(В.Л.) - Галино, що залишиться, наприклад, від японського мистецтва, коли
від нього забрати різноманітні церемонії? Напевне фундамент - чань, дзен-
будизм? Чи і цього не залишиться?
     Нас, звісно, такі тотальні зникнення не налякають. І розмаїття
більше, і не до церемоній. Але...
Галина Сень (Г. С.) - Японську культуру взагалі неможливо зрозуміти, не маючи елементарного уявлення про дзен-буддизм. Тож це елементарне уявлення, думаю, варто і викласти.
Дзен - японський переклад китайського слова "чань" , "чань" - китайська інтерпретація санскритського слова "дхьяна", що означає "самозаглиблення", "медитація". А субстракт філософії чань, згідно з поглядами, наприклад, шановної п. Е. Завадської, являє собою переплетіння ідей буддизму Махаяни (чит. у "Ланкаватара-сутрі", "Вімалакірті - Нірдеша -сутрі", "Суддхармапундариці" і "Ваджрачхедиці"), даосизму ( в дусі "Чжуан-цзи") і лише у невеликій мірі конфуціанської етики.
У 1 ст. н.е. ідеї буддизму - в основному Махаяни - завдяки монахові Бодхідхармі поширюються у Піднебесній (Китаю).Відкидаючи існуючий на той час пишний ритуал як форму спілкування з Богом, Бодхідхарма вніс у чань своєрідний антиритуал, інтимну церемонію, що пізніше дістала назву "чайної церемонії" і широко розповсюдилася у Китаї, і з особливою силою в Японії. "Дух чань нагадує смак чаю" - Бодхідхарма став засновником фактично нової релігії, її першим патріархом.
Другий чанський патріарх Хой-ке запровадив інший поетичний елемент чанського обряду - "вень-да" (запитання і відповіді), що за тою ж Е. Завадською, розкрило діалогічний і, отже, демократичний характер чань як системи, що протистоїть монологу, тобто тиранії одного пануючого погляду, який не допускає сумнівів чи заперечень.
В.Л. - Виходить ми, наприклад, будучи греко-католиками, існуємо в реальній духовній тиранії? Але наше мистецтво є нічим не гірше східного, а може навіть і різноманітніше. Невже розвиток "усупереч" дає рясніші плоди?
Г. С. - Володимире, давай краще поспостерігаємо за розвитком мистецтва в чань-буддизмі, намагаючись накласти цей погляд на нашу нинішню суєтність.
Вчення чань, як цілісна філософсько-етична система, являє собою постулати відношення тріади - Абсолюту, особистості і світу багаточисленних феноменів. Тут головним звязком і посередником виступає мистецтво і саме життя, усвідомлене як мистецтво, тому структура "посередника", його морфологія і архетипи, є суттєвою частиною вчення чань.
В.Л. - І все ж,- заперечення ритуального релігійного монологу, ідея діалогу, куди веде, куди виводить?
Г. С. - Заперечення релігійного ритуалу, як способу спілкування з богом, проявилося в особливій формі єднання "чань-релігії" і мистецтва.
І якщо Хой-нен (6-й патріарх і засновник окремої, Південної школи) писав вірші, то вони, за Є. Завадською, не були ілюстрацією філософської притчі, зміст не нав'язувався зовнішньою доктриною. Хой-нен, як і інші чанські філософи, не звертається до бога з молитвою, він служить Богу тим, що творить. При цьому, важливо відзначити, що поет у цьому не відрізняється від інших смертних, він робить свою справу і тим самим "причетний до Таємниць". Його етична цільність спонтанно знаходить вираження в творіннях. Таке ось практичне утвердження принципу нерозривності етичного й естетичного.
Мистецтво сприймалося, як співтворчість, проголошувався інший важливий принцип чанської естетики - рівність творчої активності творця і того, хто сприймає мистецтво. Пізнання істини не потребує виняткових умов. Предметом художнього освоєння може бути будь-що. Цим естетична программа чань різко протистояла ортодоксальній витонченості академістів... Академічності (тобто принципу, що ми, мовляв, істиною вже володіємо - В.Л. ) протиставлялися аристократизм і вишуканість простоти.
Напевно, найважливішим естетичним принципом чань є легкість і безпосередність. Твір не створюється, а "виходить". Мистецтво чань відмовилося від складної системи символіки та іносказань, яку, наприклад, так цінує конфуціанська естетика. Перепрошую, але знову процитую пані Завадську, - цей живопис без живопису відзначають вишукана простота і небагатослів"я, він являє собою чанську "ікону" - зображені пейзаж або гілка квітучої сливи мей." Останній мотив отримав надзвичайну популярність.
В.Л. - Одне мене тривожить, що ось ми говоримо і все кружляємо навколо мистецтва, а, скажімо, є достатня кількість людей, що ставляться до творчості байдуже і навіть зверхньо. Для них не надто переконливим є і твердження про сотворення всього і вся в результаті Вищої Творчості. Мовляв, давайте чіткіше і аналітичніше.
Г.С. - В такому випадку дозволь мені частіше цитувати, наприклад, пана Т. Туркова і його працю "Досягти просвітлення і повернутися". Хоча я зовсім не впевнена, що духовна практика, яку ще не вдалося засвідчити науковими приладами, особливо впливатиме на зазначених тобою людей
В.Л. - Розводжу руками.
Г.С. - Отже, "у чанській культурі психічної діяльності був узагальнений досвід двох найдревніших і найвеличніших традицій - китайської та індійської, що дозволяло чань-буддистам досягати разючих результатів у перетворенні первинних психічних структур і формуванні певного типу особистості із заданими психологічними характеристиками.
І тому не має нічого дивного в тому, що японський Дзен-буддизм , що виник і сформувався під впливом чань, так посприяв розвиткові традиційної японської культури. Чайна церемонія та ікебана, какемоно і класична література є плодами роздумів над сенсом життя, осягнень співвідносин знаменитої тріади Абсолют - особистість - феноменальний світ, символу індо-буддійського Макрокосму.
Одначе, зупиняюся на літературному і, в першу чергу, поетичному осмисленні світу японцями. Вони створили унікальний поетичний жанр - "хайку" - найкоротшу у світі поетичну форму...
В.Л. - Галино, давай продовжимо подальшу розмову з невеликої провокації. В мене склалося враження що головною рисою жанру "хайку" є максимальна врівноваженість творчого стану автора, в той час, коли традиційна европейська поезія - це, здебільшого, творчий рух до бажаної врівноваженості...
Г. С. - Урівноваженість - це, як на мене, завжди добрий початок, але не основний. Що ще складає витоки японської традиційної поезії я постараюсь зараз пояснити....
(Далі про поезію)

Будьте з нами. Творіть з нами. Творіть і без нас.

Пишіть нам.