Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Фульмес (1979)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Гайвороння збиралося у перелітну дугу.
    Навіть той, наймолодший, отримував дозвіл на виліт.
  •   * * *
    Твоя містична сила, Місто, має вдосталь
    Пісень і пострілів, апостолів і просто
  •   * * * * *
    Будьте уважні, рахуючи білих уявних овець і відсотки кредиту—
    Ця арифметика здатна приспати увагу професора і охоронця,
  •   *-*-*
    Я не читатиму Шульца. Пробач.
    Ці драматичні історії на ніч,
  •   *-*-*
    Цей Anno Domini, цей день і настрій,
    І світ, який ніяк не може впасти
  •   *_*_*_*_*
    З таким як у тебе обличчям не варто писати казки—
    Ти власному слову не віриш, і я не повірю,
  •   *-*-*
    Добрий шпигун має бути безмовний до хрипу.
    Жити у тіні і не залишати сліди.
  •   *-*-*
    Упасти, зависнути або застрягти у ліфті
    З тобою разом ніби жертвою на павутині,
  •   *-*-*
    Мохіто, хлопчику, мій хіт хмільного літа,
    Зів”яла м”ята на цитати Гемінгвея,
  •   *_*_*_*_*
    Я прислухаюсь до вітру—
    вітер мене прослуховує.
  •   Методичні матеріали
    знайди сорок дев”ять відмінностей і заперечень
    за ці сорок дев”ять років що осіли на тілі
  •   *-*-*-*-*
    А сонце-ніби баскетбольний м”яч:
    Господь закинув—і Господь не влучив.
  •   Гра тіней
    Усе починалося майже пристойно:
    Еклектика ночі, естетика Гойї,
  •   *-*-*
    А ти так багато мені намовчав, ніби маку насіяв,
    Хоч сядь або плач і збирай, але я не твоя попелюшка,
  •   Ранкові герої
    Їх, виявляється, дуже багато—ранкових героїв, які
    Кожного божого дня на руках переносять дощі і безсоння—
  •   Режисер
    Більше надриву у голосі, люба, давай, уяви,
    Як там зазвичай у екшенах: ніби ще крок до безодні,
  •   * * *
    Пережити, перебути,
    Видерти з ребра,
  •   Мілітарі
    Знімай шинель, продовжуй воювати,
    Додому так далеко—півстоліття.
  •   *-*-*-*-*-*-*-*
    Вичищала підвал, зігрівала в долонях
    Цибульки тюльпанів—
  •   *-*-*-*
    Це був серйозний вишкіл для майстрів мовчання,
    Щось там про золото і благодатну тишу,
  •   Несерйозне
    Ти любиш дивитись дитячі мультфільми?
    Героїв з очима як вишні в компоті,
  •   Йосиф
    І все ніби похапцем, вирвано із контексту:
    Перепис, дитя, голоси, смоківниці, хамсин...
  •   ********
    Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
    Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…
  •   *-*-*-*-*
    Безглуздо, коли хтось не знає, що ти відійшов.
    Невже зав”язав і минулось без наслідків-свідків?
  •   * * * * *
    Ранок почався
    свіжими сирними булками
  •   * * * * *
    Ставлю позначку: „заміжня”—
    ніби низькосортне збіжжя,
  •   *-*-*-*-*
    Мій текст не стане серіалом,
    Мені би цього не хотілось:
  •   * * * * *
    Нуль два нуль нуль щоночі рейсовий літак Варшава-Вільнюс
    Перетинає межі мого сну, що навіть не встигаю
  •   Роздум про...
    Журба передмістя—покинута вілла
    На підняті плечі доричних колон.
  •   Охоронець художника
    То, кажеш, абсурдно наймати собі охоронця,
    Аби довіряти йому фартухи і полотна,
  •   Репортерка світської хроніки
    Проґавила... Вважай мене немає
    Серед панянок в пишних горностаях.
  •   * * * * * * *
    Такий нехитрий заробіток—
    Комусь—медяник, нам—скоринка.
  •   Леопольд
    Зранку прилину до тебе о шостій...
    О шостій ніхто не приходить у гості.
  •   Потяг
    Протяги в потязі різносторонні
    Стягують шию вузлом авантюри
  •   Літнє
    Полудень кисне, немов молоко,
    Тільки встигай розливати в горнята.
  •   Менеджер лузер
    Худий гаманець—
    Пропорційно заповнений транспорт.
  •   У відпустку
    Струсити груші із верби
    Спороти чорне (від журби)
  •   Менеджер середньої ланки
    Твоя вимова—без акценту,
    Твоя краватка—у клітинку,
  •   Донжуану
    З двоспального ліжка пробився духмяний горошок,
    Немов репресований струмінь зеленого світла.
  •   *-*-*-*-*
    А папороть не зацвіте у підворітті.
    Принаймні цього літа.
  •   Охоронець музею етнографії
    Привіт! Зустрінемося у музеї,
    По закритті, коли відвідувач останній
  •   Місто і Жінка
    Дорожня розмітка—невдало нанесена пудра
    На вилицях (вулицях) міста. Захопливі трюки
  •   Потоп
    Вода тепліє. Водорості кольору тархуну
    Упевнено форсують сходження на край дахівки—
  •   Одруженому другу
    Дошлюбні ігри бойового півня
    Фінішували. Слава забіяки
  •   Охоронець супермаркету (підслухана розмова)
    Нарешті, видали фірмові шмотки,
    Не те, що у сусідньому—як лосі,
  •   *-*-*-*-*
    А мій малий вже вправно володіє інструментом—
    Поверне викруткою вліво—сонце вимкне,
  •   Такий собі морський пейзажик?
    Залюднені пляжі нагадують гул Вавилону.
    Як добре, що сурдопереклад довірили чайкам—
  •   Крим улітку
    Назвемось орденом Ярила,
    Чи біженцями власних тіней,
  •   * * * * *
    Вертаю додому,
    мене зачекалася слива,
  •   Історично-особистісна практика
    Ми вкотре витирали пил
    Із фоліантів визнаних світил,
  •   * * * * *
    Мені не боляче,
    Коли перерізаю ножицями вени,
  •   * * * * *
    І знову невчасно
    тебе потягло на відвертість,
  •   :))))))
    Весна іде—
    Красу несе,
  •   Три аспекти розлуки
    Іти від тебе—як безвізовий режим
    Долати на задимленім кордоні.
  •   Мур
    А змістом спільних недомовлень—
    Його зіпсована фігура.
  •   Дуже довго
    Коли на посту засинає солдат,
    В полоні жаги до нездійснених оргій,
  •   * * * * *
    Намотує дим цигарковий
    На записи магнітофон,
  •   П"ять, нічим не пов"язані
    Не безнадійно прожита неділя,
    Танець з хустинкою, вдале застілля,
  •   * * * * *
    Спішу, біжу. Затриматись? З якого дива?
    Утратити найбільш сприятливі моменти?
  •   Тобі, в ювілей (Григорієві Чубаю присвячується)
    Скидають ясени листи,
    Стають зажурено-однакові,
  •   Батьківщина
    У тій крамниці купувалося арахіс,
    Хотів-у капцях чи розтягнутому светрі,
  •   с с с с с
    Місяць-гульвіса ріжком задирає сорочку,
    Світлом наповнює тіло моє зсередини,
  •   Шляхи Господні незбагненні
    Шляхи, шляхи, затиснуті дверцятами машини.
    Не відпускають. Напрямок—Содома і Гоморра,
  •   Грім
    Ляжмо під ліжко в куточок—
    Може минеться.
  •   Пісенька особової справи
    Родився, жив, зачислений у штати,
    В графі сімейний стан—змістовний прочерк,
  •   Бійка
    Викотив зірваний ґудзик з петельок,
    Вилетів на маргінес.
  •   * * * * *
    Куртка просякнута кнайпою—
    Лакмус твоєї присутності.
  •   * * * * *
    Плачеш, що знову не був у відпустці,
    Знову в куток свої вудки опустиш,
  •   Політико-економічній кризі 2008р. присвячується
    Їж ананаси, рябчиків жуй,
    День твій останній надходить, буржуй!
  •   * * * * *
    Церковні дзвони вдарять репом,
    У канделябрах згасне піст,
  •   Годинникар
    У закутку сутінків годинникар
    Підносить рукав, і зітерши гризоти,
  •   Ганнібал Лектор
    Панночко, судження Ваші смішні,
    Трохи пасують до мого кравату,
  •   Іуда
    Зі мною прощаються речі,
    Мене покидають слова,
  •   Урбаністична паранойя
    Курйозні випадки траплялися і в провінційнім місті,
    І не доконче мешкати у бочці на центральній площі,
  •   Передвесільні клопоти (гуцульські мотиви)
    Діжа з окропом,
    Білий рушник,
  •   Провінція
    Горіли дві конфорки, кухня скидалась на вічнозелений оазис,
    Пролите тепло розцвітало рожевим піоном на вилицях друзів,
  •   * * *
    Бувало, снилися тривожні сни,
    Де ми ждали на потяг до Джанкоя
  •   Патріотично-оксамитовий сезон
    А як пройде осіння прем’єра,
    І зітхнуть опустінням вокзали,
  •   Вікенд
    Ці вихідні-мов пара невгамовних близнюків,
    Повернення яких із табору чекають рідні,
  •   * * *
    Сніг опустився завісою диму,
    Сизого, з присмаком м”ятних цукерок,
  •   Поет
    Хочу я стати кумиром богеми
    І для тінейджерів дороговказом
  •   Святовалентинська істерія
    Святовалентинська істерія

  • Огляди

    1. * * *
      Гайвороння збиралося у перелітну дугу.
      Навіть той, наймолодший, отримував дозвіл на виліт.
      Приховав і недугу , і подругу ще молоду-
      Не лишатись позаду,
      Не втратити орієнтири.
      А до нього дощі- як до рідного- пестять і плачуть,
      А про нього говорять, і знають, і навіть щось пишуть.
      Хибно думати, що недосвідчений- надто юначий.
      Виявляється, молодість теж вибухає- як тиша.
      І примушує вести такі незручні діалоги,
      що від марних розмов
      в емісарів аж кришаться зуби.
      Ім би того, котрий наймолодший, призначити богом,
      а не просто контрактником сорокарічної служби.
      Хтось вважатиме це справедливим, а хтось і природнім.
      Він би міг розчинитись у кольорі неба і рути...
      Тільки мама казала нізащо не пити холодне,
      тільки мама просила відразу даватися чути...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. * * *
      Твоя містична сила, Місто, має вдосталь
      Пісень і пострілів, апостолів і просто
      Пройдисвітів чи перших мільйонерів,
      Що, зрештою, одне і те ж у нашій ері,
      Що, зрештою, назву «хвороба росту».

