Полиновий рай

Волошкову тишу, соняхову радість
Огортає сумом тополева ніч.
Доле ж моя, доле — полиновий раю,
Мову солов’їну ти відкрий мені.

Розлилося море на чотири боки.
Волошковий простір, волошкова путь.
Доле ж моя, доле — світ блакитноокий,
Сонячну розмову серця не забудь.

Розлилося море — за хвилею хвиля,
В неозору далеч попливли роки.
Ой ви, хвилі, хвилі — журавлині крила,
Понесіть від серця пісню у віки.