Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Михайло Ситник (1941)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Земля
    Знаю, що не рушила там крига ще,
    Все одно, з-під снігу, що вдалі...
  •   Сонце
    Сонце променем землю мацає -
    Чи нагрілася вже, чи ні.
  •   Осінь
    День розлігся, немов у труні,
    У долині великого міста,
  •   Дві матері
    Коли з журбою я на герці
    Творю на чужині вірші, -
  •   Рябих берез...
    Рябих берез вогненні язики
    Спалахують, звисаючи донизу
  •   На цвинтарі
    Насупелні брови хмар
    І зорі під ними, як очі,
  •   Вітчизна
    Вітри, мов діти, в Придніпров`ї плакали,
    Коли прощавсь з тобою в грізну ніч,
  •   Молитва
    О, Господи, прости во ім`я Сина,
    За те, що завжди у чужім краю
  •   Киплять півонії
    Важучий день - суха колода -
    Згора на життєвім сліду,
  •   Поплавці
    Зірок жовтаві поплавці
    У неба озері мутному.
  •   Старість
    Я викликав тебе до поєдинку
    І виклик мій ти прийняла умить.
  •   Напевно битва тут була
    Напевно битва тут була велика:
    Сліди коліс, гарматнів і підків,
  •   Вже пам`ять заросла
    Вже пам`ять заросла все більше й більше
    Нудьгою марних на чужині літ.
  •   Моя душа розділена надвоє
    Моя душа розділена надвоє,
    Одна частина там, біля Дніпра,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки