Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Мар'яна Невиліковна (1988)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ми зростали...
    Ми зростали у різних часах, переломах, широтах...
    Ми зростали - і це головне. Врешті-решт ми зросли
  •   Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
    Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
    (Чогось там забракне) і кисень у горлі загусне
  •   Дівчинко, зерня горіхове
    Дівчинко, зерня горіхове, проростай:
    Час настає, наступає на п'яти кволо.
  •   Близькість
    Все, що могла б сказати, звучить над міру...
    Все, що могла б сказати, на зміст не досить...
  •   Я скучила
    Я скучила. Більше, здається, додати нічого.
    "Я скучила" на повторі мене виштовхує
  •   Надкушено
    Ліктя надкушено: шкода того, що вибрала,
    Вирвала, видерла, виламала у пагоні,
  •   Цербер
    Перетворення з жінки на жінку, із себе на себе,
    із дзеркального пилу на здатну дзеркалити гладь
  •   Отже
    я живунеживу чи по той чи по цей бік екрану
    заворожена ним і цією між нами гранню
  •   А в середині я...
    А всередині я кричу
    І долоні втискаю в стіни
  •   ***
    Магія ця, розумієш, у тому, що ще не наведено різкість:
    зморшки не в фокусі, шрами не в фокусі, фокусник дилетант.
  •   Ігри
    Ігри в слова поміж ігри без слів поміж ігри у когось значного...
    Цю карусель зупинити спроможна хіба що нова карусель.
  •   Боли
    повертайся додому, мій болю фантомний, мій зрізаний,
    я так гризлась без тебе ці кілька мільйонів секунд,
  •   Від сили
    стій я буду стріляти(ся) рукоприкладний мій
    притулися до мене востаннє своїм безумством
  •   не мама
    ти не мама мені та ніхто так як ти не мама
    я учусь вимовляти заново/знову/знаючи
  •   Розлю...
    І розлучені, і роззлючені, і розлю...
    Переходимо із хардкору то в дум, то в блюз,
  •   У.
    Я любила тебе, коли це ще не було мейнстрімом.
    І боролась щоденно за тебе, була тобою,
  •   36.6
    тридцять шість крапка шість у періоді —
    надстабільність твоєї байдужості —
  •   ...не та.
    Нас ніколи не трапиться більше. І менше теж.
    Я оплакую кожен неспільний, нестрічний день,
  •   Мовчання
    [мовчання як сповідь очима лише, долонями,
    бери мене, вирію, вір мені, виростай,
  •   Спалахом
    півсекунди назад ти був спалахом білого світла:
    засліпив і зависла, повисла на промінці,
  •   ***
    як мені вийти? поріг заростає димом,
    склом вітражів і бетоном. ну як мені ви...?
  •   роз-
    [наш час не нас-тане. роз-тане. зтанцюємо "роз-".
    роз-біжні, роз-божі... куди ти, роз-збуджений мій?
  •   ***
    Із кокона першості — в безвісті. У політ.
    У болить. У заший-залижи-забинтуй-зростись.
  •   Ні
    Обертом, обертом... Дихати б, але як?
    Поглядом свердлиш, прикручуєш до стіни.
  •   НІ-жність
    ти назустріч ніколи, а я не лишусь ні за що:
    математика зливи поділить нас на самотність,
  •   ***
    ці вірші – не вірші, а протяжний множинний орґазм
    вони мажуть мене, густу, на полотна днів
  •   Настіж
    Я відкрита. Я – настіж. А ти все шукав ключів,
    Розстібав кожен ґудзик на сукнях моїх світлин,
  •   ***
    Ти конче у надлишку, ти – не відтята плоть,
    І я сліпну на ліве, я наливаюсь криком
  •   ...здець
    ці безпечні сварки, ці образи в півсили, це позерство,
    надзусилля розгніватись, скоїти армаге.. здець
  •   Звіра
    злучним колючим дротом прелюдій снігу
    змотує нас, звиває в одного звіра,
  •   Вся ця відстань...
    Вся ця відстань між нашими вилицями – це хорор…
    Ніби риба, вдаю, що вдихаю, вдаю, що в нормі,
  •   Бережи себе
    Бережи себе… Осінь втрачає пильність:
    Застудила всіх янголів-охоронців
  •   Фауст
    Мій церебральний Фауст кінчив «Спинися, митє!»,
    Всім твоїм Мефістофелям, всім твоїм Маргаритам
  •   Депре...
    [Маже по дню слизькою їдкою цвіллю
    Контра-стенічна, соплива моя депре…,
  •   Ми- зарубки на дереві...
    Ми – зарубки на дереві, свіжі, криві зарубки,
    Вперфорована віспа в посохлу, шершаву шкіру…
  •   Трамвай "Бажання"
    Всі мої субособистості – ЗА, а одна – аплодує стоячи
    (та, що курить де Сада). Ухвалено: «Так,
  •   ***
    В місто котів і «чортзломитьногу»-вулиць
    Вмочує серце стрімка, пунктуальна осінь,
  •   В час, коли...
    В час, коли сонце вселяється в ліхтарі і вікноокі вулики із картону, дай мені вдосталь пітьми і сліпих тхорів, щоби зайти за межі твоїх кордонів, щоби зайти і втратити глузд і пам’ять, розцілувати ніч у вологі трави, вибуяти з прив’ялого у нев’янне, з бляклого у яскраве…
    В час, коли світ – театр напівтіней, де найпалкіші війни примирить ковдра, дай мені вдосталь вірян, мій сумний Мойсей, вивести з коми, висушити, де мокро, вивести в тебе: в обітовані землі твого гіркого тіла, забути вихід, розцілувати ніч у вагітні стебла і вколисатись тихо…
  •   Бррр
    Інфлюенція ця – мій протест за права на хворобу,
    Перфекційно гарячий, викашлюваний протест,
  •   Провидиця
    провидиця, що іще вчора в мені жила,
    сліпне, кляне коріння і їсть долоню,
  •   Ніч
    Ніч безпритульно блукає, штовхає в спини,
    Мастить у чорне, білим фарбує ніздрі,
  •   Знезаражено
    І з «але» я зійшла на «ало», а з «однак» – в «одна»,
    Тільки що тобі, хлопче? Йди собі, хлопче, далі:
  •   О...
    Ти – його Поль Верлен, тренер із порно-дайвінгу,
    Віза на острів О… у океані фрикцій,
  •   геро-Ін(ь)
    Поки дівчина-птаха поширює геро-Інь,
    А тобі, як на те, вкрай бракує героя і Яну
  •   Особисте
    Хлопчисько зі зблідлим тату «second chance»
    Вимолює шанси на другий дубль,
  •   Мехенді
    розкажи не словами - міжслів'ями,
    електричним сиропом по тілу,
  •   Натщесерце
    Травестія пейзажу… Принишкли сонця
    В рудих калюжах із завіконня.
  •   В
    Вмащуйся в шкіру, цілюще моє зілько,
    В плечі втирайся, вціловуйся у хребет,
  •   Змусь
    Інколи просто замало сказати «годі»…
    Просто замало…
  •   Насамперед
    Встояти, всидіти, всивіти б в контури близькості (супереч!),
    в руки стьмяніти б, сховатись у зморшку між пальцями,
  •   Ja cię kocham
    цей корсет зі зневаги і гонору, милий, - підробка,
    низькоякісна, криво скроєна і не личить…
  •   Fatale
    сієш в мої перемерзлі ґрунти свій сюр-пафос. невже проросте?
    все складніше пишу і все більше мовчу про просте…
  •   Вижити
    Отак і живу: не бачу, не чую, не відаю…
    Бездітною матір’ю, недогорілою відьмою,
  •   ***
    де ж воно – це запобіжне «між», сватане із «нами»?
    знов підмальовую лінію згину вздовж лінії (т)вог(о)ню,
  •   Рви мене ще
    рви мене, дефлоруй кожне з моїх імен
    (струмом в суглоби б’є страх залишитись цілою),
  •   Р***н
    ліхтарі, що забули світло, і дірки наскрізні у рамах…
    запитальна апоплексія розтинає будівлі в тетріс,
  •   Уголос
    Між нами тепер стільки страху і втоми,
    не знаєш - дрижати чи спати...
  •   Ок.
    Давай пограємо в правду і доброту:
    ти зас(т)удиш мене до страти, а я не прийду
  •   Ванільно
    це достатньо ванільно?
    це, суко, достатньо ванільно?
  •   Опіками
    я лишила відбитки на всіх телефонних стовпах,
    я лишила свій запах у вигинах мокрих вулиць,
  •   Кмином
    ти у неї сто другий. сто першого влучив сотий.
    перед тим кількадцять прописали у психлікарні.
  •   Цвинтар померлих кохань
    цвинтар померлих кохань відчиняє двері
    у некрофільне свято "люблю-парад":
  •   Лажа
    Хто перший із нас нап'ється і пролажає
    наш пакт про ненапад, згадає прадавній номер
  •   Лист
    розпиши мене всю на діагнози-фобії-манії,
    на хімічні сполуки, периметр-площу-об'єм,
  •   Формат С:
    форматую свій "С:" алкоголем і ацетоном
    раз на тиждень, принаймні. з похмілля пакую речі
  •   Плями
    а зранку ми здибим труси і підемо додому
    липкі і німі у подертих на стегнах панчохах
  •   Інтелігентно
    ти мене фрейдом, фрейдом,
    я тебе амфібрахієм
  •   Недзвонимені
    із терпким відчуттям зобов'язань "completed"
    ти, ймовірно, лягаєш спати, а чом би?!
  •   Віршоінсульт
    дроту не вистачить - вистачить молитов!
    білим охрестимо цей керамічний прапор,
  •   Інакше
    множу для тебе приводи невпізнатись
    посеред вулиці, в стрічці новин і віршами...
  •   Клони
    в моїх траєкторіях клони-чоловіки
    доважують-впорядковують вміст тебе.
  •   Шосте
    міряю ліктями скоси периметрів
    цього химерного затхлого раю
  •   за-Бо-бони
    в розкрадене літо, роздерте на галас перонів,
    самотні світанки вихаркує небокрай,
  •   Поза сумнівом
    вогко і тепло. бензин у твоїх жилах
    вкотре тече на південь. до точки зсуву.
  •   Дуже
    закатай ми істерику, дівчинко, дуже скучив
    за твоїми роздутими венами на шиї,
  •   треш [18+]
    це той самий огидний затертий треееш...
    ти не чуєш, як тхне затяжним пубертатом?
  •   дещовесна
    і весна, і недужевесна, якщо чесно,
    ніби нам - недовірливим дітям зими -
  •   Стигми
    радіація твого голосу
    розтрощила мої атоми...
  •   ***
    а руки у тебе - скальпелі:
    зпестив мене до коми.
  •   Маленька с...
    маленька с... - ін'єкція розлуки.
    загусне сум на мокрий параліч,
  •   Катарсичне
    крізь легкозаймистий жах
    на вкрай істеричнім форте
  •   Стерво
    а вона - тільки кавер-версія,
    їй у нотах - неповних сім.
  •   Перверзії
    відтепер то тобі найзгубніше табу,
    відсьогодні прикушуй губи,
  •   П.М.Т.Л.
    сипле на мізки попіл
    вранішня німфоманія
  •   Коли-скова, коли...
    завтра ми всім оголосимо страйк
    завтра ми - всіх
  •   Метастази
    Я чинитиму спротив і ніц не писатиму віршів,
    витру голову насухо там, куди Бог цілував...
  •   Архетипи
    я цілую (зубами виймаю із ран свинець)
    твоє незаперечно вродливе, судомне тіло...
  •   кого іще треба?
    Нехай в аргументах зійшли "на ножі"
    і тріснув вітряк осьової системи,
  •   Будь ласка
    ГУЧНО:
  •   Ми напишемо кіножах
    ми напишемо кіножах з елементами "Санта-Барбари"
    ви вдасте, ніби не рознюхали в цьому автобіографічності
  •   Переросте
    дивно, але в цій колоді багато-б а г а т о серця.
    і мрій про велосипед. і кави з перцем
  •   Чому не ти
    навіть на піаніно твоїх клавіш більше.
    і ходять білі. і серце зліва.
  •   Етюд
    маленький подіум
    з долоні лінія
  •   Зачинись
    зачинись у моїх ваганнях - спини цей протяг,
    що здиратиме замість масок з обличчя шкіру.
  •   :) це я бавлюся... не зважайте
    буває, від часу тікає стрілка,
    виписує коло на цій каруселі
  •   Усе буде добре
    із "усе буде добре" критично зникає кисень -
    в беззаконні енергозбережень спішить в нікуди.
  •   Робимо вдих
    *робимо вдиииииих*
  •   ***
    зблідли від пилу мальовки на сутінках
    стін, пересохли троянди у роті
  •   ***
    встигли й себе загубити,
    й знайти одне одного.
  •   випало
    клеємо дурнів і вчасне у меседжі
    (хтось - тільки вікна і "тьолак")
  •   Вперта
    встромляєш лезом,
    зрізаєш навскіс,
  •   Спати
    Викривляю хребти, url, компромати.
    Особливо хребти. Вірю в шахи і мати.
  •   Непритомна
    непритомна до чемної ясності
    я згрібаю невидимий сніг
  •   Ти - піранья
    ти - піранья!
    полюєш
  •   в'язні трамвайної сітки
    замикаються кола
    трамвайного парку
  •   Знаки нескінченності...
    переможена вісімка
    спить нескінченністю -
  •   Коли стає занадто пізно...
    некольорового картону
    кутів уявна глухота
  •   "без тебе вкорочено стільки-то днів"
    злизую клей з безпорадної марки -
    мовчки ігнорить мої залицяння,
  •   Істерика
    кастрюльно-триперний
    неагрегатний стан
  •   Капчикові стосунки
    як завше
    вдома
  •   стели під мене матрац
    стели під мене матрац
    брутального кіно-сну:
  •   Геть додому, невтесане дерево!!
    Геть додому, невтесане дерево!!
    В тебе череп бобрами вкушений!
  •   Угорське.
    краще в'язав би спицями,
    аніж отак плів нісенітниці
  •   ключі.
    кругообіг ключів між наших кишень
    загортає сліди: хто від кого пішов.
  •   Пунктиром.
    нестерпно-пунктирні лінії
    на шиї вигризеш іклами.
  •   Хто я?
    Хто я? Іскорка, зронена поміж літери.
    Я іскра-камікадзе. Готуйте титри.
  •   скоро в нуль.
    скоро в НУЛЬ бідолашних емоцій резерви
    і, мов мамонти, вимруть між пауз слова,
  •   Фейс-контроль.
    щось ніяк у твій світ не пройду фейс-контроль...
    надто юна й доросла, стандарт і дефект,
  •   Наживо
    покричиш на мою тінь. коли мене вже не буде.
    з пішачка - у королеви. із прими - в приблуди.
  •   підтікаю. підстав долоні.
    підтікаю. підстав долоні.
    підбери з бездоріжжя істин.
  •   прокинься...
    прокинься, друже, я прийшла!
    зі снів - з кошмарів - прилетіла
  •   Втопилася б...
    Втопилася б у сні... У казці чорно-білій
    на монохромнім тлі іскристо-зрілих лілій,
  •   "39 і 5"
    залізобетонна конструкція мого світу
    в "39 і 5" квадратних метрів
  •   ***
    я неоригінально куплю жовтих квітів жменьку
    і спалю собі пальці до вітру морозного

