"Поетичні майстерні" - Ляшкевич Володимир | "Кінець древності" - Частина VIII Глава 3 "Цариця" 'Кінець Древності'
      

Частина VІII: 'НЕФЕРТІТІ'



Глава 3. 'Цариця'



1
Жрець Ейє переміг - від Нефертіті
отримав довгождану, врешті, згоду.

Можливо це пов’язано було
з раптовою Тутанхамона смертю -
недавно досягнувши повноліття
Величність забажала й повновладдя.
Та в Уасеті в цьому миттю взріли
тінь Ехнатона й задуми царя
похоронили разом з юним тілом.

І Нефертіті тільки й залишилось,
аби продовжити життя сім’ї
у опустілому Ахатетоні,
прийняти вимоги і йти до шлюбу.

Тут, в Оні, ширились чутки, що Ейє
цариці обіцявся зберегти
усе збудоване при Ехнатоні,
окрім святилища у Уасеті,
яке недавно стали розбирати.

Казали також, що жерці Амона
махнули на старого вже рукою,
мовляв, хай тішиться своїм коханням, 
йому віддячує отак Амон
за віддану багаторічну службу.
Та не махнув рукою Хоремхеб -
зі смертю юного царя вояка
посилив владний вплив на Нижній край. 
Зробив зо два набіги в Ханаан
і вже подумує іти на Верхній.

Раі згадав недавню зустріч з ним -
колись найперший Ехнатонів друг, 
сьогодні Хоремхеб постав супроти
усього, що раніше захищав.
Якби не деякі його хвороби,
лічити котрі вміли в храмі Тота,
то він з Раі би звісно розмовляв
по-іншому - далеко не люб’язно.
Молодший за жерця - він удавав,
немов шанує старшого за віком, -
все говорив про непорядки в краї,
про близькість ворогів, про безпорадність,
яку постійно проявляє Ейє.

В кінці порадив із землі Гошен
забрати вчителів: “Ті пастухи
повинні залишатись пастухами.
Вони і так живуть на наших землях
і краще і багатше аніж немху.
Такого в Кемет не повинно бути.
І ось іще, - говорять ти, Раі,
приховуєш у храмі багатьох.
Якщо б не знав тебе, почав би слідство,
а так, не хочу ці балачки чути, -
Рех Хету зрозумів мене, надіюсь…”

Раі прекрасно зрозумів вояку.
А особливо погляд молодого,
рішучого його помічника,
жерцю представленого, як Рамзес .


2
“Раі! мій милий вчителю, так прикро,
чому не забереш мене додому?

Мій батько строгий, пам’ятаєш він
так слідкував за тим, як я навчалась,
мені ж було так солодко тоді…
Мій батько буде гримати на мене...
О, ні, що я кажу, давно помер він...

А ще я часто бачила себе
у дзеркалі ставка, у водах скла.
Я милувалась змінами у собі,
і, особливо, знаючи про шлюб
з Аменхотепом, потім Ехнатоном...

Я розкажу тобі - коли прийду 
на суд Усера в мене запитають,
чи я любила Ехнатона, серце
моє заважить повноцінно, тільки
хай не питають чи любила інших.
Скажи, Усер мою не покарає
любов до іншого? Я так любила...
Мене вже покарали при житті,
коли мою кохану отруїли,
Раі, я плачу кожен день за нею...
Чому в ту ніч ви не сказали, що
її разом із Ехнатоном взяли,
я поплила би з вами й кожну хвилю
сльозами обмивала мою милу...
Їй добре зараз? Правда? Їм утрьох
приємніше і радісніше, може
мені також до них? Наш Хоремхеб
на мене має плани, та боїться,
що я йому роздряпаю обличчя.
А Семнехкара довго щось не пише,
їм там із донею моєю добре,
Ахатетоном марять. Мої внучки
такі веселі, певно я щаслива -
довкола мене донечки і внучки...
Я думаю, Раі, мені додали
у їжу щось таке, бо швидко худну,
аби не вийшла я за Хоремхеба,
я би намовила його до помсти!
нам було добре, милий мій Раі,
сади і діти, квіти і забави...
Погладь мене по голові, іще,
чому ти не старієш, як усі?
а все такий самий, як був колись -
худий і дужий, у простій накидці.
Ми з Са ховалися в кущах від тебе
і я його тоді поцілувала,
а він невміло пригорнувся і
поцілував мене у шию, вище
тоді він і не діставав, а зараз,
як приїжджав, то на одній руці
носив, - забула зовсім, він жонатий?