      Твої культурні коди, Місто, довго сходять
      Чи їм очікувати кращої нагоди,
      Аніж цієї осені невідворотний бунт…
      А ми вростаємо у щебеневий грунт,
      Щоби сповна відчути плоть твою зісподу.

      Камо грядеш, Граде, зраджений і зданий,
      У білім савані ще мрієш про саванну
      За дачними околицями твого тіла…
      Але сніги ризикувати не хотіли—
      Ввійшли і вийшли як розвідники Моссаду.

      А хто залишиться? Хто втримає склепіння?
      Відсипле манни і твої розстелить тіні?
      Бо гранти добре споживати до вечері,
      А потім нікому і зачинити двері
      За нами—між-се-зонним поколінням…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. * * * * *
      Будьте уважні, рахуючи білих уявних овець і відсотки кредиту—
      Ця арифметика здатна приспати увагу професора і охоронця,
      Ця арифметика ніби російська рулетка так вправно прокручує світом—
      Навіть не зчуєшся як опиняєшся в програші (на протилежному боці).

      І не чекайте, що прийде обіцяне щастя, бо згодом його і не стане.
      Просто не вистачить як лимонаду для спраглого післяобідньої спеки.
      І не шукайте, де істина ділась, чиїми сьогодні глаголить устами—
      Ринкові площі для неї зручніші, ніж стіни місцевої бібліотеки.

      А небезпека завжди несподівана, тим вона беззаперечно прекрасна,
      Навіть коли її білені більма тихцем заглядають у Вашу свідомість
      Ніби підказує –остерігайтеся, будьте уважні, до тих пір поки не погасне
      Світло, яке виростає з вікна дисидентської кухні сусіднього дому.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. *-*-*
      Я не читатиму Шульца. Пробач.
      Ці драматичні історії на ніч,
      Ще й у контексті постійних невдач
      Тільки затьмарюють розум і ранять.
      Краще я буду садити герані.

      Кажуть, вони заглядають у сни.
      (світ за вікном не цікавить і крапка)
      Скільки ще днів до зими і чуми
      Скільки ще слів не-до-ви-мовив Кафка
      Знають ці бестії, а радше—мавки

      Мого домашнього вжитку. Проте,
      Легко так з ними чекати у парі
      На помаранчеву гру у протест,
      Свіжі колекції прет-а-порте
      І пунктуальну як правило старість.

      Але насправді я прагну тебе.
      Ти станеш третім, вони будуть зайві.
      Щоб не злякати, ти вийдеш із без-
      печної відстані—ехом з небес:
      "Доброго вечора. Тракль. Місто Зальцбург."




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. *-*-*
      Цей Anno Domini, цей день і настрій,
      І світ, який ніяк не може впасти
      Завісою чи яблуком Ньютона,
      А ти його остання оборона,
      Якщо не визнати тебе баластом.

      І смішно аж до лоскоту в легенях
      На старість видаватися зеленим,
      Але обізнаним у звабі сучим сином.
      А я убити можу так невинно,
      Що довго пам’ятатимеш про мене.

      Тоді шукай у хроніках і звітах,
      Що «закохався і без заповіту»,
      І в цьому мого злочину ознаки,
      А ти відбувся тільки переляком,
      Та серце заживатиме до літа.

      Скоріш за все, затягнеться рубцями—
      Колючи дротом між чужими нами,
      Хотілося б забути—не забуду
      Як затяжну, ускладнену застуду
      І вихід буде із цієї драми—

      Як з лабіринту—нитка у клубочок,
      Свята у будні і світанки в ночі.
      Без тебе, бо не матиму нестачі
      В твоїх історіях, бо вже не плачу—
      В нового автора ніжніший почерк.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    6. *_*_*_*_*
      З таким як у тебе обличчям не варто писати казки—
      Ти власному слову не віриш, і я не повірю,
      Що пів королівства в кишені, що вермут у тебе слабкий,
      І колір індиго насправді є вицвіло-сірим.

      А я так любила спускатись в розмови твої аж на дно,
      Знаходити мушлі, крупніші, ніж соняхи в серпні.
      І слухати: цю або іншу, допоки за нашим вікном
      Від галасу вулиць не стане ранково-нестерпно.

      На жаль, ти ніяк не навчишся прощати собі помилки:
      Школярські образи і перше кохання, і зраду.
      Від цього твій голос щоразу складніше назвати дзвінким,
      Від цього думки, як реактор, виходять із ладу…



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    7. *-*-*
      Добрий шпигун має бути безмовний до хрипу.
      Жити у тіні і не залишати сліди.
      Добрий шпигун у садку не хворітиме грипом,
      аби вивчати у шахах підземні ходи.
      В нього уста татуйовані знаком "таємно",
      в нього кишені
      наповнені кодами слів, ніби цукерками.
      І турпутівкою в Ємен,
      І свіжоспеченим паспортом майже у спів-
      авторстві з темними силами Ставки.
      Резонно,
      серед чужинців ніколи не буде один.
      Добрий шпигун нашпигований вмінням бонтону,
      Тільки у гості до мене його не веди.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. *-*-*
      Упасти, зависнути або застрягти у ліфті
      З тобою разом ніби жертвою на павутині,
      Аби виглядало усе випадково-невинно:
      І очі зелені,
      І шанси у мене
      Малі –fifty- fifty.

      Ти здалеку будеш вивчати мою поведінку
      (В неволі свої мотивації та установки)
      І навіть слова не сприйматимуться як відмовка,
      Бо, власне, кого ти шукаєш у дівчині-жінку?

      Для тебе і створена ця ситуація, знаю,
      Відключення світла і дні неприйомні у ЖЕКу,
      І голос із шахти не може прорватися ехом
      Як дикий звірок, інфікований вірусом зграї.

      Давай, спокушай мене чи відштовхни і прощайся,
      А я залишу поцілунком візитку на шкірі.
      Від мене немає ніякого виходу, віриш?
      І в цьому твоє пожиттєве прокляття і щастя.



      Коментарі (50)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. *-*-*
      Мохіто, хлопчику, мій хіт хмільного літа,
      Зів”яла м”ята на цитати Гемінгвея,
      І пошук відповідей на питання „де я?”
      Із варіантами „куди мене подіти”.

      Мохіто, хлопчику, не можна не хотіти.
      Це ніби перестрибнути найвищу скелю,
      Це ніби мати за хрещеного Фіделя,
      І в носі всі його державні заповіти.

      Мохіто, хлопчику, налий мені мохіто...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. *_*_*_*_*
      Я прислухаюсь до вітру—
      вітер мене прослуховує.
      вітер, що пахне змовою—
      зливою—літеплим шифром.
      Шкода, що нас тільки двоє
      Без тлумача на цім просторі.
      може, сезонне загострення
      наших відносин
      війною ще не назвеш,
      але знаки:
      зміна фронтів і суперників
      нас доведуть до істерики—
      зливи кольору хакі.
      Я не відчиню кватирки,
      вітер не буде проситися.
      Тільки полинові китиці
      нам шепотітимуть: „гірко!”



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Методичні матеріали
      знайди сорок дев”ять відмінностей і заперечень
      за ці сорок дев”ять років що осіли на тілі
      важкими металами снами неврозом до речі
      продукція із підсвідомості (майже артілі)

      по зморшках пройдися уважно немовби по тексту
      вважай це роботою над помилками і часом
      бо те що залишиш по собі відразу закреслять
      і звільнять у ранзі старого поета запасу

      а потім пояснюй що знову засипало чорним
      життя замасковане в зебру а може і крука
      і спробуй зректися себе у міжчассі повторно
      і спробуй триматись від себе на відстані звуку



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. *-*-*-*-*
      А сонце-ніби баскетбольний м”яч:
      Господь закинув—і Господь не влучив.
      І не програв, а виставив сполучник
      Між небом і мирським благополучям,
      Як я , коли кажу тобі „пробач”.

