Відчайдушно, нестримно й палко
Я кохала б тебе, якби
Розбудив мене теплим ранком
Поцілунком тихої журби.

Якби ти свої руки білі -
Лагідні, вродливі та міцні
Загубив на моєму тілі,
Наче пив отруйної роси.

Якби очі свої, немов небо
Раз і назавжди подарував…
Мій солодкий! Так кохати треба,
Навіть, якщо марно покохав.