Усі коментарі - Олексій Кацай - Поетичні майстерні

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-03-15 08:14:58 ],
на сторінці поезії "Космотроща" Кацай Олексій

І мене вірш вразив.
Майстерно! Вірш заслуговує найвищої оцінки.
Місцями аж подих перехоплює...

Як-от -

Прошу, берегу,
знеболь
доторк, подих, рану,
грань,
наших
не
перетинань!..

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-03-15 08:17:25 ],
на сторінці поезії "Космотроща" Кацай Олексій

Згодна з Вашим коментарем.

Але ж Ви можете поставити оцінку 6, у Вас є статус Майстра R2.
Бо я, на жаль, взагалі втратила змогу оцінювання, відмінивши у своєму профілі.

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-03-15 08:25:10 ],
на сторінці поезії "Космотроща" Кацай Олексій

Дякую, я не знала. Я думала, що статус "майстра" -- це коли маєш бали вище 5 чи щось у цьому дусі.

Коментатор Олексій Кацай, [ 2019-03-15 12:52:28 ],
на сторінці поезії "Космотроща" Кацай Олексій

Щиро дякую за теплі відгуки. І будь-які зауваження теж. Контрастний душ, кажуть, дуже корисний для здоров'я віршоробів :-D

Коментатор Олена Осінь, [ 2019-03-15 14:34:07 ],
на сторінці поезії "Космотроща" Кацай Олексій

Може у інші часи, може на іншій орбіті…
Дякую, що ви є, в цому безмежнім світі

Граничний рівень біополя… )

Коментатор Олексій Кацай, [ 2019-03-15 14:44:44 ],
на сторінці поезії "Космотроща" Кацай Олексій

І за безмежжям біополів розумових
Знайдемо себе, вічних і світанкових :-) Дякую!

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-03-21 10:54:31 ],
на сторінці поезії "Байкер" Кацай Олексій

Закінчення чудове!

Коментатор Олена Осінь, [ 2019-04-09 10:49:03 ],
на сторінці поезії "Патрульний" Кацай Олексій

Ну от завжди так: тільки пірну у вашу творчість - і зразу ж відчуваю себе безкінечною, неосяжною, вічною, і навіть безсмертною ))) "Цей світ мене не зупинив, хворіючи на ентропію"!!!!!

Коментатор Олексій Кацай, [ 2019-04-11 14:16:39 ],
на сторінці поезії "Патрульний" Кацай Олексій

Дякую, Олено... Але, прочитавши ваше "Я інколи чую – скрипить яблунева гойдалка" я зрозумів, що про безкінечність, неосяжність та вічність ви знаєте набагато більше за мене :-)

Коментатор Сергій Гупало, [ 2019-05-11 09:20:55 ],
на сторінці поезії "Початок" Кацай Олексій

Цікаво!
Про поезію математики писав ще академік Михайло Кравчук... Рекомендую почитати.

Коментатор Олексій Кацай, [ 2019-05-11 13:25:05 ],
на сторінці поезії "Початок" Кацай Олексій

Так, всесвітньо відомий Михайло Кравчук, вчитель Корольова: "Моя любов математика й Україна..." Дякую за нагадування, пане Сергію.

Коментатор Сергій Гупало, [ 2019-05-11 14:05:20 ],
на сторінці поезії "Початок" Кацай Олексій

А ще Михайло Кравчук - корінний волинянин.

Коментатор Олена Осінь, [ 2019-05-13 15:07:28 ],
на сторінці поезії "Початок" Кацай Олексій

Такі письмена древні, така в’язь чудернацька іншомовна…
але ми точно ідемо по написаному )))
Це ви залишили мені всі ці підказки? Чи я вам?)

Світотворіння

А пам’ятаєш, як були дітьми:
Іще Земля в молекулярній тиші,
Юпітер, наче кісточка із вишні.
Ще не було ні світла, ні пітьми.

Стежки галактик міряли навскіс,
Купалися у магмі пурпуровій.
Я сажою тобі писала брови,
Ти фарбував у сонечко мій ніс.

