Поетичні майстерні - Андеґраунд - Львів
Поезія. Засоби та зразки для створення власних справжніх концептуальних світів. Конкурси, огляди, відзначення, аналітика, рейтинги уподобань.
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
Головна сторінка
Наш сайт  близько 1000 сторінок. Поетичні майстерні, що розвиваються в руслі альтернативному до поняття 'performance' чи 'акція'
Панорама
Духовна практика
Поезія
Поезія
Архів
Автори
Бібліотеки
Для чого
Тлумачний словник
Енциклопедія
Знайти книжку

НАШІ ПОЕТИЧНІ
СВІТИ.
1. Куртуазний маньєризм
2. Сонети
3. Фламенко
4. Осягнення любові
5. Класична музика
в поетичній інтерпретації

6. Неоготика Необароко... Модернізм Постмодернізм
7. Блюз. Джаз...
8. У жанрі хайку й танка.
9. Пісеньки
10.Постфемінізм
11.Епос і Хроніки

__ Про поезію в прозі.


Rambler's Top100

ПОЕЗІЯ КОНТРКУЛЬТУРИ. РОЗДУМИ

Майстер-класи: Й.Бродський                     "Самвидав"

Unam in armis salutem - Тільки в боротьбі порятунок


АНДЕГРАУНД


З акцентом на нашу специфіку
- "Unam in armis salutem".


Василь Стус
* * *
Ми робим смерть. Лякливі тіні,
ми робим смерть, ми робим смерть.
І те даруєм Україні,
де все існує шкереберть.
А де, скажіть, живе живло,
аби будило, жити звало,
аби на камінь камінь клало,
аби будівлею росло?
Невже ми - тільки переляк
і скаржний погляд і мовчання,
глибоке як колодязь. Дляння
благих чинінь. Де ж поставання
на нещадимо рідний шлях?
Хто в жили крові нам заллє,
щоб виточивши сукровицю,
нам наказав: лови жар-птицю,
піймаєш - будеш муж, мале.


* * *
Отак живу: як мавпа серед мавп -
чолом прогрішним із тавром зажури
все б'юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука -
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі - лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.

жовтень 1968

  • Отак, читаєш Василя Стуса, чи інших порядних Поетів "минулої" епохи і цілком закономірним виглядає той факт, що інтелектуальна, жива, одухотворена частина Андеграунду з часом пориває з неприйняттями і запереченнями, і займає класичне місце в добре відомих, чи незнайомих ще нам сьогодні мистецьких системах. В які пізніше вливаються широкі народні маси... Звичайно, у випадку Василя Стуса, завалилася вся цивілізаційна конструкція, за межами якої він був, в творчому і фізичному протистоянні з якою і героїчно загинув. Не те, що у всіх будівників комунізму - грошові вклади...
    Отож, вельми схоже, що Андеграунд, на відміну від інших систем, тільки динаміка. І коли твір, можливо разом з автором, знаходить своє місце - це завжди вже не Андеграунд?...
    Справи сьогоднішні:

    Неприйняття залишається, відстороненість, потойбічне жевріння... Але яка різниця з потойбічним соціалістичному українству паланням Василя Стуса!

    Жорж Дикий

    БУВ І ПІШОВ

    Що хотiлося - не збулося.
    Посивiло моє волосся.
    Загрубiли думки i тiло.
    Тiльки серце не відболiло...

    Що в майбутньому - я не знаю.
    Але смерть свою розпiзнаю.
    І скажу їй: - Привiт, Безноса.
    Вкороти і менi того носа.
    Хай не лiзе в дiла i душi.
    Черепи ж до всього байдужi.
    Це живi кiстяки ворушать,
    як подiбних до себе не душать...

    Як менi все осточортiло!
    Та гуляю по свiту смiло,
    хоч плювати, що далi буде, -
    хто мене спом'яне, хто забуде.
    Я не знаю й знати не хочу -
    бо стезю не топчу пророчу,
    бо живу, поки дано звище,
    поки вітер в кишенях свище.
    Я живу i вже цього досить.
    Нехай терпить земля і зносить -
    Я живу... А помру - так що?..
    Був нiщо i пiшов у нiщо...


    Katerina Elf & Marta Beasty

    * * *
    Темне і чорне. Світле і біле.
    Нам не лишається часу. Ми гинем.
    Ми не знайдемо дороги назад.
    Так повелося - не наш то є час.


    " Ілюзії тануть. Події наростають, кроки вимагають особистої відповідальності, інструкції "вчителів" малокорисні ..."

