Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олексій Кацай (1954)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олексій Кацай, [ 2010-01-14 17:47:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Олексій Кацай, [ 2010-01-14 18:04:02 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Олексій Кацай, [ 2010-01-14 18:21:56 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Олексій Кацай, [ 2010-01-20 17:42:00 ],
на сторінці твору     "***"  

Натало, ти як завжди!.. Постійно ловлю себе, поганючого, на тому, що намагаюся хоча б у техніці в тебе якісь хиби знайти. Не виходить *заздрісно шморгає носом* :)
От тільки чи то я останні тижні в політиці застряг, чи то політика в мені занозиною сидить…
«Не жалять оси, мед старіє в дуплах…»
«Він по казках вишукує малину / і на аренах відробляє харч…»
«Ведмедиці віддав на відкуп небо, / а сам спіймавсь на теплий пиріжок!..»
«Коли божок сіда на самокат, / стає тупою публікою / паства...»
Та це ж текучій політичний момент, панове!!! :))))))
Де Чесний Журналіст з його полум‘яними промовами?! Де пані Ніка, що шпиняла мене неможливістю поєднувати непоєднуване?! Вчиться, браття й сестри! :)))))
Звісно, я жартую, Натало. Кожний відчуває в чудовій поезії те, що йому найближче, аби дістатися того, що є найдальшим. *чухає потилицю, намагаючись зрозуміти, що це він зморозив* :)
Д-дуже сильний, як на мене, вірш. Просто «вітру в СКРОНЯХ зляканий порив» :))))
Коментатор Олексій Кацай, [ 2010-01-28 00:09:31 ],
на сторінці поезії     "балада про поцілунок"   Татчин Сергій

“ти вже другий закидаєш мені Жадана. значить шось в цьому є. але я не зовсім знаю як на це реагувати...”

А ти не реагуй, не рефлексуй, не комплексуй, і взагалі – не “уй” :))) Розумієш, друже, коли я писав свою рецу, то точно знав, що не писав би так комусь іншому. Бо порівнювати навіть в доброму сенсі двох зрілих поетів – дещо і м’яко кажучи, неввічливо. Але, я абсолютно впевнений, що ти мене зрозумієш, бо – ще раз підкреслюю – не в порівняннях тут справа. А в тому процесі, де, як ти сам визначив – “рідняться лише за духом”. І не лише автори.

Я теж не можу вважатися знавцем творчості С.Жадана, бо особисто для мене він – на відміну для декого з присутніх – дещо нерівний. Чи я його нерівно читаю, уривками :) Але, не дивлячись на його популярність, мені здається, що Жадан ще “не встоявся”. В доброму сенсі. Але це не заважає мені відчувати загальний дух його творчості, ту гіпертекстуальність, яка мені близька і не може бути не моєю і не твоєю, бо вона – “гіпер”. Тобто, розташована за межами окремих текстів.

Зараз я понесу крамолу :) Бо у випадку, який розглядається, не йдеться за технічну майстерність. Тут не йдеться (о боже! що я несу!) навіть за рівень поезії. В його звичному розумному сенсі. Тут йдеться за рівень здатності заразити власним світовідчуттям світобудову з усіма її гіперпросторами. І саме в цьому сенсі поезія С.Татчина (і багатьох інших, кому затісно на цьому та інших сайтах) краща за спроби пера О.Кацая та іже з ним. Бо це, як на мене – ота справжня поезія, до якої досконала техніка виконання відноситься як лискучий “хай-тек” до “Рожевої мавпи” Марії Приймаченко.

Гіпертекст Жадана, Татчина, Новікової, Нової, Фурси, Павлюка та багатьох інших і таких різних (вибачаюсь перед тими, кого не назвав просто через власну лінькуватість) є моїм якщо не як поета, то як – що набагато для мене головніше! – читача. В моєму текстуальному гіперпросторі п’ють не фіалами, а стаканами, плачуть слізьми, а не гліцерином, спілкуються мовою, а не словниками. Я не кажу, що інші гіперпростори погані. Просто цей –мій.

Мій гіперпростір – біль від відчуття свободи, а не свобода від відчуття болю.

Погодься, Сергію, що ота, відома нам, “Космічна тітонька” – нуль з точки зору “високої літератури”. Але яка ж вона висока з точки зору нашого кондового не літературного буття!

Вибачай за сумбур, пане-брате – щось Остапа понесло :) Казали мати, лягай спати опісля другої пляшки :))))
Коментатор Олексій Кацай, [ 2018-09-29 21:54:57 ],
на сторінці твору     "***"