  • Огляди

    1. Ми зростали...
      Ми зростали у різних часах, переломах, широтах...
      Ми зростали - і це головне. Врешті-решт ми зросли
      До оскоми подібними, так, що любов і злість
      Вибухово-солодкі щораз обпікають рота,
      Коли я промовляю, встромляю твоє ім'я
      В густину поміж наших не-доторків і мовчань...

      Ми зросли і зміцніли.
      В горнятку міцніє чай...

      Домовчи, що ти мій. Я дограю, мов не твоя...

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
      Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
      (Чогось там забракне) і кисень у горлі загусне
      на камінь і здасться ми втратились чи застигли,
      чи й зовсім не з тими, не там, не туди, не в руслі…
      Колись нас покрутять втома, безнастрій, будні,
      Сказане зопалу, змовчене, непочуте,
      Стане самотньо, тоскно, хоч вий, пренудно,
      Пусто у грудях, де перше вчувалось чудо…

      Знай вже сьогодні: над прірвами сходить жито
      Навіть по мерзлому, тож не вагайся, сій.
      Там, де тепла не вистачить пережити,
      Ніжність постане п’ятою зі стихій,
      Виліжкує із суму побляклих відьом,
      Вивільнить із апатії чорних круків…

      Просто затям: хай як – я незмінно слідом,
      Тільки дозволь тримати тебе за руку…

      © Мар'яна Невиліковна, 2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Дівчинко, зерня горіхове
      Дівчинко, зерня горіхове, проростай:
      Час настає, наступає на п'яти кволо.
      Доля поки невибрана - непроста.
      Вибери ж нею йти. Не ходи цим колом.
      Цим не ходи також. Твій маршрут - униз,
      Коренями вплестися в посохлий ґрунт.
      Зовсім йому відкритися, без куліс,
      Без шкаралупи й проб на нечесну гру.
      Він тебе не прийме навіть так. Затям.
      (Ґрунт-бо прийма уповні лише мерцем).
      Дасть тобі, втім, дозріти в собі, а там -
      Випне угору сонцю й дощу лицем.
      Випне таку зелену ще і слабку,
      Ніби безжально, ніби з не-на-вис-ті.
      Зерня горіхове, вір цій землі, слідкуй:
      Твердь її дасть зрости твоїй висоті.

      © Мар'яна Невиліковна, 2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Близькість
      Все, що могла б сказати, звучить над міру...
      Все, що могла б сказати, на зміст не досить...

      Вибір мовчати, знаєш, це щось доросле,
      Навіть коли дорослість - то також вибір.

      Я замовкаю, чую поміж шумами
      Те, чого ти не хтів би ніколи вголос...

      Близькість - це значно глибше, ніж просто голим...

      Пальці дрижать торкнутися
      Твоїх шрамів.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Я скучила
      Я скучила. Більше, здається, додати нічого.
      "Я скучила" на повторі мене виштовхує
      Із міста цього, із тіла цього, із відчаю
      До відчаю іншого, глибшого, більш коштовного...

      Говорять мені, у мені, час від часу - мною,
      Що ця одержимість мине: іще трошки, ось,
      Полишить тебе безсилою і сумною.
      Я ж...

      ...тішуся дуже, що скучити довелось...

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Надкушено
      Ліктя надкушено: шкода того, що вибрала,
      Вирвала, видерла, виламала у пагоні,
      Вийняла паростком... Вислизнув між фалангами...

      Виправдано вибагливі
      ми розійшлись калібрами.

      Ми роздяглись верлібрами, змовченими зізнаннями,
      Змочені в точках дотику, зважені у словах...
      Зустріч нова ввижається, знакова, вузлова...

      Вірити так привабливо:
      Ми розійшлись коханими.

      2017



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Цербер
      Перетворення з жінки на жінку, із себе на себе,
      із дзеркального пилу на здатну дзеркалити гладь
      ти, тойбічно присутній, голодний на ласку Цербер
      спричиняєш в мені і вчиняєш зі мною. Могла б
      так і жити, як досі, без тебе - Єхидни сину,
      уриватись, де тонко, миритися на ножах...
      Я могла б. Я завчила цю роль у незламно сильну.
      Я могла б... Та не хочу.
      Бо бути без тебе - жах...

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. Отже
      я живунеживу чи по той чи по цей бік екрану
      заворожена ним і цією між нами гранню
      і цією між нами міжнамістю знаєш міжсвітом
      міжсезоння пульсує щоразу гучнішим бітом
      я впускаю тримаю насичуюсь видихаю
      так циклічно скільцьований з кожного треку граєш
      про не-нас не-мене голосами чужими і мовами
      я практично повірила світ поєднався змовою
      задля того аби ти ще виник ще стався ще трапився
      так циклічно скільцьований в часу і простору капсулі

      (цей потік в голові не спинити він самопороджений)

      цей процес не зупинить ніхто окрім тебе
      отже

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. А в середині я...
      А всередині я кричу
      І долоні втискаю в стіни
      Цей делірій стає постійним
      Відкипає від смислу знак
      Позаяк...
      Лікувати мене не годен
      Час по колу пласкому ходить
      Я від тебе стихійний подив
      На скадровану пам'ять вчу
      І мовчу...

      [А всередині я...]

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      Магія ця, розумієш, у тому, що ще не наведено різкість:
      зморшки не в фокусі, шрами не в фокусі, фокусник дилетант.
      Магія ця ще сьогодні — назовсім, та завтра уже відліта,
      лишить на двох нам із тістечка часу маленькі солодкі обрізки...

      Що ж нам тепер, як не вчити напам’ять усі ці “не мій”, “не моя”,
      мовчки чужитися, снитися, снитися спалахом теплоти?
      Жовтень нас видощить, вимучить нарізно, скаже птахам “Лети!”...
      І, найрідніший на світі, залишиш на згадку лише ім’я.

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Ігри
      Ігри в слова поміж ігри без слів поміж ігри у когось значного...
      Цю карусель зупинити спроможна хіба що нова карусель.
      Наші життя у заручниках у чергового ребрендингу бога,
      А поза тим ти мені без применшень насичене киснем все.

      Бути б до тебе близькою, далекою, поруч, тримати дистанцію,
      Бути тобі та за тебе, про тебе і далі за списком, бо ти...
      Просто “бо ти”, розумієш? Ці ігри без виграшів, отже, і шансів
      втратити щось, особисте чи ні, крім довічної самоти.

      [P.S.
      Бути тобі — не складно.
      Лише
      хоти]

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Боли
      повертайся додому, мій болю фантомний, мій зрізаний,
      я так гризлась без тебе ці кілька мільйонів секунд,
      я так змучилась, скучила, зсучилась врешті, а пріснява
      все в очах не настане, все солоно, глухне кут
      і — ще трохи — я теж чи оглухну на шкіру, чи вицвіту,
      полиняю без тебе тут, википлю до смоли...

      повертайся...
      я так...
      врятуй мене...
      вибав...
      вицілуй...
      прорости в мені знову, мов вірусом, і...
      боли.


      2014



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    13. Від сили
      стій я буду стріляти(ся) рукоприкладний мій
      притулися до мене востаннє своїм безумством
      я вчуваю на відстані в тисячу “плі!” твій гнів
      серед інших таких не таких заратустро
      говори в тебе все до ладу так я майже вірю
      майже витерплю майже витримають вітрила
      над-людино моя над-ломлена до над-міри
      стій дивися як я лікую тебе від сили

      наді мною...

