Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Карина Тумаєва (1990)
Не знаю, яка із хвороб у мене більше прогресує. Чи маразм заради життя, чи життя заради маразму.

Інфо
* Народний рейтинг -
* Рейтинг "Майстерень": -
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Переглядів сторінки автора: 23541
Дата реєстрації: 2008-01-24 20:36:11
Звідки: Кийов
Веб сторінка: milicenta.livejournal.com
Школа та стилі: Дводесяти... десятидво... двітисячідеся... двітисячідисидентник.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2010.10.02 12:36
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Зріст: 167см
Колір волосся: чорний
Колір очей: темно-карий
Рід занять: студент, графоман, троха малювальник
Освіта: незакінчена вища
Спеціальність: фінансист, юрист
Сімейний стан: періодично в серйозних стосунках

Готується до друку перша збірка віршів "ZOO", переможець багатьох ...уйових конкурсів і одного пристойного. Учасник усього і скрізь.

Найновіший твір
Деметра і Персефони
Якась до болю знайома та жахливо ранкова зоря
Висадила місто в повітря.
І ти, мабуть, колись наснився мені,
Але я не зважала на те, я хотіла наснитись тобі –
Ніяк не виходило…

Натомість сни накривають мене посеред дня,
І я впадаю в анабіоз, наче велика зелена жаба,
Не зважаючи на галас людей, що нервують через моє виважене серцебиття і сповільнений плин крові, та й вдих-видихи стали майже непомітними.
Я починаю снити маревами, вростаю в лікарняне ліжко, стаю лікарняним деревом.

Було у матері дві дочки, і росли дочки не красунями,
Але закохався в них одвічний бог диспансерів, що зазвичай пахне спиртом та новокаїном.
Вподобав обидві, та й так, що вирішив забрати собі –
Ох і горе у матері – обидві її Персефони у царстві підземному,
В руках новокаїнового Плуто.

Я хочу врятувати їх, випростовую вперед поколоті вени і відчуваю під собою шкло,
Вигинаюсь ящіркою і підіймаю ампулу новокаїну 0,5%, дивуюся, ховаю ампулу в долоню,
А значить починаю процес нагрівання, сповиваючи знеболюючий засіб ніжно…

Нагрітий новокаїн – то сльози Деметри,
Що проливала вона за дочками своїми,
А сльози її – це зима, снігові заметілі й повільний анабіоз дерев –
Так тужить вона…
Тому лишається відкрити замерзлі вени і вводити в них теплий новокаїн,
Вводити в них теплу зиму зі снігом та деревами,
Вводити в них її сльози заради того,
Щоб у снах побачити обидві Персефони, а може…
Може…
Може, щоб просто наснитися тобі…