Питання досить риторичні як для ери Міленіуму... Але вони отримують зовсім пікантне забарвлення, коли їх ставить представник цікавого етносу між містечком Чопом та хутором михайлівський. За якою ознакою ми можемо один одного ідентифікувати — мова (українська, суржик чи російська), релігія (католицизм, православ’я чи etc), культура (перебільшене безкультур’я чи примітивна її відсутність)? Ми весь час говоримо про щось національне, щось своє та окремішнє. Але погляньмо тверезо і критично на наші суб - національні здобутки.
МИ нібито хочемо до спільного Європейського дому, і водночас ні на мить не забуваємо про холодний душ, який періодично пускають із Кремля.
Особливість національної політики.
Новий - старий Президент — Довічний спікер –Двопалатний парламент (більшість меншовиків і меншість більшовиків) — прем’єр - реформатор (уряд тіньовиків - трубоолігархів).
Схема нагадує принцип дії «чорного ящика» — проблеми, які потребують негайного вирішення зрозумілі, але що з’явиться на виході, після впровадження в життя — завжди інтригуючий сюрприз.
Пророцтва щодо якогось варіанту (латино - американського, болгарського чи білоруського) не справдилися. Все - таки україна — це унікальна земля зі своїми власними традиціями та тенденціями. Принципи на кшталт «якось буде» та «маємо те, що маємо», як казав класик, створюють передумови для чухраїнського варіанту всіх можливих помилок та прорахунків. майбутні фахівці в сфері державного управління довго будуть ламати світлі голови: як же так, усі розуміють, що не можна платити чиновнику копійки, а потім боротися з корупцією, що не можна виганяти інтелігенцію на базар, а потім бідкатися про відплив мізків на захід. Не можна весь час не говорити, що їхнє пост - індустріальне суспільство вироджується, що вони не розуміють наших пісень і жартів, але ще більше не можна перетворювати маразм на державну концепцію і латати шароварами міжнародний імідж.
Особливістю національної політики має стати не АНТИ, а ПРОукраїнське, щоб ми позбулися комплексу меншобратості, щоб наша новітня історія не була мавпуванням російської з провінційним запізненням.
МИ живемо в країні, де саме комуністи та інші ліві ортодокси борються за демократію і свободу слова.
Особливість національних ЗМІ
Інформаційні війни почалися з Наполеона, коли він злякався кількох газет більше, ніж кількох армій. українські локальні інформаційні конфлікти ще жевріють, але під суворим контролем «блакитних шоломів» податківців, пожежників etc. справді опозиційних газет немає, адже думка, що «сільські вісті» чи «Товариш» є достатнім рупором відмінної від банкової позиції просто викликає гомеричний сміх. Інформаційні інтервенції сусідніх держав не дають вмерти такому поняттю, як професійна журналістика, а не складання кросвордів, створення мильних опер чи нових естрадних зірок.
Але тепер, коли наша країна не має свого потенціалу, достатнього для того, щоби хоча б втримати більш менш добре реноме «невідомої землі», ми перетворюємося на полігон інформаційних випробувань. Для того, щоб здобути додаткові голоси своїх виборців, путіни в росії, як і буші у США, обливають нас брудом. Ми справді велика держава, але хочеться вірити, що не тільки через це.
МИ представники найбільшої в Європі держави, у якій згідно з усталеними ярликами є тільки корупціонери, проститутки, бандити, страйкуючі шахтарі та російськомовна меншість, правами якої завжди нехтують велико - українські шовіністи.
Особливість національного народу
Народ україни чи український народ, нація чи етнос, круг чи сеґмент... Таврування — це вже ментальна характеристика українців. Нас не вважають гастарбайтерами тільки в Панамі. Ми дуже ориґінальна група індивідів, яка, здається, ніколи не прийде до спільного знаменника. Ми не маємо своїх сучасних національних героїв або олігархів, політиків або митців, бо наш національний народ бавиться у всезагальне мавпування. Ми створили штучних ідолів — своїх рікімартінів та березовських. Ми стверджуємо, що “Ogniem i mieczem” — український фільм, а Ісус Христос — галичанин.
Ми створили нову ґенерацію людей, які на все життя залишаться комсомольцями, молоді люди, які вже все знайшли і все відчули, які піднімають гроші з підлоги, щоб потім їх спустити в смітник.
Взагалі, потрібно викинути на історичний смітник міф про галицьке месіанство. Львів’яни, знаходячись у російськомовному бізнес -, медіа - та шоу - просторі, гордо переповідають, як вони в київському метро розмовляли українською.
Потрібно не просто говорити і думати українськими поняттями, а працювати, щоб українське перестало нагадувати
кітч , щоб національне стало синонімом якісної масовості, а не тусовочної елітності. Потрібно забути про те, що воювали по різні сторони фронту, що розмовляємо різними мовами, що мислимо різними категоріями. І тільки тоді тема шкільного твору на випускних іспитах «В нас єдина мета — україна свята» втратить для когось іронічний, а для когось гіркий присмак.
МИ дуже миролюбні люди, які не хочуть годувати свою армію, а в громадському транспорті створюють нові концепції національної безпеки.
Особливість національної армії.
Говорячи про збройні сили, не потрібно робити коктейль із військових анекдотів, Чорноморських флотів та мілітарного символа — пост - совкового прапорщика. Нюанс у іншому: коли армія розмовляє іншою мовою, ніж у принципі має розмовляти цивільне населення — значить, щось не так у тій країні. римській імперії не допомогли навіть гуси, і вона просто зникла з політичної карти світу, коли леґіони, сформований їз варварів, перестали розуміти латину.
Подумаймо разом, чому знівелювався кодекс честі офіцера, чому немає військової еліти, яка в багатьох країнах є каталізатором суспільного розвитку, чому хлопчаки мріють не про льотчиків чи космонавтів, а про mcdonald’s і про ті дурні мобільні телефони, які в нормальних країнах вішають на домашніх тварин.
Потрібно відмовитися від практики віддавання флоту, стратегічних ракет та бомбардувальників, від практики нищення елітних структур на зразок національної ґвардії та знову ж таки національного бюро розслідувань.
МИ нарешті навчилися заробляти гроші, але не піднімаючи виробництво, а «кидаючи» друзів, податкову, МВФ та кандидатів у президенти.
Особливість національної економіки
Реформи реалізуються — податковий тиск зменшують — кредити йдуть — ВНП повільно і невпинно зростає.
Схема потребує певного пояснення — реформування певних секторів народного господарства здійснюється певними людьми, які самі для себе і визначають розмір і час сплати податків і зборів, наближаючи момент, коли модне слово «кредит» замінить ще не до кінця зрозуміле пересічному українцеві слово «дефолт» і, незважаючи на перманентне зростання виробництва, рівень життя нестримно падає.
Можна багато і гарно говорити про позитивні тенденції і національного товаровиробника, але краще зняти червоні маринарки і поцяцьковані краватки, і нарешті почати працювати, а не шукати винних.
МИ повинні стати жорсткими прагматиками та реалістами, забувши таке рідне національно - ментальне ХОТІЛОСЯ Б, і згадавши таке антиукраїнське потрІбно...
«МИ є тому, що нас не може бути...»
Ознайомитися із оригіналом тексту
Як мислить українська влада: У всьому світі ті, хто при владі, беруть собі все що можна і неможна. Тож не чіпайте і нас. Україна - суверенна держава!
Як мислять жителі України: Дайте нам спокій. Віддихаємося від побудови соціалізму, а там, можливо, візьмемося за інше.
Матерія не зникає - її сліди видимі, а запахи тілесні.
Напружені роздуми над тим, чому на виробництво гіршої продукції Українська промисловість затрачає в 5-10 раз більше енергетичних ресурсів аніж західна привели до несподіваного відкриття. Раз енергія не зникає, а все інше начебто співмірне, то існує іще щось, невидиме, - ЗАПАХ! Великий і густий, який, звичайно, забувають долучати до експорту, залишаючи його дома. Даремно. Не було би тоді ні різних звинувачень у неправдивій інформації, ні демпінгових процесів, ні обурення тубільного населення...
Продовження захоплюючої історії про витоки, сморід і шляхи дезактивації історичного середовища ви можете знайти у непересічній книжці Миколи Горбатюка , анонси якої розміщені нижче.
E-mail: prisoner@narod.ru
Homepage: www.prisoner.narod.ru
Варто запам'ятати:
Усе, що гарантує наша сьогоднішня держава - це майбутню нікчемну старість.
ЛЬВІВ
Наші постійні запитання, чи Український суд зверне увагу на скромну персону бувшого мера міста Львова п. куйбіду.
І чи в нинішнього мера, пана Буняка, теж міська скарбниця від паркування автотранспорту не має прибутків? - отримали несподівану, хоча і неповну відповідь, -
"Бюджет Львова за перший квартал 2003 року виконано на 107%, -- повідомив журналістам міський голова Львова Любомир Буняк. За його словами, перевиконання дохідної частини бюджету за 2002 рік склало 20 млн. грн. Такого позитивного ефекту вдалось досягти за рахунок збору плати за паркування автомобілів, хоча загалом ця сума невелика..." Поступ 9-04-2003 р.
ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ ?
Якщо Фемінізм, як і Сіонізм, - це декларування повернення до витоків, то у випадку Фемінізму повернення і справді є поверненням до Себе, до первозданної природи Задуму?
Звернення: Друзі, Пропоную Вам і далі відмовляти цьому державному апарату у фінансовій підтримці. Колись великий гуманіст Ганді, призвавши жителів Індостану не співпрацювати з англійцями, припинив те свинство, яке, майже в тих самих формах, відбувається і в нас, в Україні.
Пишіть нам.