      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. не мама
      ти не мама мені та ніхто так як ти не мама
      я учусь вимовляти заново/знову/знаючи
      всі ці дивні займенники замість імен виймаю
      їх так глибоко звідкись із прірви мабуть о прірво
      розкидало мене але ти мене мамо збереш
      я втрачаю щось зайве це солодко так минає чи
      ти допишеш мені щось там за оцим тире
      де межує довіра із паузами в довірі

      струм по шкірі

      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Розлю...
      І розлучені, і роззлючені, і розлю...
      Переходимо із хардкору то в дум, то в блюз,
      То в "болиш по мені? зізнайся!" - "авжеж, болю",
      То в "подзвониш іще хоч раз - задушу, втоплю!"

      Знаєш, вересень.. пальці мерзнуть... до губ тулю..

      Моїй шкірі твоєї сниться м’який велюр...

      Це так дивно - не бути разом. Немов нулю
      випадає ділити щось вічне на дні жалю...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. У.
      Я любила тебе, коли це ще не було мейнстрімом.
      І боролась щоденно за тебе, була тобою,
      говорила тобою, до тебе зверталась, нестримно
      пропадала в тобі, усе глибше впадала. То боєм,
      то без бою тебе проголошувала чи й більше -
      приголомшувала тобою, ти чуєш, рідна?
      Цілувала тебе у тім’я у кожнім вірші
      і молилась тобі повз рими, кляла повз ритми.

      Просто знай: раптом вітер зо сходу тебе знесилить,
      раптом скине тебе в найглибше з усіх проваль...
      На родючій землі, не-залежній землі мого тіла
      Я збудую тобі шпиталь.

      ***

      Я любила тебе, коли це ще не було мейнстрімом...


      9 березня 2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. 36.6
      тридцять шість крапка шість у періоді —
      надстабільність твоєї байдужості —
      губить лінію, губиться дуже і
      в губи тулиться першим приводом
      для весни... нам не стати колишніми,
      нам не статися, ні, не бреши собі
      твої шизи залишаться шизами,
      твої віри осядуть віршами...
      тричі шість, три чи шість... чіткість зрушено.
      я змерзаю, я в губи... зігрій мене...

      нам не бути, але...
      твоїм іменем
      безнадійно
      зіниці звужені.

      2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. ...не та.
      Нас ніколи не трапиться більше. І менше теж.
      Я оплакую кожен неспільний, нестрічний день,
      кожен дотик, якого не сталося, кожну з меж,
      непорушених нами, і кожне із одкровень,
      недовимовлених чи вимовлених не так,
      не тоді, не тому... [Я тону в тобі, я тону,
      я проходжу тебе, як гру, я тебе по дну,
      я тебе замість кисню...]
      ...Та струмить уздовж хребта,
      що потрібна тобі не та.

      2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Мовчання
      [мовчання як сповідь очима лише, долонями,
      бери мене, вирію, вір мені, виростай,
      рости у мені, водою гойдай солоною,
      готова я, бачиш: з любистку зійшла роса.
      мовчання як сховок між серцем і серцем, між вдихами,
      тримай мене, чуєш, тримай мене на межі,
      межею, живою, близькою, незмінно тихою
      і будь мені кимось, усім, і лишись чужим.
      і просто лишись, так мало мені мовчати
      так мало, що захлинаюся, що за край...]

      мовчання як спроба любити тебе, хоча ти
      повз правила, і як наклеп, що це лиш гра.

      2014



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Спалахом
      півсекунди назад ти був спалахом білого світла:
      засліпив і зависла, повисла на промінці,
      безпорадна й налякана, стишена, стерпла, стисла,
      незахищена, знічена, піймана на приціл,
      а тепер ти водою, що пестить мене і топить,
      заповняєш мої відсіки і тягнеш вглиб
      свого озера, я ж...

      приймаю тебе.

      як опій.

      ...і покірливо засинаю в одній із риб.




      2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. ***
      як мені вийти? поріг заростає димом,
      склом вітражів і бетоном. ну як мені ви...?
      виють вовки-альбіноси на ніч-індиго,
      папороть квітне, розходяться давні шви,
      ніч яка мі... я каміння, котре зібрати б,
      тільки нема удосталь прямих кутів,
      отже не руш.
      я вийду.
      пізніше.
      завтра.
      вийду.
      атож.
      із себе.
      як ти-хо-тів.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. роз-
      [наш час не нас-тане. роз-тане. зтанцюємо "роз-".
      роз-біжні, роз-божі... куди ти, роз-збуджений мій?
      куди нам в октаву? тепер ми німі, ми не "ми"...
      ця крапка покриє всі "і" та зруйнує всі "і".

      на склі між тобою і мною листує мороз
      про те, що... про те, щоб... а далі не розберу,
      не "роз-", а беру і викрешую нам і-скру...]

      ти ще не пішов. але я вже без тебе мру.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. ***
      Із кокона першості — в безвісті. У політ.
      У болить. У заший-залижи-забинтуй-зростись.
      Поржавіли причетності голі виткі дроти,
      похилились призначення гострі шипи-шпилі.
      Не шипи, не дзижчи і не булькай. Молись і спи,
      висипайся у колбу з часом побитим склом.
      Або ні: просто снись і моли, генеруй тепло,
      бо тобі ще сікти, лютувати і берег-ти,
      берег-я осмілієм і визнаєм, що ріки
      вже нема і не змокне між нами. Цей рів сухий.
      Те, що вчора було живішою зі стихій,
      залишає в серцях дірки...


      2013



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Ні
      Обертом, обертом... Дихати б, але як?
      Поглядом свердлиш, прикручуєш до стіни.
      Кожне твоє подумане — вистріл в Я,
      кожне несказане — ніби наказ “Стогни!”.
      Мури виводжу крейдою коло ніг,
      поступ знеструмлюю: “Стій, де стоїш! Мовчи!”,
      зверхністю в голосі вчуся вдавати “Ні”
      правдоподібніше... Дихати б, але чим?

      2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. НІ-жність
      ти назустріч ніколи, а я не лишусь ні за що:
      математика зливи поділить нас на самотність,
      на розхристані ні-жності та на таку невчасність,
      від якої голками скроні...

      ...зводить. зводить мене: то з розуму, то оскома...
      три-два-жовтень — підбором осені по спині
      протанцьовує на повторі, що ти — нікому,
      окрім мене, не передбачений. але ні...


      2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      ці вірші – не вірші, а протяжний множинний орґазм
      вони мажуть мене, густу, на полотна днів
      ми у римі такі публічні й такі одні
      що стаю замежово збудлива і марка
      що встаю і звестись не можу – слабка, німа
      розтікаюсь по шкірі аркушів у рядки
      застигаю новим катреном, тісним, їдким…

      мружиш очі і посміхаєшся: «шах і мат».



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Настіж
      Я відкрита. Я – настіж. А ти все шукав ключів,
      Розстібав кожен ґудзик на сукнях моїх світлин,
      Міряв ямби і ями, обмовки мої лічив,
      І розгойдував «антинуль» до «антиодин»…
      І приходили інші, зливали з розеток струм,
      Віддирали зо стін довіри тонкі шпалери,
      Залишали в мені лиш музику, на котру
      Ти колись покладеш вірші… і зачиниш двері.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. ***
      Ти конче у надлишку, ти – не відтята плоть,
      І я сліпну на ліве, я наливаюсь криком
      До країв і за край, і додолу вогким теплом
      Я стікаю мерцям запитань під важкі повіки.
      Я вертаюсь у ребра дірявим осіннім дням
      Затуляю собою прірви між до і піксель,
      Між вогнем і мечеттю, і спродую імена
      Тих, що всує не варто, карбую стрічками чисел
      І зрізаю із себе відбитки твоїх долонь
      І годую нічийних котів і верзу про море…
      …ніби берег його – то твоя не відтята плоть,
      Конче-надлишок, на який я хронічно хвора.

      2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ...здець
      ці безпечні сварки, ці образи в півсили, це позерство,
      надзусилля розгніватись, скоїти армаге.. здець
      із прискоренням склянки застигли в польоті і козирем
      впали в клавіші тиші, лишили акорд-рубець.

      і кричи/не кричи - ти тепер поза зоною чутності,
      номер нуль в плейлістах перемелених без вісті ватт,
      превзаємно прикутий-ошуканий співвідсутністю,
      співчужий
      співніхто
      і від шиї до п'ят - тятива.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Звіра
      злучним колючим дротом прелюдій снігу
      змотує нас, звиває в одного звіра,
      звіра, що не звіряє - звикає, вірить,
      звітрений замовкає і мостить лігво…

      з видимого наосліп по згинам зиму
      звідає і зомліє, і шкіру скине,
      злюбить докупи, зіллє із повік снодійне,
      зчепить хребтами і злущить усі «чужі ми»…

      2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Вся ця відстань...
      Вся ця відстань між нашими вилицями – це хорор…
      Ніби риба, вдаю, що вдихаю, вдаю, що в нормі,
      Безголова, безхвоста пірнаю в оптичні нори
      Фото-клонів тебе, їх очей преміцний цикорій.
      Я зневоджуюсь, я згортаюсь, тягнусь губами…
      Вся ця відстань між нами сочиться мені під шкіру,
      Залишає у тілі пропалені чорні діри,
      Крововиливи-анаграми…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Бережи себе
      Бережи себе… Осінь втрачає пильність:
      Застудила всіх янголів-охоронців
      І, частково, мене. Завіконне сонце
      Відмовляється гріти спини…
      Бережи себе… Тіні підходять ближче,
      Тіні застують, тіні ковтають цілим…
      В полі зору всихає моє чар-зілля,
      Замість вогнища – попелище…
      Бережи себе… Там, на твоєму боці
      Телефонних розмов і листів по мейлу
      Фея збитих котів підбира трофеї,
      Застила лікарняну постіль.
      Бережи себе… Я відмолю пост фактум
      Всі ці справні гальма, безпечні ліфти,
      Не-розлиту не-Анною не-оліфу…
      І щовихід за край кімнати.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Фауст
      Мій церебральний Фауст кінчив «Спинися, митє!»,
      Всім твоїм Мефістофелям, всім твоїм Маргаритам
      Абонементи виписав на безупинне «мліти»
      У невиправно затишний, тихий двомісний рай…
      Ти і Омон, і Ра. Я безнадійно падаю
      У оркестрову яму перших снігів скловатою
      І вимикаю компаси, і розкладаю патово
      Всі неспростовні «ЗА»-шморги… Тішуся: «Вибирай :)»



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Депре...
      [Маже по дню слизькою їдкою цвіллю
      Контра-стенічна, соплива моя депре…,
      Акупунктурить відчай, до саден тре
      Недоспроможність стати недоребром.
      Море, що вийшло з мушель, втрачає силу
      Злизувати твій профіль з німої суші…
      Тричі-китом тримаюсь/тримаю суще,
      Двоюсь дифузно на себе і свій синдром…]

      Осінь – це, курррва, великий серцевий тромб.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Ми- зарубки на дереві...
      Ми – зарубки на дереві, свіжі, криві зарубки,
      Вперфорована віспа в посохлу, шершаву шкіру…
      Ми одвіку одне – шрамоване архе-ціле
      (у судинах не кров – олія і сік імбиру),
      І навіки одні: хоч нарізно, хоч за руки…

      Є надія: зрубцює, затягне і випне зовні
      Литим склом бурштинý, воєдино закріпить стики,
      І тоді ми, можливо, наважимося, осклілі,
      Стати ближче настільки, щоб, вторгшись на відстань крику,
      Домовчати піввічності в кожнім невчаснім слові...

