Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Богдан Приступа (1988)
Так, я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись - буду жити, геть думи сумні!

Інфо
Народний рейтинг: 3.18
Рейтинг "Майстерень": 4
Авторський статус: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Коефіцієнт прозорості: 0.759
Переглядів сторінки автора: 3112
Дата реєстрації: 2006-03-01 16:03:19
Звідки: Нововолинськ, Волинська обл.
Веб сторінка: www.ngo.zafriko.pl
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2009.02.28 13:30
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Студент Академії ім. Леона Кожмінського у Варшаві. Голова ГО "Клуб української культури "Аратта"

Найновіший твір
ДО "PB"
Я не вірю нікому – брехня
Я не вірю нікому – облуда
Я втомився, життя суєта
Переповнює спрагнені груди.
Я не раз обпікався, не раз,
Плакав тихо, під покровом ночі,
І для мене спинявся враз час,
Утирав я засмучені очі.
І вставав, і ішов – далі жив,
І хотілося вірить, любити,
Щиро прагнув я дихать, кохать,
І за склом всі печалі лишити.
Та за склом лише холод, журба,
Запізнилась весна, не відтануть,
Ті скупії частинки життя,
Від морозу і снігу зав’януть.
Лиш пекуча сльоза промайне,
Упаде на морозяні квіти,
І весь світ навкруги зацвіте,
Знову буду я дихать-любити.
Доки плачу іще я живу,
Доки вірю – це значить існую,
Я кохаю, я палко люблю,
Сон покриє цю тугу нічную.