      А хто найвищий, той і переміг.
      Під ноги пальми стеляться як постіль...
      А ти стонадцять років поспіль
      Впираєшся назватися дорослим.
      Ти думаєш, це випадковий збіг,

      Коли на кін поставлено твою
      Простацьку душу знатного артиста?
      Господь збагне, що справа тут нечиста,
      Бо в нас на двох занадто мало хисту,
      І не погодиться на нічию.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Гра тіней
      Усе починалося майже пристойно:
      Еклектика ночі, естетика Гойї,
      Розмови на тему, без теми, дилеми
      Чому нас прорвало, чому ми прорвемось,
      І тіні між нами ділились надвоє.

      Твоя половинка вивчала кімнату,
      Вкладаючи руки у стіни-стигмати.
      Ось перше загоєння, друга пов”язка,
      Відкритою раною втягує пастка
      Тебе і мене. Неспроможна сховатись

      Моя половинка виходить на світло,
      Де люди і квіти на вулицях—літні—
      Тримаються разом за час якнайдовше,
      А час педантично заліплює скотчем
      Усе, що вином називалось і згіркло.

      Лишається нам післясмак, аби згодом
      Збагнути, що двоє не зроблять погоди.
      Ти віриш? Я—ні, бо замовчують стіни,
      Що й досі на смужки розірвані тіні
      Всередині нас буревіями бродять.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. *-*-*
      А ти так багато мені намовчав, ніби маку насіяв,
      Хоч сядь або плач і збирай, але я не твоя попелюшка,
      Бо слухати і не почути тебе—це така безнадія,
      Що навіть сусідки услід головою хитатимуть скрушно:

      „Сердешна, укотре вона помилилася і обпеклася,
      Чи так на роду їй написано, чи перекреслено кимось”,
      У паспорті не зафіксує ніхто, що породистий красень
      Бажав одружитись, але передумав, утративши стимул.

      А я переходжу сніги, із глибин відчуваючи магму.
      Я так би тебе відчувати хотіла, твою серцевину.
      І мелос весільної пісні здіймає уверх діафрагму:
      Любив_та_покинув,
      Любив_та_покинув,
      Любив_та_покинув.

      Здається, вони мали рацію, славні кумасі-сусідки:
      Уміти сприймати стосунки як чай до сніданку, як звичку.
      Та звідки узяти здорового глузду, скажи мені, звідки,
      Якщо ти трактуєш мене ніби пару тісних рукавичок.

      Це страшно, та твій гіпнотичний перформенс дає результати:
      І я, мов застигла у власній безвиході крапля бурштину
      Порушую цілу мозаїку чорних і білих квадратів:
      Любив_та_покинув,
      Любив_та_покинув,
      Любив_та_покинув.





      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.46 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    15. Ранкові герої
      Їх, виявляється, дуже багато—ранкових героїв, які
      Кожного божого дня на руках переносять дощі і безсоння—
      Аби подалі від центру містечка і ближче до русла ріки,
      Аби для нас забезпечити спокій і визволення від сторонніх.

      Їхні долоні пітніють росою із присмаком прими і скла.
      Зранені зранку під”їзди нервово випрошують в них милосердя.
      Ніби героям так легко пробачити повну відсутність тепла,
      Ніби героям так легко вдається настінні рукописи стерти.

      Ті, хто навмисне підслухав закляття у їхніх устах,
      Більше ніколи не зможуть осипаним листям шуміти про літо.
      Кажуть, що діє указ покарати принаймні одного зі ста
      Надто активних вітрів, що містечко назвали оманливо: city

      Мабуть, це дух океанський забився у парки, у шпарки, у сни,
      Згодом герої його позмітають як інші небажані звістки,
      Та до початку сніданку на ньому замісять хлібини пісні,
      І плануватимуть час, коли зможуть нарешті покинути місто.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Режисер
      Більше надриву у голосі, люба, давай, уяви,
      Як там зазвичай у екшенах: ніби ще крок до безодні,
      Ніби востаннє, а вдома зосталися діти голодні.
      Ти все одно не поспієш на випуск вечірніх новин.

      Витисни драму, і так, щоб у грудях боліло-пекло,
      Як від цілунку змії, або вигадай щось екзотичне.
      Очі червоних прожекторів виснуть над нами як вишні,
      Тільки торкнися їх подумки і полюби це тепло.

      Запам’ятай: відтепер ти носій перемог і невдач.
      Поки ловитимеш оплески, ніби метелики в полі,
      Бійся утратити те, що дає тобі сяйво і колір,
      Бійся затримати те, що відразу забуде глядач.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. * * *
      Пережити, перебути,
      Видерти з ребра,
      На кінці ножа—отрута—
      Товчена кора.
      Ні відтяти, ні вколоти—
      Викроїти час,
      І тебе на цьому фото,
      І мене, і нас.
      Свічка плаче, рута в”яне,
      Хрипне ворожбит.
      Уникай мене, коханий,
      Поки не болить.
      Поки хукаю на зимне—
      Бачиш—не росте,
      Тільки дуже швидко стигне
      Як вечірній степ.
      І тебе не перехрестить
      В добру путь вітряк,
      Ти ідеш, це—справа честі,
      Та зрадію як
      Від колядки до щедрівки
      Ніби оберіг
      Привезе твоя автівка
      Щойно перший сніг.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    18. Мілітарі
      Знімай шинель, продовжуй воювати,
      Додому так далеко—півстоліття.
      Попереду—хлоровані палати,
      Позаду—пострілів тонкі суцвіття
      І генетична витримка сарматів.

      Знімай шинель, приспи в собі навічно
      Дівча із океаном замість крові.
      Коли їй відродитися?—У січні.
      Коли їй віддаватись?—До Покрови
      Військовим кафедрам і дослідам космічним.

      Знімай шинель, вгорнись у прохолоду—
      Такий покрій не личить до окопів.
      Як ворог перейде нейтральні води,
      Як недруг у полон тебе захопить,
      Ти тільки усміхнешся від погорди.

      Знімай шинель, сорочку та онучі—
      Відкриті рани зійдуться у стебла,
      І дротом зарубцюються колючим.
      Так тяжко воювати проти себе,
      Так тяжко ждати, поки в тебе влучать.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. *-*-*-*-*-*-*-*
      Вичищала підвал, зігрівала в долонях
      Цибульки тюльпанів—
      Захотілось нектару і світла
      Маленьких червоних торшерів,
      Коли сни перелітні повернуться з вирію
      Птахом останнім,
      А зима пригадає як дівкою була
      (до нашої ери).

      Витирала до блиску підлогу
      І кетяги тіней торішніх—
      Сподівалась за ними знайти
      Відображення вогкого літа.
      Пам’ятаю, як мама казала
      Не прагнути жити поспішно,
      І по краплі збирала
      М’яке шумовиння туману для квітів.

      Ще так довго чекати на вирок снігів
      Та амністію травня,
      Ще десятки разів охолонуть долоні
      І я охолону.
      Може, встигну (ой, мамо, прости!),
      Прикриваючись терміном крайнім,
      І собі прорости і вписатись одразу
      В тюльпанну колону.





      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. *-*-*-*
      Це був серйозний вишкіл для майстрів мовчання,
      Щось там про золото і благодатну тишу,
      Що зайві репліки на молодість не спишеш,
      Що вилетить і не впіймаєш без втручання

      Найвищих сил (читай—провідників обозу,
      Які в СБ потрапили у чорний список),
      А ці намети—плаття ордену кларисок—
      Невинне слово німотою заморозять.

      І годі досягнути рівня аксакалів,
      Вони уміють голос відпускати птахом
      Збирати зерна із гірчиці або маку—
      Якраз на їхній розмір віри та моралі.

      Цього достатньо. Конспектуй, мовчи і сумнів
      Дави у собі, якби сильно не боліло,
      Бо тільки мовчазний залишиться вцілілим,
      А кляп із китицями так тобі пасує!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Несерйозне
      Ти любиш дивитись дитячі мультфільми?
      Героїв з очима як вишні в компоті,
      Невдах-шукачів африканських екзотик,
      Худих від постійних дієт бегемотів?
      Вони тебе лагідно тулять опівдні,
      Аби уночі заспівати гортанно:
      Давай, політаємо понад містами,
      Якщо нам ефірного часу не стане,
      Ми стягнемо сутінків чорну сутану
      І разом сховаємось від бармалея,
      Підвищення цін, ВВП і скорочень,
      Ну, що там, у світі—замотані скотчем,
      За вуха притягнені теми есеїв?
      Я краще тобі кольорів нашепочу
      Для свіжих мультфільмів і ...доброї ночі!



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Йосиф
      І все ніби похапцем, вирвано із контексту:
      Перепис, дитя, голоси, смоківниці, хамсин...
      А він за покликанням, так, роботяга, тесля,
      А він не готовий до надто різких перемін.

      Чи зможе прийняти до хати її, чужинну,
      Чи зможе пробачити погляд кудись до хмар?
      А так би хотілося мати міцну родину,
      Порядну родину як сотні гебрейських пар.

      Однаково сходить правдиве зерно і кукіль
      На полі господаря. Господи, не відвернись,
      І навіть якщо не дозволиш діждатись онуків,
      Ізбав від можливості бачити підняте ввись

      Нетесане дерево, грубу роботу ката,
      Нетесаний світ, що від блуду засох на очах.
      А, може, така професійна його заплата:
      Коритися болю, що скалкою в серці застряг.

      ...І все ніби похапцем, вирвано із контексту:
      Капличка, паломник, вечірні молитви цикад...
      А місця забракло у новозавітному тексті,
      Йому, персонажу із циклу різдвяних коляд.




      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. ********
      Тулитись носом до вікна достатньо міцно,
      Вдихати атоми води як_в_школі_вчили…
      Тобі не смішно, любий мій, тобі не смішно?
      Тебе не бавлять намагання рвати жили

      Щосили вижити і вижати у склянку
      Себе по краплі без жалю на коліщата—
      Життя іде, уверх-униз, струнка осанка,
      І попри те, що хочеться зірватись матом,

      Раптово впасти у блакить, зігнати зливи
      (Ще ті добродійки, вколоти прагне кожна)
      А ти не бачиш--що не задум—косо-криво…
      Та скільки можна, любий мій, та скільки можна?

      Лишатись клоуном для всіх, для тебе—знаком,
      Фатою пари на вікні—ескіз love story.

      …А вірші, знаєш, підросли, і тішать заки
      Тобою моляться, горять, тобою хворі.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. *-*-*-*-*
      Безглуздо, коли хтось не знає, що ти відійшов.
      Невже зав”язав і минулось без наслідків-свідків?
      Як перший удар або перший накладений шов,
      І перші розклеєні сонним кварталом агітки.

      Розсипане просо твоїх незавершених справ
      Дбайливо зберуть голуби до поштових торбинок.
      А ти стільки років жив поряд і навіть не знав,
      Що в їхніх очах повсякчас відбивається ринок.

      Їм не відлетіти далеко, мабуть, заважкі
      Від мітів, з яких починалась твоя батьківщина,
      Від пісні, яку легковажно ти ставив на кін
      І в муках щоразу втрачав, ніби власну дитину.

      Та біль не найкращий порадник, тим більше, партнер,
      Він зробить тебе своїм другом і зрадить як друга,
      Коли телефонний дзвінок з потойбічних озер
      Проб”є твого ніби-то благополуччя кольчугу:
      „Він не відповість Вам, він два роки тому помер...”

      ...Короткі гудки і зависла в повітрі напруга.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    25. * * * * *
      Ранок почався
      свіжими сирними булками
      щойно з пекарні.
      Так як і завжди малі циганчата
      бігли назустріч фургону:
      нате, ловіть ваше щастя
      або замурзану карму,
      вам все одно не пізнати
      потреби стабільності
      і водогону.

      Навіть коли їм придбати
      по два-три балончика
      аерозольної фарби,
      аби побачити
      чорні кибитки їх брів
      у легкім здивуванні,
      аби графіті їх душ кочових
      розсипалися дрібномонетним скарбом,
      їм не уникнути того,
      що власне дитинство
      пройде як повстання.
      Безрезультатне.
      Супроти начищених мештів
      і провінційних базарів.
      Вічно однаково: ранок,
      місяць
      і рік,
      і водій із фургону,
      вічно такі недосяжні
      бонусні крихти
      від МТС-Київстару.
      Тільки дворняги,
      маленькі дворняги
      із реп”яхами за вухом як стягом
      будуть ділити із ними
      булку сирітську
      і сирість вагонну.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. * * * * *
      Ставлю позначку: „заміжня”—
      ніби низькосортне збіжжя,
      що на експорт не годиться.
      Але що мені ознаки,
      зійду канонічним злаком—
      манною в устах вдовиці.

      Хочеш—спробуй до вечері,
      поки не зачинять двері
      до моєї комуналки.
      Висохла лупа фасаду,
      привид втраченого саду,
      тихі плеса для русалки.

      Я тобі лишу записку:
      не спіши нести колиску,
      нікому у ній гойдатись,
      окрім вітру-волоцюги,
      ошалілого від туги,
      він тобі не скаже „тато”.



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. *-*-*-*-*
      Мій текст не стане серіалом,
      Мені би цього не хотілось:
      Записувати чорно-біло,
      Тлумачити чужі аннали.
      Мій текст не стане серіалом.

      Мій дім не виросте у нетрях,
      Я не зумію без сусідів
      Пекти торти, в”язати гетри,
      Або в настільній піраміді
      Ловити снігу білі нетлі.
      Мій дім не виросте у нетрях.

      Мій бог не воскресить учора,
      Ламке учора, збите тіром.
      Він, попри все, наївно вірить
      В печальний світ моїх історій,
      В невідворотній біль офіри,
      Мій бог не воскресить учора.

      Та вичислить мою адресу,
      І прийде як старий знайомий,
      Найперший гість в моєму домі,
      Читач моїх незграбних текстів.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. * * * * *
      Нуль два нуль нуль щоночі рейсовий літак Варшава-Вільнюс
      Перетинає межі мого сну, що навіть не встигаю
      Із переляку зодягти рожеві окуляри мінус
      Один діоптрій, і похід на кухню за горнятком чаю
      Нагадує мандрівку у пустелі. Про причину спраги
      Завбачливо змовчать пропущені дзвінки на телефоні.
      Намацую вмикач. Невчасно згадуються саркофаги,
      Всілякий давній мотлох типу мумії, поки антонім
      Нічним жахам—жарівка Едісона не розіллє світла
      Без попередніх передплат або відпущених лімітів.
      Ага, згадав, учора довго хизувався зачіскою бітла
      В одному пабі, і сьогодні я хотів би зрозуміти
      Яка це субмарина висадила на порозі дому
      Мене, самотнього і злого як Рокфеллера у скруті.
      Розбитий, ніби глек і навчений на досвіді гіркому
      Іду писати звернення про ліквідацію маршруту,
      Бо я не можу
      Ну ніяк не можу
      Я ніяк
      За-сну-ти!




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Роздум про...
      Журба передмістя—покинута вілла
      На підняті плечі доричних колон.
      Триматись. Любитись. Не впасти у сон.
      Триматись. Цікаво, чи ми б так зуміли.

      Креманки твоїх білосніжних долонь
      Спокусливо пахли корінням ванілі...

      Покої погрузли в німе руйнування,
      Та ще пам”ятають панянок і пань,
      Прийоми і нитки скупих завірянь,
      Що ця ніч ніколи не буде остання.

      А ти ще вмовляла уникнути ран,
      Що може завдати незріле кохання...

      Ти чуєш, як вітер картавить сьогодні?
      Дай руку, легенько ступай по стіні,
      Застелену в доісторичні вогні.
      Це наш горизонт і кордон у безодню.

      А ти ще просила знайти у вині,
      Того, що відкриє нам брами Господні.

      Несіяне поле, розбита дорога,
      Ніхто не знайде нас, кохана, тепер.
      І віялом -трави на східний манер,
      Вітряк на узбіччі як пересторога...

      А ти не ждала на легку перемогу,
      А ти не годилася на адюльтер,

      Аби зрозуміти, стосунки—це міти
      Для двох, що пускають вінки по воді,
      І разом тікають із виру подій
      До себе, розламаним навпіл магнітом.
      Здається, що тільки живи і радій,
      Виховуй дітей і пиши заповіти.

      Занепад уперто продовжує наступ,
      Заплутує пам”ять зеленим плющем,
      Аби не розбилися стіни ущент,
      Аби ми не стали для себе баластом.
      А серце лоскоче задавнений щем:
      Триматись. Любитись. І просто не впасти.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Охоронець художника
      То, кажеш, абсурдно наймати собі охоронця,
      Аби довіряти йому фартухи і полотна,
      І разом у пошуках їжі та місця під сонцем
      Чекати, аж поки зійде визнання всенародне?

      А, може, погодиться хтось на небачений обмін,
      Обранцю—прогулянки не без моралі з мольбертом
      Ранковими скверами. Можна вважати, що лоббі
      В мистецтві йому гарантовано. Тлусті конверти

      Його не спокусять портретами мертвих чужинців.
      До нього вимога одна—затуляти собою
      Від нерозуміння і критики, та наодинці
      Виводити колами пекла з глибоких запоїв.

      Ти знаєш, біда, уночі не приходить натхнення,
      Ніхто не подзвонить, ніхто не підтримає радо.
      А мій охоронець казатиме „хлопче, ти геній”,
      І навіть тоді, коли задум повернеться задом.

      Господь не приймає мої опівнічні прохання,
      Він зайнятий, з пилом космічним танцюючи танго,
      До нього—по запису в актах цивільного стану.
      Тому охоронець для мене—надія остання,
      Тому охоронець в умовах контракту—мій ангел.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Репортерка світської хроніки
      Проґавила... Вважай мене немає
      Серед панянок в пишних горностаях.
      Банальна пісня: не внесли до списку,
      Мабуть, боялись розголосу. Риску
      Підвів швейцар. Завжди когось підводить,
      Від шефа до клієнтів, і нагоди
      Відтоді годі кращої чекати,
      Як милості порожніх банкоматів.
      Тому не варто опускати планки,
      І пальчиком до губ держу мовчанку
      У пошуках скандальної родзинки,
      У сподіваннях прикрої заминки...
      Напередодні цілу ніч не спалось
      І навіть тема визріла „така ось
      Біда на ексклюзивні босоніжки—
      Вибоїни червоної доріжки”.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. * * * * * * *
      Такий нехитрий заробіток—
      Комусь—медяник, нам—скоринка.
      Гріхом-горіхом зріле літо
      Зелено котиться по ринку

      До ніг набридливих туристів.
      Їм все до ніг: і світ, і гроші,
      І навіть дощове намисто
      У сувенірний впало кошик.

      Тримайся, братику, ця злива
      Не омине нас, ніби чаша.
      Життя—не ягідна полива,
      А спалена солдатська каша.

      Та злими бути ми не вмієм,
      За нами пращури і совість.
      Якщо у тебе вогкі вії—
      Це просто прикра випадковість.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Леопольд
      Зранку прилину до тебе о шостій...
      О шостій ніхто не приходить у гості.

      Срібними крихтами сну на повіки...
      Невже по дорозі розбив, недоріко?

      Мов зачарований князь на погості...
      Цікава вершина кар’єрного росту.

      Буду тебе пильнувати до віку...
      Палкі намагання не варті і сміху!



      Навіть краплина печалі не зможе...
      Надмірна увага на збочення схожа.

      Серця твого оповити туманом...
      Ти знову будуєш повітряні плани?

      Я водоспадом пахучої рожі...
      І знову сусідську зламав огорожу?

      Ймення твоє возвеличу, кохана...
      Допоки мені терпеливості стане.

      Знаєш, любов—як щелепи капкану-
      Вправно здирає і шкуру, і хутра.
      Замість постійно співати осанну
      Мовчки почитуй вночі Камасутру.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Потяг
      Протяги в потязі різносторонні
      Стягують шию вузлом авантюри
      Публіка гарна ділки і профури
      Газетярі й охоронці колоній
      Легко зреклися себе на пероні

      Аби знайтись у курортних пригодах
      Місце під номером місце під сонцем
      Може щипнути здається що сон це
      Равлик матрацу сповзає по сходах
      Склянка із чаєм бурлить як негода

      Рівно вібрують розхитані нерви
      Збірку у руки і жодних співбесід
      Хочеться тиші немов під час меси
      Хай собі думають „рідкісне стерво”
      Хай забавляються трефом на черву

      Їм ще далеко тягнути валізи
      Повні питва і халатів із ситцю
      Плетивом колії Укрзалізниці
      Через мости і тунельні прорізи
      Просто до пекла без мита і візи



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Літнє
      Полудень кисне, немов молоко,
      Тільки встигай розливати в горнята.
      Хочеться пити його і чекати,
      Поки загусне імла над ставком.

      Бусько роззувся—намірює крок,
      Ніби імам у прозорому храмі.
      Все це пасує до пензля і рами,
      Пнеться у твій поетичний рядок.

      Я наберуся відваги і так
      Майже до болю затисну долоню—
      Ще не записуй, коханий, сьогодні,
      Краще мої заримовуй уста.



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    36. Менеджер лузер
      Худий гаманець—
      Пропорційно заповнений транспорт.
      Сьогодні тобі пощастило—
      Ти їдеш додому,
      Змінивши пристойну роботу,
      Кохану і паспорт—
      Не там народився,
      Не ту полюбив
      І не тому

      Служив,
      І тому розведеш у кімнаті багаття—
      Гори синім полум”ям
      Пір”я від синього птаха.
      Твої кредитори тебе берегтимуть—не стратять,
      Твої кредитори апостоли мирного краху.

      І в жодному випадку не озиватись до ехо,
      Ходити по битому склу соціальних ілюзій,
      Тобі зберігати у пам”яті ріст іпотеки,
      Тобі витирати із пам”яті плями контузій.

      А в школі учили—
      Від перестановки доданків
      Ніщо не змінити
      Ні суми,
      Ні аз
      Буки
      Веди
      І, ніби останньою краплею болю над ранком,
      До тебе повернеться спиною білий ведмедик.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    37. У відпустку
      Струсити груші із верби
      Спороти чорне (від журби)
      Втекти від пилу і юрби
      За власний кошт
      На власний хліб

      Набити гулі і тату
      Варити каву прегусту
      Спіймати музу на льоту
      На все про все
      Є тридцять діб.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Менеджер середньої ланки
      Твоя вимова—без акценту,
      Твоя краватка—у клітинку,
      Ти прагнеш стати епіцентром,
      І вибухаєш власним криком,
      Присмаченим ковтком абсенту.

      Купив—продав. Кафе-воронка:
      Заліг на дно і лічиш гроші.
      Чи справді рветься там, де тонко?
      Чи не ховають сонцекльоші
      Розкішних бедер амазонки?

      А ти сьогодні жив чи вижив?
      Яке кому до тебе діло.
      Вожак повинен бути хижим,
      Хоча до сліз осточортіла
      Ловитва привидів престижу.

      Авто—котедж—дубова спальня:
      Обряд, незмінний у неділю.
      Програв—болить—запив—нормально,
      Ти будеш перший, будеш вільний
      ...І усміхнеться ніч летально...



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.9 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Донжуану
      З двоспального ліжка пробився духмяний горошок,
      Немов репресований струмінь зеленого світла.
      Для тебе закінчилась казка—принцеса вагітна,
      Для тебе з"явилась можливість продовжити пошук

      Між зерен-зерняток, маленьких дівчаток у бантах,
      Які довірятимуть кожному слову і жесту.
      Це трохи нагадує вуличну гру у наперсток—
      Заснути коханцем, а зранку прокинутись татом.

      Це навіть природно, якщо не зважати на осуд
      Юрми феміністок, їм їсти не дай, а скарати,
      Того, хто насмілився викрасти їх кандидата,
      І досі не вивчив змістовного терміну „досить”

      В підборі підборів, манжетів, білизни й алькову.
      Своєю метою ти бачиш зішестя нірвани
      Лише в товаристві Наталі, Оксани чи Ганни,
      Бо ти—фахівець з підкладання дівчатам бобових.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    40. *-*-*-*-*
      А папороть не зацвіте у підворітті.
      Принаймні цього літа.
      Пеленою зливи
      Розмило шлях до півкварталу
      І півсвіту,
      І гуртожицькі підлітки практично сиві
      Від осипання зерен стиглого графіті,

      Обмінюють входи на виходи
      Із гето,
      Або гранатові браслети
      На гранати.
      Стиль мілітарі у фаворі
      І секретом
      Уже давно не є бажання воювати
      В класичних проявах сусідської вендети.

      Ку-ку.
      А де ти?
      Ніж чекає у підїзді
      Як свіжа пошта, як дитячі забавлянки
      Вони облаштували там для себе гнізда
      І поки вдень пильнують пуританки
      Вночі виходить страх і роздуває ніздрі.

      В кишенях підлітків—його сріблясті кігті,
      Без них не вийти поза межі свого тіла.
      Хронічні підробітки і жорстокі діти—
      Це все, що маємо, чого так не хотіли,
      Бо папороть не зацвіте у підворітті.




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Охоронець музею етнографії
      Привіт! Зустрінемося у музеї,
      По закритті, коли відвідувач останній
      Своїм відходом перехрестить на ніч ставні,
      А я охоронятиму трофеї,
      Відібрані в селян під штибом вивчень
      Весільного обряду ближче до народу.
      Нам випала, можливо, раз на вік нагода
      Побути разом у сакральній тиші
      Високих стін, експозиційних залів,
      Що замасковані в герданні павутини.
      В цю ніч ти будеш королева поміж ними,
      Поміж знарядь збиральниці і ткалі.

      Я маю зброю. Темінь по коліна
      Просякла давнім, як замочена білизна.
      Кохатися в музейних нішах-це не схизма,
      А шанс подбати про духовне віно.
      Ти уяви: вкладемося дрімати
      Удвох на чорному бамбетлі сторожівки,
      А руки тілом так водитимуть гаївки,
      Що в лоні дзеленчатимуть дукати.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    42. Місто і Жінка
      Дорожня розмітка—невдало нанесена пудра
      На вилицях (вулицях) міста. Захопливі трюки
      Заїжджих акторів (до реінкарнації шудрів,
      Які споживали на свята пюре із бамбуку)
      Дратують міщанство, притиснене буднем до бруку.

      Снує, метушиться, не бачить ниток павутини,
      Що вправно керує їх рухом „з роботи—додому”.
      Якщо ти не звідси—завжди виглядаєш чужинно,
      А мислитись зайвим таки набиває оскому,
      Тому і сіріємо разом, удвох, по одному.

      А ти—понад нами, усе розумієш, невісто,
      У тобі нестримний вогонь проростає ще досі.
      Залишена без визнання поза брамою міста
      Із високо піднятим стягом рудого волосся
      Ще маєш достатньо снаги із міщанством боротись.

      Одягнеш на ринкову площу свій перстень облоги,
      Зухвало наступиш пантофлем із лівого боку,
      Аби перекрити нам дихання (далі-дороги),
      Аби присоромити нас за незграбні наскоки.
      Ти знову здобудеш це місто. Упевненим кроком
      Перейдеш пороги тріумфу. Сумна й одинока.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    1. Потоп
      Вода тепліє. Водорості кольору тархуну
      Упевнено форсують сходження на край дахівки—
      В дитинство, де вітри на повідку тримали шхуни,
      Де ми ще не утратили останньої криївки

      Останніх нас, розвідників між виссю і водою,
      Відважних бунтарів, які не помічали вперто,
      Що небо під ногами ріже срібною сльотою,
      А мокрим підійматися—лиш мозолі натерти.

      Вода тепліє. Зв’язані морським вузлом антени
      Завбачливо блокують наші рятівні сигнали.
      І дно вже проступає на віконницях зеленим,
      І хтось із можновладців розмежовує причали.

      Це бізнес, друже, перспективна бульбашка із мила
      Для вкладників у розвиток ковчегобудування.
      Дай бог, аби до того часу дошки не прогнили,
      Коли тебе в рухомій черзі визнають останнім.