      ***

      Головне – не знайтись достроково…



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Трамвай "Бажання"
      Всі мої субособистості – ЗА, а одна – аплодує стоячи
      (та, що курить де Сада). Ухвалено: «Так,
      зроби мені, хлопче, боляче!».
      У борделі моїх сподівань – параліч і на сходах прогнили поручні:
      Не зійти із трамваю «Бажання» і не спастись.
      Я до вим’ятих аркушів ліжка графітом приварена,
      Віддаюся віршами і ні то публічно, то камерно,
      Із кудлатого хаосу силуюсь випрясти правила,
      Щоб до тебе сплести з них міцні підвісні мости…

      [Всі дороги до Риму – крізь мене проходять швом,
      Колією прозрінь, де на всіх світлофорах – зелений,
      Де на збитих колінках кривавіють цикламени
      До самої весни, а щоранку – нове різдво.
      Тільки, що тобі Рим? Ти вростаєш в слов’янську землю,
      У її епітелій – родючий пухкий чорнозем ,
      Ти готуєш з її сновидінь катарсичний джем,
      Присипляючи співу медовою аквареллю]

      …докульгати і вижити – без субосо…, беззахисно
      Увійти в твої землі: вкриничитись, вбуритись, вскважитись,
      Обійняти камінням своїм склопрозорі парості
      Твоїх вод, напоїти усіх, хто курив де Са...

      І краса..!

      [Та в борделі моїх сподівань – параліч і коліки,
      У трамваї «Бажання» гостюю на пильнім обліку,
      А у прядиво з хаосу, будемо чесні, – логіки б,
      Особливо – в мої передчасно ухвалені «ЗА»]



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. ***
      В місто котів і «чортзломитьногу»-вулиць
      Вмочує серце стрімка, пунктуальна осінь,
      В жовті футляри вшиває усі «назовсім»,
      Безвісті вимиває, чому минутись…
      Ти – антиосінь: кроїш усе минуще
      І на одвічний захід вивозиш з міста,
      Ніби імпланти болю глибоких урвищ,
      Світ без яких – без змісту…
      Віриш у зиму, як вірять у опіати
      Ті, що, мов хліба, просять спочити в бозі…
      Тільки не в осінь…


      Цього відчутно досить,
      щоб літувати
      досі.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. В час, коли...
      В час, коли сонце вселяється в ліхтарі і вікноокі вулики із картону, дай мені вдосталь пітьми і сліпих тхорів, щоби зайти за межі твоїх кордонів, щоби зайти і втратити глузд і пам’ять, розцілувати ніч у вологі трави, вибуяти з прив’ялого у нев’янне, з бляклого у яскраве…
      В час, коли світ – театр напівтіней, де найпалкіші війни примирить ковдра, дай мені вдосталь вірян, мій сумний Мойсей, вивести з коми, висушити, де мокро, вивести в тебе: в обітовані землі твого гіркого тіла, забути вихід, розцілувати ніч у вагітні стебла і вколисатись тихо…

      12.09.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Бррр
      Інфлюенція ця – мій протест за права на хворобу,
      Перфекційно гарячий, викашлюваний протест,
      Він розрісся в мені з потилиці до утроби
      Надсуворим, наднеоскаржуваним «Проте».
      Але я тобі не про те…
      Наші сни – взаємні.
      Мій приречено випадковий, бери хустинку
      І пігулки, і теплий светр (я бррр як мерзну),
      Бо духмяним постлітнім днем я тебе зустріну…


      31.08.12



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Провидиця
      провидиця, що іще вчора в мені жила,
      сліпне, кляне коріння і їсть долоню,
      ліву, здається, лається безсоромно,
      журиться, що калічить, а не зціля.
      пою її узваром із букви «Є»,
      тільки б не йшла й не мерла: «сліпа, безрука,
      ти мені мати сьома, четверта, друга,
      ти щось незмінно рідне, щось вкрай моє».
      гою її і гоюсь, гірчу, плююсь,
      брякнуть кістки й легені зеленим соком,
      мию їй сиве тім’я трунким потоком
      і виростаю з неї в німе «люблю…».



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Ніч
      Ніч безпритульно блукає, штовхає в спини,
      Мастить у чорне, білим фарбує ніздрі,
      Змотує вдихи на веретеновім вістрі
      У павутинне плетиво з ендорфіну
      І незворотно гине.
      Кахлі стискають морок, вчуваюсь стінам
      Голим туманним ранком, тойбічним скриком,
      Ти то Едип, то Ленін, то Еврідіка,
      Ніжністю захлинаєшся щочастинно
      І не даєш сплисти нам.
      Горло дере на терці табу останнє,
      Перегорнись вперед і впишись у вади,
      Цим некрологам плямно бракує правди
      І неодмінно смерті, але їм стане
      Схибленого кохання.
      Плісняви з рук не змити, горни-тримай ми,
      Стелю під мантри диму гойдають квінти
      Секс-рок-н-рол-кефір, їсти-молитись-гнити,
      Ми завели всі «ми» на несправний таймер.
      Темрява відступає…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Знезаражено
      І з «але» я зійшла на «ало», а з «однак» – в «одна»,
      Тільки що тобі, хлопче? Йди собі, хлопче, далі:
      В цих бермудах трикутні півдні, а ніч кітна
      Винним-винним, як дотик, нечуваним ще провалом.
      Я суцільний бікфордів шнур, на кінцях – стрічки.
      Не підпалюй червону, натисни на кнопку, вийди
      І по зморшках між східців до міста мого стечи,
      Порозпалюй зі спекою післяобідні війни…

      Із «але» до «ало» це такий, уявляєш, сором,
      Це такий, просто втям собі, стрес, пмс і криза.
      Я ховаю у тебе приціли свого курсору
      Ти із мене стираєш «ще не…», залишаєш «…пізно».
      Нам би плаття на двох гамівне і уколи щастям!
      Ми би може зажили і зжилися разом, заживо…
      Тільки що тобі, хлопче? Йди собі, нас не скласти
      Навіть в схоже на «ціле».

      …відтято і знезаражено.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. О...
      Ти – його Поль Верлен, тренер із порно-дайвінгу,
      Віза на острів О… у океані фрикцій,
      Вилижеш між сонетами і піддаси анафігу,
      Виревнуєш до рим пострілом у десницю…

      Він – твій Антон ЛаВей, параоральне Я(вище),
      Лектор із садомагії, home-мануальний пастор…
      Винотує усю, виграє в кожну клавішу,
      Вибіблить з абсурДíв, вхрестить у літерáсти…

      І, там, де нині ви – лоскотом під сорочками –
      Вишукано порушите наймовчазнішу з ліній,
      Дискурсу ваших тіл несамовиті прочерки
      Збудять у кожнім збоченці спрагу неоФелліні…


      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. геро-Ін(ь)
      Поки дівчина-птаха поширює геро-Інь,
      А тобі, як на те, вкрай бракує героя і Яну
      (…і підводиться безсмакОво, і йдеться тьмяно,
      Що здебільшого ти лежиш і вдаєш півтінь),
      Перевір всі замки на дверцятах цієї клітки
      (Звісно ж – внутрішні, звісно ж – всі тридцять три і куприк)
      І згадай, що ти – глина, в яку закохався скульптор,
      І згадай, що ти – глина, яка береже відбитки…
      Без героя (чи -їні), у русі чи непорушна,
      Ти однаково надподія для здатних чути,
      повсякденно-святкове, незграбне, невмите чудо,
      навігатор краси, видатна трансцендентна ружа…
      Ти однаково най… серед цих приміських богинь,
      Хоч лежи і вдавай, хоч лижи і вдихай підошви
      Тих, хто щемно вимарює бути в тобі найдовше…

      Бо підсісти на тебе – страшніше, ніж на геро-Ін(ь).



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Особисте
      Хлопчисько зі зблідлим тату «second chance»
      Вимолює шанси на другий дубль,
      На фору у часі, на пільгове «любий»,
      В яке ще не в’їхав сенс…
      Він просить «з нуля», він благає п(р)обачень,
      Цілує в коліна, тримає міцно
      за руки і щось там іще, кармічне,
      І вірить у те, що говорить, наче…

      [Хлопчисько пропаще,
      Все значно важче…
      ]

      На завтра він буде (він буде, ти ж тямиш),
      Молити про третій, ховати погляд,
      Плече у плече, та ніяк не поряд…
      А ти – за рецептом: рядками, шрифтами
      У спитому, спеченому середмісті
      Сновидою-соціофобом стлієш
      Від зсуву (точніше – від нефропатії)…
      Ти ж, дівчинко, легкозаймиста.

      Не вір йому, чуєш? Бійся!
      Ці дублі – про самовбивство…

      [Мій хлопчику, годі їй снитись…
      Без шансів.
      І це особисте.
      ]



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Мехенді
      розкажи не словами - міжслів'ями,
      електричним сиропом по тілу,
      як воно - прокидатися вільною
      від агонії словосили
      і тримати в нестерпній паузі
      і весну, і дотичність ранків,
      і себе - у півсоннім натязі
      сексуального кіберпанку...
      електричним сиропом всотуйся
      крізь мої надглухі кордони,
      я почую в стоклятім порусі,
      що - суттєве, а що - сезонне,
      і мої передчасні кавери
      на найвдаліших екс-бойфрендів
      не линятимуть на руках твоїх
      скорпівоніями мехенді...



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    47. Натщесерце
      Травестія пейзажу… Принишкли сонця
      В рудих калюжах із завіконня.
      Весна травніє своє законне,
      Квітками мічене тче суконце.
      Ми теж запгрейдились у декорі:
      Змінили ролі, костюми, п’єсу,
      Зійшли з акустики знов на п’єзо,
      Змочились подумки в ситці моря…
      Ми теж степліли і стали кращі
      За нас вчорашніх: все менш публічні,
      Все більш спрямовані по зустрічній,
      Стійкі, терплячі…

      …аж трохи лячно.

      Але на правду, без травестії –
      мій добрий внутрішній перфоратор
      завзято свердлить дрібним стакато
      цей стосунковий апгрейд стихії:
      на вату ролі, костюми, п’єсу,
      знімання звуків із деки моря
      і на зустрічній крихке Amore,
      яке у ребра нерівно б’ється…

      Якщо приймаєш мене, як є –
      приймай ударами…
      Натщесерце…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. В
      Вмащуйся в шкіру, цілюще моє зілько,
      В плечі втирайся, вціловуйся у хребет,
      Вгладжуйся в стегна, заходь в мене там, де мілко,
      Встрочуйся словошвами у мій вельвет…

      Вводь себе поступово: коли і крапай
      Воском на груди. Пігулками під язик
      Вийми мене з полону фіктивних крапок,
      Вприсни у горло окличних шпильок ази…

      Витни із мене цей кончехронічний патос,
      Витни і сипся їдким порошком у зрізи…

      В мене, лав-дилере, дуже страшний діагноз:
      В крові замало тебе і критично шизи.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Змусь
      Інколи просто замало сказати «годі»…
      Просто замало…
      (Надто глухі чи горді…)
      Що ти на це? Чим критимеш? Битимеш? :-
      Шшша!
      ЗМУСЬ мене зупинитись. Скажи - «чужа»,
      ткни в мене пальцем, чуєш, кричи «чужа»
      Недоколишнім усім. Цей мат-фарс – іржа
      На кайданах «терпи».
      (Не зійти б з тропи…)
      Знаю, що заготовив вірші-серпи-
      відповіді на кожен мій віршомолот:
      «В мене до тебе страхом затертий голод,
      Часом прим’ята спрага,
      Жага розправи…»
      Фантазматичні «всі» стали на противагу
      (знати б кому) такі позитивні, приязні,
      Ніби ті ж самі пси, тільки вже на прив’язі,
      Ніби ті ж самі трупи, старанно засклені
      У совко-фазі. Докази перелатані,
      Дурощі перескоєні,
      в’яну в корені…
      Змусь мене зупинитись, мій кволий воїне…
      Видряпай на сітківці чітке «чужа»,
      щоби твоїй спині (на відвертий жаль)
      випало не зустріти мого ножа…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Насамперед
      Встояти, всидіти, всивіти б в контури близькості (супереч!),
      в руки стьмяніти б, сховатись у зморшку між пальцями,
      вжитись у тебе: правцем, дефіцитом кальцію,
      музою, врешті, – хронічною із порожнеч…

      Вклеїтись в аркуші, влитись углиб doc-файлів: римуй – мене,
      Канцерогенно-звабливу, спокусливо-вірусну…
      Ти би мене то Backspace’ом, то ліками витіснив,
      Ти би мене – мрійливу – на щось земне…

      Вкластись би … тьфу! ctrl+z, ctrl+z, ctrl+z, ctrl+z… CTRL+Z!
      Liebe, мо’ краще на відстані? Нарізно. Безвісті.
      Різними ліжками протиотруту взаємності
      Вводити, критися, гоїти імунітет…

      (раз-два-три-сім –
      І з тенет!)

