Західноукраїнська мистецька спілка / Львів
Організація власних та підтримка існуючих регіональних та мережевих конкурсів в різних жанрах українського мистецтва
Осередки поза Львовом
Наші меценати Наші меценати
Наші інформаційні спонсори
ГОЛОВНА
Панорама
Духовна практика
Поезія
Проза
Публіцистика
Театр
Візуальне мистецтво
Поезія
Духовна практика
Публіцистика
Автори
Архів
Бібліотеки
Журнали
Cторінки
Для чого
Контакти

ВАША ПРОГРАМА

"ВІРТЕП" - портал сучасного українського театру
(Анонси, довідки, творчіcть - Київ)

Кіно-Театр
(Кіно і театер - Київ)

Любительский театр "Аэлита"
(Львів)


ТЕАТР. ГОЛОВНА СТОРІНКА

Театральні фестивалі та конкурси
AN NON SPIRITUS EXISTUNT?

Чи існують духи? - Львівський лічильник! (Із недалекого минулого)
  Слава українській номенклатурі!   1.08.2002 Театр ім. М. Заньковецької


  На перший погляд наше життя цілковито
  відповідає тезі, що "актор повинен бути
  голодним". Але не до такої ж степені!"..."

Відродження міфу

Дарую фонду ім. Марії Заньковецької
з відчуттям любові до Театру, автор.

1820р.

"Грала музика. Граф Станіслав Скарбек проминав кімнату за кімнатою чудово оздобленої анфілади свого палацу. Кімнати плили, немов його здобутки, - в минуле. Позаду продовжувалося святкування досягнутого ним щойно сорокаріччя, - багато блиску, слів, столичних витонченостей. У сорок років бути чи не найбагатшим поляком, і, взагалі, людиною імперії, окрім, звичайно, Найяснішого, щось та й значить. Що далі? Нескінчений плин оцих кімнат, грошей, грошей, слави і музики? Ні, без грошей ніяк, вони повинні бути в нього, щойно придбане Дроговизьке староство, у тих окраїнних землях, дасть йому можливість міцніше стояти на землі, своїй землі. Всього за 178630 ренських золотих став господарем містечок і сіл, отримуватиме, як державні податки, так і платежі на свою користь з усіх, хто користується землею, пасовищами, пасіками, іншим. Це прекрасний дарунок собі. І значно дешевше, аніж його мрії - Театр у Львові, яким він захоплений уже два роки, буде явно дорожчий, хоча театр і не є його найбільшою мрією. Та далі, після сорока, жити і так доводиться по-іншому. Життя змінюється, як і він сам. Але він у силі передбачити ці зміни, він керує собою, ними і буде так!
Перед останніми дверми граф зупинився, - попереду добре знане. Чи ні? Раптом щось інше - несподіване? Доля, врешті, і відбувається через несподіванки... Театр - звичайно, правильно, скільки би він не коштував. Це буде його Театр - його обличчя. Саме Театр є згустком життя, Він об'єднує і надихає, веде у Божественній гармонії обрисів, жестів, звучання... А кажуть, ще, душі Будівничих оселяються в своїх Будовах по смерті. Вірніше, душі Господарів. Велике, в розкішному оздобленні дзеркало, ліворуч від графа, немов відгукуючись на його думки і примружений погляд, проявило контури святково одягнутого, підтягнутого сивого старця зі свічкою в руках. "Легше верблюда провести через вушко голки, ніж тобі потрапити..." Граф стрепенувся, широко відкрив очі. Намарилося! Був він там - і чув і бачив. "Голкові вушка" не що інше, як точний переклад єврейської назви одних із воріт Єрусалима. Здається "Негеб-га-хаммат чи Хур-гахаммат", прохід в яких був надто тісним для верблюдів. Для верблюдів! Граф підійняв руку, аби прочинити останні двері, але примара, ніби заскочивши із дзеркала кудись в його нутро, заволоділа думками - "А раптом?!..."
"А раптом?!" - повторив граф. І усміхнувся, - що ж, треба вибирати краще продовження, - після сорока це актуально. Але чи мені самому вибирати його? Може і справді стати духом свого Театру? Утім, не мені вибирати... Одначе що залишається - тісний, але можливий шлях каравану крізь ці, найвужчі ворота, шлях опікунства, доброчинності... Граф ще раз уважно глянув у розкішне дзеркало - воно відбивало тільки його, усміхненого і самовпевненого іменинника свого сорокаріччя, і рішуче прочинив останні двері.
ВОЛОДИМИР ЛЯШКЕВИЧ.

Автобіографічна довідка:
Граф Станіслав Скарбек - 1820 - 1848 роки. Один із найбагатших в Австрійській імперії. Засновник притулків для сиріт і пристарілих, виділяв значні кошти на їх утримання. В 1818 році почав працювати над будівництвом Театру в місті Львові. В 1836 році Театр було споруджено, а в 1843 році, згідно заповіту, передано місту.
Граф помер в рік Великих революцій, що невдовзі так сильно змінили Європу і його Місто.


"ОФІРА"
театр "НЕБО"

ЮРІЙ ЛИПА НА ЛЬВІВСЬКІЙ СЦЕНІ

Проблематика роботи рубрики.


Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів