Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Віка Бондар

Інфо
* Народний рейтинг 4.028 / 4.35
* Рейтинг "Майстерень": 4.287 / 4.63
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Переглядів сторінки автора: 15733
Дата реєстрації: 2006-03-09 19:22:09
Звідки: київ
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2015.10.26 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Виродження українців
Ми не потрапимо в золотий мільярд, ми навіть не зможемо це побачити.
Нам скажуть, як завжди останнім, а ми їм всеодно пробачимо.
Ми будемо тихо дивитися, і нарікати, як завжди, як вміємо,
Що з іншими буде краще житися, що почекати ще воліємо.
Все потроху буде розкладатися, на прості, маленькі атоми,
А країна буде вмирати, бо жоден з нас не хоче плакати.
Нас точно не занесуть в ЮНЕСКО, можливо нас навіть не буде в історії,
І наші нащадки будуть нежити тут, вже на несвоїй території.
Все починається з лінощів, коли не вважаєш себе особистістю.
Коли не вважаєш себе людиною, здатною жити дійсністю.
Коли думаєш, що без тебе, обійдутся світові режисери,
В цей самий час ти вже на сцені, готуєшся до прем*єри.
В цей самий час твоя країна, робить крок до прірви,
Коли така маленька людина не цінує своєї міри.
Коли б кожен з нас схаменувся, коли б відкрив врешті очі,
Хіба зробила б щось влада проти цілого народу, який хоче
Підтримати свою землю, пітримати її фізично руками,
А язики закинуть за зуби, і лише мізками, лише руками.
Спочатку зробити, а потім прости, зібрати Свій врожай,
А не чекати, і не ганьбити кожен свій рідний край.


Ми не потрапимо в золотий мільярд, ми навіть не зможемо це побачити.
Але врятувати країну сьогодні, лише це має для мене значення.

2009.Київ