Ти бачиш, сад мій постарів, заріс,
говорять, що ставок геть обмілів,
а діти стільки квітів нанесуть,
що ваз недостає,  - я помираю?
Мені казали, перед смертю гостро
так відчувається усе на світі.
Раі, ти прослідкуй, навколо мене
повинно бути тільки найгарніше,
аби я не печалилася там.
Раі - у всьому винуватий ти!
якби не ти, жила би я в Мітані,
серед жерців і воїнів, і вийшла
за когось би із хетів, як сестрички, -
але люблю тебе, якби ти був
молодший, хоч на краплю, я б тоді ще
тебе на собі одружила - ми би
щасливо жили в горах до сих пір,
в маленькому садочку біля річки...”


3
Велика Нефертіті відійшла.

І навіть вороги її любили,
бо дали змученій цариці тихо
дожити всі свої останні дні
так, як бажала. 
 Встигла поховати
й прислужливого Ейє - по Атону
гробницю вкрила гімнами, які
Творця і Ехнатона прославляли.
Аж дивно, скільки дозволялось їй.

Чутки ходили, певно від прислуги,
що доглядала кожний день царицю,
про листування Нефертіті з кимсь,
хто жив в Сідоні. Що в останні дні
в Ахатетон прибув незнаний жрець
й, нікому не показуючись більше,
увесь свій час проводив поруч з нею.
І зник раптово по вечірній службі,
на третій день опісля її смерті,
коли цариці тіло вже забрали
до Уасету для бальзамування.

З ним разом зникла і сім’я цариці.
Та розшуки не встигли розпочати,
бо надійшли чутки, що Хоремхеб
іде з військами руйнувати місто,
кого застане тут - тому і смерть.
І всі покинули Ахатетон.

Тікали спішно, полишивши все,
що вимагало довгого збирання.

А Хоремхеб, ту пустку оточивши
спочатку військом, а затим дозором,
велів забути назавжди про неї,
щоб зникло – “Ехнатон”, “Ахатетон”.

Й за два десятки літ його правління
прекрасне місто зникло під піском.

      


Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки

Атон (др.єг.) - початково бог сідаючого сонця, сонця на заході, пізніше в часи Ехнатона набув абсолютного монотеїстичного значення, - перший відомий достовірний факт монотеїзму.

Анкх (др.єг.) - ієрогліф життя, в виді хреста з кругом нагорі. Символ божественності, - атрибут богів, який вони вручали царям.

Ахатетон (др.єг.) - буквально "Місто Сонячного обрію", столиця древнє Єгипетського царства з 1370 по 1350 роки до Р.Х.

Ахет (др.єг.) - повноводдя, водопілля.

Ехнатон (др.єг.) - буквально - "Щит Атона" - Аменхотеп IV, узявший нове ім'я при зміні віри.

Хоремхеб - колишній друг Ехнатона, владний воєначальник стає Пераа (1340-1324 роки) чи не найпершим відрікається від Атона, нищить сліди "єретика".

Гошен - (Гесем) область в південно-східній частині дельти Нілу.

Ейє - (1345 - 1340 роки до Р.Х.) - останній чоловік Нефертіті, в минулому сановник Ехнатона і жрець Амона -Ра

Тутанхатон (др.єг.) - пізніше прийняв ім'я Тутанхамон, - був Пераа з 1354 по 1345 роки до Р.Х. Спочатку під регентством Нефертіті в Ахатетоні, затим під регентством Ейє в Уасеті (Фівах). Повернув жерцям всі привілеї. Чоловік третьої дочки Нефертіті. Помирає ледь досягнувши повноліття.

Тутанхамон - Тутанхатон, з переїздом до Уасету (Фів) і вернувши привілеї Амону змінює своє ім'я таким чином.

Троада - місцевість Середземномор'я, там знаходилась Троя і інші елліністичні міста.

Читати нову главу
Повернутися до змісту
Всі примітки