|
|
Ми робимо цю спробу, спробу зрозуміти - в основному в рамках творчих світів - природу насолоди і болю, страждання і радості, бо що є життя, як не ці відчуття? Вони істинні, чи просто ілюзія застилає нам очі, і щастя - це тільки сон? Та, щонайменше, два елементи композиції цілком реальні - чоловік і жінка, а в додаток, не менш реальні, їх внутрішні композиції. Чи можливе тут гармонійне порозуміння, реальні, стійкі щасливі побудови? Чи достатньо перебувати в ілюзіях, власних і чужих? Підозрюю, що ілюзії у будь-якому випадку залишаться, але бажано їх перенести на вищий рівень задоволення? На рівень віри? Це як і в релігії: "вірю, бо не розумію", чи навпаки "Розумію, тому і вірю"? Так чи інакше віра парадоксально фігурує в кожній нашій зустрічі з Жінкою, але чи не обертається врешті на болісно пережиту нами, чоловіками, ілюзію? І на те саме у жінок?
А добро і зло? Гріх? Чи існують вони насправді? Чи руйнують світи творчості, і чи, взагалі, зростання творчого рівня, творчих глибин свідчить про набуття зрілості? І що для творця є любов? Можливо все це казка і все завжди приходить до глибокого розчарування і немічності сивин? Пам’ять перебиратиме втрачені нагоди і ми жалкуватимемо за упущеним, сповна не пережитим, - жінки за Чоловіками, а чоловіки за Жінками. Тому чи не краще відразу жити, без сумнівів і не відкладаючи нічого на потім?
Нас переслідує Недоля навісна.
Присядемо ж удвох та вип'ємо вина!
Ми добре знаємо, що на прощання й краплі
води звичайної нам не пошле вона." (Омар Хайям)
Присядемо? КОМЕНТАРІ: ..................
 Добро і зло, вірність та адюльтер, свобода і табу, де щастя?
 Максим Бучацький :
Творчість, добро і зло. Геній і злодійство. Хочеться вірити, що твоя сентенція хибна. Творчість - то тільки гуд, а все решта зле? - то Хитрість. Я повернуся до цього потім, бо у житті якось зла багато, а от добра і творчості - не дуже. Тож важко підтвердити власну думку на досвіді.
Адюльтер. Радикальна думка - він абсолютно не потрібен. Яка там свобода, це просто адреналін (підстрелять чи ні за кордонами), а потім чоловіки біжать назад до дружин від жаху, який перед ними відкрився. Чоловіки, хіба можна у тілесному адюльтері знайти щось радикально інше? ...
|
Кохання і Любов
Цій чаші мудрий похвалу співає,
цілунками чоло її вкриває,
а всесвіту гончар цю дивну чашу,
оздобивши, об камінь розбиває. (Омар Хайям)
Володимир Ляшкевич (Далі В. Л.):Добре, я почну. Достеменно не знаю, що саме мав на увазі великий Хайям, і ніби, у даному випадку, йдеться про тілесні штучки. Щоправда, насторожує те, що "мудрий похвалу співає". Значить має місце і щось важливе - не менше кохання-любові, загорнутих в милі, або мужні оболонки? Ох, буває, розривається це все в наших серцях, гине на очах, чи кінцево - невідомо, але розбивається точно і дуже часто, і на дрібненькі кавалки, разом з ілюзіями, котрі навіть мудрого бентежили. Скажу вам, що навіть Аристотель голясом довіз на собі одну легковажну і підступну дамочку аж до самих ніг Олександра Македонського. Сміху було. Втім, народ, оживаймо - давайте про цю дивну чашу і веселіше.
|
Портрет Жінки
Amor fati
Я часто думаю, чому ти так самотня, -
одна з найкрасивіших доль у світі;
ці сірі очі, пильні, сумовиті, -
чому ви не знаходите нікого, крім дзеркал,
а в дзеркалах - себе і суть свою подвійну,
ледь-ледь прикриту флером абсолюту,
росою часу,
інеєм чекання,
терпінням дзвону - як іще,
о, як іще мені тебе назвати?..."
|
Матеріали надіслані нам із "Укрнету".
Між тим дружньо застерігаємо - приведені імена і описи природніх
і неприродніх явищ можуть не відповідати дійсності.
| |
Чоловічий образ