      Встояти б…
      Насамперед.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Ja cię kocham
      цей корсет зі зневаги і гонору, милий, - підробка,
      низькоякісна, криво скроєна і не личить…
      загатила потік любові настилом кітчу
      і зворотній рахую до точки вильоту пробок.

      всі квитки на виставу повернуто кредиторам,
      ставки зроблено, кулю пущено… червонію…
      і на всі голоси цілункової поліфонії
      проривається піанісимо «Ja cię kocham».

      2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Fatale
      сієш в мої перемерзлі ґрунти свій сюр-пафос. невже проросте?
      все складніше пишу і все більше мовчу про просте…
      (щось не те… щось не те!)
      я впізнала тебе у скрипальці в метро – ти вростав підмізинним в струну
      і всміхався до кожної курви в мені, ніби вгледів у них одну:
      надпостійно самотню, (р)о(з)дягнену в хіть, збайдужілість і втоми вуаль –
      чорну мітку спокути, кармічне прокляття, досвідчену femme fatale
      і відтоді в тобі квітне мак-календар, а в мені в’яне часу пісочний тюльпан,
      телефони судомить чужими «алло» і на пошту – суцільний спам,
      і присвяти скінчились, і зблідли присяги, і привиди змазані всиніли в стегна…
      ти сієш сюр-пафос в холодні граніти. «Невже проросте?» - ниє вена
      (не спопсовіти б до «повсякденна»). і поки ще fatale, а не N-на -
      я прошила б твій сюр у транскрипцію генів
      нашим спільним Пітерам Пенам…

      2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Вижити
      Отак і живу: не бачу, не чую, не відаю…
      Бездітною матір’ю, недогорілою відьмою,
      В два ока-вікна тримаю на мушці третє,
      Де чорні коти злизали із рук секрети
      Твого перелюбу. Мій п’яний патлатий Гітлере,
      Бо-рись до останнього (літра / клітора / літери),
      Вкривайся тінями-ковдрами (матово, матами),
      Виношуй дублерку-весну. Епохальну, атомну.
      Лінкор камасутри у лімфі твоєї «альтер»
      Наснив собі берег і дефрагментує шпальти.
      Трощи вітражі і пали все, в рядок не вишите,
      Кипи на всі цельсії, фюрере…
      Місія: вижити.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. ***
      де ж воно – це запобіжне «між», сватане із «нами»?
      знов підмальовую лінію згину вздовж лінії (т)вог(о)ню,
      ніби нічий ніхто, ні-ні, не злились світами,
      а так собі… чи од нудьги, чи з безвиході пестить броня броню.

      тримаюся, бороню… бодай паперово вільна
      в форматі А-скількись буквішаю (перечитай),
      укотре наводжу межу десь між «спальне»/«спільне»…
      ніхто.
      нічия.
      тільки мокне тобою край…

      P.S.
      до незмінних
      аййй…

      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Рви мене ще
      рви мене, дефлоруй кожне з моїх імен
      (струмом в суглоби б’є страх залишитись цілою),
      вкручуй антену в серце, я поділюся хвилею, –
      нині FM оголює всі мої «Вменеємен…»

      викресли їх портрети із аритмії почерку,
      із хірургічних «р» вимий сліди проколів,
      грій-мене, три-мене, спи-мене – я майже вся схолола,
      снуй імена і зови їх моїми, пошепки…

      зраджуй мене в періоди напіврозпаду –
      в тебе тепер, немов у Спасіння, вірую
      (атеїстично-гнило). по кризі – вилами
      рви мене ще, мій приватний-всесильний господи…

      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Р***н
      ліхтарі, що забули світло, і дірки наскрізні у рамах…
      запитальна апоплексія розтинає будівлі в тетріс,
      воскрешає іржаві брами,
      інсталює мене у нетрі
      найдивнішого з передсердь
      залізничного каравану...

      ти виварюєш з мене плями і виносиш із мене брухту
      півсебе, або навіть більше. роз’їдає коліно рана.
      фіолетово-чорну руту
      поетичного post-роману
      посаджу.
      ..на довічний термін.
      ..і парканом її, парканом!..

      2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Уголос
      Між нами тепер стільки страху і втоми,
      не знаєш - дрижати чи спати...

      Я чую, як поверхом нижче патрони
      шукає сусід завзято
      і квилить до бога : "та висели ж нафіг
      це хворе на звивини двійко".

      ...а ми - безпритульні хрещені літ.мафії -
      уголос
      спимо
      Метерлінка.

      2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Ок.
      Давай пограємо в правду і доброту:
      ти зас(т)удиш мене до страти, а я не прийду
      мокнути під аквареллю. В полотна тіл
      масляними виводжу: "тут вшито біль".

      Давай в до-мі-но, а ще краще - давай в до-мі-фа.
      Зупини мене рибою і намотай шарфа
      на мій войс-програвач. Най провини скисають в строк.

      [Я гнила до кісток]
      Не хвилюйся за мене, все ок.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Ванільно
      це достатньо ванільно?
      це, суко, достатньо ванільно?
      я невинна, невільна, невидима, неподільна,
      глуздом втрачена, шита ликом, міська божевільна,
      перестрашена вілом-снідом і суперклеєм
      панацея твоя,
      загальмована панацея...
      я довіку твоя по ґульки, кишенькова фея,
      безнадійно на вигадки хвора і на ідеї
      перейти на "той бік", де пічєньки,
      де злі собаки...

      забери мене, милий,
      в свої рятівні "хакі"...

      загорни мене, милий,
      у свій рятівний сірий...
      нищ мене, дорогенький,
      винищуй.
      чимдуж.
      зневірою.

      2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Опіками
      я лишила відбитки на всіх телефонних стовпах,
      я лишила свій запах у вигинах мокрих вулиць,
      щоби ми - безіменні - бодай іще раз перетнулись,
      доторкнулись,
      завмерли...
      опіками.
      на губах.

      на руках мене...

      нарікай
      і вплітай у смугасте небо,
      пришивай-ми яскравим лейблом
      і по пальцях бурштином меду
      стікай.

      P.S.
      ти такий,
      що аййй...

      2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Кмином
      ти у неї сто другий. сто першого влучив сотий.
      перед тим кількадцять прописали у психлікарні.
      ще одненького збив трамвай. а усі, що доти -
      ті наклали на себе руки. не те, щоб марно.

      ти для неї - "таке", черговий постачальник струму,
      безіменна спина (тільки й треба - уткнути носа)...
      похитне твій інь-ян, а натомість втатує руни
      свого клятого-клятого-клятого-клятого голосу.

      краще разом чума, гепатити всіх букв і проказа!
      вона винесе мозок, зоре і засіє кмином,
      розмотає клубок побутового психоаналізу,
      нарече інфантильним істериком і...
      ...покине.

      не бувало інакше й не буде. ой верше, мій верше...
      ти у неї сто другий. вона - перманентно перша.

      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Цвинтар померлих кохань
      цвинтар померлих кохань відчиняє двері
      у некрофільне свято "люблю-парад":
      трупи цілунків і сексу чадні химери
      не пробачають дат...

      ми - недопитий мейнстрім віршовтеч із норми -
      все пробачаємо і в епілог зими
      страчуємо інтимність відстійним порно
      під рок-н-рол-псалми...

      14.02.2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Лажа
      Хто перший із нас нап'ється і пролажає
      наш пакт про ненапад, згадає прадавній номер
      і телеграфує все те, що давно не важить,
      тому, хто давно не важить, заллє за комір?

      Навіщо ці фейли? Закупимо валеріанки,
      ще дужче не питимем і навзаєм ні нотки!
      ...і раз вже мене читають твої коханки:
      тримайтеся, ідіотки...

      2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Лист
      розпиши мене всю на діагнози-фобії-манії,
      на хімічні сполуки, периметр-площу-об'єм,
      розрахуй мою формулу, визнач кути і грані,
      намалюй мене, виліпи, склей із старих пап'є...

      ...і тоді - гарантую - я враз віднайдусь, з'явлюся,
      прочиню тобі вікна в суцільній стіні мети,
      розбуджу твоє місто, загою усе болюче
      і засну на колінах, як вміють лише коти.


      2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Формат С:
      форматую свій "С:" алкоголем і ацетоном
      раз на тиждень, принаймні. з похмілля пакую речі
      вишуковувати знамення, сліди, предтечі
      найтеплішого генератора тестостерону.

      шумовиводи розмикаю на шумовводи,
      заземляюся вщент імітаціями розпусти
      і (що важче) - вертаюсь знову до тями, "в чувства",
      грати схиблену роль непорушувачки секс-квоти...

      ...до суботи.


      2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Плями
      а зранку ми здибим труси і підемо додому
      липкі і німі у подертих на стегнах панчохах
      ховати у ґрунт гіацинтів вузли кондомів
      і нищити плями на его в самотніх блогах

      але ти сьогодні ще мій концентрат повітря
      непійманий нерозсекречений сонця оком
      скидай якнайдалі із мене із себе пір'я
      мережева і котону мов ненароком

      і мов незумисне зі столу злітає посуд
      і мов випадково під шкірою в нас магніти
      притягуються вологим гарячим полюсом
      примушуючи тремтіти і знов тремтіти

      і "зранку" - таке далеке розмите "потім"
      що встигнемо ще померти і розпочатись
      сьогодні у плямах сперми і краплях поту
      залиш на мені незмивні свої печаті

      2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Інтелігентно
      ти мене фрейдом, фрейдом,
      я тебе амфібрахієм
      інтелігентно трахаєм
      невиліковно мертві
      невиліковно звірені
      із календарним попитом
      хижі-голодні звірі ми
      словозалежні роботи...

