20 березня (початок о 17 год.) в Українському Католицькому Університеті відбудеться авторський вечір Мойсея Фішбейна – визначного українського поета й перекладача, лауреата премії імені Василя Стуса, члена Українського Центру Міжнародного PEN-клубу та Національної спілки письменників України.

Мойсей Фішбейн народився 1946 року в Чернівцях. Працював у Головній редакції Української Радянської Енциклопедії та літературним секретарем Миколи Бажана. 1979 року внаслідок відмови від співпраці з КДБ був змушений еміґрувати до Ізраїлю. У 1980–1981 рр. Фішбейн був кореспондентом журналу „Сучасність”, який тоді виходив у США та Німеччині. З 1982 р. поет жив у Німеччині, де у 1982–1995 рр. працював на радіостанції „Свобода”. 2003 року повернувся в Україну.

Мойсей Фішбейн є автором книг „Ямбове коло” (1974), „Збірка без назви” (1984), „Дивний сад” (1991), „Апокриф” (1996), „Розпорошені тіні” (2001), „Аферизми” (2003), „Ранній рай” (2006). З-під його пера вийшли переклади з французької (Ш. Бодлер), з німецької (Г. Гайне, Р. М. Рільке, Г. фон Гофмансталь, П. Целан та інші), з івриту (Єгуда га-Леві, Х. Н. Бялік, М. Вінклер) та з багатьох інших мов і авторів.

Про Мойсея Фішбейна пишуть світові енциклопедії.

У вступній статті до книги Мойсея Фішбейна „Ранній рай” (Київ, вид-во „Факт”, 2006) академік Іван Дзюба сказав: „Ця книга Мойсея Фішбейна – дивовижна, унікальна, вона, безумовно, ввійде в золотий фонд української літератури. Про нього як про Поета з Божої ласки я писав ще десять літ тому”.

На ХІІІ Формі видавців у Львові (2006) ця книга була названа найкращою.

Завдяки Мойсеєві Фішбейну Ізраїль став першою у світі державою, яка прийняла на лікування дітей, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Саме він нещодавно зробив заяву аґентству ”Інтерфакс-Україна”, в якій назвав брехнею слова президента Російського єврейського конґресу про те, що рівень антисемітизму в Україні „найвищий у Європі”. М.Фішбейн вважає, що структури, які ширять в Україні антисемітизм, „обмежені та фіксовані”. „Комусь хочеться пересварити в Україні всіх з усіма, хтось діє за принципом ‘розділяй і володарюй” – твердить М. Фішбейн.

Виступаючи 25 листопада минулого року в Київській Національній Опері на вечорі-реквіємі „Народ мій є!”, присвяченому Дню пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, Мойсей Фішбейн сказав: „Українська нація вбивана й не вбита, винищувана й незнищенна... Ті, хто сьогодні сміє заперечувати, що Голодомор 1932 – 1933 років був геноцидом української нації, не бояться й не знають Бога”.

Торік у грудні, вітаючи Мойсея Фішбейна з 60-літтям, Президент України Віктор Ющенко написав: „Віддаю шану Вашій непохитності у відстоюванні українських національних цінностей, Вашій принциповості, добросердності – в час Чорнобильського лихоліття, сміливості і стійкості – у дні Помаранчевої революції”.

Мойсея Фішбейна нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня й орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.

Перший проректор Українського Католицького Університету Мирослав Маринович так оцінює постать поета: „Мойсей Фішбейн належить до тих поодиноких вибраних щасливців, які впродовж часу існування українського письменства оволоділи таїною Слова й цілковито поринули в первинну субстанцію Поезії. Його слово не терпить лукавства, і це щоразу зударяє поета зі світом політичного цинізму. Мойсеєві Фішбейну – людині, що філігранно шліфує осяйні кристали Логосу, – подвійно важко спостерігати, як ґвалтують цей божественний дар слова і запрягають його у колісниці зла. Його громадянська постава чітка й однозначна: розбивати лукаві стереотипи й ефективно протистояти облуді. Ми вдячні Богові за те, що Україна має такого поета, і вдячні самому поетові, що душею і серцем він присвятив себе Україні та її чудодійному слову”.