Змітали із комет космічний пил,
Літали на зірках без застороги
І горизонтом правили пірогу
Без компасу, без весел і вітрил…

А потім… я тебе поцілувала

Це ще 2010 рік!
Я вже не дивуюся, я в очікуванні )

Коментатор Олексій Кацай, [ 2019-05-20 22:38:08 ],
на сторінці поезії "Початок" Кацай Олексій

Яке чудо чудове!!! Звісно, що це ви мені підказки робили! Бо я в наприкінці нульових писав ще отаке:

Якщо ми заблукаємо в місті,
моє сірооке ласкаве пташеня,
я, птахолов завзятий, кину тебе угору,
щоб ти, розірвавши сизе занедбане повітря,
в шпарах поміж дахів роздивилось море.

Якщо ми заблукаємо в морі,
моє сірооке ласкаве пташеня,
я, капітан тисячолітній, свою грудну відчиню клітку,
щоб ти полетіло шукати в грузькому тумані
невідкритого материка дикі скелі.

Якщо ми заблукаємо в скелях,
моє сірооке ласкаве пташеня,
я, скелелаз оскаженілий, що робить з рівнин гори,
за тобою, оглядачем безодень,
до вершин піду, що наскрізь пробили небо.

Якщо ми заблукаємо в небі,
моє сірооке ласкаве пташеня,
то я, чернець ордену зореходів,
себе там розіпну на крил координатах,
де пружні спіралі годинника орбіт полохливо хитають шестерні часу.

Якщо ми заблукаємо в часі,
моє сірооке ласкаве пташеня,
то повернемося на невловиму мить
у наше місто,
щоб на вустах відчути присмак солонуватий морів, скель та небес.

Ми заблукали одне в одному...
І крізь очей мерехтіння я волаю:
в піднесенні плоті, що зветься душею,
моє сірооке ласкаве пташеня,
чим ти, слабке, сильніше від мене?..

Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-06-02 22:55:38 ],
на сторінці поезії "Дайвер" Кацай Олексій

Суголосне. Давно писалося, одна строфа в пам"яті лишилася.
"А час невпинно все летить й летить,
Мільйонами очей у далеч поглядає.
Для нас - життя, для нього - тільки мить.
Та час і простір ми, усе ж, здолаєм!"

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-07-04 12:13:32 ],
на сторінці поезії "Звірі" Кацай Олексій

У даному випадку "лагідна" з часткою "не" пишеться разом. "Нелагідна". "Ворд" або якийсь інший редактор може самочинно відокремлювати, але правила вживання частки "не" вчимо ми. Вони є в Інтернеті. А хто пише ті редактори вордів тощо - то окреме питання до їхніх учителів і в пустоту.
Я не зауважував би Вам такої дрібниці, але явище набуває ознак пандемії.
Щодо вірша.
Ваш "коник" під Вами.
Успіхів.
Ю. С.

Коментатор Олексій Кацай, [ 2019-07-04 14:42:20 ],
на сторінці поезії "Звірі" Кацай Олексій

Дозвольте з вами трохи не погодитися от в якому сенсі. "Нелагідна" - це зрозуміло. А от як скоротити вираз "я не є лагідною твариною"? Тож, може, у цьому скороченні "не лагідна" і має право на існування? Щиро дякую вам за зауваження.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-07-04 15:37:30 ],
на сторінці поезії "Звірі" Кацай Олексій

Скоріше за все, я неуважно прочитав речення.
Або навіть не розглянув його варіативність у тлумаченні.

Тварина лагідна, а ЛГ не ця сама тварина.
Такий смисл. Зрозуміло.
Гаразд.
Вже настільки звикаєш до чужих помилок, що припускаєшся своїх.

Нехай щастить :))
Ю. С.

Коментатор Галина Михайлик, [ 2019-07-09 00:39:40 ],
на сторінці поезії "Дотик" Кацай Олексій

космос рідних стосунків... кохання - це Всесвіт...

Коментатор Микола Соболь, [ 2019-08-04 17:03:08 ],
на сторінці твору "Зореліт зменшується..." Кацай Олексій

Сумнокрасиво! Розуміючи, що не за горами й твоя паралельна галактика.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?