      Лишилося недовго. Хвилями богослужіння
      Не випливе і соломинка. Вулиця-лагуна.
      Тепер ти розумієш, що волога пахне тлінно,
      І ми йдемо під знесення (на дно) як наші шхуни.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. Одруженому другу
      Дошлюбні ігри бойового півня
      Фінішували. Слава забіяки
      Розбилася в очах її та м’яко
      Сховала в пір'я докори сумління.
      Пообіцяв—збулося, та ціною,
      Що яма боргова відкрила серце,
      І бачиш глибину як у люстерці,
      І рану, що здається золотою.
      Зарученим заручником без права
      На чашку кави, листуватись, жити,
      Тебе знайдуть за сплатою держмита
      Утопленого у любовній лаві.
      Ти виграв бій, але ступив у війни,
      Які для неї—звідана дорога
      В тилу у ворога. Підмога
      Навряд чи порятує, і постійно
      Гризе міцніша за гірську породу
      Хрестоматійна правда старших класів—
      Любов до нас приходить на обцасах,
      А покидає в капцях для городу.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. Охоронець супермаркету (підслухана розмова)
      Нарешті, видали фірмові шмотки,
      Не те, що у сусідньому—як лосі,
      Ну, зняли нам на перший раз відсотки,
      Зате—немов гвардійці Ватикану,
      І каси нам виспівують осанну,
      І ми, несхитні в цьому стоголосcі.

      А я кажу дівчатам, що працюю
      У службі охорони і безпеки,
      Візьму зі складу трохи маракуйї,
      Наллю вина з розпродажу, а далі
      Сповзуть у ніч панчішки і сандалі.
      Дивися, у кутку, біля аптеки

      Стара знайома, що буханку хліба
      У горб ховає, ніби Квазімодо.
      Іди, провір, наставнику талібів,
      Тебе бояться більше, ті два зуба,
      Які ти вибив нашому зав клубу,
      Ще досі пам’ятають, досі шкода,

      Що він утік від тебе в сад колгоспний.
      Ти чув новину? Нашого Сєдого
      По хімії відправили у госпіс.
      Навідаєш на вихідні? Не знаю,
      Чи впустять нашу галасливу зграю,
      Та й сам хотів полікувати ногу—

      Болить після удару у коліні,
      І різко повернутися не можу.
      Ну, все, пора, закінчується зміна,
      Мені ще добиратися додому,
      І при нагоді передай Сєдому,
      Що та стара на маму його схожа.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. *-*-*-*-*
      А мій малий вже вправно володіє інструментом—
      Поверне викруткою вліво—сонце вимкне,
      І несподіване затемнення у вікнах
      Астрологи сприймуть як спробу прецеденту
      Нових міжгалактичних сутичок. А вчора
      Узявся за літак—перескладав до гайки,
      Тепер із друзями літає на Ямайку,
      І додатково заправляється в Андоррі.
      У планах—ніби мед збирати час у соти,
      Що скапує з годинника у коридорі,
      Аби встигала я, коли маленький хворий
      Ну трохи швидше повертатися з роботи.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Такий собі морський пейзажик?
      Залюднені пляжі нагадують гул Вавилону.
      Як добре, що сурдопереклад довірили чайкам—
      Дивись і впивайся блакиттю їй крил до оскоми,
      Прикурюй від сонця свою закіптявілу файку.

      Уся філософія вкупі з цитатами вчених
      Накрилася мідним... серпанком вечірньої хвилі.
      Однаково хто декоратор такої осяйної сцени,
      Якщо із акторів лише маяки уціліли.

      ...А діти на березі моря для власних колекцій
      Шукають каміння, заховане в сонячній парі...
      І лячно, чи після невдалих суспільних проекцій,
      Не стануть на старість вони шукачами склотари...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Крим улітку
      Назвемось орденом Ярила,
      Чи біженцями власних тіней,
      Аби сховатись за вітрилом
      Від все-проникливих опіній.

      Бо завтра за розбиті хвилі
      Присудять років два умовно,
      І ти відчуєш в повну силу
      Як горло дряпає двомовність.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * * * *
      Вертаю додому,
      мене зачекалася слива,
      вдивляється в шибку,
      аби розпочати розмову
      про те, що мій сад
      оминула опівночі злива,
      а модниця осінь
      придбала шикарні обнови.

      Ми з нею однолітки,
      немолоді та зелені.
      Як вірний сповідник
      до сливи присунуся близько,
      і випишу болі
      у нібито вдалім катрені,
      вона ж, мов беретом
      прикриється сонячним диском.

      „Я маю турботу—
      заплаче і схилиться віттям
      на плечі, немовби скорилася
      долі найгіршій,
      —візьми мої ягоди,
      вирости до повноліття,
      нехай би тобі послужили
      чорнилом для віршів”.

      А я неуважний слухач
      і довіри не варта,
      пригадую, що віднесла
      парасолю в майстерню,
      бо зливу синоптики
      пообіцяли на завтра,
      і завтра додому піду
      між фронти атмосферні.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. Історично-особистісна практика
      Ми вкотре витирали пил
      Із фоліантів визнаних світил,
      І позмивали автентичність.
      _______________________

      Одної географії міста
      Накрила сірим вельоном сльота.
      Хто крайній в черзі по обличчя?

      Мета

      Записую: шукати і знайти
      Високості твоєї висоти
      На лінії не нижче стегон.
      _____________________

      Джерела: ненаписана стаття
      Про археологічні відчуття
      Під час розкопок альтер его.

      Хід роботи

      Я, Ванга, викликаю дух Петра,
      Сочиться кров із гострого пера—
      Невдалий досвід ворожіння.
      ____________________________

      Я, Ванга, і проводжу майстер-клас,
      Який ярмом обернеться для вас—
      Новою формою правління.

      Висновки

      Колишня агентура КГБ
      При зайвій чарці видає себе.
      Тепер-прихильники РУН-віри.
      ___________________________

      Студіювання історичних книг
      Обернеться Руїною Відлиг
      І петриківським розписом на шкірі.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. * * * * *
      Мені не боляче,
      Коли перерізаю ножицями вени,
      Як символічну стрічку під час відкриття
      На давнім капищі тривимірної сцени.
      Я не вдаю, і не чекаю співчуття
      Рабів густонаселеної ойкумени.

      Мені не боляче,
      Коли безрадними дротами виснуть вени,
      Обірвані у лиховісний буревій.
      Момент вагання: у червоне чи зелене
      З’єднати їх докупи. Обережно! Стій!
      Напруга—брама до огненної геєни.

      Мені не боляче,
      Нехай у венах паводкова небезпека,
      Нехай у скронях моторошно вдарить дзвін.
      Марат-пряма реінкарнація Сенеки.
      І я пожертвую себе заради змін,
      І перероджусь...очеретом для лелеки,
      В ім"я природи й Господа... Амінь.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    10. * * * * *
      І знову невчасно
      тебе потягло на відвертість,
      і знову дошкульно
      впечеш незагоєну рану
      нудним булькотінням пояснень,
      немовби наганом
      черкаєш повинну на тілі
      для судмедекспертів.

      Навіщо вертаєш?
      віддавна в моєму будинку
      заведено правило—
      не відчиняти ворота
      тому, хто колись осквернив
      їх крихку позолоту,
      покинув забутими,
      ніби стерню на обжинки.

      До чого ти прагнеш?
      (там, зліва, у сумці—хустинка,
      будь добрий, утри із обличчя
      невинну гримасу).
      на старість горнятко води
      або спільні фінанси,
      розміреність і
      одночасну серцеву зупинку?

      Я питиму вина у колі близьких,
      а не воду,
      носитиму плаття короткі
      в поважному віці,
      а ти як і був—так залишишся
      десь на узбіччі,
      в моєму житті
      нетривким як міраж епізодом.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.6 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    11. :))))))
      Весна іде—
      Красу несе,
      За нею вкрок—
      Сезонні знижки,
      На дні доріг—
      Коктейль гляссе,
      І верх жадань—
      Вузькі спіднички.

      Бери плакат—
      І на парад,
      За справу травня і цвітіння,
      Замети сядуть на шпагат
      Від переляку потепління.

      Обсіли ластівки дроти—
      Готують полум’яні спічі,
      Знайомство йде, і вже на „ти”
      Зверталися до мене двічі.

      І під моє нове пальто
      Злітаються до серця грітись,
      Сніги щезають, як фантом,
      Весна іде—
      Крокує світом :)



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    12. Три аспекти розлуки
      І
      Іти від тебе—як безвізовий режим
      Долати на задимленім кордоні.
      Сержанте, схована за паспортом чужим,
      Любов світами я шукаю посезонно.
      ІІ
      Іти від тебе сходами на ешафот,
      У натовпі шукати погляд милостивий.
      Присяжний, від амурних вивільни пригод,
      Поки для тебе я не стала рецидивом.
      ІІІ
      Іти від тебе—випити солодкий фреш,
      Напевне, яблучний, у товаристві змія.
      Адаме, Бог переживе нервовий стрес,
      Коли збагне, що це була твоя затія.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    13. Мур
      А змістом спільних недомовлень—
      Його зіпсована фігура.
      Ти не помітив? Ніби повінь
      Накрила вікова зажура
      Соборний мур святого Юра.
      У листя вдягнений опале,
      Він випроваджує понуро
      Студенство до яскинь вокзалу.
      І вже прощань одних замало—
      Всепрощення йому належить,
      На варті біля нього стали
      Чотири стільникові вежі
      Як ангели, що в небі стежать
      Апокаліпсову пожежу.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. Дуже довго
      Коли на посту засинає солдат,
      В полоні жаги до нездійснених оргій,
      І якорем падає місяць за обрій,
      Щоб зранку мечеттю зійти у Багдад,

      Коли від вологи темніють кути,
      Як очі у жінки, розмазані тушшю,
      В кімнаті, де тишу ніхто не порушить,
      І не порятує від лап самоти,

      Коли Близнюки забивають голи
      Воротам, які на Чумацькому шляху,
      І тіні на стінах біліють від страху,
      Ти з ночі вертаєш до мене. Коли?!



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    15. * * * * *
      Намотує дим цигарковий
      На записи магнітофон,
      І службобезпечні розмови,
      І байки про чистий кордон.

      На столику колом розводи,
      Як вир у болотній воді—
      Затягує стіни і сходи,
      Фіранки і лампи руді.

      Бурштинове пиво у гальбах,
      Балачки зайшли про війну,
      Про миші у банках і Майбах,
      І щиру державну казну.

      Бармени розносять на таці
      Світлини іранських дівчат,
      З рекламою вуличних акцій,
      і з гаслом: „ти йдеш на джихад?”

      А нам би якось відмовчатись—
      У кожного свій кінозал,
      На захід замовлений чартер
      І свіжий касетний скандал.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. П"ять, нічим не пов"язані
      Не безнадійно прожита неділя,
      Танець з хустинкою, вдале застілля,
      Стрічки чогось почепили на гілля.
      Весілля

      Добрий мій слідчий-поганий мій слідчий,
      Пальці між двері, лампа у вічі,
      До панахиди готуються півчі.
      Відчай

      Не дочекаємось Доброї Вісті,
      Міму-на німо, факіру-вогнисто,
      Шириться міф про маніяків-таксистів.
      Місто

      Білі кофтинки пропахли ментолом,
      Сором прикритий і правдонька гола.
      У туалеті суцільна крамола.
      Школа

      В довгім волоссі вчувається Вудсток,
      Ніби із гасла „ніщо не забуто”,
      Моррісон рулить, не можу заснути.
      Смуток



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    17. * * * * *
      Спішу, біжу. Затриматись? З якого дива?
      Утратити найбільш сприятливі моменти?
      Це папараці переносять в об’єктивах
      Тіла заздалегідь замовлених клієнтів.

      І сиплять їх колонками у жовтій пресі,
      Щоби гарячими подати до обіду,
      Точніше смаженими фактами в процесі
      Приготування з допомогою карбіду.

      Спішу, біжу, щоби уникнути рецесій,
      Щоби не втратити на вертикалі влади
      Координат і блат і посмішку гостеси,
      Замовлену під час чуми на маскараді.

      Я зайнята людина, дуже поспішаю,
      Це домогосподарки пхають у шухляди
      Записники разом з пакетиками чаю,
      І не дають собі у цім безладді ради.

      Завжди детально, чітко, без інсинуацій
      Дотримуюся розпорядку і дрес коду,
      Я сам себе замовлю в папараці
      Я встигну, я відбудусь...Я відходжу..



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Тобі, в ювілей (Григорієві Чубаю присвячується)
      Скидають ясени листи,
      Стають зажурено-однакові,
      Щоби в скорботне зодягти
      За ніч обмерзлий брук Личакова.

      Голосять в розпачі вітри,
      І тінню на коліна впаду я,
      Ти відлетів у тридцять три,
      І це Когось мені нагадує...



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Батьківщина
      У тій крамниці купувалося арахіс,
      Хотів-у капцях чи розтягнутому светрі,
      Перебігав дорогу, не зважав на знаки
      В передчутті розкішного десерту.

      Завжди удома, свій, до крові-кості рідний,
      Захищений від орд багатоповерхівок,
      Посмажені сонця він розділяв між дітьми,
      Які втішалися з його хрипких наспівів.

      За стільки літ і місто зняло капелюха,
      Присіло поруч з ним, замислено зітхнуло—
      Це ж треба—мешканець, вкорінений по вуха,
      Це ж треба, жив нон стоп, без енок і прогулів.

      Шукати кращих місць—непевна аксіома,
      Зректись арахісу і загубити спокій,
      Бо шосте відчуття зароджується вдома,
      А з ним і друге дихання,
      і третє око...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. с с с с с
      Місяць-гульвіса ріжком задирає сорочку,
      Світлом наповнює тіло моє зсередини,
      Ніби свідомість тонким ароматом соснини
      Вимкнув, щоби сновидіння вивчати потрошки.

      Хрестики-нулики, руни і знаки умовні,
      У Шампольйона також опустились би руки
      Від розтлумачення місячних таїн по звуках:
      „Хто четвертований змолоду—зійде уповні”.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    21. Шляхи Господні незбагненні
      Шляхи, шляхи, затиснуті дверцятами машини.
      Не відпускають. Напрямок—Содома і Гоморра,
      Що гідом заплановані в щоденнику на вчора
      І перекреслено—рушаємо за дві години.

      Дитяча гра: один—
      два—
      три—
      Завмри. Не піддавайся
      Спокусі наректися посланцем небес чи пекла,
      Не оглядайся. Соляні стовпи зрослися в стебла
      І дико крутяться між нами у відлунні сальси.

      Завмри. Шляхи погрузли у піщаній позолоті,
      Потоками зсипаються в кишені горизонту,
      Їм байдуже, чи виступлять міста єдиним фронтом
      Чи впадуть попелом. Сірчаним присмаком у роті

      Запам’ятається маршрут. Вказівкою згори
      Запам’ятається, щоби спровокувати сполох,
      Бо згодом нам запропонує Бог (тонкий психолог!)
      Згадати гру: один—
      два—
      три—
      Завмри, завмри… (умри?)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Грім
      Ляжмо під ліжко в куточок—
      Може минеться.
      В такт міжміських електричок
      Стукає серце.

      Кажеш, що Боженька сварить
      За сигарету
      Та зі Сварогом у парі
      Вчинить вендету.

      А пам”ятаєш, диміли
      За гаражами,
      Бралися спершу несміло,
      Поки до мами

      Не донеслася затія
      Звільнення страху,
      Разом з повітряним змієм
      Скочити з даху,

      Щоби мазурку зіграти
      В трубах ливневих
      І похвалитись дівчатам:
      „Були у небі”.
      __________________________

      Вкотре твій ангел залишить
      Слід на іконі.
      Грім—кульмінація тиші
      В спальнім районі.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    23. Пісенька особової справи
      Родився, жив, зачислений у штати,
      В графі сімейний стан—змістовний прочерк,
      Помітно, що не вміє танцювати,
      Помітно, що триває творчий пошук.

      Виструнчується при появі шефа,
      Відповідає прізьвиську „хасід”,
      Теракти, це йому знайома стрефа,
      В труді ж „який привіт, такий і звіт”.

      А міг би паннам дарувати ласку,
      (хтось мусить бути волонтером буська)
      А міг би захистити кандидатську
      І мантри перекласти на гуцульську...




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Бійка
      Викотив зірваний ґудзик з петельок,
      Вилетів на маргінес.
      У підворітні старого готелю
      Холіфілд contra Дантес.

      Спроба до згоди роззявам на втіху
      Впала обличчям на брук.
      Стінка на стінку, кому на горіхи,
      Прошу, панове, без рук.

      Хтось з вас обох загубив рукавичку
      І замінив на кастет,
      Ніби набрався шкідливої звички
      Бігти по трупах вперед.

      Камінь противник з-за пазухи скине,
      Ранам утрачено лік,
      Вилити б скло, що побито з вітрини
      І погасити конфлікт.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. * * * * *
      Куртка просякнута кнайпою—
      Лакмус твоєї присутності.
      Темрява. Муза чи гарпія
      Вірші диктує насуплено.

      Може, дошкрябаєш вечері,
      Або забудеш до полудня,
      Або врятуєшся втечею
      Від настанов самоспалення.

      Вірші помітять для роздумів
      Крони на проділ зачесані:
      Що ж вони, братику, що ж вони
      вже й не тобою написані?

      Втримай галузку—піднімемо,
      Листя струси—заховаємо,
      Пощо фальшивити іменем,
      Псевдо в якого одкраяне?

      Руку клади на рукописи,
      Кайся, що прагнеш до вигоди
      Стати у чергу до госпісу,
      А до борделю устигнути.

      Матимеш власну парафію—
      Касту повій і порушників,
      Щоби твоя біографія
      Та й засвітилась в підручнику.

      Та й походеньки забулися,
      Куртка, що вічно просякнута
      Кнайпою, бійки на вулиці
      І репутація манкрута.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. * * * * *
      Плачеш, що знову не був у відпустці,
      Знову в куток свої вудки опустиш,
      Снитимуть море в нитках павутини,
      Снитимеш ти про доріг серпантини
      І тризіркові готелі Алушти.

      Навіть рахунок за газ дуже схожий
      На профспілкову путівку а може,
      В тобі знайдуть спільну мову службовець
      І мандрівник, що постійно готовий
      Пляжі піщані обрати за ложе.

      Скажеш колегам, що все у мажорі,
      Продискутуєш проблему офшорів,
      Знаєш, що й зранку твій вірний будильник
      Дзенькне про тисячі справ непосильних,
      І не здивуєшся, зсунувши штори,
      Що до кімнати вривається море
      І пурпуровий заносить вітрильник



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Політико-економічній кризі 2008р. присвячується
      Їж ананаси, рябчиків жуй,
      День твій останній надходить, буржуй!