      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Недзвонимені
      із терпким відчуттям зобов'язань "completed"
      ти, ймовірно, лягаєш спати, а чом би?!
      адже кожна твоя чергова кобіта
      мінус півКГ, плюс клубочок фобій
      засина спітніло у печері сюру,
      де отрути синь до підборів липне...
      і далеко ще до "не-бог", "не-гуру",
      до квитка у вічне, до фестів липня.
      винятково рівний, пара-ласкавий
      дебютуєш всоте у цім театрі
      олов'яних трутнів, що чешуть каву
      за пухнастим вушком арту.
      а у мене щодня не з тієї ніжки
      починає день свій жорстокий морок
      і так бридко знову рушати пішки,
      і так славно знову рушати вгору.
      але ти зав'яжи собі горло бантом
      недзвонимені і несудимимбудеш
      я сьогодні стала впівдюйма Кантом,
      а в тобі менше й менше Будди.

      2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Віршоінсульт
      дроту не вистачить - вистачить молитов!
      білим охрестимо цей керамічний прапор,
      перекладем курсивом на кращу з мов -
      на ерогенні зони під товщу драпу -
      точки рішучі і довгі різкі тире.
      все розкажу!... як серпнем хололи губи,
      що собі кіт і як горло тепер дере,
      як воно - заокруглюватись до кубу..
      в мене тепер протяжний віршоінсульт
      і доїдає осінь останній спокій
      просто давай вдамо ніби ми не нуль
      і наречемо білим непевне "поки"...

      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    7. Інакше
      множу для тебе приводи невпізнатись
      посеред вулиці, в стрічці новин і віршами...
      кажуть, що це загрожує стати "іншою",
      я - неслухняна - умію лише "інакше".

      бійся, одного разу я втрачу ввічливість:
      без попереджень відкину на тебе тіні
      ржаво-рудого дня і по тім картинно
      щось неодмінно гостре із себе вичавлю...

      не повертатися я - ти побачиш - профі:
      "тільки вперед!" (боже, де ж він цей чортів "перед"?).
      от би скоріше знайти, відшукати, де
      відчаю заземлити оголений провід...

      2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Клони
      в моїх траєкторіях клони-чоловіки
      доважують-впорядковують вміст тебе.
      я вгадую в кожнім - ти! - і за планом Б
      поглиблююсь ще на дюйма у "Навтьоки".

      в моїх траєкторіях соло з’їдає ритм,
      спікаю на пальцях шкіру об другий лад,
      та чую в затакті – ти! – і за планом А
      випльовуюсь, переспівуюся на хрип…

      так мало потрібно – просто зміни маршрут,
      зійди із моїх зустрічних і перехресть.
      розділимо світ надвоє: ти будеш «десь»,
      а я собі обладнаю затишне «тут».


      2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Шосте
      міряю ліктями скоси периметрів
      цього химерного затхлого раю
      ще один день незворотньо видерто
      ще одна я згорає...

      ти докладаєш сухого і мертвого
      з іскри займаюся синім на попіл
      це так заманливо бути жертвою
      жертвам розводять опій...

      але між тим нас боронять янголи
      туплять ножі і загострюють шосте
      страдно рівняють нестерпні нахили
      близькості хмарочосів...

      вправно ігноримо знаки і значення
      в"язнемо глумом і брудом під нігтями
      в час коли на неразово бачене
      перетворили видиме...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. за-Бо-бони
      в розкрадене літо, роздерте на галас перонів,
      самотні світанки вихаркує небокрай,
      ставровує губи зморшками забобонів,
      намножених од нашестя роздягнених краль.
      і я (так дитячо-невміло!) молюся до люстри,
      мовляв, ти ж не зрадь мене, чуєш, вродливий мій бог,
      я поводжусь зразково: сплю вдома, їм кляті мюслі
      і, якщо то суттєво, - ще й геть не боюся Бо...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Поза сумнівом
      вогко і тепло. бензин у твоїх жилах
      вкотре тече на південь. до точки зсуву.
      я поза сумнівом. я нез'ясовно щільне
      плетиво з іскор. вариво із суму.
      вогко і страшно. бачити поза стіни,
      вкотре дробитися на нечітки фрагменти.
      я поза грою. збещена і постійна.
      ти, поза сумнівом, кращий з медикаментів.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. Дуже
      закатай ми істерику, дівчинко, дуже скучив
      за твоїми роздутими венами на шиї,
      за фальшивим контральтом прокльонів, колись пекучих,
      за кіношно-їдким збиранням валіз наживо.
      я готовий хоч зараз дурницю якусь утнути,
      увійти усім тілом в режим "Показна байдужість"
      і тремтіти, щасливий, у хвилях твоєї смути.
      закатай ми істерику, дівчинко, і щоб ДУЖЕ ...!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. треш [18+]
      це той самий огидний затертий треееш...
      ти не чуєш, як тхне затяжним пубертатом?
      не гріши, що востаннє чи, типу, вперше,
      у коханні освідчивсь практично матом.

      на мені вже бували такі, як ти,
      піді мною бували саменькі принци
      [навіть курвлюся - щиро, без персня/фати],
      та з тобою - НІ ЗА ЩО. вважай за принцип...

      алкоSEX, алкоDRUGS, ROCK-n-ROLLовий спирт -
      димна суміш твого недозрілого мозку
      концентрує "любов" у відомий штир,
      у паху розгріва характерний лоскіт.

      і я тямлю до чого увесь цей Сплін,
      і мільйон антитіл випускаю у вени
      "Я відтрешила досить", ясніше - "Згинь!",
      бо мене вже од цього ВЕРНЕ!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. дещовесна
      і весна, і недужевесна, якщо чесно,
      ніби нам - недовірливим дітям зими -
      хтось дарує снаги ще побути тверезим,
      не ходити по склу навмання. і ми
      ще не "ми", але вже рознесли по октавах
      ці пожовклі фантазми колишніх табу
      прокидатися разом. невинна вистава
      із загрозою на боротьбу..!
      і кортить, вже нестерпно кортить, якщо правда,
      обітнути всі складочки цьої завіси
      і занадтовесною наповнити прану,
      і занадтовесну переповнити киснем,
      і збирати каміння, і зводити башту
      нічиїх-тількинаших умисних абсурдів,
      і чекати на диво, чекати і баста!,
      і з тиші в'язати сутри.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Стигми
      радіація твого голосу
      розтрощила мої атоми...
      я шукаю собі обриси,
      опиняюся за ґратами
      опівнічного самозречення
      і примушуюся дихати.
      я вважала безпечним
      напіврозпад на крихти
      десь на кінчику хвилі
      твого п'яного співу
      в мене виросли крила
      і загоїлись стигми.
      розбуди мене завтра
      і навроч мені хисту
      із нещадного "вчора"
      виплисти...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. ***
      .
      а руки у тебе - скальпелі:
      зпестив мене до коми.
      я протікаю краплями
      (крапати - так знайомо!),

      гнівно-червоним змочую
      кожен дотичний клаптик:
      випатрану і змовчену
      зпести
      мене
      до
      крапки
      .

      зпести ж мене до крапки!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Маленька с...
      маленька с... - ін'єкція розлуки.
      загусне сум на мокрий параліч,
      втече хорей з-під шкіри тарамбуки,
      осяде в паузи незграбний кітч.

      маленька с... на відстані цілунку
      кладе півсерця в оксамитний гріб.
      в час пити гас і зводити рахунки
      винищуємось у запеклій грі.

      маленька с... упертої довіри
      залізним прутом стягує слова.
      ввірвався міст, що висів через прірву,
      до місця, де любов іще жива...

      P.S.
      [але молись навколішках зі мною,
      щоб в гожий день вишневого цвітіння
      за крок до втрати глузду і спокою
      спіткало нас маленьке воскресіння]



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Катарсичне
      крізь легкозаймистий жах
      на вкрай істеричнім форте
      мене перейшла межа
      і вирвалася абортом
      і Слово позбулось сили
      у скронях осіла тиша
      кровило і пахло сіллю
      а зарубцювалось віршем
      по-зрадницьки сумнів гриз
      в мінорі хрипіла тоніка...
      ..."Я выбирала жизнь,
      стоя на подоконнике..."



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Стерво
      а вона - тільки кавер-версія,
      їй у нотах - неповних сім.
      від депресії до депресії -
      на таксі.

      а у нього мігрень та наміри
      то повіситись, то втекти
      до кролячих нір омани і
      наркоти.

      а між ними лиш десять знаків,
      два гудки і одне "алло!" -
      пересвідчитись, розпізнати
      тло.

      і до виснаження кипіти,
      вдаючи прохолодні тембри,
      замість "як тебе не любити...
      ...стерво!"



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Перверзії
      відтепер то тобі найзгубніше табу,
      відсьогодні прикушуй губи,
      бо віднині моєї спини мармур
      солоніти на них не буде.
      відкричи мене, винеси з ліжка геть,
      потруї свої сни від хіті,
      я спалю костьол, ти спалиш мечеть,
      інцестовано хворі діти
      хтось з замБогів учора намислив суд,
      але ми - в недосяжнім відгулі...

      ти все робиш фаст, я роблю все фуд

      нелегальні біженці з ґуґлу...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. П.М.Т.Л.
      сипле на мізки попіл
      вранішня німфоманія
      пані Абсурд, міс Допінг,
      фрау Самопоранення...

      смужкою ліг синець,
      ліг і розсунув стегна:
      патолого-кравець
      встрочується у вени...

      кришить на плечі м'юзік,
      губи цілує кожні
      і розстібає ґудзик
      на сукні самоушкоджень...

      ***
      Що тобі, пані А?
      Як тобі, фрау С?
      витатуй віщуна
      котрий з твого лона -
      (раніше, пригадуєш?) -
      щез.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Коли-скова, коли...
      завтра ми всім оголосимо страйк
      завтра ми - всіх
      ватрами - всіх
      тільки сьогодні - зажди, вивертай
      звіра до ніг
      не моїх

      неба до пляшки зумій зажени
      ніби вершки
      (взято в дужки)
      в наших кишенях, окрім кажанів,
      мешкають
      дітлашки

      ти доноси в собі сам цих дітей
      ти - до, я - сі
      снимось блосі
      ніби подружжя пухких зубних фей
      що креслить пісні
      наскрізні

      гойдалок зойки по шиї на зліт
      гусіні
      монолог
      вигодуй звіра, що хворий, що зліг
      ніби ти бог
      для двох

      ***

      ти - до, я - сі,
      снимось блосі...

      до-сі
      блосі...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    23. Метастази
      Я чинитиму спротив і ніц не писатиму віршів,
      витру голову насухо там, куди Бог цілував...
      Прочитай мене заново - очі заплющуй ширше -
      і щодуху тікай на найшвидшо(му/мо)білі із авт.

      Ці падіння угору - не вибрики, це метастази...
      Самострачення (найекзотичніше із катувань)
      часом вцілює точно у вкушені ябка фантазій
      блискавичним "можливо" на жодне з усіх питань.

      Консервуй мене в пам'ять на зиму, поки ще поряд
      (строк придатності, вірогідно, не має значень)...

      Цей фіктивний союз Роздратованості і Горя
      відтепер анульовано. Значить: До непобачень!



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    24. Архетипи
      я цілую (зубами виймаю із ран свинець)
      твоє незаперечно вродливе, судомне тіло...
      архетипи утіх розростались нав'язливо білим,
      уривався, вшивався і вв'язувався терпець.

      а тим часом на розі у місяця вішався день -
      необачний глядач сенсовбивчого гріхопадіння.
      я на завтра - я вірю! - зостанусь гливкою тінню
      на зап'ястку шарманщика - padre nuestro пісень...

      і допоки тобі пересняться Вайнони Райдер,
      і допоки на тілі загоїться цей аб'юз,
      я співатиму, ні, я шипітиму ніжний блюз,
      пересмішники звиють гнізда посеред правди.