                        Наперекір
    З цими системними цивілізаційними поглядами завжди відбувається щось непристойне! Пахнуть не тільки села і міста, - цілі держави, навіть їх сукупності. Звичайно, в такому букеті юний запах України не домінує, але все попереду, панове, все попереду... Безумовно, будь-який чесний погляд на такий стан справ приводить до усвідомленого урбанізованим серцем ситуативного андеграунду, або навіть і далі, на замощені рудою бруківкою площі загальної і негайної революції із, щонайменше, побиттям глибоко чуждих "благополучних" вікон навпроти. О, головне, бути готовим, тримати запал, щонайменше, тліючим, а чітким, суспільно-зрозумілим жестом періодично вказувати тим, затлумленим ситим і тупим самозадоволенням, напрям, напрям до загального абзацу із суттєвими подальшими змінами в тематиці дихання.
    Але наскільки дивним є розмаїття проявів "традиційного" європейського андеґраунду, настільки дивовижне явище української контркультури. Дивовижне по відношенню як до "українського", так і до "андеґраунду". Не відносячи себе до серйозних знавців цього явища, між тим зауважую деякі його наші, національні, щоправда тимчасові, відмінності від звичного, європейського образу...


    ___Коли еліта покидає тіло суспільства, з ним Незмінно залишається вічно юний андеґраунд...

    ( ТУТ БУДЕ ЗДІЙСНЕНА СПРОБА РОЗДІЛИТИ І ПОЄДНАТИ УКРАЇНСЬКЕ І ЄВРОПЕЙСЬКЕ РОЗУМІННЯ, НЕЗАБАРОМ)

    Отож, висуну, можливо суперечну, аксіому, на якій далі все й будуватиметься - Андеґраунд не являє собою звичної філософсько-мистецької системи, на кшталт тієї ж готики, неоготики, бароко, необароко, модернізму ... Є явищем динамічним, схожим, наприклад, на фемінізм, але зі своєю сферою прикладання зусиль. Тобто, андеґраунд містить в собі суто свої концепції, направлені "проти" (для фемінізму проти сучасної "чоловічої" цивілізації) "сучасної" культ.традиції, а точніше, проти її визнаного "граунду". І питання не в тому, наскільки серйозним є культурне протистояння, а в тому, що воно існує і достатньо в широкому спектрі - від майже інтелігентного ( означення - від "розуміння") іронізування тих інтелектуалів, що не знайшли (як правило, поки що) ситого місця; через дошкульне єхидство заперечення, частіше цинічне й поверхневе, різноманітних майже "асоціальних типів", вічно незадоволених чи вже махнувших рукою на свою житєйську невлаштованість, і до екстремальних проявів нищівного бунтарства. Останнє взагалі характерне "молодому сприйняттю" дійсності. Хто ж в юності не є революціонером? Раз у цьому світі не видно приємного місця для себе, значить світ потрібно негайно трансформувати... І, зову ж таки, зауважу, - річ не в тім, що "діти" можуть помилятися, а в одвічній реальності цього "контркультурного" протистояння.
    (Далі буде)



    НАБРОСОК
    Й.Бродський
    Холуй трясеться. Раб регоче.
    Сокиру гострить кат охоче.
    Тиран кромсає каплуна.
    Зрить місяцем сумна зима.

    Се Вітчизняний вид, гравюра.
    На лежаку - Солдат і Дура.
    Карга в бік мертвий пне шкребок.
    Се Вітчизняний вид, лубок.

    Собака глосить, вітер носить.
    Борис у Гліба в морду просить.
    Кружляють пари на балу.
    В прихожій купа на долу.

    Мгтить місяць, мучить зір. З кошмару -
    під ним зліпило в мозок хмару...
    Нехай Художник, паразит,
    пейзаж інакший зобразить.


    ..............................




    (Далі буде)


    Пишіть нам.

  • Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів
       
      AD     MARGINEM

    Конкурсна арена

    Огляди розділу

    Роздуми над природою андеграунду

    Конструктор

    Зразки:

    Й. Бродський



    Мережева скринька:
    Андеграунд
    Revolution


    Енциклопедійні
    тлумачення:

    Академізм
    Андеграунд
    Маньєризм
    Модернізм
    Постмодернізм
    Класицизм
    Неокласицизм
    Неоготика
    Необароко
    Екзистенціалізм

    АНАЛІТИКА:
  • ДІАЛОГИ з Й.БРОДСЬКИМ
  • СОЛЖЕНІЦИН БРОДСЬКОМУ
  • R. M. RILKE
    "ЛИСТИ
    молодому поету"

    ПРОЕКТУВАННЯ ВІРШІВ
    ПЛАҐІЯТ І ЙОГО КОНТЕКСТИ"
    ФОРМУЛА ПОЕЗІЇ