Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олексій Кацай (1954)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-05-06 19:04:17 ],
на сторінці твору     "Людина, якій було шкода Бога (Пам'яті С.Лема)"   Кацай Олексій

Шановний Олексію, йдеться про співчуття, так, як про щось традиційне, добре відоме, стандартне, зрозуміле і безсмертне? Співчуття є, а Бога нема? А раптом, усе таки, Він є? Бо ж раз існують різні варіанти поглядів, то чому не існують самі першопричини (навіть різні), чи там останні зупинки для цих поглядів? Думаю, що всі першопричини існують, і дуже далеко за межами скромної істоти з назвою Хомо Сапієнс-Сапієнс. Але, схоже, що найцікавішим у цій історії є те, що ці різні зупинки містяться на одній вертикалі.
Що стосується Станіслава Лема, то пригадуючи його твори, не знаходжу там відсутності Бога, та і як Бог, у випадку свого існування, може бути відсутнім у своєму світі? А в протилежному випадку, має існувати щось протилежне Богу? Так? Цього у Лема я теж не помічав, - чи може суспільство є диявольською протилежністю Творцеві - "по-вертикалі"?
Так чи інакше, Лем - видатна постать, що поєднує всіх мислячих читачів фантастики, та й не тільки. Думаю, нам, львів'янам, варто якісніше вшановувати пам'ять нашого великого земляка.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2006-05-08 11:52:40 ],
на сторінці твору     "Людина, якій було шкода Бога (Пам'яті С.Лема)"   Кацай Олексій

Шановний Володимире! Йдеться про співчуття, яке є складним словом на базі двох слів: “спів” і “чуття”. Відчуваєте? Цей “спів чуття” в повній мірі був властивим як Лему, так Войтилі, не дивлячись на їхню світоглядну різність. В цьому сенсі вони є величнішими за всі їхні та наші скромні особисті фантазування. Тобто, в цьому сенсі, вибачте, але “спів чуття” є, а Бога немає. Не потребує отой спів цієї, за висловом Лапласа, гіпотези.
Вірніше, не те, що не потребує, а унеможливлює замикання на одній з теорій в просторі, якій складається, як мінімум, з трьох координат. Бо тоді це і не простір буде. Бо, давайте відверто, наука є лише оборотним боком-блюзнюком релігії. Оскільки як остання базується на вірі, так і перша у великій мірі на тому ж. Поки що – я підкреслюю: поки що! – існування або не існування Бога є таким, що не може бути доведено в принципі. Можна лише вірити в те, або в інше.
На якому боці стою я, Вам зрозуміло. Але ось що цікаво: оте подвійне “вірити-не вірити” намагається вивчити й мистецтво, яке ширяє поміж релігією та наукою. Адже, з першої точки зору, що таке, наприклад, міфологія з фентезі?.. Адже, з другої точки зору, що таке є, наприклад, архітектура з математикою?.. Така ось “триєдність” нашого буття :)
Яка одна, до речі, і лише одна вона може завдати напрямку, згаданій Вами “вертикалі”. Точкою відліку якої ("першопричиною" за Вашим висловом) є людина. Звісно, усе це – з моєї суб‘єктивної точки зору, яка аж ні в якому разі не претендує на істину в останній інстанції.
А за вшанування осіб, чиє життя пов‘язане з Україною, я з Вами цілком згодний. Чи є у Львові вулиця Лема? Про те, що, наприклад, в Полтаві немає вулиці одного з найвизначніших радянських фантастів Володимира Савченка, полтавця за народженням, я знаю точно :(
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-05-11 21:25:29 ],
на сторінці твору     "Людина, якій було шкода Бога (Пам'яті С.Лема)"   Кацай Олексій

Шановний Олексію.
Я не по темі. Просто вітаю на сторінках Самвидаву.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2006-05-12 16:51:17 ],
на сторінці твору     "Людина, якій було шкода Бога (Пам'яті С.Лема)"   Кацай Олексій

Здравствуйте, Сергію! І я не по темі. Просто до біса радий Вас бачити! :)))
Самураї не вмирають – Линуть в небо самураї! Знимаю капелюха :)
Коментатор , [ 2006-05-13 18:58:51 ],
на сторінці поезії     "Блискавиця"   Кацай Олексій

"І ось, квантований на дощ,
я йду з небес огрому" - чудово!
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-05-13 23:17:46 ],
на сторінці твору     "Людина, якій було шкода Бога (Пам'яті С.Лема)"   Кацай Олексій

Еге ж - кланяюсь. І - давай но на ти. БудьВаска.
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-05-13 23:36:03 ],
на сторінці поезії     "Блискавиця"   Кацай Олексій

Просто таки вражає життєсдвердне мереживо метафор. І - відданість Темі. А "квантований на дощ" - перлина, дійсно. І не тільки!
Розширюй присутність, Олексію.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2006-05-17 11:17:51 ],
на сторінці твору     "Людина, якій було шкода Бога (Пам'яті С.Лема)"   Кацай Олексій

Та тричі - "васка", Сергію :)
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-05-25 01:12:18 ],
на сторінці твору     "Людина, якій було шкода Бога (Пам'яті С.Лема)"   Кацай Олексій