      В.Маяковський

      Кризуєш? Кризую. Новий український звичай практикую,
      Збираюсь потрошити співгромадян як різдвяного карпа—
      На бік плавники, щоби часом в Анталію або Геную
      Не витекли кадри для змін у парламенті—літні кухарки.

      Поволі вимотую нутрощі—будуть гірлянди на гілля,
      Картинно пов’язані, ніби сюжет для Далі у місцині,
      Де тільки за гривні і крадені кейси позбавлять похмілля,
      Така заковика, шукай вітра в полі, бо коні не винні.

      Кришуєш? Кришую. Обіди для „малоімущих” готую—
      Ковток милосердя в рахунок дотацій міського бюджету,
      Сьогодні народу потрібніший плуг, ніж золочена збруя,
      І віра у доброго батька-царя на зразок Піночета.

      Крейзуєш? Крейзую. Узимку за безцінь снігами торгую,
      Даю собі раду, аби вберегти від фіскальних законів
      Вишневий садок, і ставок, і яхтклуб, і поля маракуйї,
      І патріотичним проривом зустріти кінець кризотрону.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. * * * * *
      Церковні дзвони вдарять репом,
      У канделябрах згасне піст,
      І вчепить зірку над вертепом
      Мій друг—затятий комуніст.

      Мороз зіграє першу скрипку
      У димарях і на ходу
      Дітиська зафутболять в шибку
      Дзвінку різдвяну коляду.

      І свисне стрілочнику ехом
      Старий, музейний паровоз:
      Ти розбуди, мне, колего,
      Коли народиться Христос.

      Коли запахне сіном шкіра,
      Коли бюджетний комітет
      Скасує цінники на віру,
      Любов, горілку і фуршет.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Годинникар
      У закутку сутінків годинникар
      Підносить рукав, і зітерши гризоти,
      Заводить серця на черговий удар,
      Чергові списання гріхів за банкноти.

      А сам вдовольняється сплатою двох
      Квитків до театру, що вчора покинув
      Своїх глядачів та відбув у Острог
      Старанно вивчати основи латини.

      А сам вдовольняється медівником—
      На нього удома чекають майстрята,
      І ніжно згортає у хусточку злом,
      Побожно цілує старі коліщата.

      Та сниться ночами йому трубадур,
      Що множить петлясті дороги на свята,
      І ніжки як стрілки жіночих фігур
      Завжди виставляє „о пів на десяту”.

      А втім, все вдалося, і часу лассо
      В потребі до нього прихилить і небо,
      Клепсидра насипле у жмені пісок:
      Живи, скільки хочеш, майструй, скільки треба.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    30. Ганнібал Лектор
      Панночко, судження Ваші смішні,
      Трохи пасують до мого кравату,
      В сенсі, що можуть призвести до страти,
      Тільки різниця в смаку і ціні.

      Ви надчутливі, а в нинішні дні
      Будете морепродукти чи м’ясо?
      Ідеалізм популярний до часу
      Пошуку істини в білім вині.

      Хочете впоперек стати юрбі?
      Я поділюся із Вами секретом,
      Може замовимо чай до десерту?
      Вигрів я біса у власнім ребрі.

      Навіть без натяку на сивину,
      Ніби презент мені до ювілею.
      Ні, не віагра, і не панацея,
      Прошу, куштуйте яловичину.

      Панночко, Вам не здається, що Бог
      Мріяв про тайну вечерю для двох?



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Іуда
      Зі мною прощаються речі,
      Мене покидають слова,
      Мені наповзає на плечі
      Холодна, колюча трава.

      І кличе, і кличе, і кличе
      Туди, де нема вороття,
      Щоби у євангельських притчах
      Сміятися з мого життя.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    32. Урбаністична паранойя
      Курйозні випадки траплялися і в провінційнім місті,
      І не доконче мешкати у бочці на центральній площі,
      Щоб бачити щоденні страти на догоду падолисту,
      Дощу, який чомусь у крижані перетворився мощі.

      Та всупереч негоді літаки вносили свіжі вісті,
      Сідаючи у гнізда, що торік полишили лелеки,
      Тоді ж доцільність будівництва маяку у нашім місті
      Вже не здавалася абсурдною для керування летом.

      Та стенограми із засідань про міські потреби
      Доводять, ніби поклоніння мощам дощовим спровокувало,
      Що кожен мешканець відчув у собі хлюпотіння неба,
      Яке посилюється біля маяка до штормового шалу.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Передвесільні клопоти (гуцульські мотиви)
      Діжа з окропом,
      Білий рушник,
      Скапує соком
      Місячний лик.
      Ллється на груди,
      Гріє живіт,
      Від пересудів
      Твориться міт.
      Впала запаска-
      Страсть чи мана?
      Була любаска,
      Буде й жона.
      Вигоїть рани,
      Випече хліб,
      Деревом стане
      Люлька і гріб.
      Посаг мольфара—
      Дримба і ліс,
      Дібрана пара—
      Відьма та біс.
      Бурі на споді
      Діжі киплять.
      Знатний господар—
      Відьмочок зять!




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    34. Провінція
      Горіли дві конфорки, кухня скидалась на вічнозелений оазис,
      Пролите тепло розцвітало рожевим піоном на вилицях друзів,
      А ми теревенили тихого вечора про надбудову і базис,
      Про кризу культури і низку скандальних подій у місцевій окрузі.

      Про ряд повідомлень у пресі, присвячених упирям і вовкулакам,
      Які випивають небесну блакить аж до жовтої спеки,
      І ходять між нами, і не піддаються прикметам й ознакам,
      Хоча їх сліди зафіксовані в органах правопорядку й безпеки.

      Адепти релігій падіння моралі і злетів кар’єрного росту
      Постійно шукають у нетрях міських послідовників і неофітів,
      Напевне, Господь опустив спересердя на землю свій костур,
      Покинувши паству блукати у дикому індустріальному світі.

      А нам би сховатися від метушливого натовпу і зачекати,
      Поки буревій, що годинника стрілки на ратуші крутить, ущухне,
      І наш магістрат поміняє обличчя затерті, чи, пак, циферблати,
      Щоб ми і надалі могли теревенити тихо на затишній кухні.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. * * *
      Бувало, снилися тривожні сни,
      Де ми ждали на потяг до Джанкоя
      І я-постійна мешканка весни,
      І ти-ущенть наповнений зимою.

      А потяг повертав за горизонт,
      Розсіюючи аромат цитрини,
      Спітнілий шлях на атмосферний фронт
      Нам заступали вишколені спини.

      Ми залишались, вкотре-на роки
      Ти-в ластах, я- в купальному костюмі,
      Чекаючи на станції поки
      Не омине нас потяг до Батумі.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Патріотично-оксамитовий сезон
      А як пройде осіння прем’єра,
      І зітхнуть опустінням вокзали,
      Ти згадай, що остиглі озера
      Ціле літо на тебе чекали.

      Чи в Одесі, чи в тихій Солонці,
      Не затримуй, офіруй за мене
      Хоч червінець пожухлого сонця
      Мандрівному дяку у кишеню.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    37. Вікенд
      Ці вихідні-мов пара невгамовних близнюків,
      Повернення яких із табору чекають рідні,
      Вцілілі шибки і незірвані плоди садків,
      Попкорн, сорочки білі і прогулянки погідні.

      Ці вихідні попереду найбільш зухвалих мрій
      Зірвати куш—і з друзями гайнути у Карпати,
      І закохатися у гір пластунський однострій,
      Поки годинник нас не поведе на страту

      Тік-так, тік-так за збурений у нашім місті мир,
      Що викликало в мешканців незрозумілий острах,
      Як доказ-тиша і розтяті животи квартир
      З яких випурхує нечитана суботня пошта.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    38. * * *
      Сніг опустився завісою диму,
      Сизого, з присмаком м”ятних цукерок,
      Витерши з пам”яті образи Криму,
      Теплого моря і пляжних істерик.

      Кольором неба залились дахівки,
      Наче полотнища пінакотеки,
      Наче віщують спасенну мандрівку
      Спраглим тепла із Медини до Мекки.

      Але по-справжньому гріє цитрина-
      Око у склянці медового чаю.
      Бачиш, зима може бути гостинна,
      Як заметілі у тобі стихають.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Поет
      Хочу я стати кумиром богеми
      І для тінейджерів дороговказом
      І деміургом на прізвисько демон
      І віршомазом любителем мазо

      Або замешкати тут просто неба
      І закосити під емо стилягу
      Щоб привертати постійно до себе
      Вашу безцінну читацьку увагу!




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Святовалентинська істерія
      Святовалентинська істерія

      Подорожую автостопом на міських трамваях—
      Новий митецький креатив провладного ґатунку.
      Кінцева-виставка звитяг амурних у медалях,
      Наступна-презентація французького цілунку

      Мені ж виходити пізніше-на перформенс тіла
      Модельних парубків (кондуктор з ними був у змові)
      Та серед натовпу тебе побачити хотілось
      І для оплати простягти пучок листків кленових

      І два квитки придбати на край світу світ за очі,
      І зготувати із чар зіллячка чар каву в турці
      І так замисливши супроти серця твого злочин
      Чекати на контрольний вистріл кілера Амурця

      Поки зі сну не потурбує голосом юначим
      Новий сусід біля вікна (подробиці даруйте)
      Подаючи червоне щось, пульсуюче й гаряче,
      І безневинно кажучи „Прокомпостуйте”




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25