.02.17 21:11 ]
    Юридично мертві
    Всього лиш ― присягнути імператору
    й себе назвати юридично мертвим,
    щоб пасти у двобої під ревище юрби...
    І лиш ціною власного життя ураз
    спинити зміг оту індустрію розваг
    монах, якого звали Телемах...

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (20)


  42. Ірво Таллі - [ 2012.01.30 22:37 ]
    Тонкий шелк слез

    Вот так вот, тихонечко
    Льется вечер талыми струями воды.
    Тянется тоненькой ниточкой серебристого шелка,
    Ложится мягким небом
    На твои волосы,
    Стекает музыкой
    В плавный узор твоего тела.
    Смотришь, дрожишь, плачешь.
    Я просто вытру твои слезы,
    Никогда не спрошу почему,
    Но сделаю все, что б это не повторилось


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  43. Василь Дениско - [ 2012.01.23 19:46 ]
    Змієборець
    О Вершнику!
    Всесильний, мужній
    вітре світанковий,
    дракони-змії-звабники
    ниць упадуть без бою
    у панцирях і латах,
    здавшись твоїй волі...
    Проснуся. Чути: виють
    пси-вовки Святого Юра,
    і кінь на верховині
    вже збира небесну росу...
    Добро і світло
    подолають тьму,
    бо ж хоч один Святий
    посеред нас
    іще десь топче ряст...

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (23)


  44. Василь Дениско - [ 2012.01.17 20:20 ]
    Купання ряджених
    Засне, відійде
    карнавальний Хаос,
    і переможе
    Лад буденний,
    як тільки
    в богоявленській воді
    скупають маски
    всі Маланки й Василі...

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (25)


  45. Ґеорґус Аба - [ 2012.01.06 10:56 ]
    571
    Вони поставили мене перед натовпом себе,
    вони поставили мене перед натовпом себе,
    Грізно зібралися судити мене.

    Сказали мені: ти вже шостий місяць не
    відвідуєш щоденний обряд покаяння,все мовчиш.
    Ти щось приховуєш від нашого народу.

    Народ стояв грізно, усі однакові обличчя,
    Усі поголені, усі потилиці блищать у світлі
    зали зоряного неба.

    А я мовчав, що казати - не знав,
    на смертну кару чекав,
    а потім заспівав.

    І так гучно заспівав, що пішли хвилі,
    і кожний поголений злетів у повітря,
    і розбив собою вікно,

    І понесло їх від мене,
    а мене від них,
    і ніколи ми не зустрічались.

    Ніколи, ніколи, ніколи.


    Рейтинги: Народний -- (5.27) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  46. Володимир Сірий - [ 2011.12.21 10:06 ]
    Слово
    На початку було Слово…

    І мав Співець перо і аркуш.
    А папір був пустий та порожній
    І творча дума ширяла
    Над білою безоднею.
    І сказав Співець: хай станеться фраза!
    І сталася фраза.
    І назвав Він набір фраз реченням.
    І побачив Співець,
    Що вельми гарне воно.
    І Він відділив ритмічне речення від сумбурного.
    І назвав перше Поезією,
    А друге – Прозою.
    П’ять днів творив Співець свою поезію
    І прозу Він писав усі ті дні.

    А шостого дня сказав у серці своєму:
    Сотворю я собі читача на Свій образ і подобу
    І хай він читає мої писання.
    І сотворив Співець Читача шостого дня
    На Свій образ і Свою подобу.
    Як читача і читачку їх сотворив
    І помістив їх у бібліотеці .
    І заповів читачу , кажучи:
    Кожну книжку у бібліотеці ти можеш читати,
    Але книгу з критичними публікаціями не читай,
    Бо в день читання твого,
    Ти напевно помреш…
    Але критик був дуже хитрий.
    Він заманив читачку до своїх драматичних праць,-
    Вони бо в яскравих були палітурках.
    Читачка прочитала і дала своєму чоловіку.
    І очі у них розкрилися.
    І стали їм твори Співця нецікавими.

    Через це вигнав їх Співець із бібліотеки.
    І стали читачі розмножуватися на землі,
    Але, не маючи що читати, забули абетку
    І стали неграмотними.
    І сказав Співець: шкодую я, що сотворив читача,
    Знищу я його, не залишу від нього й сліду.
    Та один знайшов милість у Його очах,
    Бо не переставав переказувати твори Співця
    Тим, хто з читачів уже перетворився на слухачів.
    У ньому й спасся читацький рід.

    Опісля багато разів і багатьма способами
    Говорив Співець до вух читачів,
    Та критик спотворював Його мову.

    І Слово сталося тілом…

    21.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  47. Сергій Гольдін - [ 2011.11.13 10:44 ]
    * * *
    Ми всі підвладні міфу, хоч би як
    Незгодні з цим не піднімали голос.
    Від Гільгамеша і до наших днів,
    А може, і раніше — від Адама,
    Ілюзії страшні чи безневинні
    У цьому світі любо панували.
    А втім, були, таки були часи,
    Коли людина бачила довкілля
    Тверезими очима. Ось наприклад:
    Роки останні величі Афін.
    Або доба з Монтеня до Шекспіра.
    А далі знов утворення ілюзій
    Химерних та непевних, ненадовго.
    Та їм на зміну йде якась велика
    Ілюзія, що вічною здається.
    Найгірший час утворення, бо він
    Здоровий глузд спаплюжує до решти.
    Скажи, мій друже, нам потрібен міф?


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (6)


  48. Роман Голіней - [ 2011.06.21 17:16 ]
    ***
    На бурштинову сльозу
    сонце сіло…
    Дерева усмішка.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (11)


  49. Олександр Григоренко - [ 2011.06.08 01:34 ]
    Простые истины
    Восхожденье на вершину Совершенства,
    Оно у каждого свое.
    Волю диктовать свою
    Не может нам никто.
    Друг лишь может подсказать,
    И покорив одну вершину,
    Мое желание - вижу вторую...
    А опыт, свой и друга,
    По желанью стремящихся расширить кругозор,
    Могу передать, но не навязать.
    Истина проста - есть право выбора,
    Ведь всем открыты Знаний врата.
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  50. Милослава Білецька - [ 2011.04.06 23:47 ]
    Флегматичнi Карикатури
    Чимось голосить тіло
    Кудись відпливають вуста
    Мені не треба тебе всього
    Віддай лише долоні.
    Багаттям сповивається зелене
    По-червоному сняться сни
    Срібляво будні течуть у листя,
    А твої долоні
    Будуть.
    Коливання пророслої з неба трави
    Підвішена летючемишшям
    Над безоднею планецтва,
    Твої долоні втішають
    Їхні наприкінець.
    Фрагментують повітря для снів,
    Збиваються хмари в гори,
    А твої долоні
    Марять двозоррям.
    Прощаються з ними
    Дві оази перемеленої пустелі
    Коять розгардіяж очам купинним.




    березень,2011


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4