І я вітаю! Давайте ще! Зачиталась. По правді, коментар Ляшкевичу навіть більше сподобався.
Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-06-08 11:19:11 ],
на сторінці поезії     "Люди-Х"   Кацай Олексій

Багатопланово. Є над чим поміркувати.
Коментатор Ірина Шувалова, [ 2006-06-10 15:48:01 ],
на сторінці поезії     "Блискавиця"   Кацай Олексій

Якось незручно, але я "нє проніклась". І не хочу докопуватися.
Коментатор Мірко Трасун, [ 2006-11-04 21:39:02 ],
на сторінці поезії     "Осінні атлантиди"   Кацай Олексій

Прекрасний опис!
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-02-10 14:12:58 ],
на сторінці поезії     "Rozetta наближається до Марсу"   Кацай Олексій

Дуже цікаве, як на мене бачення, якби ще трохи над красою рядків у деяких місцях попрацювати, то й зовсім чудесно було б.
Зрозумілі, але трохи перевантажені конструкції: "та й гублячи її в радіохвилях," - якось би змістовно позбутися "й", та "в"?
Як і "з" в рядку "на обріях з червоного фаянсу",і в інших схожих випадках.
"де, занурившись", "в розверзлу пітьму давньої криївки" - тут ніби із наголосом щось не грає?
А так, приємно було почитати і , сподіваюся, перечитати.
Коментатор Олена Хвиля, [ 2007-03-01 15:39:46 ],
на сторінці поезії     "Кокони"   Кацай Олексій

Крім того, що вірш сам по собі гарний, дуже сподобалась така смілива глобальність!!!
Коментатор Ретро Лю, [ 2007-05-08 21:18:42 ],
на сторінці поезії     "Екзосонет"   Кацай Олексій

Перші два стовпчики дуже сподобались.
Я би доопрацював решту.
***
"тривимірне в них точиться розмова" - мо` "тривимірно"???
***
"що на екзопланеті цій присутні" - щось тут наголос не тішить "екзоплАнеті"???
***
"А позивний, тривожний і ледь чутний,
стає вже цього світу першословом." - хто/що??? "А позивний, тривожний і ледь чутний,"
Коментатор Олексій Кацай, [ 2007-05-10 14:50:53 ],
на сторінці поезії     "Екзосонет"   Кацай Олексій

За "тривимірне" згодний цілком. Це в мене комп'ютер так виправляє, клятий :)
Щодо рядка "що на екзопланеті цій присутні", то тут іктове місце - "на". Тобто, "що нА екзопланеті цій присутні".
Щодо останнього зауваження, то тут я чогось не зрозумів :0 Але, намагаюсь :)
Спасибі за прихільну рецу.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-05-14 12:48:19 ],
на сторінці поезії     "Ноктюрн"   Кацай Олексій

Згідний, Серже. Утім, не кожному читачеві вірша дано густу субстанцію думок цих подолати :)
Коментатор Олексій Кацай, [ 2007-05-15 17:57:32 ],
на сторінці поезії     "Ноктюрн"   Кацай Олексій

За "субстанцію". Не треба скромнічати, панове :)
За "планет - планет". Великі спасибі за підказку. Там дійсно мало бути "легенд", але, оскільки це не дуже гарна рима, то автоматично вискочило оте "планет" :(
Що стосується іншого... В першій строфі римується "тя-тя-тя", що у другій переходить на "тя-ля-ля" і останнє "тя" в третій - наче зойк. Маячня, звісно, але так мені почулося :)
А загалом, велике спасибі за допомогу!
Коментатор Ретро Лю, [ 2007-08-29 17:33:12 ],
на сторінці поезії     "Міста багаття... іскри облич..."   Кацай Олексій

Файно, але є певні моменти, на які я звернув увагу:
***
"Вічність здіймається по шИбках" - ,але рима "на рукАх".
***
"треба"/"небом" - занадто затерта рима
***
"Джинси, пропалені до зірок,
випре матуся." - "випре" - це від "випирати", або "виперти". "випере" - здається повинно бути.
Коментатор Олексій Кацай, [ 2007-08-31 10:01:22 ],
на сторінці поезії     "Міста багаття... іскри облич..."   Кацай Олексій

Давайте таким чином. За "шибки" мені важко сперечатись, не будучи професійним філологом. В нас кажуть "шИби", але "шибкИ". У Гринченка в словнику теж розглядається "шИби". За "шИбки" чи "шибкИ" не згадується. Тобто, хай поки що це залишиться.
За "треба/небом" згодний з вами, але, на жаль, більше нічого в кебу не йде %(
А ось за "виперти" подяка Вам величезна! Звісно,звісно "випере"!!! Посипаю собі голову попелом, хоча радий тому що повеселив народ :)
Тому остання строфа звучатиме тепер наступним чином:
"Десь о четвертій клацне замок -
вернувся ранок.
Джинси, пропалені до зірок,
випере мама".
На жаль, не знайшов тут опції редагування, темна я людина! І тому на самому вірші не можу зробити змін. Може,хтось допоможе?
А вам, Юрію, величезне дякую за зауваження!
1   2   3   4   5   ...   17