      хтось дає під відсоток кредити на схожу силу,
      хтось малює пастеллю сумний, проте прісний кінець...
      я - цілую... в троянди, які залишив свинець,
      твоє по-еротичному хворе, воскресле тіло...



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    25. кого іще треба?
      Нехай в аргументах зійшли "на ножі"
      і тріснув вітряк осьової системи,
      то тільки здається - щодуху біжиш,
      насправді ти падаєш з мого неба...

      В фанерній коробці, гаптованій сталлю,
      вистукуєш "step" залізничним підбором.
      Не дай тобі Боже доїхати вдало!
      Не дай тобі EGO упасти так скоро!

      То тільки здається: це - x, а це - y.
      Декарт - фантазер! Це від спеки чи втоми
      ти надто загравсь у системних іграх,
      де y та x - це ще й х р о м о с о м а...

      Ти галюцинуєш, що майже утік,
      проте досі падаєш з мого неба...
      Я - жінка твоя.. Я - твій чоловік!

      КОГО ІЩЕ ТРЕБА?????!!



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Будь ласка
      ГУЧНО:

      Телепень! ти не в'їжджаєш?? У тебе проблема!
      Дівчина твоїх мрій - звичайна нікчема!
      Годі торочити шмарклі про "киць" і "принцес" -
      в мене від них на колінах свербить діатез!

      Можеш пустити собі по три кулі у скроні!
      (для епатажу - з середини, а не ззовні!)
      Тільки б не сміли руки пестити моє тіло,
      тільки б від цукро-слів перетинки не боліли!

      урфургпгроппекпвогвповалтряпжт пжфщ фпрфщжуег !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ААААААААААААААААААААААААА!!!!! ннннннннн!

      ВСЕ! Ти, придурку, нарвався!! У тебе халепа!!!
      Викинься з підвіконня, стрибни з парапету!
      Скоро мій сказ захлинеться у апогеї...

      ПОШЕПКИ:

      ну будь ласка... я не йтиму!..
      відв'яжи від батареї.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Ми напишемо кіножах
      ми напишемо кіножах з елементами "Санта-Барбари"
      ви вдасте, ніби не рознюхали в цьому автобіографічності
      поки я забиватимусь в кут - ейфорійно оголиш камеру
      ейфорійно оголиш все, що стосується еротичності
      до моєї м'якої шкіри твої вгострені цвяхи просяться
      ти не любиш оцих благань і хуткіше втромляєш коренем.
      мов гидотний пластмасовий пупс, я слухняно збираюсь в посмішку:
      "Як твій день? як робота?", - правда ж ми один для одного створені?!!
      запідозриш мене в таємницях і шукатимеш їх бульдозером
      у моєму гарячому череві, приколисуючи скоромовками:
      "Де ж ти, стерво, могла їх подіти"... і отак, без жодного доказу
      ти згребеш мене і застрочиш дооовгим швом "назад голкою".
      сірником і каністрою гасу ти розпалиш коханню вогнище
      жаром випалиш на плечах в мене код інвентаризації
      мов акторка із кліпів Менсона, я шипітиму: "Ні, не боляче!"
      і якщо не поїду геть - не минути нам ампутації...
      ми напишемо кіножах - ctrl+c / ctrl+ v із нашого
      стосункового протоколу, всеодно не повірить публіка
      "Все фантазія та алегорія" - скажуть критики з прісним надихом.
      ви вдасте, ніби не рознюхали...
      ...ми на черзі напишемо мультика!



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Переросте
      дивно, але в цій колоді багато-б а г а т о серця.
      і мрій про велосипед. і кави з перцем
      (бо кава з корицею - то "не по-нашому", типу)...

      колода міняє гарні нікнейми у квіпу,
      встромляє трирічної давності фото в анкети
      якомусь контакту в офлайні виписує: "де ти?!".
      кохаючи щиро набори із буков і смайлів,
      збирає усю переписку приховано в файлі.

      ніколи не ігнорує дзвінків на мобільний,
      за найнезначущими датами стежить пильно.
      не має на цілім світі ні друга, ні брата,
      от тільки серед шанувальників - неадеквата.

      ненавидить своє тіло, картає постійно долю
      за "ось оцей" горбик на носі і сині кола,
      що так не пасують великим очам зеленим -
      за це час від часу з ножем погрожує венам!

      вона зарікається пити, а потім - до втрати пам*яті
      все топить себе і топить в дворі біля алкомаркету.
      частіше, ніж спіднє, змінює точки зрячості,
      складає короткі сторі, стирає начисто.

      Що дивно - у цій колоді досі багато серця
      і музики: "квінта-квінта-секунда-терція"...
      дарма що є стаж і досвід алкопотопЕльниці...

      переросте, провесниться.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    29. Чому не ти
      навіть на піаніно твоїх клавіш більше.
      і ходять білі. і серце зліва.
      і ти дуже теплий у сніг і у зливу,
      та я не приїду на цьому тижні.

      і кеди у тебе - на вузол охайний
      і номер мобільного на майжериму.
      вродливий, немов тебе вкрали з картини,
      але - я серйозно кажу! - забувай ми.

      і ґудзики в тебе пришиті сумлінно
      і маєш ТАКІ приголомшливі очі
      (що мабуть природа - і та трохи в шоці)
      але... ну...

      ... в цій справі ти зовсім не винний!...

      просто я на світанку чорнію дієзом,
      не ходжу по зебрах, не в дощ парасолю
      але як навчуся складати в бемолі -
      то ти віднайдись за колишнім імейлом;)




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Етюд
      маленький подіум
      з долоні лінія
      дрижить за Ріхтером
      скидає першості
      дві злітні смуги
      стають вагітними
      десятком
      герців

      півкрихти містики:
      окремі постаті
      злилися тінями
      в єдине озеро
      намокли лікті
      холодним лоскотом

      навшпиньки

      з острахом



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    31. Зачинись
      зачинись у моїх ваганнях - спини цей протяг,
      що здиратиме замість масок з обличчя шкіру.
      я невинно, немов повія, - ковтаю ротом
      п'яні сповіді, декоровані під сатиру.

      ЗУПИНИ МЕНЕ!! бачиш - вплітаю себе у кокон
      депресивних олігофреній і паркінсонів
      Захисти: чи щитом з мечем, чи паролем, кодом -
      від розпусників, декорованих під масонів

      я щоранку шукаю привід, щоб жити далі,
      ти щоранку шукаєш привід на перший постріл.
      це римується нащось із "Галі купили граблі"...

      здається, досить.

      ...

      я хотіла б забути вчора, згадати завтра
      і відкритим лишити на ключ шум свого мікрофону -
      в ньому на ПМЖ поселилось півморя ...
      ...варто б -
      ти - без куль, я - без приводів -
      бавитись по-новОму.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    32. :) це я бавлюся... не зважайте
      буває, від часу тікає стрілка,
      виписує коло на цій каруселі
      втішається: "зараз..! одненька хвилька -
      й покину годинник. придбаю оселю:
      візьму грошенят у профспілці для стрілок,
      знайду працьовитого вірного мужа.
      ми будем веселі і радісні тільки"
      , -
      як раптом спинилась - замріялась дуже.

      годинник завмер і замовк від образи
      він дувся весь ранок: хоч сонце, хоч хмари!
      але - заперечиш? - причина прекрасна,
      чому я спізнилась на пари.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.41 | Рейтинг "Майстерень": 5.42

    33. Усе буде добре
      із "усе буде добре" критично зникає кисень -
      в беззаконні енергозбережень спішить в нікуди.
      істерую, немов заклинання, "все буде..! визнай!"

      ми - заручники різних фаз у цій амплітуді

      послідовники різних казок, забобонів, прелюдій
      деградуємо із недомовок у зайві копання.
      у пропорції "менше емоцій - то більше пудри"
      забезпечуєш перше, а я інфікуюсь останнім.

      із "усе буде добре" критично зникають сенси
      і, невірний своїй зневірі, шукаєш привід
      як схилити богиню займатись ранковим сексом
      безкисневого дня у непафосній безнадії.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    34. Робимо вдих
      *робимо вдиииииих*

      завиваю
      згірклу
      пісню
      на
      холодні
      бігуді
      двом
      халепам
      дуже
      тісно
      заганятися
      в
      куті
      бісектриси
      кришить
      крейда
      в
      поліровані
      "не йди"

      *робимо ще один вдиииииих*

      розвантажуй
      мокрі
      кеди
      завантажуй
      свій
      CD.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.6 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    35. ***
      зблідли від пилу мальовки на сутінках
      стін, пересохли троянди у роті
      в сум, що з безсилля повісивсь на кутиках
      губ (чи в_сто_перше, чи в_соте)

      ***

      білі пухлинки по-шведськи групуються
      (добрі чи злі, але точно - якісні),
      лізуть до вен сонним-сонної вулиці
      дикі русланити танці

      ***

      пес занедужав старенький та кволий,
      виє ночей змінусовані приспіви,
      ллє у кишені і змінює в кольорі
      щічки маленькій крихітці

      ***

      носиш калюжу у правому чоботі,
      ніби хробак-патріот частку рідного,
      але прощаю (як робот роботу),
      тільки собі забери мене!


      [ночі завбачливо виткав зі значення
      мудрий Ніхто, заховав наші кроки:
      маємо часу півбублика й начинку
      з пестощів строком придатності в дотик.]



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.58 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    36. ***
      встигли й себе загубити,
      й знайти одне одного.
      вдячно цілую у руки,
      що не навпаки.
      знай: підкидатиму ноти
      і до какофонії...
      в нас унісон: плюс емоції,
      мінус - шибки.
      накриво зрізую нігтики
      (вдарю ж, роздряпаю!)
      накриво зрізую, значить -
      ще вірю в "люблю".
      навіть пишу - ти читаєш? -
      оці віршоляпаси
      замість вривати нитки
      какофоній у блюз.
      встигли знецінити контури
      слів на сітчатці.
      вдячно цілую у руки,
      що контури Є.
      ніби в пентхаузі
      обживемося в цій пастці.
      зрештою:
      чом би і нє?



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. випало
      клеємо дурнів і вчасне у меседжі
      (хтось - тільки вікна і "тьолак")
      лузери-смертники демо-ди-версії -
      алко- і трудо- голік -
      з райських угідь би самі себе вигнали
      (надто скандальні стерва)
      так - розумієш? - судилось, так в и п а л о -
      переломити ребра.

      "Боляче, люба?!! Ти ж любиш коліки!
      ...ах, то про кРоліки йшлося.."
      , -
      з тебе киплять самовиті доліки,
      з мене - домОвки босі.

      але мені пережити б осади,
      не проміняти б касти...

      ...просто давай щось суттєве клеїти:
      що хочеш, аби не ласти.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Вперта
      встромляєш лезом,
      зрізаєш навскіс,
      мов тепле масло:
      буденно й сонно -
      горбатих замків
      відростки-башти
      множинних "за!" -
      дискретним "ПРОТИ!".
      відбитки стерто,
      і стерто сльози.
      мені продати б
      усі куплети,
      податись в мандри
      на сміттєвозі,
      щоб тільки втямив:
      яка ж я вперта!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Спати
      Викривляю хребти, url, компромати.
      Особливо хребти. Вірю в шахи і мати.
      Особливо в останні. Між іншим взаємно.
      Між іншим я профі. От тільки - таємно.
      От тільки я кількою й калькою гребую.
      Гребти - це прекрасно! І пахнути цедрою..
      І пахнути цнотою аж до задухи,
      і шоп "штабєлямі" всі мерли, мов мухи,
      від чаду моїх цибулин-откровень.
      Бери до своїх зацілованих жмень
      і ротом звабливим вульгарно їх їж.
      Я точитиму ніж. Це вагоміше, ніж
      тіні будь-кого з тих, хто розкидав між нас
      це каміння, котре ще збирати не час.
      Час збирати врожай і шкарпетки з підлоги.
      Я хотіла б - давай? - знов погратись в пологи.
      Затамовую подих і нишком нечутно
      зберігаю твій сон - може сниться щось путнє:
      ніби я викривляю хребти, ставлю мати.
      Я ножа доточу - і приєднуюсь спати!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    40. Непритомна
      непритомна до чемної ясності
      я згрібаю невидимий сніг
      посинілими (нащось) пальцями...
      "Нашатирь, скарєє! Ачнісь!"

      ...передмухую чорне з чорного -
      і духмяний вичавлюю сік
      благодаті, приперчений солодом
      випадкових нічних утіх.

      "Нужен воздух! Аткройтє фортачкі!"
      ...де ви, рейнджери цих лісів
      мого я? не тікайте поночі:
      берегти треба дів від див.

      пакетовані суми та розпачі
      у розподаж безцінною безцінню
      нетриматись привчили за поручні
      "..поднімі акуратно у тємєні.."

      двадцять перший живу непритомною
      і вчувається іноді відголос
      небайдужих, і чешуться пролежні,
      а мені прокидатись ніколи.

      ***

      каузалії і менструації
      замішались в один мотив -
      непритомніти (наскрізь, до ясності) -
      контрацепція дів від див.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    41. Ти - піранья
      ти - піранья!
      полюєш
      із дня
      у день
      на таких
      як я -

      потопельниць

      у молочних
      калюжах
      жалобних
      пісень -
      без імені,
      без претензій...

      ти - піранья!
      загризти,
      забити
      в кров,
      розчинити
      струмком
      у калюжці

      молока...

      ...немає.
      скінчилось.
      купи.

      ти - піранья!
      (у мене
      на вудці).



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.29 | Рейтинг "Майстерень": 5.33

    42. в'язні трамвайної сітки
      замикаються кола
      трамвайного парку
      в нічному депресі
      засмічених city -
      несхрещені вдосталь
      зчиняти паніку...

      (мені б зараз - лавку.
      сісти.)

      ...а може вони
      ще малечею мріяли
      стати кільцем
      з олімпійської "квітки",
      варті того,
      аби бути щасливими...

      в'язні
      трамвайної
      сітки...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    43. Знаки нескінченності...
      переможена вісімка
      спить нескінченністю -
      зв'язує петлями
      наші агонії,
      нами доведені
      від протилежності
      просто з нудьги -
      не з любові.

      паразитуємо
      на недосказаних,
      на недотраханих
      (вибачте) любощах,
      ніби світ клином
      зійшовся на дражненні:
      хто кого вжалить
      дужче..

      перезакопано
      скарб співприсутності...

      (варто одразу писати
      "знищено",
      тільки бракує
      і клепки, і мужності)

      ...на крок чи на два
      б л и ж ч е.



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Коли стає занадто пізно...
      некольорового картону
      кутів уявна глухота
      зірве три сімки, дах і горло:
      я все скажу! тільки питай!..

      небезпідстАвний мораторій
      завуалюю в підставнИй:
      піймаю й задушу на слові,
      хоч трохи схожому на "ні"..

      посимулюю виліковність
      талановитих симуляцій
      до невиття на місяць повний
      і до несхрещування пальців..

      ...й небезпідставно кольорова
      вдавлюсь хвилинним болем глухо,
      не вчувши бажаного слова...
      ...чогось подібного до "слухай.."



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    45. "без тебе вкорочено стільки-то днів"
      злизую клей з безпорадної марки -
      мовчки ігнорить мої залицяння,
      майже благально втикає на букви-
      татуювання конвертного бланку.
      мну і розрівнюю білу кишеньку -
      схованку марно обуквених істин
      "без тебе вкорочено стільки-то днів"...

      ...ти не читаєш листів.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Істерика
      кастрюльно-триперний
      неагрегатний стан
      зніми і випери
      відкинь хвоста
      безхвОста ящірко -
      я заплачУ
      плачем і нЕплачем
      старих світлин
      ти - майже викидень
      моїх думок
      пліснявий супровід
      німих хвилин

      я - манекен, я...
      ...просто манекен
      в неагрегатній
      кількості
      один



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    47. Капчикові стосунки
      як завше
      вдома
      немає
      вати.
      запізно
      для зривів.
      лягай
      їсти.
      сьогодні
      вкотре
      натерло
      п'яти.
      то знов
      прокляни і
      втопи їх
      в мисці.
      поставлю
      поближче
      свій "41ий"
      з твоїм "45им".
      нехай
      дружать.
      в великих
      капцях
      (як в людях
      великих) -
      на диво
      пристрасні
      душі.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. стели під мене матрац
      стели під мене матрац
      брутального кіно-сну:
      в обійми свої - клац! -
      і множ на нулі. ну?!
      в гримерці мого "Я"
      влаштуємо маскарад
      не_хворих_на_час для
      дисторції кіловаД.
      я буду тобі - дрель,
      кохана моя стіна!
      зпетляти б З петель -
      але ж не висіли НА.
      нав'язливий suicide
      клонованих згубить нас.
      спимо наш останній слайд:
      стели під мене матрац...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Геть додому, невтесане дерево!!
      Геть додому, невтесане дерево!!
      В тебе череп бобрами вкушений!
      Вперто плутаєш з Гоголем Гегеля,
      чешеш: "этот, из ГрОба - лучший!",
      а у мене впрівають трусики
      від жаги нанести тобі травми,
      розтовкти тебе! в порох! на друзки!!

      ..Дуй додому, дубова рамо.



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    50. Угорське.
      краще в'язав би спицями,
      аніж отак плів нісенітниці
      з фортець простирадел ситцевих
      про те, як проскочив митниці…

      …як шість санітарів-велетнів -
      твоєї любові секьюріті -
      за форінти сплавили бюлетні,
      втекли з міркувального поверху.
      ...
      де юре лишаюсь у власності.
      де факто скоріше скурвлюся…
      якщо не дов’яжеш ясності -
      сплете нісенітниць публіка.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.2 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. ключі.
      кругообіг ключів між наших кишень
      загортає сліди: хто від кого пішов.
      ти тут більше не бог, хоч хотів би іще.
      закоротке кохання. задовгий шов...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Пунктиром.
      нестерпно-пунктирні лінії
      на шиї вигризеш іклами.
      наївний: гоїтимеш слиною,
      зневіреними молитвами.
      зумисне щаслива виллюся
      на тебе рясною зливою,
      востаннє злизавши фокуси
      зі спокою під колінами.
      тремти: голку виграй ниткою
      й нанизуй мене ще ніжною,
      ще вчасною, намистинками
      пунктиром. нестерпно. влінію.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Хто я?
      Хто я? Іскорка, зронена поміж літери.
      Я іскра-камікадзе. Готуйте титри.
      Хтось зі мною загине, хтось дістане опіки...-
      і завершиться врешті цей цикл псевдоготики.

      ...а мале слоненя - кращий друг бегемотика.
      ...і мене мабуть візьмуть зніматись в еротику.
      ...я ненавиджу риму, бо втрачається логіка.
      Я іскра без надій розгорітись у вогника.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. скоро в нуль.
      скоро в НУЛЬ бідолашних емоцій резерви
      і, мов мамонти, вимруть між пауз слова,
      дистрофія роз'їсть вічнозаспані нерви... -
      несучасна й немодна бо віра в дива.

      маю дозвіл на те, щоби непослідовно.
      маю ваду влучати без промаху в душу.
      "Безнадійна! ти права, ти невиліковна!" -
      вже не вірю в дива... Та й, по суті, не мушу.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Фейс-контроль.
      щось ніяк у твій світ не пройду фейс-контроль...
      надто юна й доросла, стандарт і дефект,
      неспроможна з півноти вгадати пароль,
      подолати твоїх "тарганів" Еверест..
      вкотре плавлюсь на віск, застигаю на твердь,
      ніби куля, влучаю контрольним у сумнів...

      а ннннехай! бо без тебе - однаково смерть.
      без тебе - убивчі будні...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    56. Наживо
      покричиш на мою тінь. коли мене вже не буде.
      з пішачка - у королеви. із прими - в приблуди.
      перетікаю пісочком із скляночки в склянку.
      маленька Мар'янка, дурненька Мар'янка..

      патрони у рота. котлети у браунінг. -
      рівняйсь ідеалу зразкової Фрау!
      рівняйсь ідеалу арійки-коханки,
      маленька Мар'янко, розпусна Мар'янко..

      навиліт. навишкір. напрочуд. наживо.
      аби щось важити.. для тебе важити.
      померти на ніч - ожити зранку
      в мрійливо-холодну байдужу Мар'янку.

      де дійсність стікає по ніжках додолу -
      ейнштейнівський нуль. І приречено гола
      лежить (потерпає від спраг німфоманки)
      закохано-хвора маленька Мар'янка.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    57. підтікаю. підстав долоні.
      підтікаю. підстав долоні.
      підбери з бездоріжжя істин.
      накришуся тобі за комір,
      зацілую найменший вигин..
      витинай паперові замки
      для незношених бутафорій
      "ти потрібна мені, Мар'янко!".

      підтікаю. холону. хвора.

      я пишу однотипні вірші
      про однаковий біль і смуток.
      та хіба я від того гірша?
      чи ж буває пустішою пустка?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    58. прокинься...
      прокинься, друже, я прийшла!
      зі снів - з кошмарів - прилетіла
      по твою душу... (хоч душа
      давно покинула це тіло)

      я виїм серце, розтрощу
      залізні нерви, грубі фрази,
      додам кислотного дощу.
      цунамі, смерч мої образи!

      зшиватиму твої вуста
      нитками, що міцніші сталі,
      бо ти лібідо видавав
      за вічні цінності моралі!

      зламаю крик, поріжу страх -
      впаде додолу звична маска...
      твоє життя в моїх руках,
      мій друже, не чекай на ласку.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 4.44 | Рейтинг "Майстерень": 6

    59. Втопилася б...
      Втопилася б у сні... У казці чорно-білій
      на монохромнім тлі іскристо-зрілих лілій,
      мов попіл, сіра я і кольоровий ти
      "зализуємо рани", накладаємо бинти...

      Втопилася б у сні... Асфальтових річок
      бетонні береги... Останній сірничок
      на двох: на пристрасті, на феєрверки ночі.
      Я не прокинусь, я залишусь, хочеш?

      Втопилася б у сні... Сполохані слова
      в електриці бажань, - і значить я жива!
      Холодні голограми моїх жаданих мрій:
      На монохромнім тлі ти завше (ЗАВШЕ!) мій.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. "39 і 5"
      залізобетонна конструкція мого світу
      в "39 і 5" квадратних метрів
      кидає тіло центрифугою міста,
      розриває на фарш, загортає у тісто.

      "39 і 5" за пророцтвами Цельсія
      я ховаю у пащі кусючих светрів,
      поки тіло тікає павутиною вулиць
      від заліза в бетоні до твоїх вилиць.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    61. ***
      я неоригінально куплю жовтих квітів жменьку
      і спалю собі пальці до вітру морозного
      поки ти доростеш до полиці з Булгаковим
      поки я доросту ділитися ковдрою.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --